Реферат/сочинение: "Правове забезпечення реалізації процедур закупівель товарів, робіт, послуг за рахунок коштів митних органів"

Правове забезпечення реалiзацiї процедур закупiвель товарiв, робiт, послуг за рахунок коштiв митних органiв

«Правове забезпечення реалiзацiї процедур закупiвель товарiв, робiт, послуг за рахунок коштiв митних органiв»

Днiпропетровськ 2008

Вступ

Введення в дiю влiтку 2000 року Закону України «Про закупiвлi товарiв, робiт та послуг за державнi кошти» пройшло якось повз увагу широкої громадськостi. Та й у самих розробникiв, схоже, не було повної ясностi, якого джина вони випустили з пляшки. Невелике управлiння в Мiнiстерствi економiки, кiлька службовцiв в обласних державних адмiнiстрацiях, що уповноваженi вiдповiдати за проведення закупiвель, – ото, мабуть, i всi на той час бойовi багнети. Хоча в розвинутих країнах орган, який координує питання закупiвель, є окремим державним комiтетом зi статусом на рiвнi нашого Фонду державного майна. Нововведення було, швидше, вiдчiпним для настирливого та надмiру скрупульозного Заходу, нiж внутрiшньою потребою українського суспiльства.

Тендерне законодавство належить до одного з найбiльш iнтелектуальних, з ним може позмагатися хiба що законодавство про захист авторських прав. Адже саме на цьому полi, де зiштовхуються iнтереси влади та бiзнесу, взаємини мiж ними регулюються нормами не адмiнiстративного, а цивiльного права. Причому в захiдних країнах процес не зводиться лише до правил закупiвлi товарiв, робiт та послуг – це цiлий комплекс вiдносин мiж публiчним та приватним секторами. Це правила створення пiдприємств з часткою публiчного майна, умови їх входження в ринок, це забезпечення конкурентного середовища та прозоростi операцiй, неупередженостi в прийняттi рiшень. Врештi-решт, це чiткий, недвозначний порядок проведення операцiй з публiчними коштами.

Ринок громадських закупiвель в ЄС охоплює близько 11% ВВП спiвтовариства. З них 20% становлять послуги, 45% – товари, 35% – роботи. За рахунок бюджетiв на центральному рiвнi здiйснюється вiд 10% (ФРН) до 50% (Великобританiя), на регiональному – вiд 20% (Великобританiя) до 50% (Францiя) закупiвель. У секторi, де замовником є не бюджет, а iншi агенти ринку публiчних замовлень – комунальнi пiдприємства, державнi пiдприємства-монополiсти тощо, – спiввiдношення становить вiд 15% (Францiя) до 40% (ФРН).

Мiсткiсть цього ринку в Українi хоча й скромнiша (вiдповiдно до закону, поки що йдеться про закупiвлi лише за рахунок бюджетних коштiв), та все одно приваблива – близько 20% зведеного бюджету України. Цiкавляться цим сектором як вiдносно цивiлiзований бiзнес, так i спритнi дiлки. Адже якщо приватизацiя є актом скороминучим, то бюджетнi органiзацiї й установи завжди закуповуватимуть товари, роботи та послуги в приватному секторi. Тому нинi паралельно вiдбуваються два процеси: розробка чiтких та недвозначних правил створення конкурентного середовища – з одного боку та надання певним фiрмам ексклюзивного права обслуговувати бюджет пiд благородним приводом захисту вiтчизняного виробника – з другого. І нашумiлий приклад з виробником вiтчизняного iнсулiну – лише слабкий вiдгомiн такого лобiзму, який у випадку з «Індаром» неможливо було сховати в надрах Кабмiну через надто високий рiвень суспiльного iнтересу.

Якщо правова база функцiонування ринку державних закупiвель нинi в Українi бiльш – менш забезпечена, то науково-теоретичне та методологiчне обґрунтування найбiльшого товарного ринку в країнi, який власне створюють державнi закупiвлi, практично вiдсутнi. Формування матерiальних потокiв на ринку товарiв України i генерованих ними фiнансових i iнформацiйних потокiв є макрологiстичною системою, яка за останнi 30–40 рокiв досить успiшно формується i розвивається у розвинутих країнах Заходу. Разом з тим до 2004 року в Українi не було опублiковано жодного монографiчного дослiдження чи статтi у наукових перiодичних виданнях. «Вiсник державних закупiвель» Мiнiстерства економiки України подає лише iнформативнi матерiали про органiзацiю тендерних торгiв та про змiни у законодавчiй базi. На сьогоднi iснує чимало iнформацiйно-аналiтичних публiкацiй з даного питання, проте достатньо мало науково-теоретичних публiкацiй з даного питання [12. 56].

Як бачимо, тема закупiвель за державний кошт товарiв, робiт i послуг є наболiлою i дуже актуальною для України. Саме тому метою даної роботи є дослiдження iснуючого законодавства про закупiвлi митними органами товарiв, робiт i послуг за державнi кошти, еволюцiї його становлення та прогнозування iмовiрних напрямкiв його подальшого розвитку.

1. Поняття та сутнiсть закупiвель за державнi кошти

Формування стратегiї i нормативної бази закупiвельної полiтики держави – найважливiше завдання, що вирiшується в процесi становлення ринкової економiки, адже держава є найбiльшим покупцем товарiв i послуг не лише на внутрiшньому ринку, а й на свiтовому, зокрема, на континентальному ринку Європи.

Закон України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» вiд 22 лютого 2000 року №1490-Ш (далi Закон), хоча з прийняттям Закону «Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Закону України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти»», вже є недiючим, але, поки що, це єдиний законодавчий акт, що дає нам визначення основних понять у цiй сферi. Вiдповiдно до даного закону державна закупiвля – придбання замовником товарiв, робiт i послуг за державнi кошти у порядку, встановленому цим законом, при цьому здiйснення закупiвлi одним замовником в iнтересах iншого забороняється, крiм випадкiв здiйснення закупiвлi товарiв на засадах мiжвiдомчої координацiї. Вiдповiдно ж до Постанови Кабiнету мiнiстрiв України Про здiйснення закупiвель товарiв, робiт i послуг за державнi кошти вiд 28 березня 2008 р. №274 (далi – Тимчасовий порядок), що набув чинностi 2 квiтня 2008 року державна закупiвля це – придбання замовником товарiв, робiт i послуг за державнi кошти в установленому цим Тимчасовим положенням порядку. [3 п. 1]

Нацiонального банку, державних цiльових фондiв, Пенсiйного фонду, фондiв соцiального страхування, якi спрямовуються на придбання товарiв, робiт i послуг, необхiдних для забезпечення дiяльностi зазначених органiв.

установи та органiзацiї, визначенi Конституцiєю i законодавством України, пiдприємства, установи чи органiзацiї, утворенi в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республiки Крим чи органами мiсцевого самоврядування та уповноваженi на отримання державних коштiв, взяття за ними зобов’язань i здiйснення платежiв.

їх дочiрнi пiдприємства, а також пiдприємства i господарськi товариства, у статутному капiталi яких 50 та бiльше вiдсоткiв належать державним, у тому числi казенним пiдприємствам i господарським товариствам, у статутному капiталi яких державна частка акцiй (часток, паїв) перевищує 50 вiдсоткiв (далi – пiдприємства), здiйснюють закупiвлю в установленому Тимчасовим положенням порядку. Таким чином пiдприємства до встановлення Кабiнетом Мiнiстрiв України особливостей здiйснення ними закупiвлi, здiйснюють закупiвлi у порядку, встановленому Тимчасовим положенням, не лише за державнi кошти, визначенi в пiдпунктi 4 пункту 2 Тимчасового положення, а також за iншi власнi кошти пiдприємств, отриманнi вiд фiнансово-господарської дiяльностi.

Всi негативи взаємовiдношень держави i бiзнесу стають дуже помiтними, коли мова йде про державне замовлення (закупiвлi). Навiть в розвинутих країнах корпорацiї втрачають залишки цивiлiзованостi в боротьбi за частку «державного пирога». Неупереджена статистика свiдчить, що навколо державних замовлень здiйснюється бiля 40% всiх корупцiйних дiянь в США, Захiднiй Європi, Японiї i в країнах Азiї, що швидко розвиваються [ 12. 56].

Неефективнiсть закупiвлi може призвести до надмiрних витрат у формi:
• пiдвищення цiн;

• придбання обмежених та/або низькоякiсних послуг;

• вiдстрочення реалiзацiї проектiв;

• несприятливих i неповних умов контрактiв для замовника.

Отже, виходячи з вищенаведеного, основними вимогами до закупiвель, державних є:

• справедливiсть i неупередженiсть;

• ефективнiсть процесу;

• звiтнiсть.

Закон «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» передбачав принципи державних закупiвель, до яких:

максимальна економiя та ефективнiсть;

вiдкритiсть та прозорiсть на всiх стадiях державних закупiвель;

недискримiнацiя учасникiв;

об'єктивна та неупереджена оцiнка тендерних пропозицiй;

вiльного доступу, вiдкритостi та доступностi iнформацiї з питань закупiвель, у тому числi для громадян України та громадських органiзацiй.

Державнi закупiвлi здiйснюють на конкурсних засадах, що має певнi переваги, основними з яких є:

• досконалiша виробнича конкуренцiя. Конкуренцiя за тендерiв, органiзованих державними замовниками, сприяє постачанню конкурентоспроможних товарiв i послуг, iнновацiям у виробництвi та iнвестицiям, зростанню обсягiв продукцiї, що випускається;

• ефективне державне управлiння. Державнi замовники, здiйснюючи закупiвлi вiдкрито, посилюють довiру постачальникiв i впевненiсть у вiдповiдальностi державних органiв як дiлових партнерiв. Це також має далекосяжнi наслiдки, сприяючи пiдвищенню довiри до загальної законодавчої економiчної бази держави та пiдтримцi її економiчної полiтики.
Крiм того, державна закупiвля вiдiграє стратегiчно важливу роль у таких сферах як:

1) модернiзацiя iнфраструктури;

2) створення нових iнформацiйних технологiй;

3) розвиток охорони здоров'я;

4) обладнання навчальних закладiв;

5) будiвництво та реконструкцiя закладiв охорони здоров'я i навчальних закладiв.

Водночас Закон не охоплював такi сфери:

• закупiвлi в межах мiжнародних угод, наприклад, проекти що фiнансуються Свiтовим банком, Європейським банком або iншими двостороннiми угодами;

• закупiвлi послуг у процесi приватизацiї;

• закупiвлi робiт iз стандартизацiї.

