Проект кафе "Луксор"

Проект кафе "Луксор" Контрольна робота з теми: Проект кафе «ЛУКСОР» Проект представляє собою одноповерхове кафе з такими площинi параметрами. Єгипту. Створення образ фасадної частина Будiвлi вабити своєю таємничiстю так, що неможливе не зайти, а побувавши там залишають незабутнi Враження вiд побаченого. Будiвля виконана в єгипетському стилi. Офiцiйних засiдань проект кафе «Луксор» МАЄ архiтектурнi елементи Давньоєгипетської цивiлiзацiї, якi виконанi в сучасному стилi. Назва кафе походити вiд «Луксор (араб. الأقصر) - мiсто у Верхньому Єгиптi, на схiдному березi Нiлу, адмiнiстративний центр мухазафата Аль-Уксур з населенням близько 376 000 чол. (Араби, деяке число коптiв). У Луксорi i навколо мiста знаходяться деякi з найважливiших археологiчних мiсць Єгипту. За старих часiв єгиптяни назвали мiсто «Уасет». Греки назвали його «стоворотнимi Фiвами». Через значущостi археологiчних мiсць туризм в мiстi грає найважливiшу роль. Сучасне мiсто розташоване на мiсцi Фiв, колишнiх столицею Стародавнього Єгипту в перiод Середнього i Нового царств, i вiд того має славу «найбiльшого музею пiд вiдкритим небом». У межах Луксора розташованi храм Амона-Ра в Карнацi i власне Луксорський храм, а на iншому березi Нiлу - фiванський некрополь, що включає Долину царiв (KV) i Долину цариць (QV). Всi новi знахiдки археологiв виставляються в Луксорськом музеї старожитностей (вiдкрився в 1975 р.) Велика кiлькiсть пам'яток староєгипетської архiтектури забезпечує вiдвiдування Луксора сотнями. тисяч туристiв на рiк ». Опис примiщення (зовнiшня частина) Зовнiшня частина кафе оформлена у виглядi стародавнiх входiв у визначнi давньоєгипетськi будiвлi, будинки фараонiв та замiжнiх осiб, про Це свiдчiть Загадкова символ, Який розташовується в горi над Назв. основою задовольняють символу є жук скоро бей з ним пов'язано Дуже багато легенд та повiр'їв, та найрозповсюдженi Данi свiдчать про тi, Що «Скарабей обiцяв довге життя. Небiжчикам вiн обiцяв воскресiння i вiчне життя. На сердечному скарабей померлого робили напис, яка повинна була допомогти йому на Судi Мертвих. На пектораль (нагрудних прикрасах) також були скарабеї з видряпаними на крилах i обрамленнi священними знаками, iєроглiфами i зображеннями богiв з кола Озiрiса i Сонця. Як правило, цi предмети робилися з чорного базальту, зеленого каменю або гематиту. Виготовляли також величезнi фiгури скарабеїв, якi встановлювали бiля входу в храм або в пам'ять про особливi подiї. Амулети часто використовувалися в перiод правлiння XI чи XII династiй i втратили популярнiсть близько 550 р. до н. е.. »[http://herbalogya.ru/oberegi/simbols-egipt.php] По краях головного входу з кам'яних плит побудованi виступив, на верхiвках яких вмонтованi лiхтарики пiрамiдної форми. Внутрiшнiй опис кафе Примiщення складається з головного холу та трьох окремих, якi розмiщенi на висотi 50 см. вiд рiвня пiдлоги (0,000), два з них розташовуються симетрично головному входу, з якої лiвий простягається вздовж стiни, а третiй розмiщений позаду центрального холу. Кафе не має вiкон, тобто усе освiтлення в будiвлi забезпечується за допомопогою штучного. а саме те як вона функцiонує, я використав в своїй роботi деякi деталi будови цiєї рiчки. Нiл (араб. النيل an-nīl, в Єгиптi називається Ель-Бахр; лат. Nilus) - найдовша рiчка в Африцi, одна з двох найдовших рiчок в свiтi. На дiлянцi мiж Асуаном i Каїром Нiл тече через западину у вапняковому плато. Ширина долини змiнюється вiд 1-3 км на пiвднi до 20-25 км на пiвночi. Нижче Каїра