Взаємодiя митних органiв з iншими державними органами та пiдприємствами, установами, органiзацiями
КУРСОВА РОБОТА
ВЗАЄМОДІЯ МИТНИХ ОРГАНІВ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ Т А ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Вступ
митний орган правоохоронний служба
Особливiстю розвитку митної служби в Українi є той факт, що створення власної системи митних органiв йшло паралельно з розбудовою всього державного механiзму. Вiд митної служби колишнього СРСР Українi залишилося лише 25 митниць на захiдному вiддiлку державного кордону, а чисельнiсть службовцiв митних органiв не перевищувала 2,6 тисячi осiб. Тому розпочинати довелося майже з нуля. Згiдно з п. 2 Постанови Верховної Ради УРСР «Про введення в дiю Закону Української РСР Про митну справу в Українськiй РСР» вiд 25 червня 1991 р. митнi органи Союзу РСР, розташованi на територiї України, переходили пiд її юрисдикцiю, а їхнє майно та фiнансовi ресурси – у власнiсть України. Ця ж постанова зобов'язувала Кабiнет Мiнiстрiв до 1 липня 1991 року забезпечити виконання п. 2 цiєї Постанови, утворити необхiдну кiлькiсть митниць та вжити iнших заходiв щодо органiзацiї митної системи України.
Пiсля пiдтвердження на Всеукраїнському референдумi 1 грудня 1991 р. Акту проголошення незалежностi України, Указом Президента України вiд 11 грудня 1991 року було створено Державний митний комiтет України (ДМК).
Указом Президента України вiд 29 листопада 1996 р. (зi змiнами та доповненнями вiд 23 березня 1998 р.) Державний митний комiтет України було лiквiдовано, а на його базi створено Державну митну службу України як центральний орган виконавчої влади. У пунктi 1 цього Указу вказувалося, що: «митну справу також здiйснюють регiональнi митницi, митницi, спецiалiзованi митнi управлiння та органiзацiї, якi утворюються у встановленому порядку».[1]
Крiм того, було утворено Центральну енергетичну митницю та в зонах дiяльностi регiональних митниць – вiддiлення по боротьбi з контрабандою i порушеннями митних правил, пiдпорядкованi безпосередньо Держмитслужбi України.
Далi Указ Президента вiд 24. 08. 2000 №1022/2000 «Питання Державної митної служби України», який вносив змiни в Указ Президента вiд 29 листопада 1996 р. (зi змiнами та доповненнями вiд 23 березня 1998 р.) та затверджував Положення про Державну митну службу України. [2]
Становлення митної системи, яка б вiдповiдала нормам Європейського спiвтовариства, вимагає вироблення стратегiї та тактики, спiвробiтництва митних органiв з iншими державними службами, створення власної нормативно-правової бази.
Важко перебiльшити роль митних органiв у боротьбi з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, особливо у сферi економiки, у протидiї наркобiзнесу та контрабандi. Результативна боротьба з особливо небезпечними видами контрабанди можлива лише за умови взаємодiї та повного взаєморозумiння iз Прикордонними вiйськами. Службою безпеки України, Мiнiстерством внутрiшнiх справ. За своєю суттю митнi органи не тiльки фiскальнi, але виконують i правоохороннi функцiї. Також митнi органи взаємодiють з ветеринарною, екологiчною, фiтосанiтарною та iншими службами, якi забезпечують повний митний контроль згiдно зi своєю специфiкою роботи.
На сьогоднiшнiй день, актуальним залишається питання про вдосконалення органiзацiйної структури Державної митної служби України, посилення взаємодiї з правоохоронними та iншими державними органами, спiвпраця з пiдприємствами, установами i органiзацiями, фiзичними особами, активiзувати роботу по встановленню та укрiпленню мiжнародних зв’язкiв.
Основними напрямками даного дослiдження будуть:
- Визначення статусу, структури Державної митної служби України
- Опис основних функцiй, завдань Держмитслужби
- Опис механiзму взаємодiї з правоохоронними та iншими державними органами
- Мiжнародне спiвробiтництво Державної митної служби України.
1. 1 Система митних органiв України
Згiдно з Положенням «Про Державну митну службу України», Державна митна служба України (Держмитслужба України) є центральним органом виконавчої влади iз спецiальним статусом, який забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi митної справи. Дiяльнiсть Держмитслужби України спрямовується i координується Кабiнетом Мiнiстрiв України. [3]
Держмитслужба України створюється Президентом України, її Голова призначається Президентом України. Призначення заступникiв Голови, встановлення структури та чисельностi особового складу апарату Держмитслужби вiднесено до компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України. У складi Держмитслужби утворюється колегiя, яка складається з Голови, заступникiв голови, якi є членами колегiї вiдповiдно до займаної посади та iнших керiвних працiвникiв Держмитслужби, також можливе включення до складу колегiї керiвникiв iнших органiв державної влади, установ та органiзацiй. Рiшення колегiї затверджуються наказами Голови Держмитслужби.
Сам центральний апарат Держмитслужби складається з вiдповiдних пiдроздiлiв – управлiнь, вiддiлiв тощо. Структура i чисельнiсть апарату визначаються Головою Держмитслужби. Для найкращого вивчення завдань i функцiй структурних пiдроздiлiв Держмитслужби можна класифiкувати їх за функцiональними ознаками на двi групи: виробничi, що вiдповiдають за окремi дiлянки митної дiяльностi та штабнi, пiдроздiли забезпечення, якi зайнятi внутрiшньоапаратною роботою.
режимiв; Управлiння митних доходiв та платежiв, Управлiння статистики, контролю та аналiзу, Управлiння органiзацiї митного контролю, Управлiння по боротьбi з контрабандою i порушеннями митних правил, Управлiння нетарифного регулювання. Управлiння з вертифiкацiї сертифiкатiв та походження товарiв тощо.
До так званих «штабних» вiдносяться всi пiдроздiли, якi займаються внутрiшньовiдомчими, обслуговуючими справами, забезпечуючи життєдiяльнiсть самої органiзацiї як системи. Серед таких пiдроздiлiв: Академiя митної служби, Київський та Хмельницький центри пiдвищення квалiфiкацiї, Інформацiйно-аналiтичне управлiння, Управлiння кадрами, Управлiння справами, Правове управлiння, Центральна митна лабораторiя, постачальне митне господарство, господарсько-експлуатацiйне митне управлiння, автотранспортне митне господарство тощо. Крiм того, задля виконання своїх функцiй при Держмитслужбi створюються рiзнi спецiалiзованi органiзацiї та установи, як-от митнi лабораторiї, установи по зберiганню та реалiзацiї митних вантажiв та конфiскованих товарiв i предметiв.
Але слiд зауважити, що на сьогоднiшнiй день проходить реорганiзацiя центрального апарату Державної митної служби України i назви пiдроздiлiв i їх функцiї можуть бути змiненi.
зображенням Державного герба України та власною назвою.
частину управлiнських та координуючих функцiй вiд центрального органу управлiння – Держмитслужби на регiональний рiвень з метою удосконалення та пiдвищення ефективностi керування митною системою.
та штати затверджуються Держмитслужбою. Бориспiльська та Севастопольська митницi не включаються до складу митних установ, якi пiдпорядковуються територiальним митницям. [4]
Вiдповiдно до цього Положення регiональна митниця є державною установою, що входить в єдину систему органiв Державної митної служби України i у встановленому порядку безпосередньо здiйснює митну справу. Регiональна митниця разом iз безпосереднiм здiйсненням митної справи органiзує, координує та контролює дiяльнiсть пiдпорядкованих митниць i спецiалiзованих митних органiзацiй в межах повноважень, визначених Державною митною службою України. До складу установ, пiдпорядкованих регiональнiй митницi, крiм митниць можуть входити спецiалiзованi митнi органiзацiї.
