Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста Керч Кримськ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ з дисциплiни: «Управлiння персоналом» Виконав: курсант групи М-05-1 Полоннiкова Ю. О. к. е. н., доц. Осадча Н. В. Днiпропетровськ 2009 ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ 5 1. 1. Сутнiсть планування, його завдання, принципи та методи 5 1. 2. Система планування та види планiв 8 1. 3. Порядок планування дiяльностi Державної митної служби України 13 РОЗДІЛ 2. ОПИС МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ» КРИМСЬКОЇ МИТНИЦІ: АНАЛІЗ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПРІОРИТЕТНОЇ ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ 17 2. 1. Загальна характеристика митного поста «Керч» 17 2. 2. Аналiз основних показникiв дiяльностi митного поста «Керч» 20 2. 3. Аналiз органiзацiйної структури митного поста «Керч» 23 2. 4. Основнi проблеми менеджменту на митному постi «Керч» та оцiнка їх впливу на результати дiяльностi 27 РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ» 33 33 3. 2. Розробка заходiв щодо вдосконалення системи планування на митному постi «Керч» 40 45 48 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50 ДОДАТКИ 52 ВСТУП Ринкова економiка за усього розмаїття її моделей характеризується соцiально-орiєнтованим господарством, яке доповнюється державним регулюванням, у тому числi з боку Державної митної служби України. Значну роль як у самiй структурi ринкових вiдносин, так i у механiзмi їхнього регулювання з боку митних органiв вiдiграє процес планування їхньої дiяльностi. Вiн є невiд’ємною часткою ринкових вiдносин i водночас важливим iнструментом реалiзацiї державної полiтики. Тому важливо усвiдомити природу системи планування, особливостi розробки та складання рiзноманiтних планiв дiяльностi митних органiв та способи їх виконання в iнтересах ефективного розвитку економiки України. Дана курсова робота присвячена розгляду процесу планування дiяльностi митного органу на прикладi митного поста «Керч» Кримської митницi. Актуальнiсть даного дослiдження полягає у тому, що процес планування дiяльностi митних органiв в Українi ще недостатньо розроблений i потребує внесення певних коректив та полiпшень, особливо зважаючи на сьогоденнi несприятливi тенденцiї в економiцi України, викликанi свiтовою фiнансовою кризою. Об’єктом дослiдження в даннiй роботi постає процес планування дiяльностi митного поста «Керч» станом на сьогоднiшнiй день, а предметом – визначення проблем у процесi планування дiяльностi поста та розроблення шляхiв удосконалення цього процесу з урахуванням свiтової практики, а також досвiду митної служби Росiйської Федерацiї. На даний момент прiоритетна проблема планування в митних органах України полягає у неможливостi швидкого та гнучкового реагування на змiни зовнiшнього середовища з боку керiвництва митних органiв при розробцi планiв дiяльностi. Таким чином, метою курсовою роботи є визначення переваг та недолiкiв системи планування та розробка на основi використання цих переваг i, вiдповiдно, усунення недолiкiв пропозицiй щодо покращення процесу планування дiяльностi митного поста «Керч». При написаннi курсової роботи було поставлено ряд основних завдань: · чiтко сформулювати кiнцевi цiлi та завдання митного поста «Керч»; · оцiнити сильнi та слабкi сторони планування дiяльностi поста; · ретельно розробити власну стратегiю щодо правильностi розробки планiв дiяльностi поста. росiйської митних служб. Основними джерелами iнформацiї послужили плановi та фактичнi показники дiяльностi митного поста «Керч»; статистична та фiнансова звiтнiсть; накази, розпорядження, результати опитування. Державної митної служби України. Другий роздiл присвячений опису митного поста «Керч» та аналiзу iснуючих на ньому проблем менеджменту. Надається загальна характеристика поста, аналiз основних його показникiв та структури. Особлива увага придiлена визначенню впливу проблем планування на дiяльнiсть митного поста. Третiй роздiл поєднує у собi проблематику та шляхи вдосконалення процесу планування митного поста «Керч». У даному роздiлi описанi проблеми планування та заходи щодо їх усунення. Основний акцент зроблено на застосуваннi методiв прогнозування в процесi планування, а також досвiдi митної служби Росiйської Федерацiї по цьому питанню. Взагалi, планування є важливим компонентом сучасного менеджменту. Отже, використання планування є суттєвою передумовою досягнення поставлених цiлей при державному регулюваннi економiки з боку митних органiв. 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ 1. 1. Сутнiсть планування, його завдання, принципи та методи Економiчне планування як механiзм державного регулювання – це цiлеспрямована дiяльнiсть щодо забезпечення динамiчного розвитку перiодi й досягнення їх з найменшими витратами суспiльної працi. Економiчне планування передбачає розробку й обґрунтування планових показникiв, якi характеризують розвиток економiки, визначають взаємовiдносини пiдприємницьких структур з державою, використовуючи важелi економiчного впливу (податкiв, лiмiти, квоти, державнi замовлення та iн.). можливостей. Розглянемо деякi специфiчнi особливостi планування: 1. Планування – це попереднє прийняття рiшень. 2. Потреба в плануваннi виникає тодi, коли необхiдно одночасно прийняти безлiч рiшень, причому рiзних за своєю складнiстю та їх одноразовим актом, а процесом, який не має явно вираженого початку та кiнця. Цей процес наближається до завершення, але нiколи не досягає його з двох причин. По-перше, iснує можливiсть нескiнченно переглядати ранiше прийнятi рiшення, проте необхiдно коли-небудь починати дiяти, i це змушує рано чи пiзно зупинитися на якомусь варiантi. По-друге, поки ведеться планування, змiнюється й система, для якої воно здiйснюється, i навколишнє середовище, а всi такi змiни повнiстю врахувати неможливо. Це Планомiрна органiзацiя – важлива функцiя держави, засiб забезпечення гармонiйно збалансованого розвитку економiки, рацiонального розмiщення продуктивних сил, стiйких темпiв зростання виробництва та народного добробуту. Планування передбачає розробку й обґрунтування планових показникiв, що характеризують розвиток економiки в майбутньому перiодi; економiчних нормативiв, якi визначають взаємовiдносини з державою, бюджетно-фiнансовою системою; лiмiтiв, що вiдображають об`єктивно iснуючу обмеженiсть ресурсiв, на якi може розраховувати суспiльство в планованому перiодi. У практицi планування можна видiлити три методи планування: прогресивний, ретро­градний i круговий. Прогресивний метод (спосiб "знизу-вгору"). Планування здiйснюється вiд нижчих рiвнiв пiдприємства до вищих. Ретроградний метод ("зверху-донизу"). У цьому випадку процес планування здiйснюється, виходячи iз планування пiдприємства, шляхом деталiзацiї його показни­кiв зверху донизу по iєрархiї. При цьому структурнi пiдроздiли повиннi перетворювати плани, що надходять, у плани своїх пiдроздiлiв. Круговий метод ("зустрiчне планування"). Вiн являє собою синтез вище зазначених методiв. Круговий метод передбачає розробку планiв у два етапи. На першому; етапi ("зверху-вниз") виробляється поточне планування за основними цiлями. На дру­гому етапi ("знизу-вгору") розробляється кiнцевий план на основi деталiзованих планiв. При цьому, в плани включаються найбiльш позитивнi рiшення. [2, c. 72-73] Побудова системи планування повинна вiдповiдати цiлiй низцi принципiв, основни­ми з яких є: цiлеспрямованiсть, єднiсть i повнота, iнтегрованiсть за змiстом у часi, гнучкiсть, точнiсть. Р. Акофф пiзнiше обґрунтував ще один принцип планування - прин­цип участi. 1) Принцип єдностi полягає в тому, що планування повинно носити системний ха­рактер, тобто означає iснування сукупностi елементiв планування їх взаємозв'язок, наявнiсть єдиного напряму їх розвитку, орiєнтованого на загальнi цiлi. Елементами планування у будь-якiй установi є окремi пiдроздiли, що входять до неї та окремi скла­довi процесу планування. Плани i процеси планування, якi є в їх основi, повиннi бути iнтегрованими з орiєнтацiєю на цiлi, тобто вони мають бути змiстовно пов'язаними. Змiстова орiєнтацiя досягається вiдповiднiстю системи планування i орiєнтацiйної струк­тури установи. Взаємозв'язок мiж пiдроздiлами здiйснюється на основi коорди­нацiї на горизонтальному рiвнi, тобто на рiвнi функцiональних пiдроздiлiв. Єдиний напрямок планової дiяльностi, загальнi цiлi всiх елементiв установи стають можливими у рамках вертикальної єдностi пiдроздiлiв та їх iнтеграцiї. 2) Координацiя планової дiяльностi окремих функцiональних пiдроздiлiв виражається в тому, що планування жодної частини органiзацiї не можна здiйснювати ефективно, якщо воно не буде пов'язане з плановою дiяльнiстю її окремих одиниць. Крiм того, змiни в планах одного iз пiдроздiлiв повиннi бути вiдображеннi i в планах iнших пiдроздiлiв. 3) Інтеграцiя планової дiяльностi виражається в тому, що: ·кожна з пiдсистем планування дiє, виходячи iз загальної стратегiї установи, окремий план - це частина плану бiльш високого пiдроздiлу й установи в цiлому; · всi плани - це не просто сукупнiсть, набiр документiв, а їх взаємопов'язана та узгоджена система; ·узгодження планiв може здiйснюватися послiдовно або паралельно (синхронно). Необхiднiсть узгодженостi планiв усiх рiвнiв управлiння у всiх структурних пiдроздi­лах установи обумовлює послiдовний характер узгодження. 4) Принцип участi тiсно пов'язаний iз принципом єдностi i полягає в тому, що кож­ний працiвник органiзацiї стає учасником планової дiяльностi, незалежно вiд посади i вiд виконуваних функцiй. Тобто, в процесi планування повиннi брати участь усi тi, кого i воно безпосередньо стосується. При цьому, кожний iз учасникiв планування одержує бiльш глибоке розумiння цiлей органiзацiї, вiн отримує бiльш повну i об'єктивну iнформацiю про неї, про рiзнi сторони її дiяльностi. Особиста участь пра­цiвникiв органiзацiї, в тому числi i рядових, призводить до того, що плани органiзацiї стають їх особистими планами. Застосування принципу участi сприяє тому, що працiвники, займаючись плануванням, розвивають себе як особистiсть, у кожного iз них з'являються новi мотиви до ефективної працi, а органiзацiя набуває додатковi ресурси для вирiшення своїх майбутнiх завдань. Планування, засноване на принципi участi, ще називають парсипативним, оскiльки воно поєднує двi функцiї: оперативне керування i планування. Процес планування повинен бути безперервним, виходячи з важливих передумов: ·невизначеностi зовнiшнього середовища та наявностi непередбачених змiн, що i роблять необхiдним постiйне коригування планiв установи вiдносно змiн зовнiшнiх умов i вiдповiдне їх виправлення та уточнення; ·змiнюються не лише фактичнi передумови, але й уявлення органiзацiї про свої внутрiшнi цiнностi та можливостi. Якщо органiзацiя не буде враховувати такi змiни, запланований та отриманий результат може виявитися нiкому не потрiбним. здiйснення принципу гнучкостi плани повиннi складатися так, щоб в них можна було вносити змiни, пов'язуючи їх iз змiною внутрiшнiх та зовнiшнiх умов дiяльностi. Досягненню гнучкостi планування сприяє розробка альтернативних планiв. При формуваннi системи планування варто дося­гати економiчної ефективностi i не допускати "надлишку планування", що сковує iнiцiативу персоналу, знижує мотивацiю працiвникiв, а надмiрнi витрати не компенсу­ються результатами. [1, c. 301-306] 1. 