Митний контроль в Україні

Митний контроль в Українi Митний контроль в Українi 2009р. Вступ 1. Поняття, мета, форми та методи митного контролю 2. Зони митного контролю 3. Права митних органiв щодо здiйснення митного контролю. Особливостi процедури митного контролю Висновки Список використної лiтератури Вступ Митний кодекс України спрямований на забезпечення додержання митниками, iншими державними органами, суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також громадянами прав та обов'язкiв у галузi митної справи. Митна справа є складовою частиною зовнiшньополiтичної i зовнiшньоекономiчної дiяльностi України. Митна справа включає в себе встановлення порядку та органiзацiю перемiщення через митний кордон України товарiв i предметiв, обкладення митом, оформлення, здiйснення контролю та iнших заходiв щодо реалiзацiї митної полiтики України. З переходом до ринкової економiки та надання суб'єктам пiдприємництва бiльш широких прав у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi зрiс обсяг експортно-iмпортних операцiй. Все це на фонi дуже складної i економiчної ситуацiї в країнi може призвести до катастрофiчних наслiдкiв в економiцi України. Недосконалiсть законодавства про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть створює можливiсть для рiзного роду зловживань при перемiщеннi через митний кордон товарiв, речей та цiнностей, а також валюти. Багато питань митного регулювання на сьогоднiшнiй день залишаються спiрними, невирiшеними однозначно. Вiдсутнiсть серед практичних працiвникiв єдностi думок, а також майже повна вiдсутнiсть теоретичних напрацювань, серед науковцiв знижує ефективнiсть застосування митного законодавства, призводить до неоднозначного трактування положень нормативних актiв, що регулюють митну справу внаслiдок чого зустрiчаємо випадки, коли одне i те ж питання в рiзних митницях вирiшується по-рiзному. Сьогоднi робота митних органiв України спрямована на захист економiчних iнтересiв нашої держави, боротьбу iз злочиннiстю, забезпечення реалiзацiї вимог митного законодавства України. Митнi правила України дещо вiдрiзняються вiд тих, цю застосовуються в iнших країнах, але в них, в цiлому, враховуються положення мiжнародних конвенцiй з митних питань. Разом з тим, законодавчi акти, що були прийнятi у першi роки незалежностi, вже не вiдповiдають вимогам сьогодення. в країнах з ринковою економiкою. Значних змiн зазнало i законодавство України, що регулює зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, а також податкове та законодавство про валютне регулювання. Прийнято цiлий ряд законодавчих та iнших нормативних актiв, що регулюють вiдносини у цих галузях. Вимагають вiдповiдного закрiплення в нацiональному законодавствi, у тому числi i митному, мiжнародно-правовi акти про приєднання до мiжнародних конвенцiй, зокрема, митних питань, кроки на шляху до вступу до європейських та мiжнародних економiчних союзiв, таких, наприклад, як ГАТТ СОТ, а також членство країни у Спiвдружностi незалежних держав та пiдписаннi i ратифiкуваннi у зв'язку з цим угоди та iнших документiв. Приведення митного законодавства у вiдповiднiсть iз загальноприйнятими у свiтовiй практицi нормами та правилами вимагає докорiнної переробки Митного кодексу України та пiдготовки нової його редакцiї. Проведення такої роботи потребує значного часу. Але подальше зволiкання з переглядом норм та положень законодавства обертається неповторними збитками як для держави, так i для суб'єктiв господарювання. 1. Поняття, мета, форми та методи митного контролю Порядок перемiщення через митний кордон України товарiв та iнших предметiв, митне регулювання, пов'язане з встановленням мит та митних зборiв, процедури митного контролю та iншi засоби проведення в життя митної полiтики становлять митну справу. Митна справа в Українi розвивається у напрямi гармонiзацiї та унiфiкацiї з загальноприйнятими в мiжнароднiй практицi нормами та стандартами. Україна самостiйно визначає митну полiтику, створює власну митну систему та здiйснює митне регулювання на своїй територiї. з питань митної справи. єдину митну територiю. Межi митної територiї України є митним кордоном України. Митний кордон України спiвпадає з державним кордоном України, за винятком меж спецiальних митних зон. Межi територiї спецiальних митних зон е складовою частиною митного кордону України. На територiї України можуть створюватися спецiальнi митнi зони рiзного типу. Статус та територiя зазначених зон встановлюються Верховною Радою України вiдповiдно до законiв України про спецiальнi митнi зони. Україна може укладати з державами двостороннi та багатостороннi договори, якi на основi взаємностi встановлюють спецiальнi митнi режими, що передбачають пiльговi умови для суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi цих держав. Згiдно зi ст. 40 Митного кодексу України, митний контроль – це сукупнiсть мер, здiйснюваних митними органами з метою забезпечення дотримання митного законодавства України. Митний контроль проводиться винятково митними органами вiдповiдно до Митного кодексу України, тобто суб'єктами митного контролю (особами, правочинними на його виробництво) є спiвробiтники митних органiв. Мета митного контролю складається в перевiрцi дотримання законностi перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон, а також дотримання умов обраного митного режиму й здiйснення пiдприємницької дiяльностi в сферi митної справи. через митний кордон, а також здiйснення дiяльностi, контроль за якою покладений на митнi органи. В залежностi вiд того, на що безпосередньо спрямовано перевiрочну дiяльнiсть митних органiв, видiляють наступнi предмети митного контролю: - документи й вiдомостi, необхiднi для митних цiлей; - пiдприємницька дiяльнiсть, контроль за якою покладений на митнi органи. Оскiльки немає перемiщення, виходить, немає й митного оформлення (за винятком випадкiв змiни митного режиму), а це вже надає самостiйнiсть митному контролю, вiдокремлюючи його вiд процедури митного оформлення. Будучи систематичною перевiркою дiяльностi, даний вид контролю може бути позначений наглядом. На вiдмiну вiд контролю конкретних предметiв (товарiв, документiв, транспортних засобiв) митний нагляд — перевiрка бiльше абстрактна й мiстить у собi безлiч предметiв (порядок ведення облiку товарiв, що зберiгаються на митних складах, працездатнiсть охоронної сигнализацiя, дотримання пропускного режиму на територiї складу тимчасового зберiгання, дотримання порядку проведення операцiй з товарами, що зберiгаються, i iн.) . Документи, необхiднi для