Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть за екологiчнi правопорушення
Реферат:
ПЛАН
Вступ............................................................................................................ 3
Висновок................................................................................................. 10
Лiтература............................................................................................... 12
Вступ
Сутнiсть цього виду юридичної вiдповiдальностi полягає у накладеннi роботодавцем (власником пiдприємства чи уповноваженим ним органом) на працiвника дисциплiнарних стягнень. Такi стягнення можуть накладатися на осiб, винних у невиконаннi або неналежному виконаннi своїх трудових обов’язкiв, пов’язаних зi здiйсненням природоохоронних заходiв за умови, що вiдповiднi обов’язки передбаченi трудовим договором, укладеним мiж працiвником та власником пiдприємства, установи, органiзацiї (уповноваженим ним органом).
Можливiсть застосування до винних у вчиненнi порушень екологiчного законодавства дисциплiнарної вiдповiдальностi передбачена ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Цiєю ж статтею перерахованi пiдстави такої вiдповiдальностi. Ними є: порушення прав громадян на екологiчно безпечне навколишнє природне середовище; порушення норм екологiчної безпеки; порушення вимог законодавства України при проведеннi екологiчної експертизи, в тому числi подання завiдомо неправдивого експертного висновку; невиконання вимог державної екологiчної експертизи; фiнансування, будiвництво i впровадження у виробництво нових технологiй i устаткування без позитивного висновку державної екологiчної експертизи; порушення екологiчних вимог при проектуваннi, розмiщеннi, будiвництвi, реконструкцiї, введеннi в дiю, експлуатацiї та лiквiдацiї пiдприємств, споруд, пересувних засобiв та iнших об’єктiв; допущення наднормативних, аварiйних i залпових викидiв i скидiв забруднюючих речовин та iнших шкiдливих впливiв на навколишнє природне середовище; перевищення лiмiтiв та порушення iнших вимог використання природних ресурсiв; самовiльне спецiальне використання природних ресурсiв; порушення строкiв внесення зборiв за використання природних ресурсiв та забруднення навколишнього природного середовища; невжиття заходiв щодо запобiгання та лiквiдацiї екологiчних наслiдкiв аварiй та iншого шкiдливого впливу на навколишнє природне середовище; невиконання розпоряджень органiв, якi здiйснюють державний контроль у галузi охорони навколишнього природного середовища, та вчинення опору їх представникам; порушення природоохоронних вимог при зберiганнi, транспортуваннi, використаннi, знешкодженнi та захороненнi хiмiчних засобiв захисту рослин, мiнеральних добрив, токсичних радiоактивних речовин та вiдходiв; невиконання вимог охорони територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду та iнших територiй, що пiдлягають особливiй охоронi, видiв тварин i рослин, занесених до Червоної книги України; вiдмова вiд надання своєчасної, повної та достовiрної iнформацiї про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, приховування випадкiв аварiйного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифiкацiя вiдомостей про стан екологiчної обстановки чи захворюваностi населення; приниження честi та гiдностi працiвникiв, якi здiйснюють контроль у галузi охорони навколишнього природного середовища, посягання на їх життя i здоров’я.
1. Застосування дисциплiнарної вiдповiдальностi
кримiнальної вiдповiдальностi (до одного з цих видiв); При цьому наведений у законi перелiк пiдстав юридичної вiдповiдальностi не є вичерпним. Законодавством України може бути встановлено дисциплiнарну вiдповiдальнiсть i за iншi порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
України, ст. 98 Лiсового кодексу України, ст. 40 Закону України “Про рослинний свiт”, ст. 81 Закону України “Про використання ядерної енергiї та радiацiйну безпеку”, ст. 42 Закону України “Про вiдходи”, ст. 21 Закону України “Про захист рослин”, ст. 21 Закону України “Про виключну (морську) економiчну зону України” та деякими iншими.
один з двох заходiв стягнення: догана або звiльнення з роботи.
При цьому для окремих категорiй працiвникiв статутами i положеннями про дисциплiну цих категорiй працiвникiв можуть передбачатися також iншi дисциплiнарнi стягнення. Цi стягнення, зокрема, можуть бути застосованi до вiдповiдних осiб при вчиненнi ними дисциплiнарних стягнень у галузi охорони навколишнього природного середовища.
