Акваторiя Каспiйського моря
ЗМІСТ
1. Екологiчнi проблеми Каспiйського моря i їхньої причини.
2. Шляхирiшення екологiчних проблем
Лiтература
|
1. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ І ЇХНЬОЇ ПРИЧИНИ
й бiологiчнi багатства не мають аналогiв у свiтi. Каспiй - найстарший у свiтi нафтовидобувний басейн. В Азербайджанi, на Апшеронськiм пiвостровi, видобуток нафти почався бiльше 150 рокiв тому й туди ж уперше в нафтовидобуток направлялися iноземнi iнвестицiї. До промислової розробки на шельфi приступилися в 1924 роцi. У часи СРСР полiтична сторона Каспiйського питання полягала в тому, що нафтогазовi ресурси Прикаспия розглядалися скорiше як стратегiчний резерв для всього СРСР, а основний упор був зроблений на освоєння родовищ Захiдного Сибiру. Пiсля розпаду СРСР зложилася принципово iнша ситуацiя. "Стратегiчнi запаси" виявилися власнiстю нових незалежних держав i вiдразу ж стали предметом їхнього торгу з мiжнародними нафтогазовими корпорацiями. У числi першочергових з'явилися й iншi проблеми: статус Каспiйського моря, можливi маршрути транспортування енергоносiїв, iнвестицiї в розробку нафтогазових ресурсiв регiону й, звичайно ж, екологiчна проблема Каспiю.
Що являє собою цей регiон? Прикаспiйським регiоном (у широкому значеннi) позначають п'ять країн, розташованих по периметрi Каспiйського моря; це Азербайджан, Росiя, Казахстан, Іран i Туркменiстан. Їх прийнято називати державами "басейну Каспiйського моря". У дипломатичнiй практицi останнього десятилiття саме цей термiн використовується для позначення країн регiону.
Проблема Каспiю на сьогоднiшнiй день дуже актуальна, але поза залежнiстю вiд того, як зважиться питання про мiжнародно-правовий статус Каспiю й про подiл нафтових ресурсiв мiж прикаспiйськими державами, Каспiй залишається загальним екологiчним об'єктом регiону. Криза в однiй з його частин виллється в загальну, нероздiльну екологiчну катастрофу, що, в остаточному пiдсумку, вiдiб'ється на особистих планах кожної держави i його перспектив розвитку.
Забруднення моря
Хвороби живих органiзмiв у море.
Тобто забруднення моря приводить до хвороби живих органiзмiв у море.
Проникнення чужорiдних органiзмiв.
басейну. Подiї прийняли драматичний характер, коли на Каспiї почалося проникнення чужорiдних органiзмiв з iнших морiв i озер. Наприклад, справжнiм лихом для Каспiйського моря стало масове розмноження гребневика мнемиопсиса. Гребневик уперше з'явився в Азовському морi рокiв десять назад, i протягом 1985-1990 р. буквально спустошив Азовського й Чорного моря. Його, цiлком ймовiрно, завезли разом з баластовими водами на судах вiд берегiв Пiвнiчної Америки; подальше проникнення в Каспiй не склало великої працi. Гребневик харчується в основному зоопланктоном, споживаючи щодоби їжi приблизно 40% вiд власної ваги, знищуючи в такий спосiб харчову базу каспiйських риб. Швидке розмноження й вiдсутнiсть природних ворогiв ставлять його поза конкуренцiєю з iншими споживачами планктонiв. Поїдаючи також планктоннi форми бентосных органiзмiв, гребневик являє загрозу й для найцiннiших риб, наприклад таких, як осетровi. Вплив на хазяйновито коштовнi види риб проявляється не тiльки побiчно, через зменшення кормової бази, але й у прямому їхньому знищеннi. Якщо ситуацiя на Каспiї буде розвиватися так само, як в Азовському й Чорному морях, то повна втрата рибогосподарського значення моря вiдбудеться мiж 2012-2015 р.
Перелов i браконьєрство.