митного контролю можуть розглядатися як предмети контролю як при оформленнi перемiщуваних товарiв i транспортних засобiв або оформленнi змiни митного режиму, так i при проведеннi митного нагляду. Причому по призначенню їх можливо роздiлити на кiлька видiв: - документи, необхiднi для митного оформлення й контролю; - документи, необхiднi для контролю (нагляду). Таким чином, митний контроль як перевiрка - це здiйснювана митними органами України перевiрка перемiщуваних через митний кордон товарiв i транспортних засобiв, документiв i вiдомостей, необхiдних для митних цiлей, а також нагляд за пiдприємницькою дiяльнiстю (ринок митних послуг) у сферi митної справи. Митному контролю пiдлягають усi товари i транспортнi засоби, що перемiщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мiнiмуму митних процедур, необхiдних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються вiдповiдно до цього Кодексу, iнших нормативно-правових актiв, а також мiжнародних договорiв України, укладених в установленому законом порядку. Митний контроль товарiв, транспортних засобiв перевiзникiв у пунктах пропуску через державний кордон України здiйснюється цiлодобово вiдповiдно до типових технологiчних схем пропуску через державний кордон України автомобiльних, водних, залiзничних та повiтряних транспортних засобiв перевiзникiв, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. [8] - перевiрки документiв та вiдомостей, необхiдних для такого контролю; - митного огляду (огляду та переогляду товарiв i транспортних засобiв, особистого огляду громадян); - усного опитування громадян та посадових осiб пiдприємств; - перевiрки системи звiтностi та облiку товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, а також своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати податкiв i зборiв, якi вiдповiдно до законiв справляються при перемiщеннi товарiв через митний кордон України; - огляду територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних лiцензiйних складiв, спецiальних митних зон, магазинiв безмитної торгiвлi та iнших мiсць, де знаходяться або можуть знаходитися товари i транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи законом; мiжнародних договорiв України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митнi органи. У ст. 43 Митного кодексу вказується, що товари i транспортнi засоби перебувають пiд митним контролем з моменту його початку i до закiнчення згiдно з заявленим митним режимом. У разi ввезення на митну територiю України товарiв i транспортних засобiв митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разi вивезення за межi митної територiї України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарiв i транспортних засобiв для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Тривалiсть перебування товарiв i транспортних засобiв пiд митним контролем на територiї зони митного контролю у пунктi пропуску на митному кордонi України встановлюється вiдповiдно до технологiчної схеми пропуску через митний кордон осiб, товарiв i транспортних засобiв. Митний контроль закiнчується: - у разi ввезення на митну територiю України - пiсля здiйснення у повному обсязi митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України; - у разi вивезення за межi митної територiї України - пiсля здiйснення у повному обсязi митного оформлення товарiв i транспортних засобiв та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимiв, якi передбачають перебування пiд митним контролем протягом усього часу дiї митного режиму. [2] Митнi органи перевiряють документи й вiдомостi, представленi при митному оформленнi товарiв i транспортних засобiв вiдповiдно до Митного кодексу України, з метою встановлення дiйсностi документiв i вiрогiдностi вiдомостей, що втримуються в них, а також правильностi їхнього оформлення. iнших форм митного контролю, аналiзу вiдомостей спецiальної митної статистики, обробки вiдомостей з використанням програмних засобiв, а також iншими способами, не забороненими законодавством України. органiзацiй, що володiють повноваженнями вiдносно таких товарiв i транспортних засобiв, без оформлення пояснень зазначених осiб у писемнiй формi. Отримання пояснень - одержання посадовою особою митного органа вiдомостей про обставини, що мають значення для проведення митного контролю, вiд декларантiв, осiб що мають вiдношення до перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон i привабливi такi вiдомостi. Пояснення оформляється в писемнiй формi. Митне спостереження - гласне, цiлеспрямованим, систематичним або разовим, безпосереднiм або опосередковане (iз застосуванням технiчних засобiв) вiзуальне спостереження вповноваженими посадовими особами митних органiв за перевезенням товарiв i транспортних засобiв, що перебувають пiд митним контролем, здiйсненням з ними вантажних i iнших операцiй. для цiлей митного контролю, проведений уповноваженими посадовими особами митного органа, якщо такий огляд не зв'язаний з розкриттям транспортного засобу або його вантажних примiщень i порушенням упакування товарiв. У зонi митного контролю митний огляд товарiв i транспортних засобiв може проводитися пiд час вiдсутностi декларанта, iнших осiб, що володiють повноваженнями вiдносно товарiв i транспортних засобiв, i їхнiх представникiв, за винятком випадкiв, коли зазначенi особи виявляють бажання бути присутнiм при митному оглядi. Митний огляд - проведений уповноваженими посадовими особами митного органа огляд товарiв i транспортних засобiв, зв'язаний зi зняттям пломб, печаток i iнших коштiв iдентифiкацiї товарiв, розкриттям упакування товарiв або вантажного примiщення транспортного засобу або ємностей, контейнерiв i iнших мiсць, де перебувають або можуть перебувати товари. Митний огляд товарiв проводиться пiсля прийняття митної декларацiї на товари. До подачi митної декларацiї на товари, увезенi на митну територiю України, митний огляд може проводитися з метою iдентифiкацiї товарiв для митних цiлей або при наявностi iнформацiї про порушення митного законодавства України з метою перевiрки такої iнформацiї, а також проведення митного контролю на основi вибiркової перевiрки. Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може бути проведений за рiшенням начальника митного органа або особи, його що замiщає, при наявностi пiдстав припускати, що фiзична особа, що випливає через Державний кордон України й, що перебуває в зонi митного контролю або транзитнiй зонi аеропорту, вiдкритого для мiжнародного повiдомлення, приховує при собi й добровiльно не видає товари, забороненi вiдповiдно до ввозу на митну територiю України й вивозу iз цiєї територiї або перемiщуванi з порушенням порядку, установленого Митним кодексом України. Рiшення про проведення особистого огляду приймається начальником митного органа або особою, його що замiщає, у писемнiй формi шляхом накладення резолюцiї на рапортi посадової особи митного органа або оформляється окремим актом. Перед початком особистого огляду посадова особа митного органа зобов'язано оголосити фiзичнiй особi рiшення про проведення особистого огляду, ознайомити фiзична особа з його правами й обов'язками при проведеннi такого огляду й запропонувати добровiльно видати приховуванi товари. Факт ознайомлення фiзичної особи з рiшенням про проведення особистого огляду засвiдчує зазначеною особою шляхом вiдповiдного напису на рiшеннi про проведення огляду. У випадку вiдмови вiд здiйснення таких дiй про це робиться оцiнка на рiшеннi про проведення особистого огляду, засвiдчувана пiдписом посадової особи митного органа, що оголосив рiшення про проведення особистого огляду. Митнi органи здiйснюють перевiрку наявностi на товарах або їхньому впакуваннi спецiальних марок, iдентифiкацiйних знакiв або iнших способiв позначення товарiв, використовуваних для пiдтвердження легальностi їхнього ввозу на митну територiю України у випадках, передбачених законами й iншими правовими актами України. Вiдсутнiсть на товарах спецiальних марок, iдентифiкацiйних знакiв або iнших способiв позначення товарiв розглядається як пiдтвердження факту ввозу товарiв на митну територiю України без виробництва митного оформлення й випуску товарiв, якщо особа, у якого такi товари виявленi, не доведе зворотне. Огляд примiщень i територiй проводиться з метою пiдтвердження наявностi товарiв i транспортних засобiв, що перебувають пiд митним контролем, у тому числi умовно випущених, на складах тимчасового зберiгання, митних складах, у примiщеннях магазина безмитної торгiвлi, а також в осiб, у яких повиннi перебувати товари вiдповiдно до умов митних процедур або митних режимiв, передбачених МКУ. Огляд примiщень i територiй проводиться при наявностi iнформацiї про втрату товарiв i (або) транспортних засобiв, їхньому вiдчуженнi або про розпорядження ними iншим способом або про їхнє використання в порушення вимог i умов, установлених МКУ, для перевiрки такої iнформацiї, а також на основi вибiркової перевiрки. Проведення огляду житлових примiщень не допускається. Митнi органи проводять митну ревiзiю - перевiрку факту випуску товарiв, а також вiрогiдностi вiдомостей, зазначених у митнiй декларацiї й iнших документах, що представляють при митному оформленнi, шляхом зiставлення цих вiдомостей з даними бухгалтерського облiку й звiтностi, з рахунками, з iншою iнформацiєю осiб, зазначених у МКУ. Митний огляд товарiв i транспортних засобiв, митний огляд, огляд примiщень i територiй, а також особистий огляд i митна ревiзiя оформляються актом за формою, обумовленої федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим в областi митної справи, що складається у двох екземплярах. Необхiдно вiдзначити, що митний контроль як перевiрка - є одна з його характеристик, iнша ж розкриває його як правовий режим, що здобувається товарами й транспортними засобами через i в чиннiсть їхнього перемiщення через митний кордон України. [9] В ст. 44 Митного кодексу України говориться, що товари, що перемiщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортнi засоби, якими вони перемiщуються через митний кордон, а також документи на цi товари i транспортнi засоби пред'являються для контролю митним органам у незмiнному станi в пунктах пропуску через митний кордон України та в iнших мiсцях митної територiї України, встановлених митними органами для здiйснення митного контролю та оформлення, не пiзнiше нiж через три години пiсля прибуття зазначених товарiв i транспортних засобiв у пункт пропуску або таке мiсце. Встановлений у частинi першiй цiєї статтi строк, як виняток, може збiльшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України. Ст. 45 встановлює, що особи, якi перемiщують товари i транспортнi засоби через митний кордон України чи провадять дiяльнiсть, контроль за якою цим Кодексом покладено на митнi органи, зобов'язанi подавати митним органам документи та вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю. Перелiк документiв та вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до цього Кодексу. Правоохороннi органи України, фiнансовi установи, податковi та iншi контролюючi органи України вiдповiдно до законодавства України на запити митних органiв або за власною iнiцiативою iнформують митнi органи про наявнi в них вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю. 2. Зони митного контролю та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордонi України, в межах прикордонної смуги на державному кордонi України, у морських i рiчкових портах, аеропортах, на залiзничних станцiях, на територiях пiдприємств, спецiальних митних зон, а також в iнших мiсцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю. Згiдно зi ст. 49 Митного кодексу України порядок створення зон митного контролю, режим їх функцiонування вiдповiдно до цього Кодексу визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Зони митного контролю в межах пунктiв пропуску через державний кордон України створюються спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузi транспорту. [2] види контролю, зазначенi у статтi 27 Митного кодексу України, розмiщуються з дозволу спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузi митної справи, спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центрального органу виконавчої влади в галузi транспорту. Порядок надання таких дозволiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Ст. 51 передбачає, що режим зони митного контролю - це встановленi законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарiв, транспортних засобiв та громадян, умови розташування будiвель та споруд, а також проведення господарських робiт у зонi митного контролю. Забезпечення безпеки громадян, а також схоронностi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законностi та правопорядку у зонi митного контролю покладається на вiдповiднi митнi органи. [2] Згiдно “Положення про зону митного контролю” затвердженого наказом Державного митного Комiтету України вiд 6 червня 1995 року № 198 та зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 23 травня 1995 року за М152/688 визначається порядок створення зон митного контролю, межi таких зон, режим