Методи визначення митної вартості товарів

Методи визначення митної вартостi товарiв Виконала: студентка 6 курсу (з. ф. н.) спецiальнiсть МЗЕД Перевiрив: Змiст Список використаної лiтератури Звернемося до Митного кодексу України (вiд 10. 02. 2007), а саме до роздiлу 11 «митна вартiсть товарiв. Методи визначення митної вартостi товарiв» та глав 46, 47, 48. є їх цiна, що була фактично сплачена або пiдлягаєсплатi за цi товари, обчислена вiдповiдно до положень цьогоКодексу. Стаття 260. Визначення митної вартостi товарiв, якiперемiщуються через митний кордон УкраїниМитна вартiсть товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, визначається декларантом вiдповiдно до положень цьогоКодексу. Порядок визначення митної вартостi товарiв поширюється натовари, якi перемiщуються через митний кордон України. Для цiлей визначення митної вартостi використовуєтьсяiнформацiя, пiдготовлена у спосiб, сумiсний з принципамибухгалтерського облiку, прийнятими у вiдповiднiй країнi iдоцiльними для певного методу визначення митної вартостi. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуютьсячерез митний кордон України, та умови їх застосуваннявстановлюються цим Кодексом. Стаття 261. Використання вiдомостей про митну вартiстьтоварiвВiдомостi про митну вартiсть товарiв, якi перемiщуються черезмитний кордон України, використовуються для нарахування податкiв iзборiв (обов'язкових платежiв), ведення митної статистики, а такожу вiдповiдних випадках для розрахункiв у разi застосуванняштрафiв, iнших санкцiй та стягнень, встановлених законами України. Митнi органи зобов'язанi забезпечити в установленому порядкудоступ до iнформацiї про закони, iншi нормативно-правовi акти,нормативнi документи та судовi рiшення загального застосуваннящодо питань, пов'язаних з визначенням митної вартостi товарiв. Стаття 262. Декларування митної вартостi товарiвМитна вартiсть товарiв i метод її визначення заявляються(декларуються) митному органу декларантом пiд час перемiщеннятоварiв через митний кордон України шляхом подання декларацiїмитної вартостi. Порядок та умови декларування митної вартостi товарiв, якiперемiщуються через митний кордон України, встановлюютьсяКабiнетом Мiнiстрiв України, а порядок заповнення декларацiймитної вартостi - спецiально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади в галузi митної справи. Стаття 263. Додержання вимог щодо конфiденцiйностi iнформацiїУся iнформацiя, що стосується митної вартостi товарiв, якiперемiщуються через митний кордон України, може використовуватисямитним органом виключно для митних цiлей i не може безспецiального дозволу особи чи органу, що подають таку iнформацiю,розголошуватися або передаватися третiм особам, включаючи iншiоргани державної влади, крiм подання її у порядку, визначеномузаконом. Умови, викладенi у частинi першiй цiєї статтi, не стосуютьсязнеособленої зведеної iнформацiї для статистичних цiлей,знеособленої аналiтичної iнформацiї, iнформацiї щодо загальнихпитань роботи митницi, iнформацiї, яка не вiдноситься доконкретних фiзичних та/або юридичних осiб, та iнформацiї, яка неможе становити комерцiйну таємницю. Крiм того, це не стосуєтьсяiнформацiї стосовноправопорушень, публiчного обговорення взасобах масової iнформацiї проблем митної справи тощо. За розголошення зазначеної у частинi першiй цiєї статтiiнформацiї посадовi особи митних органiв несуть вiдповiдальнiстьзгiдно iз законом. Стаття 264. Права та обов'язки декларанта, який декларуємитну вартiсть товарiвЗаявлена декларантом митна вартiсть товарiв i поданi нимвiдомостi про її визначення повиннi базуватися на об'єктивних,документально пiдтверджених даних, що пiддаються обчисленню. У разi потреби у пiдтвердженнi заявленої митної вартостiтоварiв декларант зобов'язаний подати митному органу необхiднi дляцього вiдомостi та забезпечити можливiсть їх перевiрки вiдповiднодо порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України. У разi виникнення потреби в уточненнi заявленої митноївартостi товарiв або в разi незгоди декларанта з митною вартiстю,визначеною митним органом, декларант має право звернутися домитного органу з проханням випустити товари, що декларуються, увiльний обiг пiд гарантiю уповноваженого банку або сплатитиподатки i збори (обов'язковi платежi) згiдно з митною вартiстю цихтоварiв, визначеною митним органом. На письмову вимогу декларант має право на надання йому втижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того,як митним органом було визначено митну вартiсть оцiнюванихтоварiв. Строк дiї гарантiйних зобов'язань, визначених цiєю статтею,не може перевищувати 90 календарних днiв з моменту випуску товарiву вiльний обiг. Пiсля надання банком гарантiй, зазначених у частинi третiйцiєї статтi, митний орган зобов'язаний випустити товари у вiльнийобiг. У разi якщо пiсля сплати декларантом податкiв i зборiв(обов'язкових платежiв) згiдно з митною вартiстю товарiв,визначеною митним органом, буде прийнято рiшення про застосуваннямитної вартостi, заявленої декларантом, сума надмiру сплаченихподаткiв i зборiв (обов'язкових платежiв) повертається декларантуу мiсячний термiн з дня прийняття рiшення, у порядку,передбаченому законодавством. Додатковi витрати, що виникли у декларанта у зв'язку зуточненнямзаявленої ним митної вартостi або поданням митномуоргану додаткової iнформацiї, несе декларант. Декларант має право оскаржити рiшення митного органу щодовизначення митної вартостi оцiнюваних товарiв до митного органувищого рiвня та/або до суду. У повiдомленнi митного органу вищогорiвня прорезультати розгляду скарги обґрунтовується прийняте заскаргою рiшення та мiститься iнформацiя про право декларантаоскаржити це рiшення в судовому порядку. Стаття 265. Права та обов'язки митного органу пiд часздiйснення контролю правильностi визначеннямитної вартостi товарiвМитний орган здiйснює контроль правильностi визначення митноївартостi товарiв згiдно з положеннями цього Кодексу. Такийконтроль може здiйснюватися в установленому порядку iззастосуванням рiзних форм, у тому числi вiдповiдно до статей 60 i69 цього Кодексу, пiсля закiнчення операцiй митного контролю,оформлення та пропуску через митний кордон України товарiв iтранспортних засобiв. Порядок контролю правильностi визначеннямитної вартостi товарiв пiсля закiнчення операцiї митногоконтролю, оформлення та пропуску через митний кордон Українитоварiв i транспортних засобiв та донарахування обов'язковихплатежiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Митний орган має право упевнитися в достовiрностi аботочностi будь-якої заяви, документа чи декларацiї, поданої дляцiлей визначення митної вартостi. Якщо митний орган дiйшов висновку, що визначена