Експертиза в митних органах
ПЛАН
Вступ.
Роздiл І . Експертна дiяльнiсть в митних органах.
1. 3. Суб’єкти митної експертизи.
Роздiл ІІ. Експертиза деяких видiв товарiв, що перемiщуються через митний кордон
2. 2. Експертиза порнографiчної продукцiї, продукцiї, що пропагує насильство i жорстокiсть
Висновок
Список використаної лiтератури.
Вступ
Експертиза є доволi специфiчним видом дiяльностi, який з ускладненням технологiй, розвитком науки i технiки, i як наслiдок розширенням i ускладненням кола об’єктiв, якi фiгурують у рiзних видах правовiдносин має дедалi частiше застосовуватись для встановлення або уточнення певних фактiв, обставин.
Вiдповiдно до ускладнення об’єктiв якими люди оперують у рiзних видах своєї дiяльностi, а також до того, що правопорушники останнiм часом все бiльше застосовують iнтелектуальнi методи для прикриття своєї дiяльностi розширюється сфера дiяльностi митних органiв, яка об’єктивно обумовлює використання спецiальних знань пiдчас виконання ними своїх функцiй.
В дiяльностi митних органiв, яка пов’язана iз здiйсненням експертизи, можна видiлити два напрямки: здiйснення експертизи пiдчас митного контролю i митного оформлення i експертиза при здiйсненнi провадження в справах про порушення митних правил. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть має досить високий рiвень кримiналiзацiї пiдчас здiйснення експортно-iмпортних операцiй суб’єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi вдаються до рiзних способiв приховування справжнього найменування рiдинно-хiмiчних характеристик складу товарiв. За такими обставинами iнспектор митницi не володiє спецiальними засобами контролю рiзних товарiв, а також спецiальними знаннями для їх iдентифiкацiї. Окрiм цього, в рамках провадження в справах про порушення митних правил здiйснюється значно бiльша кiлькiсть експертиз, нiж у звичайних провадженнях про адмiнiстративнi правопорушення. Це зумовлено особливостями правопорушень, адже у багатьох складах як обов’язковий елемент передбачений предмет, знаряддя або засоби скоєння правопорушення, об’єктивна оцiнка яких часто потребує спецiальних знань.
Отже здiйснення експертизи в галузi митної справи є дуже важливим питанням, яке постає з нагальних практичних потреб здiйснення митної справи i потребує детальної правової регламентацiї.
i порiвняння дiючої нормативної бази i наукових розробок я намагатимусь окреслити питання, що стосуються правомiрностi i обґрунтованостi вживання такого поняття, як митна експертиза, визначити хто i на яких пiдставах може здiйснювати зазначений вид дiяльностi, а також основнi питання, що стосуються особливостей проведення експертизи пiдчас митного контролю, митного оформлення та провадження в справах про порушення митних правил.
Роздiл І . Експертна дiяльнiсть в митних органах
1. 1 Правове регулювання проведення експертизи
митного оформлення, оскiльки саме тодi визначається основна маса митних правопорушень. Тому дуже важливим є застосування спецiальних знань в процесi митного контролю, митного оформлення, при провадженнi в справах про порушення митних правил, а також правова регламентацiя порядку дiяльностi осiб, якi надiленi спецiальними знаннями. У Митному кодексi iснує стаття "Залучення спецiалiстiв та експертiв для участi у здiйсненнi митного контролю", її змiст аж нiяк не можна вважати таким, що розкриває статус експерта, оскiльки, як видно з тексту статтi, вона регламентує переважно питання вiдшкодування витрат, що пов'язанi з їхньою участю у здiйсненнi митного контролю. Вiдповiдно до статтi 65 Митного кодексу наголошено, що в разi необхiдностi до здiйснення митного контролю можна залучати фахiвцiв та експертiв. Далi зазначено, що залучати їх має право керiвник митного органу або його заступник за згодою керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, де працює фахiвець або експерт, а також вказано, що фахiвцi й експерти, котрi беруть участь у здiйсненнi митного контролю, мають право на вiдшкодування витрат, пов'язаних iз їхньою участю в здiйсненнi митного контролю. Однак попри недостатню регламентацiю у науковiй лiтературi iснують певнi ступенi правової регламентацiї проведення експертизи. ''Процедура проведення експертизи починається вiд моменту виникнення необхiдностi застосовувати спецiальнi знання пiд час здiйснення митного контролю, тому у ст. 382 МК "Одержання проб та зразкiв для проведення експертизи" зазначено, що посадова особа митного органу має право брати проби та зразки товарiв для дослiдження (аналiзу, експертизи). Проби та зразки товарiв беруть у мiнiмальнiй кiлькостi, що забезпечує можливiсть дослiдити їх (провестианалiз, експертизу) за нормативами, затвердженими спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи. Про взяття проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, складають акт за формою, яку встановив спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузi митної справи.(5; с. 11)
Декларанти мають право бути присутнiми пiд час того, як посадовi особи митного органу та iншi органи державного контролю беруть проби та зразки товарiв. Якщо проби та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, беруть iншi органи державного контролю, а також декларанти, то тiльки в присутностi посадових осiб митних органiв.