Базовими пiдроздiлами системи митних органiв України, на якi покладено безпосереднє здiйснення митної справи, є митницi та митнi пости. Питання створення та лiквiдацiї митниць, а також визначення територiї регiону дiяльностi митницi вирiшуються Держмитслужбою України. У залежностi вiд розмiщення регiону дiяльностi митницi останнi можна класифiкувати на прикордоннi (зовнiшнi) та внутрiшнi. Вiдповiдно до ст. 12 МКУ прикордоннi митницi розмiщуються на митному кордонi України, який спiвпадає з державним кордоном, в пунктах пропуску через державний кордон, через якi здiйснюється залiзничне, автомобiльне, морське, рiчне, повiтряне та iнше сполучення. Внутрiшнi митницi розмiщуються в iнших районах митної територiї України, а також у пунктах на митному кордонi України, де вiн спiвпадає з межами спецiальних економiчних зон та на територiї спецiальних економiчних зон. [5]
У безпосередньому пiдпорядкуваннi митниць знаходяться митнi пости, через якi митницi здiйснюють свої завдання щодо реалiзацiї митної справи. Митнi пости створюються i лiквiдуються Держмитслужбою за поданням регiональних митниць. Митний пост є окремим пiдроздiлом системи митних органiв, який забезпечує безпосереднiй контроль за перемiщенням через митний кордон України товарiв, валюти, валютних цiнностей та транспортних засобiв; проводить стягнення мита та митних зборiв, проваджує справи про контрабанду та порушення митних правил, накладає адмiнiстративнi стягнення. Територiя регiону дiяльностi митного поста визначається Держмитслужбою та входить до складу регiону, пiдвiдомчого регiональнiй митницi.
1. 2 Основнi функцiї та завдання Державної митної служби України
- забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi митної справи;
- захист економiчних iнтересiв України;
- контроль за додержанням законодавства України про митну справу;
- використання засобiв митно-тарифного та позатарифного регулювання при перемiщеннi через митний кордон України товарiв та iнших предметiв;
- удосконалення митного контролю, митного оформлення товарiв та iнших предметiв, що перемiщуються через митний кордон України;
- здiйснення разом з Нацiональним банком України комплексного контролю за валютними операцiями;
- здiйснення разом з iншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку;
- боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
- розвиток мiжнародного спiвробiтництва у сферi митної справи. [6]
Пункт 4 цього Положення вихзначає компетенцiю Держмитслужби. Зокрема Держмитслужба України вiдповiдно до покладених на неї завдань:
2) забезпечує своєчасне i повне внесення до державного бюджету коштiв вiд податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), справляння яких згiдно iз законодавством покладено на митнi органи;
4) сприяє у межах своєї компетенцiї здiйсненню заходiв щодо захисту прав споживачiв товарiв, якi ввозяться в Україну, а також прав iнтелектуальної власностi у процесi зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
5) розробляє та здiйснює самостiйно або у взаємодiї з iншими органами виконавчої влади заходи щодо запобiгання контрабандi, порушенню митних правил та їх припинення;
7) веде митну статистику;
8) веде разом з iншими уповноваженими органами виконавчої влади Українську класифiкацiю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
України вимог законодавства щодо порядку використання та збереження iнформацiї з обмеженим доступом;
11) реалiзовує у межах своєї компетенцiї державну кадрову полiтику;
12) бере участь у пiдготовцi проектiв програм розвитку митної справи, соцiального захисту її працiвникiв;
13) створює, реорганiзовує та лiквiдовує в установленому порядку регiональнi митницi, митницi, спецiалiзованi митнi управлiння та органiзацiї, установи i навчальнi заклади;
14) органiзовує реконструкцiю та спорудження пунктiв. пропуску через державний кордон України для автомобiльного сполучення;
15) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери її управлiння;
17) бере участь у пiдготовцi мiжнародних договорiв України, готує пропозицiї щодо укладення, денонсацiї таких договорiв, у межах своєї компетенцiї укладає мiжнароднi договори України;
18) виконує iншi функцiї, що випливають з покладених на неї завдань. [7]
Держмитслужба України має право:
- залучати спецiалiстiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй (за погодженням з їх керiвниками) для розгляду питань, що належать до її компетенцiї;
- представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладання мiжнародних договорiв України;
- одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, а також громадян iнформацiю, документи i матерiали, необхiднi для виконання покладених на неї завдань;
- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенцiї.
Держмитслужба України пiд час виконання покладених на неї завдань взаємодiє з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iноземних держав. [8]
В наступних роздiлах ми детально розглянемо механiзми взаємодiї митних органiв з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iноземних держав.
2. Взаємодiя Державної митної служби України з iншими державними органами
нормативно-правової бази.
Важко перебiльшити роль митних органiв у боротьбi з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, особливо у сферi економiки, у протидiї наркобiзнесу та контрабандi. Результативна боротьба з особливо небезпечними видами контрабанди можлива лише за умови взаємодiї та повного взаєморозумiння iз Прикордонними вiйськами, Службою безпеки України, Мiнiстерством внутрiшнiх справ. За своєю суттю митнi органи не тiльки фiскальнi, але виконують i правоохороннi функцiї. Також митнi органи взаємодiють з ветеринарною, екологiчною, фiтосанiтарною та iншими службами, якi забезпечують повний митний контроль згiдно зi своєю специфiкою роботи (Додаток 1). [9]
Вiдповiдно до ст. 16 МКУ митнi органи України в своїй дiяльностi взаємодiють з iншими державними органами, пiдприємствами та громадянами. Державнi та iншi органи, якi у вiдповiдностi до-законiв України не здiйснюють загальне керiвництво митною справою, не мають права приймати рiшення, що входять до компетенцiї митних органiв України, або iншим чином втручатися в дiяльнiсть цих органiв. Стаття 17 МКУ регламентує взаємодiю митних органiв з iншими правоохоронними органами, зокрема передбачає необхiднiсть iнформувати вiдповiдний орган про правопорушення, розслiдування якого входить до компетенцiї цього органу. [10]
Взаємодiя здiйснюється на державному рiвнi – мiж центральними апаратами Держкомкордону, Держмитслужбою, МОЗ, Мiнсiльгосппроду, Мiнприроди, Мiнтрансу, МВС, СБУ; на обласному рiвнi – мiж управлiннями Прикордонних вiйськ, прикордонними загонами, окремими контрольно-пропускними пунктами (ОКПП), митними органами, МВС, обласними управлiннями внутрiшнiх справ та служби безпеки, УВС органiзацiї роботи на транспортi, державними управлiннями охорони навколишнього природного середовища, управлiннями МОЗ, Мiнсiльгосппроду; на районному рiвнi – мiж прикордонними пiдроздiлами (комендатурами, контрольно-пропускними пунктами (КПП), митницями, мiськими i районними вiддiлами внутрiшнiх справ, вiддiлами охорони здоров'я, управлiннями сiльського господарства i продовольства, iнспекцiями охорони навколишнього середовища, пiдроздiлами дорожньої мiлiцiї, органами внутрiшнiх справ на транспортi, мiськими, районними i мiжрайонними пiдроздiлами обласних управлiнь Служби безпеки з iншими державними службами
мiграцiї, контрабандному та незаконному перемiщенню через кордон товарiв та iнших предметiв; розслiдування та розкриття злочинiв, у тому числi у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, розшук та затримання карних злочинцiв; обмiн iнформацiєю про намiри i спроби порушень державного кордону, незаконному перемiщенню через державний кордон валюти, сировини, значних обсягiв промислових виробiв та сiльськогосподарської продукцiї, товарiв народного вжитку, культурних та iсторичних цiнностей, крадених автомобiлiв; внесення до вiдповiдних iнстанцiй, мiнiстерств та вiдомств пропозицiй щодо усунення виявлених причин i умов, якi сприятимуть здiйсненню порушень законодавства про державний кордон та митну справу, та пропозицiй щодо змiн i доповнень до чинного законодавства України; узагальнення пiдсумкiв та розробка нових форм взаємодiї.