2. Система планування та види планiв Система планування може розглядатися iз двох точок зору. Якщо елементами системи вважаються суб'єкти планування (керiвники i роз­робники планiв) та процеси обробки iнформацiї, то система планування виступає як цiлеорiєнтована множинна сукупнiсть суб'єктiв планування або цiлеорiєнтована мно­жинна сукупнiсть процесiв планування, мiж якими iснують специфiчнi взаємозв'язки. Процес планування складається iз наступних етапiв: 1. Визначення цiлей планування. Вони стають вирiшальними факторами при ви­борi форми i методiв планування. 2. Аналiз проблеми. На цьому етапi визначається вихiдна ситуацiя на момент складан­ня плану i формується кiнцева ситуацiя. 4. Прогнозування. На цьому етапi формується уява про розвиток ситуацiї, яка пла­нується. 5. Оцiнка. На цьому етапi проводяться оптимальнi розрахунки для вибору найкращої альтернативи. 6. Прийняття планового рiшення. Вибирається i оформляється єдине планове рiшення. [3, c. 122] Будь-який план повинен бути складений з високим рiвнем точностi, тобто плани повиннi бути конкретизованi i деталiзованi, враховувати зовнiшнi i внутрiшнi умови дiяль­ностi установи. Для ефективного функцiонування системи планування у будь-якiй установi потрiбно створити певнi передумови: органiзацiйнi, iнформацiйнi та кадровi. Органiзацiйна струк­тура установи має бути адекватною системi планування з тим, щоб органи управ­лiння й органiзацiйнi одиницi, якi утворюють вiдповiдно органiзацiйну та планову пiра­мiди, перекривали одна одну. 1. за ступенем конкретизацiї видiляють завдання й орiєнтири Завдання – це плани, що мають чiткi, однозначнi, конкретно визначенi цiлi, тому їх не можна тлумачити двозначно. Орiєнтири – це плани, що носять характер напрямку дiй. Їх використання доцiльне за умов невизначеностi середовища, великої ймовiрностi непередбачуваних змiн, якi вимагають гнучкостi управлiння. Вони визначають курс дiй, але не прив’язують управлiння до жорстких конкретних цiлей, тобто вони надають у певних межах свободу для маневру. 2. за критерiєм обов’язковостi планових завдань виокремлюють директивне та iндикативне планування Директивне планування — це процес прийняття рiшень, якi мають обов’язковий характер (силу закону) для об’єктiв планування. Директивнi плани мають адресний характер i вiдзначаються надмiрною деталiзацiєю. При директивному плануваннi можна видiлити такi стадiї: -розробка вищим плановим органом завдань; ланками; -координацiя пропозицiй i їх узагальнення керiвництвом; -складання директивного плану. Пiсля цього переходять до виконання плану, аналiз результатiв якого є одним з важливих вихiдних пунктiв складання проекту плану на новий перiод. розвитку. Завдання iндикативного плану називаються iндикаторами, тобто параметрами, що характеризують стан i напрями розвитку економiки, якi розробленi органами державного управлiння пiд час формування соцiально-економiчної полiтики i визначення засобiв державного впливу на господарськi процеси з метою досягнення зазначених параметрiв. Основне завдання iндикативного плану — не тiльки дати кiлькiсну оцiнку цим показникам, а й забезпечити взаємоузгодженiсть i збалансованiсть усiх показникiв розвитку економiки. Тому важливою функцiєю iндикативного плану є виявлення тих параметрiв економiки, якi можуть бути скоригованi державою в разi, коли економiчний розвиток здiйснюватиметься не за сприятливим сценарiєм. На мiкрорiвнi при складаннi перспективних планiв найчастiше використовують iндикативне планування, а в поточних планах — директивне. Отже, в умовах ринкової економiки iндикативне i директивне планування мають доповнювати одне одного i бути органiчно зв’язаними мiж собою.[4, c. 87] 3. за критерiєм тривалостi планового перiоду розрiзняють пер­спективне i поточне планування Перспективне планування на пiдприємствi буває довгострокове (стратегiчне) i середньострокове. Довгострокове планування охоплює перiод бiльше п’яти рокiв, наприклад 10; 15; 20. Довгостроковi плани мають враховувати змiни у зовнiшньому середовищi органiзацiї та вчасно реагувати на них. план, в якому перший рiк деталiзується до рiвня поточного плану i є по сутi короткотермiновим планом. Поточне (короткострокове) планування полягає в розробцi рiчних планiв на всiх рiвнях управлiння пiдприємством та з усiх напрямiв його дiя­льностi, а також планiв на коротшi перiоди (квартал, мiсяць). Вони, як правило не мають змiнюватися. Короткострокове планування пiдпорядковане досягненню певного результату вiдповiдно до умов, що склалися, та велiння часу. [5, c. 179] Така часова градацiя планiв забезпечує найрацiональнiше вирiшення довгострокових, середньострокових i поточних завдань розвитку економiки. 4. за критерiєм змiсту планових рiшень видiляють: стратегiчне, тактичне та оперативно-календарне планування Стратегiчне планування, як правило, орiєнтується на довгострокову перспективу i визначає основнi напрями розвитку органiзацiй. У результатi такого планування ставляться перспективнi цiлi й розробляються засоби їх досягнення. Стратегiчне планування може бути роздiлене на загальне укрупнене i програмне. Завдання першого – визначення цiлей: планування росту на довгострокову перспективу, пристосування до структурних зрушень, отримання необхiдного прибутку. Завдання другого – визначення конкретної структури виробництва на вибiр ринкiв збуту тощо. У тактичних планах вiдображаються заходи, спрямованi на розширення сфери дiяльностi i пiдвищення технiчного рiвня виконання поставлених завдань, зростання якостi працi, якомога повнiше використання науково-технiчних досягнень. У результатi тактичного планування складається план економiчного i соцiального розвитку органiзацiї, що є комплексною програмою її дiяльностi на певний перiод. Оперативно-календарне планування є завершальним етапом у плануваннi дiяльностi установи. Основним його завданням є конкретизацiя показникiв тактичного плану з метою органiзацiї повсякденної планомiрної i ритмiчної роботи установи та її структурних пiдроздiлiв. [5, c. 194] Таким чином, якщо стратегiчне планування розглядається як пошук нових можливостей дiяльностi органiзацiї, то тактичне планування — як процес створення передумов для реалiзацiї цих нових можливостей, а оперативно-календарне — як процес їх реалiзацiї. 5. за ступенем охоплення об’єктiв планування розрiзняють: — загальний план дiяльностi установи i плани окремих її пiдроздiлiв; — плани усiх видiв дiяльностi чи цiльовi плани, що розробляються для якогось одного напряму роботи. 6. за черговiстю в часi виокремлюють: — перехiдне планування, коли пiсля закiнчення певного запланованого строку план продовжується на наступний перiод; — позачергове (евентуальне) планування, коли план розробляють за необхiдностi.[6, c. 63] Нинi планування дедалi бiльше ґрунтується на науковому прогнозуваннi, яке є не самостiйним видом планування, а лише однiєю з чотирьох його стадiй, яка передує складанню плану i охоплює довший перiод, нiж план. 1. 3. Порядок планування дiяльностi Державної митної служби України З метою удосконалення органiзацiї дiяльностi митних органiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй, забезпечення планомiрностi у їх роботi та чiткої взаємодiї при вирiшеннi актуальних питань митної справи, налагодження дiйового контролю за виконанням прийнятих рiшень та впровадження системного та комплексного пiдходу до планування дiяльностi митної служби України наказом ДМСУ вiд 25. 06. 2007 №530 було затверджено Порядок планування дiяльностi митної служби України [7]. Згiдно з цим Порядком розробляються: - плани дiяльностi Держмитслужби; - плани роботи департаментiв, управлiнь та самостiйних вiддiлiв (секторiв) Держмитслужби; - плани дiяльностi митних органiв; - плани роботи структурних пiдроздiлiв митних органiв ; - тематичнi плани роботи Держмитслужби, митних органiв; - спiльнi плани роботи Держмитслужби, її структурних пiдроздiлiв, митних органiв з iншими органами державної влади, стороннiми органiзацiями та їх структурними пiдроздiлами, у тому числi зарубiжних країн; - iндивiдуальнi плани роботи посадових осiб митної служби. Плани дiяльностi Держмитслужби, митних органiв, а також плани роботи структурних пiдроздiлiв Держмитслужби та митних органiв складаються термiном на один рiк i на квартал (уточненi плани). митного органу. Потреба в складаннi iндивiдуального плану роботи посадових осiб митної служби визначається за рiшенням керiвництва Держмитслужби, митного органу, їх структурних пiдроздiлiв. (програма, основнi напрями розвитку, концептуальнi засади i таке iнше) з визначенням цiлей, шляхiв їх досягнення та джерел фiнансування. Для забезпечення практичної реалiзацiї визначених цiлей при потребi або за визначенням керiвництва Держмитслужби, митних органiв складаються рiчнi плани дiяльностi. Уповноваженими пiдроздiлами з питань планування є: · у Держмитслужбi – Департамент органiзацiї дiяльностi Голови Служби та Управлiння дослiджень та стратегiчного розвитку; · у митних органах – вiддiли, сектори органiзацiйно-контрольної роботи; · у спецiалiзованих митних установах та органiзацiях – пiдроздiл, на який начальником спецiалiзованої митної установи чи органiзацiї покладено виконання цих функцiй. Пiдроздiл Держмитслужби з питань стратегiчного планування до 1 жовтня поточного року розробляє та забезпечує затвердження основних стратегiчних цiлей, напрямiв i завдань дiяльностi митної служби на наступний рiк, а також органiзацiю