перемiщення товарiв та iнших предметiв на територiю таких зон або за межi цих територiй, режим доступу осiб в такi зони, а також права i обов'язки службових осiб митних органiв по створенню i забезпеченню режиму в зонах митного контролю. [7] аеропорту (аеродрому) з комплексом будiвель, споруд та iнженерно-технiчних засобiв, де здiйснюється прикордонний, митний та iншi види контролю i пропуск через державний кордон України осiб, транспортних засобiв, вантажiв та iншого майна. Пiд «зоною митного контролю» - частина пункту пропуску на митному кордонi України або в iнших мiсцях територiї, в межах якої митниця здiйснює митний контроль. або уповноваженi пред'явити такому контролю товари та iншi предмети, а також порядок перемiщення товарiв та iнших предметiв ш межi зони митного контролю. пропуску через державний кордон України митницi за погодженням з Прикордонними вiйськами України встановлюють зони митного контролю. Межi зони митного контролю встановлюються вiдповiдними положеннями для кожного пункту пропуску в мiсцях митного контролю пасажирiв, транспортних засобiв, вантажiв та iнших предметiв: - в автомобiльних пунктах пропуску - на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, в залах митного огляду та iнших примiщеннях митних органiв; - в залiзничних пунктах пропуску: а) пасажирських - в залах митного огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного прямування пiд час здiйснення митного контролю; б) вантажних - на оглядових майданчиках, контейнерних термiналах та iнших мiсцях, якi визначенi на територiї залiзничних станцiй для оформлення вантажiв; - в авiацiйних пунктах пропуску - в залах митного огляду, на стоянках i в лiтаках з початком митного оформлення до вiдправлення, та в iнших мiсцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажiв i багажу; - в морських та рiчкових пунктах пропуску - в залах митного огляду, на суднах пiд час їх контролю, на контейнерних термiналах та в iнших мiсцях, якi визначенi в портах для оформлення вантажiв i пасажирiв. В зонах митного контролю розмiшуються тiльки споруди та об'єкти прикордонних i митних органiв, якi необхiднi для технологiчного процесу. Об'єкти iнших державних контрольних органiв розмiщуються за межами зон митного контролю. У пунктах на митному кордонi України, що є межами спецiальних митних зон, митниця самостiйно визначає територiї зон митного контролю. На територiях та в примiщеннях пiдприємств, що зберiгають товари та iншi предмети пiд митним контролем, митниця визначає територiї зон митного контролю за умови виконання пiдприємством вимог, що забезпечують здiйснення митного контролю в повному обсязi. При здiйсненнi контролю на об'єктах можуть встановлюватися тимчасовi зони митного контролю. Такi зони встановлюються на термiн, необхiдний для проведення митного контролю у повному обсязi. Режим тимчасових зон митного контролю доводиться до осiб, якi безпосередньо присутнi пiд час проведення контролю. При органiзацiї спiльного митного контролю з митними органами сусiднiх країн, зони митного контролю можуть бути розташованi в пунктах пропуску на територiї сумiжних держав вiдповiдно до укладених Угод. Режим в зонах митного контролю встановлюється з метою заборони доступу осiб, не причетних до здiйснення прикордонно-митного контролю, створення умов для роботи та захисту особового складу та майна митних органiв. Режимнi правила у зонах митного контролю розробляються митницями України i є обов'язковими для виконання спiвробiтниками державних прикордонних контрольних органiв та осiб, що прямують через кордон. Доступ у зони митного контролю дозволяється тiльки службовим особам, якi безпосередньо беруть участь у технологiї контролю, а також спiвробiтникам спецiальних пiдроздiлiв органiв МВС та СБ України за письмовим розпорядженням керiвникiв цих пiдроздiлiв при здiйсненнi заходiв по боротьбi зi злочиннiстю. Громадяни, що перетинають митний кордон України, представники органiзацiй, пiдприємств та установ, що отримують чи вiдправляють товари та iншi предмети, допускаються до зон митного контролю на пiдставi дiйсних для виїзду/в'їзду документiв чи транспортних та iнших документiв на отримання/вiдправку товарiв чи iнших предметiв. Службовi особи, що мають доступ у зони митного контролю, можуть пересуватися в них тiльки в межах, необхiдних для виконання своїх прямих службових обов'язкiв. Такi службовi особи не повиннi мати при собi цiнностей та предметiв, вивезення або ввезення яких на митну територiю України заборонено чи обмежено митними правилами. Доступ у зони митного контролю у випадках, не передбачених вище, може бути дозволений начальниками контрольно-пропускного пункту Прикордонних вiйськ i митницi або їх заступниками. Товари та iншi предмети знаходяться пiд митним контролем в зонi митного контролю з моменту їх ввезення на територiю цiєї зони i до моменту їх пропуску через митний кордон України або за межi зони митного контролю. Перемiщення товарiв та iнших предметiв на територiю зони митного контролю чи за межi такої територiї можливе тiльки з дозволу митницi. Основними обов'язками митних органiв є: - забезпечення пропускного режиму до зон митного контролю; - охорона мiсця проведення митного контролю з метою гарантування безпеки службових осiб митницi, якi його проводять, та громадян, якi його проходять, а також майна митницi, громадян та органiзацiй; - вжиття заходiв по локалiзацiї та нейтралiзацiї негативних проявiв у мiсцях проведення митного контролю в необхiдних випадках - у взаємодiї з службовими особами прикордонних вiйськ та органiв внутрiшнiх справ; - надання необхiдної допомоги спецiальним пiдроздiлам по боротьбi зi злочиннiстю при проведеннi оперативно-розшукових заходiв у зонi митного контролю. Митнi органи мають право: - встановлювати додатковi режимнi правила в зонах митного контролю; - перевiряти документи на право доступу до зон митного контролю; - перевiряти речi, предмети, валюту та цiнностi, що перемiщуються через межi таких зон; згiдно з чинним законодавством України. [7] iнфраструктури, що належать iншим, нiж митнi, органам державної влади, якi здiйснюють контроль пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України” визначає вiдповiдно до Митного кодексу України механiзм створення зон митного контролю та їх режим. [3] з виявленням, запобiганням i припиненням контрабанди та порушень митних правил. Зони митного контролю створюються митними, органами: у межах пунктiв пропуску через державний кордон; - у межах прикордонної смуги на державному кордонi; - територiях