Мiнiстерство освiти i науки України
Нацiональний унiверситет харчових технологiй
зовнiшньоекономiчної дiяльностi
з дисциплiни: “Митна полiтика"
Виконав:
студент 6 курсу
(з. ф. н) спецiальнiсть МЗЕД
Корнелiшин Олексiй
Перевiрив:
Викладач
Київ - 2009
Змiст
Теоретичне питання 1. Перемiщення транспортних засобiв через митний кордон України
Теоретичне питання 2. Мiжнародно-правовi акти з митних питань
Теоретичне питання 3. Санкцiї мiнiстерства економiки до суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Список використаної лiтератури
Теоретичне питання 1. Перемiщення транспортних засобiв через митний кордон України
Звернемося до дiючого Митного кодексу України.
Роздiл V. Митнi процедури при перемiщеннi товарiв через митний кордон України рiзними видами транспорту.
Глава 15. Загальнi положення.
Стаття 110. Засоби та способи перемiщення товарiв
Перемiщення товарiв через митний кордон України здiйснюється засобами авiацiйного, водного, автомобiльного, залiзничного, трубопровiдного транспорту, а також лiнiями електропередачi.
Залежно вiд наявностi перевiзника, вiдправника, одержувача, а також договору на перевезення товари перемiщуються у:
1) вантажних вiдправленнях;
3) несупроводжуваному багажi;
4) ручнiй поклажi;
5) мiжнародних поштових вiдправленнях;
6) мiжнародних експрес-вiдправленнях.
Стаття 111. Митнi процедури на транспортi
Транспортнi засоби, якими перемiщуються громадяни та товари через митний кордон України, пiдлягають митному контролю та митному оформленню.
Митнi процедури, що здiйснюються пiд час митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, якими перемiщуються громадяни та товари через митний кордон України, мають унiфiкований характер i не залежать вiд країни реєстрацiї або країни - власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засiб, або країни, куди вiн прямує, крiм випадкiв, передбачених мiжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та вiдповiдними мiжнародними актами, в частинi застосування санкцiй та обмежень у торгiвлi з окремими країнами.
Стаття 112. Взаємодiя в оформленнi мiжнародних перевезень товарiв
виконання кожною службою своїх безпосереднiх обов'язкiв.
влади в галузi митної справи та спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.
виконавчої влади в галузi транспорту та iнших вiдповiдних контрольних служб.
Стаття 113. Сприяння посадовим особам митних органiв у здiйсненнi митних процедур
З метою прискорення здiйснення митних процедур пiд час перемiщення транспортних засобiв через митний кордон України працiвники водного, повiтряного, автомобiльного та залiзничного транспорту сприяють посадовим особам митних органiв у виконаннi ними своїх службових обов'язкiв.
Адмiнiстрацiя морських i рiчкових портiв, мiжнародних аеропортiв, прикордонних залiзничних станцiй на договiрних засадах забезпечує митнi органи необхiдними службовими примiщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює належнi умови для здiйснення ними митних процедур.
Перелiк примiщень та вимоги до них визначаються спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи i центральним органом виконавчої влади в галузi транспорту України вiдповiдно до обсягу та характеру мiжнародних перевезень.
Стаття 115. Митнi процедури щодо запасiв для споживання
Пiд запасами, призначеними для споживання, розумiються:
1) товари, призначенi для споживання пасажирами та екiпажем на борту суден, лiтакiв, у поїздах, iнших транспортних засобах, незалежно вiд того, продаються цi товари чи нi;
2) товари, включаючи паливно-мастильнi матерiали, необхiднi для експлуатацiї та технiчного обслуговування суден, лiтакiв, засобiв залiзничного та iншого транспорту, у тому числi придбанi за кордоном у зв'язку з лiквiдацiєю аварiї або для здiйснення необхiдного поточного ремонту цих транспортних засобiв;
3) товари, призначенi для матерiально-технiчного постачання та спорядження, паливно-мастильнi матерiали, сировина для промислової переробки, продовольство, iншi товари, що вивозяться за межi митної територiї України для забезпечення виробничої дiяльностi українських та орендованих (зафрахтованих) українськими пiдприємствами суден, якi здiйснюють морський промисел.
Запаси, призначенi для споживання, що перемiщуються на суднах, лiтаках, засобах залiзничного та iншого транспорту через митний кордон України в обсягах, що визначаються на пiдставi встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України норм споживання та з урахуванням тривалостi рейсу, пiдлягають митному оформленню в безлiцензiйному порядку без декларування та сплати податкiв i зборiв (крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом), а понад зазначенi норми - у загальному порядку вiдповiдно до заявленого митного режиму.
Стаття 116. Пропуск спецiального обладнання, що ввозиться (вивозиться) разом з транспортними засобами
що i транспортний засiб, за умови використання такого обладнання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом з цим транспортним засобом.
Запаснi частини та обладнання, призначенi для використання в процесi ремонту чи технiчного обслуговування транспортних засобiв, тимчасово ввезених на митну територiю України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (вивозитися) пiд зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння податкiв i зборiв. Митний орган, що здiйснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може застосовувати заходи гарантування, зазначенi у статтi 211 цього Кодексу.
Замiненi запаснi частини та обладнання можуть не вивозитися за межi митної територiї України (не ввозитися на неї), а з дозволу митного органу:
бути пред'явленi митному органу та оформленi для вiльного обiгу на митнiй територiї України (за її межами);
бути знищенi пiд контролем митного органу.
вироби з розрахунку споживання однiєю особою на добу за нормами, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Транспортнi засоби, що використовуються для перемiщення товарiв та пасажирiв через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територiю України без справляння податкiв i зборiв та без застосування заходiв нетарифного регулювання.
Тимчасово ввезенi на митну територiю України транспортнi засоби пiдлягають вивезенню без внесення в їх конструкцiю будь-яких змiн (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матерiалiв та необхiдного ремонту).
Стаття 120. Товари, помилково ввезенi на митну територiю України
Помилково ввезеними на митну територiю України не можуть вважатися товари, умови та пiдстави ввезення яких були змiненi пiсля перетинання ними митного кордону України.
Глава 16. Митнi процедури на морському i рiчковому транспортi
Стаття 121. Мiсця здiйснення митних процедур
Митнi органи здiйснюють митнi процедури в зонах митного контролю на територiї морських та рiчкових портiв, а також в акваторiї портiв, вiдкритих для мiжнародних перевезень.
Стаття 122. Зони митного контролю в морських та рiчкових портах
Зони митного контролю в морських та рiчкових портах розташовуються в межах, вiдведених адмiнiстрацiєю цих портiв, територiй та акваторiй.
Порядок створення та функцiонування зон митного контролю у морських та рiчкових портах визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 123. Тривалiсть митного контролю
Судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває пiд митним контролем. Митний орган має право в цей перiод здiйснювати огляд i переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмiв i примiщень, де знаходяться товари, пiдстави для ввезення на митну територiю України, вивезення за межi митної територiї України чи транзит через територiю України яких вiдсутнi.
Стаття 124. Строк митного оформлення суден закордонного плавання
Залежно вiд водотоннажностi i призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться в строк, який визначається керiвником митного органу за погодженням з керiвником вiдповiдного органу охорони державного кордону України та iншими контрольними службами.
Митне оформлення суден закордонного плавання здiйснюється цiлодобово у порядку їх прибуття.
Райони розвантаження та завантаження суден закордонного плавання, посадки та висадки пасажирiв цих суден, а також мiсця стоянки суден для здiйснення митного контролю визначаються адмiнiстрацiєю порту з урахуванням функцiональної i технологiчної дiяльностi порту та за поданням митного органу, погодженим з органом охорони державного кордону України.
Змiна мiсця стоянки суден визначається адмiнiстрацiєю порту з повiдомленням вiдповiдного митного органу та органу охорони державного кордону України.
Стаття 126. Митний контроль у разi виникнення особливих обставин
Якщо судно закордонного плавання внаслiдок аварiї, стихiйного лиха або iнших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозi досягти одного з мiсць здiйснення митного контролю на митнiй територiї України, вивантаження з нього товарiв допускається в мiсцях, де немає митних органiв. У таких випадках капiтан судна повинен вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення зберiгання цих товарiв та пред'явлення їх найближчому митному органу.
Вивантаження товарiв iз суден закордонного плавання та завантаження товарiв на зазначенi судна здiйснюються з дозволу митного органу та пiд його контролем згiдно з товаросупровiдними документами, передбаченими законодавством України. Пропуск через митний кордон України товарiв, що перевозяться в мiжнародному водному сполученнi, здiйснюється на пiдставi оформлених митних декларацiй.