Митнi органи мають бути ознайомленi з результатами дослiджень (аналiзу, експертизи) проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, якi провели iншi органи державного контролю, а також декларанти. Митним органам також треба подавати копiї результатiв таких дослiджень (аналiзiв, експертиз). Це є перший ступiнь правової регламентацiї початку процедури проведення експертизи.
"Про затвердження Порядку взяття проб i зразкiв товарiв, проведення дослiджень, (аналiзу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками", у якiй встановлено цей порядок. розпорядження зразками i документацiєю здiйснюється в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.
Метою дослiдження (аналiзу, експертизи) проб i зразкiв товарiв є розв'язання питань:
- iдентифiкацiї (визначення фiзичної та хiмiчної структури i складу) товару, а також сировини пiсля проведення операцiй з її переробки;
- вiднесення товарiв до контрольних спискiв, що обмежують iмпорт або експорт цих товарiв (товари подвiйного або вiйськового призначення);
-належностi товару до предметiв, що мають художню, iсторичну та археологiчну цiннiсть;
Процедуру взяття (надання) проб i зразкiв товарiв для митного оформлення проводить уповноважена посадова особа митного органу на пiдставi вмотивованого письмового розпорядження керiвника цього митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутностi власника товару або декларанта (уповноваженої особи).(17)
У разi проведення огляду i повторного огляду ручної поклажi та багажу за вiдсутностi громадянина чи уповноваженої ним особи брати (надавати) проби i зразки можна у присутностi двох понятих. Уповноваженi особи органiв державного контролю здiйснюють взяття (надання) проб i зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, iз дозволу керiвника - митного органу або його заступника у присутностi посадової особи митного органу i власника товару або декларанта (уповноваженої особи).
За дорученням iнших органiв державного контролю вiдбирати проби i зразки може власник товару або декларант (уповноважена особа) у присутностi посадової особи митного органу з дозволу керiвника митного органу або його заступника.
Митнi органи мають право ознайомлюватися з результатами проведених дослiджень (аналiзiв, експертизи) товарiв, якi взяв (надав) власник товару, декларант або уповноважена особа органу державного контролю проб i зразкiв товарiв, що пере-бувають пiд митним контролем. Митним органам також необхiдно подавати копiї документiв про результати таких дослiджень (аналiзiв, експертизи). У складних випадках (невiдомий об'єкт дослiдження, необхiднiсть застосовувати спецiальнi пристрої або фаховi знання тощо) керiвник митного органу або його заступник може залучати до взяття (надання) проб i зразкiв спецiалiстiв та експертiв вiдповiдних митних лабораторiй та iнших органiзацiй в установленому порядку.
провести їхнє дослiдження (аналiз, експертизу), з урахуванням можливостi повторного дослiдження (аналiзiв, експертизи) (далi - контрольнi проби i зразки). Норми взяття проб i зразкiв установлює Держмитслужба.(5; c. 12)Для великогабаритних i технiчно складних товарiв (машини, технологiчнi лiнiї, промисловi конструкцiї тощо) митнi органи можуть вимагати вiд суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi подати тiльки технiко-технологiчну документацiю. Достовiрною технiко-технологiчною документацiєю є офiцiйно виданi книги, державнi стандарти, технiчнi умови, каталоги i паспортнi данi на вироби фiрм-виробникiв, креслення виробiв з пiдписами виконавцiв та посадових осiб.
органи можуть вимагати вiд пiдприємств-виробникiв, суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та громадян пред'явлення технiко-технологiчної документацiї на цi товари для проведення дослiдження (аналiзу, експертизи), зокрема оригiналiв або завiрених вiдправником (одержувачем) копiй матерiалiв про фiзико-хiмiчнi властивостi, основнi технологiчнi стадiї виробництва та призначення (використання) товарiв.
Третiй ступiнь правової регламентацiї знаходить своє вiдображення в нормативних актах ДМСУ, якi встановлюють технологiю вiдбору проб та зразкiв товарiв для їхнього дослiдження (аналiзу, експертизи), яке проводять митнi лабораторiї, та їхнього знищення. Тому слiд видiлити три акти ДМСУ, а саме: 1) Наказ ДМСУ вiд 23. 12. 2002 р. № 719 "Про затвердження нормативiв вiдбору проб i зразкiв товарiв для проведенш: дослiджень (аналiзу, експертизи) митними лабораторiями", зареєстрованому в Мiнiстерствi юстицiї України 30. 01. 2003 р. за № 79/7400; 2) Наказ ДМСУ вiд 27. 01. 2004 р! № 53 "Про посилення контролю за вивезенням окремих видiв готової продукцiї, виготовленої з давальницької сировини"; 3) Наказ ДМСУ вiд 10 грудня 2003р. "Про затвердження Порядку списання митними лабораторiями проб i зразкiв товарiв пiсля проведення дослiджень (аналiзу, експертизи)" та iн.
Однак, на даний момент у митному законодавствi значне коло питань щодо визначення функцiй експерта, його прав та обов’язкiв, значення його висновкiв для розв’язання митних справ залишилося невирiшеним.
