Функції мита

Функцiї мита Реферат Функцiї мита Змiст Вступ 1. Сутнiсть та роль мита 2. Функцiї мита Висновки Список використаної лiтератури Вступ зовнiшньоекономiчної дiяльностi здiйснюється в усiх країнах свiту, але масштаби, форми i методи визначаються кожною країною виходячи з положення в сучасному свiтi, зовнiшньої i внутрiшньої полiтики держави. Завдання якi ставить перед собою митна полiтика, неможливо вирiшити без такого поняття як мито, її мiсце, функцiї та вплив на розвиток зовнiшньоекономiчних вiдносин мiж країнами. Зниження митних тарифiв почалося з ХХ столiття. Саме тодi знизилася їхня роль у формуваннi доходiв i держави, тобто на змiну фiскальнiй прийшла регулятивна функцiя. у формi обов’язкового внеску, що стягується митними органами. Актуальнiсть даної теми визначається тим, що в умовах трансформацiї та якiсних змiн у структурi зовнiшньої торгiвлi України митне регулювання стає визначальним фактором наповнення дохiдної частини державного бюджету. Митний тариф через фiскальну функцiю опосередковує фiнансовi вiдносини держави з суб'єктами зовнiшньоторговельної дiяльностi. Дудчака, О. Мартинюка та iнших. Метою даного реферату є висвiтлення сутностi мита, його функцiй та ролi у регулюваннi зовнiшньоекономiчних вiдносин. Для досягнення визначеної мети ми поставили перед собою наступнi завдання: ¾ розглянути сутнiсть та визначення мита: ¾ охарактеризувати його основнi функцiї ¾ визначити вплив мита на регулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин. 1. Сутнiсть та роль мита митом з наведенням способу нарахування, ставки мита, а також коефiцiєнтiв надбавок i знижок та перелiку товарiв, заборонених до ввезення, вивезення i транзиту вiдповiдно до товарної номенклатури зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Його можна розглядати також як конкретну ставку мита, яка застосовується при ввезеннi певного товару чи вивезеннi його за її межi на митну територiю країни. У даному разi поняття митного тарифу повнiстю збiгається з поняттям мита при перемiщеннi товарiв через митний кордон країни i може визначатись як вид митного платежу, що стягується з товарiв та предметiв, якi перемiщуються через митний кордон держави [4, с. 59]. Водночас в економiчнiй лiтературi поняття митного тарифу часто використовується у бiльш широкому розумiннi – як особливий iнструмент торговельної полiтики i державного регулювання внутрiшнього ринку країни у його взаємодiї зi свiтовим ринком, тобто це не конкретна ставка щодо визначеної групи товарiв, а засiб регулювання зовнiшньої торгiвлi, який за термiнологiєю визначається як «тарифне» регулювання. Тому iнколи такi поняття, як «мито» та «митний тариф» розглядаються як еквiвалентнi [10, с. 80]. Разом з тим, слiд зауважити, що митний тариф є – не єдиний економiчний iнструмент державного регулювання зовнiшньої торгiвлi, як це засвiдчується в економiчнiй лiтературi. Поряд з ним до системи економiчного iнструментарiю можна вiднести як податки, особливо це стосується непрямих податкiв (нарахування акцизного збору чи податку на додану вартiсть при iмпортi), так i рiзнi види митних чи прикордонних зборiв. Незважаючи на те, що мито за характером дiї – економiчна категорiя, його застосування може мати як економiчний, так i полiтичний характер. Введення мита може бути засобом економiчного тиску на вiдповiднi держави або створення режиму найбiльшого сприяння з полiтичних мотивiв. Тому, на нашу думку, з точки зору мотивацiї, доцiльно визначити економiчну i торговельно-полiтичну роль митного тарифу [4, с. 63]. Економiчна роль митного тарифу пов'язана, насамперед, з тим, що, впливаючи на цiну товару та вiдмежовуючи нацiональний ринок вiд свiтового, пiдвищуючи рiвень цiн на товари, мито активно впливає