Гiдроекологiчна оцiнка рiчки Рось
Реферат
Гiдроекологiчна оцiнка рiчки Рось
Загальна характеристика р. Рось
У 2008 р. в рибогосподарському вiдношеннi використовувалося до 30% водного фонду басейну. В основному це стави рибгоспiв, водосховища комплексного призначення.
Рибопродуктивнiсть ставiв складає 10-16 ц/га, у середньому – 11 ц/га.
В цiлому показник рибопродуктивностi по басейну нижче нормативного, що пов’язано з якiстю рибогосподарського матерiалу, нестачею кормiв i добрив.
Основною культурою рибоводства у басейнi є короп, вилов якого складає 75-80% вiд загальної кiлькостi вирощуваної риби. Частка травоїдних риб складає близько 5%.
Недостатньо високi показники по виходу риби з одиницi площi ставiв зумовленi наступними причинами:
- несприятливим гiдрологiчним режимом у ставах;
- незадовiльним станом ставового фонду;
- низьким рiвнем технiчного обладнання;
На рiчках басейну р. Рось iснує 1698 ставiв з площею водного дзеркала 15,06 тис. га i об’ємом ставiв при НПР (нижчому поверхневому рiвнi) 178338 тис. м3 i 54 водосховища з площею водного дзеркала 7,74 тис. га i об’ємом води при НПР 142350 тис. м3.
Стави й водосховища басейну р. Рось випаровують 34 млн. м3 води.
загальна довжина яких 35 км.
Норма стоку рiчки складає 35,2 млн. м3, стiк маловодних рокiв забезпеченiстю 75 i 95% - вiдповiдно 22,3 i 12 млн. м3.
Гiдротехнiчних споруд на р. Протока – 47 шт.
Чашi водосховищ й ставiв до 60% вiд їхнього об’єму замуленi; їх ложе до 40% вiд загальної площi та прибережна зона заросли вищою водною рослиннiстю. Існують водоскиднi споруди незадовiльної конструкцiї (окрiм Ксаверiвського водосховища) за їх незначної пропускної здатностi. р. Роставиця –лiва притока р. Рось.
На дiлянцi вiд Бiлої Церкви до с. Синяви Рось тече спокiйно. Лише де-не-де зустрiчаються кам’янистi бар’єри i пороги. Береги помереженi ярами.
Заплава рiчки бiля села Пугачiвки досягає 1-2 км ширини.
Тут легко можна роздiлити тераси, лучну (першу) та надлучну (другу). Надлучна тут пiщана i вкрита сосновим лiсом. Тут є i третя – бiльш висока. Друга лежить вiд першої вище на 2-4 м, третя на 12-13м нiж друга.
Бiля селища Синяви Рось знову вiдкриває товщу кристалiчних порiд. Тут долина звужується 100-200м. Перед селищем Синява впадає лiва притока Росi – р. Кам’янка. За Синявою над рiвнем води правий берег рiзко пiдвищується, лiвий утворює заплаву. Вiд с. Синяви до Богуслава Рось тече спокiйно, а в Богуславi на протязi 3 км протiкає мiж гранiтними берегами, скелястими, якi пiдвищуються над рiвнем води 20-30 м. Кристалiчнi породи на цiй дiлянцi не лише виступають на берегових схилах, а й утворюють пороги.
скелi високими мурами нависають над Россю. В одному мiсцi береги пiдходять дуже близько один вiд одного. Дно рiчки вкрите камiнням i перетяте рядом кам’янистих бар’єрiв, якi утворюють невеличкi пороги.
У Стеблевi по р. Рось споруджено гiдроелектростанцiю потужнiстю 2800 кВ. У Стеблевi в Рось впадають два струмки – Боровиця та Хоробра.
Вiд Стеблева до Корсуня-Шевченкiвського Рось тече рiвно i спокiйно. Долина рiчки подекуди має широкi тераси.
За 2,5 км до Корсуня-Шевченкiвського в урочищi Лютовище Рось знову проходить крiзь товщу кристалiчних порiд. Ширина рiчкової долини досягає 200-300 м. Рiчка тече тут у вузьких скелястих протоках. Гранiтнi скелi пiднiмаються над водою на висоту 6-8 м.
