Архангельський лiс – унiкальний природний об’єкт Пiвнiчного Причорномор’я
Лiси прикрашають землю...
вони навчають людину розумiти прекрасне
Антон Чехов
Високопiльського району Херсонської областi та всьому пiвднi України. Де б не рiс лiс – в ньому своє середовище, яке склалося тисячолiттями, свої закони, якi склалися мiж рослинами та тваринами.
на територiї Високопiльського району ХерсонськоїОбластi. Архангельський лiсопарк розташований на площi 30 га i належить Великоолександрiвському лiсгоспу. Асфальтована дорога пролягає прямо до лiсу до ворiт оздоровчого табору “Мрiя, який має велике значення для оздоровлення сiльських дiтей. Лiси на територiї пiвнiчного Причорномор’я були закладенi в перiод iнтенсивного заселення краю нiмцями колонiстами. В цiлому лiсокультурна справа на територiї Високопiльського району була розпочата з 1846 року. Першi штучнi лiсонасадження з'явилися пiд назвами „iнгулецькi дiлянки", „зразки лiсорозведення". Протягом 30–40-х рокiв були утворенi насадження i в урочищi „Архангельське", де i зараз зустрiчаються насадження дуба черешкового вiком 100-120 рокiв. Урочище, яке вiдносять до лiсопаркових насаджень, є пам'ятником природи мiсцевого значення i розмiщене у 18 кварталi Архангельської дачi. Закладений лiсопарк в 1846 роцi. Першi насадження були представленi дубом, березою, тополею. З 1972 року Архангельський лiсопарк був видiлений як пам'ятник природи.
В 30-40-х роках почали в значних об'ємах виробництво на пiщаних та супiщаних берегах р. Інгулець посадки сосни звичайної та кримської, ясена зеленого, акацiї бiлої, в'яза перистовiтвистого, гледичiї, а на багатих ґрунтах посадки акацiї бiлої. Це було помилкою, так як в'яз характеризується доброю живучiстю i ростом в першi 10-15 рокiв, потiм рiст затримується, спостерiгається суховершиннiсть та часткове вiдмирання насаджень. Але за “старинкою” на територiї лiсгоспу можна побачити посадки цих порiд дерев.
На деяких площах, що невиправдано були засадженi цими породами дерев спостерiгаються голi дiлянки лiсу, якi плямами виднiються серед лiсу, саме вони ставали першими жертвами пожежi.
В 1921 роцi була прийнята постанова „Про боротьбу з посухою", в якiй помiченi основнi заходи - полезахисне лiсонасадження та вiдновлення вирубаних лiсiв. Настала можливiсть вирощувати бiльш цiннi, довговiчнi та стiйкi породи, такi, як дуб черешковий, сосна кримська та звичайна. Саме вони сьогоднi є окрасою лiсопарку.
Новий етап в iсторiї лiсокультурної справи в лiсгоспi починається з 1964 р., коли УкрНДІЛГА та його Нижньоднiпровська науково-дослiдницька станцiя спiльно з спецiалiстами лiсгоспу розробили методику та широко застосували в виробництво посад культур сосни звичайної та кримської на пiщаних ґрунтах по частково оброблених ґрунтах.
Залiсеннi територiї, розташованi у Високопiльському районi, належать Великоолександрiвському лiсгоспу, його 4 лiсництвам - Заградiвському, Гаврилiвському, Векликоолександрiвському та Калiнiнському. В межах нашого району розташоване Заградiвське лiсництво та частина Великоолександрiвського.
За лiсо-рослинним розташуванням територiя району вiдноситься до Причорноморсько-Приазовського пiвденно-степового округу пiдстепу.
Лiси що належать Держлiсфонду, займають 828 га, колгоспнi лiси 669 га. Всi лiси належать до першої групи протиерозiйних лiсiв. Всi лiси створенi на ярах та балках, крутих кам'янистих схилах балок та берегiв рiчки Інгулець В даний час розмiщенi нерiвномiрно по територiї району, головним чином на лiвому березi р. Інгулець, невеликими урочищами. . Вiдсоток лiсистостi в районi невеликий - 2. 4 %. В лiсгоспi мається три постiйнi розплiдники та два тимчасових загальною площею 42,8 га. Постiйнi розплiдники - це кв. 58, Векликоолександрiвському лiсгоспу належать 8,8 га кв. 50. В розплiдниках вирощують посадковий матерiал: акацiя бiла, абрикос, шовковиця чорна та лох срiблястий, шипшина, жимолость татарська, гледичiя, смородина золотиста, дуб черешковий, дуб червоний, вишня войлочна, черемуха, глiд, каштан кiнський, ялина звичайна, береза бородавчаста, омела, липа мiлко листа, платан, облiпиха.
Лiсозаготiвля на територiї лiсгоспу не проводиться, так як лiси вiдносяться до категорiї протиерозiйних лiсiв i виключенi з розрахунку головного використання згiдно зi статтею Закону „Правила рубки лiсу". Ведуться рубка, догляд, чистка, прорiджування, освiтлення та прохiдна рубка.
визначила певне мiсце i надала специфiчних властивостей. Є серед них свiтло -, тепло - i вологолюбнi, морозо - i посухостiйкi види, з товстою чорною трiщинуватою i гладенькою бiлою корою, стрункi та кострубатi. Однi породи можуть жити тисячi, iншi кiлька десяткiв рокiв. Деякi люблять рости в гущавинi, а iншi навпаки. Проте нема таких дерев, якi б не приносили людям користi. Природне у групування Архангельського лiсу - це унiкальне поєднання дерев, кущiв, трав, кожне з яких займає своє мiсце в екосистемi. Кожна деревна порода - унiкальне творiння природи i має свою „бiографiю й географiю".
Пiзнання зеленого свiту лiсу зумовлюється не лише суто практичними, а й естетичними проблемами, потягом до пiзнання невiдомого.
Список використаної лiтератури
2. Лiсова скринька: збiрник науково–популярних розповiдей про лiс./ К.: Молодь, 1983.
3. Історiя мiст i сiл УРСР, Херсонська область /К., 1972; ст. 305 – 309/
4. Кваша С. В, Бойко В. М. Херсонська область. - /Херсон: Айлант, 2004./
5. Проект районного планирования Високопольського района Херсонской области. К. -1995. Арх № 12221.
6. Статистична звiтнiсть районного сiльгоспуправлiння.
7. Районна газета “Жовтневi зорi” № 76, 16 липня 1991 рiк, ст. 4, “Цiкаво про наш край”.
8. Обласна газета “Учитель” № 16, 18 квiтня 2002 року, “Екологiя Херсонщини: ... а загалом життя прекрасне ?”.
9. Географiя рiдного краю –Херсонщина\ В. Бойко, С. Кваша К.,ст. 50,55.,Херсон „Абетка-НОВА” 2003/
|