Основнi форми взаємодiї – це проведення спiльних засiдань колегiй мiнiстерств та вiдомств, оперативних нарад їх керiвного складу; проведення спiльних операцiй за єдиним планом та задумом з комплексним використанням сил i засобiв; створення спiльних оперативних штабiв (робочих груп) для координацiї дiй (за необхiдностi); оперативний обмiн iнформацiєю, що стосується спiльної дiяльностi на кордонi (як правило в письмовiй формi), з дотриманням вимог конспiрацiї та захисту вiдомостей, що передаються. [11]
– переговорний процес iз сумiжними державами i мiжнародними органiзацiями, вирiшення питань вiзового в'їзду до України iноземних громадян – Мiнiстерство закордонних справ України;
– охорона державного кордону i спецiальної (вiльної) економiчної зони; забезпечення паспортного контролю пiд час перетинання державного кордону; координацiя робiт, пов'язаних з проведенням делiмiтацiї та демаркацiї кордону; боротьба з нелегальною мiграцiєю – Державний комiтет у справах охорони кордону України;
– охорона державного кордону у повiтряному просторi – Вiйська Протиповiтряної оборони України;
– органiзацiя транспортного сполучення через державний кордон; органiзацiя дiяльностi, реконструкцiї та будiвництва пунктiв пропуску через державний кордон для залiзничного, водного i повiтряного сполучення; вирiшення питань шляхового будiвництва у прикордонних районах – Мiнiстерство транспорту України;
– забезпечення митного контролю; органiзацiя дiяльностi, реконструкцiї та будiвництва пунктiв пропуску через державний кордон для автомобiльного сполучення – Державний митний комiтет України;
– забезпечення ветеринарного i фiтосанiтарного контролю у пунктах пропуску через державний кордон – Мiнiстерство сiльського господарства i продовольства України;
– забезпечення екологiчного контролю у пунктах пропуску через державний кордон – Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища України;
– здiйснення у пунктах пропуску через державний кордон контролю за вивезенням з України культурних цiнностей – Мiнiстерство культури України;
– забезпечення охорони громадського порядку i безпеки автомобiльного руху у прикордонних районах, у тому числi на пiд'їздах до пунктiв пропуску, профiлактика i боротьба зi злочиннiстю; вирiшення питань паспортизацiї громадян України та перебування iноземних громадян в Українi – Мiнiстерство внутрiшнiх справ України;
– координацiя транспортного сполучення для виїзду за кордон з метою туризму – Державний комiтет України по туризму. [12]
Розглянемо взаємодiю митних органiв з деякими основними державними службами при здiйсненнi митного контролю.
Взаємообмiн iнформацiєю.
Одним iз основних напрямкiв взаємодiї є: взаємообмiн правдивою, найповнiшою i своєчасною iнформацiєю.
Обсяг iнформацiї, розмежування її вiдповiдно до вирiшуваних завдань зацiкавлених структур мiнiстерств i вiдомств визначається ними пiд час вiдпрацювання планiв взаємодiї. При цьому особлива увага звертається на визначення, кому i яка iнформацiя потрiбна та термiн її надання.
а) негайно:
– в пунктах пропуску через державний кордон – про пасажирiв, якi перетинають державний кордон за дипломатичними паспортами, та про офiцiйнi делегацiї;
– про ознаки, що свiдчать про пiдготовку до порушення державного кордону України, затриманих порушникiв державного кордону;
– про виявлених осiб, якi проходять за облiком оперативних завдань;
– про виявленi засоби диверсiй, терору, допущенi провокацiйнi дiї та конфлiктнi ситуацiї у пунктах пропуску через державний кордон;
– про факти виявлення на кордонi екологiчно небезпечних речовин i заходах щодо їх локалiзацiї;
– про виявлення випадкiв завезення з рослинними вантажами карантинних та особливо небезпечних шкiдникiв, збудникiв хвороб рослин чи бур'янiв, що вiдсутнi в України;
– про спроби перемiщення через державний кордон крадених транспортних засобiв;
– про осiб, що прямують через кордон, у яких виявленi ознаки небезпечних iнфекцiйних захворювань;
– про оперативну обстановку на державному кордонi України;
– про порушення санiтарного, ветеринарного, екологiчного, фiтосанiтарного та iнших видiв контролю;
– про громадян України, якi декiлька разiв були затриманi як порушники митних правил;
– про осiб, якi намагались протиправне перевезти через кордон товарно-матерiальнi цiнностi на суму понад 200 мiнiмальних заробiтних плат та про джерела їх придбання (якщо такi встановленi);
– про стан кримiногенної обстановки в прикордонних районах та навколо пунктiв пропуску, можливi провокацiї в районах пунктiв пропуску через державний кордон;
– про виявленi у процесi розбору данi про органiзаторiв, посiбникiв, мiсця зосередження, маршрути прямування мiгрантiв та iнше;
– про спроби перемiщення через державний кордон злочинцiв, якi перебувають в розшуку, в тому числi з мiжнародних угруповань;
– про спроби злочинних угруповань втягнути представникiв контрольних служб у протиправнi дiї;
– про факти ускладнення санiтарно-епiдемiологiчної обстановки на кордонi i в прикордонних районах. [13]
Держмитслужба та її органи здiйснюють митний контроль шляхом перевiрки документiв, огляду транспортних засобiв, товарiв та iнших предметiв, особистого огляду, переогляду, облiку предметiв, перемiщуваних через митний кордон України та iншi дiї передбаченi митним законодавством, з метою забезпечення дотримання державними органами, пiдприємствами та їх посадовими особами, а також громадянами порядку перемiщення через кордон України товарiв, транспортних засобiв та iнших предметiв.
З метою прискорення прикордонно-митного контролю вiн здiйснюється за можливiстю спiльно з iншими видами контролю. При цьому контроль багажу i ручної поклажi осiб, транспортних засобiв i вантажiв здiйснюється пiд час в'їзду в Україну – пiсля прикордонного контролю, пiд час виїзду – до прикордонного контролю.
Приймають вiд Прикордонних вiйськ, органiв СБ, МВС i реалiзують у встановленому порядку iнформацiю про проведення цiлеспрямованого митного огляду речей i особистого огляду осiб, якi прямують через державний кордон.
Приймають вiд Прикордонних вiйськ та пiдроздiлiв внутрiшнiх справ затриманi предмети, якi є предметами контрабанди чи порушенням митних правил.
заборонених до ввезення в Україну i вивезення з України. [14]
Служба безпеки та її пiдроздiли спiльно з оперативно-розшуковими органами Прикордонних вiйськ опрацьовують i вживають заходiв протидiї спробам використання нелегальних каналiв для закидання на територiю України зброї, боєприпасiв, наркотичних речовин та iнших заборонених до провезення предметiв i матерiалiв.
Здобувають, перевiряють i реалiзують iнформацiю про виникнення можливих провокацiй та конфлiктних ситуацiй на кордонi i в пунктах пропуску через нього, пiдготовку та здiйснення контрабандних операцiй i спроб порушення кордону.
Направляють на КПП Прикордонних вiйськ данi про терористiв i осiб, яким закрито в'їзд в Україну, приймають рiшення за iнформацiєю, одержаною вiд ПКК Прикордонних вiйськ стосовно таких осiб.
державного кордону.
Надають допомогу Прикордонним вiйськам у проведеннi експертизи документiв на право перетинання державного кордону, вилучених пiд час прикордонного i митного контролю.
у пунктах пропуску через держаний кордон України.
Спiльно з Держмиткомом готують та проводять операцiї щодо припинення дiяльностi органiзованих груп контрабандистiв i зарубiжних контрабандних центрiв.
Здiйснюють оперативне забезпечення контрольованих поставок наркотичних речовин i психотропних засобiв.
За необхiдностi, видiляють у тимчасове користування митних органiв технiчнi засоби i засоби зв'язку для проведення спiльних дiй або окремих видiв митного контролю. [15]
Держкомкордон розробляє разом iншими центральними органами виконавчої влади пропозицiї щодо правового оформлення кордонiв України iз сумiжними державами та реалiзацiї мiжнародних договорiв з питань режиму державного кордону.
Розробляє i вносить разом з Держмитслужбою до Кабiнету Мiнiстрiв України узгодженi з вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами пропозицiї щодо вдосконалення дiяльностi пунктiв пропуску через державний митний кордон України.
Органiзує видачу вiз iноземним громадянам i особам без громадянства у пунктах пропуску через державний кордон України.
Разом з митними органами та iншими контрольними органами, визначають мiсця прикордонного, митного та iнших видiв контролю.
Контролюють режим у пунктах пропуску через державний кордон, а при необхiдностi встановлюють у примiщеннях i мiсцях, де здiйснюється прикордонний контроль, додатковi режимнi правила, якi регламентують порядок допуску в них осiб, якi беруть участь у контролi та обслуговуваннi пасажирiв i транспортних засобiв закордонного прямування.
за пред'явленими службовими посвiдченнями, а за лiнiю паспортного контролю – за встановленими перепустками.
Органiзують взаємодiю з контрольними службами в пунктах пропуску з метою пiдтримання режиму у пунктах пропуску через державний кордон, приймають остаточне рiшення щодо пропуску через кордон осiб та транспортних засобiв.
Самостiйно або разом з органами СБУ, МВС i Держмитслужби виконують оперативнi завдання стосовно осiб, якi прямують через державний кордон.
У зв'язку з вiдсутнiстю необхiдних умов на новостворених дiлянках кордону по утриманню порушникiв кордону, передають в пiдроздiли внутрiшнiх справ осiб, затриманих в адмiнiстративному порядку на строк вiд трьох годин до десяти дiб на українсько-росiйськiй, українсько-бiлоруськiй, українсько-молдавськiй та iнших дiлянках кордону за письмовими вiдношеннями командирiв прикордонних пiдроздiлiв.
