Екологiчна безпека виробничих процесiв технiчного обслуговування i ремонту сiльськогосподарських машин
Реферат на тему:
Екологiчна безпека виробничих процесiв технiчного обслуговування i ремонту сiльськогосподарських машин
ЗМІСТ
2. Загальнi положення
3. Екологiчнi вимоги до розмiщення, проектування i будiвництва пiдприємств ТОР
4. Екологiчнi вимоги при експлуатацiї пiдприємств ТОР
Використана лiтература
1. Основнi екологiчнi термiни i визначення
Проблеми забезпечення екологiчної безпеки автомобiльного транспорту з кожним роком набувають все бiльш актуального характеру, оскiльки частка автомобiльного транспорту в забруднення навколишнього середовища складає вiд 40 до 60% загальних викидiв вiд антропогенної дiяльностi, а в крупних мiстах доходить до 70-80%. При цьому внесок стацiонарних джерел, якi знаходяться на балансi пiдприємств автомобiльного транспорту, складає 15-20 %. Таким чином, виробничо-технiчна база пiдприємств автомобiльного транспорту, призначена для зберiгання рухомого складу i проведення технiчного обслуговування i ремонту (ТО i Р) автомобiлiв, є однiєю з найважливiших структур в частинi екологiчної безпеки АТК в цiлому.
Істотний вплив на рiвень екологiчної безпеки автотранспортних засобiв надає якiсть робiт по ТЕ i Р. Вiдомо, що несправностi рiзних систем двигуна можуть привести до збiльшення викидiв шкiдливих речовин в 5 i бiльш раз. Разом з тим, разом з головною метою — забезпеченням заданого рiвня працездатностi i рiвня екологiчної безпеки автомобiльного парку, перед пiдприємствами автомобiльного транспорту стоїть також мета забезпечення власної екологiчної безпеки.
Багатограннiсть i складнiсть структури пiдприємств автомобiльного транспорту, виконуваних робiт, технологiчного обладнання, що використовується, зумовлює рiзноманiття форм i напрямiв забруднення навколишнього середовища. При цьому можна видiлити наступнi основнi види забруднень навколишнього середовища вiд пiдприємств автомобiльного транспорту:
—хiмiчне - викид хiмiчних з'єднань, що приводять до змiни хiмiчних властивостей навколишнього середовища, що надають негативну дiю на екосистеми i технологiчнi пристрої;
—фiзичне - змiна фiзичних параметрiв середовища, включаючи теплове, свiтлова, шумова i електромагнiтна забруднення.
Викиди шкiдливих речовин вiд пiдприємств автомобiльного транспорту надають дiю на всi пiдсистеми навколишнього середовища, включаючи атмосферу, гiдросферу, ґрунт, лiтосферу, флору i фауну, техносферу i ноосферу.
Враховуючи важливiсть екологiчних проблем, що стоять перед суспiльством, необхiдно розглянути основнi вимоги, що пред'являються контролюючими органами до пiдприємств i виробничих процесiв автомобiльного транспорту.
1. Основнi екологiчнi термiни i визначення
Забруднююча атмосферу речовина — домiшки в атмосферi, якi можуть зробити несприятливий вплив на здоров'я людей i (або) на оточуючу середовище.
нього шкiдливої дiї, включаючи вiддаленi наслiдки, i на оточуючу середовище в цiлому.
Максимальна разова гранично допустима концентрацiя (ПДКмр) — максимальна 20-30-хвилинна концентрацiя, при дiї якiй у людини не виникають рефлекторнi реакцiї (затримка дихання, змiна бiопотенцiалiв кори головного мозку, вiдчуття запаху, роздратування слизистих i т. п.), а при регламентованiй частотi повторних дiй (не менше 99 % проб) не розвиваються пiдгострi ефекти неспецифiчного i специфiчного характеру (збiльшення обертається по медичну допомогу з приводу загострення захворювань легких, серця i т. п.).
Гранично допустима середньодобова концентрацiя (ПДКсс) — концентрацiя забруднювача в повiтрi, не надаюча на людину прямої або непрямої дiї при цiлодобовому вдиханнi.
Гранично допустимий викид (ПДВ) — маса викидiв шкiдливих речовин за одиницю часу вiд даного джерела або сукупностi джерел забруднення атмосфери мiста або iншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових пiдприємств i розсiювання шкiдливих речовин в атмосферi, що створює приземну концентрацiю, що не перевищує їх гранично допустимi концентрацiї (ПДК) для населення, рослинного i живого миру.
вiдходiв виробництва i споживання i iншi умови, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища i здоров'я людини.
Очищення газу — вiддiлення вiд газу або перетворення в нешкiдливе полягання забруднюючих атмосферу речовин.
Каналiзацiйна сiтка— система трубопроводiв, каналiв або лоткiв i споруд на них для збору i вiдведення стiчних вод.
Стiчнi води — води, що вiдводяться пiсля використовування в побутовiй i виробничiй дiяльностi людини, а також органiзованого видалення з територiї атмосферних опадiв.
лiмiти по ставках, встановленим законодавством Москви.
Самовiльне заняття земель — користування земельною дiлянкою за вiдсутностi оформленого в установленому порядку права власностi, володiння, користування або оренди землi.
Забруднення земель — погiршення в результатi антропогенної дiяльностi (включаючи аварiї) якостi земель, у тому числi позбавлених родючого Шару грунту (кар'єри, кам'янистi поверхнi i т. д.), що характеризуються збiльшенням (появою) хiмiчних речовин або рiвня радiацiї в порiвняннi з їх ранiше iснуючими значеннями (фоновими або на початок порiвнюваного перiоду).
Технiчнi нормативи викидiв — викиди для обладнання, а також для всiх видiв пересувних джерел викидiв шкiдливих (забруднюючих) речовин в атмосферу, встановленi державними стандартами Санiтарно-захисна зона — територiя мiж межами промплощадки, складiв вiдкритого i закритого зберiгання матерiалiв i реагентiв, пiдприємств сiльського господарства, з урахуванням перспективи їх розширення i забудовою, призначена для:
чинникiв фiзичної дiї — шуму, пiдвищеного рiвня вiбрацiї, iнфразвуку, електромагнiтних хвиль i статичної електрики;
—органiзацiї додаткових озеленюючих площ з метою посилення санiтарно-гiгiєнiчних i мiкроклiматичних функцiй зелених насаджень.
Зона обмеженого землекористування — територiя, що знаходиться в зонi впливу пiдприємства за межами санiтарно-захисної зони, в якiй використовування землi обмежено i диференцiйовано залежно вiд типу i iнтенсивностi техногенного навантаження.
Об'єкт екологiчно небезпечний — об'єкт господарської i iншої дiяльностi, надаючий шкiдливу дiю на оточуючу середовище i здоров'я населення, значне по масштабностi i тривалостi i представляюче загрозу для життя i здоров'я населення.
Режим обмеженої господарської дiяльностi — характеристика цiльових установок, напрямiв, обмежень, перетворення мiського середовища, встановлюваних на основi документацiї мiстобудiвного планування i мiстобудiвного регулювання, а також вимоги до порядку здiйснення господарської дiяльностi у зв'язку з реалiзацiєю даних перетворень. Для СЗЗ режим обмеженої господарської дiяльностi виражається в дозволених вiдповiдно до дiючих нормативно-законодавчих документiв видiв функцiонального використовування територiї, будiвництва, реконструкцiї, озеленення i впорядкування.
