ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕХНОЛОГІЯ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ
1. 1 Пошуковi служби
1. 2 Що таке пошуковi iндекси i каталоги
1. 3 Індекси
1. 4 Укладачi каталогiв
2. ПОПУЛЯРНІ ПОШУКОВІ СЛУЖБИ
2. 1 Тематичнi каталоги
2. 3 Системи мета-пошуку
2. 4 Системи пошуку в конференцiях Usenet
3. ПРИЙОМИ ЕФЕКТИВНОГО ПОШУКУ
3. 1 Практичнi аспекти використання пошукових сервiсiв Інтернет
3. 2 Складання посилання з iменi органiзацiї
3. 4 Знаходження iнформацiйних ресурсiв у каталогах
3. 5 Зiставлення пошукових серверiв i каталогiв
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
багатогранний i не можна чiтко визначити, що це таке. З технiчної точки зору, Інтернет - об'єднання транснацiональних комп'ютерних мереж, що працюють з найрiзноманiтнiших протоколами, зв'язують всiлякi типи комп'ютерiв, фiзично передають данi по телефонним проводам i оптоволокну, через супутники i радiомодеми. Сьогоднi практично будь-яка людина, що володiє доступом до комп'ютера з найпростiшим модемом, може використовувати у своїй дiяльностi величезнi iнформацiйнi ресурси, що надаються Інтернет.
Отже, Інтернет - мережа мереж, всесвiтня комп'ютерна мережа. Інтернет можна розглядати з багатьох позицiй, ось двi крайнi з них. Найбiльш вузьке розгляд - об'єднання мереж, пов'язаних мiж собою так, що в будь-який момент кожен комп'ютер в Інтернет "бачить" кожен iнший (тобто може передати йому пакет даних i отримати вiдповiдь за частки секунди). Найбiльш широке - кiберпростiр, що народжує кiберкультуру зi своїм образом думки, своєю мовою, своєю етикою.
Інтернет чудовий тим, що мережа i її сервiси стали широко поширенi у життi суспiльства, що вони виявилися досить гарнi, щоб рiка iнформацiї потекла руслом Інтернет. Інтернет не вирiшив проблему зберiгання та впорядкування iнформацiї, але вирiшив проблему її передачi - дав можливiсть отримати будь-яку iнформацiю де завгодно, коли завгодно.
Ця чудова здатнiсть передачi iнформацiї призвела до грандiозних темпами зростання Інтернет. Внаслiдок децентрализованности, не можна точно сказати, якi його розмiри сьогоднi, але за оцiнками "Network Wizards", кiлькiсть комп'ютерiв, пiдключених повноцiнно в Інтернет, останнi два роки щорiчно подвоюється, складаючи 6600 тисяч комп'ютерiв в липнi 1995 року. За iншими оцiнками, кiлькiсть комп'ютерiв, що мають доступ до будь-яких сервiсiв Інтернет, навеснi 1995 року становило до 30 мiльйонiв. Це означає, що якщо швидкiсть росту Інтернет залишиться на тому ж рiвнi, то протягом найближчих рокiв Інтернет i його сервiси стануть настiльки ж загальновживаними, як телефон i телебачення сьогоднi. Дуже багато компанiй розумiють це, i, прагнучи першими прийти на цей ринок (а Інтернет являє собою, крiм усього iншого, ще i величезний ринок мiльйонiв потенцiйних клiєнтiв), вкладають грошi в розвиток мережi i сервiсiв, їй надаються. Якщо в 1994 роцi в компанiї, що працюють з Інтернет, було вкладено 42 мiльйони доларiв США, то вже за перший квартал 1995 року ця цифра становила 47 мiльйонiв (New York Times, 26 June 1995, p. D5). А грошi, як вiдомо, роблять грошi, i це є ще одним фактором, який пришвидшує розвиток мережi. Комерцiалiзацiя Інтернет - це, можливо, найважливiший аспект його розвитку сьогоднi. Довгий час, до весни 1995 року, основнi канали зв'язку i адмiнiстративнi структури Інтернет фiнансувалися Нацiональним науковим фондом США, але тепер фiнансування припинено i розвиток мережi вiдбувається на комерцiйнiй основi. Щоб жити в мiстi, потрiбно вмiти користуватися транспортом. Для кожної поїздки обирають свiй вид транспорту. За мiсто їздять на електричках, в аеропорт можна поїхати на маршрутному таксi, до метро можна доїхати на тролейбусi. Інтернет у цьому планi дуже схожий на мiсто. Щоб успiшно працювати з ним, потрiбно знати правила поведiнки в мережi i вмiти орiєнтуватися в безлiчi доступних Вам iнформацiйних сервiсiв. На жаль, зважаючи на децентрализованности i молодостi Інтернет, не iснує єдиної його карти або путiвника по всiх його сервiсiв. Ефективнiсть роботи в мережi визначається знанням iснуючих сервiсiв, умiнням працювати з конкретними сервiсами i здатнiстю вибрати правильний спосiб вирiшення конкретної задачi. Цим визначається не тiльки те, як скоро можна знайти потрiбну iнформацiю, а й те, чи можна її знайти взагалi.