пiдприємств; - на територiях спецiальних митних зон; - в iнших, визначених ними мiсцях. Зони митного контролю у межах пунктiв пропуску через державний кордон створюються Держмитслужбою за погодженням з Держкомкордоном та Мiнтрансом. - у морських i рiчкових портах, аеропортах, на залiзничних станцiях, територiях пiдприємств — з адмiнiстрацiєю портiв, аеропортiв, залiзничних станцiй та пiдприємств; - у разi здiйснення митного контролю у мiсцях, передбачених частиною другою статтi 143 Митного кодексу України - з керiвниками залiзничних станцiй та органу охорони державного кордону; - на територiях — спецiальних митних зон - з вiдповiдним органам управлiння спецiальної (вiльної) економiчної зони. [3] рiчкового, повiтряного та залiзничного сполучення - також за погодженням з адмiнiстрацiєю морських i рiчкових портiв, аеропортiв та залiзничних станцiй: та iнших мiсцях, визначених на територiях залiзничних станцiй; - для повiтряного сполучення - у залах митного огляду, на стоянках, в повiтряних суднах на час здiйснення митних процедур та iнших мiсцях, визначених в мiжнародних аеропортах; - для морського, i рiчкового сполучення - у залах митного огляду, на суднах на час здiйснення митних процедур, у контейнерних термiналах та i (iнших мiсцях, визначених у портах) Зони митного контролю за режимом функцiонування можуть бути постiйними або тимчасовими. Постiйнi зони митного контролю функцiонують у межах пунктiв пропуску через державний кордон та в мiсцях розташування пiдроздiлiв митних органiв. Тимчасовi зони митного контролю функцiонують поза мiсцем розташування пiдроздiлiв митних органiв пiд час здiйснення митних процедур. У межах прикордонної смуги на державному кордонi тимчасовi зони митного контролю можуть створюватися митним органом за погодженням з органом охорони державного кордону. Контроль за перемiщенням товарiв, транспортних засобiв та громадян через зони митного контролю здiйснюється митними органами. За погодженням з органами охорони державного кордону митнi органи здiйснюють iнженерно-технiчнi заходи щодо облаштування зон митного контролю, створених у межах пунктiв пропуску через державний кордон для морського, рiчкового, повiтряного i залiзничного (разом з територiальним органом Мiнтрансу) та для автомобiльного сполучення. Доступ у зони митного контролю, дозволяється тiльки посадовим особам митних органiв, якi безпосередньо беруть участь у здiйсненнi митних процедур. Іншi посадовi особи митних органiв та iнших органiв державної влади, якi здiйснюють передбаченi статтею 27 Митного кодексу України види контролю пiд час перемiщення товарiв та транспортних засобiв через митний кордон України, допускаються у цi зони в порядку, визначеному Держмитслужбою. Громадяни, якi перетинають державний кордон, допускаються у зони митного контролю за дiйсними документами на право в'їзду на територiю України або виїзду з України. [3] Доступ у зони митного контролю та перебування у них посадових осiб правоохоронних органiв i органiв прокуратури дозволяється у випадках та у порядку, передбачених законом. Проведення господарських робiт у зонi митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, перемiщення через межi та в межах цiєї зони товарiв, транспортних засобiв i громадян, у тому числi посадових осiб органiв державної влади, якi не перетинають митний кордон України, допускається тiльки з дозволу керiвника або заступника керiвника вiдповiдного митного органу за погодженням з Прикордонними вiйськами i пiд контролем посадових осiб цього органу, крiм випадкiв, передбачених законами. Порядок допуску у зони митного контролю iнших осiб визначається Держмитслужбою. Посадовi особи, яким дозволяється доступ у зони митного контролю, можуть перебувати в них тiльки в межах, необхiдних для виконання своїх прямих службових обов'язкiв. Такi посадовi особи не повиннi мати при собi цiнностi та предмети, вивезення або ввезення яких на митну територiю України заборонено чи обмежено законодавством. Товари та транспортнi засоби перебувають пiд митним контролем в зонi митного контролю з моменту ввезення на її територiю. З метою забезпечення дотримання режиму зон митного контролю митнi органи мають право встановлювати вiдповiдно до законодавства правила щодо пiдтримання режиму зони митного, контролю. Забороняється знаходження в зонах митного контролю товарiв та транспортних засобiв, щодо яких здiйсненi митнi;процедури та надано дозвiл митного органу на пропуск їх через митний кордон України вiдповiдно до заявленої мети перемiщення. 3. Права митних органiв щодо здiйснення митного контролю. Особливостi процедури митного контролю Згiдно зi ст. 53 Митного кодексу України Митнi органи, будучи самостiйнiй складовiй частиною системи виконавчої влади, винятково й безпосередньо здiйснюють митну справу. Митнi органи у межах своїх повноважень мають право застосовувати примусовi заходи до порушникiв режиму зони митного контролю. Митнi органи мають право у примусовому порядку зупиняти i повертати в зони митного контролю транспортнi засоби та громадян, якi без дозволу митних органiв увiйшли iз зони митного контролю на митну територiю України, а також морськi та рiчковi судна, якi без дозволу митних органiв вийшли з зони митного контролю за межi митної територiї України i не перебувають у територiальних водах iнших держав. Шляхом установлених законодавством форм i методiв вони виконують свої функцiї й реалiзують повноваження в областi перемiщення через митний кордон товарiв i транспортних засобiв, застосовують коштiв митного регулювання, стягують митнi платежi, мита, податки, здiйснюють митний контроль i митне оформлення. Вони здiйснюють дiяльнiсть, що по своєму юридичному змiстi є розпорядницькою. У межах своєї компетенцiї вони видають нормативнi й iншi юридичнi акти по митнiй справi. [11] Перелiк примусових заходiв, а також порядок їх застосування встановлюються Митним Кодексом та iншими законами України. Митнi органи створюються, реорганiзуються й лiквiдуються вищими органами. Митнi органи являють собою єдину систему, у яку входять Державний митний комiтет, регiональнi митнi керування, митницi , митнi пости. У сферi митного контролю створене керування по митному контролi, що планує роботу митних органiв по здiйсненню митного контролю й органiзує в цих цiлях взаємодiя iз прикордонними вiйськами, санiтарно-карантинними, ветеринарними й iншими державними органами. У керуваннi розробляються рекомендацiї щодо зон митного контролю, скарги на дiї посадових осiб митного органа. У складi керування три вiддiли: вiддiл по