Однiєї з головних причин рiзкого скорочення улову осетрових у Каспiйськiм морi є браконьєрство. Пiдтверджується вiрогiднiсть неофiцiйних даних, що на частку браконьєрства доводиться близько 80% улову осетрових. Мiнiстерство екологiї, вiдзначають ученi, активно узялося за рiшення цих проблем. У ЗМІ широко поширювалися слухи про «iкряну мафiю», що контролює нiбито не тiльки рибальство, але й правоохороннi органи в прикаспiйських регiонах.
Масоване гiдробудiвництво на Волзi (а потiм на Курi й iнших рiках) позбавляє риб природних мiсцеперебувань, i приводить до iнших проблем, наприклад заиливание русла.
Эвтрофикация.
Високий рiвень забруднення моря й рiк, що впадають у нього, уже давно викликали побоювання формування безкисневих зон у Каспiї, особливо для районiв пiвденнiше Туркменської затоки, хоча ця проблема не значилася в найбiльш прiоритетнi. Тим часом, iстотне порушення балансу синтезу й розпаду органiчної речовини може привести до серйозного й навiть катастрофiчних змiн.
Таким чином, ми бачимо, що екологiчнi наслiдки катастрофiчнi. Багато хто не усвiдомлюють сьогоднi, що, якщо не вжити екстрених заходiв, то може пiти катастрофа. Запобiгти цiй катастрофi можливо за допомогою конкретних багатоцiльових перспективних науково-дослiдних програм по запобiганню забруднень Каспiйського моря. Наприклад, однiєї з таких компанiй, що дiє в межах Азербайджану iз проектом по запобiганню забруднення Каспiйського моря, є « BP-Азербайджан». В останнi роки, компанiя «ВР», що вiдкрито обговорює iз громадськiстю питання впливу виробничих процесiв на навколишнє середовище, мимоволi надала гарну модель взаємин мiж громадськiстю й забруднюючими об'єктами для мiсцевих виробникiв нафти. Компанiя " Вр-Азербайджан" одержала офiцiйний дозвiл Мiнiстерства екологiї на утилiзацiю бурових шламiв. «ВР» має намiр утилiзувати буровi шлами як шляхом биоремедиации, так i шляхом термiчної обробки. Високий рiвень пророблення будь-якого проекту «BP», незалежно вiд його складностi, об'єму - розглядається й розраховується кожна деталь, використовується метод багатоварiантностi, зважуються все за й проти, i, звичайно, особлива увага придiляється основному принципу "не нашкодь бiосферi". Компанiєю проводяться зустрiчi iз громадськiстю: «урахувати невраховане, те, що прогледiли, не доглянули».
проблем Каспiю при сприяннi авторитетних мiжнародних органiзацiй (ЮНЕП, ПРООН, ГЭФ, ЕС-ТАСИС, Всесвiтнiй банк). Також iснує проект «Нафтовi забруднення Каспiйського моря на основi даних космiчної радiолокацiї», початий Інститутом океанологiї РАН разом з мiжнародною громадською органiзацiєю ИСАР.
У свою чергу, Мiнiстерство екологiї й природних ресурсiв Азербайджану органiзує Центр негайного реагування на несанкцiонованi викиди нефтеотходов i iншi забруднення. Центр буде мати конкретнi напрямки реагування, у тому числi негайнi дiї по очищенню водної поверхнi моря й берегової смуги у випадку розливiв i iнших забруднень, особливо зв'язаних зi зливами iз судiв баластових вод. Порушники вiдтепер будуть залучатися до вiдповiдальностi.