Стаття 128. Митний контроль суден закордонного плавання, що перетинають державний кордон України на нетривалий час
Судно закордонного плавання, яке заходить у вiдкритий для мiжнародних водних перевезень порт для поповнення запасiв води, палива, продовольства, проведення термiнових ремонтних робiт на строк до двох дiб, митному оформленню не пiдлягає, але перебуває пiд митним контролем до його вiдправлення.
Товари, якi завантажуються на це судно, пiдлягають митному оформленню на загальних пiдставах.
Стаття 129. Митний контроль каботажних суден
Судна каботажного плавання, що плавають пiд Державним Прапором України, а також судна каботажного плавання, що плавають пiд iноземним прапором, за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади в галузi транспорту, перебувають пiд митним контролем протягом усього часу каботажу. Митне оформлення таких суден здiйснюється документально пiсля повернення з рейсу на пiдставi письмового повiдомлення капiтана судна про те, що судно пiд час рейсу не заходило в порти iнших держав i не причалювало до суден закордонного плавання, а при виходi в рейс - що цим рейсом не передбачається захiд до портiв iнших держав та причалювання до суден закордонного плавання.
вiдповiдно до законiв України.
Якщо судно пiд час рейсу з будь-якої причини заходило в порти iнших держав або причалювало до суден закордонного плавання, воно пiдлягає митному контролю на загальних пiдставах.
Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної територiї України судна здiйснюється пiсля набуття резидентом права власностi на таке судно в режимi iмпорту пiд час його першого заходу в один з українських портiв.
Митне оформлення придбаного нерезидентом на митнiй територiї України судна здiйснюється в режимi експорту, якщо таке судно вивозиться за межi митної територiї України, або в режимi тимчасового ввезення, якщо таке судно використовується на митнiй територiї України.
Стаття 131. Дозвiл митного органу на вiдправлення судна закордонного плавання
Органи управлiння портом не дозволяють капiтановi судна закордонного плавання виходити з акваторiї порту без вiдмiтки митного органу на вiдповiдному судновому документi.
Стаття 132. Митний контроль за перемiщенням товарiв через борти iноземних вiйськових кораблiв
Товари, що перемiщуються через борти iноземних вiйськових кораблiв на митну територiю України або у зворотному напрямку, пiдлягають митному контролю та митному оформленню.
Глава 17. Митнi процедури на авiатранспортi
Стаття 133. Мiжнароднi аеропорти
Перемiщення товарiв через митний кордон України повiтряним шляхом здiйснюється через мiжнароднi аеропорти, в яких розташованi митнi органи.
посадки повiтряного судна.
Стаття 134. Документи для контролю за повiтряним судном
Командир повiтряного судна зобов'язаний подати для здiйснення митного контролю такi документи:
1) генеральну декларацiю;
2) документи про поштовi вiдправлення, товари та товаросупровiднi документи;
Командир повiтряного судна, який здiйснив вимушену посадку за межами мiжнародного аеропорту, зобов'язаний вжити необхiдних заходiв для забезпечення збереження товарiв, якi пiдлягають митному контролю, та протягом доби повiдомити найближчий мiжнародний аеропорт про мiсце посадки судна.
Адмiнiстрацiя мiжнародного аеропорту пiсля одержання такого повiдомлення зобов'язана забезпечити перевезення посадових осiб митного органу до мiсця посадки судна або доставити пасажирiв, екiпаж, а також товари, що пiдлягають митному контролю, до митного органу.
Товари, що перевозяться транзитними авiапасажирами (за винятком товарiв, заборонених до транзиту), не пiдлягають обкладенню податками i зборами та безперешкодно перемiщуються в межах зони митного контролю мiжнародного аеропорту.
Стаття 137. Взаємодiя в оформленнi авiаперевезень
Митний контроль за мiжнародними авiаперевезеннями здiйснюється митним органом мiжнародного аеропорту у взаємодiї з контрольними та iншими службами, що беруть участь в оформленнi мiжнародних повiтряних суден та їх екiпажiв, вантажiв, пасажирiв та багажу.
України.
У спiльних технологiчних схемах визначаються мiсце, строк та послiдовнiсть оформлення кожною службою мiжнародних авiаперевезень.
Стаття 138. Пiльговий режим митного контролю повiтряного судна
Митний контроль та митне оформлення повiтряного судна, яке перевозить офiцiйнi державнi делегацiї, здiйснюються без митного огляду.
Пiдставою для застосування пiльгового режиму митного контролю є подання митному органу офiцiйного повiдомлення Мiнiстерства закордонних справ України.
Глава 18. Митнi процедури на залiзничному транспортi
Стаття 139. Митнi процедури в пунктах пропуску залiзничного рухомого складу через державний кордон України
У зонах митного контролю пунктiв пропуску залiзничного транспорту на державному кордонi України здiйснюються перевiрка документiв, огляд залiзничного рухомого складу, а також iншi митнi процедури, передбаченi цим Кодексом.
Розвантажувальнi, навантажувальнi, перевантажувальнi та iншi операцiї, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, проводяться пiдприємствами залiзницi за свiй рахунок.
Стаття 140. Проведення митного контролю на залiзничному транспортi
Порядок та строки проведення митного контролю на залiзничному транспортi визначаються спiльними технологiчними схемами, якi затверджуються начальниками залiзничних станцiй, керiвниками митних органiв та органiв охорони державного кордону України.
Стаття 141. Документи для митного контролю товарiв, що перевозяться залiзничним транспортом
При надходженнi до митного контролю товарiв, що перевозяться залiзничним транспортом, працiвники залiзничної станцiї подають до митного органу:
1) передатну вiдомiсть (багажний список);
2) залiзничнi накладнi;
3) iншi документи, передбаченi цим Кодексом, мiжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та iншими законами України.
Залiзниця несе вiдповiдальнiсть за втрату чи неналежну доставку товарiв, що перебувають пiд митним контролем, до митного органу призначення.
Стаття 143. Мiсце здiйснення митних процедур у мiжнародному залiзничному сполученнi
Митний контроль товарiв i транспортних засобiв у мiжнародному залiзничному сполученнi здiйснюється в зонах митного контролю. Пасажири поїздiв мiжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в iнших мiсцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда за погодженням мiж спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи, спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузi транспорту.
З метою запобiгання порушенню розкладу руху поїздiв митний контроль може здiйснюватися поза пунктами пропуску на державному кордонi або в мiсцях, визначених керiвником митного органу за погодженням з керiвниками залiзничної станцiї та органу охорони державного кордону України.
У виняткових випадках, перелiк яких визначається спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи, на вимогу митного органу окремi вагони, локомотиви, iншi елементи рухомого складу для здiйснення митного контролю можуть бути виключенi зi складу поїзда, якщо проведення такого контролю у складi поїзда неможливе.
Вiдправлення залiзничних транспортних засобiв з мiсць стоянки здiйснюється з дозволу митного органу та органу охорони державного кордону України.
Стаття 144. Пропуск товарiв, що перевозяться у вагонах-ресторанах поїздiв мiжнародного сполучення
Продукти харчування та безалкогольнi напої, вино, лiкернi, коньячнi, горiлчанi вироби, що перемiщуються через митний кордон України у вагонах-ресторанах поїздiв мiжнародного сполучення, пiдлягають обов'язковому декларуванню митним органам.
Глава 19. Митнi процедури на автомобiльному транспортi
Стаття 145. Документи, необхiднi для митного контролю автотранспортних засобiв
Особи, якi здiйснюють перевезення пасажирiв i товарiв через митний кордон України автомобiльним транспортом, повиннi мати вiдповiднi документи, передбаченi цим Кодексом, iншими законами України та мiжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку.
Стаття 146. Обов'язки осiб, що перемiщують товари пiд митним контролем автомобiльним транспортом
Особи, що перемiщують товари пiд митним контролем автомобiльним транспортом, зобов'язанi:
1) доставити товари за мiсцем призначення iз збереженням митних забезпечень;
2) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарiв без дозволу митного органу;
3) пред'явити митному органу необхiднi для здiйснення митного контролю i митного оформлення документи;
4) у невiдкладних випадках за свiй рахунок здiйснювати вивантаження, навантаження, розпакування та упакування товарiв i пред'являти їх до митного контролю.
Автотранспортний засiб, що використовується для перемiщення товарiв через митний кордон України, не потребує окремої митної декларацiї, якщо пiд час такого перемiщення декларуються товари, якi перевозяться цим автотранспортним засобом.
застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенцiєю МДП 1975 року), товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провiзних та iнших супровiдних документiв, передбачених законодавством.
Глава 20. Митнi процедури на трубопровiдному транспортi та лiнiях електропередачi
Стаття 148. Порядок здiйснення митного контролю товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi
Митний контроль товарiв, що перемiщуються через митний кордон України трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi, у тому числi з метою транзиту через митну територiю України, здiйснюється в мiсцях митного контролю, якi визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
їх перемiщення через митний кордон України.