Органiзацiї, що здiйснюють будiвництво нових, реконструкцiю (технiчне переозброєння), експлуатацiю пiдприємств автосервiсу, повиннi забезпечувати дотримання встановлених нормативiв якостi навколишнього природного середовища шляхом виконання вимог злагоджених технологiй, забезпечення надiйної, ефективної роботи очисних споруд, технологiчного обладнання, установок i засобiв контролю; дотримання технiчних нормативiв викидiв; правильного складування i своєчасного знешкодження вiдходiв; проведення заходiв щодо охорони земель, вод i атмосферного повiтря.
У цiлях систематизацiї робiт по природоохороннiй дiяльностi i пiдвищення особистої вiдповiдальностi наказом керiвника пiдприємства призначається особа, вiдповiдальна за природоохоронну дiяльнiсть. В наказi указуються посади, прiзвища вiдповiдальних осiб i конкретнi об'єми виконаної роботи.
Вiдповiдно до дiючих вимог, кожне пiдприємство повинне мати дозвiльну, нормативну, законодавчу i iншу документацiю в областi охорони навколишнього природного середовища, В перелiк такої документацiї входять:
—дозволи на ГДВ або ТЗВ;
—томи розрахункiв граничнодопустимих викидiв у водоймища;
—дозвiл на скидання води i водокористування;
—дозвiл на зберiгання вiдходiв;
—дозвiл на вивiз вiдходiв;
—акти, розпорядження, протоколи, виданi пiдприємству державними органами по контролю за поляганням навколишнього середовища;
—державна i вiдомча звiтнiсть з охорони довкiлля;
—державнi стандарти в областi охорони навколишнього природного середовища i iншi обов'язковi до виконання нормативи, правила, методики, iнструкцiї.
Документацiя по охоронi навколишнього природного середовища повинна знаходитися у керiвника пiдприємства або у вiдповiдальної особи, призначеної вiдповiдним наказом.
Викиди i скидання забруднюючих речовин в оточуючу природне середовище, виробничi i побутовi вiдходи, що мають мiсце на пiдприємствi, вираховуються в порядку, встановленому урядом i мiсцевими органами влади. Облiк i нормування викидiв, розмiщення вiдходiв повиннi здiйснюватися на пiдставi результатiв iнвентаризацiї джерел забруднення, мiсць складування вiдходiв.
Викид, скидання забруднюючих речовин в оточуючу середовище, розмiщення вiдходiв на територiї пiдприємства допускаються в об'ємах, встановлених Дозволами на викиди i скидання, розмiщення вiдходiв, лiцензiями на водокористування, видаваними спецiально уповноваженими на це органами. В Дозволах, лiцензiях на водокористування встановлюються нормативи гранично допустимих викидiв, скидань забруднюючих речовин, кiлькiсть i склад розмiщуваних вiдходiв i умови, що забезпечує охорону навколишнього природного середовища.
Порядок i умови видачi дозволiв на викид, розмiщення вiдходiв i лiцензiй на водокористування визначаються вiдповiдними розпорядливими i нормативними документами, введеними в дiю вiдповiдним мiнiстерством.
Контроль за виконанням екологiчних вимог, дотриманням вимог природоохоронного законодавства, здiйснюється представниками iнспекцiй спецiально уповноважених на це органiв.
Керiвники органiзацiй i особи, призначенi вiдповiдальними за здiйснення природоохоронних заходiв, зобов'язанi:
- не рiдше одного разу в п'ять рокiв, i пiсля реконструкцiї пiдприємства або його дiлянок, органiзовувати i здiйснювати проведення робiт по iнвентаризацiї джерел викидiв, скидань, розмiщення на територiї пiдприємства вiдходiв, що утворюються;
-забезпечувати контроль за своєчасною розробкою проектiв нормативiв гранично допустимих викидiв, скидань забруднюючих речовин, проектiв нормативiв лiмiтiв розмiщення вiдходiв виробництва i споживання;
—своєчасно в установленому порядку одержувати (продовжувати) дозволи на викид забруднюючих речовин в атмосферу, на розмiщення вiдходiв виробництва i споживання, а також лiцензiю на водокористування (за наявностi артезiанської свердловини, скидання у водний об'єкт або на рельєф);
виконувати вимоги по здiйсненню виробничого екологiчного контролю за дотриманням встановлених нормативiв викидiв, скидань забруднюючих речовин в природне середовище, лiмiтiв розмiщення вiдходiв, технiчних нормативiв викидiв вiд пересувних джерел i виконанням природоохоронних заходiв;
в оточуючу середовище, в термiни, визначенi планами — графiками контролю. Інструментальнi вимiрювання повиннi здiйснюватися органiзацiями, що мають лiцензiю на право проведення даних робiт. Порядок i умови, проведення лабораторних дослiджень параметрiв повiтря робочої зони i атмосферного повiтря на межi санiтарно-захисної зони визначаються вiдповiдними розпорядливими i нормативними документами органiв Санепiднадзора;
—планувати i реалiзовувати заходи щодо уловлювання, утилiзацiї, знешкодження забруднюючих повiтря речовин, скорочення або виключення їх викидiв в атмосферу, а також уловлювання i знешкодження забруднюючих речовин, що скидаються в оточуючу середовище;
—вести в установленому порядку облiк i звiтнiсть по складу i кiлькiсть забруднюючих речовин, наявностi освiти, поставок, використовування i розмiщення всiх вiдходiв пiдприємства i вiдходiв, що завозяться iз сторони, що викидаються i скидаються;
—виконувати розпорядження спецiально уповноважених органiв по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства i нормативно-технiчної документацiї по охоронi природи;
—погоджувати iз спецiально уповноваженими органами всi змiни технологiчного процесу i обладнання, що призвели змiни умов проектної i iншої нормативної i дозвiльної документацiї по охоронi навколишнього природного середовища;
—з метою зниження, попередження i недопущення забруднення природного середовища своєчасно проводити роботи по технiчному обслуговуванню, ремонту i усуненню несправностей в очисних спорудах, газоочисних установках i технологiчному устаткуваннi;
—забезпечувати своєчасний вивiз вiдходiв виробництва i споживання з територiї пiдприємства;
—до початку робiт по реконструкцiї, дооснащенню дiлянок пiдприємство забезпечити розробку технiко-економiчного обґрунтовування проекту реконструкцiй, дооснащення. Погоджувати розробленi проекти з мiсцевими органами охорони навколишнього природного середовища;
— при отриманнi попередження про можливi несприятливi для розсiювання домiшок метеорологiчнi умови проводити заходи щодо зниження або припинення викидiв в атмосферу, злагодженi з мiсцевими органами по охоронi навколишнього природного середовища.
вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавчих актiв.
Порушення вимог природоохоронного законодавства, встановлених нормативiв викидiв i скидань, розмiщення вiдходiв i iнших умов, що роблять вплив на полягання навколишнього природного середовища, спричиняє за собою припинення або повне припинення дiяльностi пiдприємств автомобiльного транспорту.
3. Екологiчнi вимоги до розмiщення, проектування i будiвництва пiдприємств автомобiльного транспорту
Проведення оцiнки дiї на оточуючу середовище обов'язкове на всiх етапах пiдготовки документацiї, що обґрунтовує господарську i iншу дiяльнiсть до її уявлення на державну екологiчну експертизу.