рiчище розширюється i переходить у багаторукавну дельту площею приблизно 24 тис. кв. км. В результатi будiвництва в 1960-х роках висотної Асуанської греблi на пiвднi країни утворилося велике озеро Насер. У Хартумi, столицi Судану, з’єднуються два могутнi потоки – Бiлий Нiл i Блакитний Нiл, якi формують рiчку, що багато тисячолiть тому стала колискою великої цивiлiзацiї фараонiв. Сточище Нiлу охоплює 3,254,555 км², близько 10% площi Африки[1]. Нiл має двi великi складаючи рiчки Нiл, що зливаються у Хартумi: Бiлий Нiл, маючий витоки в екваторiальнiй Схiднiй Африцi, i Блакитний Нiл, маючий витоки в Ефiопiї. Обидвi рiчки прямують захiдним краєм Схiдно-Африканського розлому, в середнiй частинi Великої рифової долини. Нижче злиття Блакитного i Бiлого Нiлу єдиною великою притокою є рiчка Атбара, яка бере початок в Ефiопiї, на пiвнiч вiд озера Тана, має довжину близько 800 км. Вона тече лише в сезон дощiв в Ефiопiї й дуже швидко пересихає. Впадає в Нiлу близько 300 км на пiвнiч вiд Хартуму. Нiл незвичайний тим, що свою останню притоку (Атбара) отримує на пiвдорозi до моря. З цiєї точки i далi на пiвнiч, Нiл зменшується через випаровування. "великий вигин Нiлу". На пiвнiч вiд Каїру, Нiл розпадається на два гирла, якi впадають в Середземне море: Розетта на заходi i Дамiєтта на сходi, утворюючи дельту Нiлу. Витоки Джерелом Нiлу iнодi вважається озеро Вiкторiя, але саме озеро має низку притокiв значних розмiрiв. Найдовша притока i, отже, кiнцеве джерело Нiлу знаходиться у Н'юнгве лiсi в Руандi, i прямує через рiчки Рукарара, Мвого, Н'ябаронго i Кагера, що впадають до озера Вiкторiя в Танзанiї в районi мiста Букоба. Блакитний Нiл значно коротше Бiлого, але у формуваннi режиму Нiлу нижче Хартуму вiн грає набагато бiльшу роль. Блакитний Нiл бере початок з Абiссiнського нагiр'я, витiкаючи з озера Тана. З цього ж нагiр'я Нiл отримує свою останню багатоводну притоку - Атбара.» Тобто, ввiйшовши в будiвлю вiдвiдувач бачить перед собою постать єгипетського фараона, який занурений у скляну гробницю заповнену водою, з-пiд нiг якої виринають бульбашки повiтря, вгорi гробницi вода пiдiймається i утворює водоспад, який стiкає додолу по трьом порогам. У витоку рiчка знову переходе в водоспад, який стiкаючи розгалужується, даючи при цьому масу приток. Вони покритi товстим склом по якому можна ходити. Циркуляцiя води вiдбувається пiд пiдлогою по спецiальнiй провiднiй системi. До чудо-рiчки прилягають надзвичайно вишуканi столи. Кожен має форму розпрямленого пiвкрила. При чому вони прилягають як з правої частини так i з лiвої. Кришка столу це частина символу жука-скарабея, а саме крило, яке зроблене з дерева, пофарбоване у вiдповiднi кольори i покрите лаком. Його основою є ковка з металу в виглядi кота. Розмiри столу: довжина – 1400 мм., ширина – 650 мм., висота – 700 мм. сидiння обшита мiцним замiнником крокодилової шкiри. чашами теж 4 колони. Примiтка. Єгипетський Ордер (рос.) Пiд ордером тiєї чи iншої архiтектури слiд розумiти характерне для даної країни та епохи художнє тлумачення архiтектурної (стiйко-балкової) конструкцiї. У єгипетському зодчествi роль ордери дуже велика. Форми його рiзноманiтнi. Колони єгипетського ордери можна роздiлити на двi групи: групу геометрично правильних колон i групу «образотворчих» колон. Перша група з'явилася в перiод Стародавнього царства. Цi опори переважали в скельних гробницях i портиках Середнього царства, але пiзнiше, зi змiною художнього свiтогляду, вони застосовувалися все рiдше i в Новому царствi майже зовсiм