1
. 2 Предмет, об’єкт i завдання експертизи
Митна експертиза - це спецiальне науково-практичне дослiдження, яке проводиться експертом з метою вирiшення задач митної справи.
Треба вiдзначити, що при здiйсненнi митної справи вирiшується цiлий комплекс загальних завдань фiскального, контрольного, економiчного, правоохоронного, статистичного i захисного характеру, що вимагають виконання самих рiзноманiтних експертиз. Для обґрунтованого призначення експертизи необхiдно, щоб спiвробiтник митного органу - iнiцiатор її проведення обов'язково знав основи теорiї i практики проведення вiдповiдної експертизи (її предмети, об'єкти, засоби дослiдження, можливостi i т. д.).
рiзноманiтного роду супроводжуючi товар документи (митнi, фiнансовi ), що використовуються при митному контролi та митному оформленнi.
об'єкта ПМП; класифiкацiя товару згiдно УКТЗЕД; визначення митної вартостi товарiв; iдентифiкацiя справжностi митних печаток, штампiв; визначення хiмiчного складу i фiзичної структури товарiв, речовин; iдентифiкацiя наркотичних i психотропних речовин; визначення країни походження товарiв; дiагностика коштовностей, антикварiату, музейних цiнностей та iн.(1; c. 28)Крiм того предметом митної експертизи можуть стати окремi питання, що висуваються оперативними робiтниками в процесi боротьби з ПМП i якi являються основними предметами iнших класiв експертиз: кримiналiстичної, економiчної, товарознавчої. Ст. 75 КПК України встановлено, що експертиза призначається у випадках, коли для вирiшення певних питань необхiднi науковi, технiчнi або iншi спецiальнi знання.(19) Виходячи з цього положення, обґрунтованою треба визнати позицiю тих дослiдникiв, що включають в поняття спецiальних знань не тiльки науковi, але й технiчнi, а також iншi суспiльнi знання, необхiднi для заняття якими небуть iншими видами дiяльностi.
На необхiднiсть активiзацiї ролi експертизи, її доцiльностi в провадженнi по справах про ПМП вже зверталася увага в лiтературi. Однак практика показує, що при вирiшеннi конкретних справ про ПМП, митнi органи (їх посадовi особи),що розглядають справи, не завжди використовують можливостi експертизи навiть тодi, коли це об’єктивно необхiдно для всебiчного, повного i об’єктивного рiшення питання про вiдповiдальнiсть.
Основними завданнями митної експертизи є:
1)проведення дослiджень речовин i матерiалiв з метою встановлення їхнього виду та найменування для успiшної боротьби з незаконним, обiгом наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, валютних, культурних, iсторичних цiнностей; (5; c. 8)
2)проведення матерiалознавчих, хiмiчних, технiчних дослiджень, щоб
запобiгати перемiщенню через державний кордон заборонених предметiв i речовин,
3)проведення дослiджень з метою пiдготовки висновкiв, необхiдних для встановлення коду товару згiдно з УКТ ЗЕД та iн.
Для проведення експертних дослiджень наркотичних засобiв, психотропних речовинi прекурсорiв, валютних, культурних, iсторичних цiнностей митнi лабораторiї володiють сучасними аналiтичними приладами, на яких можна виконувати спектр фiзико-хiмiчних дослiдiв.
1
. 3. Суб’єкти митної експертизи
i фiзичнi особи, якi на пiдставi закону органiзовують i проводять експертизу. Експертами можуть призначатись вiдповiднi посадовi особи, що є спецiалiстами у певнiй галузi знань. Це загальнi поняття суб’єктiв експертизи, але щодо кожного з-них в законодавствi пред’являються свої вимоги i по-рiзному врегульовано їх правовий статус.
Серед осiб, що сприяють здiйсненню провадження по справах про ПМП, важливе мiсце займає експерт - особа, що володiє спецiальними знаннями в певнiй областi i залучена до дослiдження тих або iнших обставин справи. Оскiльки володiння спецiальними знаннями виступає першорядною передумовою притягнення експерта для участi в провадженнi, важливо ретельнiше розкрити їх особливостi. В юридичнiй лiтературi вiдсутня єдина характеристика спецiальних знань, так М. С. Строгович визначав цi знання як науковi. Вiн вважав, що об'єктом наукового дослiдження можуть бути рiзноманiтнi питання мистецтва, технiки i ремесла i тому будь-яка експертиза обов'язково повинна базуватися на даних науки. Зрозумiло, що спецiальних знань стiльки, скiльки є наук, практичних професiй в областi провадження, iнакше кажучи, спецiальностей в сферi матерiального i духовного життя.
