Виробництво багатошарових керамiчних та залiзобетонних конструкцiй
Виробництво багатошарових керамiчних та залiзобетонних конструкцiй
План
2. Виробництво багатошарових залiзобетонних конструкцiй
Список використаної лiтератури
1. Виробництво конструкцiй з цегли та керамiчного камiння
Цеглу та керамiчне камiння, як дрiбноштучнi будiвельнi матерiали, ефективно використовувати у малоповерховому будiвництвi. Але не зважаючи на значнi об'єми їх застосування у цiй галузi, як дрiбно штучнi, вони не вiдповiдають вимогам сучасного iндустрiального багатоповерхового будiвництва. Завдяки виготовленню iз застосуванням цегли i керамiчного камiння одношарових панелей для внутрiшнiх стiн, керамiчних блокiв i багатошарових стiнових панелей для зовнiшнiх стiн можна значно пiдвищити ефективнiсть та iндустрiальнiсть використання цих матерiалiв, зменшити їх витрати i масу стiн, пiдвищити тепловий опiр останнiх. Вiд термiчного опору, який залежить вiд товщини стiни i її коефiцiєнта теплопровiдностi, в значнiй мiрi залежать витрати палива на опалення будiвель. Коефiцiєнт теплопровiдностi суцiльної цегли дорiвнює 0,6…0,8 Вт/м°К i, в вiдповiдностi з сучасними вимогами до показника термiчного опору, товщина зовнiшнiх стiн з нього повинна складати 103 см i бiльше. Коефiцiєнт теплопровiдностi камiння керамiчного порожнистого дорiвнює 0,3…0,4 Вт/м°К, а товщина стiн зменшується до 64 см. Для подальшого зменшення товщини зовнiшнiх стiн з керамiчної цегли i камiння необхiдно застосовувати в конструкцiях разом з ними ефективнi теплоiзоляцiйнi матерiали з коефiцiєнтом теплопровiдностi не бiльше нiж 0,18 Вт/м°К i середньою густиною не бiльш як 600 кг/ спучений- коефiцiєнт теплопровiдностi 0,046…0,070 Вт/м°К; пiнополiстiрол – 0,03…0,05 Вт/м°К; вату мiнеральну – 0,040…0,046 Вт/м°К; теплоiзоляцiйнi бетони нiздрюватої структури з коефiцiєнтом теплопровiдностi не бiльше нiж 0,15…0,18 Вт/м°К).
Виробляється декiлька видiв вiброцегляних панелей. Так панелi внутрiшнiх стiн мають товщину 14,5 см (пiвцегли i два шари розчину товщиною по 1 см). Панель зовнiшньої стiни, яка може використовуватись при будiвництвi 5-ти поверхового будинку має товщину 26 см. У нiй, крiм цегли, передбачений шар жорсткого утеплювача товщиною 8…10 см (пiностiкло i iншi). Для зовнiшнiх стiн може застосовуватися тришарова панель з утеплювачем з мiнеральних пакетiв (двi стiнки товщиною у чверть цегли кожна i шар утеплювача мiж ними). Панелi зовнiшнiх стiн армують сталевими каркасами з дроту дiаметром до 6 мм, розмiщеними за зразком вiконного прорiзу панелi. Панелi внутрiшнiх стiн армують спецiальними металевими каркасами.
Найбiльш ефективно органiзовувати виробництво цегляних панелей при дiючих цегляних пiдприємствах в зв’язку з тим, що для цього не потрiбно значних капiталовкладень i виробничих площ. Панелi можна виготовляти по агрегатному або стендовому способу.
При виробництвi вiброцегляних панелей стендовим способом застосовують металевi стенди у серединi яких розмiщенi труби для прогрiву конструкцiй знизу. Теплова обробка також здiйснюється спорудженням на мiсцi формування панелей спецiальних ковпакiв. Виготовлення цементно-пiщаного розчину здiйснюється в установках безперервної дiї. Пiсок з складу транспортером подають в бункери, звiдки – на вiбрацiйний грохот, а потiм елеватором у витратний бункер. Цемент через металеву решiтку, яка обладнана вiбратором, транспортують у прийомну ємкiсть, звiдки шнеком або пневмотранспортом у силосний бункер.