зникли. рельєфами. У пiзнiй час перед квадратними стовпами ставилися скульптурнi зображення (Мединет-Абу, Рамессеум); скульптури зазвичай притуленi до стовпа i не несуть навантаження. Цей прототип несучих карiатид був вже в ансамблi Джосера в Саккарi. h (висота) дорiвнює 5D (нижнiм дiаметрам). плити - абаки. У пам'ятках III династiї зустрiчаються спроби створення бiльш складних капiтелей. Можна вiдзначити два типи їх. У першому - верхня частина стовбура колони не прорiзана каннелюрами i має гладку поверхню, зрiзану внизу по кривiй. У другому типi подабаку пiдведенi два великих листа, загинаються вниз на стовбур колони. База гранчастого стовпа представляє собою просту прямокутну пiдкладку, порiвняно мало виступаючу з тiла стовпа (стовп мiг не мати капiтелi, але базу мав майже завжди). В iншому випадку база колони, кругла в планi, сильно виступає за периметр стовбура колони (iнодi майже до двох дiаметрiв колони) i часто розширюється донизу. Вона практично незручна, тому що сильно зменшує ширину вузького проходу мiж колонами. Колони, що iмiтують форми рослинного свiту, в основних своїх типах виникли i в перiод V i частиною III династiй, каннелiрованi колони - трохи пiзнiше. Вони майже не застосовувалися в Середньому царствi, але потiм, в перiод Нового i Пiзнього царств, зовсiм витiснили колони геометрично правильних форм. Колони цього типу в їх розвиненому виглядi тiсно пов'язанi з релiгiйною символiкою єгиптян. Заснована на наслiдуваннi формам рослинного свiту єгипетська колона переробляє цi форми у вiдповiдностi з установкою Нового царства на монументальну архiтектуру. Пропорцiї колон стають важкими, їх форми - спрощеними, зведеними до гладких поверхнях. У початковий перiод Нового царства проводилося суворе розподiл типiв колон за мiсцем їх розташування. Колони, що несуть навантаження стелi, мали капiтелi у виглядi закритої чашечки квiтки, що наближалися до простої конструктивнiй формi, розрахованої на вираження тектонiчної ролi колони. І тiльки в середнiх яскраво освiтлених прольотах гiпостильним залiв колона, подiбно вiльно стоїть рослинi, увiнчувалася розкритою чашею капiтелi, за гранню якої не видно була верхня частина колони, безпосередньо приймає на себе навантаження стелi. Стеля, розписаний зiрками, зображував небо i здавався ширяє в повiтрi. У кiнцi Нового царства цей прийом розмiщення колон втратив своє значення, i їх почали розставляти в довiльному 2 порядку. В архiтектурi Єгипту Пiзнього царства застосовувалися виключно розкритi чашi капiтелей. При визначеннi форми колон декоративнi вимоги отримали в цю епоху переважну роль. Зустрiчаються наступнi типи колон. 2. Лотосообразная (лотос - велика бiла лiлiя) - рiдко застосовувалася колона. 5. З хатхорiческой капiтеллю (з зображеннями голови богинi Хатхор). 6. З капiтеллю у виглядi перевернутого дзвони - зустрiчається рiдко (Карнак). Стильовi особливостi єгипетської колони Перетин стовбура єгипетської колони було круглим або складалося з декiлькох пiвкругiв (прийом, зворотний каннелюр). Вiдповiдно круглого стебла квiтки лотоса i кутастому папiрусу перетину складалися з напiвкруглих опуклостей або мали гострi опуклi ребра. «Зв'язок» найчастiше було вiсiм. Вiдома колона з трьома ребрами (Саккара). По горизонталi стовбур зазвичай пересiчений орнаментальними смугами або об'ємними джгутами, що зв'язують пучки стебел, також об'ємнi в цьому випадку (Луксор). Пропорцiї колони, включаючи капiтель, були вiдносно важкi; їх розвиток iсторично йшло вiд струнких форм до масивних, хоча ця тенденцiя i не завжди виявлялася послiдовно. У Абусире висота колони дорiвнює 6-7 найбiльшим дiаметрам, в Карнаку - 6 i 5 дiаметрам (обидвi колони - у гiпостильним залi), в Луксорi - близько 5. 