Стаття 149. Документи, необхiднi для митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом
Для митного оформлення товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом, декларант подає митному органу такi документи:
1) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт);
2) акт (акти) приймання-передачi товару;
3) сертифiкат якостi;
4) рахунок-фактуру (iнвойс);
5) маршрутну телетайпограму;
6) дозволи (лiцензiї) вiдповiдних органiв державної влади;
7) iншi документи, передбаченi цим Кодексом та iншими законами України.
Стаття 150. Документи, необхiднi для митного оформлення електроенергiї
Для митного оформлення електроенергiї декларант подає митному органу такi документи:
1) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт);
2) довiдку-пiдтвердження вiдповiдного пiдприємства про кiлькiсть електроенергiї, що перемiщується через митний кордон України;
3) iншi документи, передбаченi цим Кодексом та iншими законами України.
Глава 21. Перемiщення товарiв через митний кордон України у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях
Стаття 151. Перемiщення мiжнародних поштових вiдправлень через митний кордон України
Мiжнароднi поштовi вiдправлення перемiщуються через митний кордон України, в тому числi транзитом через територiю України, пiсля здiйснення митного контролю i митного оформлення товарiв, що знаходяться в цих поштових вiдправленнях.
Митний контроль i митне оформлення товарiв, що перемiщуються в мiжнародних поштових вiдправленнях через митний кордон України, здiйснюються в мiсцях мiжнародного поштового обмiну, якi визначаються та обладнуються центральним органом виконавчої влади в галузi зв'язку та iнформатизацiї України за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи.
Доставка мiжнародних поштових вiдправлень до мiсць митного оформлення, їх розпакування i пред'явлення для огляду, перепакування та зберiгання здiйснюються пiдприємствами поштового зв'язку України за свiй рахунок за участю i пiд контролем митних органiв.
Стаття 152. Перемiщення мiжнародних експрес-вiдправлень через митний кордон України
Мiжнароднi експрес-вiдправлення перемiщуються через митний кордон України, в тому числi транзитом через територiю України, пiсля здiйснення митного контролю i митного оформлення товарiв, що знаходяться у цих вiдправленнях.
Митний контроль i митне оформлення товарiв, що перемiщуються в мiжнародних експрес-вiдправленнях через митний кордон України, здiйснюються в мiсцях, якi визначаються та обладнуються вiдповiдним експрес-перевiзником за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи.
за участю i пiд контролем митних органiв.
Стаття 153. Порядок та умови здiйснення митного контролю товарiв та iнших предметiв, що пересилаються в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях
Порядок та умови здiйснення митного контролю товарiв та iнших предметiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Теоретичне питання 2. Мiжнародно-правовi акти з митних питань
Генеральна угода про тарифи i торгiвлю (ГАТТ) є багатостороннiм обов'язковим договором, що складається з чотирьох частин. У першiй (ст. І "Загальний режим найбiльшого сприяння нацiї" i ст. II "Списки поступок") мiстяться положення про безумовний режим найбiльшого сприяння у взаємних торговельних поступках. Друга частина (статтi III - XXIII) мiстить норми, що регулюють торговельно-полiтичний режим взаємної торгiвлi мiж країнами-учасницями. Третя частина (статтi XXIV - XXXV) здебiльшого стосується процедурних питань, пов'язаних iз застосуванням Угоди. У четвертiй (статтi XXXVI - XXXVIII) регулюються умови участi країн, що розвиваються.
ГАТТ виконує такi функцiї:
1) дiє як комплекс узгоджених на багатостороннiй основi "правил поведiнки в торгiвлi";
2) виконує роль форуму для торговельних переговорiв, спрямованих на лiбералiзацiю торгiвлi i забезпечення її бiльшої передбачуваностi через вiдкриття нацiональних ринкiв або змiцнення i розширення самих правил;
3) виконує роль мiжнародного "суду", що дає змогу урядам тiєї або iншої країни розв'язати суперечностi з iншими країнами - членами ГАТТ.
ГАТТ ЯК МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ. ГАТТ було створено в 1946 р. на тимчасовiй основi. Головною метою була пiдготовка проекту статуту Всесвiтньої торговельної органiзацiї (ВТО), що мала стати спецiалiзованим органом ООН. Статут повинен був мiстити положення, що регулюють питання свiтової торгiвлi, зайнятостi населення, обмежувальної дiлової практики, мiжнародних iнвестицiй, послуг тощо.
"Великої депресiї". Результатом першого раунду переговорiв стало прийняття 45 тис. тарифних поступок, що стосувалися бiльш як 1/5 свiтової торгiвлi або загальної її суми в розмiрi 10 млрд дол. Досягнення цього результату стало можливим завдяки тому, що учасники переговорiв застосовували деякi правила, закладенi в проект ВТО. Цi правила i торговельнi поступки стали вiдомi як Генеральна угода про тарифи i торгiвлю.
30 жовтня 1947 р. у Женевi 23 країни - засновницi ГАТТ пiдписали Угоду, у якiй зафiксували тарифнi поступки, узгодженi на перших багатостороннiх торговельних переговорах, а також цiлу серiю правил, розроблених для захисту цих поступок вiд негативного впливу обмежувальних заходiв у торгiвлi. 1 сiчня 1948 р. Генеральна угода про тарифи i торгiвлю набрала чинностi.
У 1948 р. на Конференцiї ООН з торгiвлi i зайнятостi був узгоджений Статут ВТО, проте процес його ратифiкацiї зволiкався, а потiм узагалi став неможливим у зв'язку з вiдмовою США зробити це. У результатi, незважаючи на тимчасовий характер дiяльностi ГАТТ, вона залишається, по сутi, єдиним унiкальним багатостороннiм механiзмом регулювання мiжнародної торгiвлi.
По-перше, учасники переговорiв можуть досягати успiхiв з широкого кола проблем.
По-друге, поступки, на котрi важко було б пiти окремо, набагато легше зробити в рамках пакета.
По-третє, країни, що розвиваються, як менш потужна економiчна сторона мають бiльше шансiв впливати на багатосторонню систему в контекстi раунду, нiж у разi двостороннiх переговорiв iз найбiльшими торговельними державами. І, нарештi, у рамках глобального пiдходу зростає можливiсть проведення загальної реформи в деяких полiтичних сферах свiтової торгiвлi.
ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА ПРО ТАРИФИ І ТОРГІВЛЮ (ГАТТ)
"Загальний режим найбiльшого сприяння нацiї" i ст. II "Списки поступок") мiстяться положення про безумовний режим найбiльшого сприяння у взаємних торговельних поступках. Друга частина (статтi III - XXIII) мiстить норми, що регулюють торговельно-полiтичний режим взаємної торгiвлi мiж країнами-учасницями. Третя частина (статтi XXIV - XXXV) здебiльшого стосується процедурних питань, пов'язаних iз застосуванням Угоди. У четвертiй (статтi XXXVI - XXXVIII) регулюються умови участi країн, що розвиваються.
ГАТТ виконує такi функцiї:
1) дiє як комплекс узгоджених на багатостороннiй основi "правил поведiнки в торгiвлi";
2) виконує роль форуму для торговельних переговорiв, спрямованих на лiбералiзацiю торгiвлi i забезпечення її бiльшої передбачуваностi через вiдкриття нацiональних ринкiв або змiцнення i розширення самих правил;
3) виконує роль мiжнародного "суду", що дає змогу урядам тiєї або iншої країни розв'язати суперечностi з iншими країнами - членами ГАТТ.
ГАТТ ЯК МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ГАТТ було створено в 1946 р. на тимчасовiй основi. Головною метою була пiдготовка проекту статуту Всесвiтньої торговельної органiзацiї (ВТО), що мала стати спецiалiзованим органом ООН. Статут повинен був мiстити положення, що регулюють питання свiтової торгiвлi, зайнятостi населення, обмежувальної дiлової практики, мiжнародних iнвестицiй, послуг тощо.
У 1946 р. почалися переговори з тарифних проблем iз метою лiквiдацiї протекцiонiстських заходiв, упроваджених на початку 30-х рокiв пiд час "Великої депресiї". Результатом першого раунду переговорiв стало прийняття 45 тис. тарифних поступок, що стосувалися бiльш як 1/5 свiтової торгiвлi або загальної її суми в розмiрi 10 млрд дол. Досягнення цього результату стало можливим завдяки тому, що учасники переговорiв застосовували деякi правила, закладенi в проект ВТО. Цi правила i торговельнi поступки стали вiдомi як
30 жовтня 1947 р. у Женевi 23 країни - засновницi ГАТТ пiдписали Угоду, у якiй зафiксували тарифнi поступки, узгодженi на перших багатостороннiх торговельних переговорах, а також цiлу серiю правил, розроблених для захисту цих поступок вiд негативного впливу обмежувальних заходiв у торгiвлi. 1 сiчня 1948 р. Генеральна угода про тарифи i торгiвлю набрала чинностi.