Вiдповiдно до Наказу Держмитслужби України Про затвердження Порядку закупiвлi товарiв, робiт i послуг за державнi кошти в митних органах, спецiалiзованих митних установах i органiзацiях 06. 08. 2007 №664 здiйснює закупiвлi в наступних випадках:

· товарiв, у тому числi форменого одягу, транспортних засобiв, спецiальної та комп'ютерної технiки, технiчних засобiв митного контролю, житла для працiвникiв митних органiв, спецiалiзованих митних установ i органiзацiй i їх сiмей;

· послуг, у тому числi на побутове обслуговування, проведення поточного ремонту службових примiщень, забезпечення транспортом (крiм залiзничного), на здiйснення наукових дослiджень, експериментiв, розробок i створення науково-технiчної продукцiї згiдно з Багатогалузевою науково-технiчною програмою розвитку Державної митної служби України;

· робiт, у тому числi з проектування, будiвництва (реконструкцiї) та капiтального ремонту об'єктiв митної iнфраструктури.

Цi вимоги застосовуються до всiх закупiвель товарiв, робiт i послуг, якi здiйснюються за рахунок державних коштiв, за умови, що вартiсть закупiвлi товару (товарiв), послуги (послуг) становить або перевищує 100 тисяч гривень, а для робiт – 300 тисяч гривень вiдповiдно до нової Постанови КМУ вiд 28 березня 2008 р. №274 Про здiйснення закупiвель товарiв, робiт i послуг за державнi кошти (Закон передбачав 20 i 50 тисяч вiдповiдно).

Процедури закупiвлi, передбаченi у вищезазначеному Наказi, не застосовуються у випадках, якщо предметом закупiвлi є:

· централiзоване водопостачання та водовiдведення;

· централiзоване постачання теплової енергiї;

· поштовi послуги, а також поштовi марки та маркованi конверти;

· телекомунiкацiйнi послуги, у тому числi щодо трансляцiї радiо – та телесигналiв (за винятком послуг мобiльного зв'язку та iнтернет-послуг);

· користування залiзничними колiями;

· товари, роботи чи послуги, якi у зв'язку з їх спецiальним призначенням становлять державну таємницю;

· електрична енергiя, її передача та розподiл;

· послуги з авiаперевезення офiцiйних державних делегацiй;

· послуги з продовження строку оренди засобiв зв'язку.

Постанова КМУ продовжує цей список ще на 33 пункти:

· книги, перiодичнi видання та iншi документи, зафiксованi на паперi, магнiтнiй, кiно- i фотоплiвцi, оптичних дисках або iнших носiях iнформацiї для поповнення бiблiотечних фондiв;

· товари i послуги, пов’язанi з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот i монет;

· послуги, закупiвля яких здiйснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частинi здiйснення державних запозичень, обслуговування i погашення державного боргу;

· товари, роботи i послуги, закупiвля яких здiйснюється замовниками, розташованими за межами України та iншi.

Якщо предметом закупiвлi є продукцiя харчової промисловостi, лiкарськi засоби та вироби медичного призначення, пальне, послуги з органiзацiї гарячого харчування, транспортнi послуги, послуги з ремонту, то Держмитслужба, iншi митнi органи й спецiалiзованi митнi установи та органiзацiї на перiод проведення процедури закупiвлi мають право для поточних потреб здiйснити закупiвлю необхiдного предмета закупiвлi без застосування процедур закупiвлi, передбачених цим Порядком, на суму коштiв, яка не перевищує 10 вiдсоткiв загальної очiкуваної вартостi предмета закупiвлi, про що протягом трьох робочих днiв повiдомляє Антимонопольний комiтет України, Мiжвiдомчу комiсiю з питань державних закупiвель (далi – Комiсiя) та Тендерну палату України.

Це положення не застосовується при проведеннi Держмитслужбою, митними органами й спецiалiзованими митними установами та органiзацiями наступної процедури закупiвлi щодо такого самого предмета закупiвлi.

2. Правове регулювання закупiвель товарiв, робiт i послуг митними органами

2. 1 Процедури державних закупiвель

Законом України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» було передбачено такi процедури закупiвель:

1. вiдкритi торги iз зменшенням цiни;

2. торги з обмеженою участю;

3. двоступеневi торги;

4. запит цiнових пропозицiй (котирувань);

5. закупiвля у одного учасника;

6. редукцiон.

7. Всi цi процедури передбаченi i в Тимчасовому положеннi.

Згiдно законодавства України у нормативних документах використовуються слова «закупiвля» або «торги». Але беручи до уваги той факт, що вся українська дiлова спiльнота використовує саме поняття «тендер», то в данiй роботi теж буде використовуватися два поняття: «тендер» та «закупiвля».

Варто також визначати що саме означає поняття «тендер». Тендер (з англiйської)

1. форма розмiщення замовлення на яку-небудь роботу, яка передбачає визначення виконавця шляхом конкурсного вiдбору кращої тендерної пропозицiї або конкурс на право виконання яких-небудь робiт;

2. бланк з пропозицiєю визначених вимог, послуг, що розсилається органiзаторам торгiв потенцiальним учасникам;

4. письмова пропозицiя вiдносно поставки товарiв за строковим контрактом;

5. цiна, запропонована пiдприємством, при визначеннi якої виходять перш за все з цiн, що їх можуть призначити конкуренти.

Найбiльш ефективним способом закупiвель є тендер – спосiб отримання замовлення на постачання товарiв, надання послуг або проведення пiдрядних робiт на визначених в тендернiй документацiї умовах, в обумовленi термiни на принципах переваги, справедливостi та ефективностi. Договiр укладається з переможцем такого тендеру – учасником, який подав пропозицiю, яка вiдповiдає всiм вимогам тендерної документацiї i пропонує найкращi умови (не обов’язково мiнiмальну цiну). Тендери пiдроздiляються на вiдкритi та закритi, можуть проводитись в один або два етапи.

Вiдкритi торги – тендер, у якому можуть приймати участь усi постачальники. Це означає, що будь – який постачальник може подати заявку на участь у тендерi. Проте, в окремих випадках, цi заявки можуть не розглядатися (наприклад, постачальник не задовольняє встановленi вимоги щодо квалiфiкацiї учасникiв). Як можна побачити на прикладi Енергетичної митницi (додаток №1) митнi органи найчастiше здiйснюють закупiвлi шляхом проведення вiдкритих торгiв iз зменшенням цiни.

(обмежений ринок, спецiалiзована продукцiя, термiнова закупiвля, секретнi закупiвлi).

Повiдомлення про проведення вiдкритих торгiв публiкується у засобах масової iнформацiї мiжнародного або нацiонального розповсюдження, в окремих випадках (закупiвля складної спецiальної продукцiї) – у тематичних ЗМІ, а також розмiщається у мережi Інтернет. Приклад повiдомлення наведено у додатку №2.

пiсля її оплати.

Пiсля отримання тендерної документацiї постачальники протягом достатньо тривалого часу готують свої тендернi пропозицiї, тобто збирають всi необхiднi довiдки, проводять необхiднi розрахунки i готують потрiбнi документи. Пiд час пiдготовки тендерної пропозицiї постачальники можуть у письмовiй формi звернутися до органiзатора тендеру з проханням надати роз’яснення щодо окремих положень тендерної документацiї. Органiзатор тендеру в обов’язковому порядку повинен задовольнити такi запити також у письмовiй формi.

Постачальники зобов’язанi подати тендернi пропозицiї не пiзнiше термiну, вказаного у тендернiй документацiї. Органiзатор тендеру зобов’язаний зареєструвати будь-яку тендерну пропозицiю i, на вимогу постачальника, надати розписку про її отримання.

В конкретно визначений день та в конкретно визначеному мiсцi органiзатор тендеру розкриває кожну отриману тендерну пропозицiю i оголошує її основнi умови (перед усiм найменування i адресу постачальника, цiну тендерної пропозицiї i короткий опис запропонованої цим постачальником продукцiї). На цiй процедурi мають право бути присутнiми представники постачальникiв, якi подали тендернi пропозицiї.

Потiм протягом певного часу органiзатор тендеру оцiнює тендернi пропозицiї i готує рекомендацiї щодо визначення переможця тендеру.

Визначення переможця тендеру вiдбувається на засiданнi тендерного комiтету. Члени тендерного комiтету оцiнюють пропозицiї постачальникiв та, згiдно критерiїв, визначених у тендернiй документацiї, визначають переможця. Постачальнику, якого визнано переможцем тендеру, надсилається письмове запрошення пiдписати договiр.

Процедура вiдкритих торгiв також передбачає оприлюднення iнформацiї про результати торгiв. Оприлюднення iнформацiї про результати торгiв особливо важливе при державних закупiвлях, адже таким чином всi платники податкiв iнформуються про використання державних (бюджетних) коштiв.

Закритi торги (торги з обмеженою участю) – процедура закупiвлi, участь у якiй можуть приймати лише спецiально запрошенi постачальники. Це означає, що заявку на участь у тендерi можуть подати лише тi постачальники, якi отримали спецiальне запрошення. Заявки iнших постачальникiв вiдхиляються без розгляду.

Процедура торгiв з обмеженою участю передбачає, що замовник самостiйно визначає коло учасникiв тендера. Зазвичай коло учасникiв тендера формується на пiдставi проведених маркетингових дослiджень або на пiдставi досвiду минулих закупiвель. В усьому iншому торги з обмеженою участю практично не вiдрiзняються вiд вiдкритих торгiв.

закупiвлi, коли проведення вiдкритих торгiв є недоцiльним з урахуванням витрат часу та засобiв. Закритi торги також застосовуються у випадку закупiвлi для потреб нацiональної оборони та безпеки (секретнi закупiвлi). Застосування процедури торгiв з обмеженою участю для закупiвлi товарiв, робiт i послуг, очiкувана вартiсть яких перевищує 500 тисяч гривень, потребує отримання вiдповiдного висновку Мiжвiдомчої комiсiї з питань державних закупiвель, крiм випадку, коли процедура торгiв з обмеженою участю застосовується пiсля проведення попередньої квалiфiкацiї учасникiв.

Двоступеневi торги проводяться у випадку закупiвлi складної продукцiї, коли замовнику важко чiтко сформувати вимоги до предмету закупiвлi або необхiдно провести переговори з постачальниками (виконавцями) з метою визначення їх можливостей щодо виконання поставленого завдання. Найчастiше ця процедура використовується при проведеннi тендерiв на виконання науково-дослiдних, проектно-конструкторських та технологiчних робiт, а також в будiвництвi. Двоступеневi торги дозволяють замовнику ознайомитися з можливостями постачальникiв та, оцiнити їх (методику, технiку i т. д.), сформувати свої вимоги.