5 дiаметра, у Мединет-Абу - вiд 3. 75 до 4. 25 дiаметра. Стовбур бiльшостi колон звужується догори, причому багато колони мають звуження бiля бази. Низ колони в бiльшостi випадкiв оброблений прямокутним або криволiнiйним орнаментом, що iмiтує листя. Капiтель у виглядi бутона розширювалася внизу, бiля основи, i поступово звужувалася догори, вписуючись в квадрат абаки. Капiтель у виглядi чашечки розширювалася внизу аналогiчно бутона i сильно розкривалася нагорi, переходячи в тонке ребро (верхнiй дiаметр колони). Дзвiн або бутон мав гладку, просту форму. Капiтель була круглої в планi (Карнак), гранчастої (пальмовiдная капiтель) або складалася з низки напiвкруглих джгутiв (Луксор). Капiтелi Нового царства майже не мали рельєфу. Обробка капiтелi зводилася до оздоблення, зазвичай iмiтує листя рослин. Об'ємнi форми капiтелей були простими i великими. Тiльки в перiод еллiнiзму в Єгиптi в складних капiтелях з'явилися скульптурна розчленованiсть i дрiбнi об'ємнi форми. Висота капiтелi по вiдношенню до висоти всiєї колони була порiвняно велика (для iонiчного ордера Грецiї вона складає близько 1 / 15, для коринфського - 1 / 8 - 1 / 7, в Абусире - 1/4. 4 - 1 / 4, в Карнаку - 1 / 3. 25 - 1/5. 3, У Мединет-Абу - близько 1/3. 5, в Луксорi - близько 1 / 3 i в Дендерi колони гипостильного залу - близько 1 / 2 висоти, тобто в останньому випадку висота капiтелi майже дорiвнює висотi стовбура). База представляла собою плоский диск, здебiльшого без рiзьби, покривав стовбур колони. Диск мав вертикальний або похилий зрiз (з розширенням донизу). Інодi зрiзу надавали форму кола. База в багатьох випадках була дуже масивною, її дiаметр досягав 2 дiаметрiв колони. Для кроку колон частiше всього застосовувався метричний ряд з рiвними, вiдносно вузькими iнтерколумнiями. Але вiд цього прийому було багато вiдступiв. У першому дворi Луксорського храму при переходi з бiчної сторони на фасадну крок колон змiнюється, зберiгаючи пропорцiї ордера. Часто середнiй вхiдний iнтерколумнiї був ширший вiд iнших (Едфу, Хон-су та iн.) Для Нового царства характерне об'єднання колон декiлькох типiв в одному примiщеннi. У гiпостильним залах середнi ряди колон були вище за iнших i капiтелi їх вiдрiзнялися за формою: у центрi - розкритий квiтка, по краях - бутони. Крок середнiх колон не збiгався з кроком крайнiх. У Колонадах пiзнього перiоду форма капiтелей iнодi симетрично змiнювалася. У Едфу в межах половини фасаду переднього залу i двору капiтелi були всi рiзнi за формою i висотi, але симетрично повторювалися на iншiй половинi фасаду, iнодi ж, як в колонадi перед великим пiлоном на островi Фiле, всi капiтелi ряду були рiзнi. балки i покладеної горизонтально виносної прямокутної плити, iнодi застосовувалися консолi. У Новому царствi i пiзнiше антаблемент складався з архiтравнi балки i великий викружкi з порiвняно тонким полувалом пiд нею. Поєднання викружкi з полувалом, що з'явилося ще в Стародавньому царствi, пiзнiше стало застосовуватися для вiнчання всiх форм в єгипетському зодчествi: наличникiв дверей, завершення стiни, пiлона, антаблемента колонади та iн Форми антаблемента i карниза в мистецтвi пiзнього часу залишалися незмiнними. У композицiї фасадiв найчастiше вдавалися до прийому обрамлення. Вхiдний до складу антаблемента вал не змiнювався у своєму перерiзi при переходi з горизонтальних частин на вертикальнi. Подiл на несучi i несомих елементи не дотримувалося, воно було обов'язковим лише в iнтер'єрах будiвель i у вiльно стоять колонада. Але у фасадах пiзнього часу переважала стiна, i антаблемент, втрачаючи свою тектонiчну чiткiсть, зливався з бiчними вiдрiзками стiн. Висота антаблемента становила вiд 1/4. 