План
1. Поняття i види митних режимiв. Загальнi положення їх застосування
2. Імпорт товарiв
3. Реiмпорт товарiв
4. Експорт
5. Транзит товарiв
8. Висновки
9. Лiтература
1. Поняття i види митних режимiв. Загальнi положення їх застосування
Перемiщення товарiв та транспортних засобiв через митний кордон здiйснюється вiдповiдно до заявлених митних режимiв. Поняття "митний режим” (англ. customs keqime) служить для визначення можливостi перемiщення товарiв, порядку митного оформлення i митного контролю, розмiру митних платежiв, якi пiдлягають сплатi по вiдношенню до товарiв та транспортних засобiв, що перемiщуються, а також визначає коло дiй, якi можуть бути здiйсненi щодо останнiх.
Митний режим є однiєю з основних категорiй митного законодавства України i визначає:
2. – умови знаходження товарiв та їх припустиме використання на (за межами) митної територiї;
3. – межi прав фiзичних та юридичних осiб по розпорядженню товарами, що знаходяться у їх володiннi;
4. – додатковi вимоги до даного товару, а також до правового статусу особи, яка перемiщує його через митний кордон (у випадках, передбачених митним законодавством).
– напрямок перемiщення;
– строк знаходження товарiв пiд митним режимом;
Вибiр або змiна митного режиму стосовно товарiв є прерогативою особи, яка перемiщує товари. Митнi органи при цьому приймають рiшення про можливiсть розмiщення конкретного товару пiд митний режим, обраний особою, яка здiйснює декларування, тобто надають дозвiл на використання даного режиму або вiдмовляють у такому дозволi, виходячи з умов, визначених МК України.
Розмiщення товарiв пiд окремi митнi режими може обмежуватися у випадках невиконання або неповного виконання умов розмiщення товарiв пiд даний митний режим залежно вiд статусу товарiв, їх призначення, сфери застосування чи використання тощо. Наприклад, пiд режим реекспорту можуть розмiщуватися тiльки iноземнi товари, пiд режим реiмпорту – виключно українськi товари, вивезенi з України у режимi експорту. Знаходження товарiв пiд деякими митними режимами обмежується визначеними термiнами. Товари, що ввезенi на митну територiю України, можуть зберiгатися у режимi митного складу протягом трьох рокiв. Товари, що вивозяться за межi митної територiї України, можуть зберiгатися у режимi митного складу протягом трьох мiсяцiв.
Перед розглядом окремих видiв митних режимiв пiдкреслимо такi моменти.
Митний кодекс України 1991 р. не мiстить визначення митних режимiв i не встановлює їх перелiк. У розд. ІV МК України "Перемiщення та пропуск через митний кордон України товарiв та iнших предметiв” визначається лише загальний порядок положення про пропуск через митний кордон товарiв та iнших предметiв.
Норми гл. 1, 3 розд. ІV зводяться у частинi перемiщення (пропуску) товарiв та iнших предметiв до регулювання пропуску з метою вiльного використання на митнiй територiї України або за її межами (ст. ст. 53, 70 МК України); пропуску з метою тимчасового ввезення / вивезення (ст. 71 МК України) та транзиту через територiю України (ст. ст. 54, 72 МК України). Цим самим рiзко звужується дiапазон, обмежуються можливостi фiзичних та юридичних осiб у застосуваннi засобiв i методiв, якими вони могли б користуватися, а також обмежується iнструментарiй самих митних органiв. Вказанi обставини по сутi гальмують активну i ефективну їх дiяльнiсть.
положень, що визначають для митних цiлей статус товарiв та iнших предметiв i транспортних засобiв, якi перемiщуються через митний кордон України. Що стосується видiв митних режимiв, то їх перелiк наведено у класифiкаторi процедур перемiщення товарiв через митний кордон України (розд. 1 "Митнi режими” дод. № 2 до наказу Держмитслужби України вiд 9 липня 1997 р. № 307)[19]. У ньому було зазначено п'ятнадцять режимiв.
Було вказано, що два з них (переробка пiд митним контролем та вiльний митний склад) у зв'язку з вiдсутнiстю пiдстав для їх використання на територiї України не застосовуються при митному оформленнi вантажiв.
Зазначенi у класифiкаторi процедур перемiщення товарiв режими у повному обсязi не здiйснювалися. Пред'являти митному органу товари у зв'язку з вiдсутнiстю законодавчого врегулювання i визначення механiзму застосування стало можливим тiльки стосовно п'яти режимiв[20].