пояснення по документацiї, що обґрунтовує, опис намiченої дiяльностi пiдприємства, опис можливих видiв дiї на оточуючу середовище, опис полягання навколишнього середовища, якого може торкнутися в результатi дiяльностi пiдприємства.
У результатi оцiнки дiї дiяльностi пiдприємства на оточуючу середовище повиннi бути визначенi норми допустимих значень викидiв шкiдливих речовин в атмосферу, якi повиннi забезпечувати значення приземних концентрацiй у межах встановленої санiтарно-захисної зони не бiльше ГДК для кожної шкiдливої речовини.
При визначеннi норм викидiв повиннi враховуватися: змiст шкiдливих речовин в атмосферi мiсця передбачуваного розмiщення пiдприємства, аероклiматична характеристика, рельєф мiсцевостi i умови туманоутворення.
Норми допустимих значень скидань забруднених вод повиннi вiдповiдати технiчним умовам пiд'єднування до мiських мереж каналiзацiї i водостоку.
При проектуваннi виробничих дiлянок, в процесi роботи технологiчного обладнання яких видiляються шкiдливi речовини, повинне бути передбачено використовування передового сучасного обладнання i систем по уловлюванню i знешкодженню шкiдливих викидiв.
При проектуваннi виробничих дiлянок, в процесi роботи технологiчного обладнання яких використовується вода, повинне бути передбачено використовування систем водооборотного постачання i передового обладнання по очищенню забруднених вод. Проектом повинен бути передбачений збiр зливових стiчних вод шляхом прокладки мережi зливової каналiзацiї або створенням вiдповiдних ухилiв територiї для напряму стоку на очиснi споруди.
При проектуваннi виробничих дiлянок повиннi бути передбаченi мiсця збору i накопичення вiдходiв, вiдповiднi встановленим правилам накопичення i порядку поводження з вiдходами. Норми допустимих значень граничної кiлькостi накопичення промислових вiдходiв i умов складування їх на територiї пiдприємства повиннi виключити захаращення територiї i забруднення ґрунту, поверхневих i ґрунтових вод шкiдливими речовинами, що мiстяться в промислових вiдходах.
При проектуваннi пiдприємства визначаються розмiри санiтарно-захисної зони i комплекс заходiв щодо її органiзацiї i впорядкування, якi пiдлягають твердженню в органах Держсанепiднадзора.
У складi технiко-економiчного обґрунтовування (ТЕО) будiвництва пiдприємства, що представляється на екологiчну експертизу, повиннi представлятися матерiали за оцiнкою дiї на оточуючу середовище" у виглядi оформленого окремого роздiлу "Охорона навколишнього середовища". Склад, порядок розробки, узгодження, твердження i проведення екологiчної експертизи перед проектної i проектної документацiї визначається вiдповiдними керiвними документами. За представленими матерiалами державною екологiчною експертизою видається висновок про вiдповiднiсть ухвалених рiшень по охоронi навколишнього природного середовища екологiчним вимогам, нормам i правилам. Позитивний висновок державної екологiчної експертизи за матерiалами ТЕО (проекту) є обов'язковим документом для видачi дозволу на комплексне природокористування, а також вiдкриття фiнансування i кредитування будiвництва пiдприємства.
земельних дiлянок пiд будiвництво без позитивного висновку державної екологiчної експертизи на ТЕО, проект будiвництва або за наявностi в ув'язненнi зауважень про порушення (недотриманнi) екологiчних правил, нормативiв i вимог. При отриманнi негативного висновку, перед проектнi або проектнi матерiали повиннi бути допрацьованi вiдповiдно до висловлених в ув'язненнi зауважень i пропозицiй експертної комiсiї, пiсля чого вiдкоректованi матерiали представляються в державну екологiчну експертизу на повторний розгляд.
видається на строк до одного року з моменту введення пiдприємства в експлуатацiю. Надання земельних дiлянок пiд будiвництво проводиться за наявностi позитивного висновку державної екологiчної експертизи.
Мiсце розмiщення пiдприємства повинне вибиратися в строгiй вiдповiдностi iз затвердженою в установленому порядку генеральними планами розвитку мiста, селища, проектами планування i забудови. Забороняється будiвництво пiдприємств на територiях i об'єктах, що особливо охороняються, включаючи охороннi зони, землi природоохоронного, рекреацiйного, iсторико-культурного (пам'ятники садово-паркового мистецтва i т. д.) призначення.
Роботи по додатковому розмiщенню на територiї пiдприємства дiлянок, не передбачених ТЕО або проектом будiвництва, вважаються реконструкцiєю, а проекти їх розмiщення, будiвництва пiдлягають обов'язковому узгодженню з державною екологiчною експертизою.
Роздiл "Охорона навколишнього середовища" у складi проектної документацiї на будiвництво пiдприємства повинен розроблятися органiзацiєю, що має лiцензiю на виконання цього виду робiт.
санiтарних i будiвельних норм i правил, з урахуванням висновкiв i зауважень, зроблених при узгодженнi технiко-економiчного обґрунтовування проекту (проекту будiвництва).
Забороняється початок будiвництво, реконструкцiя пiдприємства до затвердження проектної документацiї i вiдведення земельної дiлянки в натурi. Не допускається змiна затвердженого проекту в збиток вимогам екологiчної безпеки без необхiдних додаткових узгоджень цих змiн з державною екологiчною експертизою.
При виконаннi будiвельних робiт повинно вживатися заходiв по - охоронi природи, впорядкуванню територiї i оздоровленню навколишнього природного середовища, у тому числi заходи щодо запобiгання забруднення навколишнього природного середовища, передбаченi проектом.
передбачених проектом робiт по охоронi природи, рекультивацiї земель, оздоровленню навколишнього природного середовища.
