План
Вступ
1. Забруднення навколишнього середовища
2. Забруднення лiтосфери
3. Забруднення гiдросфери
4. Забруднення атмосфери
5. Радiоактивне забруднення бiосфери
-«Парниковий ефект»
-Виснаження озонового шару
-Вiдходи виробництва
-Сiльське господарство
-Виробництво енергiї
Лiтература
Вступ
змiни бiосфери пiд впливом господарської дiяльностi звернули на себе увагу учених. В першiй половинi нинiшнього столiття цi змiни наростали i в даний час лавиною обрушилися на людську цивiлiзацiю. Прагнучи полiпшення умов свого життя, людина постiйно нарощує темпи матерiального виробництва, не замислюючись про наслiдки. При такому пiдходi велика частина узятих вiд природи ресурсiв повертається їй у виглядi вiдходiв, часто отруйних або непридатних для утилiзацiї. Це створює загрозу i iснуванню бiосфери, i самої людини.
Окрiм забруднення середовища, антропогенна дiя виражається у виснаженнi природних ресурсiв бiосфери. Величезнi масштаби використовування природних ресурсiв привели до значної змiни ландшафтiв в деяких регiонах (наприклад, у вугiльних басейнах). Якщо на зорi цивiлiзацiї людина використовувала для своїх потреб всього близько 20 хiмiчних елементiв, на початку XX втiкало 60, то зараз бiльше 100 - майже всю таблицю Менделєєва. Щорiчно здобувається (витягується з геосфери) близько 100 млрд т руди, палива, мiнеральних добрив.
це забруднення навколишнього середовища внаслiдок людської дiяльностi.
1.
Забруднення навколишнього середовища
Забруднення навколишнього середовища — небажана змiна її властивостей в результатi антропогенного надходження рiзних речовин i з'єднань. Джерела забруднення середовища рiзнi:
· Повернення в природу величезної маси вiдходiв господарської дiяльностi людини.
· Забруднення атмосфери
· Радiоактивне забруднення
2.
Забруднення лiтосфери
землi»), повнiстю або майже повнiстю що втратили свою продуктивнiсть, займають 1% поверхнi сушi. Ще бiльш важлива причина забруднення — промисловi i сiльськогосподарськi вiдходи. В ролi головних забруднювачiв виступають метали i їх з'єднання, добрива, отрутохiмiкати, радiоактивнi речовини. Все бiльш складною стає проблема накопичення побутового смiття; величезнi смiттєвi звалища сталi характерною ознакою мiських околиць. Не випадково на Заходi по вiдношенню до нашого часу iнодi застосовують термiн «смiттєва цивiлiзацiя».
Охорона грунтiв вiд забруднень є важливою задачею людини, оскiльки будь-якi шкiдливi з'єднання, що знаходяться в грунтi, рано чи пiзно потрапляють в органiзм людини.
По-перше, вiдбувається постiйне вимивання забруднень у вiдкритi водоймища i грунтовi води, якi можуть використовуватися людиною для пиття i iнших потреб.
По-друге, цi забруднення з грунтової вологи, грунтових вод i вiдкритих водоймищ потрапляють в органiзми тварин i рослин, що вживають цю воду, а потiм по харчових ланцюжках знову-таки потрапляють в органiзм людини.
За оцiнками дослiдникiв, в бiосферу поступає щорiчно близько 20 - 30 млрд. т. твердих вiдходiв, з них 50 - 60 % органiчних сполук, а у виглядi кислотних агентiв газового або аерозольного характеру - близько 1 млрд. т.
3.
Забруднення гiдросфери
Забруднення гiдросфери вiдбувається перш за все в результатi скидання в рiчки, озера i моря промислових, сiльськогосподарських i побутових стiчних вод. Згiдно розрахункам учених, в кiнцi XX в. для розбавлення стiчних вод може бути потрiбно 25 тис. км прiсної води, або практично все реально доступнi ресурси такого стоку! Неважко здогадатися, що саме в цьому, а не стiльки в зростаннi безпосереднього водозабору головна причинна загострення проблеми прiсної води.