ознайомлення з ними та опрацювання структурними пiдроздiлами Держмитслужби з метою формування системи заходiв з реалiзацiї для включення до рiчного плану. Структурнi пiдроздiли Держмитслужби, спецiалiзованi митнi установи i органiзацiї: - до 15 жовтня поточного року подають пiдроздiлу Держмитслужби з питань стратегiчного планування пропозицiї щодо конкретних заходiв з реалiзацiї затверджених стратегiчних цiлей, напрямiв i завдань дiяльностi митної служби на наступний рiк з метою узгодження та формування системи дiй щодо забезпечення втiлення визначених завдань; - до 25 жовтня поточного року подають вповноваженому пiдроздiлу з питань поточного планування Держмитслужби пропозицiї щодо заходiв iз забезпечення повного та якiсного виконання державних завдань, покладених на митну службу України, у тому числi й такi, що не ввiйшли до перелiку стратегiчних цiлей, напрямiв i завдань дiяльностi митної служби на наступний рiк. Уповноважений пiдроздiл з питань поточного планування Держмитслужби до 15 листопада поточного року розробляє проект рiчного плану дiяльностi Держмитслужби, погоджує його з головними виконавцями та до 25 листопада поточного року подає на розгляд колегiї Держмитслужби. Плани дiяльностi Держмитслужби на квартал, митного органу на квартал та рiк складаються вiдповiдним уповноваженим пiдроздiлом з питань планування не пiзнiше як за 5 календарних днiв до початку планованого перiоду згiдно з пропозицiями структурних пiдроздiлiв з урахуванням завдань, визначених чинними нормативно-правовими актами, дорученнями вищих органiв влади, керiвництва Держмитслужби та митного органу. за 20 робочих днiв до початку перiоду, на який складається план. Плани роботи структурних пiдроздiлiв Держмитслужби, структурних пiдроздiлiв митних органiв складаються цими структурними пiдроздiлами не пiзнiше нiж за 3 днi до початку планованого перiоду та затверджуються їх керiвниками. Заходи iз забезпечення виконання основних завдань в планах дiяльностi Держмитслужби, митних органiв мають мiстити заходи з таких видiв дiяльностi: - органiзацiйна робота ; - нормотворча робота ; - фiнансово-господарська дiяльнiсть; - контрольнi заходи ; - забезпечення вiдкритостi та прозоростi дiяльностi; - методологiчне забезпечення. Вiдповiдальним за пiдготовку планiв дiяльностi Держмитслужби, митних органiв є керiвники вповноважених пiдроздiлiв з питань планування. Вiдповiдальними за пiдготовку iндивiдуальних планiв роботи посадових осiб митної служби є безпосереднi керiвники цих посадових осiб. установам i органiзацiям, митним органам. Плани дiяльностi Держмитслужби, митних органiв, у тому числi тематичнi та спiльнi плани роботи, затверджуються вiдповiдно керiвником Держмитслужби, митного органу до початку перiоду, на який вони складаються. У разi потреби в плани можуть уноситися змiни й доповнення, що затверджуються таким же чином, як i самi плани. Вiдповiдальнiсть за пiдготовку та забезпечення затвердження змiн до затверджених планiв несе структурний пiдроздiл – iнiцiатор внесення змiн. Структурнi пiдроздiли, визначенi головними виконавцями запланованих заходiв, звiтують щодо реалiзацiї визначених планом дiй керiвництву Держмитслужби, митного органу, якщо таке встановлено системою контролю виконання заходу, а також подають не пiзнiше нiж через 3 днi пiсля закiнчення затвердженого планом строку завершення роботи належну iнформацiю до уповноваженого пiдроздiлу з питань планування. За запитом цього пiдроздiлу в разi необхiдностi повиннi надаватися пiдтверджуючi виконання заходу документи. [7] Пiдбиття пiдсумкiв дiяльностi структурних пiдроздiлiв Держмитслужби за пiврiччя та рiк проводиться на нарадах цих пiдроздiлiв. Дати проведення митними органами пiдсумкових рiчних нарад, а також участь у їх роботi представникiв Держмитслужби попередньо погоджуються з Держмитслужбою. Оцiнювання показникiв роботи митних органiв України та визначення їх узагальненого рейтингу здiйснюється вiдповiдно методики, затвердженої наказом Держмитслужби вiд 28. 10. 06 № 1062. 2. 1. Загальна характеристика митного поста «Керч» Кримської митницi Вiдповiдно до проекту положення [8], митний пост “Керч” у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, Митним кодексом України та iншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, рiшеннями колегiї та наказами Державної митної служби України, а також наказами Кримської митницi, положенням про Кримську митницю, а також Положенням про митний пост «Керч» Кримської митницi. Створення, реорганiзацiя, лiквiдацiя митного поста здiйснюються Державною митною службою України за поданням Кримської митницi. Зоною дiяльностi митного поста є мiсто Керч та Ленiнський район Автономної Республiки Крим. Мiсце розташування митного поста – мiсто Керч. Технiчне оснащення митного поста знаходиться на вiдповiдному рiвнi. Службове примiщення оснащене системою вiдеоспостереження: старший оперативної змiни може спостерiгати всю картину того, що вiдбувається не тiльки в оглядовiй залi, а й на оглядових площадках i причалах, що дозволяє вчасно реагувати на змiни оперативної обстановки. Супутниковий зв’язок допомагає в будь-який момент отримати необхiднi оперативнi даннi з будь-якої митницi, з будь-якого пункту пропуску України. Є i спецiальнi засоби догляду. Інспектора поста для безконтактного догляду ручної поклажi й громадян використовують спецiальний прилад, який визначає наявнiсть «контрабандного залiза» - метало детектор. За допомогою ультрафiолетового лiхтаря можна перевiрити дiйснiсть штампiв на товаросупровiдних документах транзитних вантажiв та дiйснiсть валюти, що перевозиться. У оглядовiй залi, оснащенiй iнформацiйними стендами, проводиться робота з громадянами - митний контроль ручної поклажi та вантажу. На iнформацiйних стендах представлена вся необхiдна iнформацiя для пасажирiв, якi перетинають митний кордон, стосовно товарiв та матерiальних цiнностей, якi потрiбно декларувати. Не дивлячись на наявнi засоби технiчного контролю для догляду громадян, при виникненнi пiдозр щодо громадянина проводиться особистий догляд. Це особлива форма контролю i проводиться вiн тiльки з письмового дозволу начальника митницi у спецiальнiй кiмнатi особистого догляду. Зона, в якiй дотримуються особливi режимнi правила – це зона догляду автотранспорту, тут вiд iнспектора окрiм всього потребуються додатковi знання конструктивних особливостей автозасобiв рiзного класу. Адже рiзнi скритi порожнини можуть бути використанi у якостi тайникiв для провозу контрабанди. У розпорядженнi iнспекторiв наявнi спецiальнi прилади для бiльш поглибленого догляду i контролю: для обстеження бензобаку – ендоскопи, а для труднодоступних мiсць – зйомнi дзеркала. Усi цi процедури iнспектор повинен провести швидко, чiтко i професiонально грамотно. України з питань митної справи. Крiм того одним з безпосереднiх обов’язкiв працiвникiв митного органу є ужиття заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв, недопущення ввезення на територiю України та випуску у вiльний обiг неякiсних товарiв, товарiв, що завдають шкоди навколишньому середовищу й не вiдповiдають чинним в Українi стандартам i вимогам. юридичних та фiзичних осiб у процесi здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснення контролю за перемiщенням валютних i культурних цiнностей через митний кордон України. Митний пост «Керч» вiдповiдно до покладених на нього завдань здiйснює в зонi своєї дiяльностi митний контроль та митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, контролює достовiрнiсть класифiкацiї товарiв згiдно з УКТЗЕД, визначення митної вартостi та країни походження товарiв, що перемiщуються через митний кордон України. Митний пост «Керч» нараховує та стягує податки, збори й iншi платежi, справляння яких вiдповiдно до законодавства України покладено на митнi органи. У встановленому порядку митний пост готує та надає вiдповiдним пiдроздiлам Кримської митницi iнформацiю з питань справляння податкiв i зборiв. Митний пост «Керч» регулярно iнформує Кримську митницю про зовнiшньоекономiчнi операцiї, здiйснюванi суб'єктами господарювання, розташованими в зонi його дiяльностi, а також про порушення про­цедури мiжнародних автомобiльних перевезень [8]. В процесi здiйснення митного контролю використовуються технiчнi та спецiальнi засоби, що безпечнi для життя й здоров’я людей, тварин i ро­слин та не завдають шкоди товарам i транспортним засобам. Забезпечує експлуатацiю цих засобiв вiдповiдно до вимог технiчної документацiї, а також їх збереження. Вживаються заходи для забезпечення справляння в повному обсязi податкiв, зборiв в установленому законодавством порядку. Використовуються технологiчнi схеми митного контролю й митно­го оформлення товарiв i транспортних засобiв, що дiють у мiсцях розташування пiдроздiлiв митного поста. Щоденно Кримська митниця отримує вiд митного поста «Керч» оперативну iнформацiю про обстановку в зонi своєї дiяльностi. Митний пост у межах своєї компетен­цiї вживає заходiв для нормалiзацiї оперативної обстановки в разi її ускла­днення, готує та надає керiвництву митницi пропозицiї щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи. Митний пiдроздiл взаємодiє в межах своєї компетенцiї з iншими органами державної влади, що здiйснюють контроль пiд час перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України, з пiдприємствами, на територiї яких знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено законом на митнi органи, тощо, здiйснює усне опитування громадян i посадових осiб пiдприємств. Також до обов’язкiв митного поста «Керч» вiдноситься перевiрка системи звiтностi та облiку товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України. У межах повноважень, встановлених наказом митницi, перевiряє своєчаснiсть i повноту нарахування та сплати податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв), якi вiдповiдно до законiв справляються при перемiщеннi товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України. Посадовi особи митного поста здiйснюють огляд територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних лiцензiйних складiв, та iнших мiсць, де знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи, вживають заходiвщодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України, здiйснюють контроль за дiяльнiстю складiв тимчасового зберiгання, митних лiцензiйних складiв, за виконанням зобов’язань, наданих при розмiщеннi товарiв i транспортних засобiв у вiдповiднi митнi режими. Митний пост «Керч» розпочав дiяльнiсть у складi Кримської митницi з 01. 