У 1948 р. на Конференцiї ООН з торгiвлi i зайнятостi був узгоджений Статут ВТО, проте процес його ратифiкацiї зволiкався, а потiм узагалi став неможливим у зв'язку з вiдмовою США зробити це. У результатi, незважаючи на тимчасовий характер дiяльностi ГАТТ, вона залишається, по сутi, єдиним унiкальним багатостороннiм механiзмом регулювання мiжнародної торгiвлi.
Практична робота ГАТТ здiйснюється з допомогою серiї багатостороннiх торговельних переговорiв, або торговельних раундiв. В основi їх лежить пакетний метод, що має низку переваг.
По-перше, учасники переговорiв можуть досягати успiхiв з широкого кола проблем.
По-друге, поступки, на котрi важко було б пiти окремо, набагато легше зробити в рамках пакета.
По-третє, країни, що розвиваються, як менш потужна економiчна сторона мають бiльше шансiв впливати на багатосторонню систему в контекстi раунду, нiж у разi двостороннiх переговорiв iз найбiльшими торговельними державами. І, нарештi, у рамках глобального пiдходу зростає можливiсть проведення загальної реформи в деяких полiтичних сферах свiтової торгiвлi.
Змiст роботи генеральної угоди про тарифи i торгiвлю.
Дiяльнiсть ГАТТ будується згiдно з певними принципами, основними серед яких є такi.
ТОРГІВЛЯ БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ. Цей принцип, що випливає з широко вiдомого застереження про "режим найбiльшого сприяння", полягає в тому, що торгiвля повинна здiйснюватися на недискримiнацiйнiй основi. Всi сторони, що домовляються (договiрний характер ГАТТ настiльки важливий, що її члени називаються Договiрними Сторонами), зобов'язанi надавати одна однiй такi самi сприятливi умови щодо митних зборiв на iмпорт i експорт, як i тi, що вони надають якiйсь iншiй країнi. Інакше кажучи, кожна країна не повинна надавати iншiй країнi особливих торговельних переваг або застосовувати стосовно неї дискримiнацiйний пiдхiд. Усi рiвнi й усi користуються перевагами, що виникають унаслiдок певного зниження торговельних бар'єрiв. Винятки iз загальних правил можливi лише в деяких особливих випадках.
Ще одна стаття, що стосується питання недискримiнацiї, вимагає, щоб товарам пiсля їх надходження на ринок надавався не менш сприятливий режим, нiж аналогiчним товарам, виробленим у самiй країнi. Це називається "нацiональним режимом".
ЗАХИСТ ЧЕРЕЗ ТАРИФИ. ГАТТ не забороняє захисту нацiональної промисловостi. Проте iнший принцип передбачає, що такий захист має базуватися загалом на митних зборах, а не на iнших комерцiйних заходах. Для цього необхiдно чiтко визначити обсяг захисту i звести до мiнiмуму пов'язане з ним викривлення в торгiвлi.
СТІЙКА ОСНОВА ТОРГІВЛІ. Стiйка i передбачена основа торгiвлi забезпечується, зокрема, "обов'язковiстю" тарифних рiвнiв, узгоджених договiрними сторонами. Цi обов'язковi правила зазначенi для кожної країни в тарифних таблицях, що становлять невiд'ємну частину Генеральної угоди. Існує положення про можливiсть перегляду консолiдованих тарифiв, проте встановленню бiльш високих тарифiв заважає вимога про компенсацiю будь-якого пiдвищення.
СПРИЯННЯ СПРАВЕДЛИВІЙ КОНКУРЕНЦІЇ. ГАТТ у жодному разi не є "органiзацiєю вiльної торгiвлi", як її iнодi називають, оскiльки у певних випадках вона допускає змiну тарифiв i застосування iнших засобiв захисту. Ця органiзацiя переважно займається питаннями вiдкритої, справедливої i вiльної конкуренцiї. Так, значна частина дiяльностi ГАТТ стосується проблем субсидiй i демпiнгу.
в розвитку свiтової торгiвлi. На сучасному етапi кiлькiснi обмеження в розвинутих країнах менш поширенi. Проте вони застосовуються в торгiвлi сiльськогосподарськими товарами, текстилем, сталлю i деякими iншими товарами, бiльшiсть з яких становлять експортний iнтерес країн, що розвиваються.
Головним винятком iз загальних правил ГАТТ щодо кiлькiсних обмежень є дозвiл застосовувати їх на випадок труднощiв iз платiжними балансами. Проте навiть у цьому разi обмеження не можуть бути бiльш значними, нiж цього вимагає захист платiжного балансу. Вони повиннi поступово скорочуватися i скасовуватися в мiру зникнення потреби в них.
У межах ГАТТ регулярно проводяться консультацiї з країнами, що розвиваються, пiд час яких установлюються або посилюються iмпортнi обмеження залежно вiд стану платiжного балансу. У разi, коли дозволяється використовувати кiлькiснi обмеження, вони повиннi застосовуватися на недискримiнацiйнiй основi.
"ВИНЯТКИ": МОЖЛИВОСТІ ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ ОБСТАВИНАХ.
Вiдповiдними статтями ГАТТ передбачена процедура "виняткiв", спираючись на котрi будь-яка країна може просити скасувати конкретнi зобов'язання в рамках ГАТТ, якщо це обґрунтовано її економiчними, торговельними обставинами.
Інодi уряди окремих країн доходять висновку, що в них немає iншого виходу, крiм як забезпечити тимчасовий захист нацiональної промисловостi вiд iмпорту. Правило так званого "захисного застереження" ГАТТ (ст. XI) передбачає подiбнi дiї у разi чiтко визначених обставин. Договiрна сторона може встановити обмеження на iмпорт або тимчасово анулювати тарифнi поступки щодо товарiв, якi iмпортуються у великiй кiлькостi i завдають або можуть завдати збиткiв конкуруючим вiтчизняним виробникам продуктiв.
РЕГІОНАЛЬНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ДОМОВЛЕНОСТІ. У мiжнароднiй торговельнiй практицi застосовуються торговельнi домовленостi, у межах яких група країн погоджується лiквiдувати або зменшити бар'єри, пов'язанi з iмпортом з однiєї країни в iншу.
У статтi XXIV Генеральної угоди визначається важливiсть тiсної iнтеграцiї нацiональних економiк шляхом бiльш вiльної торгiвлi. Саме тому такi домовленостi допускаються як виняток iз загальних правил режиму найбiльшого сприяння за умови дотримання деяких жорстких критерiїв. Цi правила передбачають, що подiбнi домовленостi повиннi сприяти торгiвлi мiж заiнтересованими країнами, не створюючи при цьому бар'єрiв для торгiвлi з зовнiшнiм свiтом. Проте регiональна iнтеграцiя повинна доповнювати багатосторонню торговельну систему, а не загрожувати їй.
Таким чином, головна мета Угоди - повна лiбералiзацiя торгiвлi, включаючи i лiквiдацiю нетарифних обмежень. Основним iнструментом досягнення цiєї мети i реалiзацiї принципiв ГАТТ стають багатостороннi переговори.
обмеження. Крiм того, регулюються питання, пов'язанi з державною монополiєю, участю державних пiдприємств у торгiвлi тощо. Передбачаються також захиснi застереження i консультацiї для врегулювання спорiв мiж сторонами.
Положення першої, третьої i четвертої частин Генеральної угоди мають обов'язковий характер, а частини другої - у тих межах, що не суперечать нацiональному законодавству країни-учасницi.
позицiї формуються в столицях країн-учасниць, причому приватнi фiрми, комерцiйнi органiзацiї, а також виробники й iншi групи, що вдаються до лобiювання, роблять значний консультативний внесок.
Бiльшiсть країн мають дипломатичнi мiсiї в Женевi, як правило, очолюванi спецiальним послом при ГАТТ. Офiцiйнi спiвробiтники мiсiй беруть участь у роботi численних переговорних i адмiнiстративних органiв у штаб-квартирi ГАТТ. Інодi безпосередньо зi столиць направляються експерти, з тим щоб викласти позицiї урядiв з тих чи iнших проблем. В окремих випадках проводяться наради на рiвнi мiнiстрiв.
денного вносяться рiзнi питання, зокрема тi, що стосуються двостороннiх торговельних спорiв, приєднання нових членiв, виключення зi складу ГАТТ тощо. Рада заслуховує доповiдi робочих органiв та iн.