перелiк митних режимiв, але є пiдстави вважати, що i цей перелiк не є вичерпним, вiн може бути доповнений. У перехiдний перiод, коли вiдбуваються економiчнi, полiтичнi i соцiальнi змiни, пов'язанi зi становленням ринкових вiдносин, завжди iснує об'єктивна зумовленiсть введення нових видiв митних режимiв.
Розглянемо найбiльш вiдомi митнi режими залежно вiд цiльового призначення.
2. Імпорт товарiв
Імпорт
товарiв, тобто випуск їх для вiльного використання на митнiй територiї України, – митний режим, при якому товари, що ввозяться на митну територiю України, залишаються постiйно на цiй територiї без зобов'язання про їх вивезення.
Умовами розмiщення товарiв пiд режим випуску для вiльного обiгу є подання митному органу України пiдстав на ввезення, сплата мита, митних зборiв, якщо вiдповiдно до законодавства України такi товари пiдлягають митному обкладанню, а також додержання заходiв нетарифного регулювання та iнших обмежень.
Режим випуску для вiльного обiгу, як i iншi види митних режимiв, передбачає попередню заяву зацiкавленої особи про використання даного режиму.
Дана процедура здiйснюється шляхом декларування товарiв iз заявою мети їх перемiщення, проведення митним органом митного оформлення товарiв та надання дозволу на їх випуск у вiльний обiг або вiдмова у цьому.
Умови розмiщення товарiв пiд режим iмпорту на практицi створюють складний механiзм використання цiлої системи iнструментiв регулювання ввезення товарiв на митну територiю України (аналогiчнi механiзми властивi i всiм iншим режимам). Застосування цих iнструментiв засновано на правилах, встановлених нормами не тiльки митного, але й iнших галузей законодавства, якi прийнято подiляти на два блоки питань: митно-тарифне регулювання та нетарифнi обмеження.
Нетарифнi методи регулювання застосовуються при проведеннi певних видiв контролю стосовно товарiв та iнших предметiв, що ввозяться або вивозяться. Найбiльш важливе значення серед нетарифних засобiв мають сертифiкацiя якостi (контроль за безпекою), кiлькiснi обмеження, лiцензування товарiв.
для життя, здоров'я i майна громадян, охорони навколишнього середовища Декретом Кабiнету Мiнiстрiв "Про стандартизацiю i сертифiкацiю” вiд 10 травня 1993 р. за № 46-93[21] передбачено сертифiкування iмпортних товарiв (продукцiї), що перемiщується через митний кордон України з метою її подальшої купiвлi-продажу або обмiну.
Перелiк товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язко-вiй сертифiкацiї при ввезеннi на митну територiю України визначено низкою законодавчих актiв.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 листопада 1997 р. "Про затвердження Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї на Українi”[22], визначено механiзм митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi i ввозяться на митну територiю України суб'єктами пiдприємницької дiяльностi з метою їх продажу або обмiну.
– як гуманiтарна i технiчна допомога;
– як iнвестицiї до статутного фонду учасникiв господарської дiяльностi або на пiдставi договорiв про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть;
– для проведення виставок;
– у режимi реiмпорту;
– на митнi лiцензiйнi склади;
– у режимi iмпорту для подальшого реекспорту у порядку, затвердженому ДМС України.
Пiдставою для митного оформлення товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї, у вiльне використання на митнiй територiї України є сертифiкат вiдповiдностi (або свiдоцтво про визнання iноземного сертифiката) товару (продукцiї) або їхнi копiї, виданi Держстандартом або уповноваженим ним органом сертифiкацiї на конкретну партiю товарiв (продукцiю), а також наявнiсть товару (продукцiї) у Єдиному реєстрi сертифiкованої в Українi продукцiї.
товару.
Ветеринарнийконтроль. Згiдно зi ст. 22 Закону України "Про ветеринарну медицину” вiд 25 червня 1992 р.[23] пропуск через митний кордон України тварин, продуктiв тваринного походження, готових харчових продуктiв, сировини тваринного походження, кормiв тваринного та рослинного походження , кормових добавок, штамiв мiкроорганiзмiв, засобiв захисту тварин, засобiв ветеринарної медицини, а також предметiв i матерiалiв, якi можуть бути носiями збудникiв iнфекцiйних захворювань тварин, та iнших вантажiв, пiдконтрольних службi державної ветеринарної медицини, дозволяється тiльки пiсля проходження обов'язкового ветеринарного контролю. Митне оформлення вантажiв може бути завершено лише пiсля проходження зазначеного контролю, який проводять спецiалiсти регiональних служб державного ветеринарного контролю та митниць i митних постiв.