На першому етапi проводяться переговори з учасниками стосовно технiчної частини їх пропозицiй. Процедура двоступеневих торгiв передбачає, що замовник на першому етапi розробляє початковий варiант технiчного завдання, на основi якого постачальники готують початковi тендернi пропозицiї (без зазначення цiни та iнших комерцiйних умов). Потiм замовник проводить переговори, пiд час яких узгоджуються варiанти технiчного завдання на основi наданих постачальниками пропозицiй. Пiсля закiнчення переговорiв замовник готує остаточний варiант технiчного завдання.

На другому етапi постачальники (лише тi, якi приймали участь у першому етапi торгiв) подають остаточнi тендернi пропозицiї з технiчним завданням (пiдготованим з урахуванням усiх внесених замовником змiн) та комерцiйною пропозицiєю (цiни, термiнiв та графiкiв розрахункiв, умов постачання i т. iн.) у тому ж порядку, у якому вiдбувається подання тендерних пропозицiй пiд час вiдкритих торгiв. Отримавши такi остаточнi пропозицiї замовник забезпечує їх порiвняння та оцiнку, обирає переможця тендеру i пiдписує з ним договiр.

складної та дорогої продукцiї.

Іншi способи закупiвлi, такi як запит цiнових пропозицiй (котирувань) i закупiвля у одного учасника, повиннi застосовуватись або при невеликому об’ємi закупiвлi, або у особливих випадках у разi наявностi спецiального дозволу контролюючого органу. Але на практицi замовники iнодi порушують цей принцип – закупiвлю штучно подiляють на частини (лоти), щоби уникнути торгiв i застосувати запит котирувань.

Запит цiнових пропозицiй (котирувань) проводиться не менше нiж у трьох учасникiв. Кожен постачальник може запропонувати лише одну цiнову пропозицiю. Запит котирувань (цiнових пропозицiй) – процедура закупiвлi, пiд час якої здiйснюється запит цiни на продукцiю конкретної специфiкацiї з визначеними умовами постачання.

надсилаються письмовi запити з проханням повiдомити цiну на необхiдну продукцiю. Отримавши вiдповiдi постачальникiв (цiновi котирування), замовник здiйснює їх оцiнку (спiвставлення) i визначає переможця тендеру.

Запит котирувань застосовується при закупiвлi невеликих об’ємiв стандартизованої простої продукцiї (перед усiм товарiв).

– спосiб здiйснення закупiвлi коли запрошення до участi у тендерi надсилається лише одному постачальнику.

застосуванням iнших процедур неможлива (надзвичайнi ситуацiї: стихiйнi лиха, аварiї тощо). Як правило, застосування закупiвлi у одного учасника вимагає погодження з вiдповiдним компетентним органом державної влади.

Якщо предметом закупiвлi є товари, роботи чи послуги, для яких iснує постiйно дiючий ринок та якi виробляються або виконуються не за окремо розробленими специфiкацiями, застосовується процедура редукцiону.

Редукцiон – аукцiон на зниження цiни.

При проведеннi редукцiону замовник не продає, а купує необхiдну йому продукцiю. Вiн встановлює початкову цiну, яку готовий за неї заплатити, а продавцi роблять йому свої пропозицiї, поступово знижуючи цiнову планку.

Переможцем редукцiону вважається учасник, який запропонував найменшу вартiсть за предмет закупiвлi.

Разом з тим редукцiон, в широкому розумiннi, означає не лише змагання цiни. Цiлком виправданим є застосування редукцiону i до змiстовної частини тендерної пропозицiї – учасники торгiв, наприклад, можуть запропонувати кращi умови поставки, бiльший строк гарантiйного обслуговування i т. iн.

Таким чином, застосування процедури редукцiону може ще бiльш пiдвищити ефективнiсть тендерної закупiвлi.

розпорядникiв коштiв Державного бюджету України передбачається закупiвля одного з товарiв, якi закуповуються на умовах мiжвiдомчої координацiї, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень, Антимонопольний комiтет України подає Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї щодо визначення генерального замовника. Генеральний замовник:

· здiйснює процедури закупiвлi вiдповiдних товарiв згiдно iз законодавством та визначає учасникiв – переможцiв процедури закупiвлi;

· iнформує всiх заiнтересованих головних розпорядникiв коштiв Державного бюджету України про результати процедур закупiвлi.

вимогам головного розпорядника коштiв Державного бюджету України щодо його технiчних характеристик, якостi, умов поставки, цiни тощо. У цьому разi головний розпорядник має право вiдмовитися вiд укладення договору закупiвлi, поiнформувавши про це генерального замовника, i самостiйно здiйснити процедуру закупiвлi такого товару.

Генеральний замовник пiсля отримання вiд замовникiв повiдомлень про акцепт тендерних пропозицiй та укладення договору або вiдмову в акцептi тендерних пропозицiй подає Антимонопольному комiтету України i усiм заiнтересованим замовникам звiт про результати здiйснення процедур закупiвлi iз зазначенням у ньому всiх замовникiв

Отже, як бачимо, процедури державних закупiвель виписанi в законi достатньо чiтко.

Стадiями державних закупiвель, що здiйснюються митними органами, є:

1) затвердження кошторису;

2) затвердження рiчного плану державних закупiвель;

3) обрання i проведення процедур закупiвель на пiдставi затвердженого кошторису та рiчного плану державних закупiвель;

4) визначення переможця процедури закупiвлi;

5) укладання договорiв про закупiвлю;

6) складання звiту про результати здiйснення процедури закупiвлi;

7) виконання договорiв про закупiвлю;

8) контроль за виконанням договорiв про закупiвлю.

Рiчний план закупiвель затверджується у мiсячний строк пiсля затвердження кошторису й оприлюднюється шляхом розмiщення в однiй iнформацiйнiй системi в мережi Інтернет протягом 15 календарних днiв з дати його затвердження, змiни до нього надсилаються Антимонопольному комiтету України у випадку та в порядку, що визначенi цим органом, та оприлюднюються шляхом розмiщення в iнформацiйнiй системi в мережi Інтернет протягом 15 календарних днiв з дати їх затвердження.

Органiзацiя та проведення процедур закупiвель товарiв, робiт i послуг за рахунок державних коштiв у централiзованому порядку та для потреб центрального апарату здiйснюються Тендерним комiтетом Державної митної служби України.

Тендерний комiтет створюється для органiзацiї та проведення процедур закупiвлi товарiв, робiт та послуг за державнi кошти на засадах колегiальностi у прийняттi рiшень, вiдсутностi конфлiкту iнтересiв членiв тендерного комiтету та їх неупередженостi. Склад тендерного комiтету, положення про тендерний комiтет затверджуються рiшенням замовника. До складу тендерного комiтету замовника не можуть входити посадовi особи та представники учасникiв, їх близькi родичi, посадовi особи об'єднань пiдприємств, їх представники та близькi родичi. Членами тендерного комiтету є представники замовника в кiлькостi не менше 5 осiб.

Керiвництво роботою тендерного комiтету здiйснює його голова, який призначається рiшенням замовника у виглядi вiдповiдного розпорядчого акта та є особою, що має право на пiдписання договорiв про закупiвлю. Голова тендерного комiтету органiзовує його роботу i несе персональну вiдповiдальнiсть за виконання покладених на комiтет функцiй.

Голова тендерного комiтету призначає заступника (заступникiв) голови, вiдповiдального секретаря та визначає функцiї кожного члена тендерного комiтету. Рiшення з питань, що розглядаються на засiданнях тендерного комiтету, приймаються простою бiльшiстю голосiв у присутностi не менше двох третин членiв тендерного комiтету. У разi рiвного розподiлу голосiв голос голови комiтету є ухвальним. Рiшення комiтету оформляється протоколом, який пiдписується усiма членами тендерного комiтету, що брали участь у голосуваннi. Члени тендерного комiтету протягом шести мiсяцiв з моменту вступу до тендерного комiтету мають отримати вiдповiднi свiдоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи пiдвищення квалiфiкацiї з питань органiзацiї та здiйснення процедур закупiвель. Повторне пiдвищення квалiфiкацiї або навчання здiйснюється не рiдше одного разу кожнi два роки. Інформацiю про проходження членами тендерного комiтету навчання чи пiдвищення квалiфiкацiї з питань органiзацiї та здiйснення процедур закупiвель з копiями вiдповiдних свiдоцтв замовник надсилає Мiжвiдомчiй комiсiї з питань державних закупiвель не пiзнiше 15 сiчня року, наступного за звiтним.

У разi виявлення Комiсiєю порушень за результатами дiяльностi тендерного комiтету, здiйснених ним закупiвель, якi призвели до вiдмiни процедури закупiвлi та/або визнання договору недiйсним (нiкчемним), Комiсiя має право прийняти рiшення щодо виключення зi складу тендерного комiтету осiб, що входять до його складу та/або щодо вчинення замовником певних дiй для усунення виявлених порушень, про що протягом трьох робочих днiв повiдомляє замовника, Антимонопольний комiтет України, Державне казначейство України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України. Усi рiшення та дiї такого тендерного комiтету з моменту отримання рiшення Комiсiї щодо виключення зi складу тендерного комiтету осiб, що входять до його складу, не мають юридичної сили, а договори, укладенi пiсля отримання такого рiшення, вважаються нiкчемними (недiйсними).

Рiшення Комiсiї щодо виключення зi складу тендерного комiтету осiб, що входять до його складу, тягне за собою внесення вiдомостей про членiв такого тендерного комiтету до перелiку членiв тендерного комiтету, яких за допущенi порушення було виключено зi складу тендерного комiтету, та недопущення таких осiб до членства у будь-якому тендерному комiтетi строком на два роки.

Перелiк оприлюднюється на офiцiйному Інтернет-сайтi Комiсiї. Вiдомостi до перелiку вносяться протягом трьох робочих днiв з моменту прийняття Комiсiєю вiдповiдного рiшення. Датою включення вiдомостей про членiв такого тендерного комiтету до перелiку є дата прийняття Комiсiєю вiдповiдного рiшення.

Замовник протягом трьох робочих днiв з моменту отримання рiшення Комiсiї щодо виключення зi складу тендерного комiтету осiб, що входять до його складу, зобов’язаний затвердити новий склад тендерного комiтету та про прийняте рiшення протягом одного робочого дня повiдомити Комiсiю, Антимонопольний комiтет України, Державне казначейство України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України.

Державне казначейство України не має права здiйснювати платежi з рахунку замовника у разi, якщо поданi документи щодо здiйснення державних закупiвель мiстять пiдписи осiб, стосовно яких є рiшення Комiсiї щодо їх виключення зi складу тендерного комiтету. У разi подання таких документiв на здiйснення платежiв Державне казначейство України протягом двох робочих днiв повiдомляє правоохороннi органи, а також Комiсiю, Антимонопольний комiтет України, Тендерну палату України.