Основнi постiйнi комiтети ГАТТ розробляють конкретнi угоди вiдповiдно до Токiйського раунду; розглядають питання, котрi становлять особливий iнтерес для країн, що розвиваються; вивчають положення в країнах, якi використовують торговельнi обмеження для захисту свого платiжного балансу; розглядають питання тарифiв i бюджету ГАТТ тощо.
договiрнi сторони можуть у майбутньому прийняти загальнi рiшення та iн. Крiм того, Рада й iншi органи можуть створювати групи для пiдготовки рiшень щодо торговельних спорiв.
Рiшення ГАТТ, як правило, ухвалюються на основi консенсусу, а не голосуванням. Голосування проводиться дуже рiдко, причому кожна договiрна сторона має один голос, i рiшення приймаються простою бiльшiстю. В окремих випадках, наприклад для одержання дозволу не виконувати тi або iншi зобов'язання за Генеральною угодою, потрiбна наявнiсть кворуму бiльшiстю в двi третини голосiв.
УРЕГУЛЮВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ СПОРІВ. Фундаментальне значення в роботi ГАТТ мають консультацiї, примирення, урегулювання спорiв. Як великi, так i малi країни можуть звертатися в ГАТТ iз проханням про справедливе вирiшення спорiв, якщо вони вважають, що їхнi права за Генеральною угодою порушуються або пiдриваються iншими членами. Така система закладена в статтях XXII i XXIII Генеральної угоди. У цих статтях значна увага придiляється двостороннiм консультацiям як першому кроку до врегулювання спорiв. На практицi бiльшiсть спорiв вирiшується саме на етапi двостороннiх консультацiй. Проте у разi неможливостi вирiшення їх на двостороннiй основi можуть бути використанi послуги спецiальних груп ГАТТ.
Група, як правило, складається з трьох експертiв iз країн, що не мають власних iнтересiв щодо даної проблеми. Вони дiють як своєрiдний суд, вислуховуючи обидвi договiрнi сторони i думку заiнтересованих сторiн. Рiшення ухвалюється на основi iнтерпретацiї самої Генеральної угоди i прецедентiв.
Запропонована Радi доповiдь мiстить висновки по сутi проблеми, а її пiдсумковi пункти - рекомендацiї. Якщо Рада пiдтверджує доповiдь групи, а це зазвичай робиться на основi консенсусу, то заiнтересованi сторони зобов'язанi дiяти вiдповiдно до її висновкiв i рекомендацiй.
Якщо сторона, що є порушником Угоди, не виконує рекомендацiй, то потерпiла сторона може вимагати в членiв ГАТТ дозволу на застосування вiдповiдних заходiв. На практицi був тiльки один випадок, коли було визнано необхiдним вирiшити проблему, вживши певних заходiв.
Сьогоднi групи ГАТТ розглядають щорiчно до 12 заяв. Як правило, розгляд вiдбувається протягом 12 мiсяцiв, причому половину витраченого часу - це робота самої групи, а друга половина - процедури Ради i консультацiї з участю сторiн у спорi. Заяви розглядаються значно швидше у разi застосування бiльш спрощеної системи, що була застосована пiсля проведення середньотермiнового огляду Уругвайського раунду.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ТОРГОВЕЛЬНОЮ ПОЛІТИКОЮ.
У бiльшостi угод у рамках ГАТТ мiстяться положення, що вимагають, наприклад, розгляду вiдповiдними комiтетами ГАТТ нових антидемпiнгових або компенсацiйних законiв, нових технiчних стандартiв, що стосуються торгiвлi, нових iмпортних лiцензiйних угод або результатiв мiжнародних тендерiв на контракти щодо державних закупок.
Інодi органи ГАТТ вивчають торговельнi заходи промислове розвинутих країн, що впливають на експорт країн, що розвиваються; на стан їх платiжного балансу, а також торговельнi обмеження на текстиль i одяг, установленi вiдповiдно до Угоди на рiзнi види волокон. Рiшеннями Ради створюються спецiальнi групи з вивчення нових угод iз питань вiльної торгiвлi, а також торговельної полiтики країн, що приєдналися до ГАТТ.
Найважливiшою подiєю в спостережнiй дiяльностi ГАТТ є введення з середини 1989 р. спецiального Механiзму огляду торговельної полiтики. Цей Механiзм створив основу для першого всеохоплюючого розгляду членами ГАТТ торговельної i сумiжної полiтики окремих країн. Його мета полягає у збiльшеннi транспарентностi торговельної полiтики i практики, з тим щоб полiпшити якiсть громадських обговорень цих питань i забезпечити створення багатосторонньої торговельної системи в цiлому.
Огляди проводяться на регулярнiй основi. Огляди Європейського союзу, США, Японiї i Канади - чотирьох лiдерiв свiтової торгiвлi - проводяться раз у два роки, а iнших договiрних сторiн - раз у чотири або шiсть рокiв.
Розгляди проводяться Радою ГАТТ на основi двох доповiдей. Одна доповiдь готується урядом країни, а друга - Секретарiатом ГАТТ. Надалi цi доповiдi, а також висновки засiдання Ради публiкуються, i їх можна одержати безпосередньо в Секретарiатi або через акредитованих ГАТТ агентiв у справах продажу. Протягом двох рокiв були проведенi огляди 16 країн, включаючи всiх лiдерiв свiтової торгiвлi.
ПРИЄДНАННЯ ДО ГАТТ. Звичайний шлях приєднання до ГАТТ пов'язаний iз тривалим процесом розгляду й обговорення документiв. Пiсля одержання Радою ГАТТ офiцiйної заяви з проханням про приєднання Рада приймає рiшення про створення робочої групи. Останнiй доручається проведення аналiзу поточної торговельної i пов'язаної з торгiвлею полiтики країни, що подала заяву; розглядаються можливi напрямки полiтики цiєї країни на перспективу, особливо у випадках проведення економiчних реформ, i обговорюються умови висновкiв протоколу про приєднання.
Аналiз торговельної полiтики проводить спецiальна робоча група на основi меморандуму, що його готує країна, яка подає заяву. Потiм переговори щодо приєднання готуються у двох напрямках. Робоча група концентрується на визначеннi основних умов приєднання, котрi iнодi включають зобов'язання щодо загальної лiбералiзацiї полiтики в межах установлених термiнiв.
Крiм того, країна, що подала заяву, проводить двостороннi переговори з iншими договiрними сторонами стосовно тарифних та iнших поступок, що ввiйдуть у список до протоколу про приєднання. Саме в межах цього процесу визначаються конкретнi вигоди, що одержать iншi країни - члени ГАТТ вiд нового члена, i досягається баланс прав i зобов'язань.
Обидва цi аспекти вiдбиваються у доповiдi, котру робоча група подає Радi. Потiм умови, ухваленi Радою, ставляться на голосування, i питання вважається вирiшеним у тому разi, якщо двi третини країн-учасниць проголосують позитивно. Пiсля цього країна, що приєдналася, може пiдписати протокол, i приєднання пiдтверджується через 30 днiв, якщо не потрiбна процедура ратифiкацiї.
Інша, спрощена процедура приєднання застосовується вiдносно країн, що розвиваються.
СЕКРЕТАРІАТ ГАТТ. Д. о Секретарiату ГАТТ входить приблизно 400 осiб. Мiсцезнаходження - Женева (Швейцарiя). Його очолює Генеральний директор. Секретарiат обслуговує постiйнi органи ГАТТ, а також сприяє технiчнiй допомозi країнам, що розвиваються. Спецiалiсти у сферi економiки i статистики аналiзують показники торгiвлi i торговельну полiтику, а юридичний персонал надає допомогу у вирiшеннi торговельних спорiв, пов'язаних з iнтерпретацiєю правил i прецедентiв ГАТТ. Бюджет ГАТТ становить бiля 75 млн. швейцарських франкiв, причому країни-члени роблять свої внески вiдповiдно до їх часток у свiтовому обсязi торгiвлi товарами.
ТОРГОВЕЛЬНІ РАУНДИ ПЕРЕГОВОРІВ. Бiльшiсть початкових торговельних раундiв стосувалися переважно скорочення тарифiв.
ДРУГИЙ РАУНД ТОРГОВЕЛЬНИХ ПЕРЕГОВОРІВ вiдбувся в м. Ансi (Францiя), у ходi якого договiрнi сторони ухвалили бiля 5000 тарифних поступок. На цiй сесiї до 27-ми країн, що є засновниками ГАТТ, приєдналися ще десять країн.
ТРЕТІЙ РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ проходив iз вересня 1950 р. по квiтень 1951 р. На ньому було змiнено 8700 тарифних поступок i зниженi тарифи майже на 25% порiвняно з 1948 р. Ще чотири країни приєдналися до ГАТТ. Саме на цiй сесiї США офiцiйно оголосили про те, що Хартiя МТО не буде офiцiйно передана для ратифiкацiї Конгресом США, що практично означало неможливiсть iснування нової свiтової торговельної органiзацiї.