на конкурентоспроможнiсть товару, що, в свою чергу, позначається i на рiвнi накопичення капiталу, темпах розвитку, нормах прибутку в окремих галузях економiки, нiвелюючи рiзницю, яка склалася в мiжнародних i нацiональних умовах виробництва. Тому роль мита в економiчному контекстi полягає у: ¾ створеннi вартiсного бар'єра, який пiдвищує цiну товару, незалежно вiд застосованого експортного, iмпортного чи транзитного мита; ¾ збiльшення внутрiшньої зайнятостi. Сукупнi витрати у вiдкритiй економiцi складаються iз витрат споживачiв, капiталовкладень, державних витрат, чистого експорту (пiд чистим експортом розумiють рiзницю мiж експортом та iмпортом). Збiльшення сукупних витрат внаслiдок скорочення iмпорту стимулює внутрiшньо економiчний розвиток, оскiльки збiльшуються доходи i зайнятiсть; ¾ стимулюваннi державою розвитку окремих галузей економiки чи пiдприємств. В першу чергу мова йде про захист молодих галузей. Тимчасовий захист молодих нацiональних фiрм вiд жорсткої конкуренцiї iноземних корпорацiй дозволяє галузям, якi утворюються, змiцнiти i стати ефективними виробниками; ¾ надходженнi коштiв до Державного бюджету країни; ¾ захистi вiд демпiнгу. Митнi тарифи необхiднi для захисту вiтчизняних фiрм вiд iноземних конкурентiв, якi реалiзують свою продукцiю за цiнами, нижчими за собiвартiсть [10, с. 92]. Торговельно-полiтична роль мита: ¾ захищати галузi вiд конкуренцiї iноземних товарiв (це не обов'язково мають бути слабкi в економiчному вiдношеннi галузi та пiдприємства, частiше найбiльшим захистом користуються саме найбiльш розвиненi, монополiзованi галузi. Мета такого виду полiтики – створення нацiональним виробникам умов для отримання на внутрiшньому ринку монопольно високого прибутку як одного iз важелiв успiшного виходу на зовнiшнiй ринок); ¾ у необхiдностi забезпечення обороноздатностi країни (вiйськово-полiтичний аспект). Захисне мито потрiбне для збереження i посилення ролi галузей, що спецiалiзуються на виробництвi стратегiчних товарiв i матерiалiв необхiдних для їх обробки; ¾ диверсифiкацiя заради стабiльностi. Доходи високо спецiалiзованих економiк знаходяться у прямiй залежностi вiд мiжнародних ринкiв. Захист за допомогою митного тарифу потрiбен для стимулювання промислової диверсифiкацiї, що зменшує залежнiсть країни вiд свiтових процесiв; ¾ бути iнструментом тиску на конкурентiв з метою отримання певних поступок [10, с. 93]. Отже, можна зробити висновок, що бiльшiсть країн свiту, використовуючи митний тариф у своїй зовнiшньоекономiчнiй полiтицi, вирiшують низку завдань, таких як: ¾ захист економiки країни вiд негативного впливу iноземної конкуренцiї (митний тариф завжди погiршує конкурентнi умови функцiонування iноземних виробникiв на даному ринку); ¾ забезпечення умов для ефективної iнтеграцiї країни до свiтового економiчного простору (митнi тарифи широко використовуються з метою полiпшення умов доступу нацiональних товарiв на iноземнi ринки); ¾ пiдтримання рацiонального спiввiдношення вивезення i ввезення товарiв, валютних надходжень i витрат на територiї країни (митнi тарифи впливають на стан платiжного балансу країни); ¾ створення умов для прогресивних змiн у структурi виробництва i споживання товарiв; ¾ рацiоналiзацiя товарної структури вивезення i ввезення товарiв. Специфiка митного тарифу, його роль i значення проявляються через покладенi на нього функцiї. Серед науковцiв в питаннях виокремлення функцiй митного тарифу не iснує єдиної думки. Визначаючи функцiї, необхiдно виходити з основних завдань, якi реалiзуються за допомогою мита. Серед основних завдань можна видiлити наступнi: ¾ захист економiки країни вiд негативного впливу iноземної конкуренцiї; ¾ забезпечення умов для ефективної iнтеграцiї країни до свiтового