До числа сильно забруднених вiдносяться багато рiчок — Рейн, Дунай, Сiно, Огайо, Волга, Днiпро, Днiстер i iн. Росте забруднення свiтового океану, при цьому найбiльш забрудненi внутрiшнi моря — Средземне, Пiвнiчне, Балтiйської, Внутрiшнє Японське, Яванець, а також Бiськайськiй, Персидська i Мексиканська затоки.
Вода
- найпоширенiше неорганiчне з'єднання на нашiй планетi. Вода - основа всiх життєвих процесiв, єдине джерело кисню в головному рушiйному процесi на Землi - фотосинтезi. Вода присутня у всiй бiосферi: не тiльки у водоймищах, але i в повiтрi, i в грунтi, i у всiх живих iстотах. Останнi мiстять до 80-90% води в своїй бiомасi. Втрати 10- 20% води живими органiзмами приводять до їх загибелi.
Одним зосновних забруднювачiв води є нафта i нафтопродукти. Нафта може потрапляти у воду в результатi природних її виходiв в районах залягання. Але основнi джерела забруднення пов'язанi з людською дiяльнiстю: нафтедобутком, транспортуванням, переробкою i використовуванням нафти як паливо i промислова сировина.
тваринницьких ферм. Невелику небезпеку для водного середовища з металiв представляють ртуть, свинець i їх з'єднання.
Одним з видiв забруднення водоймищ є
забруднення. Електростанцiї, промисловi пiдприємства часто скидають пiдiгрiту воду у водоймище. Це приводить до пiдвищення в ньому температури води. З пiдвищенням температури у водоймищi зменшується кiлькiсть кисню, збiльшується токсичнiсть забруднюючих воду домiшок, порушується бiологiчна рiвновага.
атмосфери є окисел вуглецю i сiрчистий газ.
5. Радiоактивне забруднення бiосфери
Проблема радiоактивного забруднення бiосфери виникла в 1945 р. пiсля вибуху атомних бомб, скинених на японськi мiста. Випробування ядерної зброї, вироблюванi до 1962 р. в атмосферi, викликали глобальне радiоактивне забруднення. При вибуху атомних бомб виникає дуже сильне iонiзуюче випромiнювання, радiоактивнi частинки розсiваються на великi вiдстанi, заражаючи грунт, водоймища, живi органiзми. Багато радiоактивних iзотопiв мають тривалий перiод напiврозпаду, залишаючись небезпечними в перебiгу всього часу свого iснування.
Всi цi iзотопи включаються в круговорот речовин, потрапляють в живi органiзми i надають згубну дiю на клiтки. Дуже небезпечний стронцiй-90 i цезiй-137, якi близькi до кальцiю i калiя вiдповiдно. Потрапляючи в органiзм i нагромаджуючись в ньому, вони роблять на нього згубний вплив. Окрiм радiоактивного зараження, у випробувань i тим бiльше застосувань ядерної зброї у вiйськовiй метi є ще одна негативна сторона. При ядерному вибуху в атмосферу пiдiймається величезна кiлькiсть пилу. Цей пил в перебiгу довгого часу може затримувати сонячну радiацiю. В результатi цього може вiдбутися похолодання, яке приведе до загибелi все живе на землi.
Людство iстотно змiнило хiд перебiгу цiлого ряду процесiв в бiосферi, у тому числi бiохiмiчного круговороту i мiграцiї ряду елементiв. В даний час, хоча i поволi, вiдбувається якiсна i кiлькiсна перебудова всiєї бiосфери планети. Вже виник ряд найскладнiших екологiчних проблем бiосфери, якi необхiдно дозволити найближчим часом.
"З. За прогнозами, до початку 2000 р. середня температура на планетi може пiдвищитися на 1,2 "З в порiвняннi з доiндустрiальною епохою. Ученi зв'язують таке пiдвищення температури в першу чергу iз збiльшенням змiсту вуглекислого газу (дiоксиду вуглецю) i аерозолiв в атмосферi. Це приводить до надмiрного поглинання повiтрям теплового випромiнювання Землi. Очевидно, певну роль в створеннi так званого «парникового ефекту» грає i тепло, що видiляється вiд ТЕЦ i АЕС.