Отже, розглядаючи все вищесказане, ми можемо бачити, що Каспiй є загальним екологiчним об'єктом Прикаспiйського регiону й криза в однiй з його частин виллється в загальну, нероздiльну екологiчну катастрофу, що, в остаточному пiдсумку, вiдiб'ється на особистих планах кожної держави i його перспектив розвитку. І з погляду Азербайджанської Республiки поза залежнiстю вiд того, як зважиться питання про подiл нафтових ресурсiв мiж прикаспiйськими державами, представляється цiлком очевидним, що ефективний екологiчний контроль над нафтовими операцiями й загальною ситуацiєю на Каспiї можливий лише при спiльному контролi прикаспiйських держав. Такий контроль може здiйснюватися через мiждержавний екологiчний орган, створений прикаспiйськими державами й надiлений вiдповiдними повноваженнями, зокрема, правом на попередню екологiчну експертизу нафтових проектiв, на призупинення або припинення реалiзацiї даних проектiв у випадку наявностi екологiчної небезпеки або пiдвищеного ризику, а також на розробку й реалiзацiю спiльних програм екологiчного характеру.
Феноли - гидроксильние похiднi ароматичних вуглеводнiв (летучi й нелетучi). Летучi бiльше токсичнi й мають сильний захiд. Звичайно в природних умовах феноли утворяться в процесi метаболiзму водних органiзмiв, при бiохiмiчному окислюваннi органiчних речовин. Вони є розповсюдженими забруднюючими речовинами, що надходять у природнi води зi стiчними водами нафтопереробних i iнших пiдприємств. Гранично припустима концентрацiя фенолiв у питнiй водi й водi рибогосподарських водойм становить 1 мкг/л.
Феноли - хiмiчно нестiйкi й пiддаються у водному середовищi активному розпаду. Процес самоочищення морської води вiд фенолiв протiкає по шляху бiохiмiчного окислювання пiд впливом ферментiв, вироблюваних мiкроорганiзмами.
Вiдповiдно до дослiджень по оцiнцi впливу сейсморазведочных робiт на природне середовище Пiвнiчного Каспiю (ADL, 1994), змiст фенолiв у водi на мiлководних дiлянках моря досягало 8 мкг/л.
По вiдомостях Б. М. Куандыкова й iн. (1995), середнiй змiст фенолiв у водi Пiвнiчного Каспiю досягає 60 мкг/л, а характерне для вод цього району середнє значення становить 3 мкг/л.
Згiдно даним Казгидромета (Щорiчник якостi вод за 1992рiк), середня концентрацiя фенолiв у водi збiльшилася за останнiм часом до 6 ПДК (0. 006 мг/л). В 1996 роцi середнiй змiст фенолiв у водi поблизу схiдного узбережжя Каспiю становило 3. 9 мкг/л (3. 9 ПДК), що вiдповiдало зафiксованим показникам разлияными авторами.
Середнє значення змiсту фенолiв, вiдзначене в перiод з 1985 по 1990року, мiнялося вiд 3. 0мкг/л до 9. 0 мкг/л. Максимальнi концентрацiї 30. 0 мкг/л були вiдзначенi в морськiй частинi устя рiки Урал i в Уральської бороздине (Косарев, Яблонская, 1994).
У ходi виконання польової програми монiторингу стану навколишнього середовища, выполненой на стадiї геофiзичних дослiджень (ADL, 1994), були повсюдно зафiксованi показники змiсту фенолiв нижче 20. 0 мкг/л. При обстеженнi пiвнiчно-схiдної частини Каспiю в 1996 роцi (АГРА,1997) також не було зафiксовано жодного випадку перевищення змiсту фенолiв оцiнки 20. 0 мкг/л
Забруднення важкими металами
У морському середовищi Каспiю , поряд з вуглеводнями, забруднювачами є важкi й перехiднi метали - продукти як природного походження (розчиненi й осадовi форми), так i привнесеними у виглядi компонентiв промислових вiдходiв з рiчковим стоком. Метали схильнi до рiзних видiв впливу й преибразования навколишнього середовища (фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi). Як мiкроелементи, метали мають велике значення в життi риб i iнших гiдробiонтiв. Вони входять до складу ферментiв, вiтамiнiв, гормонiв, беруть участь у бiохiмiчних процесах, що протiкають в органiзмах риб (Виноградов, 1952; Войнар,1960; Ковальский, 1974). Але перебуваючи у водi в бiльших кiлькостях, денатурируют бiлки, блокують тиоловые групи, впливають на прояв життєвих процесiв i викликають генетичнi змiни.