створенню й розвитку митної iнфраструктури, вiддiл по органiзацiї контролю в неторговому оборотi, вiддiл по органiзацiї контролю в торговельному оборотi. Також у керуваннi створений вiддiл валютного контролю, що керує дiяльнiстю пiдлеглих йому вiддiлiв, груп валютного контролю в митних органах, створених на мiсцях. У вiддiлi валютного контролю здiйснюється контроль за змiстом валютних пунктiв, перевiрка контрактних i платiжних документiв, збирається iнформацiя про порушення валютного законодавства. Регiональне митне керування з питань митного контролю органiзує й контролює виробництво органами нижчого пiдпорядкування митного контролю. Воно перевiряє правильне й однакове застосування правил митного контролю. посадовими особами митницi й нижчестоящих митних постiв, перевiрки документiв i вiдомостей, необхiдних для митних цiлей, митного огляду, включаючи особистий огляд, що є винятковою формою митного контролю, облiку товарiв i транспортних засобiв. Митнi пости, що входять у єдину систему, здiйснюють свою дiяльнiсть безпосередньо пiд керiвництвом митницi або пiд керiвництвом регiонального митного керування, у випадку безпосереднього пiдпорядкування керуванню з питань митного контролю. Митнi пости здiйснюють контроль за дотриманням всiма юридичними й фiзичними особами правил, порядку й умов митної справи. Митний контроль здiйснюється вiддiлами митного контролю й митних постiв у мiсцях їхнього розташування й iнших мiсць, обумовлених законодавством про митну справу. Так, Митним кодексом України передбачене створення зон митного контролю, пiд яким розумiється територiя уздовж митного кордону, у мiсцях митного оформлення, у мiсцях знаходження митного органа й iнших спецiально певних мiсцях, наприклад, митнi склади, склади тимчасового зберiгання. Кодексом також визначенi митнi режими, якi перебувають у зонi митного контролю, вiдповiдно до яких здiйснення виробничої й комерцiйної дiяльностi, перемiщення товарiв, транспортних засобiв через границю таких зон i в їхнiх межах допускаються тiльки з дозволу митних органiв i пiд їхнiм контролем. [11] Митнi органи України при проведеннi в життя митної полiтики розв'язують такi головнi завдання: а) захист економiчних iнтересiв України; б) контроль за додержанням законодавства України про митну справу; в) забезпечення виконання зобов'язань, якi випливають з мiжнародних договорiв України стосовно митної справи; г) використання засобiв митно-тарифного та позатарифного регулювання при перемiщеннi через митний кордон України товарiв та iнших предметiв; д) вдосконалення митного контролю i оформлення товарiв та iнших предметiв, що перемiщуються через митний кордон України; е) комплексний контроль разом з Нацiональним банком України за валютними операцiями; є) здiйснення заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку за участю Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв'язкiв України; ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон країни; з) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; й) спiвробiтництво з митними та iншими органами зарубiжних країн а також з мiжнародними органiзацiями з питань митної справи; І) ведення митної статистики. [16] Територiальнi митнi управлiння створюються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Створення, реорганiзацiя i лiквiдацiя митниць та iнших митних установ України здiйснюється Державним митним комiтетом України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України. Фiнансування, матерiально-технiчне забезпечення та створення iнфраструктури митних органiв України здiйснюється за рахунок державного бюджету. Митнi органи України, морськi та рiчковi судна, якi перебувають в їх розпорядженнi, мають прапор. Автотранспортнi засоби i повiтрянi судна, ще перебувають у розпорядженнi митних органiв України, мають розпiзнавальний знак. Митнi органи України у своїй дiяльностi взаємодiють з iншими державними органами, пiдприємствами та громадянами. Державнi та iншi органи, що вiдповiдно до законiв України не здiйснюють загального керiвництва митною справою, не вправi приймати рiшення, якi входять у компетенцiю митних органiв України, чи iншим чином втручатися у дiяльнiсть цих органiв. У разi виявлення пiд час здiйснення митного контролю ознак злочинiв, що не належать до контрабанди, начальник митного органу України чи особа, яка його замiщує, повiдомляє наявнi данi органам попереднього слiдства. У свою чергу iншi правоохороннi органи повiдомляють митним органам України наявнi факти правопорушень, пов'язаних з порушенням митних правил або контрабандою. Товари та iншi предмети, що перемiщуються через митний кордон України, окрiм митного контролю, можуть пiдлягати санiтарному, ветеринарному, фiтосанiтарному, радiологiчному та екологiчному контролю. Митне оформлення може бути завершено тiльки пiсля закiнчення зазначених видiв контролю. Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi та громадяни мають право на своєчасне i повне ознайомлення з офiцiйними текстами законiв та iнших нормативних актiв, а також iз змiнами в них, що регулюють вiдносини, якi прямо чи побiчно стосуються митної справи. Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi та громадяни мають право на безпосереднє одержання iнформацiї вiд митних органiв, якi на їх вимог уможуть на сплатнiй основi оперативно надавати їм таку iнформацiю. Пiд час здiйснення своїх функцiй митнi органи України можуть спiвпрацювати з митними та iншими органами iноземних держав та з мiжнародними органiзацiями. Держмитслужба має право: - представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладання мiжнародних договорiв України; - проводити в межах своєї компетенцiї переговори i укладати угоди з органами та установами iноземних держав; - залучати спецiалiстiв центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ i органiзацiй (за погодженням з їхнiми керiвниками) до розгляду питань, що належать до її компетенцiї; - утворювати в разi потреби за погодженням з iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенцiї комiсiї та експертнi групи; - одержувати безоплатно вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй iнформацiю, документи i матерiали, а вiд Мiнiстерства статистики України статистичнi данi, необхiднi для виконання покладених на неї завдань; - скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до її компетенцiї. [4] Держмитслужба здiйснює свої повноваження безпосередньо та через регiональнi митницi, митницi, спецiалiзованi митнi управлiння та органiзацiї. Держмитслужба у процесi виконання