Передають в органи внутрiшнiх справ затриманi автомототранспортнi засоби, що знаходяться в розшуку, та осiб якi керували ними. Пiд час затримання осiб i транспортних засобiв за спробу незаконного вивезення з України товарiв негайно викликають працiвникiв митниць для їх передачi, а за неможливостi цього – передають осiб, транспортнi засоби i вантажi в найближчу митницю. [16]
МВС та його пiдроздiли самостiйно або у складi оперативно-вiйськових груп взаємодiючих органiв припиняють незаконне вивезення товарiв та iнших предметiв за межi держави поза пунктами пропуску. У разi виявлення осiб i транспортних засобiв з контрабандою, предметами i товарами, забороненими до ввезення (вивезення) в Україну (з України), передають їх до найближчого митного органу.
Здiйснюють в межах своєї компетенцiї оперативно-розшуковi та iншi заходи з метою викриття злочинiв та правопорушень, запобiгання незаконному вивезенню за межi держави матерiальних цiнностей, сировини i сiльськогосподарської продукцiї, в першу чергу поза пунктами пропуску.
При отриманнi iнформацiї вiд митних органiв або Прикордонних вiйськ про затримання значної кiлькостi товарiв, сировини, сiльськогосподарської продукцiї, що незаконно вивозяться, вживають заходи до виявлення джерел i умов їх придбання.
iнших видiв контролю i дiяльнiсть служб, що їх здiйснюють.
в адмiнiстративному порядку, на строк вiд трьох годин до десяти дiб, за письмовими вiдношеннями командирiв прикордонних пiдроздiлiв.
Мiнтранс погоджує з вiдповiдними органами iнших держав квоти мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв, оформлює дозволи (лiцензiї) перевiзникам України для здiйснення ними мiжнародних перевезень пасажирiв та вантажiв, вiдповiдно до укладених Україною мiжурядових угод.
Державне пiдприємство «Укрiнтеравтосервiс» Мiнтрансу забезпечує контроль виконання угод про мiжнародне автомобiльне сполучення та системи дозволiв на право виконання мiжнародних перевезень, здiйснює збiр за проїзд автомобiльними дорогами України транспортних засобiв iноземними власниками безпосередньо на контрольно-пропускних пунктах державного кордону, контролює ваговi та габаритнi параметри автотранспортних засобiв iноземних власникiв та разом з ДАІ органiзовує їх проїзд по територiї України, здiйснює технiчне обслуговування, ремонт рухомого складу iноземних та вiтчизняних власникiв, забезпечує протиепiдемiчну готовнiсть виїжджаючих українських транспортних засобiв, спецiальну пiдготовку членiв екiпажiв (бригад) з питань профiлактики i боротьби з особливо небезпечними iнфекцiями.
або встановлення карантину для людей. Вони здiйснюють медичний (санiтарний) огляд транспортних засобiв, екiпажiв, пасажирiв, вантажiв при одержаннi вiдомостей про наявнiсть на українських та iноземних транспортних засобах хворих iз симптомами iнфекцiйного захворювання, комарiв, загиблих пацюкiв та iн.
Забезпечують державний санiтарний нагляд за об'єктами, розташованими в пунктах пропуску, а також надають першу невiдкладну медичну допомогу особам, якi перетинають державний кордон (за необхiдностi). Також вживають заходи щодо санiтарної охорони територiї України вiд заносу i розповсюдження карантинних та iнших небезпечних iнфекцiйних захворювань.
Мiнсiльгосппрод та його органи здiйснюють контроль за транспортуванням через державний кордон України тварин, продуктiв i сировини тваринного походження, кормiв, бiологiчних i ветеринарних препаратiв та iнше, здiйснюють спiльно з зацiкавленими органiзацiями ветеринарно-санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи при експортi, iмпортi тварин, продуктiв i сировини тваринного i рослинного походження та iнших вантажiв, пiдконтрольних регiональнiй службi державного ветеринарного i фiтосанiтарного контролю.
Вживають карантинних заходiв щодо охорони територiї України вiд проникнення iз-за кордону карантинних та iнших небезпечних шкiдникiв, збудникiв хвороб рослин чи бур'янiв, здiйснюють фiтосанiтарний контроль пiдкарантинних матерiалiв та об'єктiв, що перетинають державний кордон.
Щодо практичної роботи, то тут можна видiлити наступнi спiльнi операцiї.
Порядок взаємодiї структурних пiдроздiлiв Держкомкордону та Державної митної служби поза мiсцем розмiщення пунктiв пропуску через державний кордон, у межах прикордонної смуги й прикордонного контрольованого району визначається «Інструкцiєю про порядок взаємодiї структурних пiдроздiлiв Держкомкордону України i пiдроздiлiв митної варти України», яка введена в дiю наказом Держкомкордону i Державної митної служби України вiд 24 лютого 1997 р., №74/83. Спiльна робота здiйснюється в рамках спецiальної операцiї «Кордон». [19]
Із пiдроздiлами МВС України (УБОЗ, ДАІ, «Беркут», Держслужба охорони «Титан» та iн.) взаємодiя вiдбувається шляхом проведення спецiальних операцiй («Кiльце», «БАЗА», «Пошук», «Переогляд»), рейдiв i застосування спiльних заходiв.
Взаємодiя з пiдроздiлами СБ України проходить у рамках комплексних багатоцiльових операцiй та у формi повсякденної оперативно-службової дiяльностi. При цьому придiляється увага обмiну необхiдною для планування та здiйснення спiльних операцiй iнформацiєю про оперативну обстановку не тiльки на державному кордонi, але й на митнiй територiї України.
Спiльнi заходи з пiдроздiлами Державної податкової адмiнiстрацiї органiзовуються для проведення операцiй «Акциз», «БАЗА», «Переогляд». Крiм того останнiм часом одержала поширення така нова форма взаємодiї з ДПА, як пошукова робота по виявленню й припиненню дiяльностi фiктивних комерцiйних фiрм, якi є суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi. [20]
Також з метою забезпечення повного i об'єктивного розгляду справ арбiтражними судами про стягнення податку на додану вартiсть встановлено напрямки взаємодiї органiв ДПА та ДМС. [21]
обов'язкiв. Актуальнiсть цього питання не викликає сумнiвiв i вiдповiдає реалiям сьогодення.
державним захистом працiвникiв правоохоронних органiв слiд розумiти здiйснювану компетентними органами вiд iменi держави i на пiдставi Закону в iнтересах суспiльства й окремих осiб систему спецiальних заходiв попередження можливостi чи припинення здiйснюваного злочинними елементами фiзичного або психологiчного впливу на працiвникiв правоохоронних органiв з метою перешкодження виконання ними покладених на них обов'язкiв або реалiзацiї даних їм прав, а також посягань на їх особисто чи їх близьких родичiв життя, здоров'я, майно у зв'язку з їх службовою дiяльнiстю. [22]
2. 2 Взаємодiя митних органiв з мiсцевими органами влади
рамках виконання певних програм встановлюються i стають регулярними контакти мiж рiзними органiзацiями та установами. Отже мова йде про складовi частини механiзму загальнодержавної системи урядування.
Важливою складовою частиною системи державного управлiння є митна служба та її органи. Тому питання про характер взаємодiї та правовi вiдносини мiж митними i мiсцевими органами влади є досить суттєвим i на сьогоднi, на жаль, не повнiстю визначеним. Особливiстю правового статусу мiсцевих державних адмiнiстрацiй є те, що в ньому певним чином поєднуються повноваження загальної та спецiальної компетенцiї. Зокрема повноваження спецiальної компетенцiї здiйснюють структурнi пiдроздiли мiсцевих державних адмiнiстрацiй, до яких вiднесенi питання галузевого чи функцiонального управлiння на вiдповiднiй територiї (наприклад, управлiння охорони здоров'я, фiнансове управлiння тощо). З огляду на це серед мiсцевих державних органiв видiляються органи двох типiв:
– органи, що пiдпорядкованi мiнiстерствам та iншим центральним органам виконавчої влади i мають певнi зв'язки з мiсцевими державними адмiнiстрацiями;
– органи, що пiдпорядкованi головi вiдповiдної державної адмiнiстрацiї i водночас повиннi враховувати вимоги з реалiзацiї завдань вiдповiдного мiнiстерства чи iншого центрального органу виконавчої влади.