"Про заходи запобiгання виникненню небезпечних захворювань тварин” вiд 30 травня 1996 р. № 584[24] встановлено, що ввезення тварин, продуктiв i сировини тваринного походження та їх транзит через територiю України здiйснюється лише за умов:
– урахування епiзоотичного стану країн-експортерiв;
– здiйснення державного ветеринарного контролю.
Пiдставою для пропуску через митний кордон України вантажiв, пiдконтрольних державному ветеринарному контролю, є ветеринарне свiдоцтво.
"Про карантин рослин” вiд 30 червня 1993 р.[25] ввезення в Україну матерiалiв, що пiдлягають фiтосанiтарному контролю проводиться за наявностi:
– фiтосанiтарного сертифiката, що видається державними органами з карантину i захисту рослин країни-експортера;
– карантинного дозволу на iмпорт, що видається Головною державною iнспекцiєю з карантину рослин України.
Перелiк пiдкарантинних матерiалiв та об'єктiв визначається Статутом з карантину рослин в Українi, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Фiтосанiтарний контроль поширюється на всi продукти рослинного походження i здiйснюється згiдно з Правилами фiтосанiтарного контролю на державному кордонi України, якi затверджено наказом Головної державної iнспекцiї з карантину рослин 25 вересня 1996 р. № 72.
Екологiчний контроль запроваджується у пунктах пропуску через державний кордон з метою гарантування екологiчної безпеки при ввезеннi на територiю України небезпечної для здоров'я населення i навколишнього середовища продукцiї (вiдходiв, вторинної сировини тощо). Перелiк пунктiв пропуску (митних постiв) через державний кордон, у яких здiйснюється цей вид контролю, затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.
Екологiчному контролю пiдлягають: транспортнi засоби, у тому числi лiтаки, судна, вiйськовi кораблi; вантажi, що мiстять промислову сировину, вiдходи виробництва, хiмiчнi сполуки, токсичнi, хiмiчнi, радiоактивнi та iншi небезпечнi для навколишнього природного середовища i здоров'я людей речовини, засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, добрива; всi види риб, диких тварин i рослин, зоологiчних, ботанiчних, мiнералогiчних колекцiй, мисливських трофеїв.
Митне оформлення зазначених вантажiв може бути завершено на пiдставi вiдповiдних документiв, що дозволяють пропуск вантажу через митний кордон України.
Санiтарно-епiдемiологiчний контроль. Проведення державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи стосовно розробки, виробництва i застосування продукцiї, що може негативно впливати на здоров'я людини, покладено на органи Державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiнiстерства охорони здоров'я. Основнi положення та вимоги щодо захисту населення вiд застосування недоброякiсної продукцiї визначено Законом України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiологiчного благополуччя населення” вiд 24 лютого 1994 р.[26] Пiд дiю санiтарно-епiдемiологiчного контролю пiдпадають продукти харчування, лакофарбовi вироби, будiвельнi матерiали, побутовi прилади та вироби, транспортнi засоби, обчислювальна технiка. Згiдно з Законом України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї” вiд 17 липня 1997 р.[27] пiдлягає обов'язковому санiтарно-епiдемiологiчному контролю сiльськогосподарська продукцiя, що ввозиться на митну територiю України.
Ввозити такi товари з-за кордону i реалiзувати чи використовувати їх в Українi можна лише за наявностi гiгiєнiчного висновку санiтарно-гiгiєнiчної експертизи.
Для перемiщення через митний кордон України деяких товарiв необхiдно пред'явити при їх митному оформленнi спецiальнi дозволи або додатковi документи. Наприклад, з метою гарантування нацiональної безпеки i виконання Україною мiжнародних зобов'язань з нерозповсюдження зброї масового знищення, засобiв її доставки та обмеження передач звичайних видiв озброєння запроваджено Державний експортний контроль. Це комплекс заходiв, якi застосовують державнi органи з метою забезпечення контролю за мiжнародними передачами озброєння, вiйськової i спецiальної технiки, окремих видiв сировини, матерiалiв, устаткування i технологiй, що можуть бути використанi для їх виготовлення. Положення про Державний експортний контроль в Українi затверджено Указом Президента України вiд 13 лютого 1998 р.[28]
Порядок надання гарантiй та здiйснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цiлях товарiв, якi пiдлягають державному експортному контролю, здiйснюється вiдповiдно до Положення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд
пiдтвердження доставки; реекспорт та передачу таких товарiв iншим кiнцевим споживачам тощо.