Кристалiчнi породи простягаються вздовж течiї рiчки аж до с. Деренковець. Звiдси до с. Михайлiвки (35 км) Рось тече серед низьких берегiв, утворюючи на цiй дiлянцi широкi озера i болота.
У Рось поблизу с. Межирiча впадає Росава – лiва притока.
Вiд с. Драбiвки до с. Межирiча Рось тече в Пн напрямку, а вiд Межирiча повертає у Сх напрямку i впадає в Днiпро, недалеко вiд с. Хрещатика. Бiля Днiпра у нижнiй течiї р. Рось на протязi 21 км береги заболоченi.
Рiчки, якi впадають на територiї Бiлоцеркiвщини в р. Рось
До таких рiчок належать права притока – Поправка, 6 лiвих – Сквирка, Роставиця, Кам’янка, Протока, Узинка (схема 1 i 2), а також Насташка.
Рiчка Сквирка бере початок вiд Кривошиїнцiв i тече в межах Приднiпровської височини. Долина трапецiєвидна, ширина до 2 км, глибина до 20 м. Заплава двостороння, пересiчна, глибина 0,8-1 м, похил рiчки 16м/км. Живлення мiшане. Льодостав з початку грудня, до середини березня.
Рiчка Роставиця.
Бере початок у Козятинському районi Вiнницької областi, Сквирському, Бiлоцеркiвському р-нi Київської областi. Довжина 116 км, площа басейну 1465 км2
. Долина трапецiєвидна, ширина до 2,5 км, глибиною до 40 м. Заплава у верхнiй частинi заболочена, нижче – осушена, пересiчна ширина заплави 200 м. Рiчище звивисте, на окремих дiлянках розгалужене шириною до 20 м, глибиною до 2-2,5 м. Похил рiчки 1,3 м/км. Живлення мiшане. Замерзає наприкiнцi листопада – на початку грудня, скресає на початку березня. У нижнiй течiї споруджено три водосховища.
Бере початок у Василькiвському районi поблизу с. Мар’янiвки. Протiкає через Бiлоцеркiвський район. Довжина 50 км, площа басейну 580 км2 зарегульовано.
Рiчка Насташка.
Бере свiй початок за с. Чупира i протiкає через такi села: Потiївка, Насташка, Троцьке i в с. Острiв вливається в р. Рось. Довжина 25 км. Береги пологi. Ширина 8 м. В засушливий час рiдко пересихає. В р. Насташку впадає струмок Жигалка.
Бере свiй початок у Київськiй обл. i протiкає через села: Василiв, Янкiвку, Узин, Блощинцi, Чепелiївку i вливається до р. Рось.
Вузенька, 2 м, береги пологi. Має доплив невеличку рiчку Узьку, яка починається на полях Янкiвки i проходить через с. Антонiв. Доплив дуже вузенький – 1 м.
На Бiлоцеркiвщинi є ще дрiбнi рiчечки-струмочки: струмочок Красна, Нурець, Чернен.
Правий берег вищий i вкритий лiсом, а лiвий низький, багатий сiнокосами, лугами, болотами.
Розглядаючи рiчки Бiлоцеркiвщини можна сказати, що всi вони помiлiли, замулились пiском. На процес погiршення рiчок впливає багато факторiв: зменшення лiсiв, засмiчення корит рiчок, водозабiр для промислових пiдприємств.
Дослiджуваний басейн за розвитком бактерiо- i фiтопланктону, водної флори та фауни належить до бета-мезосапробних водойм, оскiльки на всiх рiчках басейну у тiй чи iншiй степенi має вплив забруднення.
На окремих дiлянках рiчок, особливо нижче великих населених пунктiв, iнтенсивнiсть забруднення буває значною, i вони належать до альфа- або навiть полiсапробної зони.
