Агроекосистеми майбутнього - фантазiя чи реальнiсть
Реферат
Тема: «
А
гроекосистеми майбутнього - фантазiя чи реальнiсть?»
Змiст
1. Сiльське господарство без хiмiї
2. Органiчне сiльське господарство
3. Агротехнiчнi прийоми
4. Вiд монокультури - до полiкультури
5. Природнi пестициди
"хiмiї"
Особи, мало знайомi з досягненнями сучасної бiологiї, та й з рiзноманiтнiстю локальних форм сiльського господарства, часто стверджують, що в сучасному сiльськогосподарському виробництвi немає альтернативи пестицидiв i що хiмiзацiя є синонiмом iнтенсифiкацiї сiльського господарства.
р. ДДТ перестав пригнiчувати чисельнiсть рослинної тлi, а до 1956 р. на бавовняних полях з'явилися 6 нових видiв, що вражають бавовник. У 1956 р. Урожай впав до 332 кг / га (при 4-кратному збiльшеннi застосування пестицидiв).
З 1957 р. застосування пестицидiв було припинено i стали використовувати бiологiчнi методи захисту. У 1970-i роки врожай знову вирiс i склав 724-1036 кг / га.
Твердження про безальтернативнiсть пестицидiв помилковi. На вiдмiну вiд пестицидiв, якi дають лише короткострокове рiшення проблеми збереження врожаю i створюють бiльше проблем, нiж вирiшують, iснує чимало способiв стримування чисельностi шкiдникiв об'єктiв на прийнятному рiвнi i без негативних наслiдкiв для навколишнього середовища та здоров'я людини.
Пiдкреслимо, є одна суттєва обставина. Вище вже йшлося про зацiкавленiсть великих транснацiональних хiмiчних концернiв у розширеннi виробництва пестицидiв. Ця зацiкавленiсть, пiдкрiплена дуже значними матерiальними ресурсами (нагадаємо, що щорiчно в свiтi виробляється пестицидiв на суму не менше 15 млрд. доларiв), що в значнiй мiрi перешкоджає широкому розвитку альтернативних засобiв захисту рослин.
реальних дослiдiв ведення сiльського господарства без хiмiзацiї.
Порiвняємо ефективнiсть традицiйного i "органiчного" господарства при вирощуваннi озимої пшеницi (у 30 км вiд г. Спокана, штат Вашингтон, США). При "органiчному" господарствi виключалися всi мiнеральнi добрива, а пестициди застосовувалися лише в зелених огородженнях поля, але не на самому полi. Навеснi i восени на полi висiвався весняний i зимовий зелений горошок в якостi зеленого добрива. "Органiчне" поле потрiбно менше орати, нiж звичайне.
У середньому за 5 рокiв врожаї на "органiчнiй" фермi (45 ц / га) i на сусiднiх фермах, iз застосуванням пестицидiв (49 i 39,9 ц / га), мало розрiзнялися. Важливо зауважити, що на "органiчнiй" фермi вмiст гумусу був вище, було бiльше полiсахаридiв в ґрунтi i значно менше розвивалася ерозiя.
Починаючи з 1980 р. у США щорiчно проводяться нацiональнi конференцiї з екологiчного сiльського господарства, а починаючи з 1988 р. мiнiстерство сiльського господарства США видiляє кiлька мiльйонiв доларiв на розробку нехiмiчних шляхiв ведення сiльського господарства (organic farming). У цiй же позицiї потрiбно розглядати i помiтне скорочення використання мiнеральних добрив у США (загальний їх продаж скорочується починаючи з середини 1980-х рр..).
Наприкiнцi 1980-х рр.. в США iснувало бiльше 30 тис. ферм, якi не застосовували не тiльки пестициди, але й мiнеральнi добрива. Обсяг продажiв органiчних сiльських продуктiв зрiс у США з 1989 по 1994 р. в 4 рази i продовжує швидко зростати. Особливо помiтно змiну ситуацiї при вирощуваннi бавовни: площi пiд органiчним господарством зросли в 1990-1994 рр.. бiльше нiж у 2000 разiв - з 60 га в 1990 р. до 13 000 га). Скорочення застосування пестицидiв на бавовнi особливо важливо, тому що в свiтi для бавовни використовується близько 25% всiх вироблених пестицидiв.