України, а порядок пропуску встановлює ДМС України.
Вiдповiдно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва i використання дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння та контроль за операцiями з ними” вiд 18 листопада 1997 р.[30] Державний гемологiчний центр проводить незалежну експертизу та контроль за якiстю сировини i виробiв iз дорогоцiнного камiння, дорогоцiнного камiння органогенного утворення та напiвдорогоцiнного камiння i виробiв з них. Експертний висновок встановленого Мiнiстерством фiнансiв зразка вiдносно експертизи вартостi та якостi дорогоцiнного, напiвдорогоцiнного i декоративного камiння у виробах i сировинi є обов'язковим для надання митним службам.
"Про обiг в Українi наркотичних засобiв, психотронних речовин, їх аналогiв i прекурсорiв” вiд 15 грудня 1995 р.[31] iмпорт та експорт наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв здiйснюються за умови одержання сертифiката на кожну окрему операцiю.
"Про систему валютного регулювання i валютного контролю” вiд 19 лютого 1993 р. № 15-93[32] вказано, що ввезення (вивезення), переказ, пересилка в Україну (за межi України) валютних цiнностей може здiйснюватися за iндивiдуальною лiцензiєю Нацiонального банку України на здiйснення валютних операцiй, яка є пiдставою для митного оформлення.
Кiлькiснi обмеження iмпорту (експорту) вводяться у надзвичайних випадках з метою:
– забезпечення нацiональної безпеки України;
– виконання мiжнародних зобов'язань України з урахуванням стану на внутрiшньому товарному ринку;
– захисту внутрiшнього ринку України виходячи з нацiональних iнтересiв.
експорт яких пiдлягає лiцензуванню (бурштин, дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння тощо); перелiк товарiв, iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню (хiмiчнi засоби захисту рослин, косметичнi препарати i засоби особистої гiгiєни, ветеринарнi препарати тощо); встановлено перелiк товарiв, що пiдлягають квотуванню i лiцензуванню в окремi країни та до деяких союзiв країн.
3. Реiмпорт товарiв
Реiмпорт товарiв
– це митний режим, вiдповiдно до якого товари, що походять з України та були вивезенi за межi митної територiї України згiдно з митним режимом експорту, не пiзнiше визначеного термiну ввозяться на митну територiю України для вiльного використання. Необхiднiсть зворотного ввезення з-за кордону може виникнути внаслiдок змiни кон'юнктури ринку, розриву угоди, псування тощо. Ввозитися товари повиннi у тому ж станi, в якому вони були у момент вивезення, крiм змiн внаслiдок природної зношеностi або втрати при нормальних умовах транспортування та зберiгання. Власникам таких товарiв повертається вивiзне (експортне) мито, що було сплачене при експортi цих товарiв. До товарiв, що ввозяться у режимi реекспорту, не застосовуються заходи економiчної полiтики.
– митний режим, вiдповiдно до якого товари вивозяться за межi митної територiї України без зобов'язання про їх повернення на цю територiю та без встановлення умов їх використання за межами митної територiї України.
До експорту товарiв та послуг до недавнього часу бiльшою мiрою, нiж до товарiв, що розмiщувалися пiд iншi митнi режими, застосовувалися заходи державного регулювання – квотування, лiцензування та iн. Курс, який було взято на лiбералiзацiю ЗЕД у серединi 90-х рокiв став винятково важливим i актуальним для укрiплення експортного потенцiалу України на сучасному етапi економiчних реформ. Важливiсть експорту як фактору пiдтримки виробництва i джерела валюти для задоволення першочергових потреб народного господарства особливо зросла. Це стало пiдставою для розвитку українського експорту та пiдвищення його ефективностi.