Характеризуючи розвиток фiтопланктону р. Рось необхiдно зауважити, що найбiднiший фiтопланктон взимку. Складається вiн в основному дiатомовими, зеленими, частково, синьо-зеленими водоростями. У зимовому фiтопланктонi виявлено 47 видiв i форм водоростей, з них 23 дiатомових. Навеснi iнтенсивнiсть розвитку фiтопланктону значно зростає, а у лiтнiй перiод знижується. Переважають зеленi водоростi, на деяких дiлянках вони складають до 80% вiд чисельностi всього фiтопланктону. Всього у лiтньому планктонi вiдмiчено 165 видiв i рiзновидiв водоростей.
В основному фiтопланктон складається з евгленових водоростей. Домiнуючi комплекси фiтопланктону вказують на достатньо високий ступiнь евтрофiкацiї р. Рось i наявнiстю органiчних забруднень.
Зоопланктон є одним з основних елементiв угруповань водних тварин, якi вiдiграють велику роль у формуваннi якостi води та кормової бази риб.
дiлянках рiчки кiлькiсть видiв зоопланктону менша, нiж на незарегльованих, однак рiвень кiлькiсного розвитку значно вище. Видовий склад i кiлькiсть зоопланктону збiльшується вiд витоку (мiнiмальне значення) до гирла.
Оцiнюючи в цiлому санiтарно-бiологiчний стан води р. Рось i основних притокiв за зоопланктоном, необхiдно вiдмiтити, що iндекс сапробностi складає 1,6-1,9. Це вiдповiдає бета-мезаспробному стану, т. ч. водойма помiрно забруднена. Кiлькiсть мезасапробних органiзмiв є показником рiвня забруднення води, своєю життєдiяльнiстю вона сприяють її очищенню. У сезонному аспектi необхiдно вiдмiтити зростання iндексу сапробностi восени i особливо взимку, що засвiдчує бiльш високий рiвень забруднення.
Іхтiофауна басейна Росi, за останнiми даними, представлена 35 видами риб, що належать 10 родинам:
I Родина карпових
1 Лящ
2 Плотва
3 Густера
6 Язь
7 Ялець
9 Керех
10 Подус
11 Лин
12 Уклiйка
13 Карась звичайний
14 Карась срiбний
15 Чехоня
16 Сазан
18 Горчак
II Родина окуневих
19 Судак
20 Окунь
21 Йорж
22 Носар
23 Голець звичайний
25 В’юн
IV Родина сомових
26 Сом європейський
27 Щука
VI Родина трiскових
28 Налим
VII Родина оселедцевих
29 Тюлька
30 Морська голка
IX Родина бичкових
31 Бичок-кругляк
32 Бичок-пiщаник
33 Бичок-пуцик
34 Бичок-пуголовочка
X Родина колюшкових
35 Тригольчата колюшка
(жерех, головань, пiдуст) в останнi роки зазнають пригнiчення, зумовлене значною зарегульованiстю стоку, що iстотно змiнило умови проживання цих риб. На сьогоднi вони переважно зустрiчаються у нижнiй частинi рiчки. А такi види, як рибець й усач, ранiше типовi для всiєї рiчки, потрапили до розряду рiдкiсних i зникаючих видiв.
На гирловiй дiлянцi, найбiльш багатiй рибою, видовий склад у кiлькiсному спiввiдношеннi окремих видiв характеризується наступними показниками: лящ – 4,5%; плотва – 49%; густера – 16%; окунь – 12%; судак – 1,5%; щука – 9,4%; синець – 5%; язь – 1,6%; iншi – 8%.
Антропогеннi навантаження iстотно змiнили екологiчнi умови проживання риб у низов’ях р. Росi, що помiтно вплинуло на структуру угруповання риб, як у якiсному, так i у кiлькiсному вiдношеннi.
Основною причиною того, що вiдбувається є зарегульованiсть стоку Днiпра, що потягло за собою iнтенсивне перемiщення багатьох видiв риб понто-каспiйського комплексу уверх по каскаду. У гирлових дiлянках притокiв Днiпра багато з них натуралiзувалися i досягли масового розвитку. У гирловiй частинi Росi широко розповсюдилися деякi види бичкiв, триголкова колюшка, чорноморська iгла i тюлька, яка масово заходить сюди для нагулу.