"органiчних" ферм.
У результатi великих урядових субсидiй у Нiмеччинi тiльки в 1989-1992 рр.. число органiчних ферм збiльшилася в 6 разiв, при збiльшеннi площ пiд органiчним господарством у 10 разiв. Вони виробили в 1993 р. 1,3% всiєї сiльгосппродукцiї i за прогнозами справлять до 8% у 2000 р.
Тисячi ферм у Францiї також ведуть "альтернативне сiльське господарство", що виключає застосування будь-яких хiмiчних засобiв. Поки що таких господарств порiвняно з традицiйними трохи, але яке безперервно зростає. Зростає число таких ферм i в Англiї.
Опитування показують, що кожен п'ятий данський фермер хотiв би перейти до органiчного господарства. Ця обставина була переплавлено у вiдповiднi органiзацiйнi та економiчнi форми. Данiя виявилася першою з країн з високорозвиненим сiльським господарством, яка поставила завдання повнiстю припинити використання в сiльському господарствi пестицидiв до 2005 р. - зробити своє сiльське господарство тiльки органiчним.
Бажання отримувати здорову їжу призвело до розвитку своєрiдних кооперативiв з виробництва екологiчно чистої продукцiї в США. Прикладом такої форми служить громадська ферма в Анн-Арбор: учасники кооперативу за 150 доларiв отримують протягом року близько 100 кг екологiчно чистих овочiв. Ферма процвiтає.
Потужнi сiльськогосподарськi об'єднання в Мексицi i США на замовлення американських великих фiрм вiдбуваються органiчнi продукти - кава, сезам, соєвi боби, банани, ванiлiн, виноград i овочi.
Схожа система постачання органiчними продуктами виникла в Японiї в 1990 р. За iнновацiйнiй системi "тейкей" вже в 1990 р. мiльйон споживачiв уклав прямi договори на постiйне органiчних продуктiв, минаючи магазини. У 1995 р. в Японiї, за розрахунками, регулярно купували органiчнi продукти до 5 млн. чоловiк.
"чистої" пшеницi коштував у 1980-тi рр.. 150 марок, звичайної - 40 марок; в Англiї - на 30 - 50% вище). Проте у рядi випадкiв вiдмова вiд використання пестицидiв призводить, як показав досвiд Асоцiацiї фермерiв штату Карнатака (Індiя), не до подорожчання, а здешевлення кiнцевого продукту.
Деякi спецiальнi дослiдження економiки "органiчних" ферм у США показали, що реальна вартiсть продукцiї у них може бути нижче, нiж при традицiйному господарствi з мiнеральними добривами i пестицидами. Якщо ж враховувати приховану вартiсть, пов'язану iз збереженням середовища i здоров'я людей, то загальний прибуток вiд таких ферм iстотно вище, нiж вiд традицiйних. У США, як свiдчить статистика, "органiчне" господарство ведуть в основному досвiдченi фермери: 80% iз них зайнятi в сiльському господарствi бiльше 8 рокiв, а 44% бiльше 30 рокiв. Правда, вiдомо, що такi фермери стикаються зi значними фiнансовими труднощами, пов'язаними, по-перше, з низькою вартiстю продукцiї сiльського господарства, одержуваної в промiжках мiж високоприбутковими культурами (промiжнi культури необхiдно вводити в ротацiю), i, по-друге, з труднiстю виконання стандартiв, введених в США на харчовi продукти.
"органiчнi" пов'язаний приблизно з п'ятирiчним перехiдним перiодом, протягом якого економiчна ефективнiсть ферм знижується.
За деякими оцiнками, потенцiал органiчного сiльського господарства лiмiтований лише обсягами органiки, що йде на добриво. Тому без докорiнної реконструкцiї сiльськогосподарського виробництва вiн не зможе перевищити бiльше 10% виробництва.
Одним з достоїнств "екологiчно чистих" продуктiв є те, що вони довше зберiгають свої харчовi якостi
рази без помiтного збитку для врожаю.