покладених на неї завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав. Держмитслужба у межах своїх повноважень на основi та на виконання актiв законодавства України видає накази, органiзовує i контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством України, рiшення Держмитслужби є обов'язковими для виконання центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями всiх форм власностi та громадянами. реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України в порядку, встановленому законодавством. Державну митну службу України очолює Голова, якого призначає Президент України. Голова несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом України i Кабiнетом Мiнiстрiв України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань i здiйснення своїх функцiй. Голова Держмитслужби має заступникiв, якi призначаються вiдповiдно до законодавства України. Голова розподiляє обов'язки мiж заступниками, визначає ступiнь вiдповiдальностi керiвникiв пiдроздiлiв центрального апарату Держмитслужби. Голова Держмитслужби: - здiйснює керiвництво Держмитслужбою; - органiзовує роботу колегiї Держмитслужби І головує на її засiданнях; - е розпорядником коштiв Держмитслужби; - затверджує штатний розпис центрального апарату Держмитслужби i положення про її структурнi пiдроздiли; - призначає у встановленому порядку на посади та звiльняє з посад керiвникiв регiональних митниць, митниць, спецiалiзованих митних управлiнь i органiзацiй, структурних пiдроздiлiв центрального апарату Держмитслужби; - присвоює у встановленому порядку персональнi звання та вносить Кабiнету Мiнiстрiв України подання про присвоєння вiдповiдних персональних звань працiвникам Держмитслужби; - представляє у встановленому порядку працiвникiв, якi найбiльше вiдзначилися в роботi, до нагородження державними нагородами i президентськими вiдзнаками; - вносить у встановленому порядку на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України проекти законодавчих та iнших актiв з питань, що належать до повноважень Держмитслужби; - здiйснює iншi повноваження, передбаченi законодавством України. Для погодженого вирiшення питань, що належать до повноважень Держмитслужби, обговорення найважливiших напрямiв її дiяльностi в Держмитслужбi утворюється колегiя у складi Голови Держмитслужби (голова колегiї), заступникiв Голови Держмитслужби за посадою, iнших працiвникiв органiв митної служби. Членiв колегiї затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України. Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Голови Держмитслужби. Для розгляду наукових рекомендацiй та пропозицiй щодо основних напрямiв митної дiяльностi, обговорення найважливiших програм i вирiшення iнших питань у Держмитслужбi може бути утворено наукову раду з учених i висококвалiфiкованих спецiалiстiв. центрального апарату Держмитслужби затверджує Вiце-прем’єр-мiнiстр України. Держмитслужба є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба України i своїм найменуванням. Загальнi засади дiяльностi, статус, умови оплати працi, матерiальне i соцiально-побутове забезпечення працiвникiв Держмитслужби визначаються законодавством України. Винятковою формою митного огляду є особистий огляд. Його застосування регламентоване статтею 57 Митного кодексу України. Вiн може бути зроблений за рiшенням начальника митного органа або посадової особи, його що замiщає. Особистому огляду може бути пiддана будь-яка фiзична особа незалежна вiд громадянства. Особистому огляду не пiдлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народнi депутати України, Прем'єр-мiнiстр України, Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України, Голова та суддi Верховного Суду України, Голова та суддi Конституцiйного Суду України, Мiнiстр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхнiх сiмей, якi прямують разом з ними. [2] повiдомлення або в зонi митного контролю, приховує при собi й не видає товари, що є об'єктами порушення законодавства України або мiжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладений на митнi органи України. Такими пiдставами вважаються вiдповiднi вiдомостi, що втримуються в заявах, i повiдомленнях українських та iноземних осiб, у матерiалах, що надiйшли вiд iнших митних органiв України, а також безпосереднє виявлення посадовими особами митного органа будь-яких ознак, прямо або побiчно вказують на те, що фiзична особа приховує й не видає товари. Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керiвника митного органу або особи, яка його замiщує, якщо є достатнi пiдстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зонi митного контролю або в транзитнiй зонi мiжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, якi є безпосереднiми предметами порушення митних правил або забороненi для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територiю України. На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою постановою керiвника поста або особи, яка його замiщує, з обов'язковим повiдомленням протягом доби керiвника вiдповiдного митного органу про пiдстави i результати такого огляду. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керiвника митного органу, керiвника митного поста чи особи, яка їх замiщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками пiд час проведення такого огляду i запропонувати добровiльно пред'явити приховуванi товари. Особистий огляд проводиться в iзольованому примiщеннi, що вiдповiдає встановленим санiтарно-гiгiєнiчним вимогам, посадовою особою митного органу однiєї статi з громадянином, який проходить огляд, у присутностi не менш як двох понятих тiєї ж статi. Як понятi запрошуються особи, не заiнтересованi у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичi особи, яка пiдлягає особистому огляду, а також працiвники митних органiв. Доступ до примiщення, де проводиться огляд, громадян, якi не беруть участi у ньому, i можливiсть спостерiгати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключенi. Обстеження органiв тiла громадянина, який пiдлягає огляду, має проводитися лише медичним працiвником. Пiд час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи. Протокол пiдписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, якi були присутнi пiд час огляду, а у разi обстеження медичним працiвником - також цим працiвником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколi. Копiя протоколу надається громадяниновi. [2] Згiдно зi ст. 62 для здiйснення митного контролю в порядку, встановленому законодавством України, можуть використовуватися