Збагачення iхтiофауни цiєї дiлянки вiдбувалося також за рахунок iнтродукцiї представникiв китайського рiвнинного фаунiстичного комплексу (бiлий амур, бiлий i строкатий товстолобики), заселення яких у Кременчуцьке водосховище було розпочате у 1969р.
Іхтiофауна р. Рось (район м. Бiла Церква) поповнювалася рослиноїдними видами й ранiше. Природна кормова база тут майже повнiстю забезпечує харчовi потреби амурських аклiматизаторiв. Чисельнiсть промислових видiв риб у середнiй частинi рiчки складає близько 35%, решта – припадає на частку малоцiнних i масових видiв риб. Промисел на цiй дiлянцi рiчки не проводиться, промислова рибопродуктивнiсть низька i коливається вiд 10 до 17 кг/га. Очевидно має вплив нерегульований любительський вилов, часто iз застосуванням заборонених способiв, а також пiдвищена евтрофiкацiя i значний вiдбiр води на господарськi потреби. В останнi роки у середнiй течiї рiчки зареєстровано близько 22 видiв риб.
Ще бiльше рибне населення на верхнiй дiлянцi рiчки. Тут спостерiгається домiнування видiв риб озерно-рiчкового комплексу (окунь, плотва, щука, рiдше – лин, карась, лящ, густера, горчак) i у меншiй мiрi представленi реофiльнi види – язь, пiскар, ялець, шиповка. На верхнiй дiлянцi рiчки виявлено 16 видiв риб.
Таким чином, аналiз iхтiофауни р. Рось показує, що склад i структура угруповань залежать вiд належностi до певної дiлянки рiчки i рiзноманiття бiотопiв.
Антропогенний вплив сприяє створенню нових видових угруповань риб. Для р, Росi спостерiгається добре виражена закономiрнiсть, типова майже для всiх рiвнинних рiчок – видовий склад iхтiофауни i її кiлькiснi показники зменшуються вiд гирла до витоку.
Санiтарно-мiкробiологiчний стан
Санiтарно-мiкробiологiчний контроль передбачає визначення кiлькостi показникiв мiкроорганiзмiв в одиницi об’єму.
При визначеннi еколого-санiтарного стану водойми використовується ще один критерiй, у деяких випадках головний – чисельнiсть бактерiопланктону, що характеризує загальну чисельнiсть мiкроорганiзмiв, якi знаходяться у вiльному станi у воднiй товщi.
Кiлькiсть бактерiопланктону залежить вiд наявностi органiчних i мiнеральних джерел живлення, температури води, вiд надходження у рiчку забруднених вiд населених пунктiв, з полiв, дорiг, стiчних вод пiдприємств, ферм. Цi води мiстять бактерiї у сотнi i тисячi разiв бiльше за бактерiй, що є у водi рiчки. На чисельнiсть мiкроорганiзмiв суттєво впливають рибнi господарства, водоплавна птиця.
За перiод дослiджень загальна чисельнiсть мiкроорганiзмiв у р. Рось т. т. бiопланктон, коливались у широких межах, а саме вiд 2,0 до 7,9 млн. кл./мл. Вона змiнювалась в залежностi вiд створу рiчки i за сезонами.
Найвища чисельнiсть бактерiопланктону вiдмiчена у весняний i осiннiй перiоди нижче м. Бiла Церква (7,9 i 6,3 млн. кл./мл вiдповiдно), а найменша – у лiтнiй час у гирловiй областi (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).
Про вплив населених пунктiв на якiсть води у рiчках можна судити за змiною чисельностi бактерiопланктону до i пiсля мiста. Наприклад, пiсля м. Бiла Церква чисельнiсть бактерiопланктону у рiчцi у середньому перевищувала її значення до мiста: у зимовий перiод у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у 1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осiннiй – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна припустити, що пiдвищена чисельнiсть мiкроорганiзмiв пов’язана з надходженням у рiчку забруднених господарсько-побутових вод i зливових стокiв.