ЧЕТВЕРТИЙ РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ завершився в травнi 1956 р. у Женевi. Його результатом стало те, що загальна сума, отримана вiд зниження тарифiв, досягла 2,5 млрд. дол.
У жовтнi 1958 р. ГАТТ опублiкувала дослiдження "Напрямки мiжнародної торгiвлi", або "Звiт Хаберлера, названий на честь професора Готфрiда Хаберлера, голови групи експертiв, що складається з вiдомих економiстiв. Звiт описував основнi напрямки роботи ГАТТ. Вiдповiдно до рекомендацiй було створено три комiтети ГАТТ: Комiтет І - органiзацiї i проведення подальших конференцiй з обговорення тарифiв; Комiтет II - для перегляду сiльськогосподарської полiтики урядiв - членiв ГАТТ i Комiтет III - для вирiшення проблем торгiвлi, з якими зiштовхуються країни, що розвиваються.
П'ЯТИЙ РАУНД вiдкрився у вереснi 1960 р. Вiн подiлявся на двi фази: перша стосувалася переговорiв iз країнами - членами ЄЕС iз питань створення єдиного перелiку поступок для Спiвдружностi, пов'язаних з її загальними зовнiшнiми тарифами; друга фаза - подальший спiльний раунд переговорiв щодо тарифiв. Раунд був названий на честь заступника Держсекретаря США Дугласа Дiлона, котрий запропонував цi переговори. Раунд закiнчився в червнi 1962 р. Результатом цього раунду стали 4400 тарифних поступок, що оцiнювалися в 4,9 млрд. дол.
Зустрiччю на рiвнi мiнiстрiв у межах Комiтету з торговельних переговорiв формально вiдкрився в травнi 1964 р.
"товар за товар". Цей пiдхiд використовувався в попереднiх раундах за лiнiйного методу зниження тарифiв на промисловi товари. Робоча гiпотеза про 50% -нi межi зниження тарифiв була досягнута в багатьох галузях. Поступки охопили загальний обсяг торгiвлi в розмiрi 40 млрд дол. Окремi угоди були досягнутi щодо зернових, хiмiчних продуктiв, а також з питань антидемпiнгового кодексу.
ТОКІЙСЬКИЙ РАУНД вiдкрився нарадою на рiвнi мiнiстрiв у столицi Японiї у вереснi 1973 р. i закiнчився в листопадi 1979 р. У ходi раунду було прийнято найбiльший пакет тарифних поступок, а також пiдготовлено низку нових угод з нетарифних заходiв та удосконалення правових рамок ГАТТ.
дол. У результатi таких поступок середньорiчний тариф на готову продукцiю дев'яти найбiльш значних свiтових промислових ринкiв знизився на 34%.
Це зниження вiдбувалося у такий спосiб, що найвищi тарифи скорочувалися бiльшою мiрою, нiж найменшi. Розвинутi країни знизили тарифи, а також iншi бар'єри, що впливають на торгiвлю тропiчними товарами: кавою, чаєм, какао, спецiями й iншими сировинними напiвфабрикатами i готовими виробами, що становлять найбiльший iнтерес для країн, що розвиваються. Багато цих країн зробили поступки стосовно свого власного iмпорту.
За угодою про нетарифнi бар'єри в одних випадках удалося вийти на новi рiшення, а в iнших - iнтерпретувати або роз'яснити чиннi положення ГАТТ. Зокрема, були узгодженi правила, вiдповiдно до яких заохочується мiжнародна конкуренцiя стосовно контрактiв на купiвлю, запропонованих урядами i рiзними суспiльними органами; розробляються положення про використання технiчних стандартiв систем сертифiкацiї й апробацiї торговельних бар'єрiв; забезпечуються умови для того, щоб процедури лiцензування iмпорту самi по собi не обмежували торгiвлю; створюється справедлива, однозначна i нейтральна система оцiнювання товарiв для митних цiлей.
Нова угода про субсидiї i компенсацiйнi заходи додала деякi положення до тих, що вже iснували в Генеральнiй угодi, i забезпечила подальший перегляд антидемпiнгового кодексу ГАТТ.
Було пiдписано двi угоди, що стосувалися сiльськогосподарської продукцiї, зокрема щодо м'ясних i молочних продуктiв, а в межах Токiйського раунду було розроблено "кодекс", що забезпечує лiбералiзацiю торгiвлi лiтаками цивiльної авiацiї.
процедури ГАТТ з урегулювання суперечностей.
У вереснi 1986 р. було досягнуто згоди про початок УРУГВАЙСЬКОГО РАУНДУ багатостороннiх тарифних переговорiв. Це рiшення було прийнято на зустрiчi мiнiстрiв торгiвлi в Пунта-дель-Есте (Уругвай) i стало певною мiрою кульмiнацiйним пунктом роботи, розпочатої пiсля попередньої наради ГАТТ на рiвнi мiнiстрiв у листопадi 1982 р. у Женевi.
У Пунта-дель-Есте мiнiстри прийняли Декларацiю, що являє собою єдиний полiтичний документ, який складається з двох частин.
Перша частина належить до переговорiв щодо торгiвлi товарами. У нiй мова йде про завдання подальшої лiбералiзацiї i розширення свiтової торгiвлi, змiцнення ролi ГАТТ й удосконалення багатосторонньої торговельної системи, пiдвищення сприйнятливостi ГАТТ до змiн мiжнародного економiчного середовища i заохочення спiвробiтництва в змiцненнi взаємозв'язкiв мiж торгiвлею й iншими напрямками економiчної полiтики, що вiдбиваються на зростаннi i розвитку.
У другому роздiлi розкривається мета нового комплексу правил стосовно торгiвлi послугами.
домовленостi про подальше проведення Раунду. Мiнiстри також досягли домовленостей з пакету поступок щодо тропiчних продуктiв, з низки заходiв, що стосуються упорядкування системи врегулювання спорiв i нового механiзму огляду торговельної полiтики, у межах якого торговельна полiтика окремих договiрних сторiн ГАТТ пiдлягає постiйнiй або регулярнiй оцiнцi.
Усi цi положення на тимчасовiй основi були прийнятi в 1989 р. У квiтнi 1989 р. Комiтет з торговельних переговорiв провiв нараду в Женевi, на якiй вдалося укласти середньостроковi угоди з решти чотирьох переговорних проблем: сiльське господарство; захиснi застереження; текстиль i одяг; iнтелектуальна власнiсть.
Передбачалося, що Раунд закiнчиться нарадою на рiвнi мiнiстрiв у рамках Комiтету з торговельних переговорiв у груднi 1990 р. у Брюсселi. Проте виявилося неможливим досягти домовленостей про зобов'язання щодо скорочення державної фiнансової пiдтримки й обмежень до доступу на ринки в галузi сiльськогосподарського виробництва. Тому було прийнято рiшення про продовження Уругвайського раунду.
Значний внесок в успiшне завершення Уругвайського раунду було зроблено пiд час Токiйської зустрiчi країн "Великої сiмки" улiтку 1994 р. Принциповi домовленостi, досягнутi на цiй зустрiчi країнами "чотирикутника" (США, Японiя, Європейське Спiвтовариство, Канада), створили об'єктивнi передумови для успiшного завершення раунду. По-перше, сторони домовилися про зменшення на 1/3 тарифiв на бiльшiсть промислових товарiв (середньозважений iмпортний тариф, застосовуваний країнами - членами ГАТТ, становить 4,7%). По-друге, досягнута домовленiсть про скорочення на 50% тарифiв на бiльш "вразливi" товари (вироби зi скла, текстилю). По-третє, запропоновано взагалi не застосовувати тарифи щодо продукцiї сталеливарної, фармацевтичної i деяких iнших галузей виробництва. Головним результатом зустрiчi "Великої сiмки" було ухвалення рiшення про необхiднiсть використання всiх необхiдних зусиль для закiнчення Уругвайського раунду до 15 грудня 1994 р.
З 11 по 16 квiтня в мiстi Марракеш (Марокко) на рiвнi мiнiстрiв закордонних справ, економiки, торгiвлi проходила мiжнародна конференцiя за результатами Уругвайського раунду багатостороннiх торговельних переговорiв, у роботi якої взяли участь представники бiля 140 країн i бiльш нiж 30 найважливiших мiжнародних органiзацiй. Вiдбулося пiдписання 22 мiжнародних конвенцiй i угод. До найважливiшого можна вiднести: Договiр про створення Всесвiтньої торговельної органiзацiї (ВТО), ГАТТ 1994, Угода про сiльське господарство, Угода про торговельнi аспекти, що стосуються iнвестицiй, послуг, iнтелектуальної власностi та iн.