Вода. Аналiз отриманих у цей час даних показав, чтонаибольшие концентрацiї важких i перехiдних металiв у водi Схiдного Каспiю (АГРА, 1996) прихедится на мiдь, цинк i барiй. Показники цих елементiв у водi досягають 20 мкг/л для мiдi й цинку ( ПДК, при ПДК - 10 мкг/л) i 50 мкг/л для барiю. Іншi елементи присутнi в менших кiлькостях: миш'як i хром - менш 6; свинець, ванадiй, нiкель - менш 10; кадмiй - менш 1. 5; ртуть - менш 0. 1 мкг/л, що не перевищує рибогосподарських ПДК.
Косарев i Яблонская (1994) наводять данi про змiст важких металов у водi в пiвнiчнiй частинi Каспiйського моря в наступних значеннях: мiдь - 7 мкг/л, цинк - 22 мкг/л, свинець - 1. 3 мкг/л, кадмiй - 0. 5 мкг/л. Концентрацiя мiдi в цей час iстотно вище наведеного авторами рiвня, а показники по цинку порiвняннi iз зазначеними величинами.
При зiставленнi даних для морських прибережних вод Англiї й сусiднiх морiв (Laslett, 1995), де максимальнi концентрацiї металiв склали: цинк 25; мiдь 4. 7; кадмiй 0. 13; свинець 1. 1; нiкель 9. 4 мкг/л, з показниками води Каспiйського моря, простежується деяке перевищення рiвнiв ряду металiв з перевагою особливо токсичних - кадмiю й свинцю.
Ґрунти. Нагромадження перехiдних i важких металов у донних вiдкладеннях Каспiйського моря характеризується рядом специфiчних рис. Барiй i свинець у донних илах малорухомi, але зорошо витягають iз вiдкладень пластинчатожаберными й брюхоногими молюсками.
Слабка розчиннiсть свинцю обумовлює надходження його з рiчковим стоком у зваженому станi, отчого розподiл елемента в донних илах носить мозаїчний характер. Зони зi зниженим змiстом свинцю тяжiють до узмор'я Волги й Уральської бороздине. Бiльше високi змiсти елемента виявляються на мiлководних мулистих дiлянках. Абсолютнi маси свинцю осiдають на морському продовженнi русявiв Волги й Уралу й у незначнiй мерi перемiщаються в глибоководну частину Уральської бороздины. У перемiщеннi свинцю активну роль грають i гiдробiонти.
Максимальнi кiлькостi елементiв у мулистiй масi дна збiгаються з ареалом розвитку мелкоалевритных опадiв. Значнi кiлькостi металiв беруть участь у мiграцiї по трофiчним церям, накапливаяся в раковинах i м'яких тканинах маллюсков, i далi в рибах. Трохи бiльше рухливий цинк, його пiдвищенi концентрацiї вiдзначаються в предустьевой зонi Уралу й по пiвнiчному обрамленню Уральської бороздины.
Процес сорбцiї й осадженнi комплексних сполук з органiчною речовиною в Каспiї веде е утворенню значних концентрацiй мiдi. Максимальнi показники пристосовуються до суспензiї прируслових дiлянок рiк, мiнiмальнi в Уральської бороздине. Низькi змiсти нiкелю отмеченй у пiсках i ракушняках, пiдвищенi - у мелкоалевритовых i глинистих илах. В осадженнi й нагромадження нiкелю беруть участь i гiдробiонти.
На прикладi опадонакопичення в Пiвнiчному Каспiї можна усвiдомити вплив рiзних параметрiв, що обумовлюють елементну сполуку й просторовий розподiл литологических типiв донних вiдкладень.
Рiвнi концентрування металiв в опадах Пiвнiчного Каспiю виявилися в чiткiй залежностi отструктуры й типу ґрунтiв, наявностi мелкодисперсных часток - основних сорбентiв елементiв.