4. Екологiчнi вимоги при експлуатацiї пiдприємств автомобiльного
транспорту
Вимоги до персоналу екологiчної служби
Залежно вiд величини пiдприємств автосервiсу на ньому може бути створений вiддiл охорони навколишнього середовища, або введена посада еколога (iнженера з охорони довкiлля). Ефективнiсть роботи пiдприємства по забезпеченню власної екологiчної безпеки в значнiй мiрi залежить вiд роботи персоналу екологiчної служби, основними задачами якої є наступнi:
• контроль за дотриманням в пiдроздiлах пiдприємства чинного екологiчного законодавства, iнструкцiй, стандартiв i нормативiв з охорони довкiлля;
• контроль за дотриманням технологiчних режимiв природоохоронних об'єктiв, аналiз їх роботи;
• контроль правильностi експлуатацiї очисних i захисних споруд;
• контроль за дотриманням екологiчних стандартiв i нормативiв, за поляганням навколишнього середовища в районi розташування пiдприємства;
• складання технологiчних регламентiв, графiкiв аналiтичного контролю, iнструкцiй i iншої технiчної документацiї;
• розробка i упровадження заходiв, направлених на виконання вимог екологiчного законодавства по дотриманню стандартiв i нормативiв в областi охорони навколишнього середовища, рацiонального використовування природних ресурсiв, створення економiки замкнутого циклу при проектуваннi, будiвництвi i експлуатацiї нових об'єктiв пiдприємства, а також розширеннi i реконструкцiї дiючих виробництв;
• складання перспективних i поточних планiв з охорони довкiлля, контроль за їх виконанням;
циркуляцiї матерiалiв, заощадженнi i замiщеннi невiдновлюваних ресурсiв, мiнiмiзацiї, повторному використовуваннi, переробцi i утилiзацiї вiдходiв, упровадженнi маловiдходної, безвiдходної i екологiчно чистої технологiї виробництва, рацiонального використовування природних ресурсiв, а також розробцi планiв капiтального будiвництва по природоохоронних об'єктах;
• забезпечення проведення екологiчної експертизи технiко-економiчних обґрунтовувань, проектiв, а також створюваних нових технологiй i обладнання;
• розрахунок ризикiв для полягання навколишнього середовища при реалiзацiї пiдприємством програм по очищенню i iншим природоохоронним заходам;
• розробка екологiчних стандартiв i нормативiв пiдприємства вiдповiдно до дiючих державних, мiжнародних (регiональними) i галузевих стандартiв, контроль за їх виконанням i своєчасний перегляд;
• розробка заходiв по запобiганню забруднення навколишнього середовища, дотримання екологiчних норм, що забезпечують сприятливi умови працi, а також по попередженню можливостi аварiй i катастроф;
• розслiдування причин i наслiдкiв викидiв шкiдливих речовин в оточуючу середовище, пiдготовка пропозицiї по їх попередженню;
• участь в роботi комiсiй по проведенню екологiчної експертизи дiяльностi пiдприємства;
• органiзацiя i проведення робiт iз створення на пiдприємствi ефективної системи екологiчної iнформацiї, поширюваної на всiх рiвнях управлiння, ознайомлення працiвникiв пiдприємства з вимогами екологiчного законодавства;
• ведення облiку показникiв, що характеризують полягання навколишнього середовища, створення системи зберiгання вiдомостей про нещаснi випадки, даних екологiчного монiторингу, документацiя по лiквiдацiї вiдходiв i iншої iнформацiї екологiчного характеру, що надається в розпорядження координатора природоохоронної дiяльностi (еколога);
• складання встановленої звiтностi;
• участь в розробцi учбових програм i органiзацiя екологiчного навчання.
Рiшення поставлених задач пред'являє високi вимоги до рiвня професiйної пiдготовки персоналу екологiчної служби пiдприємства, який повинен знати:
• екологiчне законодавство; нормативнi i методичнi матерiали по охоронi навколишнього середовища i рацiональному використовуванню природних ресурсiв; системи екологiчних стандартiв i нормативiв;
• виробничу i органiзацiйну структуру пiдприємства i перспективи його розвитку;
• основи економiки, органiзацiї виробництва, працi i управлiння;
• засоби контролю вiдповiдностi технiчного полягання обладнання пiдприємства вимогам охорони навколишнього середовища i рацiонального природокористування, дiючi екологiчнi стандарти i нормативи;
• порядок проведення екологiчної експертизи передпланових, передпроектних i проектних матерiалiв;
• передовий вiтчизняний i зарубiжний досвiд в областi охорони навколишнього середовища i рацiонального використовування природних ресурсiв;
• засобу обчислювальної технiки, комунiкацiй i зв'язку;
Дiючими нормативними документами встановленi наступнi квалiфiкацiйнi вимоги до персоналу екологiчної служби пiдприємства:
Начальник вiддiлу охорони навколишнього середовища:
Вища професiйна освiта i стаж роботи за фахом на iнженерно-технiчних i керiвних посадах з охорони довкiлля не менше 5 рокiв.
Інженер з охорони довкiлля (еколог)
1 категорiї:
Вища професiйна освiта i стаж роботи на посадi iнженера з охорони довкiлля (еколога) 2 категорiї не менше 3 рокiв.
Інженер з охорони довкiлля (еколог)
2 категорiї:
Інженер з охорони довкiлля (еколог): Вища професiйна освiта без пред'явлення вимог до стажу роботи.
Вимоги повiтроохоронного законодавства
Охорона атмосфери вiд викидiв шкiдливих речовин здiйснюється вiдповiдно до закону "Про охорону атмосферного повiтря", ГОСТ 17. 2. 6. 01-86 "Охорона природи. Атмосфера. Прилади для вiдбору проб повiтря населених пунктiв. Загальнi технiчнi вимоги", ГОСТ 17. 2. 3. 01-86 "Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якостi повiтря населених пунктiв" ГОСТ 17. 2. 3. 02-86 "Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидiв шкiдливих речовин промисловими пiдприємствами".
При експлуатацiї пiдприємства необхiдно дотримувати стандарти, нормативи, правила i iншi вимоги охорони атмосферного повiтря.
Пiдприємства повиннi одержувати в мiсцевому органi Мiнiстерства природних ресурсiв (МПР) дозвiл на гранично допустимi викиди забруднюючих речовин в атмосферу, для чого необхiдно:
— провести iнвентаризацiю джерел i самих забруднюючих речовин в атмосферу. Інвентаризацiя проводиться вiдповiдно до методики проведення iнвентаризацiї викидiв забруднюючих речовин в атмосферу для станцiй технiчного обслуговування автомобiлiв, розробити проект нормативiв ГДВ в атмосферу вiдповiдно до "Рекомендацiй по оформленню i змiсту проектiв нормативiв гранично допустимих викидiв в атмосферу (ГДВ) для пiдприємств", затвердженими в 1989г. Держкомiтетом СРСР по охоронi природи;
—представити розробленi iнвентаризацiї i ГДВ на експертизу i узгодження до регiонального органу. Тому ГДВ узгоджується з органом саннадзора i затверджується регiональним органом, який на його пiдставi i видає дозвiл на викиди забруднюючих речовин.
Якщо в повiтрi населеного пункту забруднення атмосфери перевищує встановленi ГДК, а викиди пiдприємства не можуть бути пониженi з об'єктивних причин, необхiдно розробити план заходiв щодо зниження викидiв. Пiсля узгодження плану заходiв регiональний орган видає дозвiл на тимчасово злагодженi викиди строком на 1 рiк. Через рiк перевiряється виконання плану заходiв, розраховується тому ГДВ по нових параметрах i видається дозвiл на викиди, або процедура повторюється.
У процесi своєї виробничої дiяльностi пiдприємство автомобiльного транспорту повинне:
— здiйснювати контроль за дотриманням встановлених нормативiв викидiв шкiдливих речовин в атмосферу i ефективнiстю роботи газоочисних установок;
—виконувати програми i заходи щодо охорони атмосферного повiтря. Упроваджувати маловiдхiднi i безвiдходнi технологiї, заходи щодо улав4-ливанию, утилiзацiї, знешкодженню шкiдливих викидiв;
—виконувати розпорядження державних iнспекторiв по охоронi природи;
Нормування викидiв забруднюючих речовин в атмосферу
Існуюча система нормування викидiв забруднюючих речовин в атмосферу припускає послiдовне проведення двох етапiв робiт:
—проведення iнвентаризацiї викидiв забруднюючих речовин в атмосферу;
—нормування викидiв на пiдставi розрахункiв розсiювання i облiку фонових концентрацiй.
Інвентаризацiя має на своїй метi отримання повних i достовiрних даних про джерела видiлення (технологiчному устаткуваннi), джерелах забруднення атмосфери (димарi, вентиляцiйнi установки), розподiлi їх по територiї пiдприємства (привласнення координат Х,У), а також вiдомостей про параметри викидiв газоповiтряних сумiшей (лiнiйна (м/с) i об'ємна (куб. м/с) швидкостi, температура, висота (м) над рiвнем землi, дiаметр гирла (м) джерела викиду, кiлькостi ( г/с i т/г)) i склад викидiв.