1
. ТЕХНОЛОГІЯ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ
Сьогоднi Інтернет об'єднує безлiч рiзних мереж, мiльйони комп'ютерiв, близько 300 мiльйонiв користувачiв (данi вiд Robert Orenstein) усiх континентiв i, за рiзними оцiнками, кiлькiсть таких користувачiв збiльшується на 15-80% щорiчно. Можна видiлити два основних напрямки у використаннi Інтернет у бiзнесi. Це оперативний доступ до воiстину безмежним джерелом iнформацiї з будь-якої тематики (на сотнях тисяч iнформацiйних серверiв), пошук i iнтерактивне спiлкування з партнерами, практично в будь-якої спецiалiзацiї та географiчному розташуваннi. Як зорiєнтуватися у такому масштабному iнформацiйному просторi? Для цього iснують спецiалiзованi пошуковi сервери. Їх можна роздiлити на тематичнi каталоги, роботи iндексiв (пошуковi машини), системи мета-пошуку. Також, для пошуку необхiдної iнформацiї в Інтернет вельми кориснi системи пошуку в конференцiях Usenet та служби пошуку людей.
Стандартна технологiя пошуку iнформацiї, реалiзована, наприклад, в протоколi Gopher, грунтується на "деревах". Прикладом реалiзацiї цiєї технологiї можуть бути також iндекснi файли систем управлiння базами даних - "бiнарнi дерева". У тих випадках, коли пошук здiйснюється автоматично на основi суворого алгоритму вибору подальшого шляху пошуку, технологiя, заснована на "деревах" забезпечує найкращi результати. Але в тих випадках, коли вибiр здiйснює людина, не зовсiм ясно представляє що вiн шукає, такий спосiб пошуку часто буде приводити в тупики тобто до iнформацiї не повною або взагалi в даний момент не потрiбною. У таких випадках пошук доводиться починати спочатку.
Основна iдея, реалiзована в технологiї WWW (World Wide Web), полягає в тому, щоб кожний об'єкт пошуку мав посилання на асоцiативно пов'язанi з ним об'єкти. Причому в мережi Internet такi посилання може визначати будь-який користувач мережi. У цьому випадку пошук не може закiнчитися глухим кутом i потрiбна iнформацiя може бути знайдена при русi по рiзних шляхах. Така система пошуку бiльше нагадує павутину, нiж дерево i саме ця асоцiацiя лежить в основi назви технологiї WWW - "всесвiтня павутина". Технологiя WWW була розроблена в Європейському центрi ядерних дослiджень (CERN) i грунтується на архiтектурi клiєнт / сервер. Програма броузер виконує роль клiєнта, з її допомогою можна з'єднатися з програмою-сервером (Web-сторiнкою), що знаходиться в будь-якому мiсцi мережi Internet. При знаходженнi необхiдної iнформацiї, вона передається програмi-клiєнту. При вiдсутностi потрiбної iнформацiї програмi-клiєнту передаються посилання на iншi сервери i так до тих пiр, поки шуканi вiдомостi не будуть знайденi. Web мiстить мiльйони документiв, однак прямий доступ можливий лише до тих небагатьох джерел, на якi є посилання на вiдкритої в даний момент сторiнцi. При цьому переважна кiлькiсть документiв Web залишається поза полем зору. Щоб виправити таку ситуацiю, завбачливi програмiсти розробили цiлий ряд служб, у якi закладено той чи iнший метод пошуку документiв, що не має прямих посилань.