Середнiй змiст елементiв у сухiй масi ґрунту, отримане (Агро, 1996) для великої територiї пiвнiчно-схiдної частини моря, склало:
кадмiй <0. 02-0. 34 (середнє 0. 073);
свинець <2. 0-8. 0 (середнє 3. 0);
нiкель <4. 0-27. 0 (середнє 10. 0);
барiй 32. 0-140. 0 (середнє 70. 0);
ванадiй 5. 0-32. 0 (середнє 13. 0);
<0. 005-0. 075 (середнє 0. 019);
залiзо 1032. 0-12100. 0 мкг/г (середнє 3995. 0 мкг/г).
<10. 0 мкг/г).
частини моря.
5). Екологiчнi умови в пiвнiчно-схiдному Каспiї в значнiй мiрi позначаються на якiсних i кiлькiсних показниках його бойовиська. Порiвняльне помiрне забруднення водних мас Каспiйського моря ще не говорить про його захищенiсть вiд антропогенного впливу. У результатi проведених дослiджень, О. В. Поповой i iн. (1997) було встановлено сильне забруднення води дельти нафтопродуктами, важкими металами, з яких ломинирующее положення займають цинк, залiзо й мiдь. Із цiєї причини вступники в море промисловi стоки, що мiстять солi важких металов, є в цей час основними джерелами нагромадження токсикантiв у бентосi, планктонах, рибах (Хорошенко й iн. 1996р.; Багать i iн. 1996р. ; Попова й iн. 1996р.). Тому необхiдно контроль i маниторинг забруднення важкими й перехiдними металами компонентiв гидроценозов Каспiю, у тому числi й осетрових рибах, особливо пiдданих впливу токсикантiв в умовах Каспiйського моря. Цiєї мети служать сучаснi екологiчнi дослiдження фонового стану навколишнього середовища пiвнiчно-схiдної частини Каспiйського моря, присвяченi до пошуково-розвiдувального буравлення й видобутку углеводородного сировини.
У травнi 1996 року середнi рiвнi дослiджених металiв в органах i тканинах риб перебували в наступних дiапазонах:
Кадмiй н/о-0. 9
Хром н/о-0. 7
Мiдь 12. 5-60. 6
Залiзо 193. 8-975. 0
Цинк 77. 5-737. 5 мкг/г
У м'язах: Барiй 0. 3-4. 6;
Хром 0. 8-4. 9;
Залiзо 8. 9-46. 5;
Нiкель н/о-4. 9;
Свинець н/о-0. 9;
Цинк 19. 5-57. 3 мкг/м.
Мiдь 3. 1-11. 4;
Ртуть н/о-0. 1;
Ссвинец н/о-0. 1;
Цинк 40. 7-104. 8 мкг/м.
Переважними металами в кожному з дослiджених зразкiв риб були цинк, мiдь, барiй, залiзо. Кадмiй i ванадiй присутнi в незначних кiлькостях.
Рiзнi елементи виявляють свої пiковi значення в рiзних тканинах Каспiйських риб: у печiнцi бiльше концентрується залоза, цинку, мiдi, у порiвняннi зi зразками iкри, якi, у свою чергу, вище, нiж у м'язовiй тканинi.
Барiй i хром виявили тенденцiю до приблизно однакових змiстiв у всiх типах зразкiв. Зафiксованi следовые кiлькостi нiкелю й свинцю для бiльшостi зразкiв м'язiв, у той час як цi елементи практично не були виявленi в пробах печiнки й iкри. Следовые кiлькостi ртутi були виявленi як у печiнцi, так i в тканинах, але не виявленi в iкрi.
показали порiвняннi значення й схожi тенденцiї в дiапазонах концентрацiй з Каспiйськими рибами.
Данi по кумуляцiї ряду металiв у представниках iхтiофауни пiвнiчно-схiдного Каспiю є представницькими для характеристики токсикологiчної ситуацiї в цьому районi моря.