декларантоммитна вартiсть нижча, нiж прямi витрати на виробництво цьоготовару, в тому числi сировини, матерiалiв та/або комплектуючих,якi входять до складу товару, митний орган має право зобов'язатидекларанта визначити митну вартiсть iншим способом, нiж вiнвикористав для її визначення. Глава 47МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЯКІ ІМПОРТУЮТЬСЯ В УКРАЇНУ, ТА ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯСтаття 266. Методи визначення митної вартостi товарiв, якiiмпортуються в УкраїнуВизначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються вУкраїну,здiйснюється за такими методами:1) за цiною договору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiстьоперацiї);2) за цiною договору щодо iдентичних товарiв;3) за цiною договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв;4) на основi вiднiмання вартостi;5) на основi додавання вартостi (обчислена вартiсть);6) резервного. Основним є метод визначення митної вартостi товарiв за цiноюдоговору щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї). Якщо митна вартiсть не може бути визначена за методом 1згiдно з положеннями статтi 267 цього Кодексу, проводитьсяпроцедура консультацiй мiж митним органом та декларантом з метоюобґрунтованого вибору пiдстав для визначення митної вартостiвiдповiдно до вимог статей 268 i 269 цього Кодексу. У ходi такихконсультацiй митний орган та декларант можуть здiйснити обмiннаявною у кожного з них iнформацiєю за умови додержання вимог щодоїї конфiденцiйностi. У разi неможливостi визначення митної вартостi товарiв, якiiмпортуються в Україну, вiдповiдно до вимог статей 268 i 269 цьогоКодексу за основу може братися або цiна, за якою оцiнюванiiдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари були проданi в Українiне пов'язаному з продавцем покупцю вiдповiдно до вимог статтi 271,або обчислена вiдповiдно до вимог статтi 272 цього Кодексувартiсть товарiв. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митнавартiсть товарiв не може бути визначена шляхом застосуванняпопереднього методу. Методи на основi вiднiмання та додавання вартостi (обчисленавартiсть) можуть застосовуватися у будь-якiй послiдовностi нарозсуд декларанта. У разi якщо неможливо застосувати жоден iз зазначенихметодiв, митна вартiсть визначається за резервним методомвiдповiдно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу. Стаття 267. Метод визначення митної вартостi за цiноюдоговору щодо товарiв, якi iмпортуються(вартiсть операцiї)Митною вартiстю за цiною договору щодо товарiв, якiiмпортуються, є вартiсть операцiї, тобто цiна, що була фактичносплачена або пiдлягає сплатi за товари, якщо вони продаються наекспорт в Україну, скоригована в разi потреби вiдповiдно дочастини другої цiєї статтi. Цiна, що була фактично сплачена абопiдлягає сплатi, - це загальна сума всiх платежiв, якi булиздiйсненi або якi повиннi бути здiйсненi покупцем оцiнюванихтоварiв на користь продавця та/або на користь продавця черезтретiх осiб, та/або на пов'язаних з продавцем осiб. Такi платежiможуть бути здiйсненi прямо або опосередковано шляхом переказугрошей, акредитиву, iнкасування або за допомогою iнших розрахункiв(вексель, передача цiнних документiв тощо). Термiн "цiна, що буллафактично сплачена або пiдлягає сплатi" стосується тiльки цiниоцiнюваних товарiв. Дивiденди або iншi платежi покупця на користьпродавця, не пов'язанi з оцiнюваними товарами, не є частиноюмитної вартостi. Додавання до цiни, що була фактично сплачена абопiдлягає сплатi, згiдно з цiєю статтею робляться лише на основiоб'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаютьсяобчисленню. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактичносплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаютьсяподальшi витрати, якщо вони не включалися до цiни, що буллафактично сплачена або пiдлягає сплатi, зокрема:1) витрати, понесенi покупцем:а) комiсiйнi та брокерська винагорода, за винятком комiсiйнихза закупiвлю, якi є платою покупця своєму агентовi за наданняпослуг, пов'язаних з представництвом його iнтересiв за кордономдля закупiвлi оцiнюваних товарiв;б) вартiсть контейнерiв, що для митних цiлей вважаютьсяєдиним цiлим з вiдповiдними товарами;в) вартiсть упаковки або вартiсть пакувальних матерiалiв таробiт, пов'язаних з пакуванням;2) належним чином розподiлена вартiсть нижченаведених товарiвта послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередкованопокупцем безоплатно або за зниженими цiнами для використання узв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцiнюванихтоварiв, якщо така вартiсть не включена до цiни, що була фактичносплачена або пiдлягає сплатi:а) сировини, матерiалiв, деталей, напiвфабрикатiв,комплектувальних виробiв тощо, якi увiйшли до складу оцiнюванихтоварiв;б) iнструментiв, штампiв, шаблонiв та аналогiчних предметiв,використаних у процесi виробництва оцiнюваних товарiв;в) матерiалiв, витрачених у процесi виробництва оцiнюванихтоварiв (мастильнi матерiали, паливо тощо);г) iнженерних та дослiдно-конструкторських робiт, дизайну,художнього оформлення, ескiзiв та креслень, виконаних за межамиУкраїни i безпосередньо необхiдних для виробництва оцiнюванихтоварiв;3) роялтi та лiцензiйнi платежi, якi стосуються оцiнюванихтоварiв та якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередкованояк умову продажу оцiнюваних товарiв, якщо такi платежi невключаються до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягаєсплатi. Зазначенi платежi можуть включати платежi, якi стосуютьсяпатентiв, знакiв для товарiв i послуг та авторських прав. Витратина право вiдтворення (тиражування) оцiнюваних товарiв в Українi неповиннi додаватися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягаєсплатi за оцiнюванi товари;4) вiдповiдна частина виручки вiд будь-якого подальшогоперепродажу, передачi чи використання товарiв, що оцiнюються, намитнiй територiї України, яка прямо чи опосередковано йде накористь продавця;5) витрати на транспортування оцiнюваних товарiв доаеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiюУкраїни;6) витрати на завантаження, розвантаження та обробкуоцiнюваних товарiв, пов'язанi з їх транспортуванням до аеропорту,порту або iншогомiсця ввезення на митну територiю України;7) витрати на страхування цих товарiв. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактичносплачена або пiдлягає сплатi, не допускається включення нiякихiнших витрат, крiм тих, що передбаченi у цiй статтi. До митноївартостi не включаються нижченаведенi витрати або кошти за умовивидiлення їх з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатiза оцiнюванi товари, якi документально пiдтверджено та якiпiддаються обчисленню:а) плата за будiвництво, спорудження, складення, технiчнеобслуговування або технiчну допомогу, здiйсненi пiсля ввезенняiмпортних товарiв, таких як промислова установка, машини абообладнання;б) витрати на транспортування пiсля ввезення;в) податки та збори (обов'язковi платежi), якi справляються вУкраїнi. Метод визначення митної вартостi за цiною договору щодотоварiв, якi iмпортуються (вартостi операцiї), використовується вразi, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (iмпортера) навикористання оцiнюваних товарiв, за винятком тих, що:а) встановлюються законом чи запроваджуються органамидержавної влади в Українi;б) обмежують географiчний регiон, у якому товари можуть бутиперепроданi (вiдчуженi повторно);в) не впливають значною мiрою на вартiсть товару;2) стосовно продажу оцiнюваних товарiв або їх цiни вiдсутнiбудь-якi умови або застереження, що унеможливлюють визначеннявартостi цих товарiв;3) жодна частина виручки вiд будь-якого подальшогоперепродажу, розпорядження або використання товарiв покупцем ненадiйде прямо чи опосередковано продавцевi, якщо тiльки не можебути зроблено вiдповiдне коригування вiдповiдно до положеньчастини другої цiєї статтi;4) покупець i продавець не є пов'язаними мiж собою особамиабо хоч i є пов'язаними мiж собою особами, але цi вiдносини невплинули на цiну товарiв. За наявностi достатнiх пiдстав вважати,що зазначенi вiдносини вплинули на цiну оцiнюваних товарiв, митнийорган повинен повiдомити про це декларантовi та надати йомуможливiсть для вiдповiдi та доказу вiдсутностi впливувзаємозв'язку продавця i покупця на цiну, що буллафактичносплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари. На вимогудекларанта таке повiдомлення здiйснюється у письмовiй формi. Для цiлей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними мiжсобою тiльки в разi, якщо:1) вони є посадовими особами або керiвниками пiдприємств одину одного;2) вони є партнерами у спiльнiй пiдприємницькiй або iншiйдiяльностi, яку не заборонено законодавством;3) вони є роботодавцем i найманим працiвником;4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володiє, контролюєабо утримує 5 чи бiльше вiдсоткiв випущених акцiй, що дають правоголосу, або акцiй обох з них;5) один з них прямо або опосередковано контролює iншого;6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьоюособою;7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третюособу;8) вони є членами однiєї сiм'ї. Особи, одна з яких є одноосiбним агентом, одноосiбнимдистриб'ютором чи одноосiбним концесiонером iншої, як би це неназивалося, вважаються пов'язаними для цiлей цього Кодексу, якщовони пiдпадають хоча б пiд один з критерiїв частини п'ятої цiєїстаттi. При продажу товарiв мiж пов'язаними особами вартiсть операцiїбереться за основу для визначення митної вартостi оцiнюванихтоварiв за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартiстьє максимально наближеною до вартостi однiєї з нижченаведенихоперацiй, яка здiйснювалася одночасно з оцiнюваними товарами абомайже в той же час:1) вартостi операцiї при продажу непов'язаним покупцямiдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв для експорту вУкраїну;2) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних)товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 271 цього Кодексу;3) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних)товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 272 цього Кодексу. У разi застосування вимог частини сьомої цiєї статтi належнимчином враховується наявна у митного органу та подана декларантомiнформацiя щодо рiзницi в комерцiйних умовах продажу, кiлькiснихпоказниках, елементах i витратах, зазначених у частинi другiй цiєїстаттi, та витратах, якi звичайно понесенi продавцем при продажу,коли продавець i покупець не пов'язанi мiж собою, i не понесенiпродавцем при продажу, коли продавець i покупець пов'язанi мiжсобою. Визначення вартостi операцiй, зазначених у пунктах 1-3частини сьомої цiєї статтi, здiйснюється за iнiцiативою декларантаi тiльки з метою порiвняння. Вартiсть цих операцiй не можевикористовуватися замiсть вартостi операцiй з оцiнюванимитоварами. Використанi декларантом вiдомостi повиннi бути об'єктивними,пiддаватися обчисленню та пiдтверджуватися документально. Стаття 268. Метод визначення митної вартостi за цiноюдоговору щодо iдентичних товарiвУ разi якщо митна вартiсть iмпортованих товарiв не може бутивизначена згiдно з положеннями статтi 267 цього Кодексу, за митнувартiсть береться вартiсть операцiї з iдентичними товарами, якiпродаються на експорт в Україну з тiєї ж країни i час експортуяких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або ємаксимально наближеним до нього. При застосуваннi цього методу визначення митної вартостi заоснову береться вартiсть операцiї з iдентичними товарами здотриманням умов, зазначених у цiй статтi. При цьому пiдiдентичними розумiються товари, однаковi за всiма ознаками зоцiнюваними товарами, у тому числi за такими, як:1) фiзичнi характеристики;2) якiсть та репутацiя на ринку;3) країна походження;4) виробник. Незначнi зовнiшнi вiдмiнностi не можуть бути пiдставою длявiдмови у розглядi товарiв як iдентичних, якщо в цiлому такiтовари вiдповiдають вимогам частини другої цiєї статтi. Цiна договору щодо iдентичних товарiв береться за основу длявизначення митної вартостi товарiв, якщо цi товари ввезеноприблизно в тiй же кiлькостi та на тих же комерцiйних умовах, що йоцiнюванi товари. У разi вiдсутностi такого продажу використовується вартiстьоперацiї з iдентичними товарами, якi продавалися в Україну в iншiйкiлькостi та/або на iнших комерцiйних умовах. При цьому їх цiнакоригується з урахуванням зазначених розбiжностей незалежно вiдтого, чи веде це до збiльшення або зменшення вартостi. Інформацiя,що використовується при здiйсненнi коригування, повинна бутидокументально пiдтверджена. У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5-7частини другої статтi 267 цього Кодексу, включаються у вартiстьоперацiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницiв таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiднимиiдентичними товарами, що зумовлено рiзницею у вiдстанях i способахтранспортування. У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляєтьсябiльше, нiж одна вартiсть операцiї з iдентичними товарами, длявизначення митної вартостi оцiнюваних товарiв використовуєтьсянайменша така вартiсть. Стаття 269. Метод визначення митної вартостi за цiноюдоговору щодо подiбних (аналогiчних) товарiвУ разi якщо митна вартiсть iмпортованих товарiв не може бутивизначена згiдно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, замитну вартiсть береться вартiсть