1. 1 Пошуковi служби
iнтернет глобальний пошук iнформацiя
Загальним пiдходом для всiх служб є пошук за заданим користувачем ключовими словами. Наявнiсть заданих ключових слiв перевiряється в тiлi документа, його заголовку або посиланнях. У ходi пошуку формується Web-сторiнка результатiв, що мiстить адреси URL, назви та короткi описи знайдених джерел. Загальна послiдовнiсть роботи з усiма службами однакова.
1. Вiдкрийте початкову сторiнку служби.
2. Введiть ключовi слова для пошуку та натиснiть. Програма повертає Web-сторiнку з першою групою знайдених джерел, якi вiдповiдають умовам пошуку.
За способом пошуку та органiзацiї результатiв всi програми пошуку можна розбити на двi групи. Системи iндексування (search index) проводять пошук за заданим користувачем ключовими словами. Укладачi каталогiв (search directory) органiзують Web-сторiнки в систему iєрархiчно пов'язаних роздiлiв. Способiв пошуку в такiй системi багато, включаючи перемiщення по посиланнях вiд роздiлiв вищої до роздiлiв нижчих рiвнiв. І тi, i iншi виводять результати, використовуючи базу даних, яку складають, перiодично роблячи рейди по мережi.
1. 2 Що таке пошуковi iндекси i каталоги
Індекс використовується для пошуку Web-сторiнок за ключовими словами, каталог - по роздiлах, систематизованим за iєрархiчним рубриками.
Агенти мають вбудованi засоби пошуку документiв І NetScape Navigator, i Microsoft Internet Explorer мають вбудованi засоби, що дозволяють швидко знаходити потрiбнi сторiнки.
частиною повсякденного життя користувача.
PointCast Client - одна з кращих пошукових систем, яка дозволяє отримувати останнi новини безпосередньо на робочий стiл комп'ютера. А головне, вона абсолютно безкоштовна!
Можливостi потужних систем пошуку виходять далеко за межi простого вмiння знаходити Web-сторiнки. Багато з них мають вбудованi засоби пошуку адрес електронної пошти, телефонних номерiв i повiдомлень груп новин. Деякi дозволяють знаходити географiчнi карти, наприклад, детальнi плани мiст.
1. 3 Індекси
Поява iндексу є результатом роботи трьох елементiв програми iндексування. Власне пошук за ключовими словами виконує Пошукова система (search engine). Саме до цiєї частини програми iндексування звертається користувач, задаючи умова пошуку в рядку для ключових слiв. Пошук проходить в органiзованiй програмою базi даних. Сукупнiсть знайдених посилань i адрес URL оформляється у виглядi Web-сторiнки результатiв. Системи рiзняться своїми можливостями. Деякi з них пiдтримують використання ключових виразах булевих операторiв, дозволяючи iстотно звузити область пошуку. Іншi, навпаки, збирають усе, що мiстить принаймнi одне iз заданих ключових слiв.
"Павук" (spider) (iнодi називають "хробаком" (worm) або "гусеницею" (crawler)) повинен виявити як можна бiльше Web-сторiнок. Для цього вiн "запам'ятовує" всi посилання на вiдкритi їм документи. У виявлених таким чином нових сторiнках знову вiдшукуються i запам'ятовуються посилання. Ця процедура повторюється до тих пiр, поки не будуть вичерпанi всi джерела посилань. Однак очевидно, що подiбний метод не може гарантувати всеосяжних результатiв: чи потрапить той чи iнший джерело в число зiбраний "павуком" сторiнок, цiлком залежить вiд наявностi посилань на нього в iнших документах Web.