змiна клiмату), так i гострi соцiально-економiчнi проблеми сьогоднiшнього дня (перехiдний перiод, економiчнакриза, конфлiкти, впровадження транснацiональних корпорацiй i т. п.).
Виниклi проблеми по станi й забрудненню Каспiю вимагають термiнового вживання заходiв по охоронi навколишнього середовища в регiонi. Для оздоровлення й вiдновлення екологiчнiй обстановцi Каспiйського моря рiшенням правительств п'яти прибережних держав з 1998 г початку працювати Каспiйська Екологiчна Програма (Тасис, ЮНДП, Всесвiтнiй банк) у рамках якої буде розроблений Стратегiчний План Дiй по оздоровленню екологiчнiй обстановцi в регiонi.
Значна частина збитку, наносимого природi людською дiяльнiстю, залишається за рамками економiчних розрахункiв. Саме вiдсутнiсть методiв економiчної оцiнки биоразнообразия й екологiчних послуг приводить до того, що планiруючi органи прикаспiйських країн вiддають перевагу розвитку добувних галузей i “аграрної iндустрiї” на шкоду стiйкому використанню бойкових, туризму й рекреацiї.
перебувають на гранi кризи. Отже, всiм Прикаспiйським державам необхiдно розробити й впровадити єдинi нормативнi, методичнi й правовi документи при освоєннi углеводородного сировини, якi б виключали або знижували техногенний вплив на экосистему Каспiю. Якщо цi країни будуть спiльно, рацiонально використовувати природнi ресурси, проведуть роботи зi збiльшення чисельностi рослин i тварин, природоохороннi заходи, то в такому випадки Каспiй буде жити. Дуже важливi мiжнароднi служби по негайних дiях при аварiях на Каспiї. Ми також маємо потребу в каспiйському екологiчному Фондi, тому що не може бути й питання про захист без фiнансування.
Забезпечення екологiчної безпеки, розвиток екологiчного монiторингу є прiоритетною проблемою кожної держави.
Забруднення моря вiд нафтовидобутку в ближнiй перспективi помiтно збiльшиться, головним чином у Пiвнiчному Каспiї, з поступовим поширенням у Середнiй i Пiвденний Каспiй уздовж захiдного берега. Єдиний практичний шлях стримування цього забруднення - законодавче обмеження нафтовидобутку. Однак, даний шлях представляється малоймовiрним
Можливiсть вiдновленняэкосистем Каспiю багато в чому залежить вiд погоджених дiй прикаспiйських держав. Дотепер, при великiй кiлькостi прийнятих “екологiчних” рiшень i планiв, вiдсутнi системи й критерiї контролю за їхньою результативнiстю. Така система вигiдна всiмдiючої на Каспiїгосподарським суб'єктам, включаючи госструктуры, нацiональнi й транснацiональнi корпорацiї.
оптимiзацiя цiєї роботи, спрямована на загальне полiпшення служби екологiчного монiторингу й удосконалювання механiзмiв її дiяльностi. Можливим виходом з iснуючого положення може бути створення мiжнацiональної системи, що сполучить функцiї монiторингу й iнформування громадськостi.
ЛІТЕРАТУРА
2. Економiко-географiчнi умови. Розвиток нефте-газово-химического комплексу в Прикаспiйських районах / Ч. Исмайлов - Баку 2003
3. Мiжнародно-правова делiмiтацiя Каспiйського моря / Рустам Мамедов- Баку 2001р.
4. Р. Мамедов - Формування Мiжнародно-правового статусу Каспiйського моря в пострадянський перiод / Р. Мамедов// Центральна Азiя й Кавказ. - 2 (8) 2000р.
5. Т. Баркелиев Головнi екологiчнi проблеми Каспiйського моря / Т. Баркелиев // Експертиза - 2002р.
6. М. Мамедзаде Каспiй на гранi катастрофи / Г. Мамедзаде // Дзеркало - 2003р.
7.
С. Леонов Природа Каспiю волає про допомогу/ Сергiй Леонов // Незалежна газета", 28 жовтня 1998 р., №201 (1772).
| 