Спецiалiсти, юристи, економiсти, консультанти та iншi фiзичнi чи юридичнi особи, якi можуть залучатися до роботи тендерних комiтетiв на договiрних засадах вiдповiдно до законодавства, та нотарiуси, якi посвiдчують договори про закупiвлю (в разi нотарiального посвiдчення договорiв про закупiвлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комiтету та не несуть вiдповiдальностi за рiшення, дiї або бездiяльнiсть тендерного комiтету та службових осiб замовника, учасника чи iнших осiб, та за виконання (невиконання) договорiв про закупiвлю, укладених на пiдставi рiшення тендерного комiтету замовника, та за наслiдки, спричиненi такими рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю.

Закупiвля товарiв, робiт i послуг може здiйснюватися шляхом проведення таких процедур:

вiдкритих торгiв iз зменшенням цiни; торгiв з обмеженою участю;

двоступеневих торгiв; запиту цiнових пропозицiй (котирувань);

закупiвлi в одного учасника; редукцiону.

Керiвник митного органу (спецiалiзованої митної установи або органiзацiї), на який положенням про цей орган (установу) покладено функцiї здiйснення закупiвлi (у тому числi в централiзованому порядку) товарiв, робiт i послуг для потреб митних органiв, спецiалiзованих митних установ i органiзацiй, подає на погодження до Фiнансово-економiчного управлiння Держмитслужби України (служби фiнансiв, бухгалтерського облiку та звiтностi iншого митного органу, спецiалiзованої митної установи або органiзацiї) у строк, що не перевищує 10 календарних днiв з дня затвердження кошторису витрат, пропозицiї до проекту рiчного плану закупiвель вiдповiдно до затвердженого кошторису у частинi вiдповiдностi кошторисним призначенням i Рiчний план дiяльностi Тендерного комiтету з органiзацiї та проведення процедур державних закупiвель.

Вибiр процедури закупiвлi, строки її проведення та визначення вiдповiдального за проведення закупiвлi, розглядаються на засiданнi Тендерного комiтету, що вiдображається у Рiчному планi закупiвель товарiв, робiт i послуг за державнi кошти, який затверджується головою Тендерного комiтету.

З метою запобiгання проявам корупцiї та формування ефективного конкурентного середовища у сферi закупiвель замовник зобов'язаний забезпечити прозорiсть здiйснення державних закупiвель шляхом оприлюднення необхiдної iнформацiї, передбаченої цим Законом щодо закупiвлi товарiв, робiт i послуг за державнi кошти за допомогою iнформацiйних систем у мережi Інтернет, а саме розмiстити:

· рiчнi плани державних закупiвель;

· оголошення про заплановану закупiвлю чи про проведення попередньої квалiфiкацiї;

· протокол розкриття тендерних (цiнових) пропозицiй;

· запит щодо цiнових пропозицiй (котирувань);

· звiт про результати здiйснення процедури закупiвлi, включаючи всi додатки до нього;

· оголошення про результати проведеної процедури закупiвлi;

· iнформацiю, що стосується розгляду скарги, у разi її надходження (iнформацiю про отримання скарги, рiшення щодо розгляду скарги).

Вiдповiдно до пункту 13 Тимчасового положення оголошення про заплановану закупiвлю чи про проведення попередньої квалiфiкацiї публiкується безоплатно в iнформацiйному бюлетенi «Вiсник державних закупiвель», що видається уповноваженим органом та безоплатно розмiщується на веб-порталi з питань державних закупiвель, створеному уповноваженим органом. Доступ для користувачiв до iнформацiї, розмiщеної на веб-порталi з питань державних закупiвель, створеному уповноваженим органом, є безоплатним.

Згiдно з пунктом 14 Тимчасового положення, процедура закупiвлi не може здiйснюватися до публiкацiї оголошення про неї в iнформацiйному бюлетенi «Вiсник державних закупiвель» та на веб-порталi з питань державних закупiвель, крiм випадкiв застосування замовником у порядку, встановленому Тимчасовим положенням, процедур торгiв з обмеженою участю, запиту цiнових пропозицiй (котирувань) та закупiвлi в одного учасника.

До створення уповноваженим органом веб-порталу з питань державних закупiвель процедура закупiвлi не може здiйснюватися до публiкацiї оголошення, про неї в iнформацiйному бюлетенi «Вiсник державних закупiвель», крiм випадкiв застосування замовником у порядку, встановленому Тимчасовим положенням, процедур торгiв з обмеженою участю, запиту цiнових пропозицiй (котирувань) та закупiвлi в одного учасника.

При цьому замовники мають право додатково оприлюднювати оголошення про заплановану закупiвлю на власних офiцiйних веб-сайтах або на веб-сайтах головних розпорядникiв бюджетних коштiв у роздiлi «Державнi закупiвлi» та у друкованих засобах масової iнформацiї загальнодержавної сфери розповсюдження.

Оголошення про проведення процедури закупiвлi та її результати, що пiдлягають опублiкуванню в iнформацiйному бюлетенi «Вiсник державних закупiвель».

Порядок прийняття вiд замовникiв, реєстрацiї та публiкацiї в iнформацiйному бюлетенi «Вiсник державних закупiвель» оголошень про проведення процедури закупiвлi та її результати встановлюється уповноваженим органом.

Електронна копiя чергового номера iнформацiйного бюлетеня «Вiсник державних закупiвель» розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Мiнекономiки.

Мiнекономiки як уповноважений орган на пiдставi пiдпункту 7 пункту 9 Тимчасового положення надаватиме роз’яснення порядку застосування законодавства України про закупiвлi товарiв, робiт i послуг за державнi кошти на письмовi звернення в установленому порядку. Роз’яснення надаватимуться за пiдписом Мiнiстра або уповноваженого ним заступника. (Закон у редакцiї 2007 року вiдмiнив право Мiнекономiки надавати роз’яснення, право давати рекомендацiї щодо застосування законодавства про державнi закупiвлi мала Тендерна Палата. І хоча цi рекомендацiї не мали особливої юридичної сили, всi орiєнтувалися саме на цi рекомендацiї, за вiдсутнiстю iнших).

Офiцiйна iнформацiя про застосування законодавства про закупiвлi товарiв, робiт i послуг за державнi кошти буде оперативно розмiщуватись на веб-сайтi Мiнекономiки.

Інформацiя щодо державних закупiвель розмiщується послiдовно принаймнi в однiй з iнформацiйних систем у мережi Інтернет згiдно з власним регламентом та в порядку, передбаченому iнформацiйними системами. При цьому в обранiй замовником iнформацiйнiй системi у мережi Інтернет мають бути розмiщенi всi без винятку документи щодо державних закупiвель, передбаченi цiєю статтею.

Строки висвiтлення iнформацiї повиннi вiдповiдати строкам здiйснення процедур закупiвель товарiв, робiт i послуг, передбачених Законом. Замовник оприлюднює iнформацiю, передбачену Законом, в iнформацiйних системах в мережi Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному виглядi в порядку, передбаченому iнформацiйними системами.

Вiдповiдальний за проведення торгiв забезпечує:

· розроблення тендерної документацiї та узгодження її членами Тендерного комiтету Держмитслужби України (iншого митного органу, спецiалiзованої митної установи або органiзацiї);

· розроблення листа-запрошення на участь у торгах за процедурою запиту цiнових пропозицiй (котирувань) та узгодження цього листа членами Тендерного комiтету;

· розмiщення оголошення про заплановану закупiвлю чи про проведення попередньої квалiфiкацiї учасникiв у спецiалiзованому друкованому засобi масової iнформацiї iз загальнодержавною сферою розповсюдження, що публiкує iнформацiю виключно з питань державних закупiвель, в iнформацiйному бюлетенi, що видає Мiнекономiки України, а також в iнформацiйних системах у мережi Інтернет. Розсилання запрошень учасникам щодо участi в процедурi торгiв (тендера) з обмеженою участю, запиту цiнових пропозицiй (котирувань) та закупiвлi в одного учасника, а також iнформування учасникiв процедур закупiвель про їх результати. Оголошення про заплановану закупiвлю чи про проведення попередньої квалiфiкацiї учасникiв додатково розмiщуються у вiдповiдних мiжнародних виданнях або в iнформацiйних системах у мережi Інтернет англiйською мовою у разi, якщо очiкувана вартiсть предмета закупiвлi перевищує суму, еквiвалентну: для товарiв – 200 тисячам євро; для послуг – 300 тисячам євро; для робiт – 500 тисячам євро.

· надання (надiслання) учаснику торгiв тендерної документацiї протягом трьох робочих днiв за його офiцiйним запитом;

· у разi надання (надiслання) тендерної документацiї учаснику торгiв на оплатнiй основi – таке надання (надiслання) здiйснюється протягом трьох робочих днiв з моменту її оплати учасником;

· надiслання учасникам тендерної документацiї одночасно iз запрошенням до участi у торгах (при проведеннi торгiв з обмеженою участю);

· надання роз'яснень учасникам процедур закупiвель щодо змiсту тендерної документацiї у разi отримання вiд останнiх вiдповiдних запитiв за пiдписом Голови Тендерного комiтету Держмитслужби України;

· органiзацiю приймання, зберiгання та подання Тендерному комiтету тендерних пропозицiй учасникiв процедур закупiвель для органiзацiї проведення процедури розкриття цих пропозицiй;

перевищує 30 тисяч гривень та 300 тисяч гривень для робiт, а також листа-звернення до Комiсiї для отримання висновку щодо процедури торгiв з обмеженою участю для закупiвлi товарiв, робiт i послуг, очiкувана вартiсть яких перевищує 500 тисяч гривень, крiм випадку, коли процедура торгiв з обмеженою участю застосовується пiсля проведення попередньої квалiфiкацiї учасникiв;

процедур державних закупiвель, матерiалiв для розгляду, порiвняння та оцiнки тендерних пропозицiй (у довiльнiй формi або у виглядi таблиць) Тендерним комiтетом;

· оформлення Звiту про результати здiйснення процедури закупiвлi та оприлюднення його (крiм iнформацiї, що мiстить державну таємницю) протягом 10 календарних днiв з дати його затвердження в iнформацiйнiй системi в мережi Інтернет.

Строк для подання тендерних пропозицiй повинен становити 30 календарних днiв вiд дати опублiкування оголошення про проведення торгiв чи вiдправлення запрошення до участi в них. В окремих випадках цей строк може бути зменшено до 15 календарних днiв (до 10 календарних днiв – у разi проведення торгiв з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звiтi про результати проведення процедури закупiвлi. Вони не повиннi свiдчити про намiри замовника послабити конкуренцiю мiж учасниками.