В Угорщинi широко розвинене ведення високопродуктивного сiльського господарства (50-100 ц / га) без застосування пестицидiв. По крайнiй мiрi в трьох захiдноєвропейських країнах є нацiональнi програми з рiзкого скорочення застосування пестицидiв - Данiї, Нiдерландах, Швецiї.
областi, а в двох господарствах вирощений в 1986 р. найвищий в областi урожай зернових: 31,7 i 32,7 ц / га. При цьому виявилося, що собiвартiсть центнера зерна, отриманого без застосування гербiцидiв, на держплемзаводi "Нiжнеiртишськiй" була в 1985 р. - в 2,1 рази нижче, нiж у сусiдньому радгоспi, iз застосуванням гербiцидiв. У 1984 р. вiдмовилися вiд застосування пестицидiв i всi господарства об'єднання "Омський бекон".
в практику методи вирощування рису з рiзким скороченням витрат води та без гербiцидiв. Протягом ряду рокiв деякi господарства в Бiлорiченської, Червоноармiйському, Слов'янському районах Краснодарського краю успiшно працювали за цiєю технологiєю, отримуючи середнi врожаї 75-76 ц / га. Зокрема, у Красноармiйському районi в колгоспi iм. Мiчурiна при вирощуваннi рису в 1987 р. на площi бiльш нiж 1000 га були отриманi врожаї бiльше, нiж при використаннi пестицидiв. У цiлому на 40 тис. га Краснодарського краю безпестицидне вирощування рису давало в серединi 1980-х рр.. врожаї по 40 ц / га.
Розробленi та застосовуються безгербiциднi технологiї при вирощуваннi кукурудзи в Краснодарському краї. Врожаї зерна i зеленої маси при цьому виявляються не меншими, а прямi витрати скорочуються на 25-30%.
Широко вiдомий багаторiчний досвiд ведення екологiчно чистого сiльського господарства в колгоспi "Ленiнська iскра" Ядрiнського району Чувашiї пiд керiвництвом А. П. Айдака. У Чувашiї, одному з найбiльш густонаселених регiонiв Росiї, це господарство видiляється великою кiлькiстю збереглася i дбайливо оберiгається живої природи - перелiсками, ставками, живими огорожами, зупиненими в зростаннi ярами та балками. Все це рiзко збiльшує бiорозмаїття територiї. Навiть у важкi роки реформ господарство стiйко розвивається.
У Новгородському сiльськогосподарському iнститутi на початку 1980-х рр.. розроблена ефективна агро технологiя обробiтку зернових культур без застосування мiнеральних добрив i пестицидiв.
В колгоспi "Орджонiкiдзе" Полтавської областi України в 1976-1980 рр.. при широкому використаннi гербiцидiв врожайнiсть зернових була 24 ц / га, а за наступнi 8 рокiв, без використання гербiцидiв, вона рiзко збiльшилася i склала 32-52 ц / га (у господарствах, де при тих же технологiях застосовували гербiциди, врожайнiсть була на 12 - 14 ц менше). Тут же отримували 33 ц / га соняшнику i близько 340 ц / га цукрових бурякiв, що майже вдвiчi вище, нiж у господарствах цiєї ж зони, але iз застосуванням гербiцидiв. Основою всiєї цiєї роботи з'явився високий рiвень агротехнiки, культура землеробства.
У всiх регiонах колишнього Радянського Союзу в 1980-х рр.. були вогнища безперспективного високопродуктивного землеробства.
На завершення цього роздiлу пiдкреслимо, що органiчне сiльське господарство - це не тiльки спосiб одержання екологiчно чистої продукцiї, а й ефективний шлях до вiдновлення природних бiоценозiв, до збагачення природного бiорiзноманiття, втрачається через захоплення пестицидами. Зовсiм недавно в Шрi Ланцi було виявлено повернення жаб в район тих чайних плантацiй, де люди звернулися до органiчного (безгербiцидного) вирощування чаю.
3.
Агротехнiчнi прийоми
Рiзко обмежено застосування хiмiчних засобiв захисту рослин при рiзних варiантах основного обробiтку ґрунтiв.