5 до 1 / 5 висоти всього ордери (або будiвлi), причому в Колонадах це вiдношення рiдко виходило за вказанi межi. Висота верхньої карнизної викружкi складала зазвичай вiд 1 / 3 до 1 / 2 висоти антаблемента. Однак у побудовi пропорцiй карниза i деталей не застосовувалися модульнi i канонiчнi вiдносини: залежно вiд розмiщення деталей i їх значення в зовнiшностi будiвлi вони зазнавали значнi вiдхилення вiд умов середньої норми. Збiльшення розмiрiв будинку не викликало пропорцiйного збiльшення деталей. Єгипетська архiтектура заснована на масштабностi; у зв'язку з цим величезний пiлон iнодi увiнчувався непропорцiйно малим карнизом (Луксор), що пiдкреслює його величину, а центральний портал цього пiлона отримував величезний, важкий карниз. Тим не менш модульнiсть, в сенсi кратностi всiх розмiрiв за вiдношенню до вихiдної одиницi побудови, служила одним з прийомiв визначення основних розмiрiв будинку. Правда, її застосування було обмежене певним часом. Житлова архiтектура Єгипту, вiдома лише за фрагментами, з нашого аналiзу виключена. Слiд вiдзначити ряд прогресивних елементiв в єгипетськiй архiтектурi, що мали значення у подальшому розвитку свiтової архiтектури. До них повиннi бути вiднесенi: 1) великi ансамблевi композицiї; 2) розробка проблеми монументальностi; 4) перiстiльний двiр (в храмi i житловому будинку); 5) базилiкальнй розрiз (там же); 6) ордерна система; 7) розробка системи пропорцiйної закономiрностi; 8) використання стiнний поверхнi як основного мотиву художнього образу споруди, що став згодом характерним для архiтектури Сходу (з одночасним використанням в iнтер'єрi колонад); 10) синтез мистецтв, з повним пiдпорядкуванням живопису та скульптури архiтектурi. Типи опор в єгипетськiй архiтектурi 1. Зображення дерев'яних колонок. Древнє царство. 2. Композитна колона. Еллiнiстичний Єгипет. 3. Стовп-пiлястра. Нове царство. 6, 7. Стовп-колона. Середнє царство. 9. Пальмовiдная колона. Древнє царство. 10. Складна хатхорiческая колона. Пiзнiй Єгипет. 11. Багатогранна колона. Нове царство. 12. Лотосовiдная колона. Середнє царство. 13, 14, 15, 16. Папiрусообразние колони. Нове царство. В кiнцi рiчки i водночас при входi до барної стiйки розмiщенi статуї. Цi статуї єгиптяни використовували при будiвлi колон, якi прикрашали парадний вхiд. Скульптури символiзували охоронцiв будинку. Колони, якi стоять при входi до барної стiйки мають форму квадратного розрiзу. У бiльшостi випадкiв стовп не мав капiтелi i часто був покритий рельєфами. У пiзнiй час перед квадратними стовпами ставилися скульптурнi зображення (Мединет-Абу, Рамесеум); скульптури зазвичай притулена до стовпа i не несуть навантаження. Таких колон – 5. Стеля є важливим компонентом iнтер’єру, який створює настрiй та певну атмосферу в примiщенi, i саме тому стеля у кафе виконана в класичному єгипетському стилi. Вона нагадує безмежне, неосяжне та чаруюче зоряне єгипетське небо в якому повiльнi мерехтiння зiрок заглиблюють в iнший свiт, i ти поринаєш у свiт мрiй та почуттiв. Таке специфiчне враження створює незвичайне освiтлення, а також спецiальна тканина, яка при проходженнi свiтла, заломлює його i створює ефект «свiтлових хвиль». Це повинна бути