Структура iнформацiйної системи 2
Реферат на тему:
“Структура iнформацiйної системи”
Комп'ютернi iнформацiйнi системи належать до класу складаних систем, якi мiстять у собi велику кiлькiсть рiзноманiтних елементiв, що взаємодiють. Тому при створеннi комп'ютерних АС потрiбно визначати їхню структуру.
Загалом пiд структурою комп'ютерної АС розумiють характеристику внутрiшнього стану системи, опис постiйних зв'язкiв мiж її елементами.
При описуваннi АС використовують кiлька видiв структур, якi рiзняться типами елементiв та зв'язкiв мiж ними.
Наприклад, згiдно з РД 50-680-88 при описуваннi систем використовують функцiональнi, технiчнi, органiзацiйнi, документальнi, алгоритмiчнi, програмнi та iнформацiйнi структури.
Функцiональна структура — це структура, елементами якої є пiдсистеми (компоненти), функцiї АС або її частини, а зв'язки мiж елементами — це потоки iнформацiї, що циркулює мiж ними при функцiонуваннi АС.
Технiчна структура — це структура, елементами якої є обладнання комплексу технiчних засобiв АС, а зв'язки мiж елементами вiдбивають iнформацiйний обмiн.
Документальна структура — це структура, елементами якої є неподiльнi складовi i документи АС, а зв'язки мiж елементами — взаємодiї, вхiдностi i супiдрядностi.
Елементами алгоритмiчної структури є алгоритми, а зв'язки мiж алгоритмами реалiзуються за допомогою iнформацiйних масивiв.
Елементами iнформацiйної структури можуть бути також iнформацiйнi масиви, а зв'язками — операцiї роботи з масивами: увiд, коригування, перегляд, знищення i т. iн.
Глибина розподiлу iнформацiйної системи, тобто склад i змiст її елементiв можуть суттєво рiзнитися залежно вiд мети, поставленої перед конкретною iнформацiйною системою. Крiм того, склад елементiв за iнших однакових умов залежить вiд сфери дiї АС.
Функцiя АС — це сукупнiсть дiй iнформацiйної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети. Перелiк функцiй конкретної АС залежить вiд сфери її дiяльностi, об'єкта управлiння, призначення її та iн. Наприклад, в iнформацiйнiй системi управлiння фiнансами країни видiляють двi основнi функцiї: планування бюджету i виконання бюджету.
Компонент (пiдсистема) АС — це її частина, що видiлена за зазначеною ознакою або сукупнiстю ознак i розглядається як одне цiле. Компоненти комп'ютерної АС за своїм призначенням передусiм подiляються на забезпечуючи i функцiональнi. Забезпечуючи мiстять у собi органiзацiйне, методичне, технiчне, математичне, програмне, iнформацiйне, лiнгвiстичне, правове та ергономiчне забезпечення.
при функцiонуваннi АС.
Для забезпечення функцiонування комп'ютерної АС необхiдно мати ряд ресурсiв i обов'язково предмети працi, засоби працi i працю (праця). Роль перших в АС належить iнформацiї (iнформацiйне забезпечення), яка вiдiграє також роль продукту працi. Засобами працi є рiзнi технiчнi засоби АС, якi виконують функцiї технiчного забезпечення. Таку саму функцiю певною мiрою виконують засоби математичного i програмного забезпечення. Що ж до самої працi, то, природно, кадри спецiалiстiв також потрiбнi будь-якiй АС.
Отже, до iнформацiйного забезпечення належать також методи класифiкацiї i кодування iнформацiї, способи органiзацiї нормативно-довiдкової iнформацiї, побудови банкiв даних, зокрема побудови i ведення iнформацiйної бази i т. iн.
До математичного забезпечення вiднесено сукупнiсть математичних методiв, моделей i алгоритмiв розв'язування завдань, якi застосовуються в АС; моделi та алгоритми, що входять до цього забезпечення як iнструмент подальшої розробки програмних засобiв. Моделi системи управлiння та об'єкта автоматизацiї належать звичайно до органiзацiйного забезпечення.
Програмне забезпечення являє собою сукупнiсть програм на носiях даних i програмних документiв, якi призначенi для вiдлагодження, функцiонування i перевiрки працездатностi АС.
Лiнгвiстичне забезпечення мiстить сукупнiсть засобiв i правил для формалiзацiї природної мови, якi використовуються при спiлкуваннi користувачiв та експлуатацiйного персоналу АС з комплексом засобiв автоматизацiї при функцiонуваннi АС.
До правового забезпечення належить сукупнiсть правових норм, якi регламентують правовi вiдносини при функцiонуваннi АС та юридичний статус результатiв такого функцiонування.
Методичне забезпечення мiстить у собi сукупнiсть документiв, якi описують технологiю функцiонування АС, методи вибору i застосування користувачами технологiчних прийомiв для одержання конкретних результатiв при функцiонуваннi АС.
Ергономiчне забезпечення АС являє собою сукупнiсть засобiв i методiв, якi створюють найсприятливiшi умови працi людини в АС, умови для взаємодiї людини i ЕОМ.