Був визначеним стiк бактерiй з р. Рось у Днiпро. Враховуючи, що об’єм бактерiальної клiтини у зимовий i весняний перiоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у лiтнiй перiод – 0,31 мкм3, то бактерiостiк р. Рось складає 65-80 тон на рiк. Необхiдно зазначити високий вмiст сапрофiтних гетеротрофних нижче м. Бiла Церква, особливо взимку i навеснi, а також у верхiв’ях рiчки навеснi.
Води р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свiдчить високий вмiст кишкової палички, чисельнiсть якої за перiод дослiджень коливалась у межах 13-525 тис. кл./л. Найвищий її вмiст вiдмiчено нижче селища Косово i м. Бiла Церква у весняний час.
Чисельнiсть кишкової палички нижче м. Бiла Церква у порiвняннi з такими ж показниками вище мiста збiльшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разiв, восени в 1,8 рази.
За бактерiальними показниками воду р. Рось необхiдно вiднести до розряду «слабо забруднена», а в окремi перiоди року i в окремих створах – до розряду «помiрно забруднена».
Санiтарно-бактерiологiчна характеристика р. Рось (2007-2008)
Мiсце
вiдбору проб
|
Перiод |
Кiлькiсть
бактерiопланктону,
млн. кл/мл
|
Кiлькiсть
сапрофiтних
бактерiй,
тис. кл/мл
|
Колi-iндекс,
|
|
|
зима
весна
лiто
осiнь
|
3,5+5,7
2,0+3,07
3,2+4,2
|
2,1+2,4
5,3+9,8
4,2+4,6
5,6+4,7
|
20+39
110+210
30+80
40+120
|
|
Церква,
середня течiя
|
зима
весна
лiто
осiнь
|
2,3+3,4
2,3+3,2
2,8+3,7
|
5,3+6,8
4,7+6,3
3,3+4,4
3,8+5,3
|
18+22
26+34
14+19
16+22
|
нижче м. Бiла
Церква,
середня течiя
|
зима
весна
лiто
осiнь
|
3,2+5,9
4,2+7,9
4,0+6,3
|
83+126
32+44,8
8,9+12,4
|
43+60
260+520
18+32
26+46
|
селище Бушево,
середня течiя
|
зима
весна
лiто
осiнь
|
2,6+3,9
2,8+4,6
|
15+23,0
4,6+5,6
5,0+7,2
|
37+41
140+180
30+59
40+63
|
селище
Межерич,
|
зима
весна
лiто
осiнь
|
3,6+4,2
2,2+2,6
2,7+3,0
|
4,6+8,2
3,0+4,2
3,4+4,0
|
13+36
15+60
27+42
30+48
|
Середнiй екологiчний iндекс стану басейну дорiвнює 2,3, т. т. екосистема басейну розбалансована. Основне навантаження приймає на себе водне середовище (стави, водосховища). Екологiчний iндекс води у перiод зимової меженi був високим i дорiвнював 1,75. На iнших фазах гiдрологiчного режиму якiсть води була у межах І класу, але пiд час весняної повенi мало мiсце пiдвищення БСК5, а пiд час лiтньої меженi i восени – перевищення за фосфатами. За оцiнкою придатностi води для господарсько-побутових потреб лiмiтуючими критерiями виявилися: вмiст органiчної речовини, iонiв хрому i незначне бактерiальне забруднення.
цинк, нiкель). Не дотримується вiдповiдний режим на територiях водоохоронних зон i прибережних смуг. Не виконуються вимоги щодо вирощування сiльгоспкультур, внаслiдок чого у гiдрографiчну сiтку змивається з полiв органiка, мiнеральнi добрива, отрутохiмiкати, родючий шар ґрунту. Сiльськогосподарське використання складає в середньому 71%, а лiсистiсть всього 11%.
Значнi об’єми скидiв стiчних вод i змив з урбанiзованих територiй у поєднаннi зi зменшенням водностi рiчок, а отже, i їх здатностi до самоочищення, зумовлюють зниження якостi води малих рiчок басейну. Зменшення водностi рiчок викликано як змiнами на водозборi, так i значними вiдборами води на потреби господарства.
|