"Заповiти Іллiча" Курганської областi. Їм була запропонована принципово нова система обробiтку ґрунту для районiв Зауралля i Захiдному Сибiру.
Подiбний досвiд поширився в Полтавськiй областi України. Вмiст гумусу на полях збiльшувалася, кiлькiсть "бур'янiв" зменшувалося, фондовiддача в Полтавськiй областi була найвищою в республiцi. Це єдина область України, де в дуже посушливий перiод 1981-1985 рр.. середнiй врожай не зменшився, а збiльшився. Урожайнiсть зернових у Полтавськiй областi була вищою за середню по Українi i становила в 1986 р. 37,3 ц / га. У Шишацькому, Миргородському та iнших районах цiєї областi багато господарств у 1980-х рр.. повнiстю вiдмовилися вiд використання пестицидiв.
Широко визнається, що застосування пестицидiв може бути виправдано тiльки в тих випадках, коли використанi всi iншi можливостi. Звичайно ж цi "iншi можливостi" навiть не розглядаються, хоча багато з них вiдносяться до ефективних i часто дуже простим агротехнiчним засобам.
Одним з найбiльш небезпечних ворогiв зернових культур в лiсостепу Захiдного Сибiру виявляється водяна полiвка. До 1980-х рр.. при захистi посiвiв вiд неї в основному використовувався авiахiмiчний метод. Фосфiдом цинку, а потiм глiфтором оброблялися сотнi тисяч гектарiв (у тому числi i площi, вiльнi вiд посiвiв, на яких шкiдник в даний сезон не чинив ушкоджуючої дiї!).
Отруєнi принади охоче поїдають не стiльки полiвки, скiльки тетерева, журавлями, качками, гусями. У результатi вiдбулося рiзке скорочення чисельностi цих видiв на величезних площах.
Бiологiчним iнститутом СО РАН була розроблена i впродовж багатьох рокiв успiшно застосовується в Новосибiрськiй областi модель ефективного захисту врожаю вiд водяної полiвки - на основi перебудови структури посiвiв вiдповiдно до прогнозованої чисельнiстю полiвок. Органiзацiйно-агротехнiчнi заходи при цьому виступають не як доповнення, а як альтернатива винищенню звiрка хiмiчними методами.
Втрати врожаю буряка через бурякову листову попелицю в посушливi роки можна знизити з 81 до 6% простим дощуванням, без застосування будь-яких хiмiчних засобiв захисту. В одному з великих господарств Канади було встановлено, що ця попелиця нападає на капусту тiльки тодi, коли вона висаджується розсадою. Коли капуста вирощується на поле з самого початку вегетацiї, попелиць на нiй не буває. Передбачається, що стрес, що викликається у рослин пересадкою в новi умови, призводить до змiни бiохiмiчних особливостей, що i привертає попелиць. Так, гранично простi агротехнiчнi прийоми дозволили повнiстю усунути необхiднiсть хiмiчного захисту.
Суворе дотримання всiх рекомендованих агротехнiчних прийомiв здавна забезпечувало i забезпечує захист рослин в умовах полезахисних та зрошуваного землеробства України.
Один з напрямкiв екологiзацiї землеробства - збереження бiоти ґрунтiв, регулювання її життєдiяльностi, органiзацiя бiологiчного контролю всiх агротехнiчних заходiв, пiдтримання певного гомеостазу ґрунтового населення (у тому числi складу i чисельностi населяють ґрунт мiкроорганiзмiв).
препарати, що збагачують ґрунт грибами, бактерiями, водоростями (наприклад, препарат "Бiоорган-Форте" мiстить бiльше 500 млрд мiкроорганiзмiв у одному грамi) . З'явилися i спецiальнi биоорганические добрива, збагаченi не тiльки мiкроорганiзмами, але i бiокаталiзаторами. Йдеться по сутi про розвиток нової галузi агрономiчної науки - бiотехнологiї гумусу.
На завершення цього роздiлу вiдзначимо, що й агротехнiка не стоїть на мiсцi: поширюються спецiальнi екологiчно нешкiдливi засоби вiдлякування (а не знищення) небажаних видiв з певних територiй.