операцiї з подiбними(аналогiчними) товарами, якi продаються на експорт в Україну i часекспорту яких збiгається з часом експорту оцiнюваних товарiв або ємаксимально наближеним до нього. Пiд подiбними (аналогiчними) розумiються товари, якi хоч i неє однаковими за всiма ознаками, але мають схожi характеристики iскладаються iз схожих компонентiв, завдяки чому виконують однаковiфункцiї порiвняно з товарами, що оцiнюються, та вважаютьсякомерцiйно взаємозамiнними. Для визначення, чи є товари подiбними (аналогiчними),враховуються такi ознаки:1) якiсть, наявнiсть торгової марки та їх репутацiя на ринку;2) країна походження;3) виробник. Цiна договору щодо подiбних (аналогiчних) товарiв береться заоснову для визначення митної вартостi товарiв, якщо цi товариввезено приблизно в тiй же кiлькостi i на тих же комерцiйнихумовах, що й оцiнюванi товари. У разi якщо такого продажу не виявлено, використовуєтьсявартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними) товарами, якiпродавалися в Україну в iншiй кiлькостi та/або на iншихкомерцiйних умовах. При цьому їх цiна коригується з урахуваннямзазначених розбiжностей незалежно вiд того, чи веде це дозбiльшення або зменшення вартостi. Інформацiя, що використовуєтьсяпри здiйсненнi коригування, повинна бути документальнопiдтверджена. У разi якщо кошти та витрати, зазначенi в пунктах 5-7частини другої статтi 267 цього Кодексу, включаються у вартiстьоперацiї, здiйснюється коригування для врахування значної рiзницiу таких коштах i витратах мiж оцiнюваними товарами та вiдповiднимиподiбними (аналогiчними) товарами, що зумовлено рiзницею увiдстанях i способах транспортування. У разi якщо для цiлей застосування цього методу виявляєтьсябiльше, нiж одна вартiсть операцiї з подiбними (аналогiчними)товарами, для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiввикористовується найменша така вартiсть. Стаття 270. Застереження щодо умов застосування методiввизначення митної вартостi товарiв за цiноюдоговору щодо iдентичних товарiв та за цiноюдоговору щодо подiбних (аналогiчних) товарiвТовари не вважаються iдентичними або подiбними (аналогiчними)оцiнюваним, якщо вони не виробленi в тiй же країнi, що i товари,якi оцiнюються. Товари, виготовленi не виробником оцiнюваних товарiв, а iншоюособою, беруться до уваги лише в разi, якщо немає нi iдентичних,нi подiбних (аналогiчних) товарiв, виготовлених особою -виробником товарiв, якi оцiнюються. Товари не вважаються iдентичними чи подiбними (аналогiчними)оцiнюваним, якщо їх проектування, дослiдно-конструкторськi роботи,художнє оформлення, дизайн, ескiзи, креслення, а також iншiаналогiчнi роботи виконано в Українi. Стаття 271. Метод визначення митної вартостi на основiвiднiмання вартостiУ разi якщо митна вартiсть iмпортних товарiв не може бутивизначена вiдповiдно до положень статей 267-270 цього Кодексу, їхмитна вартiсть визначається згiдно з положеннями цiєї статтi наосновi вiднiмання вартостi, крiм випадкiв, коли на вимогудекларанта порядок застосування цiєї статтi та статтi 272 можебути зворотним. У разi якщо оцiнюванi, iдентичнi чи подiбнi (аналогiчнi)товари продаються (вiдчужуються) на митнiй територiї України унезмiнному станi, для визначення митної вартостi товарiв за цимметодом за основу береться цiна одиницi товару, за якою найбiльшапартiя оцiнюваних, iдентичних чи подiбних (аналогiчних) iмпортнихтоварiв продається на територiї України покупцю, що не єпов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимальнонаближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв, за умовивирахування, якщо вони можуть бути видiленi, таких компонентiв:1) витрат на виплату комiсiйних, що були фактично сплаченiабо пiдлягають сплатi, чи звичайних торговельних надбавок, якiробляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат узв'язку з продажем на митнiй територiї України товарiв того жкласу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, якiпiдпадають пiд групу або спектр товарiв, що виробляютьсяконкретною галуззю чи сектором промисловостi та включаютьiдентичнi або подiбнi (аналогiчнi) товари. Поняття "товари того жкласу або виду" включає товари, iмпортованi з тiєї ж країни, що йоцiнюванi товари, а також товари, ввезенi з iнших країн. Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямi танепрямi витрати, пов'язанi iз збутом зазначених товарiв, повиннабратися в цiлому. Числове значення витрат для цiлей вирахуванняцiєї суми визначається на основi iнформацiї, поданої декларантом,якщо тiльки цифри декларанта не є несумiсними з даними, одержанимипри продажу в Українi ввезених (iмпортних) товарiв того ж классуабо виду. Якщо данi декларанта несумiснi з такими даними, сума дляобчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на iншiйвiдповiднiйiнформацiї, а не тiй, що надана декларантом. При визначеннi комiсiйних або звичайних прибуткiв тазагальних витрат вiднесення товарiв до "товарiв того ж класу абовиду" повинно здiйснюватися в кожному конкретному випадку зпосиланням на вiдповiднi обставини;2) звичайних витрат, понесених в Українi на навантаження,вивантаження, транспортування, страхування, та iнших пов'язаних зтакими операцiями витрат;3) сум ввiзного (iмпортного) мита, податкiв, зборiв та iншихобов'язкових платежiв, що пiдлягають сплатi в Українi у зв'язку зввезенням (iмпортом) чи продажем (вiдчуженням) товарiв. У разi якщо нi оцiнюванi, нi iдентичнi чи подiбнi(аналогiчнi) товари не продаються в Українi одночасно або в час,максимально наближений до дати ввезення оцiнюваних товарiв вУкраїну, митна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiниодиницi товару, за якою вiдповiдно оцiнюванi або iдентичнi чиподiбнi (аналогiчнi) з оцiнюваними товари продаються в Українi вкiлькостi, достатнiй для встановлення цiни за одиницю такоготовару, в тому ж станi, в якому вони були ввезенi, на найбiльшранню дату пiсля ввезення товарiв, якi оцiнюються, але дозакiнчення 90 днiв пiсля їх ввезення. У разi вiдсутностi випадкiв продажу оцiнюваних, iдентичних чиподiбних (аналогiчних) товарiв у такому ж станi, в якому вониперебували на момент ввезення в Україну, на вимогу декларантамитна вартiсть таких товарiв визначається на основi цiни одиницiтовару, за якою зазначенi товари продаються в Українi пiсляподальшої обробки (переробки) найбiльшою партiєю особам, непов'язаним з особами, в яких вони купують такi товари. При цьомуробляться вiдповiднi поправки на вартiсть, додану такою обробкою(переробкою), та вирахування, передбаченi пунктами 1-3частини другої цiєї статтi. Вирахування вартостi, доданої подальшою обробкою(переробкою), повиннi ґрунтуватися на даних, якi є об'єктивними,пiдтверджуються документально, пiддаються обчисленню