Експертиза - є особливим видом науково - практичного дослiдження, яке проводиться експертами з метою отримання вiрогiдного, квалiфiкованого i i незалежного висновку, необхiдного для прийняття мотивованого рiшення з проблемних або спiрних питаннях, що виникають в рiзних сферах людської у дiяльностi.(1; c. 28)
Експертнi органiзацiї, незалежно вiд форм власностi (державнi, кооперативнi), повиннi мати статус юридичної особи. Вони зобов'язанi бути незалежними настiльки, щоб їх адмiнiстративна пiдпорядкованiсть i фiнансове положення повнiстю виключали можливiсть будь-якого впливу на персонал або результати експертизи з боку комерцiйних або правоохоронних органiзацiй. До обов'язкових умов що забезпечують їхню незалежнiсть, слiд вiднести й вiдсутнiсть спiльних комерцiйних iнтересiв з постачальниками або споживачами продукцiї ,що дослiджується; вiдсутнiсть господарської дiяльностi в областi розробки або виготовлення продукцiї ,що дослiджується; - незалежнiсть експертiв вiд адмiнiстрацiї, зацiкавленої в проведеннi експертизи.
Одними iз таких експертних органiзацiй є Центральна митна лабораторiя, яка є спецiалiзованою митною установою, i митнi лабораторiї як структурнi пiдроздiли митниць. Цим лабораторiям надано право на здiйснення експертної дiяльностi в межах питань, вiднесених до компетенцiї митної служби.(4; c. 169) Зокрема, вiдповiдно до ст. 380 МК експертами митних лабораторiй проводяться експертизи у справах про порушення митних правил, тобто судовi експертизи. Це не повною мiрою узгоджується iз положеннями ст. 7 Закону України вiд 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу»(8), де мiститься вичерпний перелiк суб'єктiв судово-експертної дiяльностi: «Судово-експертну дiяльнiсть здiйснюють державнi спецiалiзованi установи та вiдомчi служби. До них належать:
—науково-дослiднi та iншi установи судових експертиз Мiнiстерства юстицiї України i Мiнiстерства охорони здоров'я України;
Судово-експертна дiяльнiсть може здiйснюватися на пiдприємницьких засадах на пiдставi спецiального дозволу (лiцензiї), а також громадянами за разовими договорами».
В результатi, цей Закон не згадує серед суб'єктiв судово-експертної дiяльностi Центральну митну лабораторiю, митнi лабораторiї або iншi митнi органи чи установи.
"Слiд наголосити, що митнi лабораторiї є структурними пiдроздiлами митниць. Формами використання спецiальних знань, якi прямо передбачено в Митному кодексi, є провадження експертизи або залучення вiдповiдно до вимог закону обiзнаних осiб як спецiалiстiв чи перекладачiв, вже вище згадувана стаття 65 Митного кодексу нормативно закрiплює можливiсть залучення для участi у здiйсненнi митного контролю експертiв i спецiалiстiв. Таке залучення здiйснюється керiвником митного органу або його заступником за погодженням з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, де працює спецiалiст чи i експерт. У той же час серед осiб, якi беруть участь у провадженнi у справах про порушення митних правил, згадки про спецiалiста немає.
Бiльше того, в ст. 382 Митного кодексу, яка регламентує порядок одержання проб та зразкiв для проведення експертизи, зазначено, що уразi потреби до взяття проб та зразкiв може залучатися експерт. Але ж загальновизнаною є заборона експерту самостiйно збирати матерiали, якi пiдлягають дослiдженню, а також вибирати вихiднi данi для проведення експертизи, якщо вони вiдображенi у наданих йому матерiалах неоднозначно. Така заборона нормативно закрiплена у п. 11. 2 Інструкцiї «Про визначення та проведення судових експертиз».
На необхiднiсть i важливiсть чiткого розмежування i регламентацiї використання спецiальних знань у формi провадження експертизи та залучення спецiалiста неодноразово зверталася увага в роботах науковцiв. Частiше за все цi питання розглядалися в кримiнально-процесуальнiй доктринi.
Тут слiд згадати вимоги чинного КПК. України. У кримiнальному процесi в необхiдних випадках до проведення процесуальної дiї залучається спецiалiст для сприяння у виявленнi, закрiпленнi та вилученнi доказiв, встановлення вартостi описаного майна тощо (ст. ст. 126, 128i
, 270i сутнiсть.
На мою думку слiд також акцентувати увагу щодо положень ст. 369 Митного кодексу— «Експерт», я вважаю, що дана стаття не мiстить необхiдних положень щодо прав, обов'язкiв та вiдповiдальностi експерта. Згiдно з вимогами Закону «Про судову експертизу»(6) та «Інструкцiї про призначення та проведення судових експертиз», затвердженої наказом Мiн'юсту України вiд 8 жовтня 1998 р. № 53/5,
експерт надiлений широким спектром процесуальних прав та обов'язкiв, їх можна б було викласти в такiй редакцiї:
«На експерта покладаються такi обов'язки:
— прийняти до виконання доручену йому експертизу;
–– порушувати клопотанняпро надання додаткових та нових матерiалiв, необхiдних для вирiшення поставлених питань;
— повiдомити в письмовiй формi особу (орган), що призначила експертизу, про неможливiсть її проведення, якщо поставлене питання виходить за межi компетенцiї експерта, або якщо наданi йому матерiали недостатнi для вирiшення поставленого питання, а витребуванi додатковi матерiали не були одержанi;(4; c. 172)
— з'явитися за викликом особи або органу, якi призначили експертизу для допиту з приводу проведеної експертизи чи повiдомлення про неможливiсть її проведення;
— заявити самовiдвiд за наявностi передбачених законом пiдстав;
— з дозволу особи або органу, якi призначили експертизу, проводити дослiдження в присутностi осiб, якi притягаються до вiдповiдальностi за порушення митних правил, або їх представникiв;
— з дозволу особи або органу, якi призначили експертизу, бути присутнiм пiд час проведення слiдчих i судових дiй, порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та ставити вiдповiднi запитання особам, якi беруть участь у справi, та свiдкам;
— вказувати у висновку експертизи на факти, що мають значення для справи, про якi йому не були поставленi запитання;
— у разi незгоди з iншими членами експертної комiсiї надавати окремий висновок експертизи;
— викладати письмово вiдповiдi на запитання, якi ставляться перед ним пiд час допиту та давання роз'яснень;
— оскаржувати в установленому порядку дiї та рiшення особи або органу, якi призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;
—на винагороду за виконану роботу та на вiдшкодування витрат, пов'язаних iз проведенням експертизи i викликом до органу чи осiб, у провадженнi яких знаходиться справа про порушення митних правил, а також користуватися iншими правами, передбаченими чинним законодавством.