застосовуватися затримка у присвоєннi чергового рангу до одного року.
Частиною 3 ст. 48 Закону України “Про прокуратуру” за порушення закону, неналежне виконання службових обов’язкiв чи скоєння ганебного вчинку прокурори i слiдчi несуть вiдповiдальнiсть згiдно з Дисциплiнарним статутом прокуратури України, затвердженим Постановою Верховної Ради України вiд 6 листопада 1991 р. Стаття 9 цього статуту крiм заходiв дисциплiнарного стягнення, передбачених КЗпП, передбачає такi специфiчнi стягнення, як пониження в класному чинi, пониження в посадi, позбавлення нагрудного знака “Почесний працiвник прокуратури України”; звiльнення з позбавленням класного чину.
Дисциплiнарний статут органiв внутрiшнiх справ України, затверджений Указом Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 29 липня 1991 p., передбачає широкий спектр дисциплiнарних стягнень осiб рядового i начальницького складу органiв внутрiшнiх справ, а саме: зауваження; догана; сувора догана; затримка у пpисвоєннi чергового спецiального звання або поданнi до його присвоєння на строк до одного року; попередження про неповну посадову вiдповiднiсть; пониження в посадi; пониження в спецiальному званнi на один ступiнь; звiльнення з органiв внутрiшнiх справ (п. 15).
затвердженим Законом України вiд 24 березня 1999 p., згiдно з яким вiйськовослужбовцi несуть вiдповiдальнiсть залежно вiд їх вiйськових звань. Так, на рядових (матросiв) строкової вiйськової служби можуть бути накладенi такi стягнення: зауваження; догана; сувора догана; позбавлення чергового звiльнення з розташування вiйськової частини чи корабля на берег; призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядiв; позбавлення вiйськового звання старший солдат (старший матрос) (п. 48). На рядових (матросiв) вiйськової служби за контрактом, крiм того, можуть бути накладенi ще такi стягнення, як попередження про неповну службову вiдповiднiсть; звiльнення з вiйськової служби за контрактом за службовою невiдповiднiстю (п. 49). А сержанти (старшини) строкової вiйськової служби можуть, крiм того, бути пониженi в посадi; пониженi у вiйськовому званнi на один ступiнь; або пониженi у вiйськовому званнi на один ступiнь з переведенням на нижчу посаду, а також позбавленi сержантського (старшинського) звання (п. 50).
Працiвники залiзничного транспорту, що вчинили дисциплiнарний екологiчний проступок, нестимуть вiдповiдальнiсть згiдно з Положенням про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 сiчня 1993 р. Так, у разi встановлення вини працiвника залiзничного транспорту у виникненнi катастрофи або аварiї з шкiдливими екологiчними наслiдками, до останнього можуть бути, зокрема, застосованi такi специфiчнi заходи дисциплiнарного стягнення, як позбавлення машинiстiв права керування локомотивом з наданням роботи помiчником машинiста, а також позбавлення свiдоцтва водiя моторно-рейкового транспорту незнiмного типу та свiдоцтва помiчника машинiста локомотива з наданням роботи, не пов’язаної з керуванням локомотивом i моторно-рейковим транспортом, на строк до одного року.
(воєнiзованих) аварiйно-рятувальних служб (Статут про дисциплiну працiвникiв спецiальних (воєнiзованих) аварiйно-рятувальних служб, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 жовтня 2000 p), працiвники гiрничих пiдприємств (Положення про дисциплiну працiвникiв гiрничих пiдприємств затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 березня 2002 р) та iн.
Дисциплiнарнi стягнення накладаються органом (службовою особою), якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження i призначення на посаду) даного працiвника. На працiвникiв, якi несуть дисциплiнарну вiдповiдальнiсть за статутами, положеннями та iншими актами законодавства про дисциплiну, дисциплiнарнi стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами.
Працiвники, якi займають виборнi посади, можуть бути звiльненi тiльки за рiшенням органу, який їх обрав, i лише з пiдстав, передбачених законодавством.
Дисциплiнарне стягнення накладається власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пiзнiше одного мiсяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звiльнення працiвника вiд роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебування його у вiдпустцi. Дисциплiнарне стягнення не може бути накладене пiзнiше шести мiсяцiв з дня вчинення проступку.