Потеплення клiмату може привести до iнтенсивному таненню льодовикiв i пiдвищенню рiвня Свiтового океану. Змiни, якi можуть вiдбутися внаслiдок цього, просто важко передбачити.
Розв'язати дану проблему було б можна, скоротивши викиди вуглекислого газу в атмосферу i встановивши рiвновагу в циклi круговороту вуглецю.
Виснаження озоновогошару. Останнiми роками вченi всi з бiльшою тривогою вiдзначають виснаження озонового шару атмосфери, який є захисним екраном вiд ультрафiолетового випромiнювання. Особливо швидко цей процес вiдбувається над полюсами планети, де з'явилися так званi озоновi дiри. Небезпека полягає в тому, що ультрафiолетове випромiнювання згубно для живих органiзмiв.
Основною причиною виснаження озонового шару є застосування людьми хлорфторвуглеводородiв (фреонiв), широко що використовуються у виробництвi i побутi як хладореагентiв, пiноутворювачiв, розчинникiв. аерозолiв. Фреони iнтенсивно руйнують озон. Самi ж вони руйнуються дуже поволi, протягом 50-200 рокiв. В 1990 р. в свiтi проводилося бiльше 1300 тис. т. озоноруйнуючих речовин.
Масове зведення лiсiв
- одна з найважливiших глобальних екологiчних проблем сучасностi.
Ви вже знаєте, що лiсовi спiвтовариства грають найважливiшу роль в нормальному функцiонуваннi природних екосистем. Вони поглинають атмосфернi забруднення антропогенного походження, захищають грунт вiд ерозiї, регулюють нормальний стiк поверхневих вод, перешкоджають зниженню рiвня грунтових вод i замулюванню рiчок, каналiв i водосховищ.
Зменшення площi лiсiв порушує процес круговороту кисню i вуглецю в бiосферi.
Не дивлячись на те що катастрофiчнi наслiдки зведення лiсiв вже широко вiдомi, знищення їх продовжується. В даний час загальна площа лiсiв на планетi складає близько 42 млн км2, але вона щорiчно зменшується на 2%. Особливо iнтенсивно знищуються вологi тропiчнi лiси в Азiї, Африцi, Америцi i деяких iнших регiонах миру. Так, в Африцi лiси займали ранiше близько 60% її територiї, а зараз - всього близько 17%. Значно скоротилися площi лiсiв i в нашiй країнi.
Найсерйознiшою екологiчною проблемою сталi вiдходи промислового i сiльськогосподарського виробництв. Ви вже знаєте, яка шкода вони наносять навколишньому середовищу. В даний час робляться спроби зменшити кiлькiсть вiдходiв, що забруднюють навколишнє середовище. З цiєю метою розробляються i встановлюються найскладнiшi фiльтри, будуються дорогi очиснi споруди i вiдстiйники. Але практика показує, що вони хоча i знижують небезпеку забруднення, все-таки не вирiшують проблему. Вiдомо, що навiть при найдосконалiшому очищеннi, включаючи бiологiчну, всi розчиненi мiнеральнi речовини i до 10% органiчних забруднюючих речовин залишаються в обчищених стiчних водах. Води такої якостi можуть стати придатними для споживання тiльки пiсля багатократного розбавлення чистою водою.
В сiльськогосподарському виробництвi важливо строго дотримувати правила агротехнiки i стежити за нормами внесення добрив. Оскiльки хiмiчнi засоби боротьби з шкiдниками i бур'янами приводять до iстотних порушень екологiчної рiвноваги, ведуться пошуки шляхiв подолання цiєї кризи в декiлькох напрямах.
Ведуться роботи по виведенню сортiв рослин, стiйких до сiльськогосподарських шкiдникiв i хвороб: створюються бактерiйнi i вiруснi препарати виборчої дiї, що вражають, наприклад, тiльки комах шкiдникiв. Знаходяться шляхи i способи бiологiчної боротьби, тобто ведеться пошук Гiдроелектростанцiя i розмноження природних ворогiв, нищiвних шкiдливих комах. Розробляються високовиборчi препарати з числа гормонiв, антигормонiв i iнших речовин, здатних дiяти на бiохiмiчнi системи певних видiв комах i не надавати вiдчутної дiї на iншi види комах або iншi органiзми.