економiчного простору (митнi тарифи широко використовуються з метою полiпшення умов доступу нацiональних товарiв на iноземнi ринки); ¾ пiдтримання рацiонального спiввiдношення експорту та iмпорту товарiв, валютних надходжень i витрат на територiї країни (митнi тарифи впливають на стан платiжного балансу країни); ¾ створення умов для прогресивних змiн у структурi виробництва i споживання товарiв; ¾ рацiоналiзацiя товарної структури експорту та iмпорту товарiв; ¾ запобiгання небажаному експорту товарiв та iн. [9, с. 37]. Отже, можна видiлити основнi функцiї, якi виконує мито: ¾ захисна – захист нацiонального товаровиробника; ¾ фiскальна – джерело поповнення бюджету; ¾ регулююча – регулює обсяги, структуру, спiввiдношення мiж експортом i iмпортом країни. 1. Регулятивна – формує рацiональну структуру експорту та iмпорту. За допомогою мита держава може здiйснювати контроль над обсягами i характером товаропотоку, тобто стимулювати рух товарiв або, навпаки. При цьому стимулювання може вiдбуватись не тiльки вiдносно певної товарної групи, але й товаропотоку з конкретної країни чи групи країн. Оскiльки митний тариф – iнструмент державного регулювання цiн. У випадках iснування певних вiдмiнностей мiж внутрiшнiми i свiтовими цiнами, що зумовленi наявнiстю рiзного рiвня витрат на виробництво та рiзницею в системi оподаткування. При цьому простежуються певнi закономiрностi, а саме: перевищення цiн над свiтовими робить вигiдним iмпортування товарiв iноземного виробництва, i. навпаки, низький рiвень внутрiшнiх цiн стимулює експорт вiтчизняних товарiв. Поглиблення даних диспропорцiй у цiнах може завдати шкоди нацiональним пiдприємствам, що призводить до спаду виробництва та зростання безробiття. Для запобiгання таких ситуацiй застосовуються заходи тарифного регулювання. Регулятивний вплив вiд застосування мита може реалiзуватись через систему ескалацiї мита, тобто збiльшення митної ставки залежно вiд ступеня обробки товару. Імпортерам створюються умови, за яких економiчно недоцiльне ввезення готових виробiв, а рентабельним є налагодження вiдповiдного виробництва в потенцiйнiй країнi iмпорту. Також мито є iнструментом рацiонального використання iноземної валюти в країнах iз незначними валютними резервами, а також у реалiзацiї соцiальних цiлей. Так, високi митнi тарифи на предмети розкошi i деякi готовi вироби стримують їх iмпорт, тодi як зниження ставок мита на товари широкого вжитку i сировину для промисловостi стимулюють данi товаропотоки до країни. Даний пiдхiд сприяє рацiональному використанню iноземної валюти [3, с. 106]. Регулятивна функцiональна ознака мита виявляється також при регулюваннi внутрiшнiх економiчних вiдносин нацiональної економiки. Основним об'єктом регулювання є зовнiшньоторговельний оборот, тобто операцiї з експорту та iмпорту товарiв. Завдяки митному тарифу як iнструменту зовнiшньоторговельної полiтики вiдбувається рацiоналiзацiя товарної структури, пiдтримується оптимальне спiввiдношення валютних доходiв i витрат держави. Крiм цього, митний тариф – економiчний iнструмент впливу на зовнiшнi економiчнi вiдносини країни. За допомогою даного iнструменту держава може здiйснювати контроль над обсягами i характером товаропотоку, тобто стимулювати рух товарiв або, навпаки, його блокувати. При цьому стимулювання може вiдбуватись не тiльки вiдносно певної товарної групи, але й товаропотоку з конкретної країни чи групи країн. ставки значнi, вони змiнюють напрям товаропотоку, при експортi знижують обсяги вивозу товарiв, а при запровадженнi iмпортного мита спонукають iншi країни до створення вiдповiдних перешкод на шляху ввезення товарiв з країни-iнiцiатора застосування митного тарифу [4, с. 65]. рiзного рiвня витрат на виробництво та рiзницею