До формувального поста цементно-пiщаний розчин подають транспортером або у спецiальнiй ємкостi, яка обладнана вiбратором. Цеглу, утеплювач i металеву арматуру подають до стендiв у штабелях. Вiд атмосферних опадiв стенди захищенi пересувним укриттям. Перед формуванням внутрiшня поверхня стенду ретельно очищується i змазується. Потiм встановлюють арматурний каркас, укладають шар розчину i розкладають по ньому цеглу з товщиною шву мiж цеглою 1…1,2 см. Зменшення вказаної товщини швiв може погiршити якiсть конструкцiй – у тонкi шви розчин проникає незадовiльно. Пiсля вкладання цегли зверху вкладають шар розчину товщиною 1 см i ущiльнюють його поверхневими вiбраторами. Вiдформованi цеглянi конструкцiї накривають ковпаком з регiстрами у серединi. У цi регiстри, а також регiстри стенду подають пару. Теплова обробка повинна забезпечити досягання мiцностi не менш нiж 60% вiд проектної. Час теплової оброки при температурi пари 80°С може складати 12…24 годин. Пiсля теплової обробки з конструкцiї знiмають ковпак, розпалублюють її за допомогою крану, встановлюють у вертикальне положення у касети на складi готової продукцiї.
Панелi можуть виготовляти i агрегатним способом на постах. Ущiльнення розчину у цьому випадку здiйснюється на вiброплощадках, теплова обробка у ямних камерах при температурi 75…80°С, а також по прискореному режиму тепловологiсної обробки конструкцiй при температурi 95…100°С. Це дає змогу скоротити тривалiсть теплової обробки до 4…6 годин.
Панелi можуть також виготовляти у спецiальних пересувних кондукторах. При цьому вiдпадає необхiднiсть у вiбруваннi виробiв i застосуваннi при їх виготовленнi металевих форм. Технологiчна лiнiя у цьому випадку має пости: укладання цегли; розшивання швiв; штукатурення внутрiшньої поверхнi панелi; тепловологiсної обробки.
Зовнiшнi поверхнi панелей зовнiшнiх стiн можуть опоряджувати спецiальними розчинами, керамiчною плиткою або лицьовою цеглою. Одношаровi панелi найбiльш ефективно виготовляти на порожнистому керамiчному камiннi рiзної форми з використанням легкого розчина на керамзитовому або спученому перлiтовому пiску.
Панелi з керамiчного камiння або цегли можуть виготовляти на пiдприємствах з продуктивнiстю вiд 20 до 180 тис. м Rї площi в рiк.
На пiдприємствах виробничої бази будiвництва можуть також виготовляти крупнi цеглянi блоки. При цьому застосовують усi види цегли, а також керамiчне камiння рiзної форми i розмiрiв. Можливо виготовляти блоки без облицювання з розшиванням швiв, облицьованих керамiчною плиткою або опоряджених розчинами. Блоки з суцiльної цегли ефективно застосовувати при спорудженнi стiн пiдвалiв i в iнших випадках, коли у повнiй мiрi використовується їх мiцнiсть. У всiх iнших випадках доцiльно застосовувати блоки полегшеної конструкцiї, якi складаються з двох шарiв цегли в пiвцегли i внутрiшнього легкобетонного заповнювача.
Для виготовлення цегляних блокiв використовують рiзнi типи кондукторiв-шаблонiв i спецiалiзованi механiзованi установки ДП-18 i ДП-18а (рис. 6. 1). Виготовлення цегляних блокiв здiйснюється у такiй послiдовностi: рухома рама з пiддоном встановлюється у крайнє верхнє положення i на пiддон укладається перший шар цегли i розчину з дотриманням необхiдної установки i; рама опускається на 75 мм (висота цегла з шаром розчину), а по розчину укладається шар цегли. Процес повторюється до тих пiр, поки рама з готовим блокiв не займе крайнє нижнє положення. Потiм блок вмiстi з пiддоном за допомогою пневматичного пристрою подається у камеру тепловологiсної обробки, де витримується на протязi 8…10 годин до набуття ним 70% нормативної мiцностi. З метою скорочення часу виробничого циклу можна використовувати розчини на високомiцних та швидкотвердiючих цементах, застосовувати метод вiбрування. Останнiй дає можливiсть пiдвищити мiцнiсть блокiв у 1,2…1,5 разiв при одночасному скороченню тривалостi витримки блокiв у камерах теплової обробки i витрат використовувати перiод виготовлення блоки, перед вiдправкою на будiвництво, можливо витримувати на протязi 7 дiб на складi без проведення теплової обробки.