технiчнi та спецiальнi засоби, безпечнi для життя i здоров'я людини, тварин та рослин i такi, що не завдають шкоди товарам та транспортним засобам. [2] В ст. 66 вказано, що звiльнення вiд окремих форм митного контролю встановлюється Митноим Кодексом, iншими законами України, а також мiжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку. Незастосування митного контролю не означає звiльнення вiд обов'язкового дотримання порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України. Отже ст. 67 говорить, що митному огляду не пiдлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатiв України, Прем'єр-мiнiстра України, Першого вiце-прем'єр-мiнiстра України, Голови та суддiв Верховного Суду України, Голови та суддiв Конституцiйного Суду України, Мiнiстра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членiв їхнiх сiмей, якi прямують разом з ними. [2] Щодо спрощеного митного контролю, про який мова йдеться в ст. 68, то регiональнi митницi, митницi, за погодженням зi спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи, можуть застосовувати спрощений митний контроль. Спрощений митний контроль застосовується у випадках перемiщення громадянами через митний кордон України товарiв, що не пiдлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню i не належать до категорiї товарiв, на перемiщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження. Спрощений митний контроль застосовується митними органами, в яких обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю. [2] Громадяни, якi проходять через зони (коридори) спрощеного митного контролю, звiльняються вiд подання митної декларацiї. Звiльнення вiд подання митної декларацiї не означає звiльнення громадян вiд обов'язкового дотримання порядку перемiщення товарiв через митний кордон України. Незалежно вiд закiнчення операцiй митного контролю, оформлення та пропуску товарiв i транспортних засобiв митний контроль за ними може здiйснюватися, якщо є достатнi пiдстави вважати, що мають мiсце порушення законодавства України чи мiжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митнi органи. Такий контроль здiйснюється на пiдставi письмового розпорядження керiвника митного органу або особи, яка його замiщує. Про це мова йдеться в ст. 69 Митного кодексу України. Митний контроль багато в чому визначає характер i змiст дiяльностi митних органiв. Основна мета митного контролю - виявлення, шляхом рiзних перевiрок вiдповiдностi митних операцiй i дiй положенням i нормам митного законодавства. Митний контроль розумiють як загальний статус (правовий режим) перемiщуваних через митний кордон товарiв i транспортних засобiв i як сукупнiсть перевiрочних заходiв. спiвробiтництва в сферi мiжнародної торгiвлi. Переживаючи серйознi труднощi, гостро потребуючи пiдтримки вiтчизняних експертiв, країна коштує перед необхiднiстю захисту нацiональних iнтересiв, з яких першочерговi - економiчнi. регулювання (як i митного регулювання взагалi) недосконалий. Величезний масив рiзнорiдних найчастiше суперечних один одному нормативних актiв навряд чи може забезпечити ефективний захист iнтересiв як держави, так i часток осiб. Бiльшiсть авторiв визнають нагальну потребу приведення всього масиву нормативно-правових актiв по митнiй справi в цiлому, i по митному контролi - зокрема - у струнку систему. Є надiя, що цьому буде сприяти прийняття нового Митного кодексу. Митний контроль являє собою дiї посадових осiб митного органа, здiйснюванi у встановленiй послiдовностi й спрямованi на забезпечення дотримання дiючого митного законодавства, а також мiжнародних договорiв i встановленого порядку перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон, у тому числi дотримання мер нетарифного регулювання, при перемiщеннi товарiв i транспортних засобiв пiд певний митний режим. При ввозi митний контроль починається з моменту перетинання товарами й транспортними засобами митного кордону, а при вивозi - з моменту прийняття митної декларацiї. України, митний контроль завершується в момент перетинання митного кордону України. Таким чином, митний контролю є важливим елементом митної справи, а в цiлому це один з базових iнститутiв будь-якої економiки. Незважаючи на його недосконалiсть, можна сказати, що його механiзм у цей час функцiонує досить успiшно й має великий потенцiал розвитку й удосконалювання. 1. Конституцiя України // Вiдомостi Верхов. Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 2. Митний кодекс України вiд 11. 07. 2002 р. // Там же. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288. 3. Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функцiонування i Порядку надання дозволу на розмiщення у зонах митного контролю споруд та об'єктiв iнфраструктури, що належать iншим, нiж митнi, органам державної влади, якi здiйснюють контроль пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25. 12. 2002 р. № 25. 12. 2002 р. №1947 // Офiц. вiсн. України. – 2002. - №52. – Ст. 2370 4. Про затвердження Порядку вiдшкодування витрат, пов'язаних iз залученням митними органами спецiалiстiв та експертiв для участi в здiйсненнi митного контролю, та у справi про порушення митних правил: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23. 04. 2003 р. №574 // Там же. – 2003. - №17. – Ст. 767. 5. Про затвердження Порядку визначення мiсця здiйснення митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 2. 3. 04. 2003 р. №584 // Там же. – Ст. 775. 6. Про затвердження вимог, яким повинен вiдповiдати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермiнал: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 07. 04. 2003 р. № 476 // Офiц. вiсн. України. – 2003. - №15. - Ст. 656. 8. Кивалов С. В. Организационно-правовые основы таможенного дела в Украине. - Одесса, 1994. – 286 с. 9. Коментар до Митного кодексу України / За ред. П. В. Пашка, М. М. Каленського. - К.: Юстiнiан, 2004. - 736 с. 10. Митне право України: Навч. посiбник // В. Я. Настюк, М. Г. Шульга. -X.: Нац. юрид. акад. України, 2001. - 114 с. 11. Сандровский К. К. Таможенное право в Украине: Учеб. пособие для студентов юрид. вузов и фак. - К.: Вентури, 2000. - 208 с. 12. Сандровский К. К. Международное таможенное право: Учебник. - К.: Знання, КОО, 2000. - 461 с. 14. Митна справа: Словник-довiдник. - X.: Кн. рекламне агентство "РА", 2000. - 320 с. 15. Жорiн Ф. Л. Правовi основи митної справи її Українi (Конспект курсу лекцiй програмних тем): Навч. посiбник. -К.:КНЕУ, 2001. - 248с. 16. Основи митної справи: Навч. посiбник / За ред. П. В. Пашка. - 2-ге вид. - К.: Знання, КОО, 2002. - 318с.