Замовник (митний орган) безоплатно надсилає або подає учаснику тендерну документацiю протягом трьох робочих днiв з дня отримання вiд нього запиту про подання необхiдних документiв у разi вiдкритих i двоступеневих торгiв та згоди на участь у торгах у разi проведення торгiв з обмеженою участю.

У разi проведення торгiв з обмеженою участю на закупiвлю товарiв i послуг замовник може надсилати тендерну документацiю одночасно iз запрошенням до участi у торгах.

Тендерна документацiя повинна мiстити:

1) iнструкцiю з пiдготовки тендерних пропозицiй;

2) перелiк критерiїв, якi висуваються тендерним комiтетом з метою оцiнки вiдповiдностi учасникiв установленим квалiфiкацiйним вимогам;

3) iнформацiю про необхiднiсть документального пiдтвердження вiдповiдностi учасникiв установленим квалiфiкацiйним вимогам;

4) iнформацiю про характер i необхiднi технiчнi та якiснi характеристики предмета закупiвлi, у тому числi: вiдповiдну технiчну специфiкацiю, плани, креслення, малюнки; кiлькiсть товару; мiсце, де повиннi бути виконанi роботи чи наданi послуги; додатковi послуги, якi повиннi бути наданi; строки поставки товарiв, виконання робiт, надання послуг;

5) перелiк критерiїв та методику їх оцiнки для визначення найкращої тендерної пропозицiї;

6) визначення основних умов, якi обов’язково будуть включенi до договору про закупiвлю чи проекту договору про закупiвлю;

послуг, що закуповуються;

8) спосiб оцiнки i порiвняння альтернативних тендерних пропозицiй;

9) методику розрахунку цiни тендерної пропозицiї iз зазначенням того, чи повинна вона включати iншi елементи, крiм вартостi самих товарiв, робiт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв) тощо.

робочих днiв повинен дати вiдповiдь на запит учасника.

Не пiзнiше нiж за три робочих днi до закiнчення строку подання тендерних пропозицiй замовник має право з власної iнiцiативи чи за результатами запитiв учасникiв внести змiни до тендерної документацiї та повiдомити про зазначенi змiни письмово всiх учасникiв, яким замовник подав тендерну документацiю.

Протягом п'яти календарних днiв з дня акцепту вiдповiдальний за проведення торгiв Держмитслужби України (iншого митного органу, спецiалiзованої митної установи або органiзацiї) надсилає переможцю торгiв повiдомлення про акцепт тендерної пропозицiї, строк дiї якої незакiнчений, а також надсилає всiм учасникам процедур вiдкритих торгiв iз зменшенням цiни, двоступеневих торгiв i торгiв з обмеженою участю письмове повiдомлення про результати торгiв (у тому числi через iнформацiйнi системи в мережi Інтернет) iз зазначенням назви та мiсцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозицiя якого визнана найкращою за результатами оцiнки.

її розроблення визначаються залежно вiд особливостей предмета закупiвлi. При проведеннi редукцiону, який здiйснюється у два етапи, на першому етапi всi учасники подають попереднi тендернi пропозицiї без зазначення цiни. Тендерна документацiя при цьому передбачає лише пропозицiї щодо технiчних, якiсних та iнших характеристик предмета закупiвлi, а також умови поставки та квалiфiкацiйнi вимоги.

Пiд час розкриття тендерних пропозицiй на другому етапi представники учасникiв можуть зменшувати цiну тендерної пропозицiї на крок редукцiону. Початковою цiною для редукцiону вважається мiнiмальна цiна тендерної пропозицiї. Якщо пiсля трикратного оголошення початкової або наступної цiни жоден з учасникiв не запропонував нової цiни, редукцiон припиняється i переможцем визначається учасник, який був названий останнiм та запропонував найнижчу цiну.

При проведеннi вiдкритих торгiв iз зменшенням цiни, двоступеневих торгiв i торгiв з обмеженою участю переможець торгiв визначається iз числа учасникiв, тендернi пропозицiї яких не були вiдхиленi, на основi критерiїв i методики оцiнки тендерних пропозицiй, зазначених у тендернiй документацiї.

процедури запиту цiнових пропозицiй (котирувань) переможцем визначається той учасник, який подав пропозицiю, що вiдповiдає вимогам, викладеним у запитi (листi-запрошеннi для участi в процедурi закупiвлi) Держмитслужби України (iншого митного органу, спецiалiзованої митної установи або органiзацiї), та має найнижчу цiну. Рiшення Тендерного комiтету Держмитслужби України (iнших митних органiв, спецiалiзованих митних установ або органiзацiй) приймається на закритих засiданнях у присутностi не менш як двох третин його складу вiдкритим голосуванням простою бiльшiстю голосiв та оформлюється протоколом.

Замовник зобов'язаний вiдхилити тендерну або квалiфiкацiйну пропозицiю у разi, якщо вiн має незаперечнi докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якiй службовiй особi замовника, iншого державного органу винагороду в будь-якiй формi (пропозицiя про найм на роботу, цiнна рiч, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рiшення щодо визначення переможця процедури закупiвлi або на застосування замовником певного виду процедури закупiвлi.

Також замовник зобов'язаний вiдхилити тендерну або квалiфiкацiйну пропозицiю у разi, якщо вiн має незаперечнi докази того, що:

· фiзичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений пiд час здiйснення процедури закупiвлi, чи iнший злочин, вчинений з корисливих мотивiв, судимiсть з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

· посадову особу учасника, яку призначено ним вiдповiдальною за здiйснення процедури закупiвлi, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупiвлi, чи iнший злочин, вчинений з корисливих мотивiв, судимiсть з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

Замовник зобов’язаний вiдхилити тендернi або квалiфiкацiйнi пропозицiї у разi, якщо вони поданi учасниками процедури закупiвлi, якi є пов'язаними особами. Пов’язана особа – особа, що вiдповiдає будь-якiй з наведених нижче ознак:

· юридична особа, яка здiйснює контроль над учасником або контролюється таким учасником, або перебуває пiд спiльним контролем з таким учасником;

· фiзична особа або родичi фiзичної особи, якi здiйснюють контроль над учасником;

Пiд здiйсненням контролю слiд розумiти володiння безпосередньо або через бiльшу кiлькiсть пов'язаних фiзичних чи юридичних осiб найбiльшою часткою (паєм, пакетом акцiй) статутного капiталу учасника, або управлiння найбiльшою кiлькiстю голосiв у керiвному органi такого учасника, або володiння часткою (паєм, пакетом акцiй), яка становить не менше нiж 20 вiдсоткiв статутного капiталу учасника.

такої фiзичної особи та юридичним особам, якi контролюються такою фiзичною особою або членами її сiм'ї.

Родичами вважаються подружжя та їх дiти, батьки, брати, сестри, онуки, подружжя дiтей, батькiв, братiв, сестер, онукiв.

Інформацiя про вiдхилення тендерної або квалiфiкацiйної пропозицiї та пiдстави для вiдхилення подається замовником у звiтi про результати проведення процедури закупiвлi та протягом семи календарних днiв повiдомляється учаснику, який допустив несхвальнi та антиконкурентнi узгодженi дiї, передбаченi цiєю статтею.

Інтернет.

У звiтi про результати здiйснення процедури закупiвлi за встановленою формою, який зберiгається замовником протягом трьох рокiв, обов'язково зазначаються:

· стислий опис предмета закупiвлi;

· найменування та адреси учасникiв, що подали тендернi пропозицiї, квалiфiкацiйнi пропозицiї, найменування та адреса учасника, з яким укладено договiр про закупiвлю, а також цiна цього договору;

· стислий виклад критерiїв порiвняння та оцiнки тендерних пропозицiй i визначення переможця процедури закупiвлi;

· у разi вiдхилення окремих або всiх тендерних пропозицiй – обґрунтування пiдстав вiдхилення;

· дата опублiкування оголошення про заплановану закупiвлю (оголошення про проведення попередньої квалiфiкацiї учасникiв, оголошення щодо цiнових пропозицiй (котирувань)) вiдповiдно до статтi 8 Закону та оголошення (повiдомлення) про результати проведення торгiв вiдповiдно до статтi 291 Закону чи дата вiдправлення запрошення до участi в процедурах торгiв з обмеженою участю, закупiвлi в одного учасника та дата повiдомлення учасникiв про результат проведеної процедури;

· виклад причин i обставин, якими керувався замовник торгiв пiд час обрання iншої процедури закупiвлi, нiж процедура вiдкритих торгiв iз зменшенням цiни, з обґрунтуванням її вибору;

· у разi вiдхилення тендерної пропозицiї вiдповiдно до положень цього Закону – виклад пiдстав для вiдхилення;

· вiдомостi про квалiфiкацiю учасникiв, що подали тендернi пропозицiї; заявки на участь у попереднiй квалiфiкацiї учасникiв або запис про вiдсутнiсть таких заявок; пiдстави застосування попередньої квалiфiкацiї учасникiв; поданi оскарження, позови та результати їх розгляду; зупинення процедури закупiвлi;

· склад тендерного комiтету;

· дата акцепту тендерної пропозицiї та укладення договору про закупiвлю;

· адреси обраних замовником iнформацiйних систем у мережi Інтернет та коди, присвоєнi iнформацiйними системами у мережi Інтернет;

З метою запобiгання порушенням чинного законодавства, пiд час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупiвель, замовник до звiту про результати здiйснення процедури закупiвлi обов'язково додає:

· копiї оголошення про заплановану закупiвлю (оголошення про проведення попередньої квалiфiкацiї, оголошення щодо цiнових пропозицiй (котирувань), оголошення (повiдомлення)) про результати торгiв, що були опублiкованi у спецiалiзованому друкованому засобi масової iнформацiї, завiренi цим друкованим засобом, та в iнформацiйному бюлетенi, що видає Мiнекономiки, а у випадках, якщо вартiсть договору перевищує суму, передбачену частиною третьою статтi 8 Закону, також копiї оголошення про заплановану закупiвлю та про результати торгiв, що були опублiкованi у мiжнародному iнформацiйному бюлетенi.

· копiю документа, що пiдтверджує розмiщення документiв, передбачених статтею 41 Закону, завiрену iнформацiйною системою в мережi Інтернет.

Пiд час оплати за договорами, укладеними пiдприємствами, банки перевiряють наявнiсть звiту про результати здiйснення процедури закупiвлi та iнших документiв, що пiдтверджують виконання такими пiдприємствами вимог Закону.