Згiдно iз зазначеними типами мiсцевих органiв визначається рiзний характер їх вiдносин з iншими органами виконавчої влади, а також порядок призначення керiвникiв.
Треба окремо звернути увагу на процедуру призначення керiвникiв Кримської регiональної митницi. Вiдповiдно до Конституцiї Автономної Республiки Крим (ст. 29) до повноважень Голови Верховної Ради Автономної Республiки Крим вiднесено погодження призначення на посади i звiльнення начальника i заступникiв начальника Кримської регiональної митницi. [23]
Але згiдно з митним законодавством начальник регiональної митницi призначається на посаду та звiльняється з посади Указом Президента України за поданням Голови Державної митної служби України. Заступники начальника регiональної митницi призначаються на посади та звiльняються з посад наказом Голови Держмитслужби України. [24]
справою. Кiлькiсть, зона дiяльностi, мiсця дислокацiї, компетенцiя регiональних митниць (митниць), пiдпорядкування їм митних установ, в тому числi спецiалiзованих митних органiзацiй, а також митних постiв визначаються Держмит-службою України. Отже, регiональнi митницi та митницi вiдносяться до першого типу мiсцевих органiв i в типових положеннях про них до їх основних функцiй вiднесено те, що вони взаємодiють з мiсцевими органами державної влади й управлiння в межах повноважень, наданих митною службою.
установами та органiзацiями всiх форм власностi та громадянами. Держмитслужба, у разi потреби, видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти. Згiдно зi ст. 16 Митного кодексу України – державнi та iншi органи, що вiдповiдно до чинного законодавства не здiйснюють загального керiвництва митною справою, не мають права приймати рiшення, якi входять до компетенцiї митних органiв України або iншим чином втручатися у дiяльнiсть цих органiв.
органiв виконавчої влади, сприяють їм у виконаннi покладених на цi органи завдань.
З питань здiйснення повноважень мiсцевих державних адмiнiстрацiй керiвники територiальних органiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади пiдзвiтнi i пiдконтрольнi головам вiдповiдних мiсцевих державних адмiнiстрацiй. В цiй же статтi зазначено, що голова мiсцевої державної адмiнiстрацiї має право порушувати перед мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади вмотивованi питання про вiдповiднiсть займанiй посадi керiвникiв їх територiальних органiв, на пiдставi чого мiнiстерство, iнший центральний орган виконавчої влади повинен у мiсячний термiн надати обгрунтовану вiдповiдь або прийняти рiшення. [25]
Згiдно з цим Законом мiсцевi державнi адмiнiстрацiї мають широкi повноваження i серед них потрiбно визначити тi, якi стосуються територiальних митних органiв. До компетенцiї мiсцевих державних адмiнiстрацiй у межах i формах, визначених Конституцiєю i законами України, належить вирiшення питання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а звiдси i повноваження в галузi мiжнародних та зовнiшньоекономiчних вiдносин, якi визначенi в ст. 26 Закону «Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї», сьомий пункт якої наголошує, що «мiсцева державна адмiнiстрацiя сприяє дiяльностi митних органiв та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функцiонування». Іншi повноваження, що вказанi в цiй статтi, спрямованi на змiцнення економiчного потенцiалу регiону i тут дiйсно є широке поле для плiдного спiвробiтництва i взаємодiї мiсцевих адмiнiстрацiй з митними органами. Адже одним з основних завдань регiональних митниць та митниць є створення сприятливих умов для розвитку зовнiшньоекономiчної дiяльностi пiдприємств, органiзацiй та установ регiону, а також прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України.
Не можуть не торкатись територiальних митних органiв повноваження мiсцевих державних адмiнiстрацiй в галузi соцiально-економiчного розвитку (ст. 17), зокрема те, що мiсцева державна адмiнiстрацiя вносить за погодженням з вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування пропозицiї про створення спецiальних (вiльних) економiчних зон, змiну статусу та територiї цих зон. Також надзвичайно важлива роль мiсцевих державних адмiнiстрацiй, як координуючого органу, у забезпеченнi взаємодiї митних органiв з iншими правоохоронними органами та контрольними службами в регiонi. Ефективна взаємодiя за основними вищезазначеними напрямами митних органiв з мiсцевими органами влади здатна забезпечити успiшне виконання законiв, урядових рiшень та регiональних програм розвитку. Але не секрет, що iнколи на мiсцях виникають непорозумiння мiж керiвниками цих органiв виконавчої влади. Отже, iнколи керiвники митних органiв знаходяться не у зовсiм зручному для себе становищi i шукають ненормативнi шляхи вирiшення виникаючих конфлiктiв або змушенi йти на компромiси. Зрозумiло, що цього не повинно бути. Тому з боку Державної митної служби доцiльно було б розробити документ, який би чiтко та детально на грунтi чинного законодавства визначав правовi пiдстави, за котрими повинен дiяти керiвник митного органу при взаємодiї з мiсцевими органами влади. Також доцiльно було б доводити до всiх митних органiв прецеденти, якi виникають з подiбних питань на мiсцях, з їх аналiзом та висновками. Звичайно, тiльки в рiзноманiтному поєднаннi взаємозалежних стосункiв мiж рiзними органами виконавчої влади та органами самоврядування, на основi досконалого законодавства можливе системне оновлення всього змiсту дiяльностi органiв управлiння, на що спрямована i концепцiя адмiнiстративної реформи в Українi, в якiй зазначено, що метою реформування мiсцевих органiв виконавчої влади є:
– пiдвищення ефективностi здiйснення державної полiтики уряду на територiальному рiвнi;
– спрямування їх дiяльностi на забезпечення реалiзацiї прав i свобод громадян, розширення видiв державних (управлiнських) послуг та пiдвищення їх якостi;
– гармонiйне поєднання загальнодержавних та мiсцевих iнтересiв з урахуванням особливостей територiального розвитку;
– сприяння становленню та розвитку мiсцевого самоврядування на основi його чiткого функцiонального розмежування з повноваженнями виконавчої влади. [26]
Не зважаючи на те, що Державна митна служба України є державним органом, який регулює та контролює дiяльнiсть суб’єктiв ЗЕД, є певнi механiзми взаємодiї працiвникiв митних органiв та працiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй, а також фiзичних осiб.
Перш за все ця взаємодiя виявляється i iнформацiйнiй сферi. Суб’єктам для здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi необхiдна певна нормативно-правова iнформацiя, яка надається митними органами. Також митними органами надаються консультацiї з проблемних питань регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. В свою чергу суб’єктами ЗЕД може надаватися iнформацiя щодо певних проблемних питань, якi потребують рiшення, також спецiалiстами певних пiдприємств може надаватися iнформацiя, яка може бути корисна при здiйсненнi митними органами своїх функцiї.
Бiльш детально я хочу зупинитися на такому аспектi взаємодiї митних органiв та пiдприємств, як зберiгання товарiв пiд митним контролем на пiдприємствi.
Вiдповiдно до Порядку зберiгання пiдприємствами товарiв та iнших предметiв, увезених на митну територiю України, пiд митним контролем, затверджений Наказом ДМСУ вiд 05. 01. 99 №4, iснують певнi правила за якими пiдприємства можуть зберiгати товари пiд митним контролем на складi пiдприємства. [27]
Варiант зберiгання товарiв пiд митним контролем є альтернативним варiанту зберiгання цих товарiв на митному лiцензiйному складi (МЛС). При цьому зберiгання товарiв пiд митним контролем можливе за наявностi хоча б однiєї з таких умов (якщо iнше не передбачено чинними нормативно-правовими актами):
а) пiдприємство має власнi складськi примiщення, якi вiдповiдають вимогам до таких примiщень;
б) невиправдано великi вiдстанi мiж мiсцезнаходженням одержувача товару та МЛС;
в) у зонi дiяльностi митного органу вiдсутнi МЛС;
г) наявнi МЛС неспроможнi зберiгати потрiбнi обсяги товарiв;
ґ) наявнi МЛС неспроможнi забезпечити спецiальнi умови зберiгання вiдповiдних товарiв;
д) увезення вантажiв благодiйної допомоги;
е) визнання митницею необхiдностi подальшого зберiгання товарiв пiд митним контролем у разi, якщо МЛС, на якому розмiщено такi товари, не забезпечує дотримання митного режиму, а в зонi дiяльностi митного органу вiдсутнi iншi МЛС.
Передання товарiв на зберiгання пiд митним контролем провадиться з дозволу начальника митного органу, його заступника або iншої уповноваженої вiдповiдним наказом начальника митницi посадової особи.