10. 08 у зв’язку з лiквiдацiєю Керченської митницi вiдповiдно наказу ДМСУ вiд 23. 07. 08 № 804 “Про лiквiдацiю митних органiв”. [9] Мiсце дислокацiї – м. Керч. Штатна чисельнiсть митного поста «Керч» - 70 одиниць. Загальна довжина державного кордону становить 309 кiлометрiв. В зонi дiяльностi митного поста «Керч» станом на 01. 02. 09 акредитовано 183 суб’єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi, з них 78 здiйснювали ЗЕД протягом IV кварталу 2008 року та сiчня 2009 року. У зонi дiяльностi митного поста «Керч» Кримської митницi функцiонують 6 пунктiв пропуску. З яких для морського сполучення: «Керченський морський порт», «Керченський рибний порт», «Керченський морський порт „Комиш-Бурун», «Акваторiя порту ВАТ “Суднобудiвний завод Залiв», для повiтряного сполучення – «Аеропорт «Керч», для поромного сполучення – «Крим». Через пункти пропуску у IV кварталi 2008 р та сiчнi 2009 р. було пропущено транспортних засобiв 30736 од., що на 6 % бiльш нiж у аналогiчному перiодi 2007 – 2008 р. р., та вантажiв у кiлькостi 1400,4 тис. т. Протягом звiтного перiоду було оформлено 134 транзитних ВМД, що на 89% бiльш нiж у 2007 – 2008 роках [10]. Основна номенклатура вантажiв, яки перемiщуються через митний кордон України у пунктах пропуску: ¾ транзитнi вантажi - вугiлля, мазут, пiчне паливо, окатишi, феросплави, ¾ експортнi вантажi – вугiлля, кокс, пшениця, феросплави, глинозем, ¾ iмпортнi вантажi – м’ясопродукти, сода каустична, черепиця. 2007 - 2008 р. р. Збiльшилася на 34% кiлькiсть суб’єктiв, якi здiйснювали ЗЕД в зонi дiяльностi митного поста «Керч». Аналiзуючи розподiл ВМД по режимам в звiтному перiодi слiд вiдзначити, що збiльшилася на 47% кiлькiсть iмпортних ВМД (прокат, курячi чвертi, риба морожена). Також збiльшилася на 11 % кiлькiсть експортних ВМД (вугiлля, кукурудза, феросплави, емальпосуд) [10]. Одним з прiоритетних напрямкiв дiяльностi у сферi митної служби є виконання планових показникiв надходжень до Держбюджету України. За IV квартал 2008 р. та сiчень 2009 р. стягнуто платежiв на суму 39 млн. 276,6 тис. грн., за аналогiчний перiод 2007 – 2008 рр. – 4 млн. 797,9 тис. грн. що складаєблизько 42 % вiд загальної кiлькостi рiшень. Загальне збiльшення митної вартостi склало 13014,9 тис. грн., додатково стягнутi 4070,8 тис. грн. платежiв, що на 3923,6 тис. грн. бiльше, нiж за аналогiчний перiод. За аналогiчний перiод 2007 -2008 рр. сектором контролю митної вартостi та номенклатури Керченської митницi було прийнято 248 рiшення про визначення митної вартостi, зних у 84 випадках було здiйснено коригування митної вартостi, що складалоблизько 34 % вiд загальної кiлькостi рiшень. Загальне збiльшення митної вартостi у IV кварталi 2007 р. та сiчень 2008 р. складало 2570,6 тис. грн., та було додатково стягнуто 147,2 тис. грн. платежiв [10]. У зонi дiяльностi митного поста «Керч» систематично працюють пiдприємства, якi забезпечують основнi платежi вiд iмпорту товарiв: ВАТ «Суднобудiвний завод «Залiв», Керченське УВП УТОС «КРИМ-ПАК», ВАТ «Пiвденна мануфактура «Пролив», якi iмпортують сировину та товари промислової групи для виробничих потреб (жерсть, риба морожена, судновi матерiали, комплектуючi та обладнання). За iнформацiєю, наданою цими пiдприємствами, про планування iмпортних поставок по укладеним угодам на 2009р., очiкується отримання технiчного обладнання для виробничих потужностей ВАТ «Суднобудiвний завод «Залiв» (машина-сталевоз, кран магнiтної траверси, станки для згинання труб та iнше) та зварювального дроту та прокату для будiвництва суден. Керченське УВП УТОС «КРИМ-ПАК» не має можливостi працювати у 2009 роцi на повну потужнiсть у зв’язку з браком обiгових коштiв –пiдприємству не вiдшкодовано ПДВ на суму бiльше як 8 млн. грн ВАТ «Пiвденна мануфактура «Пролив» вийшло на проектну потужнiсть i планує отримувати стабiльнi поставки риби мороженої на протязi 2009р. у обсягах на рiвнi 2008 р. Оформлення стабiльної номенклатури товарiв пiдприємствами зони дiяльностi митного поста «Керч» забезпечить у середньому 2,3 млн. грн. платежiв в мiсяць, що складає 27,6 млн. платежiв на 2009рiк. З липня 2008 року основну питому вагу митних платежiв у окремi мiсяцi складають платежi вiд iмпорту чвертей курячих морожених ТОВ «Союзконтракт-Регiон». На 2009 рiк очiкується оформлення морожених курячих четвертей зi сплатою платежiв на суму 25,0 млн. грн. обiгу, що складає 13,1 млн. грн. Таким чином, у 2009р. на митному посту «Керч» очiкується забезпечити надходження до Держбюджету близько 65,7 млн. грн платежiв, з них 38,1 млн. грн – за рахунок збiльшення об'ємiв оподаткованого iмпорту [10]. 2. 3. Аналiз органiзацiйної структури митного поста «Керч» Кримської митницi деяких змiн. З метою забезпечення рацiонального використання кадрового потенцiалу та матерiально-фiнансових ресурсiв Державною митною службою України створено митний пост «Керч». Це нововведення затверджено наказом Держмитслужби вiд 23. 09. 08 №1034 «Про створення митного поста та внесення змiн до деяких наказiв Держмитслужби» [11]. Вiдповiдно до наказу, митний пост “Керч” створено в зонi дiяльностi Кримської митницi. Данi змiни набрали чинностi з 1 жовтня 2008 року. Також, згiдно з цим наказом було внесено певнi змiни до наказу Держмитслужби вiд 26. 04. 06 №335 «Про затвердження Класифiкатора митних органiв та їх структурних пiдроздiлiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй» [12] в частинi визначення зони дiяльностi Кримської митницi та кодiв пiдроздiлiв митного оформлення. Вiдтепер до зони дiяльностi Кримської митницi входять також Ленiнський район та мiсто Керч. Для митного посту "Керч" Кримської митницi встановлено код 60010 00 00. Отже, пiдпункт 6 Класифiкатора митних органiв та їх структурних пiдроздiлiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй доповнено рядками: "М/п "Керч" 60010 00 00"; "Вiддiл митного оформлення N 1 60010 00 16"; "Вiддiл митного оформлення N 2 60010 00 17"; "Вiддiл митного оформлення N 3 60010 00 18"; "П/п "Керченський морський порт "Комиш-Бурун" 60010 10 00 (15)"; "П/п "Керченський рибний порт" 60010 11 00 (15)"; "П/п "Керченський морський порт" 60010 12 00 (15)"; "П/п "Акваторiя ВАТ "Суднобудiвний завод "Залив" 60010 13 00 (15)"; "П/п "Керч-аеропорт" 60010 14 00 (13)"; "П/п "Крим" (поромний) 60010 15 00 (16)". [13] Таким чином на сьогоденнiй митнiй картi України вiдтепер можна побачити таку структуру Кримської митницi: Кримська митниця м. Сiмферополь, вул. Мальченко, 22, т. 276558 Митнi пости „Євпаторiя” „Керч” „Красноперекопськ” „Сiмферополь аеропорт” „Феодосiя” „Ялта” Вiдповiдно до проекту положення [8], митний пост “Керч” є структурним пiдроздiлом Кримської митницi, який безпосередньо здiйснює митний контроль i митне оформлення товарiв та транспортних засобiв, справляння податкiв i зборiв, виконує iншi завдання, передбаченi законодавством України з питань митної справи. Структура i штатний розпис митного поста формується у межах загальної штатної чисельностi й фонду заробiтної плати митницi. Положення про структурнi пiдроздiли митного поста затверджуються наказами Кримської митницi. Митний пост пiдпорядковується начальнику митницi, його заступникам вiдповiдно до напрямкiв роботи та заступнику начальника митницi – начальнику митного посту "Керч". Митний пост «Керч» Кримської митницi складається з трьох пiдроздiлiв: вiддiли митного оформлення №1, №2, №3 [Додаток А]. У вiддiлах митного оформлення працюють головнi, ведучi, старшi iнспектори та iнспектори. Штатна чисельнiсть вiддiлу митного оформлення №1 складає 26 одиниць, фактично працює - 23 посадовi особи. Вiддiл розташований безпосередньо у пунктi пропуску «Крим-Пором», розташованому за адресою: м. Керч, с. Жуковка, пункт пропуску працює цiлодобово: 4 змiни по 5 чоловiк. Штатна чисельнiсть вiддiлу митного оформлення № 2 складає 26 одиниць, фактично працює - 24 посадовi особи. Вiддiл постiйно розташований в пунктi пропуску «Керченський морський порт», що знаходиться на вiдстанi 1 км. вiд адмiнiстративного будинку Керченської митницi та вiд 5 до 20 км. вiд iнших морських пунктiв пропуску. Для здiйснення митних процедур спiвробiтники вiддiлу виїжджають до iнших пунктiв пропуску зони дiяльностi вiддiлу. Зонами дiяльностi вiддiлу є морськi та повiтряний пункти пропуску: Керченський морський порт, Керченський рибний порт, Пункт пропуску акваторiя ВАТ „Судно будiвельний завод „Залiв”, Керченський морський порт „Комиш - Бурун”, „Аеропорт Керч”. Вiддiл митного оформлення №3 розташований за адресою: м. Керч, вул. Фурманова 9, налiчує 8 осiб, з них 3 головних iнспекторiв, 2 ведучих iнспекторiв, 1 старший iнспектор. Митне оформлення зовнiшньоекономiчних вантажiв суб’єктiв ЗЕД здiйснюється спiвробiтниками вiддiлу за змiнним графiком. Митний контроль та митне оформлення товарiв й транспортних засобiв здiйснюється за принципом „єдиного офiсу”, за участю представникiв державних контрольних органiв: санiтарно-епiдемiологiчного, прикордонного, ветеринарного, фiтосанiтарного та екологiчного контролю. До основних завдань вiддiлiв митного оформлення вiдносяться: 1) здiйснення митних процедур щодо товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України; 2) здiйснення контролю за виконанням зобов’язань, наданих при розмiщеннi товарiв i транспортних засобiв у вiдповiднi митнi режими; 3) пiдготовка та подання керiвництву митного органу пропозицiй щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи; 4) взаємодiя в межах своєї компетенцiї з iншими органами державної влади, що здiйснюють контроль пiд час перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України, з пiдприємствами, на територiї яких знаходяться або можуть знаходитися товари та транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено законом на митнi органи [14]. Вiддiли митного оформлення вiдповiдно до покладених на них завдань виконують такi функцiї: 1) здiйснюють митний контроль та огляд товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України суб’єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi (крiм товарiв, що перемiщуються транзитом через пункти пропуску зони дiяльностi митного поста "Керч" Кримської митницi). Пiд час проведення митного контролю визначає форми та обсяг контролю, достатнi для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та мiжнародних договорiв України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митнi органи. 