При проведеннi iнвентаризацiї керуються наступними положеннями:
—вiдповiдальнiсть за повноту i достовiрнiсть даних iнвентаризацiї несе керiвник пiдприємства;
—iнвентаризацiя повинна проводитися перiодично, один раз в п'ять рокiв;
—при проведеннi iнвентаризацiї пiдприємство зобов'язано врахувати всi поступаючi в атмосферу забруднюючi речовини;
Остання вимога на практицi не виконується. Практика показує, що однi iнгредiєнти переважно визначати розрахунковим способом ( наприклад сiрчистий ангiдрид i бензин вiд котельної, що працює на мазутi, органiчнi речовини (толуол, бензол, ацетон i iн.) — вiд виробництва забарвлення), а iншi — iнструментальним (дiоксид азоту i оксид вуглецю вiд котельних, деревний i металевий пил вiд деревообробки i металообробки).
Матерiали iнвентаризацiї супроводжуються технiчним звiтом по обґрунтовуванню повноти i достовiрностi даних.
Розрахунки представляються в повному об'ємi, окремо по кожному джерелу i iнгредiєнту. У складi технiчного звiту представляються довiдки про витрату, типi, складi сировини, що використовується, матерiалiв, палива, про основнi технiчнi характеристики встановленого обладнання.
У основi розрахункових методiв визначення викидiв вiд технологiчних процесiв лежать величини питомих видiлень забруднюючих речовин на одиницю обладнання в одиницю часу (металообробка, деревообробка), питомi видiлення на одиницю сировини i матерiалiв (зварка, лудiння, литво металiв i пластмас), питомi видiлення з одиницi поверхнi (гальванiка, миття паливної апаратури).
При використовуваннi iнструментального методу у складi технiчного звiту представляються протоколи вимiрiв концентрацiй, оформленi вiдповiдно до дiючого порядку, з вказiвкою мiсць, кiлькостi i тривалостi вiдбору проб, використаних методiв визначення концентрацiй, приладового забезпечення.
У випадках, коли iснуючi викиди у складi проекту квалiфiкованi як ПДВ i за минулий пiсля узгодження перiод (за 5 рокiв) не вiдбулося їх збiльшення, не змiнився склад викидiв, умови їх надходження в атмосферу — можлива пролонгацiя дiї проекту нормативiв ГДВ.
На пiдстав злагоджених даних iнвентаризацiї розробляється проект нормативiв викидiв.
Нормування викидiв припускає на першому етапi визначення величини максимальних приземних концентрацiй, якi створюють викиди пiдприємства в зонi найближчою жилою забудови або на територiї, що особливо охороняється, — природному комплексi, пам'ятнику iсторiї i культури, рекреацiйнiй зонi i iн. Визначення величин приземних концентрацiй проводиться вiдповiдно до "Методики розрахунку концентрацiй...", використовуванням автоматизованих програм розрахункiв розсiювання (найбiльш часто програми, що використовуються, — "Еколог" i "Гарант").
Якщо викид даної конкретної речовини з даного конкретного джерела при розсiюваннi (з урахуванням фону) створює в приземному шарi житлової забудови концентрацiю, що не перевищує нормативу якостi атмосферного повiтря , цей викид квалiфiкується як гранично допустимий — ГДВ. Якщо викид з урахуванням фону при розсiюваннi створює в приземному шарi концентрацiю, що перевищує санiтарно-гiгiєнiчний норматив ГДК — вiн квалiфiкується як тимчасово злагоджений (ТЗВ). В цьому випадку у складi проекту нормативiв викидiв необхiдно науково обґрунтувати величину необхiдного зниження викиду для досягнення гранично допустимої величини i запланувати заходи, що забезпечують це скорочення.
Обов'язковим доповненням до. Дозволу, що встановлює наднормативнi викиди, є план заходiв щодо досягнення нормативiв гранично допустимих викидiв. Контроль за виконанням запланованих проектом заходiв лежить на iнспекцiї по охоронi атмосферного повiтря.
Охорона поверхневих вод на пiдприємствах автомобiльного транспорту повинна здiйснюватися вiдповiдно до ГОСТ 17. 1. 3. 13-86 "Охорона природи. Гiдросфера. Загальнi вимоги до охорони поверхневих вод вiд забруднення" i "Правилами охорони поверхневих вод". Умови вiдведення поверхневих стiчних вод повиннi бути злагодженi з регiональним органом по охоронi природних ресурсiв i органами, що експлуатують каналiзацiйнi i водостiчнi мережi i вiдповiдати СНiП 2. 04. 03-85 "Каналiзацiя. Зовнiшнi мережi i споруди" i дiючим правилам прийому стiчних вод в мережi водовiдведення. Технiчнi умови пiд'єднування до мiських мереж водопроводу, Каналiзацiї i водостоку повиннi бути злагодженi з органами, що експлуатують цi мережi, вiдповiдно до затверджених правил користування вказаними мережами i прийому в них стiчних вод.
Збiр поверхневих зливових стiчних вод повинен забезпечуватися зi всiєї площi пiдприємства шляхом прокладки зливової каналiзацiйної мережi або створення вiдповiдних ухилiв територiї для напряму стоку на очиснi споруди. Експлуатацiя без обладнання їх очисними спорудами забороняється.
На пiдприємствi повинне проводитися своєчасне очищення каналiзацiйних мереж i очисних споруд вiд опадiв i уловлених нафтопродуктiв, замiна фiльтруючих матерiалiв. Очиснi споруди повиннi забезпечувати затвердженi нормативнi параметри якостi очищення стiчних вод. Власники пiдприємства повиннi органiзовувати лабораторний контроль хiмiчного складу стiчних вод, що скидаються у воднi об'єкти, на рельєф мiсцевостi, в пiдземнi горизонти, каналiзацiйнi i водостiчнi мережi. Вiдбiр проб i хiмiчний аналiз стiчних вод для контролю за ефективнiстю роботи очисних споруд проводиться вiдповiдно до дiючих Гостiв, нормативних i методичних документiв (ГОСТ 17. 1. 5. 05. -85). Умови вiдбору проб повиннi обмовлятися завчасно при висновку договорiв з хiмiко-аналiтичними лабораторiями. У разi виявлення погiршення якостi очищення стiчних вод над встановленими нормативами скидання, робота пiдприємства припиняється до усунення порушень.
Нормативи скидання забруднюючих речовин, що скидаються в мiську каналiзацiю i мiську зливову мережу, визначаються правилами прийому стiчних вод в цi мережi, нормативно-правовими актами, i закрiплюються в договорах абонування, ув'язнених з власником мереж.
Екологiчнi вимоги по поводженню з вiдходами виробництва i споживання
Накопичення вiдходiв i порядок поводження з ними на пiдприємствах автосервiсу повинен здiйснюватися вiдповiдно до нормативних документiв "Граничнi кiлькостi накопичення промислових вiдходiв на територiї пiдприємства, М., 1985 г.", "Граничний вмiст токсичних з'єднань в промислових вiдходах в накопичувачах, розташованих зовнi територiї пiдприємств. М., 1985 г.", "Порядок накопичення, транспортування, знешкодження i поховання токсичних промислових вiдходiв. Мiнохоронздоров'я СРСР, М., 1985 р."
Пiдприємства повиннi мати дозвiл на зберiгання i вивiз промислових вiдходiв, для отримання якого йому необхiдно провести iнвентаризацiю утворення вiдходiв i розробити проект лiмiтiв розмiщення вiдходiв на територiї пiдприємства.