Державне регулювання експорту здiйснюється в основному за допомогою валютного контролю за експортними угодами. Вiдповiдно до Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi” вiд 23 вересня 1994 р.[33] виручка резидентiв у iноземнiй валютi пiдлягає зарахуванню на їх валютнi рахунки в уповноважених банках у термiни виплати заборгованостей, зазначенi в контрактах, але не пiзнiше 90 календарних днiв iз дати митного оформлення (виписки вивiзної вантажної митної декларацiї) продукцiї, що експортується, а в разi експорту робiт (послуг), прав iнтелектуальної власностi – з моменту пiдписання акта або iншого документа, що засвiдчує виконання робiт, надання послуг, прав iнтелектуальної власностi.
До заходiв державного регулювання належить i реєстрацiя експортних контрактiв, яку запроваджено Указом Президента України "Про облiк окремих видiв зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) в Українi” вiд 7 листопада 1994 р. № 659/94.[34]
Облiку (реєстрацiї) пiдлягають зовнiшньоекономiчнi договори (контракти), укладенi суб'єктами ЗЕД України всiх форм власностi, предметом яких є:
– товари, вiдносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та мiжнародними договорами України;
– товари походженням з України, iмпорт яких до iнших держав квотується, контингується, лiцензується вiдповiдно до законодавства цих держав або нормативних актiв економiчних угрупувань митних союзiв;
– товари походженням з України, експорт яких здiйснюється у рамках бартерних (товарообмiнних) операцiй чи операцiй iз зустрiчною торгiвлею.
експорту; Перелiк товарiв, експорт яких здiйснюється вiдповiдно до конкретних заходiв для запобiгання антидемпiнговим процедурам та Перелiк країн, в разi експорту до яких деяких товарiв зовнiшньоекономiчнi договори (контракти) пiдлягають облiку (реєстрацiї).
Умовами вивозу товарiв за межi митної територiї України в режимi експорту є: сплата вивiзного мита, податкiв та iнших митних платежiв, встановлених при експортi товарiв; дотримання експортером заходiв нетарифного регулювання та iнших обмежень. У зазначених випадках товари, що експортуються, звiльняються вiд сплати податкiв або сплаченi суми податкiв пiдлягають поверненню.
При випуску товарiв пiд митним режимом експорту вони повиннi бути вивезенi за межi митної територiї України у тому ж станi, в якому вони були пiд час прийняття митної декларацiї, крiм змiни товарiв внаслiдок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування i зберiгання.
Ввезенi на митну територiю України товари можуть бути вивезенi знову. У цьому випадку вони оформлюються вiдповiдно до режиму реекспорту.
4. Реекспорт товарiв
Реекспорт товарiв – митний режим, при якому iноземнi товари вивозяться з митної територiї України без сплати вивiзного експортного мита та iнших податкiв, встановлених при експортi товарiв, а сплачене при ввезеннi ввiзне (iмпортне) мито та податки повертаються, заходи економiчної полiтики не застосовуються.
Товари можуть вивозитися в режимi реекспорту якщо: є дозвiл уповноваженого органу; товари знаходяться у тому ж станi, у якому вони були на момент ввезення на митну територiю України, крiм змiн внаслiдок природного зношення та втрат при нормальних умовах транспортування та зберiгання; товари не використовувались на територiї України з метою одержання прибутку; товари вивозяться не пiзнiше встановленого строку.
5. Транзит товарiв
Транзит товарiв – митний режим, що передбачає перемiщення товарiв пiд митним контролем мiж двома пунктами або у межах одного пункту пропуску через державний кордон України.
Із урахуванням джерел правового регулювання i сфери застосування транзиту видiляють двi його форми:
а) мiжнародний транзит, використання якого регламентується положеннями мiжнародних конвенцiй з питань транзиту або передбачається окремими положеннями iнших мiжнародних угод (наприклад, Всесвiтньою поштовою конвенцiєю);
б) транзит товарiв, який здiйснюється згiдно з нацiональним законодавством.
Регламентацiя цього митного режиму мiститься у МК України, Законi України "Про транзит вантажiв” вiд 20 жовтня 1999 р.[35] i низцi нормативних актiв. Правове регулювання транзиту транспортних засобiв займає окреме мiсце у митному регулюваннi ЗЕД. Це пояснюється тим, що транспортнi засоби у системi мiжнародного обмiну не є, як правило, безпосереднiм об'єктом державного регулювання зовнiшньоторгової дiяльностi. Тому положення МК України щодо режиму транзиту стосуються тiльки товарiв. Дiя Закону України "Про транзит вантажiв” не поширюється на транзит пошти, багажу, зброї, наркотичних засобiв, психотронних речовин, небезпечних i шкiдливих вiдходiв, продукцiї подвiйного призначення, експорт та iмпорт товарiв, перемiщення товарiв з використанням трубопровiдного транспорту та лiнiй електропередачi.