на нього обов'язкiв експерт несе кримiнальну вiдповiдальнiсть, а за невиконання iнших обов'язкiв — вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством.
Якщо аналiзувати наявний стан нормативного регулювання митної експертизи, то доводиться визнати, що експерти митної служби можуть здiйснювати експертизи на стадiях митного контролю та митного оформлення, i на основi зроблених експертами висновкiв посадовi особи митної служби приймають рiшення щодо питаннь, якi були спiрними i з приводу яких була призначена експертиза.
Роздiл ІІ. Експертиза деяких видiв товарiв, що перемiщуються через митний кордон
Експертиза культурних цiнностей є важливою ланкою в системi облiку та контролю за збереженням пам'яток нацiональної культури, їх перемiщенням через митний кордон України, а також у сферi регулювання правовiдносин розпорядництва, пов'язаних з ними майновими комплексами усiх форм власностi. Експертна дiяльнiсть активно сприяє науковому вивченню культурних цiнностей — артефактiв нацiональної iсторiї, матерiальних носiїв iдеалiв народу, а також специфiчного товару на свiтовому ринку.
"Експертиза — вивчення, перевiрка, аналiтичне дослiдження, кiлькiсна чи якiсна оцiнка висококвалiфiкованим фахiвцем, установою, органiзацiєю певного предмета, якi вимагають спецiальних знань у вiдповiднiй сферi суспiльної дiяльностi i результати яких оформляються у виглядi експертного висновку"(7; c. 3) Експертна дiяльнiсть набуває особливого значення саме зараз, коли Україна стає схiдним кордоном ЄЕС, що передбачає необхiднiсть приведення до загальноєвропейських стандартiв наявних методiв контролю за перемiщенням культурних цiнностейчерез митний кордон України. Проведення державної експертизи культурних цiнностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), та пiд час повернення пiсля тимчасового вивезення згiдно iз Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цiнностей" забезпечує Державна служба контролю за перемiщенням культурних цiнностей через державний кордон України при Мiнiстерствi культури i мистецтв України. Саме Державна служба контролю за перемiщенням культурних цiнностей визначає висококвалiфiкованих фахiвцiв, яким доручає й дозволяє проведення державної експертизи рiзних видiв культурних цiнностей; тiльки висновки експертiв, визначених Державною службою контролю за перемiщенням культурних цiнностей, мають законну силу i є пiдставою для видачi Свiдоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цiнностей з територiї України.
Проведення експертизи є досить складною процедурою, оскiльки процес iдентифiкацiї творiв мистецтва, на жаль, поки що не пiддається чiтко зафiксованому формальному опису, а часто має евристичний характер i залежить вiд професiйного рiвня та професiйної iнтуїцiї експерта. Хоча загальнi правила оцiнювання пам'яток культури передбачають виконання експертами таких видiв робiт:
— iдентифiкацiя;
Залежно вiд мети проведення експертизи (визначення рiвня значимостi культурної цiнностi, з'ясування її прогнозної вартостi, визначення вiку пам'ятки культури, встановлення автора чи мiсця виготовлення культурної цiнностi, iдентифiкацiї) змiнюються критерiї класифiкацiї, i кiлькiсть варiантiв побудови таких класифiкацiй необмежена. Цiлком зрозумiло, що будь-якi класифiкацiйнi моделi завжди залишаються лише умовними для спецiалiстiв i допомагають їм упорядкувати та унiфiкувати свою дiяльнiсть. Таким чином, абсолютно об'єктивних класифiкацiй культурних цiнностей не iснує через необмежене розмаїття їх характеристик i ознак. Окрiм того, рiзнi види культурних цiнностей мають рiзнi характернi ознаки та критерiї оцiнювання, що зумовлює досить вузьку спецiалiзацiю експертiв.