2) здiйснюють облiк товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України. 3) здiйснюють усне опитування громадян i посадових осiб пiдприємств. або контроль за виконанням вимог Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi при класифiкацiї товарiв та iнших предметiв для цiлей митного оформлення, або контроль за правильнiстю визначення митної вартостi, або перевiрку правильностi визначення країни походження товарiв. Керiвництво митним постом «Керч» Кримської митницi здiйснює начальник, який призна­чається на посаду та звiльняється з посади наказом Державної митної слу­жби України. Начальник митного поста має заступникiв. Повноваження заступникiв визначаються начальником Кримської митницi. 2. 4. Основнi проблеми менеджменту на митному постi «Керч» Кримської митницi та оцiнка їх впливу на результати дiяльностi Як вже зазначалося ранiше, у зонi дiяльностi митного поста «Керч» Кримської митницi функцiонують 6 пунктiв пропуску, акредитовано 183 суб’єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Це занадто великий спектр роботи для працiвникiв митного органу, особливо цей факт став вiдчутним у зв’язку з лiквiдацiєю Керченської митницi та створенням митного поста «Керч». На даний момент штатна чисельнiсть митного поста «Керч» складає 70 одиниць, з яких 8 осiб перебувають у декретнiй вiдпустцi, тобто фактично працюють 62 посадовi особи. Митний контроль та митне оформлення товарiв, транспортних засобiв та громадян, що перемiщуються через митний кордон України, здiйснюється спiвробiтниками вiддiлу митного оформлення №1 - у пунктi пропуску «Крим» та вiддiлу митного оформлення №2 - у 4 морських та повiтряному пунктах пропуску. Митний контроль та митне оформлення здiйснюється цiлодобово черговими змiнами по 3-5 iнспекторiв. Штатна чисельнiсть вiддiлу митного оформлення №1 складає 26 одиниць, з яких фактично працює - 23 посадовi особи. Вiддiл розташований безпосередньо у пунктi пропуску «Крим-Пором». У березнi почалося морське пасажирське сполучення «Керч – порт Кавказ (РФ)», ведуться переговори щодо вiдкриття морського пасажирського сполучення «Керч – Туапсе (РФ)», «Керч – Анапа (РФ)». Перемiщення пасажирiв на лiнiї «Керч – порт Кавказ (РФ)» буде здiйснюватись з використанням катамарану на 154 пасажира. Планується здiйснення до 6 рейсiв за добу, у лiтнiй перiод кiлькiсть рейсiв буде збiльшена, що, у свою чергу, ще бiльш ускладнює i без того напружений графiк роботи працiвникiв вiддiлу. [10] Штатна чисельнiсть вiддiлу митного оформлення № 2 складає 26 одиниць, з яких фактично працює - 24 посадовi особи. Вiддiл постiйно розташований в пунктi пропуску «Керченський морський порт», що знаходиться на вiдстанi 1 км вiд адмiнiстративного будинку Керченської митницi та вiд 5 до 20 км. вiд iнших морських пунктiв пропуску. Тому для здiйснення митних процедур спiвробiтники вiддiлу виїжджають до iнших пунктiв пропуску зони дiяльностi вiддiлу. Цей факт значно ускладнює роботу працiвникiв вiддiлу, а також робить довшим виконання їх безпосереднiх обов’язкiв з контролю та оформлення товарiв i вантажiв. Крiм того до сфери дiяльностi вiддiлу вiднесенi 4 морських та повiтряний пункти пропуску, тому п’яти iнспекторiв у цiлодобових чергових змiнах є явно замало для таких обсягiв роботи. Розпорядженням КМУ вiд 03. 12. 08 № 1503 – Р [15] на територiї державного пiдприємства "Керченський морський торговельний порт" вiдкритий пункт пропуску через державний кордон для мiжнародного морського вантажного, пасажирського та поромного (залiзнично-поромного) сполучення з постiйним i цiлодобовим режимом функцiонування. За iнформацiєю керiвництва ДП "Керченський морський торговельний порт" у третьому кварталi 2009 р. планується початок роботи поромного сполучення «Керч – Потi (Батумi)», планується здiйснювати до 150 суднозаходiв на рiк з перемiщенням до 1,05 млн. т вантажiв. Найближчим часом у зонi дiяльностi митного поста «Керч» планується будiвництво сучасного заводу по виробництву цементу. На теперiшнiй час укладено ряд угод на будiвництво першої черги технологiчної лiнiї з перспективою введення її в експлуатацiю протягом 2-х рокiв. Повне завершення будiвництва очiкується завершити за 4 роки. Контракти на будiвництво передбачають ввезення з країн Європи високотехнологiчного обладнання вартiстю 89 млн. євро, переважна частина якого буде надходити морським транспортом через пункт пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун». На територiї пункту пропуску «Керченський морський порт «Комиш – Бурун» розпочинаються роботи по будiвництву розвантажувально-навантажувального комплексу (до 100 тис. т. вантажiв одночасного зберiгання) та будiвництво митного лiцензiйного складу. Планується забезпечити перемiщення вантажiв через пункт пропуску «Крим» на залiзничному комплексi до 7000 т. на добу, у планах вiдкриття другої черги комплексу, що надасть можливiсть одночасного опрацювання двох поромiв. На стадiї завершення знаходяться проектнi роботи по будiвництву ТОВ «Антельфтермiнал» термiналу по перевантаженню нафтопродуктiв i ароматичних вуглеводнiв з мiсцеположенням у пунктi пропуску «Порт-Крим» з планованим рiчним об'ємом обробки вантажу на рiвнi 1,5 млн. тонн. Орiєнтовна номенклатура товарiв: свiтлi нафтопродукти (бензин всiх марок, дизельне паливо), ароматичнi вуглеводнi (бензол, стирол, етиленглiколь i т. д.), спирти (метанол, iзопрополовий, iзобутиловий). [10] ВАТ «Суднобудiвний завод «Залiв», який є одним з суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, акредитованих митним постом «Керч» Кримської митницi, укладено перспективнi угоди з iноземними компанiями на будiвництво не тiльки корпусних конструкцiй, а i по устаткуванню корпусiв судовим обладнанням з максимальною готовнiстю судна до здачi замовнику. У найближчий час планується введення у дiю нафтотермiналу для перемiщення через митний кордон України нафтопродуктiв у режимi «експорт», «транзит». Загальний об’єм нафтопродуктiв, що може зберiгатися у термiналi - 3000 т одночасного зберiгання. У даний час проводиться погодження проекту постанови Кабiнету мiнiстрiв України «Про надання акваторiї у користування державному пiдприємству «Керченський морський рибний порт». У разi пiдписання даної постанови значно зросте кiлькiсть митного оформлення суден закордонного плавання та вантажiв, що перемiщуються на цих суднах. Так згiдно iнформацiї начальника ДП «Керченський морський рибний порт» протягом 2008 р. в акваторiї району D якiрної стоянки № 471 було оброблено 6776 тис. т вантажiв та 1400 морських та рiчкових суден. На даний час митне оформлення суден та вантажiв в акваторiї району D якiрної стоянки № 471 не здiйснюється. Протягом 2009 року у пунктi пропуску «Керченський рибний порт» планується будiвництво газового термiналу з метою здiйснення перемiщення через митний кордон України зрiдженого газу у режимi «транзит». [10] чергу, сприяє суттєвому навантаженню на посадових осiб митного органу. Не дивлячись на такi обсяги роботи та вiдносно малу штатну чисельнiсть працiвникiв митного поста «Керч», випадкiв затримання митного оформлення транспортних засобiв та їх простою з вини спiвробiтникiв митного поста «Керч» не зафiксовано. Скарг вiд суб’єктiв господарювання та керiвникiв пiдприємств до керiвництва митного поста «Керч» не надходило. Тим не менш за наявною iнформацiєю керiвники пiдприємств та пунктiв пропуску направляли листи до Ради мiнiстрiв АРК про iснуючi складнощi при вирiшення питань, пов’язаних з виконанням митних процедур та формальностей у Кримськiй митницi, що призводить до значних витрат часу та коштiв. Також зверталася увага на недостатню чисельнiсть спiвробiтникiв митного поста, що здiйснюють митнi процедури у пунктах пропуску. Отже, можна сподiватися, що зваживши на усi цi скарги вiд суб’єктiв ЗЕД та розумiючи об’єктивну необхiднiсть iснування на територiї мiста Керч та Ленiнського району АР Крим самостiйної установи, керiвництво Державної митної служби України прийме рiшення про створення Керченської митницi. Крiм того, посадовi особи митного органу пiд час проведення опитування та анкетування [Додаток Б] визначали такi важливi проблеми у роботi митного поста «Керч», як недостатнiй квалiфiкацiйної пiдготовки працiвникiв митного органу, органiзацiя та оплата працi, удосконалення системи мотивацiї персоналу, покращення процесу планування та контролю за виконанням планових показникiв. особливо в умовах сьогоденної економiчної кризи. операцiй, здiйснення яких очiкується вiд акредитованих суб’єктiв ЗЕД); основнi напрями, тенденцiї та прогноз розвитку економiки (макроекономiчнi показники, iнвестицiї та зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть тощо). розрахунки макроекономiчних показникiв з метою орiєнтування товаровиробникiв та iнформування всiх ланок виконавчої влади про збалансованiсть фiнансових ресурсiв з мiнiмально необхiдними суспiльству обсягами виробництва найважливiших видiв продукцiї, а також визначення можливих обсягiв експорту й iмпорту; iнформування регiональних органiв, мiнiстерств i вiдомств про державнi потреби в тих чи iнших видах ресурсiв, робiт i послуг, а також визначення економiчних i правових пiдойм для стимулювання виробництва; пiдготовку мiнiстерствами й вiдомствами, регiонами й пiдприємствами проектiв планiв; формування на основi цих проектiв iндикативного плану дiяльностi Державної митної служби України. дiяльностi у цiлому. Прогнози та плани соцiально-економiчного розвитку держави повиннi базуватися на системi економiчних, науково-технiчних, зовнiшньоекономiчних, галузевих i регiональних прогнозiв i планiв, а також на намiрах iнституцiональних одиниць з урахуванням укладених державних контрактiв. [16, c. 225] Економiчнi прогнози й плани мають бути основною базою для формування державного бюджету, здiйснення грошово-кредитної полiтики та iнших економiчних дiй на основi єдиної методологiї та органiзацiї роботи всiх рiвнiв управлiння. митницi. Таким чином, як бачимо, проблеми менеджменту на митному постi «Керч» є i вони потребують вирiшення. РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ» 3. 