Кожного разу, коли "павук" знаходить чергову Web-сторiнку, упорядник iндексу (indexer) вивчає вмiст, заносячи слова, знайденi в посиланнях i текстi сторiнок, в гiгантську базу даних, ущiльнити базу i очистити її вiд повторюваних елементiв можна за допомогою високоефективних алгоритмiв будови баз даних, закладених в упорядник iндексу. Це нескладно, адже в людської мови поки що не використовуються унiкальнi слова. Укладач iндексу має в результатi створити базу, в якiй URL адреси були б спiввiднесенi з наборами зустрiчаються у них слiв.
Якщо яку-небудь Web-сторiнку не вдається знайти, це ще не означає, що такої сторiнки не iснує. Багато пошукових систем генерують списки, в яких спорiдненi теми зiбранi у роздiли, органiзованi за принципом каталогiв (такий принцип закладено, наприклад, в Yahoo!). Якщо вам не вдається знайти потрiбнi матерiали - скажiмо, про догляд за йоркширським тер'єром (grooming Yorkshire Terrier), спробуйте вiдшукати їх за iндексом. Цiлком можливо, шукана тема виявиться серед його посилань.
Щоб пiдвищити ефективнiсть пошуку за iндексом, зробiть умова пошуку бiльш загальним i додайте ключове слово "index". Так, умова Grooming AND (Yorkie OR "Yorkshire Terrier") слiд змiнити на Index AND (Yorkie OR Yorkshire). He виключено, що менш конкретна умова Index AND Terrier дасть ще кращi результати. Якщо умова вибране вдало, пошукова система поверне один або кiлька iндексiв, що посилаються на сторiнки про йоркширської породi i тер'єрiв.
1. 4 Укладачi каталогiв
каталогiв не розшукують усi Web - сторiнки Internet. Об'єктом пошуку для них є адреси URL, якi включаються до систематизований каталог. Пошук по каталогу можна проводити як за допомогою броузера, так i вручну, клацаючи на назвах роздiлiв i знайомлячись з їх вмiстом.
Тим не менш, незважаючи на принциповi вiдмiнностi у механiзмах роботи, грань мiж грамами iндексування та складання каталогiв поступово стирається. Все частiше можна зустрiти iндекс, забезпечений засобами побудови каталогу. Нерiдко самi Web-сторiнки у верхнiй частинi мають якусь подобу змiсту з посиланнями на окремi роздiли.
2
. ПОПУЛЯРНІ ПОШУКОВІ СЛУЖБИ
Правильний вибiр iнструменту пошуку - ключовий момент пошукової стратегiї. Якщо не допомагає одна служба, можна спробувати iншi
Параметри браузера можна змiнити так, щоб деяка Web-сторiнка вiдображалася щоразу, коли вiдбувається запуск Internet (стала початковою сторiнкою за замовчуванням). Зробивши початкової Web-сторiнку будь-якої пошукової служби, ви отримаєте негайний доступ до всього набору засобiв пошуку, якими володiє дана служба. Excite, InfoSeek i Yahoo! є для цього кращими кандидатами.
iєрархiчним деревом при пошуку iнформацiї. Тобто ви обираєте спочатку загальну тематику, що задовольняє вашому запиту iнформацiї, i далi конкретизуєте, слiдуючи пiдказкам каталогу. У звiсно результатi ви отримуєте список сайтiв, що мiстять iнформацiю, вiдповiдну вашому запиту. На Yahoo! ви також можете пiти й iншим шляхом. Проаналiзуйте передбачуване змiст запитуваної iнформацiї та виберiть ключовi слова, якi обов'язково зустрiнуться в цiкавлять вас матерiалах або їх заголовках. Набираєте цi слова через пробiл в рядку введення на головнiй сторiнцi Yahoo! i натискаєте Enter. Система спробує сама пiдiбрати цiкаву для вас iнформацiю. Так як Yahoo! система англомовна, то досить зручно використовувати Інтернет-перекладач, такий як "Сократ Інтернет" (http://www.arsenal.ru/).