2. Виробництво багатошарових залiзобетонних конструкцiй
Щiльнiсть залiзобетонних конструкцiй з важких бетонiв складає 2400…2500 кг/м3
коефiцiєнт теплопровiдностi 1,0…1,5 Вт/м°К. При виробництвi зовнiшнiх стiн будiвель i споруд з важким бетонiв, якi вiдповiдають сучасним вимогам по показнику термiчного опору, їх товщина повинна складати бiльше 1 м. Щiльнiсть керамзитобетонiв складає 900…1500 кг/м3
Конструкцiями, якi мають товщину не бiльше 0,38 м, задовольняють сучасним вимогам як по мiцностi, так i по тепловому опору є багатошаровi залiзобетоннi конструкцiй з ефективними утеплювачами.
плит з бетону класу В15, мiж якими розташовано утеплювач – полiстирольний пiнопласт. Для утворення жорсткостi конструкцiї по периметру двi огороджуючi плити з’єднують залiзобетонними ребрами. Товщина несучої залiзобетонної плити, яка повернута в середину будiвлi – 60 мм, а плити, повернутої назовнi – 40 мм, утеплювача – 50 мм. Такi панелi мають довжину 5980 або 2980 мм i висоту 1785,885 або 585 мм. По верхнiх i торцевих гранях панелi є паз трикутного перерiзу. На вiдстанi 1000 мм вiд торцiв панелi на верхнiй гранi виступають двi монтажнi петлi заввишки 60 мм. Панелi армують зварними сiтками i зварними каркасами iз сталi класу А-1. Розрахунковi параметри мiкроклiмату при застосуваннi панелей такi: температура повiтря в серединi примiщень повинна пiдтримуватись у межах +20пають вiдносна вологiсть не бiльше 85%; мiнiмально допустима температура на внутрiшнiй поверхнi панелi не нижче, нiж +5хунковi параметри температуру зовнiшнього середовища - 30вiтря в скрiплення панелей до каркасу будiвель передбаченi закладнi деталi з кутикової сталi, якi повиннi мати антикорозiйне цинкове покриття. Панелi до колон крiпляться за допомогою хомутiв, якi виготовляють iз полос 6пературу зовнiшньо з болтами i гайками. Гладкий кiнець болта приварюють при монтажi на мiсцi до горизонтальної площини закладної деталi панелi. Крiпити панелi до колон можна. Панелi до колiв, приварених при монтажi до закладних деталей у панелях i колонах. Кутиковi поздовшнi та вертикальнi перемiщення, якi температурними та iншими деформацiями панелей i будiвлi. Кутовий варiант крiплення вимагає точного розташування закладних деталей та фiксуючих кутiв. Стики мiж панелями виконують з застосуванням герметикiв по периметру зовнiшньої та внутрiшньої кромок i теплоiзоляцiї, розмiщеної у трикутному пазi панелей. Герметизуючими є мастика УМС – 50 та поризована прокладка. Товщина горизонтальних швiв мiж панелями – бiльше 15 мм, а вертикальних – 20 мм. Товщину горизонтальних швiв фiксують армо – або азбестоцементними прокладками, якi укладенi на опiрну поверхню.
Рiзновидом тришарових панелей є конструкцiя, яка являє собою стiнову панель. Внутрiшнiй шар панелi, для збiльшення жорсткостi, виконано з бетону марки 200 у виглядi ребристої плити. Висота контурного ребра - 270 мм, внутрiшнiх – 200 мм. Товщина внутрiшнього захисного шару бетону, який виходить у примiщення, становить 50 мм. Така товщина прийнята з урахуванням захисту конструкцiї вiд дiї агресивного середовища. Зовнiшнiй шар панелi плоский, який виконаний iз бетону товщиною 30 мм. У такiй конструкцiї, як утворювач, використовують фiбролiт з щiльнiстю 300 – 400 кг/мвить 50 мм.