Всi без винятку штучнi агроценози нестiйкi в часi. Пiдтримання їх стiйкостi на основi монокультур обходиться людинi все бiльш дорожче. Видатний ботанiк нашого часу i клiтковину прийшов до висновку, що перемога квiткових рослин у боротьбi за iснування була забезпечена їх здатнiстю утворювати складнi багатояруснi спiльноти. Якщо це так, то, пiдтримуючи монокультури, ми йдемо проти еволюцiйних традицiй живої природи. Перехiд до полiкультурi i щадить почвообработке, використання при цьому всiх органiчних залишкiв на полi, навпаки, вiдповiдало б тенденцiї розвитку природних бiосферних процесiв.
Агроекосистеми майбутнього мають бути багатокомпонентними (полiкультурi), що забезпечують крiм високої продуктивностi максимальну щiльнiсть зеленого покриву планети.
Інодi кажуть, що монокультури в сiльському господарствi бiльш продуктивнi, оскiльки вони здатнi продукувати бiомасу вдвiчi бiльшу з одиницi площi, нiж природнi екосистеми. При цьому, однак, не враховується, що виробництво бiомаси в природних екосистемах не пов'язане з витратами енергiї людиною, тодi як енергетична ефективнiсть агроценозiв може бути близькою до нуля або навiть негативної.
Широке поширення монокультур у сучасному сiльському господарствi тiсно пов'язано з практично повсюдним застосуванням хiмiчних засобiв захисту рослин (так само як i з збiльшеними дозами мiнеральних добрив).
Створюючи поля монокультур, людина сама створює "шкiдникiв" i всi подальшi проблеми боротьби з ними.
поєднується з вiвсом, ячменем, ярої житом, гiрчицею, горохом, чиною, сочевицею, бобами, Вiкою, сераделою, льоном, морквою та iншими видами. У багатьох випадках у таких посiвах пiдвищується загальний збiр продукцiї, пiдвищується цiннiсть кормiв, полiпшується структура ґрунту, зменшується кiлькiсть "бур'янiв", знижується поразка хворобами i "шкiдниками". У агрофiтоценологiї розроблений ряд ефективних способiв застосування разновидових посiвiв для самих рiзних зон. Ось деякi приклади.
У середнiй смузi європейської частини Росiї полiкультури кукурудзи, вiвса i соняшнику давала 415 ц / га кормової маси при врожаї чистого посiву кукурудзи 327 ц / га. При посiвi кукурудзи з кормовими бобами було отримано пiдвищення врожаю кормової маси на 40-80 ц / га при додатковому зборi протеїну 1,4 ц / га. У Бiлорусiї пiдсiвши люпину до кукурудзи дозволяв додатково отримувати до 150 ц / га кормової маси.
Спiльне вирощування кукурудзи та сої збiльшувало врожай зеленої маси на 126-136 ц / га, збiльшило збiр сирого протеїну, пiдвищувало поживну цiннiсть кормiв. Спiльнi посiви овсяницi, канареєчника та жита давали п'ятикратне збiльшення врожаю в порiвняннi з чистими посiвами. У дослiдах по спiльному вирощування арахiсу, сорго, проса i кукурудзи середнiй урожай арахiсу виявлявся менше на 18%, але загальна вартiсть продукцiї з полiкультурного поля збiльшувалася до 154%, а кукурудзяний метелик як вид перестав тут бути "шкiдником".
Здавна в рiзних районах країни вiдома сумiш пшеницi з житом ("Суржа"), яка завжди, за будь-яких погодних умовах, дає гарантований врожай, у якому переважає то пшениця, то жито - залежно вiд конкретних умов даного сезону вегетацiї. У передгiр'ях Кавказу тодi була популярною сумiш кукурудзи й квасолi, сумарний врожай вiд висiвання якою був у 1,5 рази вище, нiж монокультури. Виявилося, що при спiльних посiвах зимуючих гороху з пшеницею загальний урожай зерна був вище на 3-5 ц / га, i при цьому рiзко зростала вмiст бiлка в зернi пшеницi.
рази, що робило непотрiбним використання гербiцидiв.