Якщо ж ви шукайте iнформацiю завiдомо росiйськомовну, то має сенс використовувати росiйськi каталоги. Принцип роботи з ними iдентичний, тому що ми розглянули на прикладi з Yahoo!. Тут варто вiдзначити перший росiйський каталог Russia on the Net (http://www.ru/), один з найбiльших росiйськомовних каталогiв List.RU (http://www.list.ru/), росiйський варiант Yahoo! (http:/ / www.yahoo.ru/). Має мiсце, також, каталог "Сузiр'я Інтернет", який мiстить лише обранi (заявлено як найцiкавiшi) ресурси. Говорячи про бази даних, не можна не згадати чудовий росiйський проект "Жовтi сторiнки Інтернет" (http://www.piter-press.ru/yp), де як i в однойменнiй книзi представлена детальна iнформацiя про самих рiзних ресурсах Інтернет. У бiзнесi також знадобляться каталоги пiдприємств i каталоги товарiв i послуг. Мабуть, самий великий каталог пiдприємств СНД Партнер (http://trifle.net/cis).
ключовi слова зi сторiнок у свою базу даних (iндексує сторiнки). Бiльше того, цей сервер звертається по всiх зустрiчається на сторiнках посиланнями i переходячи до нових сторiнок, робить iз ними теж саме. Тому що майже будь-яка сторiнка WWW має безлiч посилань на iншi сторiнки, то при такiй роботi пошукова машина в кiнцевому результатi теоретично може обiйти всi сайти в Інтернет. Найпопулярнiша пошукова машина AltaVista (http://www.altavista.com/) мiстить 11 млрд слiв, витягнутих з 30 мiльйонiв WWW-сторiнок. Як користуватися цим сервiсом? Необхiдно продумати рядок запиту iнформацiї (не бiльше нiж 5 слiв), як у випадку з Yahoo! i також набрати її в полi введення. Над кнопкою Search (Пошук) знаходиться спадаюче меню з вибором мови. Перед натисненням Enter або кнопки Search необхiдно вибрати мову подання iнформацiї. Крiм того, до запиту iнформацiї можна включати спецiальний символ *, що розширює дiапазон пошуку. Скажiмо, що б Altavista могла знайти не тiльки всi входження слова "легка", але слова "легку", "легкої" i т. д., у запитi треба писати "легк **". Тобто змiнюються лiтери закiнчення замiнюємо на символ *.
"Light industry" Altavista формує список з 2917 URL-адрес, то за запитом "Легка промисловiсть" з'являється список посилань на всього 9 сайтiв. Найбiльш розвинений сервiс пошуку росiйськомовної iнформацiї надає сервер Яndex (http://www.yandex.ru/). У Яndex можна просто написати по-росiйськи фразу, яка описує те, що ви хочете знайти. Система самостiйно проаналiзує та розпiзнає ваш запит, а потiм постарається знайти все, що вiдноситься до заданої теми. Ну а в тому випадку, якщо потрiбних документiв не виявиться, можна продовжити пошук через AltaVista, куди автоматично передається вже оброблений системою запит. Але до передачi запиту AltaVista навряд чи дiйде, тому що база Яndex мiстить порядку 2 млн документiв i постiйно оновлюється. Проблема бiльше полягає в тому, що пошукова машина в результатi вашого запиту генерує гiгантський список адрес URL з короткими описами. Яndex дозволяє конкретизувати ваш запит для скорочення цього списку до розумних меж. Ви можете на запит або набрати фразу за аналогiєю з попереднiми системами, або, використовуючи, спецiальнi оператори, скласти рядок, яка пояснює Яndex, яким вашим вимогам повинна вiдповiдати, що цiкавить вас.
сервер веде статистику вiдвiдуваностi посилань з власної бази даних. Ви завжди можете зайти в роздiл "Рейтинг" на головнiй сторiнцi Rambler i побачити вмiст тематичного каталогу, вiдсортованi за спаданням кiлькостi вiдвiдувань сайтiв i отже їх популярностi. Тим самим вiдсiкаються явнi аутсайдери i ви не витрачаєте на них свiй час. Rambler також як i Yandex, дозволяє, крiм простого запиту, запит з мовою запитiв. Пiдтримуються тi ж логiчнi оператори І, АБО, НЕ, метасимвол * (аналогiчно розширює дiапазон запиту символу * в AltaVista), коефiцiєнтний символи + i -, щоб збiльшити або зменшити значущостi вводяться в запит слiв.