Функцiональний пiдхiд до структури АС дає змогу видiлити пiдсистеми (компоненти) при рiзному визначеннi поняття «функцiя управлiння». Найбiльшого поширення набуло створення функцiональних пiдсистемi за ознакою правлiння об'єктами (елементами) виробничого процесу i за ознакою стадiй управлiння.
Так, у першому випадку формуються функцiональнi пiдсистеми, наприклад управлiння технiчною пiдготовкою виробництва, основним виробництвом, допомiжним виробництвом, матерiальними ресурсами, трудовими ресурсами i т. iн.
(АСДС) передбаченi функцiональнi пiдсистеми статистики промисловостi, сiльського господарства, капiтального будiвництва i т. iн. У функцiональнiй структурi АСДС неначе повторюється склад функцiональних пiдроздiлiв Мiнiстерства статистики України.
В iншому випадку з позицiй стадiй управлiння видiляються функцiональнi пiдсистеми прогнозування, перспективного планування, оперативного управлiння, бухгалтерського облiку i т. iн.
Перелiк таких функцiональних пiдсистем у рiзних АС неоднаковий. Певною мiрою це пояснюється вiдсутнiстю єдиного погляду на склад функцiй управлiння в народному господарствi.
Що ж до призначення будь-якої функцiональної пiдсистеми АС, то воно єдине — розв'язання економiчних завдань прийняття управлiнських рiшень, що базується на результатах обробки даних.
Задача в комп'ютернiй АС або задача обробки даних визначається як функцiя чи її частина, що являє собою формалiзовану сукупнiсть автоматичних дiй, виконання яких приводити до результатiв заданого виду. Наприклад, задачею в АСУП може бути нарахування вiдрядної заробiтної плати бригадi, облiк розрахункiв з постачальниками сировини, облiк валютних операцiй i т. iн.
1. Інформацiйний взаємозв'язок, який виявляється в тому, що результати розв'язування одних завдань є вхiдними даними для розв'язування iнших. Ця особливiсть впливає на склад та змiст iнформацiйної бази комп'ютерної системи, потребуючи також вибору способiв i методiв нагромадження i зберiгання iнформацiї в системi.
2. Масовiсть та груповий характер вирiшення. Як правило, економiчнi розрахунки виконуються через певний термiн, причому визначається не один, а група взаємопов'язаних економiчних показникiв. Ця особливiсть впливає на структуру алгоритмiв розв'язування завдань, а також на склад та змiст програмного забезпечення систем.
3. Потреба багатоварiантного розв'язування. Це стосується завдань прогнозування, планування та прийняття рiшень. Саме тому в комп'ютернiй системi мають бути передбаченi вiдповiднi спецiальнi iнструментальнi та апаратнi засоби, наприклад база моделей для задоволення згаданої потреби.
4. Чiтко реґламентованi термiни подання вхiдних даних i результатiв розв'язування завдань, а також вимоги до точностi вхiдних даних i результатiв розв'язування завдань. Тому при створеннi комп'ютерної ІС необхiдно вирiшувати питання контролю iнформацiї на всiх етапах її переробки (перетворення).
5. Постiйнi змiни складу економiчних показникiв та методик їх розрахунку. Ця особливiсть впливає на склад та змiст програмного забезпечення, особливо на його прикладну частину.
Рiзноманiтнiсть розв'язуваних у комп'ютерних iнформацiйних системах задач потребує їхньої класифiкацiї.
Класифiкацiю задач обробки даних за шiстьма основними ознаками, якi найчастiше зустрiчаються в спецiальнiй лiтературi, наведено на мал. 4.
За функцiями управлiння розрiзняють плановi, облiковi, контрольнi задачi, задачi нормування показникiв, складання звiтностi i т. iн.
За характером перетворення iнформацiї задачi в АС подiляються на обчислювальнi, iмiтацiйнi, прийняття рiшень.
За роллю в процесi управлiння розрiзнюють iнженерно-технiчнi, економiчнi та iнформацiйно-довiдковiй задачi.
За математичною суттю задачi комп'ютерної АС подiляються на оптимiзацiйнi, прямого розрахунку та iнформацiйно-пошуковi.
Оптимiзацiйнi задачi розв'язуються шляхом пошуку одного рiшення iз великої кiлькостi можливих варiантiв. Вони характеризуються складною методикою розрахункiв (що зумовлює необхiднiсть використання рiзноманiтних моделей), а також вiдносно невеликими розмiрами вхiдних даних.
В основнiй своїй масi задачi сучасної комп'ютерної АС належать до задач прямого розрахунку. Для них характернi великi розмiри i складнiсть вхiдних даних, проста методика розрахунку й одноварiантнiсть розв'язання.
За можливiстю формалiзованого опису задачi АС подiляються на формалiзованi та неформалiзованi. Розв'язування перших можна описати у виглядi математичних формул та залежностей, щодо iнших — цього зробити не можна.
| 