У процесi своєї дiяльностi пiдприємства повиннi здiйснювати облiк, збiр, зберiгання i вивiз вiдходiв з дотриманням нормативiв, правил i iнших вимог по поводженню з промисловими вiдходами.
Кiлькiсть вiдходiв, знайдених розмiщеними в несанкцiонованих мiсцях, визначається держiнспекторами розрахунковим методом або iнструментальним вимiром. При виявленнi фактiв самовiльного розмiщення вiдходiв в несанкцiонованих мiсцях держiнспектор має право припинити розмiщення вiдходiв i застосовувати до винних вiдповiднi санкцiї.
Вимоги до встановлення санiтарно-захисних зон
Санiтарно захисна зона (СЗЗ) — це особлива функцiональна зона, що вiддiляє пiдприємство вiд зони або вiд iнших зон функцiонального використовування територiї з нормативно закрiпленими пiдвищеними вимогами до якостi навколишнього середовища.
СЗЗ встановлюється в цiлях зниження рiвня забруднення атмосферного повiтря, рiвнiв шуму i iнших чинникiв негативної дiї до гранично допустимих значень на межi з територiями за рахунок забезпечення санiтарних розривiв i озеленення територiй.
Розробка проекту СЗЗ пiдприємства (груп пiдприємств) виконується на пiдставi оформленого в установленому порядку договору (контракту) на створення проекту, що є перелiком органiзацiйних, економiчних i правових положень, що встановлюють функцiонально-технологiчне i юридичне закрiплення зобов'язань, прав i вiдповiдальностi сторiн на перiод дiї договору (контракту).
Договiр (контракт) полягає проектною органiзацiєю iз замовником проекту, яким можуть бути безпосередньо iнвестор (прямий договiр пiдряду або субконтракт) або iншi юридичнi особи (договiр субпiдряду або контракт), що мають необхiднi фiнансовi кошти.
Замовник з участю органiзацiї, що виконує розробку проекту СЗЗ, повинен здiйснити його узгодження з органами державного нагляду з оплатою вiдповiдних витрат.
Узгодження повиннi бути оформленi у виглядi текстових i графiчних документiв (акти, протоколи, довiдки, листи, висновки, штампи i написи на планах i т. д.)
У СЗЗ дiє режим обмеженої господарської дiяльностi.
—загальнi вiдомостi про пiдприємство;
—коротка характеристика природно-екологiчних особливостей територiй;
—оцiнка ранiше виконаних розрахункiв меж СЗЗ;
—розрахунок СЗЗ по чиннику забруднення атмосферного повiтря;
—розрахунок СЗЗ по чиннику шумової дiї;
—розрахунок СЗЗ по iнших чинниках негативної дiї;
—аналiз водоспоживання i водовiдведення;
—утворення виробничих вiдходiв;
—заходи щодо зниження негативної дiї на середовище незаселеного;
—обґрунтовування меж СЗЗ по сукупностi показникiв;
—заходи щодо планувальної органiзацiї i впорядкування СЗЗ;
—органiзацiя санiтарно-гiгiєнiчного контролю на межi СЗЗ i на територiї житлової забудови, прилеглої до СЗЗ;
—табличнi матерiали;
—графiчнi матерiали, у тому числi:
• схема функцiонального використовування територiї в районi розташування пiдприємства;
•генеральний план пiдприємства;
•схема розмiщення джерел викидiв i забруднення атмосферного повiтря (iснуюче положення i прогноз);
•схема розмiщення джерел шуму, вiбрацiї, ЕМП, радiацiї, i зони їх дiї (iснуюче положення i прогноз);
•схема по встановленню межi СЗЗ;
•схема планувальної органiзацiї СЗЗ;
•план впорядкування i озеленення СЗЗ;
•схема розмiщення постiв санiтарно-гiгiєнiчного контролю.
Регламентований розмiр СЗЗ визначається в першу чергу класом пiдприємства або виробництва по приведенiй в класифiкацiї. Цей клас залежить вiд характеру виробництва, що визначає склад шкiдливих дiй, дiапазону питомих викидiв i iн. У рядi випадкiв розмiри СЗЗ диференцiйованi залежно вiд потужностi виробництва.
Вiдповiдно до цiєї класифiкацiї бiльшiсть виробництв, пiдприємств i об'єктiв можуть бути вiднесенi до одного з п'яти класiв. Для об'єктiв (пiдприємств, виробництв), вiднесених до якого-небудь з цих класiв, встановленi наступнi розмiри СЗЗ:
для об'єктiв I класу — 2000 м;
для об'єктiв II класу — 1000 м;
для об'єктiв III класу — 500 м;
для об'єктiв IV класу — 300 м;
для об'єктiв V класу — 100 м.
порядку органами держсанепiднадзора, а для пiдприємств I i II класiв — Мiнохоронздоров'я України. Якщо дiючi на пiдприємствi виробничi процеси не супроводжуються негативною дiєю на оточуючу середовище (видiленням забруднюючих речовин, шуму, випромiнювання, статичної електрики i т. д.). не є пожежо- i вибухонебезпечними i не вимагають пристрою залiзничних пiд'їзних колiй, за рiшенням органiв саннадзора для нього встановлюється мiнiмальний розмiр СЗЗ. При розмiщеннi такого пiдприємства в межах територiї вiдстань вiд меж займаної їм дiлянки до житлових будинкiв слiдує приймати не менше 50 м.
Розмiри СЗЗ пiдприємства визначаються у напрямi житлової забудови i iнших зон з нормативно певними пiдвищеними вимогами до якостi навколишнього середовища.
Питання про необхiднiсть встановлення СЗЗ в iнших напрямах розв'язується з урахуванням можливостi будiвництва на вiдповiдних територiях житла або виникнення iнших зон з нормативно певними пiдвищеними вимогами до якостi навколишнього середовища.
Якщо, вiдповiдно до передбачених технiчних рiшень i розрахункiв забруднення атмосфери, рiвнiв шуму i iн., розмiри СЗЗ для пiдприємства виходять бiльше, нiж розмiри, встановленi, то необхiдно переглянути проектнi рiшення i забезпечити виконання вимог за рахунок зменшення кiлькостi викидiв шкiдливих речовин в атмосферу, мiнiмiзацiї шуму i iнших видiв дiй. Якщо i пiсля додаткового опрацьовування не виявленi технiчнi можливостi забезпечення розмiрiв СЗЗ, що вимагаються санiтарними нормами, то розмiр СЗЗ приймається вiдповiдно до результатiв розрахунку забруднення атмосфери, рiвнiв шуму i iн. i пiдтвердженнi розрахункових даних натурними вимiрами за узгодженням з органами Держсанепiднадзора.
Необхiднiсть збiльшення розмiрiв СЗЗ в порiвняннi з нормативними визначається:
—наявнiстю морально застарiлого технологiчного обладнання на дiючому пiдприємствi або його окремих цехах, що не забезпечує якiсть атмосферного повiтря територiї вiдповiдно до нормативiв;
—низькою ефективнiстю газопилоуловлюючого обладнання i вiдсутнiстю технiчних рiшень по зниженню забруднення атмосферного повiтря до гiгiєнiчних нормативiв;
—несприятливим по пануючих напрямах вiтру взаєморозташуванням промислових територiй;
—перевищенням ГДК вмiсту в атмосферi хiмiчних речовин i ГДУ шуму, вiбрацiї, електромагнiтних випромiнювань i iнших шкiдливих фiзичних чинникiв за межами нормативної СЗЗ при неможливостi зниження рiвня забруднення технiчними засобами.