Варто також вiдзначити iншi росiйськомовнi пошуковi машини Апорт (http://www.aport.ru/) i АУ (http://www.au.ru/).
Пошуковi машини та тематичнi каталоги сьогоднi мають багато спiльного. У каталогiв присутня можливiсть пошуку iнформацiї по рядку запиту з використанням логiчних операторiв, а пошуковi машини мiстять свої власнi тематичнi каталоги. І тим не менш найкраще цi пошуковi сервiси проявляють себе у своїй первiснiй категорiї.
2. 3 Системи мета-пошуку
Читаючи про всi перерахованi пошукових службах, по неволi задумаєшся: "а якщо для пошуку необхiдної iнформацiї не достатньо однiєї пошукової служби, то невже доведеться входити на всi тут перерахованi сервера i кожен раз повторювати один i той самий запит?!". Найбiльш якiсний результат якраз буде саме за такого пiдходу. Але можна, виходячи з економiї часу i грошей, скористатися системами мета-пошуку. Найбiльш популярна в свiтi система такого класу Search.com (http://www.search.com/), але якщо ми працюємо переважно з росiйськомовними документами, то можна використовувати Savvy Search (http://guaraldi. cs. colostate. edu: 2000/form? lang = russian). Це досить потужна система вiдсилає ваш запит на 13 найбiльших пошукових машин (в тому числi i росiйських) i повертає вам їх звiти. Інша росiйська система мета пошуку "Слiдопит" (http://www.medialingua.ru/www/Wwwsearc.htm) працює лише з п'ятьма англомовними пошуковими машинами i однiєї росiйськомовної, але цiкава тим, що переводить ваш росiйськомовний запит на англiйську мову для англомовних пошукових машин.
Також iснують так званi мультипошуковi сторiнки:
"Все в одному" (http://www.tpi.ac.ru/ ~ mike / search / index.htm);
Search (http://www.informika.ru/windows/intern/poisk/main.html);
того ж такi системи працюють не стабiльно.
2. 4 Системи пошуку в конференцiях Usenet
що є також новинним сервером, що мiстить бiльше 2000 новинних груп. Точно також як i в iнших пошукових службах ми набираємо рядок запиту, а сервер нам формує список конференцiй, що мiстять нашi ключовi слова. Далi треба пiдписатися на вiдiбранi нами конференцiї в нашiй програмi роботи з новинами. Також має мiсце аналогiчний росiйський сервер ТІЛА-пошук (http://tela.dux.ru/news.html).
Мережевi новини Usenet, або, як їх прийнято називати в росiйських мережах, телеконференцiї - це, мабуть, другий за поширенiстю сервiс Інтернет. Якщо електронна пошта передає повiдомлення за принципом "вiд одного - одному", то мережнi новини передають повiдомлення "вiд одного - багатьом". Механiзм передачi кожного повiдомлення схожий на передачу чуток: кожен вузол мережi, що довiдався щось нове (тобто отримав нове повiдомлення), передає новину всiм знайомим вузлам, тобто всiм тим вузлам, з ким вiн обмiнюється новинами. Таким чином, послане Вами повiдомлення поширюється, багаторазово дублюючи, по мережi, досягаючи за досить короткi термiни всiх учасникiв телеконференцiй Usenet в усьому свiтi. При цьому в обговореннi цiкавить Вас теми може брати участь безлiч людей, незалежно вiд того, де вони знаходяться фiзично, i Ви можете знайти спiврозмовникiв для обговорення найбiльш незвичайних тем. Кiлькiсть користувачiв Usenet досить велика - за оцiнками UUNET technologies, кiлькiсть нових повiдомлень, що надходять у телеконференцiї щодня, складає близько мiльйона.