в системi оподаткування. При цьому простежуються певнi закономiрностi, а саме: перевищення цiн над свiтовими робить вигiдним iмпортування товарiв iноземного виробництва, i навпаки, низький рiвень внутрiшнiх цiн стимулює експорт вiтчизняних товарiв. Поглиблення даних диспропорцiй у цiнах може завдати шкоди нацiональним пiдприємствам, що призводить до спаду виробництва та зростання безробiття. Для запобiгання таких ситуацiй держава може застосовувати механiзм тарифного регулювання: за допомогою застосування ввiзного мита на iмпортнi товари пiдвищується їх цiна, що сприяє пiдвищенню конкурентоспроможностi нацiональних товарiв, а якщо виникає необхiднiсть стримати експорт певних товарiв з країни, держава через механiзм застосування експортного мита пiдвищує цiну вiтчизняних товарiв до необхiдного рiвня, який зменшує обсяги експорту. Прикладом застосування тарифного механiзму як регулятора iмпорту є його використання Урядом США з метою збалансування нацiонального ринку нафтопродуктiв. При падiннi цiн на нафтопродукти на свiтовому ринку США вводять значне мито на iмпорт, отримуючи при цьому додатковi надходження, а також створюючи суттєвi перешкоди для iмпортерiв дешевої нафти. В данiй ситуацiї країни-продавцi починаючи нести значнi збитки як вiд зниження цiн, так i вiд падiння обсягiв експорту, вибирають наступну модель поведiнки, зниження обсягiв видобутку, тобто скорочення пропозицiї на американський ринок. Таким чином, реалiзується регулятивна функцiя мита з метою стабiлiзацiї ринку [4, с. 68]. Якщо вона незначна, то й ефект вiд даного податку невеликий, а якщо розмiр ставки пiдвищується, то й посилюється податковий ефект. Моделi використання митного тарифу з метою виконання фiскальної функцiї можуть бути найрiзноманiтнiшими. Одна з них базується на обов'язковому впровадженнi мита вiдносно товарiв широкого вжитку, при цьому ставки мита утримуються на низькому рiвнi з метою максимiзацiї митних надходжень до Державного бюджету. Низькi ставки мита зменшують можливостi пошуку контрабандних шляхiв. У свою чергу, широке охоплення iмпортним митом великої кiлькостi товарних позицiй дає можливiсть країнi мати значнi надходження до бюджету через великi обсяги товарiв [5, с. 3]. 3. Захисна – передбачає формування бар'єрiв, що перешкоджають проникненню товарiв на митну територiю країни. Митний тариф за своєю суттю виконує захисну функцiю навiть тодi, коли вiтчизняна продукцiя не вступає в пряму конкуренцiю з iноземними товарами. Наприклад, коли країна хоче знизити валютнi витрати своїх громадян у зв'язку з проблемами платiжного балансу, влада йде на пiдвищення ставок мита, i як наслiдок цiни на деякi iноземнi товари, хоч аналогiчнi iмпортозамiннi вiтчизнянi товари вiдсутнi, з метою тимчасового скорочення споживання. Отже, використання митного тарифу зумовлює одночасну дiю як фiскальної, так i захисної функцiї. Спостерiгається певна закономiрнiсть: низькi ставки використовуються для отримання фiскального ефекту а високi – для ефекту захисту. 5. Полiтична – здiйснює економiчний тиск на iншi держави чи надає їм митнi пiльги [5, с. 5]. функцiї є недоцiльним, оскiльки в основi лежить, як правило, економiчне пiдґрунтя застосування iнструментiв регулювання торгiвлi, i вiдповiднi мiри з боку iнших держав передбачають скорiше полiтичнi наслiдки, нiж цiлi. Вiдповiдно О. Єгоров [5, с. 4] видiляє шiсть функцiй, а саме: економiчну, полiтичну, фiскальну, регулятивну, охоронну, адмiнiстративну. В кожнiй функцiї зазначаються аспекти застосування мита. В даному пiдходi в основi розмежування функцiй були розглянутi окремi випадки процедур митного оформлення та наслiдки, а не основнi завдання, якi передбачаються вiд застосування митного тарифу. В свою чергу Т. Мельник [7, с. 20] поряд з фiскальною, протекцiонiстською, регуляторною або стабiлiзуючою, балансуючою та торговельно-полiтичною функцiями також видiляє контрольну, що проявляється в здiйсненнi державою жорсткого контролю за проходженням товарiв через кордон. Оскiльки, виникає необхiднiсть в чiткiй, виваженiй роботi митних органiв щодо iдентифiкацiї товару, пiдрахунку його кiлькостi та вартостi для документального митного оформлення i сплати мита. Деякi автори виокремлюють чотири основнi функцiї, зокрема протекцiонiстську, фiскальну, балансувальну та регулюючу. Пiд балансувальною функцiєю розумiється, що мито є засобом покращення умов доступу нацiональних товарiв на зарубiжнi ринки та запобiгання небажаному експорту товарiв [9, с 110]. можливим наслiдкам, що стосуються рiзних сфер життя в широкому дiапазонi. Таке дроблення можна продовжувати, враховуючи iснування рiзноманiтних завдань, якi реалiзуються за допомогою мита. Але все ж таки їх всi можна об'єднати в три великi групи, i як результат виокремити регулятивну, фiскальну та захисну функцiї. Висновки Таким чином, мито являє собою один з головних видiв митних платежiв i виступає у формi обов’язкового внеску, що стягується митними органами. Мито – це вид митного платежу, що стягується з товарiв, якi перетинають митний кордон держави (ввезених, тих, що вивозять або надходять транзитом). Поряд з чисто фiскальною мито виконує як стимулюючу, так i захисну функцiю. Захисна функцiя мита припускає формування бар’єрiв, що перешкоджають проникненню на територiю держави товарiв, бiльш конкурентоздатних щодо нацiональних або в яких держава не зацiкавлена. Мито носить характер непрямого податку, то вiдповiдно до його природи, мито є джерелом поповнення державного бюджету. Водночас фiскальна функцiя дуже тiсно переплiтається iз захисною, i якщо iснує ставка мита вище за нульовий рiвень, то мито справляє вплив на iмпортерiв, який пiдвищується залежно вiд збiльшення ставки мита, i як наслiдок зростає захисний ефект. Також мито виконує регулюючу функцiю, оскiльки митний тариф в своєму складi є диференцiйованим залежно вiд товарiв i вiд їх походження, то в результатi мито рацiоналiзує структуру експортно-iмпортних операцiй. Залежно вiд кiнцевих цiлей, що поставленi державою, використовуючи рiзнi ставки мита залежно вiд ступеня обробки товарiв (сировина, напiвфабрикати, готовi вироби), можна стимулювати ввезення одних товарiв, одночасно обмежуючи ввезення iнших, а також пiдсилити захисний ефект для певних галузей нацiональної економiки. Список використаної лiтератури 1. Закон України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» (iз змiнами i доповненнями). // Вiдомостi Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – №29. – ст. 377. 2. Закон України «Про Єдиний митний тариф» (iз змiнами i доповненнями). // Вiдомостi Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – №19. – ст. 259. 3. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi. –К.: Центр навчальної лiтератури, 2005. – 696 с. 4. Дубiнiна А. А., Сорокiна С. В. Основи митної справи в Українi: Навчальний посiбник. – К.: Професiонал, 2004. – 360 с. 5. Єгоров О. Функцiональна система митно-тарифного регулювання на етапi iнтеграцiї України до СОТ // Вiсник АМСУ. – 2004. – №1. – С. 3-12. 7. Мельник Т. М. Зовнiшня торгiвля України: стан та проблеми // Формування ринкових вiдносин в Українi. – 2004. – №2. – С. 20-24. 8. Митний кодекс України та нормативно-правовi акти, що регулюють його застосування Упоряд.: П. В. Пашко, В. П. Науменко. Зб. док. – К.: Знання, 2004. – 1173 с. 10. Науменко В. П., Пашко П. В., Руссков В. А. Митне регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi. – 2-ге вид., перероб. i доп. – К.: Знання, 2006. – 394 с.