Така холоду у площинi панелi два шари фiбролiтових плит укладають мiж ребрами, а третiй їх перекриває i утворює напiвжорстке з єднання. Передбачено виготовлення таких панелей двох типiв – з вiконним блоком i прорiзом для ворiт. Є варiант обладнання вiконного блока iз профiльного скла. Крiпляться стiновi панелi до каркаса зварюванням їх закладних елементiв i закладних елементiв i закладних деталей колон. Досвiд експлуатацiї панелей таких конструкцiй показав, що поряд з позитивними властивостями вони мають iстотний недолiк – мiстки холоду за рахунок наявностi залiзобетонних ребер жорсткостi. Для усунення цього недолiку розроблена конструкцiя тришарової панелi без мiсткiв холоду.
Панелi мають розмiри: по довжинi – 3 i 6м, а по ширинi – 0,6; 0,9; 1,2; 1,8м. Товщина панелi 150 мм, її внутрiшнiй несучий шар дорiвнює 60 мм, а зовнiшнiй – 40 мм. Товщина утеплювача 50 мм з розрахунку використання плитного пiнопласту. Оскiльки панелi з довгих сторiн мають незахищений шар плитного пiнопласту, то панелi з’єднують мiж собою без електрозварювання за допомогою гакiв та хомутiв iз штабової сталi. Для крiплення вiконних блокiв у внутрiшнi бетоннi плити панелей при бетонуваннi закладають антисептованi пробки.
знаходять широке застосування при спорудженнi виробничих сiльськогосподарських будiвель.
З метою економiї полiстирольного пiнопласту, частину полiстиролу у пiнопластi можна замiнити перлiтовим пiском. Такий утеплювач – перлiтонаповнений полiстирол, складається iз 50% перлiтового пiску рядового або 70% крупного перлiтового пiску i вiдповiдно 50 або 30% пiнополiстиролу. При виготовленнi такого утеплювача спочатку спiнюють гранули полiстиролу. Потiм дозують спiненi гранули i перлiтовий пiсок у певних спiввiдношеннях i подають їх у змiшувач (бетономiшалка примусової дiї, лопатева розчиномiшалка). У змiшувач подають воду i компоненти перемiшують 3 – 4 хв. Пiсля чого цю сумiш засипають у форму, закривають її i проводять основне спiнення полiстролу при термообробцi по режиму: пiдвищення температури до 95…98лка– 10…15 хв., витримка при цiй температурi 1, смiшувач подають воду i компоненти перемiшують 3 – 4 пiсля чого можна розпалублювати форми. На 1 вкривають її i проводять основне 11 кг спученного перлiну; 5,5 кг полiстiролу ПВС – С i 20 л води. Перлiтонаповнений пiнополiстiрол з щiльнiстю 60 кг/ мiцнiсть при стиску при 10% деформацiї – 0,12…0,13 МПа; мiцнiсть на розривання 0,07 МПа; мiцнiсть на згин – 1,8 МПа, коефiцiєнт теплопроводностi – 0,03…0,04 Вт/м кг полiстiрiйкiсть бiльше 25 циклiв; температуру верхньої межi застосування + 90 60 кг/обирання, % за масою через 1, 3, 10 i 40 дiб вiдповiдно: 8,14,26,37.
конструкцiї, коли виробничий процес недоцiльний. Виготовлення зовнiшнiх стiнових панелей в основному здiйснює виробництво характерне для лiнiй значної потужностi при виготовленнi однотипних панелей великими партiями. Коли виготовляють панелi з рiзноманiтним опорядженням обмеженими партiями, слiд застосовувати агрегатну лiнiю середньої потужностi. Для виготовлення зовнiшнiх стiнових панелей невеликими партiями для унiкальних будiвель зручнiше використовувати стендовi лiнiї.
