1.
Виокремте причини негативного ставлення громадськостi до дiяльностi мiсцевих органiв екологiчного управлiння. Наведiть перелiк доцiльних iнтелектуальних та практичних дiй по вирiшенню наявної проблеми
зокрема:
- вiдсутнi реальнi важелi економiчного стимулювання екологiчно безпечної дiяльностi;
- неузгодженi, а часто навiть суперечать один одному вiдомчi нормативно-правовi акти;
- частково зберiгається становище, коли суб’єкти природокористування здiйснюють загальне управлiння природними об’єктами, в тому числi й їх охорону;
- суб’єкти господарської дiяльностi економiчно не зацiкавленi в пiдвищеннi екологiчної безпеки виробництв, застосуваннi ресурсо- та енергоефективних технологiй;
- вiдсутнi правовi засади використання такого механiзму, як екологiчний аудит, що вже довiв свою ефективнiсть i активно застосовується в розвинутих країнах;
- iснує невiдповiднiсть мiж ступенем суспiльної небезпечностi екологiчних правопорушень i мiрами юридичної вiдповiдальностi.
Перелiк доцiльних iнтелектуальних та практичних дiй по вирiшенню наявної проблеми:
1. сприяння покращенню стану довкiлля регiону;
2. сприяння формуванню свiдомої активної позицiї громадськостi в сферi охорони довкiлля;
4. налагодження спiвпрацi з Держуправлiнням, науково-технiчною радою при Держуправлiннi та громадськiстю;
6. сприяння удосконаленню законодавчо-нормативної бази;
7. поширення iнформацiї про стан довкiлля областi, дiяльнiсть ГР, урядових та неурядових екологiчних органiзацiй серед населення, сприяння розвитку екологiчної гласностi;
8. органiзацiя обговорення екологiчно важливих для областi питань з органами державної влади та мiсцевого самоврядування за широкої участi громадськостi в процесi ухвалення рiшень, органiзацiя громадських слухань;
9. сприяння посиленню позитивних тенденцiй, спрямова-них на збереження природи у всiх галузях народного господарства
- проведення семiнарiв на екологiчну тематику;
-пiдготовка ряду публiкацiй в ЗМІ;
Однiєю iз доцiльних дiй по вирiшенню наявної проблеми є участь в еколого-управлiнських процесах громадян.
· вплив на формування екологiчної полiтики на рiзних рiвнях i участь у прийняттi екологiчно значущих рiшень;
· громадський екологiчний монiторинг;
· iнiцiацiя i проведення екологiчної експертизи;
· здiйснення громадського екологiчного контролю.
2. Пiдготуйте проект аналiтичної записки щодо доцiльностi впровадження комп’ютерної мережi в державному управлiннi екологiї i природних ресурсiв в Рiвненськiй областi спiльно з iншими пiдприємствами, установами, органiзацiями та державними органами
Актуальнiсть проблеми
. Новi iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiї спричинили революцiйнi змiни у сферi медiа, хоча безпрецедентнi можливостi, що вони вiдкривають перед людством, тiльки починають використовуватись. Сьогоднi найбiльш перспективною технологiчною платформою для подальшого розвитку iнфраструктур масової iнформацiї та комунiкацiї – як на глобальному, так i на локальному рiвнях – вважається саме Інтернет i пов’язанi з ним новi види медiа‑сервiсiв. Уже сьогоднi всесвiтня мережа є iнтегральною складовою бiльшостi аспектiв людського життя, але завдяки розповсюдженню та вдосконаленню ІКТ її вплив на глобальний полiтичний, економiчний, гуманiтарний розвиток продовжує швидко зростати.
Водночас, за самою своєю природою та архiтектурою „всесвiтня павутина” є структурою, функцiонування i розвиток якої дуже складно спрогнозувати, а тим бiльше – скерувати. Втiлена на сьогоднi модель Інтернет являє собою принципово „горизонтальну”, децентралiзовану i неiєрархiчну структуру, позбавлену якогось єдиного осередку контролю та керування.