1. Проблеми планування дiяльностi митного поста в умовах сучасної економiчної кризи В умовах свiтової економiчної кризи, яка виникла восени 2008 року, митний пост «Керч» опинився в складних умовах нестабiльного економiчного та соцiально-полiтичного середовища, в якому неможливо обiйтись без ефективної та адаптивної до зовнiшнiх умов системи планування. В умовах невизначеностi зовнiшнього середовища митний пост «Керч» не може повнiстю контролювати виконання планових показникiв щодо забезпечення надходження митних платежiв та зборiв до Державного бюджету України, тому керiвництво митного поста вимушене постiйно пристосовуватися до зовнiшньоекономiчного середовища (вимог уряду, зовнiшньоекономiчної полiтики держави) та враховувати непередбачуванi змiни у дiяльностi суб’єктiв ЗЕД, якi також планують свою роботу на основi неповної iнформацiї, тобто в умовах вiдносної невизначеностi ринкового середовища. Таке значне пiдвищення рiвня невизначеностi, яка породжується нестабiльнiстю, пiдвищує роль планування в органiзацiї дiяльностi та управлiннi митним постом «Керч». [7] Проаналiзувавши систему планування, запропоновану для митних органiв України згiдно iз цим Порядком, стає зрозумiлим, що така система планування не пристосована до мiнливих умов зовнiшнього середовища та не забезпечує своєчасну реакцiю на змiни зовнiшньоекономiчного середовища i ситуацiй, що складаються у свiтовiй економiцi. Про це свiдчить сьогоденна кризова ситуацiя, яку можна було передбачити заздалегiдь при плануваннi очiкуваних показникiв надходження податкiв i зборiв до Держбюджету України по митному посту «Керч», коли методи коригування на основi оцiнки невизначеностi були б включенi до методики планування. Для виправлення цiєї ситуацiї потрiбно вiдповiдним чином удосконалювати iснуючу систему планування дiяльностi митного поста «Керч» та Державної митної служби України в цiлому. До важливих напрямкiв покращення системи планування в сучасних зовнiшньоекономiчних умовах насамперед потрiбно вiднести: удосконалення iнформацiйного забезпечення, методологiї, системи планiв, пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня посадових осiб митного поста, застосування комп’ютерної технiки, впровадження ефективних елементiв контролiнгу. На змiну традицiйному перспективному плануванню має прийти стратегiчне, зорiєнтоване на довгострокову перспективу, яке визначає основнi напрями планування дiяльностi митного поста «Керч» та Державної митної служби України взагалi. Можливостi планування в умовах свiтової економiчної кризи обмеженi рядом об’єктивних i суб’єктивних причин. Керiвництво митного поста «Керч» не володiє достатнiми (повними) даними про теперiшнє та майбутнє i не в змозi передбачити всi змiни, якi можуть вiдбутися в зовнiшньоекономiчному середовищi. Проте повнiстю усунути невизначенiсть неможливо, а значить i цiлком спланувати свою дiяльнiсть також. Контроль над плануванням дiяльностi митного поста може здiйснюватись декiлькома засобами: контроль за проведенням суб’єктами ЗЕД експортно-iмпортних операцiй, перевiрка правильностi визначення ними митної вартостi, контроль за дотриманням ними вимог законодавства щодо митного контролю та митного оформлення [17]. Таким чином, керiвництву митного поста «Керч» необхiдно точно планувати свою дiяльнiсть, згiдно вибраних цiлей i прогнозувати її результати в контекстi конкретної ринкової ситуацiї. Приймаючи обґрунтованi i систематизованi плановi рiшення керiвництво знижує ризик прийняття неправильного рiшення через помилкову та неперевiрену iнформацiю про можливостi дiяльностi акредитованих пiдприємств та iнших суб’єктiв ЗЕД та про зовнiшньоекономiчну ситуацiю. Вирiшення проблем планування дiяльностi митного поста «Керч», що дiє в умовах свiтової економiчної кризи, лежить в побудовi адаптивної системи планування. Таке планування дозволяє керiвництву митного поста моделювати чисельнi можливi плани не тiльки для того, щоб вибрати з них найбiльш прийнятнi, але i щоб мати в своєму розпорядженнi запаснi рiшення, забезпечуючи швидку i рацiональну реакцiю у випадку, коли непередбачуванi подiї не дозволять дотримуватися прийнятого рiшення. [17] Головним результатом такого планування є визначення цiлей, стратегiй i програм, якi дозволять керiвництву митного поста «Керч» найуспiшнiше зустрiти невизначене майбутнє i виконати плановi показники щодо поповнення Державного бюджету України у повному обсязi. Основне завдання планування дiяльностi митного поста «Керч» – це необхiднiсть економiчно обґрунтовано забезпечити якiснi та кiлькiснi параметри бюджетних завдань i перспективних програм соцiально-економiчного розвитку країни, виходячи iз розробленої i прийнятої у законодавчому порядку соцiально-економiчної доктрини. Виконується дане завдання як у розрахунку на один фiнансовий рiк (поточне планування дiяльностi митного поста), так i на бiльш тривалу перспективу (прогнозування дiяльностi митного поста). При плануваннi дiяльностi митного поста «Керч» реалiзуються не тiльки фiскальнi завдання, але i закладаються основи оптимiзацiї тактики i стратегiї дiяльностi митного органу в галузi регулювання i контролю. Планування базується на оцiнцi ефективностi дiяльностi митного поста в цiлому з позицiї виконання ним фiскальних завдань i впливу на економiку регiону, а також на аналiзi причин розходжень мiж плановими i фактичними сумами надходжень митних платежiв та зборiв до Державного бюджету. [18, c. 67-71] Поряд з багатьма розробками у цiй сферi, постає нагальна потреба у визначеннi тих основних чинникiв як об’єктивних, так i суб’єктивних, якi мають вплив (прямий чи опосередкований) на процес планування надходжень вiд митного поста «Керч» до Державного бюджету України. Обчислення бази планування та прогнозування надходжень вiд митного поста «Керч» до Державного бюджету здiйснюється на пiдставi: • основних напрямкiв економiчного i соцiального розвитку територiї, що входить до зони дiяльностi митного поста «Керч», тобто м. Керч та Ленiнського району АР Крим; • дiючих ставок справляння митних зборiв та iнших обов’язкових платежiв при митному оформленнi та контролi; • нових законодавчих актiв, що вводяться в плановому перiодi; • прогнозних розрахункiв дiяльностi окремих пiдприємств, акредитованих у зонi дiяльностi митного поста «Керч», якi мають визначальне значення в надходженнях; • даних про надходження за звiтний перiод та очiкуваних до кiнця перiоду, про залишки заборгованостi у перерахуваннi митних платежiв i зборiв та переплати. держадмiнiстрацiї АР Крим, окремих платникiв податкiв i розрахунки за iншими митними платежами до бюджету. Розрахунок надходжень податку на додану вартiсть здiйснюється з урахуванням наступних чинникiв: 1. Очiкування надходження базового року. • нарахованi суми податку по суб’єктах ЗЕД, що припинили свою роботу в зонi дiяльностi митного поста «Керч»; • нарахованi суми податку по суб’єктах ЗЕД, що розпочали здiйснення експортно-iмпортних операцiй в зонi дiяльностi митного поста «Керч». • за рахунок запровадження пiльг або преференцiй щодо певних країн (зона вiльної торгiвлi iз країнами СНД); • за рахунок зменшення чи збiльшення показникiв, якi створюють основу для нарахування податку на додану вартiсть (митна вартiсть, ввiзне та вивiзне мито, акцизний збiр, антидемпiнгове та спецiальне мито, митний збiр за митне оформлення поза робочим часом або поза зоною розташування митного органу). Розглянемо причини виникнення ризику планування надходжень по ПДВ. Їх можна подiлити на об’єктивнi та суб’єктивнi. [19, c. 192-194] До об’єктивних причин, що призводять до значного ступеня ризику планування ПДВ, належать: • значнi коливання попиту з боку свiтового ринку на український експорт; • нестабiльнiсть i мала потужнiсть внутрiшнього ринку; • змiни податкової бази внаслiдок надання пiльг з ПДВ в зонi дiяльностi митного поста «Керч», тобто у м. Керч та Ленiнському районi (вiльнi економiчнi зони i територiї прiоритетного розвитку); • нестабiльнiсть цiн свiтового ринку енергоносiїв; належать такi: • недосконалiсть наявних методiв прогнозування ПДВ; • завищення планових показникiв ПДВ пiд час затвердження бюджету у Верховнiй Радi України; • вiдсутнiсть в наявних прогнозах урахування впливу темпiв iнфляцiї на очiкувану величину надходжень ПДВ до бюджету тощо. При плануваннi цього податку необхiдно враховувати думки щодо зменшення його ставки, якi обумовленi наступними чинниками: – цей податок – єдиний непрямий податок у основнiй групi; – його використання супроводжується вiдомими зловживаннями (контрабанда iмпорту та фiктивний експорт). – вiдволiкається з обiгу оборотний капiтал пiдприємств-експортерiв. Планування надходжень акцизного збору вiд митного поста «Керч» до Державного бюджету України здiйснюється на основi Декрету КМУ вiд 26. 12. 92р. № 18-92 “Про акцизний збiр” (зi змiнами i доповненнями) та iнших нормативно-правових актiв. Частка акцизiв у доходах зведеного бюджету коливається у межах вiд 5,5 до 9,0 вiдсотка. Водночас, порiвняно з iншими країнами, надходження є значно меншими, що опосередковано свiдчить про наявнiсть широкого тiньового сектора, слабкого митного контролю, а також є наслiдком застосування низьких податкових ставок. Так, на кiнець 90-х рр. у країнах ЄС надходження вiд акцизного збору становили в середньому 3,5% ВВП, зокрема, у Польщi – 4,5%, Угорщинi – 4,0%, Латвiї – 3,8%, тодi як в Українi – вiд 1,3 до 1,9% [18, c. 68]. У зонi дiяльностi митного поста «Керч» головний ресурс зростання надходжень до бюджету полягає у зменшеннi обсягiв тiньового виробництва пiдакцизних товарiв, насамперед лiкеро-горiлчаних (Багеровський коньячний завод) виробiв. Так, за незалежними експертними оцiнками, частка тiньового сектора у випуску цiєї продукцiї коливається у межах 30–40%. При проведеннi розрахункiв по акцизному збору необхiдно враховувати вплив наступних чинникiв: • збiльшення (зменшення) кiлькостi експортно-iмпортних операцiй по перемiщенню в зонi дiяльностi митного поста «Керч» пiдакцизної продукцiї,; • пiдвищення (зниження) ставок; • закiнчення дiї або введення у дiю пiльгових та преференцiйних ставок. Необхiднiсть прогнозування надходжень вiд зовнiшньоекономiчної дiяльностi обумовлена наступними обставинами. Надходження вiд зовнiшньоекономiчної дiяльностi становлять значну частку в структурi доходної частини державного бюджету [Додаток В]. В Українi цей показник за шiстнадцять рокiв розвитку зрiс у десять разiв: 2% – у 1992 р., 10% –у 1996 р., 15,2% – у 2000 р., у 20% – у 2004 р. та 20,4% – у 2008 р. належать змiна нормативно-правової бази України та законодавства країн-контрагентiв, залучення України до системи мiжнародних дорожнiх перевезень, а також змiна митних правил України. До другої групи чинникiв належать: змiна кон’юнктури ринку, зростання (зниження) темпiв виробництва в окремих галузях економiки, структурнi змiни в економiцi, що фактично неможливо передбачити. До третьої групи чинникiв належать кiлькiснi чинники, а саме: iнфляцiйнi процеси в економiцi країни, змiна планових макроекономiчних показникiв (зокрема, курсу гривнi до долара США та євро). [17] Планування сум податкових надходжень до державного бюджету здiйснюється наступним чином: 1. Аналiзується загальна тенденцiя надходження податкiв до Державного бюджету й обсяги експорту та iмпорту товарiв, що оподатковуються визначеним видом податку протягом останнiх трьох рокiв на митному постi «Керч». 