Регламентацiя митного режиму транзиту товарiв, що встановлена нацiональним законодавством, створює основу застосування режиму з урахуванням потреб конкретних учасникiв транзиту, специфiки рiзних способiв транспортування, особливих властивостей окремих товарiв тощо.
Згiдно зi ст. 72 МК України з метою транзиту через територiю України пропускаються товари та iншi предмети:
1) на транзит яких через територiю України митницi засвiдчено пiдставу, передбачену законодавством України;
2) за митне оформлення перемiщення яких через митний кордон України митницi сплачено митнi збори.
Вiдповiдно до Закону України "Про транзит вантажiв” застосування даного режиму забезпечується шляхом: вiдсутностi будь-якої дискримiнацiї стосовно учасникiв транзиту, транзитного вантажу за ознакою його мiсця походження, вiдправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв'язку з обставинами, що стосуються права власностi на цей вантаж або на транспортний засiб транзиту, мiсця реєстрацiї чи прапора останнього, а також при оподаткуваннi операцiй, пов'язаних з транзитом вантажiв, за винятками адекватного реагування на дискримiнацiйнi заходи стосовно України чи економiчних санкцiй мiжнародних органiзацiй, пiдтриманих Україною; вiльного вибору учасниками транзиту транзитних послуг, робiт (крiм випадкiв, визначених законами та мiжнародними договорами України), їх надавачiв (виконавцiв), засобiв транзиту, а також маршрутiв транзиту; вiдсутностi не обґрунтованих затримок i обмежень, у тому числi стосовно засобiв транзиту, та звiльнення вiд сплати будь-яких iнших платежiв, крiм єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.
Вантажi, що перемiщуються транзитом через територiю України, пiдлягають обов'язковому декларуванню.
Здiйснюється транзит вiдповiдними автомобiльними, залiзничними, водними та повiтряними шляхами у прямому або змiшаному сполученнi. У прямому сполученнi транзит передбачає транспортування товарiв одним видом транспорту без перевантаження на iнший. Транзит товарiв у прямому сполученнi здiйснюється за єдиним транспортним документом на всьому шляху проходження. У змiшаному сполученнi транзит може бути пов'язаний з перевантаженням товарiв з одного виду транспорту на iнший, сортуванням, пакуванням, обмiрюванням, накопиченням, формуванням або подрiбненням партiй вантажу, тимчасовим зберiганням тощо.
Регламентацiя митного режиму транзиту товарiв мiстить спецiальнi обмеження, що стосуються перемiщення у рамках даного режиму деяких товарiв. Так, перемiщення транзитом пiдакцизних товарiв може здiйснюватися за умови надання власником товарiв чи уповноваженою ним особою вiдповiдних фiнансових гарантiй щодо обов'язкової доставки товарiв у митницi призначення або за умови охорони й супроводження товарiв митними органами iз залученням у випадку необхiдностi пiдроздiлiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ. Транзит пiдакцизних товарiв через територiю України здiйснюється шляхами i напрямками через пункти пропуску на митному кордонi у граничнi строки (залежно вiд виду транспорту). Цi умови визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Окремо визначаються пункти пропуску на митному кордонi України, через якi ввозяться з метою iмпорту i транзиту, а також вивозяться алкогольнi напої та тютюновi вироби, на якi встановлено акцизний збiр.
Товари, що перемiщуються транзитом, повиннi:
а) залишатися у незмiнному станi (крiм змiн внаслiдок природної зношеностi або втрат);
б) не використовуватися з будь-якою iншою метою, крiм транзиту;
в) у випадках, визначених чинним законодавством, перемiщуватися за наявностi дозволу встановленими маршрутами та шляхами у встановленi строки.
Товари протягом усього часу їх транзитного перевезення, тобто поки вони залишаються пiд режимом транзиту, знаходяться пiд митним контролем. Митний контроль починається з моменту ввезення в Україну i закiнчується вивезенням з України.
Дiя митного режиму транзиту товарiв завершується пiсля доставки, надання товарiв та документiв на них у встановленi строки у митний орган призначення i проведення вiдповiдних процедур. Пiсля митного оформлення товарiв при завершеннi режиму транзиту вони мають бути вивезенi за межi митної територiї України або розмiщенi пiд iнший митний режим.