Робота експерта ускладнюється ще й тим фактом, що сучасна технiка дозволяє вiдтворити будь-якi технологiї виготовлення культурних цiнностей, фальсифiкувати їх вiк, пiдробити пiдписи тощо. Усе це ускладнює проведення експертизи й вимагає проведення комплексної експертизи, що поєднує:
—широкий спектр лабораторних технiко-технологiчних дослiджень матерiальної структури пам'яток культури з використанням мiкроскопiв, спектрального аналiзу, рiзноманiтних хiмiчних реактивiв, рентгенiвського випромiнювання тощо.
Дуже часто результати технiко-технологiчних дослiджень стають визначальними, тому що саме вони дають можливiсть зробити висновки на пiдставi об'єктивних даних. Але тiльки комплексне, системне дослiдження культурної цiнностi дозволяє експерту здiйснити атрибуцiю пам'яток культури, визначити їх оцiночну вартiсть i зробити висновок про можливiсть вивезення (тимчасового вивезення) цих культурних цiнностей за межi України.
Незважаючи на те, що сьогоднi багато в чому експертизу та атрибуцiю творiв мистецтва можна вважати скорiше мистецтвом, анiж наукою, рiвень достовiрностi оцiнки висококвалiфiкованих експертiв, призначених здiйснювати державну експертизу, дуже високий.
Цiлком зрозумiло, що посадова особа митного органу не є фахiвцем у питаннях мистецтвознавства i тому не може здiйснити атрибуцiю, провести комплексну експертизу культурних цiнностей та визначити їх вартiсть: це справа спецiалiстiв. Але саме митний орган на кордонi повинен проконтролювати законнiсть перевезення культурних цiнностей, iдентифiкувати поданi до контролю об'єкти з тими, що дозволенi до вивезення у Свiдоцтвi на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цiнностей з територiї України.
"Про Державну службу контролю за перемiщенням культурних цiнностей через державний кордон" записано, що необхiдно здiйснювати контроль за перемiщенням культурних цiнностей у пунктах митного контролю. Але це тiльки на паперi. На жаль, у держави на це коштiв немає. У нас, як визначає Додiн Є. В., тiльки в дев'яти пунктах (а їх всього 220) є експерти-мистецтвознавцi.
У промислових регiонах (Харкiв, Луганськ, Донецьк) взагалi немає уповноважених i тим паче контролерiв. Зауважмо, що вздовж усього кордону з Росiєю (2293 км) i Бiлоруссю (1084 км) немає жодного пункту пропуску культурних цiнностей. Бригади гастролерiв-торгiвцiв обчищають Карпати, Ужгород, Крим. Тому уряд України визнав за необхiдне пiдвищити значення митної експертизи культурних цiнностей i встановив порядок її проведення, що затверджено Постановою КМУ вiд 26 серпня 2003 року №1343. У нiй, по-перше, визначено перелiк об’єктiв експертизи. Згiдно зi ст. 1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цiнностей" ними є об'єкти матерiальної та духовної культури, що мають художнє, iсторичне, етнографiчне та наукове значення i пiдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi вiдповiдно до законодавства.
По-друге, державна експертиза культурних цiнностей — це всебiчний аналiз i вивчення культурної цiнностi об'єктiв, заявлених до вивезення, тимчасового вивезення та повернутих в Україну пiсля тимчасового вивезення, за результатами яких складають експертний висновок.
По-третє, згiдно з Постановою проводити експертизу має експерт та мистецтвознавець, тобто в митнiй справi з'являється нова постать - мистецтвознавець, про якого в МКУ зовсiм не згадано. Мистецтвознавець, як зазначає проф. Додiн Є. В. — це посадова особа, призначена Мiнiстерством культури Автономної Республiки Крим, управлiнням культури обласної (мiської) держадмiнiстрацiї за погодженням з Державною службою контролю за перемiщенням культурних цiнностей через державний кордон України (далi — Державна служба контролю) для проведення попередньої експертизи та оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цiнностей або для здiйснення контролю за вивезенням, тимчасовим вивезенням культурних цiнностей та їхнiм поверненням в Україну в пунктi пропуску через митний кордон України.( )
2. 2 Експертиза порнографiчної продукцiї, продукцiї, що пропагує насильство i жорстокiсть
Попри експертизи культурних цiнностей свої осбливостi проведення експертизи мають i деякi iншi предмети, так у Кримiнальному кодексi України iснує кiлька статей, якi передбачають вiдповiдальнiсть не тiльки за контрабанду (ст. 201,305), а й за незаконне перемiщення через кордон особливої групи предметiв. Слiд наголосити, що цi злочини пiдслiднi органам внутрiшнiх справ (ст. 112 КПК) i тому за формальною ознакою митнi органи як органи дiзнання до цих справ не мають вiдношення. Однак достатньо ознайомитись iз змiстом деяких iз цих статей, як стає зрозумiлим, що фiксацiю факту незаконного перемiщення цих предметiв можуть здiйснити, як правило, тiльки митнi органи пiд час проведення митного контролю. Ідеться про ст. 300 та ст. 301 ККУ. Змiст диспозицiй цих статей такий:
Стаття 300. "Ввезення, виготовлення або розповсюдження творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi". Ввезення в Україну творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберiгання, перевезення чи iнше перемiщення з тiєю самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участi в їх створеннi
Тi самi дiї щодо кiно- та вiдеопродукцiї, що пропагують культ насильства i жорстокостi, а також збут неповнолiтнiм чи розповсюдження серед них творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi.
Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi повторно чи за попередньою змовою групою осiб, а також примушування неповнолiтнiх до участi у створеннi творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi.
Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут i розповсюдження порнографiчних предметiв
Ввезення в Україну творiв, зображень або iнших предметiв порнографiчного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, перевезення чи iнше перемiщення з тiєю самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участi в їх створеннi.
Тi самi дiї, вчиненi щодо кiно- та вiдеопродукцiї, комп'ютерних програм порнографiчного характеру, а також збут неповнолiтнiм чи розповсюдження серед них творiв, зображень або iнших предметiв порнографiчного характеру.
Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, а також примушування неповнолiтнiх до участi у створеннi творiв, зображень або кiно- та вiдеопродукцiї, комп'ютерних програм порнографiчного характеру.(20; c. 154)
Аналiзуючи об'єктивну сторону цих злочинiв слiд звернути увагу на те, що одним iз способiвїх здiйснення є ввезення в Україну з метою поширення предметiв, перелiчених у цих статтях. Однак виникає два питання: по-перше, якi характернi ознаки творiв (ст. 300 ККУ), предметiв (ст. 301 ККУ), що дають можливiсть застосовувати цi статтi; по-друге, чи повиннi митники володiти знаннями, за допомогою яких вони фiксуватимуть факт перемiщення товарiв (предметiв), якi визначив законодавець у диспозицiї ст. ст. 300 та 301 КК? На перше запитання законодавець вiдповiдi не дає, тобто його розв'язання залежить вiд наявної судової практики, яка багато в чому формується пiд впливом правової науки. Але, на жаль, думки провiдних науковцiв-фахiвцiв кримiнального права з цього питання дещо рiзняться. Зокрема автори пiдручника "Кримiнальне право України" М.І. Бажанов, В. В. Сташис, В. Я. Тацiй вважають, що предметом злочину, передбаченого в ст. 300 ККУ, є будь-якi твори (друкована продукцiя, кiнофiльми, вiдеофiльми, натуралiстичнi фото- i вiдеозаписи), що пропагують культ насильства i жорстокостi, тобто прославляють застосування грубої сили, безжалiснiсть, жорстокiсть, грубi розправи i знущання над людьми, застосування катувань мордувань, показ кривавих сцен, жорстоких способiв убивств тощо. (20; c. 157)
Порiвнюючи погляди науковцiв на цi злочини, слiд зауважити, що автори посiбника "Кримiнальне право України. Особлива частина", аналiзуючи змiст ст. 301 ККУ, вважають, що предметом цього злочину є рiзнi твори, зображення порнографiчного характеру. На вiдмiну вiд творiв зображувально-художнього й еротичного характеру, вони у грубiй, цинiчнiй формi вiдображають натуралiстичне чи протиприродне детальне зображення сексуальних стосункiв. Це живописнi або фотозображення, друкованi чи рукописнi твори, кiно- чи дiафiльми, слайди, магнiтофоннi та вiдеозаписи тощо. Цi предмети призначенi для збудження нездорових чи протиприродних сексуальних потреб i тим самим деформацiї моральних уявлень i потягiв у сферi статевих стосункiв (7; c. 7).
Єдиною думкою, яка об'єднує вчених, попри їхнi вiдмiннi пiдходи до визначення предмета злочину, є та, що цю операцiю здiйснюють особи, якi мають спецiальнi знання. Не суперечливими є також висновки дослiдникiв про вiднесення цих товарiв (предметiв) до тих, змiст яких є квалiфiкацiйними ознаками злочинiв, передбачених ст. ст. 300 та 301 ККУ. Зокрема М. Коржанський стверджує, що визнати твiр таким, що пропагує культ насильства i жорстокостi, може лише спецiальна експертиза за участю мистецтвознавцiв, психiатрiв, сексопатологiв та iнших фахiвцiв. Однак нi вiн, нi iншi науковцi не акцентують своєї уваги на тому: а) хто i як має визначити склад фахiвцiв (експертiв), якi можуть зробити такi висновки; б) який документ має регламентувати процедуру призначення та проведення експертизи та розв'язати iншi питання. Така позицiя науковцiв загалом зрозумiла — диспозицiя ст. ст. 300 та 301 ККУ передбачає кiлька складiв злочину, однак як науковцi, так i судова практика має на увазi лише другу частину диспозицiї ст. 300 та ст. 301 ККУ, в якiй iдеться про виготовлення, зберiгання, перевезення чи iнше перемiщення творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi з метою збуту чи поширення, їхнiй збут чи поширення, а також примушування до участi в їх створеннi. Але перша частина, склад злочину якої передбачає перемiщення таких товарiв через митний кордон України, досi не була предметом дослiдження. Тому слiд мати на увазi, що визначення товарiв, змiст яких пiдпадає пiд вимоги диспозицiї цих статей провадять спецiалiзованi державнi заклади, а їхню дiяльнiсть регламентує низка вiдомчих нормативних актiв, а саме:
1. Наказ Державного комiтету України по охоронi державних таємниць у пресi та iнших засобах масової iнформацiї, Державного митного комiтету України «Про затвердження Інструкцiї про порядок перемiщення через державний кордон України текстових, аудiо- та аудiовiзуальних матерiалiв» вiд 22 серпня 1994 р. № 99/252.