Конвеєрна лiнiя виготовлення тришарових зовнiшнiх стiнових панелей для громадських будiвель – 9-постових вiзкових конвеєр з трьома пiдземними щiлинними камерами теплової обробки. На 1посту розкривають борти форми та знiмають краном вкладишi i прорiзоутворювачi. Потiм штовхачем конвеєра пiддон – вiзок перемiщують на 2 пост, де кантувач нахиляє форму з панеллю пiд кутом, не меншим за 75iдземнимє змогу вийняти панель за монтажнi петлi. На 3 посту очищають i змащують форму, а при потребi переоснащують її i закривають борти. Пост 4 використовують для укладання облицювальної плитки i засипання швiв мiж плитками цементно-пiщаною сумiшшю складу 1:2 за масою. На 5 посту встановлюють арматурну сiтку та гнучкi змащують форму, а при вiбромайданчиком та бетоноукладачем для укладання та ущiльнення бетонної сумiшi. На 7 посту укладають теплоiзоляцiйний шар з плиткового утеплювача i арматурний каркас. Пост 8 призначено для укладання бетоноукладачем внутрiшнього шару бетону, а на 9 посту поверхню бетону затирають заглажувальним диском, змонтованим на порталi. Виготовлену панель передавальним вiзком перемiщують до щiлинної камери теплової обробки. Режим теплової обробки – 3 + 6 + 2, температура iзотермiчного прогрiвання 80…85C. Потужнiсть лiнiй – 38,4 тис м рiк, що вiдповiдає 140 тис м2 загальної площi житлових будинкiв. Цикл формування панелей на конвеєрi 26 хвил., маса технологiчного обладнання лiнiї – 750 т.
Для виготовлення тришарових панелей зовнiшнiх стiн можна застосовувати двогiлковий горизонтальний конвеєр з десятьма постами i дворядною пiдземною щiлиною камерою теплової обробки. Для забезпечення режимiв теплової обробки камери подовжують за межi корпуса – пiд склад готової продукцiї. Несучий шар панелi формують з пластичної бетонної сумiшi iз суперпластифiкатором. Як утеплювач використовують заливний пiнополiстирол. Фасадне опоряджування панелей можна здiйснювати пробки камери подовжують за межi корпусування (плиткою, декоративним бетоном з оголеною структурою, з кольоровим рельєфом) можуть виконуватись на формувальному конвеєрi, ще два способи (поверхня типу «декор», фарбування органiчними фарбами) – на опоряджувальному конвеєрi. На 1 посту цiєї лiнiї вiдкривають борти форми i шлiфують внутрiшню поверхню панелi. Пост 2 обладнаний манiпулятором, який випрасовує прорiзоутворювачi, встановлює столярнi блоки та заливає мастику по перiметру прорiзу. На 3 посту вирiб кантують i перемiщують його знiмачем – перевантажувачем на опоряджувальний конвеєр. Пост 4 обладнаний машиною для очищення та змащування форм й автоматом для закривання бортiв. Пост 5 призначений для укладання облицювальної плитки та арматурного каркаса. Цей пост також обладнаний манiпулятором, який подає плитку, сiтку та каркас для армування. Пост 6 використовують для укладання та ущiльнення бетонної сумiшi нижнього шару важкого бетону. Пiсля чого на 7 посту заливають шар пiнополiстиролом або укладають плитки з нього. На 8 посту встановлюють каркас, укладають i ущiльнюють верхнiй шар бетону, потiм передавальною платформою пiддон-вiзок перемiщують на 9 пост, де укладають та загладжують внутрiшнiй фактурний шар розчину. На посту 10 очищають форму вiд залишкiв бетону, а також використовують його для технологiчного витримування виробiв перед тепловою обробкою. До щiлинної камери форму подають знижувачем. Режим теплової обробки 3,5 + 6,5 + 3,0. Конвеєрна лiнiя виробляє 32 тис зовнiшнiх стiнових панелей для будiвництва 140 тис площi житлових будинкiв на рiк.
устаткування для укладання фактурного шару, розчину чи облицювальної плитки, арматурного каркасу, плиткового утеплювача, нижнього та верхнього шарiв бетонної сумiшi, загладжування верхньої поверхнi виробу. Форму з вiдформованим виробом подають до камери теплової обробки передавальним вiзком, що рухається мiж рядами камер i лiнiєю постiв розпалублення, пiдготовки форм та формування. Вiзок пiд час руху вздовж камер фiксується бiля однiєї з них i своїм штовхачем заштовхує в камеру форму з виробом. Пiсля цього дверi в камеру зачиняються i панель зазнає теплової обробки. У цей час вiзок перемiщується до iншої камери,фiксується навпроти неї i штовхачем бере на себе форму до одного з трьох постiв розпалублення, де розкривають її борти, знiмають вирiб очищують i змащують форму. Пiдготовлену форму з укладеним арматурним каркасом подають вiзком до одного з постiв формування. Готовi панелi мостовим краном ставлять на опоряджувальний конвеєр. Бетонна сумiш до бетоноукладача надходить адресного подавання. Ритм роботи лiнiї 21 хв., маса технологiчного обладнання 689 т.