та належатьдо вартостi такої роботи. За основу для обчислень берутьсяприйнятi промисловi формули, рецепти, методи будiвництва та iншагалузева практика. Положення частини четвертої цiєї статтi не застосовуються вразi, якщо:1) у результатi подальшої обробки ввезенi товари втрачаютьсвою iдентичнiсть, крiм випадкiв, коли, незважаючи на втратуiдентичностi ввезених товарiв, величина вартостi, доданої обробкоюможе бути точно визначена;2) ввезенi товари зберiгають свою iдентичнiсть, алестановлять настiльки незначний вiдсоток продажу їх в Українi, щовикористання цього методу оцiнювання буде невиправданим. Можливiсть застосування положень частини четвертої цiєїстаттi визначається в кожному конкретному випадку залежно вiдконкретних обставин. Стаття 272. Метод визначення митної вартостi товарiв наосновi додавання вартостi (обчислена вартiсть)Для визначення митної вартостi товарiв на основi додаваннявартостi (обчислена вартiсть) за основу береться надана виробникомтоварiв, якi оцiнюються, або вiд його iменi iнформацiя про їхвартiсть, яка повинна складатися iз сум:1) вартостi матерiалiв та витрат, понесених виробником привиробництвi оцiнюваних товарiв. Така iнформацiя повинна базуватисяна комерцiйних рахунках виробника за умови, що такi рахункисумiснi iз загальновизнаними принципами бухгалтерського облiку,якi застосовуються в країнi, де цi товари виробляються;2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорiвнює сумi, яказвичайно вiдображається при продажу товарiв того ж класу або виду,що й оцiнюванi товари, якi виготовляються виробниками у країнiекспорту для експорту в Україну;3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезеннятоварiв того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження,розвантаження та обробку оцiнюваних товарiв, їх транспортування доаеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiюУкраїни, витрат на страхування цих товарiв та iнших витрат,пов'язаних iз ввезенням цих товарiв в Україну. Посадова особа митного органу не може вимагати абопримушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати длявивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чиiнших записiв для цiлей визначення обчисленої вартостi.Інформацiя, подана виробником товарiв для цiлей визначення митноївартостi згiдно з положеннями цiєї статтi, може бути перевiрена вкраїнi - виробниковi товарiв органами влади України за згодоювиробника i за умови повiдомлення заздалегiдь уряду країни -виробника товарiв та за вiдсутностi заперечень проти такоїперевiрки. Стаття 273. Резервний методУ разi якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначенашляхом послiдовного використання методiв, зазначених устаттях 267-272 цього Кодексу, митна вартiсть оцiнюваних товарiввизначається з використанням способiв, якi не суперечать законамУкраїни i є сумiсними з вiдповiдними принципами i положеннямиГенеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ). Митна вартiсть, визначена згiдно з положеннями цiєї статтi,повинна щонайбiльшою мiрою ґрунтуватися на ранiше визначенiй заметодами 1-6 митнiй вартостi, однак при визначеннi митної вартостiвiдповiдно до цiєї статтi допускається гнучкiсть при застосуваннiцих методiв. Митна вартiсть iмпортних товарiв не визначається згiдно зположеннями цiєї статтi на пiдставi:1) цiни товарiв українського походження на внутрiшньому ринкуУкраїни;2) системи, яка передбачає прийняття для митних цiлей вищої з двох альтернативних вартостей;3) цiни товарiв на внутрiшньому ринку країни-експортера;4) вартостi виробництва, iншої, нiж обчислена вартiсть,визначена для iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiввiдповiдно до положень статтi 272 цього Кодексу;5) цiни товарiв, що поставляються з країни-експортера дотретiх країн;6) мiнiмальної митної вартостi;7) довiльної чи фiктивної вартостi. Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогудекларанта, митний орган зобов'язаний письмово поiнформувати йогопро митну вартiсть, визначену вiдповiдно до положень цiєї статтi,та про використаний при цьому метод. Глава 48МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ, ЩО ВИВОЗЯТЬСЯ(ЕКСПОРТУЮТЬСЯ) З УКРАЇНИСтаття 274. Визначення митної вартостi товарiв, щовивозяться (експортуються) з УкраїниМитна вартiсть товарiв, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на пiдставi договору купiвлi-продажу або мiни,визначається на основi цiни, яку було фактично сплачено або якапiдлягає сплатi за цi товари на момент перетинання митного кордонуУкраїни. До митної вартостi товарiв, що вивозяться (експортуються),також включаються фактичнi витрати, якщо вони не були ранiше донеї включенi:а) на навантаження, вивантаження, перевантаження,транспортування та страхування до пункту перетинання митногокордону України;б) комiсiйнi та брокерськi винагороди;в) лiцензiйнi та iншi платежi за використання об'єктiв праваiнтелектуальної власностi, якi покупець повинен прямо чи побiчноздiйснити як умову продажу (експорту) товарiв, якi оцiнюються. Митна вартiсть товарiв, що вивозяться (експортуються) зУкраїни на пiдставi договору, вiдмiнного вiд договорiвкупiвлi-продажу чи мiни, визначається на основi цiни,пiдтвердженої комерцiйними, транспортними, банкiвськими,бухгалтерськими та iншими документами, що мiстять вiдомостi провартiсть товарiв, якi оцiнюються, з урахуванням витрат натранспортування та страхування товарiв до пункту перетинаннямитного кордону України. У разi встановлення цiнових обмежень пiд час вивезення(експорту) окремих товарiв (iндикативнi цiни, граничнi рiвнi цiн,цiни, встановленi в результатi антидемпiнгових розслiдувань тощо)митна вартiсть таких товарiв у разi вивезення (експорту) їх зУкраїни визначається з урахуванням положень, що визначають порядокзастосування зазначених обмежень. Стаття 275. Декларування митної вартостiУ разi вивезення (експорту) товарiв, на якi встановленовивiзне, антидемпiнгове, компенсацiйне чи спецiальнi види мита,митна вартiсть декларується шляхом подання декларацiї митноївартостi. Основою для визначення митної вартостi товарiв є цiна угоди,яку фактично сплачено чи яка пiдлягає сплатi за цi товари, якщо нанеї не вплинули такi фактори:1) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, щооцiнюються, за винятком:а) обмежень, встановлених законами;б) обмежень, що iстотно не впливають на цiну товарiв;2) залежнiсть продажу (вiдчуження) та цiни угоди вiддотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;3) вiдомостi, використанi декларантом для визначення митноївартостi товарiв, не пiдтвердженi документально або не є кiлькiсновираженими та достовiрними;4) учасники угоди (експортер та iмпортер) є взаємозалежнимиособами, за винятком