Серед прикладiв iнших полiкультур, успiшно здiйснених в рiзних експериментах: кукурудза-ячмiнь; кукурудза-люпин; кукурудза-гiрчиця; кукурудза-соняшник-боби; вика-овес-райграс; бавовник-сорго; льон-конюшина; кукурудза-соя-банан-манiок-кокосова пальма-гевея. Серед популярних полiкультур в Центральнiй Америцi нинi: маїс-гарбуза (Пепо i пляшкова); маїс-боби; касави-боби; касави-солодка картопля. У Руандi (Африка) використовуються полiкультури: боби-маїс-солодкий картопля; соя-сорго-солодка картопля. Можливi рiзнi варiанти полiкультур.
ж виду - з рiзним будовою i вiдмiнностями у ритмiцi розвитку, але дозрiвають одночасно.
Ще кiлька столiть тому сортосумiшi застосовувалися в Китаї при обробiтку двухсезонного рису: розсада пiзнього сорту пiдсаджувалася в посiви раннього, i загальний врожай пiдвищувався до 48%. У Перу здавна, протягом багатьох столiть, для надiйностi на поля висiвають одночасно по кiлька культур (невеликими квадратами), що забезпечує врожай за будь-яких погодних умовах. Змiшанi посадки сортiв рису отримали широке поширення в Японiї. Сортосмесi пшеницi успiшно застосовувалися в ХIХ столiттi у Францiї та Росiї.
i росту, вiком та тривалостi життя, розмноження i розмiщення на площi, тобто облiк рiзноманiтних взаємовiдносин компонентiв протягом вегетацiї. У багаторiчних дослiдах П. В. Юрiна (МДУ) урожай односортових плантацiй кукурудзи становив 343 ц / га, а в змiшаних посiвах з неоднаковою висотою рослин i рiзними термiнами цвiтiння - 472 ц / га. На площi 4 тис. га П. В. Юрiн отримував урожай пшеницi зi змiшаних сортiв 43,3 ц / га, а при монокультурi - тiльки 33,7 ц / га.
Інодi використання iнших культур вигiдно не тiльки для отримання додаткового врожаю, але i в якостi "видiв-пасток", що приймають на себе основний тягар поразки "шкiдниками". Так, при спiльних посiвах солодкої картоплi та кукурудзи мурахами уражається виключно картоплю, а кукурудза залишається недоторканою. При вирощуваннi кукурудзи тiльки вона майже повнiстю уражається мурахами.
З iншого боку, за допомогою якихось спецiально пiдiбраних диких рослин-репелентiв можна домогтися вiдлякування небажаних в агросистемах видiв. Вiдомо близько 600 видiв рослин, якi мають такий вiдлякує ефектом (наприклад, нагiдки, ромашка-пiретрум, часник, тютюн та iн.) Пiдкреслимо ще раз: всi сортосумiшi виявляються бiльш стiйкими до "бур'янам", хвороб i "шкiдникiв", нiж чистi посiви тих же культур.
Вiдмова вiд монокультур i перехiд до полiкультур дозволяє забезпечити невразливiсть полiв при впливi комах, клiщiв, грибкових i вiрусних захворювань у небезпечних для врожаю масштабах.
Поглиблене вивчення мiжвидових взаємовiдносин у таких створюваних людиною фiтоценозах має розкрити великi резерви пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур без застосування хiмiчних засобiв захисту рослин.
5. Природнi пестициди
Важливий напрямок сучасного сiльського господарства - замiна хiмiчних пестицидiв на природнi. У деяких регiонах свiту природнi нетоксичнi пестициди застосовуються здавна.
У США, наприклад, патент на застосування в якостi засобу захисту в сiльському господарствi так званої "дiатомової землi" - подрiбнених скелетiв мiкроскопiчних водоростей дiатомей - був зареєстрований бiльш 150 рокiв тому. Дiя таких складiв, мабуть, в основному механiчне: найдрiбнiшi частинки забивають трахеї комах. Цей же принцип використовують, напевно, i птицi, "якi купаються" в дрiбного пилу для позбавлення вiд шкiрних i пiр'яних паразитiв. Дослiдженнями Мiнiстерства сiльського господарства США в 1970-i рр.. було показано, що додавання 0,5-3,0 кг такого порошку на 1 т зерна охороняє його вiд поразки комахами (у свiтi вiд 20 до 30% зiбраного зерна втрачається при зберiганнi).