Новини розподiленi за iєрархiчно органiзованими тематичними групами, й iм'я кожної групи складається з iмен пiдрiвнiв iєрархiї, роздiлених крапками, причому бiльш загальний рiвень пишеться першим. Розглянемо, наприклад, iм'я групи новин comp. sys. sun. admin. Ця група вiдноситься до iєрархiї верхнього рiвня comp, призначеної для обговорення всього, пов'язаного з комп'ютерами. В iєрархiї comp є пiдрiвень sys, призначений для обговорення рiзних комп'ютерних систем. Далi, sun означає комп'ютернi системи фiрми Sun Microsystems, а admin позначає групу, призначену для обговорення питань адмiнiстрування таких комп'ютерних систем. Отже, група comp. sys. sun. admin призначена для обговорення питань адмiнiстрування комп'ютерних систем фiрми Sun Microsystems. Таким чином, зазвичай, маючи мiнiмальнi знання англiйської мови, можна по iменi групи легко зрозумiти, що в нiй обговорюється. Наприклад, в alt. games. vgaplanets пишуть любителi гри Vga Planets, а jet. testing призначена для посилки тестових повiдомлень в групу, локальну для компанiї Jet Infosystems.
Існують глобальнi iєрархiї, як-то comp, та iєрархiї, локальнi для якої-небудь органiзацiї, країни чи мережi. Взагалi кажучи, набiр груп, якi отримує Ваш локальний сервер Usenet, визначається адмiнiстратором цього сервера i наявнiстю цих груп на iнших серверах, з якими обмiнюється новинами Ваш сервер. Однак, звичайною є ситуацiя, коли сервер отримує, по-перше, всi глобальнi iєрархiї, по-друге, групи, локальнi для вашої країни i мережi, i, по-третє, групи, локальнi для Вашої органiзацiї. Наприклад, до першої групи належать iєрархiї comp, news, misc, alt, rec, до другої - iєрархiї relcom i fido7 в Росiї та iєрархiя de у Нiмеччинi, до третьої - iєрархiї jet для Jet Infosystems i cern в CERN.
До рiзних iєрархiй застосовуються рiзнi норми i правила роботи з ними. У першу чергу, це стосується мови повiдомлень - у групи росiйської iєрархiї relcom найкраще писати росiйською, в той час як у групи глобальної iєрархiї comp можна писати лише англiйською. Не завжди в Usenet можна посилати iнформацiю рекламного характеру - наприклад, ви можете вiльно посилати рекламнi повiдомлення в групи iєрархiї relcom. commerce, спецiально для того i створенi, а от у групи fido7 некомерцiйною мережi FIDO посилати рекламу суворо заборонено. Менш суворими є обмеження на можливi обсяги цитування попереднiх авторiв у Вашому листi, розмiр пiдпису Вашого листа i т. д.
Починаючи працювати з якою-небудь групою або iєрархiєю груп, в першу чергу потрiбно прочитати правила роботи з ними, якi регулярно помiщаються в цi групи людиною, добровiльно взяли на себе обов'язки координатора групи (модератора). Насправдi, групи новин бувають двох типiв - модерованi та звичайнi. Повiдомлення, що з'являються в модерованих групах, перш нiж бути розiсланими у мережi, проглядаються модератором. Це, звичайно, є свого роду цензурою, але в такому величезному спiвтовариствi, як Usenet, неможливо пiдтримувати порядок без таких суворих заходiв. Сьогоднi будь-який комп'ютер, повноцiнно пiдключений до Інтернет, має доступ до новин Usenet, але новини Usenet поширюються i в iнших мережах, застосовуючи настiльки ж широко, як i електронна пошта. Способи й зручнiсть роботи з новинами сильно залежать вiд того, яким чином Ви отримуєте їх. В Інтернет Ваша програма-клiєнт напряму отримує новини iз сервера Usenet, i мiж переглядом списку повiдомлень, що мiстяться в групi, i читанням цих повiдомлень немає затримки. Якщо Ви користуєтеся новинами через електронну пошту, то Ви спочатку одержуєте список статей, а вже потiм приймаєте електронною поштою статтi зi списку, окремо Вами замовленi. Такий спосiб роботи з новинами Usenet є сьогоднi найбiльш поширеним в Росiї, але насправдi це досить незручний i застарiлий метод.