випадкiв, коли їх взаємозалежнiсть невплинула на цiну угоди, що повинно бути доведено декларантом. Прицьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має мiсце хоча б одназ таких умов:а) один з учасникiв угоди - фiзична особа чи посадова особаодного з пiдприємств - учасникiв угоди є одночасно посадовоюособою iншого пiдприємства - учасника угоди;б) учасники угоди є спiввласниками пiдприємства;в) учасники угоди пов'язанi трудовими вiдносинами;г) один з учасникiв угоди володiє вкладом (паєм) чи акцiями зправом голосу в статутному капiталi iншого учасника угоди, якiстановлять не менше п'яти вiдсоткiв статутного капiталу;ґ) обидва учасники угоди перебувають пiд прямим чи непрямимконтролем третьої особи;д) учасники угоди спiльно, прямо чи непрямо контролюють третюособу;е) один з учасникiв угоди прямо чи непрямо контролює iншогоучасника угоди;є) учасники угоди - фiзичнi особи чи посадовi особипiдприємств - учасникiв угоди є родичами. справи. У митнiй справi Україна додержується загальновизнаних умiжнароднiй практицi систем класифiкацiї та кодування товарiв,митних режимiв, митної статистики, iнших загальноприйнятих усвiтових митних вiдносинах норм i стандартiв, а також забезпечуєвиконання мiжнародних договорiв України з питань митної справи,укладених в установленому законом порядку. Стаття 35. Мiжнародна дiяльнiсть спецiально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади в галузiмитної справиМiжнародна дiяльнiсть спецiально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади в галузi митної справи спрямовується iкоординується Президентом України та Кабiнетом Мiнiстрiв України. Проведення переговорiв та консультативної роботи, пов'язаноїз пiдготовкою мiждержавних, мiжурядових i мiжвiдомчих угод зпитань митної справи, може здiйснюватися спецiально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади в галузi митної справи задорученням Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України в обсязiнаданих вiдповiдно до закону повноважень. Стаття 36. Зв'язки спецiально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади в галузi митної справи змiжнародними митними органiзацiямиСпецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади вгалузi митної справи представляє Україну у Всесвiтнiй митнiйорганiзацiї, iнших мiжнародних митних органiзацiях. Мiжнародне спiвробiтництво в галузi митної справиздiйснюється спецiально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади в галузi митної справи за погодженням зМiнiстерством закордонних справ України. Стаття 37. Мiжнародне спiвробiтництво в галузi митноїсправиВiдповiдно до мiжнародних договорiв, укладених вустановленому законом порядку, митними органами України спiльно змитними органами сумiжних держав може здiйснюватися:1) створення спiльних пунктiв пропуску на митному кордонiУкраїни;2) проведення спiльного контролю у пунктах пропуску намитному кордонiУкраїни;3) узгоджене застосування процедур митного контролю, митногооформленнята взаємне визнання документiв, що використовуютьсямитними органами дляздiйснення митних процедур;4) проведення спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання,виявлення i припинення контрабанди та порушень митних правил;5) проведення iнших спiльних одноразових чи постiйних заходiвз питань, що вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiвзаконодавства України належать до компетенцiї митних органiв. Стаття 38. Пiдтримання оперативного зв'язку мiж митнимиорганами України i митними органами сумiжнихiноземних державЗ метою вирiшення невiдкладних питань щодо пропуску товарiв iтранспортних засобiв, виявлення та припинення контрабанди iпорушення митних правил, забезпечення законностi i правопорядку впунктах пропуску через митний кордон України керiвникурегiональної митницi, керiвнику митницi та їх заступникамнадається право проведення робочих зустрiчей з представникамимитного органу сумiжної iноземної держави. Про час, умови i мету таких зустрiчей керiвник митного органуабо його заступник iнформує керiвника вiдповiдного органу охоронидержавного кордону України. Порядок проведення таких зустрiчей визначається положенням,затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України, якщо iнше не передбаченомiжнародним договором України, укладеним в установленому закономпорядку. Стаття 39. Взаємодiя митних органiв України з митними таiншими органами iноземних держав, а також змiжнародними органiзацiямиВзаємодiя митних органiв України з митними та iншимиуповноваженими органами iноземних держав, а також з мiжнароднимиорганiзацiями з питань, пов'язаних з провадженням у справах проконтрабанду та порушення митних правил, здiйснюється митнимиорганами України в порядку, передбаченому мiжнародними договорамиУкраїни, укладеними в установленому законом порядку. владовiдносинами, то основне регулятивне навантаження припадає на нормативнi акти. Це пояснюється тим, що при здiйсненнi митної справи митнi органи та їх посадовi особи повиннi керуватися виключно нормами права. верховенство права, про мiжнароднi договори як частину нацiонального законодавства України, про забезпечення регулювання i захисту власностi, екологiчної безпеки й пiдтримання екологiчної рiвноваги на територiї України, захист суверенiтету i територiальної цiлiсностi України, забезпечення її економiчної та iнформацiйної безпеки, спрямованiсть зовнiшньоекономiчної дiяльностi на забезпечення нацiональних iнтересiв шляхом пiдтримання мирного й взаємовигiдного спiвробiтництва з членами мiжнародного спiвтовариства та iншi. справи визначаються виключно законами України. За пунктом 22 цiєї статтi виключно законами України також встановлюється державний бюджет i бюджетна система; система оподаткування; податки i збори; засади створення й функцiонування фiнансового, грошового, кредитного та iнвестицiйних ринкiв; статус нацiональної валюти, а також статус iноземних валют на територiї України. До повноважень KM України п. 8 ст. 116 Конституцiї України вiднесено органiзацiю й забезпечення здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, митної справи. України 11 липня 2002р.. мали аж 524 статтi. статтi 176—184; XII — «Країна походження товарiв», статтi 276—285; XIII — «Митнi пiльги», статтi 286—302; XV — «Українська Класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi», статтi 311—314; XVII — «Порушення митних правил i вiдповiдальнiсть за них. Вiдповiдальнiсть осiб, що беруть участь у провадженнi у справах про порушення вимог митних правил», статтi 319—355; XXII — «Прикiнцевi положення». вiдносини, що стосуються митно-тарифного регулювання, i в подальшому зберегли свою вiдносну автономiю. Положення МК України деталiзуються у поточних законах. Наприклад, Закон України «Про єдиний митний тариф» регулює види та порядок стягнення мита. Серед iнших законiв України, що належать до митного права, варто вiдзначити такi, як «Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi» вiд 23. 