На основi кремнiєвої пудри зараз зареєстровано чимало засобiв боротьби з домашнiми комахами. Окрiм "дiатомової землi" все ширше використовуються неорганiчнi пестициди типу силiконових аерогелем ("драйуан", "драйдай") i борної кислоти. Число таких прикладiв збiльшується з кожним роком. Виявлено, що обприскування розчином, отриманим з панцирiв ракоподiбних (ракiв, крабiв, лобстерiв, креветок) i кутикули комах, дозволяє зберiгати фрукти свiжими протягом 9 мiсяцiв. Тисячi тонн таких панцирiв викидаються в море, забруднюючи його. На перших етапах розробки препарату отримали хiтозан - на основi розчинення хiтину в кислотi, потiм знайшли карбоксiметiлхiтозан, розчинний у водi.
якi в свою чергу вражають види комах, що розмножуються в масовiй кiлькостi, а також нематод. Цим самим вiдкрито широкi можливостi розробки "природних пестицидiв", заснованих на природних продуктах, таких, як панцирi крабiв та iнших ракоподiбних i молюскiв стулки.
Своєрiдним напрямом бiозахисту може вважатися використання пестицидних препаратiв, заснованих на природних, найчастiше рослинних, iнгредiєнти. Вiдомо, наприклад, що висушенi або подрiбненi листя картоплi, помiщенi з бульбами в сховища, зменшують втрати картоплi при зберiганнi до 40%.
Існує чимало iнсектицидних препаратiв, заснованих на рослинних iнгредiєнтiв. З колорадським жуком, багатьма вiрусами, в тому числi вiрусом тютюнової мозаїки, ефективно борються за допомогою обприскування рослин настоєм зеленого перцю, iнодi змiшуваного з часником, тютюном або країнами Croton tigleum.
Настої деррiса в поєднаннi з рiзними iншими рослинами успiшно застосовуються для захисту рисових полiв в Латинськiй Америцi та Індонезiї. Одним з найбiльш широко поширених природних пестицидiв у Пiвденно-Схiднiй Азiї, Африцi (Сахара), на Фiджi, на Маврикiї i в деяких країнах Центральної Америки є плоди дерева ним, застосовуванi у виглядi пудри або розчинiв проти попелиць, гусениць, метеликiв, клiщiв, травоїдних комах, в тому числi проти всiх коникiв i сарани, жорсткокрилих та iнших масових "шкiдникiв". У виглядi пудри, що дiє як контактний отрута, широко використовується ромашка пiретрум в Центральнiй Америцi та Бразилiї також використовуються молодi гiлки дерева квассiя, а в Індiї його близького родича - Picraama excelsa. Широко вiдомо iнсектицидну дiю тютюну. На Фiлiппiнах для боротьби з грунтовими "шкiдниками" закопують у грунт листя дерева. Пудра з листя папайї охороняє кави вiд iржi i грибкових захворювань. Чимало рослинних препаратiв використовуються для збереження зерна i бобiв.
До середини 1970-х рр.. у свiтi було вiдомо в цiлому близько 2000 видiв рослин з вираженою iнсектицидний активнiстю. Для нашої флори вiдомi багато десяткiв рослин з iнсектицидний активнiстю - настоїв, порошкiв з лукiв, часнику, живокiст, софори, плоскуха, молочаю, хрону, гiрчицi, петрушки, багна, блекоти, дурману, макiв i багатьох iнших.
Нагадаємо, що вже давно у деяких регiонах свiту використовуються природнi бактерiальнi препарати: збираються трупи загиблих вiд захворювань комах, розмелюють i розпорошуються по полю для зараження живих "шкiдникiв". Особливо ефективною є ця технiка при захистi овочевих культур.
Висновок
На пiдставi вищевикладеного, припускаю, що агро - екосистеми майбутнього без хiмiї можливi. Застосування методiв посадки полiкультурi, використання методу Мальцева, а також вiдмова вiд пестицидiв наше майбутнє.
| 