Дуже складнi екологiчнi проблеми пов'язанi з отриманням енергiї на теплоэлектро-енергетичних пiдприємствах. Потреба в енергiї - одна з основних життєвих потреб людини. Енергiя потрiбна не тiльки для нормальної дiяльностi сучасного складно органiзованого людського суспiльства, але i для простого фiзичного iснування кожного людського органiзму. В даний час в основному електроенергiю одержують на гiдроелектростанцiях, теплових i атомних станцiях.
Через збiльшення масштабiв антропогенної дiї (господарської дiяльностi людини), особливо в останнє сторiччя, порушується рiвновага в бiосферi, що може привести до необоротних процесiв i поставити питання про можливiсть життя на планетi. Це пов'язано з розвитком промисловостi, енергетики, транспорту, сiльського господарства i iнших видiв дiяльностi людини без урахування можливостей бiосфери Землi. Вже зараз перед людством встали серйознi екологiчнi проблеми, що вимагають негайного рiшення.
В даний час загальна потужнiсть джерел антропогенного забруднення у багатьох випадках перевершує потужнiсть природних. Так, природнi джерела окислу азоту викидають 30 млн т азоту в рiк, а антропогеннi - 35-50 млн т; двоокиси сiрки, вiдповiдно, близько 30 млн т i бiльше 150 млн т. В результатi дiяльностi людини свинцю потрапляє в бiосферу майже в 10 разiв бiльше, нiж в процесi природних забруднень.
речовини, штучно створенi матерiали, радiоактивнi елементи i багато що iнше.
Швидке зростання потреб в паливi, металах, мiнеральнiй сировинi i їх здобичi привели до виснаження цих ресурсiв. Так, за оцiнками фахiвцiв, при збереженнi сучасних темпiв здобичi i споживання розвiданi запаси нафти будуть вичерпанi вже через 30 рокiв, газу - через 50 рокiв, вуглицю - через 200. Аналогiчна ситуацiя склалася не тiльки з енергетичними ресурсами, але i з металами (виснаження запасiв алюмiнiю очiкується через 5О0-6ОО лiт, залоза - 250 рокiв, цинку - 25 рокiв, свинцю - 20 рокiв) i мiнеральними ресурсами, як, наприклад, азбест, слюда, графить, сiра.
Ось далеко не повна картина екологiчної ситуацiї на нашiй планетi в даний час. Навiть окремi успiхи природоохоронної дiяльностi не можуть помiтним чином змiнити загальний хiд процесу згубного впливу цивiлiзацiї на бiосферу.
В даний час вся територiя нашої планети схильна рiзним антропогенним впливам. Серйозний характер придбали наслiдки руйнування биоценозов i забруднення середовища. Вся бiосфера знаходиться пiд тиском дiяльностi людини, що все бiльш посилюється. Актуальною задачею стають природоохороннi заходи.
1. «Вплив атмосферного забруднення на властивостi грунтiв» - М.: МГУ, 1990.
3. Добровольськiй Р. В., Грiшина Л. А. «Охорона грунтiв» - М.: МГУ, 1985.
5. Круглов Ю. В. «Мiкрофлора грунту i пестициди» - М.: Агропромiздат, 1991.
6. Реуце Н., Кирста З. «Боротьба iз забрудненням грунту» - М.: Агропромiздат, 1986.
7. Соколова Т. А., Дронова Т. Я. «Змiна грунтiв пiд впливом кислотних випадань» - М.: МГУ, 1993.
8. Е. А. Крiксунов, В. В. Пасiчник, А. П. Сидорин «Екологiя»
9. Видавничий будинок «Дрохва» 1995
11. Н. А. Агаджанян, В. И. Торшин «Екологiя людини» ММП «Екоцентр», КРУК 1994
| 