09. 1994 р., «Про введення єдиного збору, що стягується у пунктах пропуску через Державний кордон України» вiд 4. 11. 1999 р., «Про ставки акцизного збору i ввiзного мита на деякi транспортнi засоби» вiд 24. 05. 19% І p., «Про транзит вантажiв» вiд 20. 10. 1999 p., «Про звiльнення вiд І обкладення митом предметiв, якi вивозяться (перемiщуються) громадянами через митний кордон України», «Про режим iноземного І iнвестування», «Про вивiз, ввезення й повернення культурних цiнностей», «Про гуманiтарну допомогу» та iншi. Окрiм цього, дається трактування деяких термiнiв: «недобросовiсний декларант», «життєво-важливi iнтереси» тощо. До І таких нормативних актiв належать Укази Президента України, Постанови KM України. Це пояснюється характером митної справи та необхiднiстю оперативно вирiшувати ряд питань щодо забезпечення вигоди для українських громадян при перетинi митного кордону, пiдприємцiв при здiйсненнi ЗЕД, iнших джерел права. проведення в життя державної митної полiтики, органiзовує функцiонування митної системи та здiйснює управлiння цiєю сферою вiдповiдно до п. 8 Положення про державну митну службу України, в межах своєї компетенцiї видає накази, органiзовує i контролює їх виконання. У передбачених законодавством України випадках її рiшення є обов'язковими для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоуправлiння, пiдприємствами, закладами i органiзацiями всiх форм власностi та громадянами. В разi необхiдностi ДМСУ видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти. Нормативно-правовi акти Держмитслужби України, як i iншi, пiдлягають державнiй реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України. — процедуру догляду мiжнародних поштових вiдправлень; — митне оформлення контейнерiв; 1) публiкацiї Мiжнародної торговельної палати, наприклад Мiжнароднi торговi термiни — «Інкотермо-90», «Унiфiкованi звичаї й практика для документарних акредитивiв»; 2) документи Європейської економiчної комiсiї ООН, наприклад загальнi умови постачань, проформи контрактiв i т. п.; 4) судово-арбiтражна практика. i нормах мiжнародного права, що носять диспозитивний характер, коли сторони мають право вiдступати вiд цих норм. Диспозитивний характер властивий мiжнародним конвенцiям, наприклад Конвенцiї ООН про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв (Вiденська конвенцiя 1980 p.). Диспозитивнi норми права вiдiграють велику роль у взаєминах iноземних партнерiв, тому що сприяють, однаковостi в розумiннi самих термiнiв, прав i обов'язкiв сторiн, прискоренню проведення переговорiв не вимагають знання законодавства країни iноземного партнера. Теоретичне питання 3. положення 1. Ця Інструкцiя розроблена вiдповiдно до статей 5, 11, 13 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19. 02. 93 N 15-93 "Про систему валютногорегулювання i валютного контролю", а також пункту 14 статтi 7 та статтi 44 Закону України "Про Нацiональний банк України". 2. Ця Інструкцiя встановлює для резидентiв i нерезидентiв порядок перемiщення (увезення, вивезення, пересилання) готiвки i банкiвських металiв через митний кордон України. Вимоги цiєї Інструкцiї не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межi України готiвки i банкiвських металiв уповноваженими банками. 3. Термiни, що використовуються в цiй Інструкцiї, уживаються в такому значеннi: готiвка - це готiвкова валюта України i готiвкова iноземна валюта у виглядi банкнот i монет, що перебувають в обiгу та є законним платiжним засобом на територiї вiдповiдної держави, банкноти та монети, вилученi з обiгу або такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiновi на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу (крiм монет, що належать до банкiвських металiв), i дорожнi чеки; банкiвськi метали - це золото, срiбло, платина, метали платинової групи, доведенi (афiнованi) до найвищих проб вiдповiдно до свiтових стандартiв у зливках та порошках, що мають сертифiкат якостi, а також монети, що виробленi з дорогоцiнних металiв з пробами для вiтчизняних монет не нижче нiж для золота - 995, для срiбла - 999, для платини i паладiю - 999,5 i в iноземних монетах з дорогоцiнних металiв з пробами не нижче нiж для золота - 900, для срiбла - 925, для платини та паладiю - 999; повноважний представник - особа, якiй згiдно з розпорядженням керiвника юридичної особи наданi повноваження щодо здiйснення конкретних дiй. Іншi термiни вживаються в значеннях, визначених у Декретi КабiнетуМiнiстрiв України вiд 19. 02. 93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю". 4. Для вимог цiєї Інструкцiї перерахунок сум готiвки в євро здiйснюється за офiцiйним курсом гривнi до євро, установленим Нацiональним банком, або за крос-курсом, визначеним згiдно з офiцiйним курсом гривнi до вiдповiдних iноземних валют на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готiвки. 5. Фiзична особа незалежно вiд вiку має право вивозити за межi України i ввозити в Україну готiвку i банкiвськi метали вiдповiдно до норм, передбачених цiєю Інструкцiєю. 6. Митна декларацiя є пiдставою для вивезення (увезення) зазначеної у нiй готiвки i банкiвських металiв i здiйснення операцiй за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларацiї. 7. Фiзична особа, юридична особа несуть вiдповiдальнiсть за недекларування готiвки i банкiвських металiв, що перемiщуються через митний кордон України, вiдповiдно до законодавства України. 2. Увезення в Україну та вивезення за межi України готiвки 1. Фiзична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межi України готiвку в сумi, що не перевищує в еквiвалентi 10 000 євро без письмового декларування митному органу. 2. Фiзична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межi України готiвку в сумi, що перевищує в еквiвалентi 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязi. 3. Юридична особа ввозить готiвку в Україну або вивозить її за межi України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування вiдповiдному митному органу в повному обсязi. Повноважний представник юридичної особи, якiй належать (орендованi, зафрахтованi або тi, що формуються в Українi/за межами України) транспортнi засоби, що здiйснюють пасажирськi рейси, ввозить/вивозить готiвку, що отримана на транспортному засобi за наданi послуги та/або реалiзований товар, на пiдставi вiдповiдних касових документiв. Повноважний представник декларує готiвку, яку ввозить/вивозить за дорученням юридичної особи та власнi кошти, окремо з використанням двох примiрникiв митної декларацiї. 