—визначення розмiру СЗЗ по чиннику хiмiчного забруднення атмосферного повiтря розрахунковим шляхом (з пiдтвердженням натурними вимiрами);
визначення iнтегральної СЗЗ з урахуванням всiх перерахованих чинникiв по найбiльшому видаленню факторних меж.
по реорганiзацiї, в т. ч.:
—по висновку дитячих i лiкувальних установ з СЗЗ;
—вiдселенню мешканцiв з житлових будинкiв, що потрапляють в СЗЗ;
—висновку виробничих об'єктiв, цехiв, дiлянок;
—перепрофiлюванню виробництв, окремих цехiв, дiлянок пiд менш шкiдливу з гiгiєнiчної точки зору або нешкiдливу i маловiдхiдну технологiю.
—заходи щодо впорядкування i озеленення СЗЗ;
—пропозицiї по функцiональному, будiвельному, ландшафтному зонуванню i планувальнiй органiзацiї територiї;
— розрахунок витрат на органiзацiю СЗЗ з включенням в них вартостi озеленення i впорядкування територiї, а також витрат, пов'язаних з вилученням земель пiд органiзацiю СЗЗ i винесенням житла, дитячих, лiкувальних i iнших установ, розмiщення яких в СЗЗ не допускається; черговiсть виконання робiт.
У проектi (робочому проектi) органiзацiї i впорядкування СЗЗ розв'язуються наступнi питання:
— уточнюються намiченi в ТЕО функцiональне, будiвельне, ландшафтне зонування i планування територiї з урахуванням проектних планувальних розробок, що передували виконанню проекту (проекту детального планування промислового вузла, промислового району i iнших проектiв планування);
рiк пiсля посадки, визначається об’єм- робiт i потреба в матерiалах для озеленення;
—передбачаються заходи щодо iнженерної пiдготовки озеленювання територiй, не придатних для озеленення в їх природному виглядi. Інженерна пiдготовка виконується з максимальним збереженням iснуючого рельєфу;
—на окремих дiлянках зелених насаджень, якщо це необхiдне, проектуються експлуатацiйнi дороги, а на дiлянках, призначених для транзитного руху населення — пiшохiднi дороги i електроосвiтлення;
визначається об'єм робiт i потреба в матерiалах i устаткуваннi для поливу, а також кiлькiсть поливомийних машин для поливу насаджень на дiлянках, де не передбачається будiвництво поливальної мережi;
—визначається вартiсть озеленення;
—складається записка пояснення, в якiй стисло висловлюється змiст проекту.
На генеральному планi показуються межi факторних розрахункових зон дiї, СЗЗ i зони обмеження, iснуючi (що зберiгаються i пiдлягаючi зносу) i проектованi будiвлi i споруди, iнженернi комунiкацiї, зеленi насадження, приводиться баланс площ територiй. На планах функцiонального, будiвельного i ландшафтного зонування показується мiстобудiвне зонування територiї СЗЗ.
На планi iнженерної пiдготовки показуються дiлянки виробництва земельних робiт, дренажна мережа i вiдображаються заходи щодо iнженерної пiдготовки, передбаченi проектом.
На планi електричних мереж показуються точки пiдключення до джерел живлення i траси основних мереж.
На планi поливальної мережi показуються точки пiдключення до джерел водопостачання, трасування магiстральних мереж, а також насоснi станцiї i iншi споруди. При незначнiй насиченостi креслень окремих роздiлiв проекту вони можуть бути сумiщенi.
Планувальна органiзацiя СЗЗ окрiм виконання основної задачi — захисти населення вiд негативних дiй промислових об'єктiв — повинна також вiдповiдати вимогам архiтектурно-композицiйної ув'язки житлових районiв мiста з промисловими пiдприємствами.
При плануваннi СЗЗ слiд враховувати, що одним з важливих чинникiв, що забезпечують захист навколишнього середовища мiста вiд промислових дiй, є озеленення територiї газостiйкими деревно-чагарниковим i насадженнями.
до 300 м — не менше 60%;
вiд 1000 до 3000 м — не менше 40%.
Планувальна органiзацiя СЗЗ ґрунтується на зонуваннi її територiї з видiленням трьох основних зон:
—промислового захисного озеленення (13-56%) загальної площi СЗЗ;
Зона планувального використовування у свою чергу пiдроздiляється на наступнi пiдзони:
—призаводська пiдзона;
—пiдзона промислового озеленення;
—пiдзона супутнiх промислових пiдприємств;
—пiдзона комунальних об'єктiв для обслуговування;
—пiдзона захисного озеленення i суспiльного центру.
Транспортно-комунiкацiйнi смуги повиннi займати 3-5% загальнiй площi СЗЗ. В санiтарно-захиснiй зонi створюються коридори провiтрювання, особливо у напрямi пануючих вiтрiв.
Об'єкти, розмiщення яких в межах СЗЗ дозволено, не повиннi займати бiльше 30% територiї СЗЗ.
Територiя СЗЗ повинна упорядкувати i озеленює за проектом впорядкування, що розробляється у складi проекту органiзацiї СЗЗ пiдприємства. Проект впорядкування i вибiр зелених насаджень слiд складати вiдповiдно до дiючих вимог.
При проектуваннi впорядкування СЗЗ слiд передбачати збереження iснуючих зелених насаджень. З боку територiї належить передбачити смугу деревно-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширинi зони до 100 м — не менше 20м.
З метою визначення ступеня дiї пiдприємства на прилеглi райони на територiї СЗЗ органiзовується контроль за основними параметрами навколишнього середовища: рiвнем забруднення атмосферного повiтря, рiвнем шуму, якiстю води у водних об'єктах, забрудненням ґрунтiв i т. д. шляхом створення постiйних постiв або маршрутних пунктiв.
Контроль здiйснюється спецiалiзованими службами пiдприємства з проведенням аналiзiв у вiдомчих лабораторiях. Контрольнi аналiзи здiйснюють лабораторiї територiальних органiв Мiнохоронздоров'я Росiї. Результати багаторiчних (не менше нiж рiчних) систематичних наглядiв по контролю дiї пiдприємства на оточуючу середовище i здоров'я населення можуть бути використанi при коректуваннi розмiрiв СЗЗ.
Екологiчнi вимоги по охоронi i змiсту зелених насаджень
Залежно вiд функцiонального призначення, соцiально-екологiчної, iсторико-культурної значущостi, озеленюючi територiї пiдроздiляються на три рiзнi категорiї.
Для кожної категорiї визначаються:
—заходи за змiстом i охоронi зелених насаджень;
—нормативи витрат на змiст зелених насаджень.
Екологiчнi вимоги до рiзних видiв дiяльностi пiдроздiляються на:
—вимоги по охоронi зелених насаджень;
— вимоги за змiстом зелених насаджень.
Охорона зелених насаджень — це система адмiнiстративно-правових, органiзацiйно-господарських, економiчних, архiтектурно-планувальних i агротехнiчних заходiв, направлених на збереження, вiдновлення або полiпшення виконання насадженнями певних функцiй.
Власники, власники, користувачi земельних дiлянок, на яких розташованi зеленi насадження, зобов'язанi здiйснювати контроль за їх поляганням, забезпечувати задовiльне полягання i нормальний розвиток зелених насаджень.