Генеральна Угода включає 38 статей.
Перша частина.
Стаття І - основна частина, що гарантує всiм членам режим найбiльшого сприяння.
Друга частина.
Генеральна угода дiє "на тимчасовiй основi". Кожний член зобов'язаний застосовувати правила, що мiстяться в Другiй частинi "у найбiльш повному обсязi вiдповiдно до його власного законодавства, що iснувало в момент вступу в ГАТТ".
Статтi IV-X стосуються таких проблем:
VII - оцiнювання товарiв щодо мита,
VIII - збори i формальностi,
IX - вiдомостi про походження,
X - публiкацiя i застосування правил торгiвлi. Перелiченi статтi IV-X є "технiчними статтями", спрямованими на запобiгання можливим змiнам тарифiв або на встановлення контролю над ними.
Статтi XI-XIV стосуються кiлькiсних обмежень:
XI - загальна їх заборона.
XII - можливостi застосування обмежень у зв'язку з труднощами платiжного балансу.
XIII - вимога їх недискримiнацiйного застосування, за винятком випадкiв, зазначених у Статтi XIV.
Стаття XV присвячена спiвробiтництву ГАТТ iз Мiжнародним валютним фондом.
Стаття XVI мiстить заклик до лiквiдацiї експортних субсидiй.
Стаття XVII мiстить вимогу до державних торговельних пiдприємств не припускати дискримiнацiї у своїй зовнiшнiй торгiвлi.
задоволення потреб розвитку.
Стаття XIX указує на випадки, коли можуть бути прийнятi надзвичайнi заходи стосовно iмпорту, що завдає збиткiв вiтчизняним виробникам.
Статтi XX-XXI мiстять, вiдповiдно, загальнi вилучення i винятки в iнтересах безпеки.
Стаття XXII присвячена консультацiям.
Стаття XXIII - урегулювання спорiв.
Третя частина.
Стаття XXIV мiстить положення, що регулюють використання митних союзiв i зон вiльної торгiвлi як винятку з правил про режим найбiльшого сприяння.
Статтi XXVI-XXXV мiстять правила функцiонування ГАТІ'. У них розглядаються такi питання, як прийняття i набрання чинностi (XXVI); одержання тарифних поступок вiд колишнiх членiв (XXVII); правила ведення переговорiв щодо тарифiв i змiна тарифних спискiв (XXVIII); взаємовiдносини мiж ГАТТ i Гаванським статутом (XXIX); поправки до Угоди (XXX); вихiд iз ГАТТ (XXXI); визначення "Договiрних сторiн" (членiв) (XXXII); приєднання до ГАТТ (XXXIII); додаток до Угоди (XXXIV) i незастосування ГАТТ окремими учасниками (XXXV).
Четверта частина.
Статтi XXXVI, XXXVII, XXXVIII були доданi в 1965 р. i присвяченi особливим проблемам країн, що розвиваються. У статтi XXXVI викладенi принципи i мета ГАТТ щодо задоволення потреб цих країн. У статтi XXXVII мiстяться зобов'язання, узятi членами ГАТТ для розв'язання цього завдання, а стаття XXXVIII повинна забезпечити основу для їхнiх спiльних дiй.
Теоретичне питання 3. Санкцiї мiнiстерства економiки до суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi
Звернемося тут до Положення "про порядок застосування до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi спецiальних санкцiй, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" затвердженого наказом Мiнiстерства економiки України вiд 17 квiтня 2000 р. N 52.
"Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"
Положення про порядок застосування до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi спецiальних санкцiй, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (далi - Положення), визначає порядок застосування (скасування, змiни виду, тимчасового зупинення дiї) Мiнiстерством економiки України спецiальних санкцiй (далi - санкцiї), передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", до українських суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi (далi - суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi).
Дiя цього Положення поширюється на всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi незалежно вiд форм власностi та мiсця реєстрацiї.
1. Загальнi положення
1. 1 Спецiальнi санкцiї - iндивiдуальний режим лiцензування або тимчасове зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi - застосовуються Мiнiстерством економiки України до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi за поданням органiв державної податкової та контрольно-ревiзiйної служб, митних, правоохоронних органiв, органiв Антимонопольного комiтету України, спецiально уповноваженого органу виконавчої влади у сферi регулювання ринкiв фiнансових послуг та Нацiонального банку України або за рiшенням суду.
1. 2 Санкцiї застосовуються Мiнiстерством економiки України до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що порушили Закон України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" та пов'язанi з ним закони України, зокрема в разi порушення суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi валютного, митного, податкового, iншого законодавства, що встановлює певнi заборони, обмеження або порядок здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй, та в разi проведення ними дiй, якi можуть зашкодити iнтересам нацiональної економiчної безпеки.
1. 4 Застосування санкцiй може бути оскаржено в судовому порядку. Представництво iнтересiв держави при розглядi таких судових спорiв забезпечується Мiнiстерством економiки України та державними органами, якi внесли подання про застосування санкцiй.
Оскарження застосування санкцiй у судовому порядку до винесення судом вiдповiдного рiшення по сутi справи не зупиняє їх дiю.
дiяльностi, не мають права укладати угоди доручення, комiсiї, агентськi, про спiльну дiяльнiсть та спiвробiтництво, консигнацiї, дилерськi, дистриб'юторськi, оренди, найму, лiзингу, зберiгання та iншi угоди, що передбачають проведення зовнiшньоекономiчних операцiй iншими особами або на користь iнших осiб за дорученням чи передачу майна у строкове користування з метою проведення зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
1. 6 Українськi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi не мають права укладати з iноземними суб'єктами господарської дiяльностi, до яких, у встановленому порядку, застосовано спецiальну санкцiю - iндивiдуальний режим лiцензування чи тимчасове зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, угоди доручення, комiсiї, агентськi, про спiльну дiяльнiсть та спiвробiтництво, консигнацiї, дилерськi, дистриб'юторськi, оренди, найму, лiзингу, зберiгання та iншi угоди, що передбачають проведення зовнiшньоекономiчних операцiй iншими особами чи на користь iнших осiб за дорученням або передачу майна у строкове користування з метою проведення зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi чи з товарами українського походження.
1. 7 Дiя спецiальних санкцiй - тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iндивiдуального режиму лiцензування, що застосовуються до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, поширюється на всi види зовнiшньоекономiчної дiяльностi, зазначенi у статтi 4 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", операцiї за якими здiйснюються українськими суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземними суб'єктами господарської дiяльностi.
1. 8 Окремою зовнiшньоекономiчною операцiєю є комплекс дiй українського суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземного суб'єкта господарської дiяльностi, що пiдпадає пiд визначення одного iз видiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, передбачених статтею 4 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", та включає в себе закiнчену разову передачу товару (виконання робiт, надання послуг) та закiнченi розрахунки (грошовi, товарнi та в iнших формах) за цю разову конкретну передачу товару (виконання робiт, надання послуг).
2. Індивiдуальний режим лiцензування
2. 1 Індивiдуальний режим лiцензування зовнiшньоекономiчної дiяльностi українських суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi передбачає здiйснення Мiнiстерством економiки України iндивiдуального лiцензування кожної окремої зовнiшньоекономiчної операцiї певного виду зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що зазначена в статтi 4 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть".
економiки України чи уповноваженими ним органами. Разова (iндивiдуальна) лiцензiя є пiдставою для здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi, до яких застосовано санкцiї. Оформляється разова (iндивiдуальна) лiцензiя у порядку, визначеному Мiнiстерством економiки України.
2. 3 Індивiдуальний режим лiцензування дiє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходiв, що гарантують виконання Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" та/або пов'язаних з ним законiв України, i скасовується Мiнiстерством економiки України.
3. Тимчасове зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi
3. 1 Тимчасове зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi щодо українських суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi означає позбавлення права займатися всiма видами зовнiшньоекономiчної дiяльностi, передбаченими статтею 4 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", за винятком:
до застосування цiєї санкцiї;
завершення розрахункiв за зовнiшньоекономiчними операцiями за продукцiю, що була вiдправлена за межi України українськими суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi або вiдправлена в Україну iноземними суб'єктами господарської дiяльностi до застосування цiєї санкцiї.
Для завершення таких операцiй українському суб'єктовi зовнiшньоекономiчної дiяльностi слiд у встановленому порядку отримати разову (iндивiдуальну) лiцензiю Мiнiстерства економiки України.
3. 2 Тимчасове зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi дiє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходiв, що гарантують виконання Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" та/або пов'язаних з ним законiв України, але не бiльше трьох мiсяцiв з дати винесення вiдповiдного рiшення Мiнiстерством економiки України. Пiсля тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi переводяться Мiнiстерством економiки України на iндивiдуальний режим лiцензування.