2. Розраховується рiчне середнє значення наявного на митному постi «Керч» податкового навантаження на одиницю iмпорту визначеної групи товарiв (окремо за кожен iз трьох останнiх рокiв). 3. З метою визначення податкового навантаження за кожним видом податку, яке братиметься для прогнозних розрахункiв, аналiзуються причини зменшення (збiльшення) упродовж трьох рокiв середньорiчного значення наявного на митному постi «Керч» податкового навантаження. 4. З урахуванням законодавства, що дiятиме у перiод, за який здiйснюється планування, визначається податкове навантаження у розрiзi видiв податкiв. 5. У розрiзi видiв податкiв розраховується запланована загальна сума надходжень до Державного бюджету. [19, c. 302] Одним з основних недолiкiв iснуючої системи планування дiяльностi митного поста «Керч» є вiдсутнiсть комплексного аналiзу i прогнозування надходжень митних платежiв та зборiв до Державного бюджету України. Передусiм, для формування короткострокових й довгострокових надходжень митних платежiв та зборiв вiд митного поста «Керч» необхiдно забезпечити аналiз динамiки експортно-iмпортних операцiй на основi планiв i прогнозiв дiяльностi суб’єктiв ЗЕД, акредитованих у зонi дiяльностi митного поста (м. Керч та Ленiнський район), облiку темпiв iнфляцiї в державi та АР Крим зокрема, очiкуваної динамiки бартерних операцiй i товарообiгу тощо. Необхiдно оцiнювати вплив одних платежiв та зборiв на iншi (наприклад, збiльшення ставки ввiзного мита призводить до збiльшення основи нарахування для обчислення податку на додану вартiсть). Вводити новi платежi та збори необхiдно на основi принципiв комплексної оцiнки загального фiскального ефекту з урахуванням соцiально-економiчних факторiв розвитку економiки в зонi дiяльностi митного поста «Керч». Крiм того, важливим є визначення впливу обкладення митними платежами та зборами суб’єктiв ЗЕД на динамiку здiйснення ними експортно-iмпортних операцiй в зонi дiяльностi митного поста «Керч» i на цiй основi розробляти фундаментальнi принципи вдосконалення системи планування дiяльностi митного поста. 3. 2. Розробка заходiв щодо вдосконалення системи планування на митному постi «Керч» Сприяючи зовнiшнiй торгiвлi, митнi органи спрощують i прискорюють процедури на кордонi i при оформленнi перемiщуваних товарiв. При цьому товарообiг України щорiчнощорiк збiльшується. Протеоднак оптимiзацiя митних процедур не повинна вiдбуватисяпоходити на шкодушкоду контрольним заходам. Тому зростає роль постаудиту в дiяльностi митних органiв, пiдвищується важливiсть i значущiсть пiдроздiлiв митної iнспекцiї. Заставою успiшної роботи митної служби, результативної боротьби зiз перемiщенням контрабандних i контрафактних товарiв, iншими митними правопорушеннями єнакликав грамотне плануванняпланерування дiяльностi митних органiв в цiломузагалом i митного поста «Керч», зокрема. У цьому контекстi можна говорити про доцiльнiсть налагодженняналагоджування тiсної взаємодiї всiх структурних пiдроздiлiв митницi, необхiднiсть координування сумiснихспiльнi дiй, а також важливiсть обмiну не тiлькине лише позитивним, але i негативнимзаперечним досвiдом планування дiяльностi,дослiдом щоб уникнути його повторення iз митними органами iнших країн, зокрема Росiйської Федерацiї. [20] iнспекцiйної дiяльностi i регiонального координування; перевiрок осiбоблич,лиць, що здiйснюють оптову i роздрiбну реалiзацiю товарiв iноземного виробництва; методологiї i практики застосуваннявживання митного законодавства РФ при митному контролi пiсляпотiм випуску товарiв. Цi обставини поклали на митну службу Росiйської Федерацiї додатковi зобов'язання, якi було виправдано позитивними результатами в роботi. Пiдсумки дiяльностi пiдроздiлiв митної iнспекцiї за 3 мiсяцi 2009 року: за цей перiод часу було проведено 2289 перевiрок, зокрема 1144 митних ревiзiї. По їх результатах було донараховано бiльше 600 млн. рублiв до Державного бюджету Росiйської Федерацiїкарбованцiв, збуджено 2582 адмiнiстративних i 127 кримiнальних справ, митнi платежi по яких досягають 250 млн. рублiвкарбованцiв. Вiдзначаючи загальнуспiльну позитивну динамiку в роботi пiдроздiлiв митної iнспекцiї, керiвництво митної служби РФ вiдзначає, що в деяких митних iнспекцiях використанi ще не всi резерви, i пропонує розробити систему оцiнки внескувкладу кожного пiдроздiлу митної iнспекцiї в загальнуспiльну справурiч. Також обговорення потребує питання про те, як повинна будуватися робота митної iнспекцiї, по яких критерiях слiд проводити вiдбiр об'єктiв перевiрок i митних ревiзiй, як досягти 100% результативностi митних ревiзiй. [20] Як вiдповiдь на поставленi питання можна розглянутирозглядувати позитивний досвiддослiд роботи митної iнспекцiї Приволзького митного управлiння [21], побудованоїспорудити за багаторiвневим принципом. На першому етапi тут вiдбуваєтьсяпоходить збiрзбирання iнформацiї, що цiкавить, як по лiнiї функцiональних вiддiлiв постiв i митниць, так i по правоохороннiй лiнiї. Отриманаодержувати iнформацiя аналiзується з урахуваннямз врахуванням кодiв товарiв, розмiру їх заявленої митної вартостi, мiр тарифного i нетарифного регулювання i так далi. Отже, розглянувши досвiддослiд роботи митної iнспекцiї Приволзького митного управлiння, можна дiйти висновку щодо необхiдностi створеннястворiння власного програмного продукту на митному постi «Керч», а також електронного Реєстру, який би мiстивутримував повнуцiлковиту i достовiрну iнформацiю про кожного учасника ЗЕД зiз вказiвкою результатiв їх перевiрок i митних ревiзiй. Повиннi розроблятися прiоритетнi напряминаправлення дiяльностi митного поста «Керч» i обиратися об'єкти перевiрок. На основi отриманиходержувати на першому етапi планування даних необхiдно складати аналiтичну базу перевiрок як планованихпланерувати, так i вже проведених. Паралельно повинен розроблятися механiзм оцiнки учасникiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi як потенцiйних об'єктiв майбутнiхприйдешнiх перевiрок. Вся ця робота потребуєвиробляє,справляє використання численнихбагаточисельних митних програмних продуктiв. [22, c. 30-31] Як i в митнiй iнспекцiї Приволзького митного управлiння, перед митним постом «Керч» постає питання щодо захисту прав iнтелектуальної власностi, яке повинно вивчатися змiстовно та поглиблено. розказувалаРобота вiддiлу перевiрок осiбоблич,лиць, що здiйснюють оптову i роздрiбну реалiзацiю товарiв iноземного виробництва, на даний часнинi в митнiй iнспекцiї Приволзького митного управлiння проводиться у двох напрямкахнаправленнях – контроль за дотриманням прав iнтелектуальної власностi, здiйснюваний спiльно зiз правовласниками, i контроль за випущеними у вiльний обiгзвертання,обiг комп'ютерами i побутовою технiкою. власникiв як посадовi особи митних органiв РФ, так i України. Основною проблемою є вiльневiльне трактування законодавства первинними судовими iнстанцiями, а також сумнiви органiв прокуратури на мiсцяхмiсце-милях щодо правомiрностi митних ревiзiй, особливо тих, що проводяться вiдносно контрафактних товарiв. У зв'язку з цим в митнiй iнспекцiї Приволзького митного управлiння сформована база негативного досвiдудослiду судових справ, проводиться речейпостiйна систематизацiя цього досвiду та подальшийдальшого аналiз, а також вироблення механiзмiв притягнення порушникiв авторських прав до вiдповiдальностi. [21]поширення Подiбну практику при розкриттi тiньових схем було б доцiльно запровадити i при плануваннi дiяльностi митного поста «Керч» Кримської митницi. Ще одним важливимповажним питанням при плануваннi дiяльностi митного поста «Керч» є заходи по посиленню митного контролю вiдносно «фiрмфiрма-виготовлювачiв-одноднiвокодноденок». Одним з них за досвiдом росiйських колег є посилений контроль вiдносно учасникiв ЗЕД, що впершеуперше проводятьвиробляють,справляють митне оформлення товарiв. Цей захiд як експеримент два мiсяцi застосовується в Центральному митному управлiннi Росiйської Федерацiї, i вже має свої позитивнi результати. Так, 2900 фiрмфiрма-виготовлювачiв i органiзацiй за цей перiод часу впершеуперше виступиливирушали як учасники зовнiшньоекономiчної дiяльностi, при цьому близько 40% зiз них мали ознаки «фiрмфiрма-виготовлювачiв-одноднiвокодноденок». [22, c. 25] Тому на сьогоднi цей досвiд активно узагальнюється та запроваджується у митних органах РФ. дослiдТакож нещодавно Центральним митним управлiнням РФ було розроблене Положеннястановище про робочу групу, що складається iз спiвробiтникiв митних постiв, пiдроздiлiв митної iнспекцiї i оперативно-розшукових вiддiлiв, яка покликана стати для «фiрмфiрма-виготовлювачiв-одноднiвокодноденок» надiйним бар'єром, i з початкутакого 2009 року дана методикапланерує розповсюджується в iнших митних органах РФ. [21] дiяльностi митної служи України» [7], розробимо основнi заходи щодо вдосконалення системи планування на митному постi «Керч»: 1) Для забезпечення повноти стягнення платежiв митним постом «Керч» до бюджету має проводитися органiзацiйна робота по збiльшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартостi, використанням податкових пiльг, вексельних форм розрахункiв, митним оформленням на пiдставi рiшень судiв Наповненню Держбюджету України значною мiрою сприятиме активна взаємодiя керiвництва митного поста «Керч» iз суб‘єктами господарювання, акредитованими на здiйснення експортно-iмпортних операцiй в зонi його дiяльностi 2) Здiйснення заходiв щодо посилення контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв 3) Митними органами повинен забезпечуватися контроль за дотриманням законностi при митному оформленнi товарiв та вантажiв -перевiрок осiбоблич,лиць, що здiйснюють оптову i роздрiбну реалiзацiю товарiв iноземного виробництва; -методологiї i практики застосуваннявживання митного законодавства РФ при митному контролi пiсляпотiм випуску товарiв 6) Створеннястворiння власного програмного продукту на митному постi «Керч», а також електронного Реєстру, який би мiстивутримував повнуцiлковиту i достовiрну iнформацiю про кожного учасника ЗЕД зiз вказiвкою результатiв їх перевiрок i митних ревiзiй 7) Розкриттярозтинати схем ухиленнядогляду вiд сплативиплати митних платежiв по товарах iнтелектуальної власностi 8) Посилення митного контролю вiдносно «фiрмфiрма-виготовлювачiв-одноднiвокодноденок» 9) Налагодження ефективної спiвпрацi з митними органами зарубiжних країн у сферi протидiї митним правопорушенням, а також обмiну не тiлькине лише позитивним, але i негативнимзаперечним досвiдом планування дiяльностi,дослiдом щоб уникнути його повторення 10) Налагодженняналагоджування тiсної взаємодiї всiх структурних пiдроздiлiв митницi, необхiднiсть координування сумiснихспiльнi дiй 3. 