Юридичнi власники озеленюючих територiй зобов'язанi:
—у лiтнiй час i в суху погоду поливати газони, квiтники, дерева i чагарники;
—не допускати толочення газонiв i складування на них будiвельних матерiалiв, пiскiв, смiття, снiги, сколовши льоду i т. д.;
у всiх випадках вирубку i пересадку дерев i чагарникiв, вироблюваних в процесi змiсту i ремонту, здiйснювати вiдповiдно до вимог Правил i технологiчного регламенту, злагодженого з Регiональною службою захисту рослин.
На озеленюючих територiях забороняється:
—складувати будь-якi матерiали;
—застосовувати чистий торф як рослинний ґрунт;
—влаштовувати звалища смiття, снiги, льоду, за винятком чистого Снiгу, одержаного вiд розчищання садово-паркових дорiжок;
—використовувати роторнi снiгоочищувальнi машини для перекидання снiгу на насадження, використовування роторних машин на прибираннi озеленюючих вулиць i площ допускається лише за наявностi на машинi спецiальних спрямовуючих пристроїв, що запобiгають попаданню снiгу на насадження;
—скидати снiг з дахiв на дiлянки, зайнятi насадженнями, без вживання заходiв, що забезпечують збереження дерев i чагарникiв;
—спалювати листя, змiтати листя в лотки в перiод масового листопаду, засипати ними стовбури дерев i чагарникiв (доцiльно їх збирати в купи, не допускаючи рознесення по вулицях, видаляти в спецiально вiдведенi мiсця для компостування або вивозити на звалище);
—скидати кошторисiв i iншi забруднення на газони;
— ходити, сидiти i лежати на газонах (виключаючи луговi), влаштовувати iгри;
— розпалювати багаття i порушувати правила протипожежної охорони;
—пiдвiшувати на деревах гамаки, гойдалки, вiрьовки для сушки бiлизни, забивати в стовбури дерев цвяхи, прикрiплювати рекламнi щити, електропроводи, електрогiрлянди з лампочок, гiрлянди прапорцiв, колючий дрiт i iншi огорожi, якi можуть пошкодити деревам;
—здобувати з дерев сiк, смолу, робити надрiзи, написи i наносити iншi механiчнi пошкодження;
—рвати квiти i ламати гiлки дерев i чагарникiв;
—розоряти мурашники, ловити i знищувати птахiв i тварин;
—застосовувати будь-якi пестициди на територiях дитячих, спортивних, медичних установ, шкiл, пiдприємств громадського харчування, водозахисних зон рiчок, озер i водосховищ, зон першого i другого поясiв санiтарної охорони джерел водопостачання, в безпосереднiй близькостi вiд житлових будинкiв i повiтрозабiрних пристроїв;
—проводити розривання для прокладки iнженерних комунiкацiй, без узгодження за встановленими правилами;
—проїзд i стоянка автомашин, мотоциклiв, iнших видiв транспорту (окрiм транзитних дорiг загального користування i дорiг, призначених для експлуатацiї об'єктiв).
При виробництвi будiвельних робiт будiвельнi i iншi органiзацiї зобов'язанi:
—погоджувати з власником територiї початок будiвельних робiт в зонi зелених насаджень i повiдомляти їх про закiнчення робiт не пiзнiше, нiж за два днi;
захищати дерева, що знаходяться, на територiї будiвництва, суцiльними щитами заввишки 2 м.
Трикутник щитiв мати свiй в розпорядженнi на вiдстанi не менше 0,5 м вiд стовбура дерева, а також влаштовувати дерев'яний настил навкруги захищаючого трикутника радiусом 0,5 м;
— при мощеннi i асфальтуваннi мiських проїздiв, площ, дворiв, тротуарiв i т. п. залишати навкруги дерева вiльнi простори дiаметром не менше 2 м з подальшою установкою залiзобетонних грат або iншого покриття;
—викопала траншей при прокладцi кабелю, каналiзацiйних труб i iнших споруд проводити вiд стовбура дерева при товщинi стовбура до 15 см на вiдстанi не менше 2 м, при товщинi стовбура бiльше 15 см — не менше 3 м, вiд чагарникiв — не менше 1,5 м, рахуючи вiдстань вiд пiдстави крайньої скелетної гiлки;
—при реконструкцiї i будiвництвi дорiг, тротуарiв, трамвайних лiнiй i iнших споруд в районi iснуючих насаджень не допускати змiни вертикальних вiдмiток проти iснуючих бiльше 5 см при пониженнi або пiдвищеннi їх. В тих випадках, коли засипка або оголення кореневої системи неминучi, в проектах i кошторисах передбачають вiдповiднi пристрої для збереження нормальних умов зростання дерев;
—не складувати будiвельнi матерiали i не влаштовувати стоянки машин i автомобiлiв на газонах, а також на вiдстанi ближче 2,5 м вiд дерева i 1,5 м вiд чагарникiв. Складування горючих матерiалiв проводиться не ближче 10 м вiд дерев i чагарникiв;
—пiд'їзнi шляхи i мiсця для установки пiдйомних кранiв розташовувати зовнi насаджень i не порушувати встановленi огорожi дерев;
— зберiгати верхнiй рослинний грунт на всiх дiлянках нового будiвництва органiзувати зняття його i буртує по краях будiвельного майданчика. Рослинний грунт, що забуртував, передавати пiдприємствам зеленого господарства для використовування при озелененнi цих або нових територiй.
Новi посадки, особливо дерев на прибудинкових територiях, повиннi проводитися за проектами в: встановленому порядку.
Роботи iз створення зелених насаджень обов'язково повиннi включати наступнi види робiт:
—пiдготовка i оформлення дозвiльної документацiї;
—роботи по плануванню i розчищанню територiї;
—роботи по забезпеченню збереження iснуючих зелених насаджень;
—видалення сухостiйних i аварiйних дерев;
—роботи по збереженню родючого шару грунтiв;
—роботи по контролю i полiпшенню полягання рослинного грунту;
—посадка рослин, вiдповiдних встановленим нормативам i вимогам;
Роботи по догляду за зеленими насадженнями, пов'язанi з проведенням агротехнiчних заходiв, здiйснюються спецiалiзованими органiзацiями на пiдставi лiцензiї на право заняття даним видом дiяльностi.
Роботи за змiстом зелених насаджень пiдроздiляються на:
—змiст газонiв;
— пiдвищення життєздатностi рослин в мiстi.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бабусенко С. М. Проектирование ремонтно-обслуживающих предприятий. – М.: Агропромиздат, 1990.
3. Канарчук В. Е. та iн. "Основи технiчного обслуговування i ремонту автомобiлiв. " У 3. кн. Кн. 1. Теоретичнi основи. Технологiя: пiдручник. -К.: Вища шк., 1994. - 342с.
4. Лєхман С. Д., Рубльов В.І., Рябцiв Б.І., "Запобiгання аварiйностi i травматизму у сiльському господарствi". – Київ: Урожай 1993 р., 270 с.
5. Охорона працi в сiльському господарствi // Збiрка нормативних актiв. Київ, "Варта", 1996р. -590ст.
6. Справочник по ремонто-обслужающему производству Агропромы- шленого комплекса. А. П. Корча, В. К. Чумак, А. Г. Ошколо, М. С. Гутарович – К.: Урожай 1988. – 240с.
| 