У разi здiйснення торгiв з обмеженою участю чи процедури закупiвлi в одного учасника органи казначейства (обслуговуючий банк) не мають права здiйснювати платежi з рахунку замовника згiдно з узятим зобов’язанням за договором, якщо закупiвлю здiйснено з порушенням вимог статтi 14 Закону. Інформацiю про такi договори Державне казначейство України (обслуговуючий банк) протягом двох робочих днiв надсилає до правоохоронних органiв, а також до Комiсiї, Антимонопольного комiтету України, Тендерної палати України.

2. 3 Розвиток законодавства про державнi закупiвлi в Українi

i послуг за рахунок державних коштiв. До цього процедура державних закупiвель регулювалася постановами Кабмiну, основною з яких була Постанова Кабiнету Мiнiстрiв вiд 28. 06. 97 р. №694 «Про органiзацiю та проведення торгiв (тендерiв) у сферi державних закупiвель товарiв (робiт, послуг)», якi Кабiнет Мiнiстрiв України активно змiнював. Треба зазначити, що Закон про закупiвлю написаний на пiдставi Постанови про закупiвлi.

Оскiльки Закон «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» став першим законодавчим актом в данiй сферi i внiс новi правила регулювання, вважаю за доцiльне порiвняти його з Постановою, що регулювала цi правовiдносини до цього. Аналiзуючи будiвельнi роботи, використаємо Постанову Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01. 09. 98 р. №1369 «Про проведення торгiв (тендерiв) у будiвництвi».

здiйснює виробництво товарiв, виконує роботи чи надає послуги на територiї України. Преференцiйна поправка – це вiдсоток, на який цiна продукцiї вiтчизняного виробника може перевищувати найвигiднiшу серед поданих пропозицiй.

Замовник надає перевагу тендернiй пропозицiї, поданiй вiтчизняним виробником, шляхом застосування преференцiйної поправки у розмiрi 10% до її цiни або обмежує участь у процедурi закупiвлi виключно вiтчизняними виробниками у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України за умови, що очiкувана вартiсть предмета закупiвлi не перевищує суму, еквiвалентну: для товарiв – 200 тис. євро; для послуг – 300 тис. євро; для робiт – 4 млн. євро.

Преференцiйна поправка до цiни тендерної пропозицiї, поданої пiдприємствами Українського товариства слiпих, Українського товариства глухих, Спiлки органiзацiй iнвалiдiв України та пiдприємствами України, працiвниками яких є особи, що вiдбувають покарання в мiсцях позбавлення волi, незалежно вiд суми очiкуваної вартостi закупiвлi, становить 15% цiни тендерної пропозицiї навiть за умови участi у процедурi закупiвлi лише вiтчизняних виробникiв. Тому зараз спiльнi пiдприємства з органiзацiями iнвалiдiв отримують додатковий поштовх для розвитку власного бiзнесу.

Ранiше, вiдповiдно до абзацу четвертого пункту 41 Постанови про закупiвлi, преференцiйну поправку у розмiрi 15% отримували всi українськi товаровиробники незалежно вiд обсягiв закупiвлi. Таким чином, основна частина вiтчизняних виробникiв втратила 5% преференцiйної поправки й отримала обмеження її застосування залежно вiд суми закупiвель.

По-друге, застосування Постанови про закупiвлi було обов'язковим при закупiвлi товарiв (робiт, послуг) за рахунок коштiв державного бюджету або iноземних кредитiв, що залучаються пiд гарантiї Кабiнету Мiнiстрiв України, якщо вартiсть таких закупiвель дорiвнювала або перевищувала 10 тис. грн. Закон про закупiвлю не передбачає тендера у разi закупiвлi, очiкувана вартiсть якої або частка державних коштiв у якiй не перевищує суму, еквiвалентну 10 тис. євро (для робiт – 40 тис. євро). Тендери у будiвництвi проводилися у разi вартостi робiт вiд 200 тис. грн. Тобто для будiвництва мiнiмальнi цiни тендерiв фактично не змiнилися.

Згiдно з пунктом 7 Постанови про закупiвлi, якщо очiкувана вартiсть предмета закупiвлi дорiвнює або перевищує суму, еквiвалентну $100 тис., – передбачалася публiкацiя, окрiм «Вiсника державних закупiвель», також в iноземнiй пресi, зокрема в технiчних журналах, якi розповсюджуються за мiжнародними каталогами. У разi потреби замовник торгiв мiг також дати оголошення про їх проведення по радiо, телебаченню або у мережi електронного зв'язку. Тепер цi суми також збiльшено до сум, передбачених для преференцiйних ставок: для товарiв – 200 тис. євро; для послуг – 300 тис. євро; для робiт – 4 млн. євро.

Для будiвництва передбачалася обов'язкова публiкацiя в офiцiйних мiжнародних виданнях, якщо очiкувана вартiсть замовлення перевищувала $1 млн.

По-третє, чiтко визначено, що закупiвля може здiйснюватися лише шляхом таких п'яти процедур:

торгiв з обмеженою участю;

запиту цiнових пропозицiй (котирувань);

закупiвлi в одного постачальника (виконавця).

Серед них фактично новою є лише процедура двоступеневих торгiв (деякi випадки колишньої процедури конкурентних переговорiв стали складовою частиною двоступеневих торгiв). Всi iншi прямо або непрямо вже використовуються у державних закупiвлях.

замовника (пункти 22,23 Постанови про закупiвлi). І лише закупiвлi послуг завжди здiйснювалися шляхом процедури вiдкритих торгiв (пункт 25 Постанови про закупiвлi).

процедура державної реєстрацiї торгiв з отриманням вiдповiдного свiдоцтва.

По-шосте, можливим є зростання плати за тендерну документацiю. Ранiше, вiдповiдно до пункту 29 Постанови про закупiвлi, плата за тендерну документацiю повинна була вiдображати тiльки витрати, безпосередньо пов'язанi з їх пiдготовкою, друкуванням та вiдправленням постачальнику (пiдрядчику). Закон про закупiвлю обмеження вартостi тендерної документацiї не мiстить, а плата за тендерну документацiю не повертається.

яких дорiвнювала або перевищувала $100 тис., замовник мав право вимагати тендерного забезпечення вiд усiх постачальникiв у розмiрi до 5% очiкуваної цiни договору. Тепер, вiдповiдно до частини другої статтi 23 Закону про закупiвлю, для робiт розмiр тендерного забезпечення – до 1%, для товарiв та послуг – до 5%.

По-восьме, ранiше, вiдповiдно до пункту 47 Постанови про закупiвлi, повiдомлення про акцепт тендерної пропозицiї повинно було надсилатися протягом 3 днiв з дня визначення торгiв. Тепер таке повiдомлення, вiдповiдно до частини другої статтi 29 Закону про закупiвлю, повинно надсилатися протягом 5 календарних днiв (iмовiрно, для страхування за наявностi вихiдних днiв).

закупiвель вiд 10 до 70 тис. грн., то тепер, вiдповiдно до статтi 32 Закону про закупiвлю, така процедура застосовується за умови вартостi закупiвлi, меншої за 10 тис. євро (для робiт – 40 тис. євро). Таким чином, якщо державнiй органiзацiї треба закупити товар на суму навiть 1 грн., вона повинна отримати цiновi котирування вiд 3 постачальникiв. Така процедура ускладнить життя державним установам, але розширить ринок збуту для тих пiдприємцiв, яких ранiше не допускали до забезпечення держпотреб, зменшить корупцiю.

якщо ваш товар потенцiйно потрiбен в цих установах, наприклад, канцтовари, папiр, меблi, оргтехнiка тощо).

По-десяте, скорочено термiн призупинення торгiв у разi подання скарги з 30 до 15 календарних днiв. Ранiше, вiдповiдно до пункту 67 Постанови про закупiвлi, подання скарги постачальника, у разi порушення замовником торгiв процедури проведення торгiв призупиняло проведення торгiв до 30 календарних днiв. Тепер, вiдповiдно до частини третьої статтi 37 Закону про закупiвлю, термiн такого зупинення скорочено до 15 календарних днiв. Скорочено термiн i пiдстави подання заяв до суду. Якщо ранiше постачальники могли звертатися до суду в будь-який час проведення торгiв (пункт 73 Постанови про закупiвлi), то тепер, вiдповiдно до частини десятої статтi 37 Закону про закупiвлю, якщо протягом 15 календарних днiв з дня вирiшення скарги виконавець не звернувся до суду, рiшення замовника є остаточним.

По-одинадцяте, пiд час здiйснення закупiвлi товарiв, робiт, послуг замовник може вимагати пiд час пiдписання договору з переможцем надання забезпечення (гарантiї) – до 15% – вартостi товарiв i послуг, а також 5% для робiт. А загалом процедура торгiв суттєво не змiнилася.

Слiд також зазначити, що в базовому законi, прийнятому в 2000 роцi, було допущено певних методологiчних помилок в органiзацiї роботи тендерних комiтетiв. Теорiя закупiвель передбачає розмежування функцiй замовника i органiзатора торгiв. Вiд замовника – структурного пiдроздiлу, безпосередньо зацiкавленого в отриманнi якiсних послуг, товарiв, робiт, – вимагається пiдготовка лише технiчних специфiкацiй. Решта процедур – вiд оголошення торгiв до супроводу укладення контрактiв замовником та монiторингу виконання контрактiв, не кажучи вже про пiдготовку численних документiв, – лежить на органiзаторовi торгiв. Якщо замовник зацiкавлений у якiсних товарах, послугах, роботах, незалежно навiть вiд їх вартостi, то органiзатор торгiв вiдповiдає за ретельне дотримання процедур, економiю коштiв та мiнiмiзацiю кiлькостi оскаржень.

Саме для уникнення конфлiкту iнтересiв мiж цими функцiями статус органiзатора торгiв i замовника роздiляють. За тiєю ж логiкою, за якою несумiснiсть функцiй розпорядника коштiв i касира свого часу привела до створення Державного казначейства.

сфера компетенцiї яких поширювалася на всi закупiвлi в межах бюджету.

актiв України» №3205-IV. Вказаним Законом були внесенi суттєвi змiни до Закону України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти», який регулював вiдносини у сферi державних закупiвель

– МЕУ), то з прийняттям змiн до Закону функцiя координацiї державних закупiвель переходить до Антимонопольного комiтету України (надалi – АМКУ). Окрiм «координацiї» державних закупiвель з’являється «нагляд та контроль» за державним закупiвлями.

Вiдповiдно до ст. 3 Закону та п. 1 Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27. 09. 2000 р. №1469 «Про органiзацiйнi заходи щодо функцiонування системи державних закупiвель» у сферi державних закупiвель здiйснювалася лише координацiя державних закупiвель i така функцiя була покладена на МЕУ, а нагляд та контроль за державними закупiвлями взагалi не були законодавчо закрiпленi. До повноважень МЕУ вiдносилося, зокрема, розробка нормативно-правових актiв щодо функцiонування системи державних закупiвель; проведення облiку закупiвель шляхом збирання iнформацiї про запланованi закупiвлi та торги, що вiдбулися; розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупiвлю; роз’яснення порядку застосування законодавства України про закупiвлi; контроль за дотриманням законодавства щодо закупiвель та iн.