4. Фiзична особа, юридична особа ввозять в Україну i вивозять за межi України готiвку в сумi, що перевищує в еквiвалентi 10 000 євро, за наявностi документiв, що пiдтверджують зняття готiвки з рахункiв банкiв (фiнансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквiвалентi 10 000 євро. 5. Фiзична особа-нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати iншi операцiї в банках України на пiдставi митної декларацiї. 3. Пересилання готiвки 1. Дозволяється пересилати в Україну та за межi України готiвку в мiжнародних поштових вiдправленнях та в мiжнародних експрес-вiдправленнях з оголошеною цiннiстю з дотриманням вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17. 08. 2002 N 1155, Конвенцiї щодо унiфiкацiї деяких правил, що стосуються мiжнародних повiтряних перевезень, постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25. 12. 2002 N 1948 "Деякi питання здiйснення митного контролю товарiв та iнших предметiв, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон у мiжнародних поштових та експрес-вiдправленнях": а) фiзичним особам, юридичним особам (крiм уповноважених банкiв) у сумi, що не перевищує в еквiвалентi 300 євро; б) уповноваженим банкам. 2. Мiжнароднi поштовi вiдправлення та мiжнароднi експрес-вiдправлення, у якi вкладена готiвка в сумi, що перевищує встановленi цiєю Інструкцiєю норми, отримувачам не видаються, а повертаються вiдправникам. 4. Перемiщення банкiвських металiв 1. Фiзична особа має право ввозити в Україну i вивозити за межi України банкiвськi метали вагою, що не перевищує 500 г, у виглядi зливкiв i монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязi. 2. Фiзична особа має право вивозити за межi України банкiвськi метали вагою, що перевищує 500 г, у виглядi зливкiв i монет на пiдставi iндивiдуальної лiцензiї на вивезення за межi України банкiвських металiв (далi - лiцензiя) (додаток 1) та за умови письмовогодекларування митному органу. Лiцензiю видає територiальне управлiння Нацiонального банку (далi - Управлiння) за мiсцем проживання фiзичної особи. Для отримання лiцензiї фiзична особа має подати такi документи: заяву про видачу лiцензiї в довiльнiй формi; копiї сторiнок паспорта (або документа, що його замiнює), якi мiстять прiзвище, iм'я, по батьковi (за наявностi), дату народження, серiю i номер паспорта (або документа, що його замiнює), мiсце проживання; копiї документiв, що пiдтверджують придбання банкiвських металiв в уповноважених банках. Управлiння надсилає копiю заяви фiзичної особи про видачу лiцензiї вiдповiдному територiальному пiдроздiлу по боротьбi з органiзованою злочиннiстю Мiнiстерства внутрiшнiх справ України i вiдповiдному територiальному пiдроздiлу по боротьбi з корупцiєю та органiзованою злочиннiстю Служби безпеки України i видає лiцензiю з урахуванням цих висновкiв, якщо цi висновки надiйшли протягом 14 днiв з дня подання заяви на розгляд. 3. Банкiвськi метали вагою, що перевищує 500 г, мають право ввозити в Україну виключно уповноваженi банки. 4. Юридичнi особи (крiм уповноважених банкiв) не мають права ввозити в Україну i вивозити за межi України банкiвськi метали, за винятком увезення в Україну юридичною особою-резидентом банкiвських металiв, що виготовленi нерезидентом за договором про перероблення (афiнаж) давальницької сировини, якщо цi банкiвськi метали в повному обсязi продаються Нацiональному банку України (Державнiй скарбницi України). Пiдставою для ввезення в Україну цих банкiвських металiв є спецiальний дозвiл Нацiонального банку України (додаток 2). Пiдставою для надання юридичнiй особi-резиденту спецiального дозволу є такi документи: заява (додаток 3); копiя договору з нерезидентом про перероблення (афiнаж) банкiвських металiв з давальницької сировини; копiя договору про продаж банкiвських металiв Нацiональному банку України. Юридична особа-резидент подає до Нацiонального банку України в строк не бiльше нiж 10 робочих днiв з дати оформлення вантажної митної декларацiї на ввезення банкiвських металiв копiю вантажної митної декларацiї та опис увезених банкiвських металiв з розподiлом за вагою зливкiв, за номiналом монет, засвiдченi пiдписом керiвника або заступника керiвника юридичної особи-резидента та вiдбитком печатки цiєї юридичної особи. Список використаної лiтератури 1. http://www.mito.org.ua/rozdil11/g48/ Митний кодекс України (територiальне управлiння Нацiонального банку України) дозволяє ___________________________, (прiзвище, iм'я, по батьковi) паспорт, серiя ____, N _________, виданий _______________________,(документ, що його замiнює) _________________________________________ вивезти за межi України банкiвськi метали ________________________ _________________________________________________________________(вид банкiвського металу, форма, вага в грамах) Індивiдуальна лiцензiя дiйсна на строк до 1 року. Ця лiцензiя пiдлягає здаванню вiдповiдному митному органу. М. П. Пiдпис керiвника банку (територiальне управлiння банку) Дата видачi лiцензiї мiсцезнаходження, iдентифiкацiйний код за ЄДРПОУ) __________________________________________________________________ вiдповiдно до договору мiж ____________________________________(назва контрагентiв, номер, дата) _________________________________________________________________ ввезти в Україну банкiвськi метали ________________________________________________________________________________________________ (вид банкiвського металу, форма, вага в грамах) Спецiальний дозвiл дiйсний протягом ________________________. Цей спецiальний дозвiл пiдлягає здаванню вiдповiдному митному органу. М. П. Пiдпис керiвника банку Дата видачi дозволу Додаток 3до Інструкцiї про перемiщення готiвки i банкiвських металiв через митний кордон України ЗАЯВА iдентифiкацiйний код за ЄДРПОУ __________________________________, мiсцезнаходження, телефон _______________________________________ __________________________________________________________________ _________________________________________________________________. Прошу надати спецiальний дозвiл на ввезення в Україну банкiвських металiв ______________________________________________ (вид банкiвського металу, форма, вага в грамах) __________________________________________________________________ на пiдставi договору (договорiв) мiж _____________________________ __________________________________________________________________ (назва контрагентiв, номер, дата та предмет договору) __________________________________________________________________ _________________________________________________________________. М. П. Пiдпис керiвника