тканина-хамелеон. Чому саме цей матерiал, тому що тiльки вiн може створити неповторний ефект легкого вiтру чи руху повiтряних мас на нiчному небi, цей елемент надає певної пiкантностi у всiй атмосферi, яка насичує це примiщення. Але тканина повинна вiдтворювати вiдтiнки зоряного неба, тобто її кольорова гама має вiдповiдати задумцi. Доречi в стелi вмонтована дуже велика кiлькiсть лампочок, для того щоб забезпечити належне освiтлення. Барна стiйка представляє собою стiл, який зроблений з гранiтної плити, обкладеної пiщаником. Зверху, над столом розмiщується вiтражна арка. На малюнку вiтража зображенi верблюди, якi сходяться у вершини пiрамiди. Освiтлення представлене шiстьма лампами на пiдвiсках у виглядi чотирикутних пiрамiд. Сама по собi барна стiйка не може iснувати без елегантних стiльцiв. На цьому проектi зображено 9 барних стiльцiв. Вони зробленi у рослинному стилi, у виглядi розкритої чашечки. Сидiння нагадує колесо, до речi верхня частина є рухомою, а нижня нерухомою. Звiсно ж сидушка м’яка i вiдповiдає всiм стандартам зручностi. В головному холi розмiщуються ще три додаткових зали. Вони розмiщенi по периметру стiн кафе. Першi два розташовуються бiля центрального входу, з лiвої та правої сторiн. З лiвої розташований площинно бiльший хол. В ньому розмiщенi 5 столикiв, причому два з них розмiщенi в кутках у виглядi диванiв з столиком. З правої сторони - зал в якому розмiщено 3 столики один з цих столикiв зроблений у виглядi диванчику з столиком так як i в попередньому холi. Третiй зал розташовується з правої сторони в кiнцi примiщення. В ньому розмiщено два столики, один з столикiв такий же як i в попереднiх холах. Родзинкою цих мiсць з столиками є вмонтованi в стiни два акварiума, вони розташовуються в двох бiльших залах. Акварiуми насиченi екзотичними рибами, а також часточками флори планктону та бентосу, якi завезенi з Червоного моря. Сидячи поряд з ними поринаєш в пiдводний, невимовно гарний, безмежний свiт Червоного моря. З давнiх-давен це море славиться своїми незвичайними видами екзотичних риб, якi вiдомi в усьому свiтi, також воно вiдоме своїми унiкальними видами коралiв. Висновок Проект призначений для забудови в нашiй країнi. Кожна деталь, кожен елемент цього кафе створює своєрiдну картину, а взагалi – композицiю. Тобто кожна складова частина проекту доповнює одна одну. Цим i зумовлюється композицiя, яка створює цiлiсне уявлення про це мiсце. Зайшовши в примiщення виникає певний настрiй, а також атмосфера, яка допомагає вiдволiктися вiд буденних дрiбниць i зануритися в бездоганний свiт загадкової, мiфiчної країни – Єгипту. Вдале взаєморозташування всiх складових допомагає вiдвiдувачу створити певний образ про цей заклад. Щодо будiвельних матерiалiв, то всi вони є повнiстю безпечними для здоров’я людей, а також являються мало горючими. На мою думку, пожежна безпека громадян у такому суспiльному мiсцi як кафе повинна бути найвищою, так як на сьогоднiшнiй день це є одним iз найважливiших факторiв, та нажаль вiн посiдає останнє мiсце в плануваннi примiщень такого типу, на перше ж мiсце виноситься можливiсть побудування будiвлi швидко i з найменшими затратами на будiвельнi матерiали, але як вiдомо не всi дешевi матерiали є якiсними та безпечними для здоров’я. зробленi з мало горючих та натуральних матерiалiв. Кафе включає в себе службовi примiщення. Загалом цей проект вiдповiдає всiм сучасним вимогам i є рентабельним, так як родзинки декору, якi присутнi в кожнiй деталi iнтер’єру, просто не можуть не зацiкавити вiдвiдувачiв.