6. Режим тимчасового ввезення або тимчасового вивезення
до ст. 71 МК України тимчасове ввезення (вивезення) товарiв та iнших предметiв здiйснюється пiд зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) на строк до одного року. Згiдно з заявами пiдприємств чи громадян iз урахуванням тривалостi господарської, наукової, гуманiтарної та iнших видiв дiяльностi ДМС України може продовжити цей строк.
Змiст даного режиму, як i статус товарiв, що розмiщуються пiд режим, перш за все визначаються тимчасовим характером перебування i використання таких товарiв. Значення самого режиму зумовлено потребами розвитку торгових та iнших форм мiжнародного спiвробiтництва. Його застосування дозволяє зняти деякi перепони для розвитку економiчних, культурних, гуманiтарних зв'язкiв iз закордонними країнами. Даний митний режим найчастiше заявляють при ввезеннi (вивезеннi) транспорту, що здiйснює мiжнароднi перевезення, багатозворотної тари, виставочних експонатiв, рекламних матерiалiв, обладнання, якщо їх використання носить разовий характер i не має сенсу розмiщувати їх пiд режим випуску для вiльного обiгу.
Товар, помiщений пiд режим тимчасового ввезення (вивезення), повинен бути використаний таким чином, щоб при завершеннi режиму вiн знаходився у незмiнному станi, крiм змiн, що вiдбулися внаслiдок природної зношеностi та зменшення. Така вимога обмежує можливостi користування тимчасово ввезеними (вивезеними) товарами. Наприклад, виключається проведення будь-яких операцiй по їх переробцi або обробцi. Деякi товари взагалi заборонено помiщати пiд цей режим (наприклад, зразки й матерiали, що витрачаються, харчовi продукти, напої, тютюновi вироби, за винятком випадкiв тимчасового ввезення (вивезення) у рекламних цiлях у одиничних примiрниках.
До закiнчення термiну тимчасового ввезення на митну територiю України товари та iншi предмети мають бути:
1) вивезенi за межi цiєї територiї;
2) або заявленi митницi з метою вiльного використання;
3) або переданi митницi з метою передачi у власнiсть держави;
5) або знищенi пiд митним контролем митницi, якщо такi товари та iншi предмети не можуть бути використанi як вироби чи матерiали.
1) ввезенi на митну територiю України;
2) або заявленi митницi з метою вiльного використання за межами цiєї територiї;
Митний режим тимчасового ввезення (вивезення) завершується по закiнченнi встановлених строкiв i при зворотному вивезенню (ввезенню) товарiв, якi знаходяться пiд цим режимом, або до моменту закiнчення строкiв – при заявi таких товарiв пiд iнший режим.
7. Режим митного лiцензiйного складу
При режимi митного лiцензiйного складу ввезенi на митну територiю товари зберiгаються пiд митним контролем без справлення мита та iнших податкiв i без застосування до них заходiв нетарифного регулювання та iнших обмежень у перiод зберiгання, а товари, що вивозяться за межi митної територiї України, зберiгаються пiд митним контролем пiсля митного оформлення до їх вивезення за межi територiї України.
Значення митного складу для пiдприємництва у сферi ЗЕД визначається перш за все тим, що за товар, розмiщений пiд цим режимом, надається можливiсть сплачувати митнi платежi або пiддаватися нетарифним методам регулювання (квотування, лiцензування, спецiальнi дозволи) тiльки за фактом угоди. Це дає можливiсть учаснику ЗЕД прийняти вигiдне рiшення, погодивши свiй вибiр iз кон'юнктурою вiдповiдного товарного ринку, здiйснити угоди у найбiльш сприятливий час (залежно вiд цiнового фактору, що складеться), зекономити на накладних витратах, завозячи великi партiї товарiв, одержати iншi вигоди i запобiгти невигiдним ситуацiям. Крiм того, самi товари, що перебувають у режимi митного складу, можуть бути (з дозволу митного органу) пiдготовленi до продажу, транспортування, можуть сортуватися, пакуватися тощо.