Однак Законом в редакцiї вiд 15. 12. 2005 р. було запроваджено нагляд та контроль у сферi державних закупiвель. Так вiдповiдно до ст. 3 Закону в редакцiї вiд 15. 12. 2005 р. «Державний нагляд, контроль та координацiя у сферi закупiвель здiйснюються Верховною Радою України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координацiї закупiвель товарiв, робiт i послуг, Рахунковою палатою, Державною контрольно-ревiзiйною службою України, Державним казначейством України, Мiнiстерством аграрної полiтики України, спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi статистики вiдповiдно до Закону України «Про державну статистику», правоохоронними органами в межах компетенцiї визначеної Конституцiєю України, законами України та цим Законом.» [1. ст. 3]. Таким чином в сферi державних закупiвель, окрiм запровадження нагляду та контролю, було значно розширено список державних органiв, якi повиннi здiйснювати координацiю, нагляд та контроль у сферi державних закупiвель.

Вiдповiдно до ст. 3–1 Закону в редакцiї вiд 15. 12. 2005 р. спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координацiї закупiвель товарiв, робiт i послуг став АМКУ. Надiлення АМКУ координацiйним функцiями обґрунтовується у цiй же статтi − з метою реалiзацiї основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сферi закупiвель.

центральний орган виконавчої влади у галузi статистки вiдповiдно до Закону України «Про державну статистику», правоохороннi органи, а також Спецiальна контрольна комiсiя з питань державних закупiвель, яка створюється при Рахунковiй палатi України (надалi – Комiсiя). До речi, вказана комiсiя є абсолютно новим органом у цiй сферi.

Таким чином у галузi державних закупiвель вiдбулася кардинальна та навряд чи виправдана замiна уповноваженого органу з питань координацiї державних закупiвель. При цьому повноважень у АМКУ стало менше, нiж було в МЕУ. Тому «рокировка» у сферi пововажень виглядає бiльше полiтичним кроком щодо перерозподiлу повноважень, анiж дiєвим реформаторським кроком. Крiм того, збiльшення контролюючих органiв сприятиме можливостям осiб, якi незадоволенi результатами тендерiв, оскiльки тепер з’явилися альтернативи щодо звернення iз скаргою. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 36 Закону в редакцiї вiд 15. 12. 2005 р., з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав i свобод у сферi закупiвель будь-який учасник або iнша особа має право оскаржити рiшення, дiї або бездiяльнiсть замовника:

− замовнику;

− Комiсiї при Рахунковiй палатi;

− до суду.

Тобто законом видiлено три суб’єкти, якi уповноваженi здiйснювати розгляд скарг щодо процедур державних закупiвель. Крiм цього, Законом не встановлено обов’язок скаржника звертатися зi скаргою у певному порядку. Тобто скаржник має право звернутися до будь-якого суб’єкта, уповноваженого розглядати скарги. Об’єктом оскарження не може бути вибiр процедури здiйснення закупiвлi, застосування замовником положень ст. 6 Закону (в цiй статтi розкриваються положення захисту вiтчизняного ринку), а також встановлення вимоги щодо нотарiального посвiдчення договору.

Також даним Законом змiнюється мiнiмальна сума для проведення прилюдних торгiв вартiсть закупiвлi товару(товарiв), послуги (послуг) дорiвнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робiт – 300 тисяч гривень, у порiвняннi з 10 тис. євро для товарiв i послуг; 40 тис. євро – для робiт у редакцiї 2000 року.

Крiм того, ТПУ одержала прерогативу публiкувати у своєму iнформацiйному бюлетенi обов’язкову для розмiщення iнформацiю про держзакупiвлi (безплатно). А ще – визначати список уповноважених iнформацiйних систем, через якi будуть здiйснюватися держзакупiвлi.

До речi, норма закону, що зобов’язала замовникiв розмiщувати iнформацiю про закупiвлi в «обраних» iнформацiйних системах, якi стягують за це плату, стала одним iз ключових пунктiв президентського вето, оскiльки це нововведення може призвести до зловживання й монополiзацiї iнформацiйного простору в сферi держзакупiвель i збiльшення вiдповiдних бюджетних витрат. Пiсля прийняття закону, як свiдчать замовники, вартiсть послуг значно зросла.

У 2007 роцi були внесенi новi змiни до Закону України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти». Серед найважливiших новел, що були введенi цим Законом вирiзняються наступнi:

1. Лiквiдується Спецiальна контрольна комiсiя з питань державних закупiвель при Рахунковiй палатi. Замiсть неї створюється Мiжвiдомча комiсiя з питань державних закупiвель. Дещо змiнюється склад Мiжвiдомчої комiсiї порiвняно зi Спецiальною контрольною комiсiєю, а також значно розширюється коло її повноважень. Змiнюється кворум, за якого засiдання Комiсiї вважається повноважним. Деяких змiн зазнав i порядок прийняття рiшень Комiсiєю.

2. Вiдповiдно до нової редакцiї ч. 1 ст. 2 Закону про закупiвлю цей Закон застосовується до всiх закупiвель товарiв, робiт i послуг, що повнiстю або частково здiйснюються за рахунок державних коштiв, за умови, що вартiсть предмета закупiвлi для товару (товарiв), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робiт – 50 тисяч гривень.

професiйна пiдготовка, перепiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї робiтничих кадрiв у державних професiйно-технiчних навчальних закладах; пiдготовка кадрiв вищими навчальними закладами I–IV рiвнiв акредитацiї. В той же час до цього перелiку додано: послуги з транспортування нафти i нафтопродуктiв трубопроводами; послуги з транспортування природного i нафтового газу трубопроводами та його розподiлу; послуги з транспортування iнших речовин трубопровiдним транспортом; послуги, закупiвля яких проводиться державними банками при здiйсненнi ними банкiвських операцiй вiдповiдно до Закону України «Про банки i банкiвську дiяльнiсть»; послуги з оформлення вантажних митних декларацiй, якi надаються Державною митною службою України; послуги з видачi сертифiкатiв про походження товарiв; ядерне паливо, неопромiненi паливнi елементи (твели) для ядерних реакторiв; послуги, закупiвля яких здiйснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частинi здiйснення державних запозичень, обслуговування i погашення державного боргу.

4. Введено норму, за якої Замовник зобов`язаний вiдхилити тендернi або квалiфiкацiйнi пропозицiї у разi, якщо вони поданi учасниками процедури закупiвлi, якi є пов`язаними особами. Пов`язана особа – особа, що вiдповiдає будь-якiй з наведених нижче ознак:

· юридична особа, яка здiйснює контроль над учасником або контролюється таким учасником, або перебуває пiд спiльним контролем з таким учасником;

· фiзична особа або родичi фiзичної особи, якi здiйснюють контроль над учасником;

· посадова особа учасника, уповноважена здiйснювати вiд iменi учасника юридичнi дiї, спрямованi на встановлення, змiну або зупинення правових вiдносин, а також її родичi.

5. Введено реєстри:

· недобросовiсних учасникiв процедур державних закупiвель, що мiстить вiдомостi про учасникiв: якi безпiдставно вiдмовилися вiд пiдписання договору; з якими було розiрвано договори у зв`язку iз суттєвими порушеннями ними умов договору без наявностi вiдповiдних пiдстав; якi вчинили несхвальнi та антиконкурентнi узгодженi дiї, передбаченi цим Законом; якi порушили законодавство про захист економiчної конкуренцiї у сферi державних закупiвель; якi надали у тендерних пропозицiях будь-яку недостовiрну iнформацiю.

· учасникiв процедур державних закупiвель.

Таким чином, досить суттєвих змiн зазнало законодавство в сферi державних закупiвель iз вступом Закону України «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з питань закупiвлi товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» в силу.

закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти. Хоча достатньо складно уявити законопроект, на пiдготовку якого вiдведено всього 2 тижнi.

12 лютого Рада прийняла в першому читаннi законопроект про держзакупiвлi, що передбачає збiльшення мiнiмального порогу застосування процедур закупiвель товарiв i послуг iз 20 тисяч гривень до 80 тис. гривень, для робiт – з 50 тисяч гривень до 300 тисяч гривень.

На пiдставi цього закону було прийнято Постанову КМУ, про яку зазначалося вище. Ця постанова набирає чинностi одночасно iз набранням чинностi Законом України «Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Закону України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» i дiє до набрання чинностi Законом України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти», розробленим вiдповiдно до зазначеного Закону. Вiдповiдно до Постанови функцiї спецiального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координацiї закупiвель покладено на Мiнiстерство економiки. Таким чином, пiд контроль Мiнекономiки переходять тендери на здiйснення послуг вартiстю понад 100 тисяч гривень та робiт вартiстю понад 300 тисяч гривень. Крiм того, вiдповiдно до Постанови, передбачено при вiдповiдному органi влади iснування контрольно-методичної ради. Ця рада є консультативно-методичним органом, яка дозволяє ефективно аналiзувати процедуру, пов’язану iз закупiвлями, i виносити вiдповiднi пропозицiї щодо дiяльностi спецiального уповноваженого центрального органу виконавчої влади [15]. При цьому, передбачається запровадити безкоштовнi публiкацiї щодо держзакупiвель у «Вiснику державних закупiвель» та державних друкованих органах, зокрема, на Інтернет-ресурсах замовникiв та iнших засобах iнформацiї. Також, за словами Богдана Данилишина, збiльшується вартiсна межа для закупiвель товарiв i послуг, виключаються норми щодо ведення Тематичного каталогу та реєстрiв учасникiв процедур закупiвель. Також визначено перелiк випадкiв, на якi не поширюється дiя тимчасового Положення[15]. Проте основним недолiком є те, що Тимчасове положення не передбачає можливостi зменшення цiни при вiдкритих торгах, що є абсурдним за своєю суттю. Адже в такому разi чесно виграти торги буде практично не можливо, бо у замовника з'являється можливiсть застосувати старий як свiт трюк, щоби перемiг «потрiбний» учасник: цiна, яку пропонує останнiй, спецiально оголошується наприкiнцi, щоб ведучий гарантовано мiг назвати цифру точно меншу, нiж у iнших. Якщо ж вона не збiгається iз зазначеною в пропозицiї «переможця», в силу вступає так звана процедура виправлення арифметичної помилки (а саме – просто замiна насправдi запропонованої цiни на потрiбну). Ця норма суперечить основоположним принципам Угоди про державнi закупiвлi СОТ (General Procurement Agreement – GPA), прийнятої у квiтнi 1994 року.