3. Застосування методiв прогнозування в процесi планування дiяльностi митного поста «Керч» Економiчне прогнозування — це система наукових дослiджень про можливi напрями майбутнього розвитку економiки та її окремих галузей. У макроекономiчному плануваннi воно вiдiграє особливу роль, тому що дає можливiсть iмовiрного бачення дослiджуваного об'єкта, у нашому випадку дiяльностi митного поста «Керч», у майбутньому. Наукове прогнозування є формою наукового передбачення. Воно, як правило, передує розробцi соцiально-економiчних i науково-технiчних програм та планiв. На прикладi митного поста «Керч» прогнозування повинне передувати розробцi планiв дiяльностi щодо виконання показникiв надходжень митних платежiв та зборiв до Державного бюджету України. Залежно вiд сфери застосування прогнозування буває соцiально-економiчним i науково-технiчним. Соцiально-економiчне прогнозування дає оцiнку можливим перспективним змiнам економiчних i соцiальних умов життєдiяльностi суспiльства. Науково-технiчне прогнозування нацiлене на розробку наукових, технiчних i технологiчних засобiв реалiзацiї планiв соцiально-економiчного розвитку. У випадку планування дiяльностi митного поста «Керч» доцiльно було б використовувати обидва типи прогнозування: соцiально-економiчне – для оцiнки перспектив фiнансової дiяльностi суб’єктiв ЗЕД, якi здiйснюють свою дiяльнiсть у м. Керч та Ленiнському районi АР Крим; науково-технiчне – для розрахунку ставок митних платежiв та зборiв. [4] За ступенем обґрунтування прогнози подiляються на пошуковi (дослiднi) i нормативнi. Пошукове прогнозування оцiнює перспективнi тенденцiї розвитку економiки в зонi дiяльностi митного поста «Керч», а нормативне пов'язане з визначенням шляхiв i термiнiв досягнення бажаного стану економiчного та соцiального розвитку регiону на основi законодавчої бази України. Приблизна структура економiчного прогнозу [5, c. 215]має такий вигляд: 1. Економiчна кон'юнктура та полiтика: динамiка нацiональної економiки за ретроспективний (минулий) перiод, економiчна полiтика на перспективу (довгостроковий перiод), тенденцiї розвитку та структура нацiональної економiки, мiжнародна економiчна кон'юнктура та шляхи державного регулювання економiки. 2. Структура зовнiшньоекономiчних дiяльностi в зонi дiяльностi митного поста «Керч»: кiлькiсть операцiй експорту та iмпорту, що планують здiйснити акредитованi суб’єкти ЗЕД, з якими країнами i в яких обсягах тощо. Цей показник повинен розраховуватися за допомогою адитивних та мультиплiкативних моделей на основi минулого та поточного перiодiв, а також на основi поданих до митного поста «Керч» вiдомостей вiд суб’єктiв ЗЕД про запланованi на майбутнiй перiод експортно-iмпортнi операцiї. та органiзацiї роботи Державної митної служби України. Економiчнi прогнози щодо дiяльностi митного поста «Керч» повиннi бути розглянутi Кримською митницею, Державною митною службою та урядом України i схваленi ними. Одночасно повиннi пiдсумовуватися результати дiяльностi митного поста за минулий перiод, подаватися зведений баланс фiнансових надходжень до бюджету з боку митного поста «Керч», а також перелiк найважливiших проблем, якi потребують вирiшення та данi про розвиток зовнiшньоекономiчної дiяльностi у м. Керч та Ленiнському районi. шляхiв її реалiзацiї та поповненнi Державного бюджету України. споживання товарiв i надання послуг суб’єктiв ЗЕД; їх зовнiшньоекономiчної дiяльностi; розвитку регiону. Державна митна служба та Кримська митниця повиннi розглянути доведенi до них прогнознi показники щодо проекту планування дiяльностi митного поста «Керч» та подати Мiнiстерству фiнансiв України свої зауваження й пропозицiї з вiдповiдними розрахунками та обґрунтуваннями. Прогнози кон'юнктури ринку розробляються щороку в цiлому по народному господарству України й щодо основних видiв продукцiї галузей економiки з метою надання органам управлiння та суб'єктам ринку iнформацiї про ймовiрнi змiни попиту, пропозицiї та цiн на цi види продукцiї. Прогнози дiяльностi Кримської митницi повиннi здiйснюватися з врахуванням прогнозiв усiх її структурних пiдроздiлiв, зокрема митного поста «Керч», а прогнози дiяльностi Державної митної служби, вiдповiдно, iз врахуванням прогнозiв митниць та регiональних митниць. Тiльки таким чином може бути досягнуто найефективнiше планування дiяльностi Держаної митної служби України i митного поста «Керч» Кримської митницi зокрема. ВИСНОВКИ Пiдсумовуючи зробленi у курсовiй роботi дослiдження, дiйшли висновку, що планування дiяльностi митних органiв являє собою управлiнський процес визначення цiлей митної служби i засобiв їх досягнення, забезпечення i пiдтримки вiдповiдностi мiж ними. Як свiдчить досвiд митних органiв Росiйської Федерацiї, iснує прямий зв'язок мiж успiшною роботою митних пiдроздiлiв i плануванням їхньої дiяльностi. Вказуючи на цю закономiрнiсть, можна видiлити такi позитивнi результати формального планування: · сприяє чiткiшiй координацiї зусиль митних пiдроздiлiв; · робить керiвництво митних органiв бiльш пiдготовленим до ринкових змiн; Проблема процесу планування дiяльностi митних органiв аналiзувалася та вивчалася на прикладi роботи митного поста «Керч» Кримської митницi. Ця проблема менеджменту була обрана як прiоритетна, оскiльки її значущiсть набуває особливої важливостi в умовах свiтової економiчної кризи, коли навколишнє середовище постiйно змiнюється, що, у свою чергу, вимагає оперативного прийняття рiзного роду управлiнських рiшень щодо дiяльностi митного поста. Розв’язання даної проблеми було знайдене для митних органiв Росiйської Федерацiї , чий досвiд доцiльно було б використати при розробцi планiв Державної митної служби України. Крiм того, одним з прiоритетних напрямкiв планування було визначене застосування методiв прогнозування пiд час складання планiв роботи митних органiв. пiдтримки стра­тегiчної вiдповiдностi мiж цiлями Державної митної служби та потенцiйними можливос­тями митного поста «Керч». стратегiї були узгодженi. Сьогоднi митнi органи постають перед проблемою визначення впливу чинникiв зовнiшнього середовища та адекватного впорядкування своєї дiяльностi. Кумулятивний ефект дiї чинникiв проявляється передусiм у таких · невизначенiсть ситуацiї; · непередбачуванiсть поведiнки суб’єктiв ЗЕД при здiйсненнi ними операцiй експорту-iмпорту; · динамiчнiсть i мiнливiсть розвитку зовнiшньоекономiчної торгiвлi. У ходi виконання курсової роботи було охарактеризовано процес прогнозування у контекстi його застосування при плануваннi дiяльностi митного поста «Керч»; визначено проблемнi аспекти процесу планування на сучасному етапi; окреслено шляхи удосконалення процесу прогнозування та планування надходжень митних платежiв та зборiв до Державного бюджету України в умовах сьогоденної економiчної кризи. На основi проведених дослiджень було визначено основнi завдання прогнозування i планування дiяльностi митного поста «Керч», а також Державної митної служби України в цiлому. Насамперед, це необхiднiсть економiчно обґрунтовано забезпечити якiснi та кiлькiснi параметри запланованих бюджетних завдань i перспективних програм соцiально-економiчного розвитку країни. Таким чином, було досягнуто поставленої мети курсової роботи, яка полягала у визначеннi переваг та недолiкiв системи планування та розробцi на основi використання цих переваг i, вiдповiдно, усуненнi недолiкiв пропозицiй щодо покращення процесу планування дiяльностi митного поста «Керч». 1. Акофф Р. Планування майбутньої корпорацiї. – М.: Прогрес, 1985. – 382с. 2. Дiлове планування: Учб. Пос. – за ред. В. М. Попова. – 1998. – 368с. 3. Беседин В. Ф. Пути повышения сбалансированности планов.— К.: Техника, 1985.— 200 с. 4. Кравченко Ю., Цыба Г. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Учеб. пособие.— Кременчуг: Изд. центр "Сербо", 1997.— 189 с. 5. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб. -метод, пособие.— 2-е изд.— К.: МАУП, 1998.— 272 с. 6. Науменко В., Панасюк Б. Впровадження методiв прогнозування i планування в умовах ринкової економiки.— К.: Глобус, 1995.— 200 с. 7. Наказ ДМСУ вiд 25. 06. 2007 №530 «Про затвердження Порядку планування дiяльностi митної служби України». 8. Проект Положення про митний пост «Керч» Кримської митницi. 9. Наказ ДМCУ вiд 23. 07. 08 № 804 «Про лiквiдацiю Керченської митницi та створення митного поста «Керч» Кримської митницi». 10. Аналiтична довiдка митного поста «Керч» Кримської митницi вiд 09. 02. 2009. 11. Наказ ДМСУ вiд 23. 09. 2008 №1034 «Про створення митного поста та внесення змiн до деяких наказiв Держмитслужби». 12. Наказ ДМСУ вiд 26. 04. 06 №335 «Про затвердження Класифiкатора митних органiв та їх структурних пiдроздiлiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй». 13. Лист ДМСУ вiд 29. 09. 2008 N 11/6-10/10717-ЕП. 14. Проект Положення про вiддiл митного оформлення №3 митного поста «Керч» Кримської митницi. 17. Кобзiй О. В. Проблеми планування дiяльностi пiдприємств у невизначених умовах сучасного ринкового середовища. / Науковi конференцiї. - http://intkonf.org/favicon. ico. 18. Андрiй Кiзима. Податкове прогнозування i планування: прагматизм, проблематика та шляхи вдосконалення./ Наук. журнал «Свiт фiнансiв». – Випуск 4 (9), 2006. 19. Василик О. Д. Державнi фiнанси України: Навч. пос. – К.: Вища школа. – 1997. – 383 с. 20. Планирование – залог успеха./ Новости ФТС России от 19. 09. 2006 - http://cet.customs.ru. 22. Борисов К. Г. Международное таможенное право: Учеб. пособие. М., 2001.