Аналiз проблеми
. Особливостi Інтернет приблизно з середини 90‑х рр. минулого столiття (коли вiн почав набувати масштабiв глобального феномену) неодноразово спонукали представникiв фiнансово-промислових кiл та уряди деяких країн пiдiймати питання про пiдвищення рiвня його керованостi, змiну архiтектури тощо.
р., нинi свiтова Інтернет-аудиторiя складає приблизно 1,07 млрд осiб.
Ключовими чинниками зростання чисельностi вiтчизняної Інтернет-аудиторiї є досить iнтенсивна iнформатизацiя країни – розбудова телекомунiкацiйних мереж, швидке впровадження ІКТ на тлi пiдвищення (принаймнi до четвертого кварталу минулого року) платоспроможностi населення. Сегмент послуг комп’ютерного зв’язку, зокрема надання доступу до Інтернет, є найбiльш динамiчним на вiтчизняному ринку зв’язку. Лише у 2008 р. доходи вiд послуг комп’ютерного зв’язку зросли в 1,5 разу, у тому числi вiд надання доступу до Інтернет – на 148 %.
Разом з цим, уже багато рокiв дуже нерiвномiрним залишається розподiл користувачiв Інтернет по регiонах. Торiк позицiю абсолютного лiдера, як i ранiше, продовжував займати Київ – 58 % загальної чисельностi користувачiв. Далi, у порядку зменшення частки користувачiв, iдуть Одеса, Днiпропетровськ, Донецьк, Харкiв, Львiв, Крим та Запорiжжя (їх сумарна частка складає 31 %). На решту ж регiонiв припадає лише 11 %. Далi, якщо у розвинених країнах зазвичай немає суттєвої рiзницi мiж охопленням населення Інтернет‑сервiсами у мiстi й на селi, то в Українi в сiльськiй мiсцевостi мешкають лише 10 % вiд загальної кiлькостi користувачiв. Щоправда, у 2008 р. цi диспропорцiї дещо пом'якшилися активнiстю регiональних користувачiв – за обсягом трафiку i часу перебування в мережi вони в середньому майже наздогнали столичних.
Висновки та пропозицiї
Впровадження комп’ютерної мережi в державному управлiннi екологiї i природокористування в Рiвненськiй областi спiльно iз пiдприємствами, установами, органiзацiями та державними органами має важливе значення для спрощеного та набагато швидшого обмiну iнформацiєю, перерахунку вiдповiдних коштiв, можливiсть участi в мiжнародних, нацiональних, регiональних iнтернет-проектах екологiчного характеру та можливiсть застосування їх в Рiвненськiй областi. Ступiнь iнтегрованостi областi у глобальний веб-простiр можна визначити за трьома тiсно пов'язаними мiж собою показниками: а) щiльнiсть й технологiчна досконалiсть телекомунiкацiйних мереж; б) кiлькiсть Інтернет-аудиторiї; в) питома вага та рейтинг нацiонального сегменту у всесвiтнiй мережi.
Не дивлячись на кризовi явища, у 2009 р. найiмовiрнiше триватиме активний розвиток ринку телекомунiкацiй i насамперед – комп'ютерного зв'язку, широкосмугового доступу в Інтернет з використанням технологiй CWDM та DWDM, а також пiдготовки до масового впровадження 3G у стандартi UMTS (широкосмугового мобiльного Інтернет). До такого прогнозу спонукають три чинники: 1) значнi невикористанi можливостi українського ринку; 2) наявнiсть сильних гравцiв, в принципi здатних працювати в загальнонацiональному масштабi – „Укртелеком”, „Воля-Кабель”, „Київстар”, „МТС-Україна”, „Телесистеми України”, „Інтертелеком” та iнших; 3) швидка окупнiсть впровадження названих технологiй, особливо DWDM.
Можна також констатувати, що розвиток телекомунiкацiй в Рiвненськiй областi вiдбувається в загалом оптимальному на сьогоднiшнiй день напрямку – поступового впровадження iнновацiйних технологiй, зокрема мереж останнього поколiння, розрахованих на чимдалi глибшу конвергенцiю iнформацiйних, мультимедiйних, комп'ютерних форматiв та сервiсiв.
| 