2. Перелiк фiльмiв, якi за висновками Експертної комiсiї Мiнiстерства культури i мистецтв з питань розповсюдження i демонстрування фiльмiв, визнанi такими, що пропагують культ насильства i жорстокостi, i забороненi для розповсюдження i демонстрування в Українi.(10)
демонструваннi в України.(11)
Отже, експертну роботу виконує Експертна комiсiя Мiнiстерства культури i мистецтв з питань розповсюдження i демонстрування фiльмiв, яку утворює це Мiнiстерство, залучаючи фахiвцiв рiзних галузей знань.
Можна навести ще кiлька прикладiв, коли для виконання функцiй експерта залучають незалежних осiб (органи), що володiють спецiальними знаннями, однак i наведенi приклади свiдчать про рiзноманiтнiсть питань, якi виникають перед митними органами пiд час реалiзацiї своїх повноважень i якi можна вирiшити з допомогою експертiв. А оскiльки цi питання специфiчнi, то й коло фахiвцiв-експертiв не має фiксованого кордону. Розширення експортно-iмпортних операцiй (у тому числi розширення номенклатури та країн походження товарiв) можуть поставити перед митною службою новi питання, якi можна розв'язати тiльки з допомогою експертiв.
Отже, проаналiзувавши наявнi у мене джерела, я зробив висновок, що експертиза є дуже важливою галуззю людської дiяльностi, i може використовуватись в рiзноманiтних сферах.
Особливою сферою, де використовується експертиза є судова дiяльнiсть. До судової експертизи пред’являються жорсткi вим ги, зважаючи на те, що висновки судових експертиз можуть використовувати як докази по справi.
експертизи при митному контролi i митному оформленнi, а пiдчас провадження в справах про контрабанду та порушення митних правил до цих установ до цих установ звертатися не доцiльно, оскiльки вони не мають статусу державних експертних установ, а отже i не можуть надавати висновки, що будуть залученi до справи як докази. До того ж, регламентацiя дiяльностi експертних установ митної служби i порядок здiйснення експертизи нечiтко регламентованi в самому Митному кодексi. Все це заважає продуктивному здiйсненню експертизи в галузi митної справи i зважаючи на важливiсть цього виду дiяльностi я пропоную внести певнi змiни до законодавства. Пропоную внести до МКУ главу «Митна експертиза», де визначити що митна експертиза є дослiдженням шляхом використання спецiальних знань митною експертною службою. Визначити, що митну експертну службу очолює орган, який визначається наказом ДМСУ.
В ст. «Суб’єкти здiйснення митної експертизи» встановити, що митна експертиза здiйснюється митною експертною службою в межах її повноважень, i в разi необхiдностi iншими державними експертними установами.
Митними експертами є особи, внесенi до державного реєстру атестованих судових експертiв, якi мають дозвiл Експертно-квалiфiкацiйної комiсiї ДМСУ на право дослiдження певних видiв експертиз.
i бiльш ефективно боротися з контра бандою i порушенням митних правил.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. А. В. Дусик. Правовий статус експерта у провадженнях по справах про порушення митних правил //Митна справа. -2002. --№1. с. 27-35.
3. А. Л. Карпенко. Роль эксперта в производстве по делам о нарушении таможеных правил //Митна справа. -2005. --№1. с. 21-23.
5. Є. В. Додiн. Правове регулювання статусу експерта та спецiалiста в митнiй справi //Митна справа. -2004. -№2. с. 3-13.
6. Є. В. Додiн. Мiсце митних лабораторiй у системi митної служби України//Митна справа. -2004. -№6. с. 3-14.
7. Є. В. Додiн. Особливостi проведення експертизи з деяких видiв митних справ//Митна справа. -2004. -№3. с. 3-9.
9. Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цiнностей"
10. ЛистМiнiстерства культури i мистецтв України вiд 1 липня 1999 р. № 9-3216/17.
11. Лист Мiнiстерства культури i мистецтв України вiд 1 липня 1999 р. № 9-3216/17.
"Про затвердження нормативiв вiдбору проб i зразкiв товарiв для проведення: дослiджень (аналiзу, експертизи) митними лабораторiями
"Про посилення контролю за вивезенням окремих видiв готової продукцiї, виготовленої з давальницької сировини"
15. Наказ ДМСУ вiд 10. 12. 2003р. "Про затвердження Порядку списання митними лабораторiями проб i зразкiв товарiв пiсля проведення дослiджень (аналiзу, експертизи)"
"Про затвердження Порядку взяття проб i зразкiв товарiв, проведення дослiджень, (аналiзу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також ропорядження зразками"
18. Степанюк С. А. Управлiнськi послуги у галузi митної справи // Митний брокер. – 2003. - №1. – С. 49-54.
19. Кримiнально-прoцесуальний Кодекс вiд 28. 12. 1961р. // Вiдомостi Верховної Ради України.—2001. -176с.
|