Пiсля фактичного надходження вантажу в митний орган призначення представник пiдприємства звертається з письмовою заявою за пiдписами керiвника та головного бухгалтера цього пiдприємства на iм'я начальника митного органу. Формою Заяви передбачено надання пiдприємством зобов'язання подати попередню вантажну митну декларацiю (декларацiю-зобов'язання), заповнену вiдповiдно до роздiлу 3. 1 Порядку заповнення граф ВМД, у встановлений строк. До заяви додаються необхiднi зовнiшньоекономiчнi документи.
У разi виконання вимог, митний орган дає дозвiл на зберiгання товарiв пiд митним контролем. Якщо пiдприємство є порушником митних правил при здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй або допускало порушення строкiв подання декларацiї-зобов'язання, то начальник митного органу має право заборонити зберiгання товарiв пiд митним контролем.
Дозволом на зберiгання товарiв пiд митним контролем є резолюцiя посадової особи митного органу.
Передання товарiв на склад для зберiгання пiд митним контролем здiйснюється у присутностi посадової особи митного органу, уповноважених осiб пiдприємства та у вiдповiдних випадках – власника цього складу. Факт такого передання в обов'язковому порядку фiксується в Актi. Технологiю присвоєння реєстрацiйних номерiв та облiку Актiв начальник митного органу визначає та затверджує самостiйно.
Декларацiя-зобов'язання має бути подана пiдприємством митному пiдроздiлу в обов'язковому порядку на 15-й день перебування товарiв пiд митним контролем.
23, 26 Митного кодексу України, а також нормативних актiв Держмитслужби.
Склад, призначений для зберiгання товарiв пiд митним контролем, повинен мати всi необхiднi умови для забезпечення митного контролю.
Якщо товари через габарити або з iнших причин не можуть зберiгатись у закритих примiщеннях, то за рiшенням начальника митного органу дозволяється використовувати вiдкритi майданчики, що перебувають у межах територiї пiдприємства, яке приймає вантаж на зберiгання, за умови функцiонування цiлодобового поста охорони. Територiя пiдприємства повинна бути огороджена.
посадових осiб митного органу до товарiв, що зберiгаються на складi пiд митним контролем, у будь-який час; на вимогу митного органу безоплатно надавати примiщення, обладнання i засоби зв'язку для здiйснення митного контролю та митного оформлення; виконувати iншi зобов'язання, що встановлюються чинним законодавством.
пiд митним контролем, або
Вiдповiдальнiсть за дотримання вимог щодо зберiгання товарiв пiд митним контролем несе власник складу.
Товари, що зберiгаються пiд митним контролем, знiмаються з контролю пiсля сплати всiх належних платежiв, у тому числi митного збору за перебування товарiв пiд митним контролем, на пiдставi оформленої вантажної митної декларацiї вiдповiдно до обраного митного режиму.
4. Мiжнародне спiвробiтництво Державної митної служби України
Основними формами мiжнародного спiвробiтництва Державної митної служби України на сьогоднiшнiй день є: спiвробiтництво в рамках дiяльностi мiжнародних органiзацiй; обмiн iнформацiєю; розслiдування за запитами iншої держави; проведення спiльних операцiй; проведення контрольованих поставок; здiйснення спiльного митного контролю (для сумiжних держав); спiвробiтництво в галузi пiдготовки особового складу митних органiв; надання технiчної допомоги; видача (екстрадицiя). [28]
Найбiльш впливовою та авторитетною в свiтi мiжнародною органiзацiєю з питань митного спiвробiтництва є Всесвiтня митна органiзацiя (ВМО). Одним з найважливiших результатiв її дiяльностi в напрямку органiзацiї мiжнародного спiвробiтництва у боротьбi з митними правопорушеннями є Мiжнародна конвенцiя про взаємну адмiнiстративну допомогу у вiдверненнi, розслiдуваннi та припиненнi митних правопорушень, яка була пiдписана 9 червня 1977 р. в Найробi та набрала чинностi 21 травня 1980 р. (Найробiйська конвенцiя). Найробiйська конвенцiя стала базовим мiжнародним документом з питань митного спiвробiтництва у боротьбi з митними правопорушеннями. Основною метою Конвенцiї є забезпечення правової основи для надання митними адмiнiстрацiями договiрних сторiн допомоги у вiдверненнi, розслiдуваннi та припиненнi порушень митного законодавства. Україна не є учасницею Наиробiйської конвенцiї. Разом з тим вiдповiдно до плану заходiв щодо забезпечення реалiзацiї стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу та прiоритетiв Спiльної робочої програми iмплементацiї Угоди про партнерство i спiвробiтництво мiж Україною та Європейським Союзом протягом 1999 р. Держмитслужба України повинна була вжити цiлий ряд вiдповiдних заходiв, зокрема, здiйснити iмплементацiю концепцiї розвитку стосункiв з ЄС у галузi митної справи та пiдготувати приєднання до найважливiших митних конвенцiй, до яких вiдноситься i Найробiйська.
З моменту проголошення Україною незалежностi було укладено низку мiжнародних договорiв та угод з митних питань. Переважна бiльшiсть багатостороннiх мiжурядових та мiжвiдомчих угод з митних питань, учасницею яких є Україна, створенi та дiють в рамках СНД Серед основних документiв слiд назвати такi:
1. Угода про спiвробiтництво та взаємодопомогу в митних справах вiд 15 квiтня 1994 р., що набула чинностi з 7 листопада 1994 р.
2. Угода про взаємодопомогу та спiвробiтництво митних служб у боротьбi з незаконним обiгом наркотичних засобiв та психотропних речовин 1994 р.
3. Угода про спрощення та унiфiкацiю процедур митного оформлення на митних кордонах вiд 8 липня 1994 р.
4. Угода про спiвробiтництво в галузi пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї митних працiвникiв вiд 23 листопада 1994 р.
5. Угода про Єдину товарну номенклатуру зовнiшньоекономiчної дiяльностi СНД вiд 3 листопада 1995 р.
6. Угода про спiвробiтництво митних служб з питань затримання та повернення культурних цiнностей, що незаконно ввозяться та вивозяться вiд 15 квiтня 1994 року. [29]
Згаданi документи стали правовою основою для взаємодiї та спiвробiтництва митних органiв країн-учасниць СНД у бiльшостi сфер їх дiяльностi.
небезпечних злочинiв на територiї держав-учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав на перiод до 2000 року». Цю програму було введено у дiю рiшенням Ради голiв держав Спiвдружностi Незалежних Держав вiд 17 травня 1996 р. Ряд пунктiв даної програми передбачає вжиття заходiв в кримiнально-правовiй та адмiнiстративно-правовiй сферах, виконання яких безпосередньо покладається на митнi органи. Стосовно спiвробiтництва нашої Держави з країнами Європейського Союзу 16 червня 1994 р. була пiдписана широкомасштабна Угода про партнерство та спiвробiтництво мiж Європейськими спiвтовариствами i Україною. Вона була ратифiкована з боку України 10 листопада 1994 р. i набула чинностi з 1 березня 1998 р. Угода охоплює також питання спiвробiтництва держав у митних справах. Зокрема, от. 76 визначено порядок взаємодiї держав-учасниць в митних питаннях. Так, у п. 1 ст. 76 зазначено, що: «Метою спiвробiтництва є забезпечення виконання усiх положень, що мають бути прийнятi вiдносно торгiвлi та торгiвлi на основi взаємної вигоди i досягнення зближення української митної системи з митною системою Спiвтовариства». П. 2 ст. 76 передбачено, що: «Спiвробiтництво, зокрема, включає обмiн iнформацiєю; удосконалення методiв роботи; запровадження об'єднаної номенклатури та єдиного адмiнiстративного документа, взаємозв'язок мiж транзитними системами Спiвтовариства та України; спрощення перевiрок та формальностей, якi стосуються перевезення товарiв; пiдтримку введення сучасних митних iнформацiйних систем; органiзацiю семiнарiв i навчальних циклiв». [30]
митних питань, який вiдповiдно до п. 3 ст. 76 додається до тексту Угоди.