Законодавство про працю вимагає чiткого дотримання процедури накладення дисциплiнарного стягнення. Передусiм власник або уповноважений ним орган повинен зажадати вiд порушника трудової дисциплiни письмових пояснень. Стягнення оголошується в наказi (розпорядженнi) й повiдомляється працiвниковi пiд розписку.
За кожне порушення трудової дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне стягнення. При обраннi виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступiнь тяжкостi вчиненого проступку i заподiяну ним шкоду, а та кож обставини, за яких вчинено проступок, i попередню роботу працiвника. Стягнення оголошується в наказi (розпорядженнi) повiдомляється працiвниковi пiд розписку.
Законодавство гарантує працiвниковi можливiсть оскарження дисциплiнарного стягнення i встановлює порядок такого оскарження (глава XV КЗпП). У випадку звiльнення з роботи, зокрема, працiвник може безпосередньо звернутися до районного (мiського) суду в мiсячний строк з дня вручення йому копiї наказу про звiльнення або з дня видачi трудової книжки.
Якщо працiвник не допустив нового попущення трудової дисциплiни i до того ж проявив себе сумлiнно, то стягнення може бути зняте до закiнчення одного року. Протягом строку дiї дисциплiнарного стягнення заходи заохочення до працiвника не застосовуються.
Висновок
Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”, як i iншi законодавчi акти, що регулюють питання притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi, встановлюють правило: суб’єкти, виннi у вчиненнi дисциплiнарного правопорушення (так само як i адмiнiстративного правопорушення чи кримiнального злочину) зобов’язанi вiдшкодувати шкоду, заподiяну ними внаслiдок порушення вiдповiдного законодавства, оскiльки застосування заходiв дисциплiнарної вiдповiдальностi не звiльняє винних вiд компенсацiї шкоди, заподiяної забрудненням навколишнього природного середовища та погiршенням якостi природних ресурсiв, тобто вiд майнової вiдповiдальностi.
Якщо ж внаслiдок порушення покладених на працiвника трудових обов’язкiв ним спричиняється матерiальна шкода пiдприємству, установi, органiзацiї, працiвник несе матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, якщо остання заподiяна його винними протиправними дiями (бездiяльнiстю). Загальнi пiдстави та умови такої вiдповiдальностi передбаченi ст. 130 КЗпП. Вiдповiдна вiдповiдальнiсть, зокрема, встановлюється тiльки за пряму дiйсну шкоду, лише в межах i порядку, передбачених законодавством, i за умови, коли така шкода заподiяна пiдприємству, установi, органiзацiї винними протиправними дiями (бездiяльнiстю) працiвника. Ця вiдповiдальнiсть, як правило, обмежується певною частиною заробiтку працiвника i не повинна перевищувати повного розмiру заподiяної шкоди, за винятком випадкiв, передбачених законодавством. За наявностi зазначених пiдстав i умов матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена незалежно вiд притягнення працiвника до дисциплiнарної, адмiнiстративної чи кримiнальної вiдповiдальностi. Працiвник, який заподiяв шкоду, може добровiльно покрити її повнiстю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працiвник може передати для покриття заподiяної шкоди рiвноцiнне майно або поправити пошкоджене.
Посадовi особи та спецiалiсти, що працюють у сферi охорони навколишнього природного середовища, виннi у порушеннi вимог екологiчного законодавства, згiдно з рiшеннями їх управлiнських органiв можуть також позбавляти ся премiй за основними результатами господарської дiяльностi повнiстю або частково.
Лiтература
1. Баб’як О. С, Бiленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологiчне право України: Навчальний посiбник. - К.: Атiка, 2000. - 216 с.
2. Балюк Г. І. Екологiчне право України. Конспект лекцiї у схемах (Загальна i Особлива частина): Навч. Посiбник. – К.: Хрiнком Інтер, 2006. – 192 с.
4. Екологiчне право України За редакцiєю професорiв В. К. Попова i А. П. Гетьмани. Харкiв, “Право”. 2001
5. Екологiчне право України. Академiчний курс: Пiдручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2005. - 848 с.
6. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. – К., 1991.
7. Сафранов Т. А. Екологiчнi основи природокористування: Навчальний посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв. - Львiв: “Новий Свiт-2000”, 2003. - 248 с.
| 