розпалублення виробiв, оснащених кантувачами. Вiсiм стендiв призначено для формування виробiв, 2- для переоснащення форм. Кожний стенд має закрiпленнi на фундаментi пристрої для фiксування оснащення в робочому положеннi i вiдведення його вiд виробу в кiнцi першої стадiї теплової обробки. Стенди обладнаннi уловлювачами пiддонiв-матриць. Процес виготовлення зовнiшнiх стiнових панелей цим способом починається з встановлення на стенд передбаченою програмою пiддона-матрицi з прорiзоутворювачем. Потiм у робоче положення встановлюють борти форми. При формуваннi панелi послiдовно виконують необхiднi технологiчнi операцiї. Першу стадiю теплової обробки виробiв здiйснюють на стендах за допомогою парових регiстрiв або тенiв, розмiщених пiд пiддонами, а також тенiв, розмiщених на кришках стендiв пiсля 2,0…2,5 год. теплової обробки температура в бетонi досягає 85огiчнi операцiї. Мiцнiсть бетону дає змогу звiльнити вирiб вiд бортового оснащення i на пiддонi подати до камери дозрiвання. Розпалублюють панелi пiсля завершення твердiння на постах, обладнаних кантувачами. Пiсля зняття панелi пiддон знову повертають у горизонтальне положення. На цих постах пiддони очищають, змащують, а потiм подають до одного з постiв стендiв формування. Потужнiсть стендової лiнiї розрахована на програму 125 тис м, обладнаної площi на рiк. Маса технологiчного обладнання 520т, у тому числi форм i оснащення 342 т.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
3. Артемьева И. Н. Алюминий в строительстве. М.: Стройиздат,1979.
6. Баженов Ю. М. Технология бетона. М:Высшая школа,1987.
7. Баженов Ю. М.,Комар А. Г. Технология бетонных и железобетонных изделий. М.:Стройиздат,1984.
8. Байков В. Н.,Сигалов Э. Е. Железобетонные конструкции. М.: Стройиздат,1985.
10. Бастрыкин А. Н. Организация промышленных предприятий строительной индустрии. М.: Высшая школа,1983.
12. Беляев Б. И. Применение алюминия и его сплавов в строительстве. М., Стройиздат,1984.
13. Богданов Е. С. Автоматизация и управление процессами сушки древесины. М., Лесная промышленность,1968.
14. Кривенко П. В.,Барановський В. П. та iншi. К., Вища школа,1993.
16. Бучок Ю. Ф. Будiвельнi конструкцiї. К.: Вища школа,1994.
19. Гринь И. М. Строительные конструкции из дерева и синтетических материалов. К.: Вища школа, 1990.
20. Досужий В. В., Степанов Н. В. Заготовительные работы и монтаж систем теплогазоснабжения и вентиляции. Ч. 1. Заготовительные работы. К.: УМК ВО,1992.
21. Дворкин Л. И., Пашков И. А. Строительные материалы из промышленных отходов. К.: Вища школа,1980.
22. Довбенко В.І. Економiка i органiзацiя пiдприємств будiндустрiї. К.: НМК ВО,1990.
24. Емельянов А. И., Копник О. В. Проектирование автоматизированных систем управления технологическими процессами. М.: Энергия,1974.
26. Иванов В. А., Клименко В. З. Конструкции из дерева и пластмасс. К.: Вища школа, 1983.
28. Кирсанов Н. Н. Применение алюминиевых сплавов в строительстве. М.: Стройиздат,1987.
29. Ковальчук Л. М., Производство деревянных клееных конструкций. М.: Лесная промышленность, 1987.
30. Ковальчук Л. М. Новые исследования в области изготовления деревянных конструкций. М.: Лесная промышленность, 1988.
31. Кокшарев В. Н., Кучеренко А. А. Тепловые установки. К.: Вища школа,1990.
|