Правовою основою застосування даного режиму є МК України, постанова Кабiнету Мiнiстрiв України "Про впорядкування дiяльностi митних лiцензiйних складiв” вiд 2 грудня 1996 р.[36] та Положення про вiдкриття i експлуатацiю митних лiцензiйних складiв, затверджене наказом Держмитслужби України вiд 31 грудня 1996 р.[37]
дiяльностi, якi отримали лiцензiю на право їх вiдкриття та експлуатацiї. Територiя складу є зоною митного контролю i становить невiд'ємну складову частину митної територiї України. Митний лiцензiйний склад може бути вiдкритого типу (який використовує для зберiгання товарiв будь-яка особа) i закритого типу (який використовується для зберiгання товарiв, що належать власниковi складу).
"митний режим” (англ. customs keqime) служить для визначення можливостi перемiщення товарiв, порядку митного оформлення i митного контролю, розмiру митних платежiв, якi пiдлягають сплатi по вiдношенню до товарiв та транспортних засобiв, що перемiщуються, а також визначає коло дiй, якi можуть бути здiйсненi щодо останнiх. Митний режим є однiєю з основних категорiй митного законодавства України i визначає: конкретний порядок перемiщення товарiв через митний кордон України у залежностi вiд їх призначення; умови знаходження товарiв та їх припустиме використання на (за межами) митної територiї; межi прав фiзичних та юридичних осiб по розпорядженню товарами, що знаходяться у їх володiннi; додатковi вимоги до даного товару, а також до правового статусу особи, яка перемiщує його через митний кордон (у випадках, передбачених митним законодавством). Визначення митних режимiв здiйснюється за такими ознаками: походження товарiв (український чи iноземний);вибрана юридичними чи фiзичними особами мета перемiщення; напрямок перемiщення; строк знаходження товарiв пiд митним режимом; сплата митних платежiв, а також надання митних пiльг; статус товарiв пiсля завершення митного оформлення. Вибiр або змiна митного режиму стосовно товарiв є прерогативою особи, яка перемiщує товари. Митнi органи при цьому приймають рiшення про можливiсть розмiщення конкретного товару пiд митний режим, обраний особою, яка здiйснює декларування, тобто надають дозвiл на використання даного режиму або вiдмовляють у такому дозволi, виходячи з умов, визначених МК України.
Митний кодекс України 1991 р. не мiстить визначення митних режимiв i не встановлює їх перелiк. У розд. ІV МК України "Перемiщення та пропуск через митний кордон України товарiв та iнших предметiв” визначається лише загальний порядок положення про пропуск через митний кордон товарiв та iнших предметiв.
Імпорт
товарiв, тобто випуск їх для вiльного використання на митнiй територiї України, – митний режим, при якому товари, що ввозяться на митну територiю України, залишаються постiйно на цiй територiї без зобов'язання про їх вивезення.
– це митний режим, вiдповiдно до якого товари, що походять з України та були вивезенi за межi митної територiї України згiдно з митним режимом експорту, не пiзнiше визначеного термiну ввозяться на митну територiю України для вiльного використання. Необхiднiсть зворотного ввезення з-за кордону може виникнути внаслiдок змiни кон'юнктури ринку, розриву угоди, псування тощо. Експорт
– митний режим, вiдповiдно до якого товари вивозяться за межi митної територiї України без зобов'язання про їх повернення на цю територiю та без встановлення умов їх використання за межами митної територiї України. Реекспорт товарiв
– митний режим, при якому iноземнi товари вивозяться з митної територiї України без сплати вивiзного експортного мита та iнших податкiв, встановлених при експортi товарiв, а сплачене при ввезеннi ввiзне (iмпортне) мито та податки повертаються, заходи економiчної полiтики не застосовуються. Транзит товарiв
– митний режим, що передбачає перемiщення товарiв пiд митним контролем мiж двома пунктами або у межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Режим тимчасового ввезення або тим часового вивезеннямитного лiцензiйногоскладу
ввезенi на митну територiю товари зберiгаються пiд митним контролем без справлення мита та iнших податкiв i без застосування до них заходiв нетарифного регулювання та iнших обмежень у перiод зберiгання, а товари, що вивозяться за межi митної територiї України, зберiгаються пiд митним контролем пiсля митного оформлення до їх вивезення за межi територiї України.
Лiтература
1. Митне право України: Навч. посiбник / В. Я. Настюк, М. Г. Шульга. – Харкiв: Нац. юрид. акад. України, 2001. – 114 с.
3. http://www.kapitalizator.com/mytne-rehulyuvannya
4. http://library.if.ua/books/12.html
| 