запровадження обов’язкового повiдомлення в Інтернетi про оголошення тендеру на єдино визначеному сайтi, за яке до того ж стягується вiдчутна плата є, як на мене, неправильним. Доцiльнiше було б на даному сайтi оголошувати лише коротку iнформацiю про проведення конкурсу, а детальну iнформацiю, що вiдповiдала б вимогам закону, розмiщували на власному сайтi.

3. Тенденцiї розвитку законодавства про державнi закупiвлi в Українi

державний закупiвля митний законодавство

є досить значним – майже 120 млрд. грн., i проблеми, що виникають на ньому, позначаються на станi багатьох сфер економiки. Основнi проблеми стосуються передусiм правової та iнституцiйної бази системи державних закупiвель. Тому вкрай потрiбне створення ефективної системи державних закупiвель, що сприятиме розвитку конкурентного середовища та допоможе ефективно використовувати державнi кошти. Одним iз ключових моментiв втiлення в життя такої системи є потреба в удосконаленнi та упорядкуваннi норм чинного законодавства у сферi державних закупiвель та врегулювання актуальних проблемних питань, що виникають в процесi здiйснення закупiвель товарiв, робiт i послуг за державнi кошти.

iз них не в змозi хоч на крок наблизитися до розв'язання головної проблеми в цiй делiкатнiй сферi. Ситуацiю, як i досi, цiлковито контролюватиме Європейське консалтингове агентство (ЄКА). На початку лютого народнi депутати вирiшили вкотре вставити свої «п'ять копiйок» у нову редакцiю Закону про держзакупiвлi. Цього разу рекомендують змiнити граничну межу вартостi предмету закупiвель. Саме про це йдеться у законопроектах, поданих 1-го i 4 лютого дев'ятьма депутатами. Всi вони пропонують збiльшити (а у поодиноких випадках – зменшити) цiновий порiг для застосування Закону про держзакупiвлi державними пiдприємствами, замовниками процедури торгiв iз обмеженою участю та одним учасником, редукцiону, процедури запиту цiнових пропозицiй, застосування тендерного забезпечення тощо. Зазначимо, що в жоднiй пояснювальнiй записцi не вказано, за яким принципом законодавець визначає пропоновану граничну цiну вартостi товарiв у тому чи тому випадку. Депутати обмежилися лише коротким перелiком результатiв ухвалення законопроекту.

По сутi, збiльшення чи зменшення граничної вартостi предмету закупiвель мало позначиться на самiй системi держзакупiвель. Принаймнi про її оздоровлення поки що не варто й згадувати. Адже корiнь головних проблем у сферi держзакупiвель лежить зовсiм в iншiй площинi.

Пiдвищення цiнового порогу для необхiдностi проведення того чи того виду закупiвлi, згiдно iз Законом про держзакупiвлi, можливо, дещо полегшить життя замовникам торгiв, адже через збiльшення рiвня iнфляцiї їм iнодi доводиться проводити закупiвлi за громiздкою i доволi витратною процедурою навiть для того, щоби придбати якiсь дрiбницi – кульковi ручки чи олiвцi.

який передбачає збiльшення цiнового порогу для обов'язкового проведення тендерiв до кiлькох мiльйонiв гривень).

Проте головна iнтрига ситуацiї полягає в тому, що жоден iз зареєстрованих документiв навiть не порушує питання про монополiю ЄКА. Як вiдомо, ця структура ранiше оформила вiдповiднi патенти на тендерну документацiю, спосiб здiйснення держзакупiвель, проведення електронних торгiв, механiзм публiкацiї оголошень про торги в iнтернетi, про неможливiсть через таку ситуацiю створити сайти, де могли би безкоштовно друкуватися оголошення про тендери тощо.

несли додаткових консалтингових, iнформацiйних, юридичних витрат, як це є зараз, – говорить голова Вiльної професiйної спiлки «Небайдужi», фахiвець у сферi державних закупiвель пiдприємства «Редукцiон» Геннадiй Островерх. – Всi проблеми почалися через реформи (2005 року, коли був ухвалений перший варiант чинного нинi закону про держзакупiвлi – ЕП), наслiдки яких ми пожинаємо сьогоднi». [11,45].

Висновок

системи державних закупiвель, що сприятиме розвитку конкурентного середовища та допоможе ефективно використовувати державнi кошти. Одним iз ключових моментiв втiлення в життя такої системи є потреба в удосконаленнi та упорядкуваннi норм чинного законодавства у сферi державних закупiвель та врегулювання актуальних проблемних питань, що виникають в процесi здiйснення закупiвель товарiв, робiт i послуг за державнi кошти.

державної власностi була практично паралiзована. Поширення нових, жорстких правил державних закупiвель на всi державнi та комунальнi пiдприємства призвело до повного блокування процесу укладення нових господарчих договорiв, загрожує зруйнуванням виробничої кооперацiї. Закон також звузив iнформацiйний простiр державних закупiвель. Штучне ускладнення режиму оприлюднення iнформацiї щодо державних закупiвель, яка належить державi, у єдиному комерцiйному Інтернет-ресурсi призвiв до невиправданих додаткових витратах замовникiв розпорядникiв державних коштiв.

Тому скасування Закону дiйсно було необхiдним, проте як зазначають експерти було б доцiльнiше повернутися до попередньої редакцiї, а не приймати розроблене на швидку руку положення, хоча воно також має i позитивнi моменти. До того ж, законопроект, який було прийнято у першому читаннi 12 лютого не вносить абсолютно нiякої новизни. Тендерна палата зберiгає своє панiвне становище i особливих змiн до процедур закупiвель не вноситься. На сьогоднiшнiй день не лише ситуацiя в Українi на ринку державних закупiвель, а й деякi мiжнароднi органiзацiї вимагають вiд України нового закону про державнi закупiвлi. Але це має бути новий закон за змiстовим наповненням, а не за датою прийняття. І проблема полягає не лише у збiльшеннi мiнiмальних сум для проведення прилюдних торгiв, а й у спрощеннi процедур оголошення та проведення тендерiв, створення системи, яка б виключала можливiсть зловживань у данiй сферi. Так, якщо звернутися лише до порушень законодавства про державнi закупiвлi митними органами, то можна навести наступний приклад.

питання про мiсця здiйснення митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, повинно визначатися Кабiнетом Мiнiстрiв України. В той же час, Державною Митною службою України листом вiд 08. 01. 2003 р. за №11/4–09–162-ЕП виняткове право прийняття рiшень щодо необхiдностi вiдкриття та функцiонування ВМК було надано начальникам регiональних пiдроздiлiв. Вiдтак, у зонi дiяльностi Полтавської митницi з використанням фiктивного по сутi тендеру з початку 2003 року пiд назвою вантажно-митного комплексу дiє приватна фiрма «КМ» («КМ», «КМ-2» та «КМ-3»), яка знаходиться на єдиному податку. У порушення Закону України «Про закупiвлю товарiв, робiт та послуг за державнi кошти», тендер був проведений через 10 (а не 45) дiб пiсля оголошення у газетi «Село полтавське», яка розповсюджується переважно у сiльськiй мiсцевостi. Участь у ньому взяли згадана фiрма «KM» та ТОВ «Укрекологiя», котре не мало вiдповiдних документiв на право вiдкриття i експлуатацiї митного лiцензiйного складу. За результатами проведеного таким чином «тендеру», керiвництвом митницi укладено угоду з фiрмою «KM», яка, крiм того, не є власником складських примiщень, а орендує нерухомiсть у iншої комерцiйної структури.

мiж митними лiцензiйними складами.

Таким чином, на сьогоднi в Українi iснує система законодавства, що потребує вдосконалення. Експерти та учасники тендерiв одностайно погоджуються з думкою про те, що найбiльш вдалим був Закон в редакцiї, що iснувала до 1 грудня 2006 року, хоча вона також не була досконалою.

Список лiтератури

1. Закон України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» вiд 22 лютого 2000 року №1490-Ш // Вiдомостi Верховної Ради №2,2002

2. Закон України «Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Закону України «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти»» вiд 20 лютого 2008 року №150-VІ

3. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 березня 2008 р. №274 «Про здiйснення закупiвель товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» //www.kmu.gov.ua

4. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01. 09. 98 р. №1369 «Про проведення торгiв (тендерiв) у будiвництвi» // Офiцiйному вiснику України», 1998 р., №27

5. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24. 09. 97 р. №1058 «Про створення єдиної системи закупiвель товарiв (робiт, послуг) за рахунок коштiв державного бюджету та iноземних кредитiв, що залучаються пiд гарантiї Кабiнету Мiнiстрiв України»; // Офiцiйному вiснику України», 1997 р., №28

6. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22. 11. 99 р. №2113 «Про вдосконалення системи державних закупiвель» // Офiцiйному вiснику України», 1999 р., №34

7. Наказ Держмитслужби України вiд 06. 08. 2007 №664 «Про затвердження Порядку закупiвлi товарiв, робiт i послуг за державнi кошти в митних органах, спецiалiзованих митних установах i органiзацiях»
8. Щодо змiн до Закону «Про закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi кошти» та до Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення // Лист №55–36/63 вiд 18. 01. 2005 Мiнiстерство економiки та з питань європейської iнтеграцiї
9. Оскарження дiй замовникiв щодо здiйснення державної закупiвлi учасником тендеру // Вестник государственных тендеров Украины. – №4. – 12. 05. 2005

10. Таможня и конкуренцiя //www.org-ua.com, 21. 01. 08

11. А. Бажан. Депутати знову взялися за держзакупiвлi // Економiчна правда. – 05. 02. 2008

12. А. Марусов. Тимчасове положення для «вiчнозеленої теми» // Дзеркало тижня/ влада.– №13 (692) 5 – 11 квiтня 2008

14. Ю. Сколотяний. Навколозакупiвельний бедлам // . – №14 (593). – 15 квiтня 2006

15. Богдан Данилишин: Уряд затвердив тимчасове Положення про проведення закупiвель товарiв, робiт i послуг за державнi кошти //www.kmu.gov.ua

16. Ю. Ганущак. Надто прозоре для корупцiї – таке фiнансове становище виникне в Українi в разi широкомасштабного втiлення iдеї тендерних закупiвель. // Дзеркало тижня. – №33 (308). – 31 серпня 2002.

17. О. Ткачук. Придворний конкурс. // Статус: економiчнi новини. – 21. 09. 2007

Правове забезпечення реалізації процедур закупівель товарів, робіт, послуг за рахунок коштів митних органів

coding_js_asc("CAD3D0D1CEC2C020D0CEC1CED2C0")