Зараз iснує також цiлий ряд багатостороннiх мiжнародних угод про взаємодопомогу в кримiнальних справах, якi можуть успiшно використовуватись у боротьбi iз контрабандою. Положеннями цих угод передбачено, що взаємодопомога мiж договiрними сторонами здiйснюється через уповноваженi компетентнi органи сторiн. Уповноваженими компетентними органами в бiльшостi угод призначаються центральнi установи прокуратури, юстицiї або мiнiстерства внутрiшнiх справ. Безпосередньо взаємодопомога у кримiнальних справах про контрабанду здiйснюється саме через цi установи. Україна є договiрною стороною декiлькох таких багатостороннiх угод. Так, Законом України вiд 10 листопада 1994 р. було ратифiковано (iз застереженнями) Конвенцiю про правову допомогу i правовi вiдносини у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справах, яку було пiдписано у Мiнську 22 сiчня 1993 р.
Договiрними Сторонами конвенцiї є держави-члени СНД. Договiрнi сторони внесли до Конвенцiї змiни та доповнення Протоколом вiд 29 березня 1997 р., який Україною було ратифiковано (iз застереженнями) Законом України вiд 3 березня 1998 р.
Обов'язково треба згадати ряд мiжнародних конвенцiй, положення яких виконуються українськими митними органами. Вони беруть участь у боротьбi iз кримiнальними злочинами та адмiнiстративними правопорушеннями, що передбачено:
1. Мiжнародною конвенцiєю про припинення обiгу порнографiчних видань та торгiвлi ними 1923 р.
3. Конвенцiєю про заходи, спрямованi на заборону та упередження незаконного ввезення, вивезення та передачу права власностi на культурнi цiнностi 1970 р.
Що стосується двостороннiх мiжнародних угод про взаємодопомогу та спiвробiтництво в митних справах, то бiльшiсть з них створена на базi Найробiйської конвенцiї або моделi двосторонньої Угоди про адмiнiстративну взаємодопомогу у належному застосуваннi митного законодавства та у попередженнi, розслiдуваннi i боротьбi з митними правопорушеннями, яка була пiдготовлена i запропонована увазi країн-членiв Радою митного спiвробiтництва. (Додаток 2) [31]
формальностей; надання свiдчень; передача вiдомостей; передача документiв; розслiдування; експерти i свiдки; форма i змiст запиту; порядок виконання запиту; документи. Двостороннi угоди про спiвробiтництво та допомогу в митних справах, крiм вже згаданих роздiлiв, мiстять положення про:
– порядок використання отриманих вiдомостей;
– пiдстави для вiдмови у сприяннi;
– перелiк виключень iз зобов'язань про взаємодопомогу;
– порядок вiдшкодування витрат, що завданi пiд час виконання дiй, якi передбаченi угодою.
Необхiдно також зазначити, що до тексту двостороннiх угод про спiвробiтництво та взаємодопомогу в митних справах може включатись роздiл, присвячений питанню боротьби iз незаконним обiгом наркотичних засобiв та психотропних речовин. Але наявнiсть такого роздiлу в текстi угоди не можна розглядати, як загальноприйняту практику, тому що проблема боротьби з незаконним обiгом наркотикiв, у рядi випадкiв, є предметом окремої угоди. [32]
Висновки
За час, що пройшов з моменту створення української митницi, митна справа перетворилася на повноцiнний iнститут державної влади, а митна дiяльнiсть стала важливим джерелом поповнення державного бюджету.
Становлення митної системи, яка б вiдповiдала нормам Європейського спiвтовариства, вимагає вироблення стратегiї та тактики, спiвробiтництва митних органiв з iншими державними службами, створення власної нормативно-правової бази.
Митнi органи України у своїй дiяльностi взаємодiють з iншими державними органами, пiдприємствами та громадянами. Проблеми, якi виникають у їх роботi, вирiшуються згiдно iз законодавством України. Всi факти, виявлення пiд час митного контролю порушень та злочинiв, якi не являють собою контрабанду, митнi органи повiдомляють органам попереднього слiдства.
З iншого боку, правоохороннi органи повiдомляють митним органам України, маючи факти правопорушень, що пов'язанi з порушенням митних правил або контрабандою.
Взаємодiя здiйснюється на державному рiвнi – мiж центральними апаратами Держкомкордону, Держмитслужбою, МОЗ, Мiнсiльгосппроду, Мiнприроди, Мiнтрансу, МВС, СБУ; на обласному рiвнi – мiж управлiннями Прикордонних вiйськ, прикордонними загонами, окремими контрольно-пропускними пунктами (ОКПП), митними органами, МВС, обласними управлiннями внутрiшнiх справ та служби безпеки, УВС органiзацiї роботи на транспортi, державними управлiннями охорони навколишнього природного середовища, управлiннями МОЗ, Мiнсiльгосппроду; на районному рiвнi – мiж прикордонними пiдроздiлами (комендатурами, контрольно-пропускними пунктами (КПП), митницями, мiськими i районними вiддiлами внутрiшнiх справ, вiддiлами охорони здоров'я, управлiннями сiльського господарства i продовольства, iнспекцiями охорони навколишнього середовища, пiдроздiлами дорожньої мiлiцiї, органами внутрiшнiх справ на транспортi, мiськими, районними i мiжрайонними пiдроздiлами обласних управлiнь Служби безпеки з iншими державними службами
Напрямками взаємодiї є розроблення та здiйснення узгоджених заходiв щодо запобiгання, виявлення i розкриття порушень чинного законодавства з прикордонних i митних питань, протидiї органiзованiй нелегальнiй мiграцiї, контрабандному та незаконному перемiщенню через кордон товарiв та iнших предметiв; розслiдування та розкриття злочинiв, у тому числi у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, розшук та затримання карних злочинцiв; обмiн iнформацiєю про намiри i спроби порушень державного кордону, незаконному перемiщенню через державний кордон валюти, сировини, значних обсягiв промислових виробiв та сiльськогосподарської продукцiї, товарiв народного вжитку, культурних та iсторичних цiнностей, крадених автомобiлiв; внесення до вiдповiдних iнстанцiй, мiнiстерств та вiдомств пропозицiй щодо усунення виявлених причин i умов, якi сприятимуть здiйсненню порушень законодавства про державний кордон та митну справу, та пропозицiй щодо змiн i доповнень до чинного законодавства України; узагальнення пiдсумкiв та розробка нових форм взаємодiї.
Основнi форми взаємодiї – це проведення спiльних засiдань колегiй мiнiстерств та вiдомств, оперативних нарад їх керiвного складу; проведення спiльних операцiй за єдиним планом та задумом з комплексним використанням сил i засобiв; створення спiльних оперативних штабiв (робочих груп) для координацiї дiй (за необхiдностi); оперативний обмiн iнформацiєю, що стосується спiльної дiяльностi на кордонi (як правило в письмовiй формi), з дотриманням вимог конспiрацiї та захисту вiдомостей, що передаються.
Державна митна служба України на мiжнароднiй аренi проводить активну дiяльнiсть. За минулих шiсть рокiв (час iснування митної служби України) встановлено зв'язки з багатьма країнами, насамперед iз сусiднiми – Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Молдовою, Росiйською Федерацiєю, Республiкою Бєларусь, а також з деякими державами Причорномор'я – Туреччиною, Грузiєю та Болгарiєю. Великi надiї покладаються на розвиток взаємовигiдного партнерства з країнами Балтiї, Захiдної Європи та Пiвнiчної Америки, якi уже сьогоднi надають допомогу у пiдготовцi та перепiдготовцi українських митникiв, технiчному оснащеннi Митної служби України. Найвагомiшу допомогу протягом останнiх рокiв Державнiй митнiй службi України надали фахiвцi Сполучених Штатiв Америки, Францiї, Нiмеччини, Сполученого Королiвства Великобританiї i Пiвнiчної Ірландiї. Спiвробiтничає Державна митна служба України також з митними органами багатьох держав у боротьбi з контрабандою наркотикiв, зброї, валюти, промислових i продовольчих товарiв, предметiв старовини та iншими правопорушеннями.
Пiдписання мiжурядових угод щодо взаємної допомоги в митних справах зi згаданими державами сприятиме обмiну досвiдом щодо нових методiв боротьби з порушеннями митного законодавства, наданню iнформацiї з метою визначення митної вартостi товарiв та країни їх походження, дотриманню встановлених заборон, обмежень i контролю.
установ i органiзацiй, а також фiзичних осiб.
Перш за все ця взаємодiя виявляється i iнформацiйнiй сферi. Суб’єктам для здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi необхiдна певна нормативно-правова iнформацiя, яка надається митними органами. Також митними органами надаються консультацiї з проблемних питань регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. В свою чергу суб’єктами ЗЕД може надаватися iнформацiя щодо певних проблемних питань, якi потребують рiшення, також спецiалiстами певних пiдприємств може надаватися iнформацiя, яка може бути корисна при здiйсненнi митними органами своїх функцiї.