Подовження дiї тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi здiйснюється виключно за рiшенням суду.
4. Порядок застосування (скасування, змiни виду, тимчасового зупинення дiї) Мiнiстерством економiки України спецiальних санкцiй
4. 1 Опрацювання подань щодо застосування (скасування, змiни виду, тимчасового зупинення дiї) санкцiй до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiд органiв державної податкової та контрольно-ревiзiйної служб, митних, правоохоронних органiв, органiв Антимонопольного комiтету України, спецiально уповноваженого органу виконавчої влади у сферi регулювання ринкiв фiнансових послуг, Нацiонального банку України покладено на вiддiл контролю за зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю департаменту зовнiшньоекономiчної полiтики та вiддiл правового забезпечення зовнiшньоекономiчної дiяльностi Мiнiстерства економiки України.
4. 2 Подання щодо застосування спецiальних санкцiй до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi - iндивiдуального режиму лiцензування зовнiшньоекономiчної дiяльностi або тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi повиннi мiстити iнформацiю:
найменування та реквiзити суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi (для iноземних суб'єктiв господарювання мовою країни їхнього мiсцезнаходження), найменування та реквiзити контрагента, при виконаннi контракту з яким порушено законодавство;
вiдомостi про змiст порушення з посиланням на конкретнi положення законодавства України, iншу доцiльну iнформацiю.
Якщо в отриманих поданнях зазначену iнформацiю повнiстю не вiдображено та вiдсутня в них iнформацiя не перебуває в розпорядженнi Мiнiстерства економiки України, то Мiнiстерство економiки України робить запит до iнiцiатора подання або до iнших органiв державного управлiння та валютного контролю, суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, щодо яких є подання про застосування спецiальних санкцiй, щодо уточнення iнформацiї про суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
4. 3 Вiдповiдальнiсть за недостовiрнiсть iнформацiї, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, змiни виду, тимчасового зупинення дiї) санкцiй, на пiдставi яких видаються вiдповiднi накази Мiнiстерства економiки України, несе iнiцiатор подання у порядку, передбаченому законом.
4. 4 У разi наявностi в Мiнiстерствi iнших матерiалiв (iнформацiї) щодо дiяльностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, до яких пропонується застосувати (скасувати, змiнити вид, призупинити дiю) санкцiї, то цi матерiали долучаються до матерiалiв про застосування (скасування, змiну виду, тимчасового зупинення дiї) санкцiй i розглядаються разом з поданням при прийняттi остаточного рiшення.
пiдроздiлiв Мiнiстерства, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй (за згодою).
4. 6 Пiсля опрацювання всiх документiв (iнформацiї) вiддiлом контролю за зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю готується проект наказу, який вноситься на розгляд Мiнiстру чи iншiй уповноваженiй ним посадовiй особi Мiнiстерства економiки України, у встановленому порядку.
4. 8 Про застосування санкцiй, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", видається наказ Мiнiстерства економiки України, у якому вказуються норми чинного законодавства, якi було порушено, матерiали, на пiдставi яких видано наказ, реквiзити суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, до яких застосованi санкцiї, та вид санкцiї, дата, з якої санкцiя починає дiяти.
4. 9 При застосуваннi тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiддiл контролю за зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю за 40 днiв до закiнчення термiну його дiї надсилає до iнiцiатора подання застосування такої санкцiї запит щодо доцiльностi подовження дiї тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
за зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю разом iз вiддiлом правового забезпечення зовнiшньоекономiчної дiяльностi та/або вiддiлом правового захисту iнтересiв Мiнiстерства в судових та iнших органах готують вiдповiдну позовну заяву до суду.
З метою забезпечення позову Мiнiстерство економiки України може робити клопотання щодо подовження дiї тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi на перiод розгляду справи.
У разi, якщо судом дане клопотання буде незадоволено, а також якщо iнформацiя на запит Мiнiстерства економiки України щодо доцiльностi подовження дiї тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiд iнiцiатора подання застосування санкцiї не надiйде в термiн за 10 днiв до закiнчення його дiї або надiйде з пропозицiєю щодо недоцiльностi подовження дiї тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, Мiнiстерством економiки України видається наказ про змiну виду спецiальних санкцiй, яким скасовується дiя тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi та одночасно застосовується iндивiдуальний режим лiцензування.
При цьому термiн дiї тимчасового зупинення зовнiшньоекономiчної дiяльностi не повинен перевищувати трьох мiсяцiв з дати винесення Мiнiстерством економiки України вiдповiдного рiшення про його застосування.
органу, який увiйшов з поданням;
Державної податкової адмiнiстрацiї України;
Державної митної служби України;
вiдповiдного республiканського органу Автономної Республiки Крим, структурних пiдроздiлiв обласної, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй за мiсцем реєстрацiї українського суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якi доводять їх до українських суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
4. 11 З метою iнформування суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi iнформацiя щодо застосування (скасування, змiни виду, тимчасового зупинення дiї) санкцiй до українських суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi розмiщується на офiцiйному ВЕБ-сайтi Мiнiстерства економiки України за адресою: http // www.me.gov.ua в мережi iнтернет.
дiяльностi.
4. 13 Якщо суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi або iноземними суб'єктами господарської дiяльностi, до яких застосовано санкцiї, усунуто допущенi порушення законодавства України або вжито практичнi заходи, що гарантують виконання Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" та/або пов'язаних з ним законiв України, iнiцiатори подання щодо застосування санкцiй можуть направляти Мiнiстерству економiки України матерiали про їх скасування (змiна виду, тимчасове зупинення).
та пов'язаної з нею господарської дiяльностi у вiдповiднiсть до норм чинного законодавства, та виходити до Мiнiстерства економiки України з клопотанням про скасування (змiну виду, тимчасового зупинення) дiї санкцiй.
Загальний термiн розгляду вказаних клопотань та надання вiдповiдi суб'єктовi зовнiшньоекономiчної дiяльностi про прийняте Мiнiстерством економiки України рiшення не повинен перевищувати тридцять календарних днiв.
4. 15 У разi усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходiв, що гарантують виконання Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" та/або пов'язаних з ним законiв України, i приведення своєї зовнiшньоекономiчної дiяльностi у вiдповiднiсть iз законами України або надання достатнiх доказiв неможливостi (безперспективностi) застосування практичних заходiв, що гарантують виконання зазначеного Закону, суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземнi суб'єкти господарської дiяльностi, до яких застосовано санкцiї, мають право подавати до Мiнiстерства економiки України вiдповiднi матерiали та виходити з клопотанням про скасування (змiна виду, тимчасове зупинення) дiї санкцiй.
Клопотання повинно мiстити такi документи:
лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжитi заходи щодо приведення своєї дiяльностi у вiдповiднiсть iз нормами законодавства України;
контролю, якi засвiдчують вжитi суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi практичнi заходи щодо приведення своєї дiяльностi у вiдповiднiсть iз нормами законодавства України.
контролю iз запитами про одержання додаткових матерiалiв (iнформацiї) щодо дiяльностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, якi звернулися до нього з клопотанням про скасування (змiна виду, тимчасове зупинення) дiї санкцiї.
виконання Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" та/або пов'язаних з ним законiв України, i приведення своєї зовнiшньоекономiчної дiяльностi у вiдповiднiсть до законiв України або надання достатнiх доказiв неможливостi (безперспективностi) застосування практичних заходiв, що гарантують виконання Закону, а також якщо в Мiнiстерствi економiки України вiдсутнi матерiали щодо порушення цим суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi валютного, митного, податкового, iншого законодавства, яке встановлює певнi заборони, обмеження або порядок здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй, та матерiали щодо проведених ним дiй, що можуть зашкодити iнтересам нацiональної економiчної безпеки.
4. 18 У разi виникнення форс-мажорних обставин подання позову до суду країни розташування контрагента чи Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду, Морської арбiтражної комiсiї при Торгово-промисловiй палатi України про визнання або стягнення з iноземного суб'єкта господарської дiяльностi боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту), а також у разi вжиття заходiв щодо усунення порушень законодавства дiю санкцiй Мiнiстерством економiки України може бути тимчасово зупинено при поданнi вiдповiдних документiв.
Пiсля закiнчення строку зупинення санкцiї дiя її поновлюється без додаткового наказу Мiнiстерства економiки України.
4. 19 Вiдповiдальнiсть за недостовiрнiсть вiдомостей, поданих до Мiнiстерства економiки України, несуть суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Список використаної лiтератури
1. http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/15754/15807/ економiко-правова електронна бiблiотека
2. http://enbv. narod.ru/text/Econom/uzed/str/03.html наукова електронна бiблiотека Воєводiна
| 