Але успiшна протидiя спробам протиправного перемiщення товарiв та iнших предметiв через митний кордон України вимагає нових форм i методiв боротьби, об'єднання спiльних зусиль митних i правоохоронних органiв. Для цього доцiльно в новому Митному кодексi України та в законодавчих актах, що регламентують дiяльнiсть вiдповiдних правоохоронних органiв, закрiпити обов'язковiсть взаємодiї останнiх iз цих питань, конкретизувати її напрями, форми й методи. Регулювання ж цих проблем вiдомчими (мiжвiдомчими) нормативно-правовими актами, на мою думку, є недостатнiм.
На сьогоднiшнiй день, основним напрямком вдосконалення взаємодiї митних органiв та iнших державних органiв є унiфiкацiя баз даних i iнформацiйних каналiв обмiну iнформацiєю.
Щодо спiвпрацi з суб’єктами ЗЕД та фiзичними особами, то тут основним напрямком вдосконалення, повинно стати формування позитивного iмiджу Державної митної служби України та довiри як до органу, який стоїть на захистi економiчних iнтересiв України, i кожного суб’єкта окремо.
І звичайно завжди є об’єктивнi моменти вдосконалення взаємодiї – розробка стабiльного, «прозорого» законодавства, покращення економiчної ситуацiї в країнi, формування єдиної чiткої мети та механiзму взаємодiї державних та недержавних органiв.
Саме виконання зазначених заходiв дасть змогу посилити ефективнiсть взаємодiї мiж органами Державної митної служби України та iншими державними органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями та фiзичними особами.
Використана лiтература
1. Конституцiя України вiд 26 червня 1996 року
2. Конституцiя Автономної Республiки Крим // Офiцiйний вiсник України. – 1999. – №1
3. Митний кодекс України. – К., 1999.
4. Закон України «Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї» // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1999. – №20
6. Указ Президента вiд 24. 08. 2000 №1022/2000 «Питання Державної митної служби України»
7. «Положення про Державну митну службу України», затверджене Указом Президента України вiд 24 серпня 2000 року №1022/2000.
8. Про затвердження Типового положення про регiональну митницю та Типової структури регiональної митницi, Наказ ДМСУ 28 сiчня 1997 р. №27
10. Інструкцiя про взаємодiю та розмежування функцiй щодо здiйснення контролю на державному кордонi, затверджена Наказом ДМКУ №181 вiд 20. 06. 95
11. Інструкцiя про порядок взаємодiї структурних пiдроздiлiв Держкомкордону України i пiдроздiлiв митної варти України, введена в дiю наказом Держкомкордону i Державної митної служби України вiд 24 лютого 1997 р., №74/83
12. Про порядок взаємодiї митних та залiзничних органiв України, спiльний Наказ Державної адмiнiстрацiї Залiзничного транспорту України та Державної митної служби України вiд 8 квiтня 1999 року №105-Ц/209
13. Про взаємодiю митних органiв та органiв державної податкової служби при розглядi спорiв в арбiтражних судах, спiльний Наказ ДПАУ та ДМСУ №589 вiд 01. 12. 98
15. Угода про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною i Європейськими Спiвтовариствами та їх державами-членами, ратифiкована Законом України №237 вiд 10. 11. 94
16. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогоднi, завтра. Видання друге. – К.: ДМСУ, 2000 с. – 542 с.
17. Зенiльченко О.І., Михайлов В.І., Тихонова Н. П. Митна справа. – К.: Київ. держ. торг. -екон. ун-т, 2000. – 190 с.
18. Інформацiйно-аналiтичнi матерiали ДМСУ // www.customs.gov.ua
19. Кiвалов С. В., Кормич Б. А. Митна полiтика України. – Одеса: Юридична лiтература, 2001. – 256 с.
22. Мазур А. В. Система митних органiв України // Проблеми законностi. – №43. – 2000. – с. 102–108
23. Основи митної справи / За ред. Ю. П. Соловкова, П. В. Пашка. – Х.: РА-Каравелла, 2000. – 320 с.
24. Письменний І. Взаємодiя митних органiв з мiсцевими органами влади // Вiсник АМСУ, №3, 1999, с. 24–27
25. Сандоровский К. К. Таможенное право в Украине. – К.: Вентури, 2000. – 208 с.
26. Таможенное законодательство Украины. Сборник нормативных актов. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 608 с.
27. Терещенко С. Основи митного законодавства в Українi. – К.: АТ «Август», 2001. – 422 с.
28. Федькiн А. Мiжнародне спiвробiтництво у боротьбi з митними правопорушеннями // Митна справа. – №1. – 2000. – с. 58–61
29. Христенко С. Г. Деякi питання взаємодiї митних органiв з iншими правоохоронними органами при здiйсненнi митної справи // Проблеми законностi. – №43. – 2000. – с. 108–112
[1]
Указ Президента України "Про Державну митну службу України" вiд 29 листопада 1996 р. № 1145/96 (В редакцiї Указу № 216/98 вiд 23. 03. 98).
[2]
Указ Президента вiд 24. 08. 2000 № 1022/2000 “Питання Державної митної служби України”
[3]
“Положення про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України вiд 24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[4]
Про затвердження Типового положення про регiональну митницю та Типової структури регiональної митницi, Наказ ДМСУ 28 сiчня 1997 р. N 27
[6]
“Положення про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України вiд 24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[7]
“Положення про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України вiд 24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[8]
“Положення про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України вiд 24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[10]
Митний кодекс України. – К., 1999.
[11]
Інструкцiя про взаємодiю та розмежування функцiй щодо здiйснення контролю на державному кордонi, затверджена Наказом ДМКУ N 181 вiд 20. 06. 95
[13]
Зенiльченко О.І., Михайлов В.І., Тихонова Н. П. Митна справа. - К.: Київ. держ. торг. -екон. ун-т, 2000. – с. 32
[14]
Інструкцiя про взаємодiю та розмежування функцiй щодо здiйснення контролю на державному кордонi, затверджена Наказом ДМКУ N 181 вiд 20. 06. 95
[15]
Інструкцiя про взаємодiю та розмежування функцiй щодо здiйснення контролю на державному кордонi, затверджена Наказом ДМКУ N 181 вiд 20. 06. 95
[16]
Інструкцiя про взаємодiю та розмежування функцiй щодо здiйснення контролю на державному кордонi, затверджена Наказом ДМКУ N 181 вiд 20. 06. 95
[17]
Інструкцiя про взаємодiю та розмежування функцiй щодо здiйснення контролю на державному кордонi, затверджена Наказом ДМКУ N 181 вiд 20. 06. 95
[19]
«Інструкцiя про порядок взаємодiї структурних пiдроздiлiв Держкомкордону України i пiдроздiлiв митної варти України», введена в дiю наказом Держкомкордону i Державної митної служби України вiд 24 лютого 1997 р., № 74/83
[20]
Христенко С. Г. Деякi питання взаємодiї митних органiв з iншими правоохоронними органами при здiйсненнi митної справи // Проблеми законностi. - № 43. - 2000. - с. 110
[21]
Про взаємодiю митних органiв та органiв державної податкової служби при розглядi спорiв в арбiтражних судах, спiльний Наказ ДПАУ та ДМСУ N 589 вiд 01. 12. 98
[23]
Конституцiя Автономної Республiки Крим // Офiцiйний вiсник України. - 1999. - № 1
[24]
Про затвердження Типового положення про регiональну митницю та Типової структури регiональної митницi, Наказ ДМСУ 28 сiчня 1997 р. N 27
[25]
Закон України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї'" // Вiдомостi Верховної Ради України. - 1999. - №20
[27]
Порядок зберiгання пiдприємствами товарiв та iнших предметiв, увезених на митну територiю України, пiд митним контролем, затверджений Наказом ДМСУ вiд 05. 01. 99 N 4
[28]
Федькiн А. Мiжнародне спiвробiтництво у боротьбi з митними правопорушеннями // Митна справа. - № 1. - 2000. - с. 58
[29]
Федькiн А. Мiжнародне спiвробiтництво у боротьбi з митними правопорушеннями // Митна справа. - № 1. - 2000. - с. 59
[31]
Інформацiйно-аналiтичнi матерiали ДМСУ // www.customs.gov.ua
[32]
Федькiн А. Мiжнародне спiвробiтництво у боротьбi з митними правопорушеннями // Митна справа. - № 1. - 2000. - с. 61
| 