У вас з'явилася можливiсть працювати з електронною поштою, але ви не знаєте адрес електронної пошти партнерiв вашої органiзацiї. Завдяки, так званим, службам пошуку людей в Інтернет, вказавши ПІБ вашого опонента теоретично ви можете отримати його адресу електронної пошти та URL-адресу. Чому теоретично? Справа в тому, що системи пошуку людей, в основному беруть iнформацiю про електроннi адреси з вiдкритих джерел, таких як конференцiї Usenet. Де гарантiя, що вашi партнери беруть участь у цих конференцiях? І тим не менш розглянемо деякi служби пошуку людей. У першу чергу, традицiйно, про саму популярну англомовної системi Four 11 (http://www.four11.com/). Це дiйсно великий сервер - його база даних мiстить майже 6 000 000 адрес. Серед росiйськомовних служб можна видiлити Е-Рос (http://www.dubna.ru/eros).
слiв.
• Чим конкретнiше поняття, що позначається ключовим словом, тим краще. Це звужує область пошуку i робить його бiльш предметним. Наприклад, не слiд вводити слово "dog" (собака), якщо не можна пошукати вiдомостi про Карликовий пудель.
"that", "the", "program", "internet". Вони настiльки поширенi, що пошук по них дасть багато тисяч сторiнок.
• Пробуйте рiзнi форми одного години того ж ключового слова. Наприклад, якщо шуканi сторiнки повиннi мiстити вiдомостi про бiг (running), пробуйте пошук по всiх трьох форм: "run", "runs", "running".
• Не забувайте про синонiми. Так, крiм "running" (бiг), можна використовувати також "jog" (бiг пiдтюпцем). У висловлюваннях з булевими операторами не забувайте роздiляти синонiми оператором OR.
загальним поняттям. Перший вибiр далеко не завжди оптимальний.
"Special Edition Using the Internet". He забудьте поставити лапки.
• Враховуйте регiстр символiв. Результат пошуку нерiдко залежить вiд того, в якому регiстрi записано ключове слово. Так, якщо воно записано малими буквами, програма повертає сторiнки, де цей вираз записано як малими, так i великими. Однак якщо в рядок для пошуку ввести прописнi символи, регiстр буде суворо дотриманий: програма знайде тiльки тi сторiнки, де цей вираз цiлком записано прописними.
• Звертайте увагу на специфiку використовуваного iнструменту. Деякi пошуковi служби мають властивостi, якi значно полегшують пошук потрiбних документiв. У цьому роздiлi буде розказано про найпопулярнiшi засобах; додатковi вiдомостi можна знайти, клацнувши на посилання в нижнiй частинi початкових сторiнок цих служб.
Якщо початкова сторiнка служби пошуку мiстить перелiк роздiлiв (topic map), їх рекомендується використовувати, оскiльки вони допомагають у виборi ключових слiв. Перелiк роздiлiв мiстить список додаткових ключових слiв (заснований на словах, що вводяться користувачем), якi програма рекомендує використовувати в пошуку, i перелiк знайдених джерел.
винятку документах Internet, умови пошуку можна змiнювати, задаючи спосiб комбiнацiї декiлькох ключових слiв. Наприклад, умовою пошуку може бути "golf (гольф) у поєднаннi з" equipment "(спорядження)," clubs "(клуби)," bags "(сумки)," balls "(м'ячi) - з одним з цих слiв чи з усiма одночасно в будь-яких комбiнацiях.
Булевi оператори, якi можна використовувати для складання ключових виразiв. Оператор AND мiж двома ключовими словами задає пошук сторiнок, що мiстять одночасно обидва слова. За оператору OR буде знайдено всi сторiнки, що мiстять принаймнi одне з двох ключових слiв. Якщо перед ключовим словом стоїть оператор NOT, служба пошуку знайде сторiнки, в яких це ключове слово вiдсутнє.
Булевими операторами можна об'єднувати кiлька слiв чи вираженнi, взятих у лапки. Нижче наводиться кiлька прикладiв.
"Music" i "Celtic".
• Honeycutt AND Book AND NOT "Using the Internet"
"Honeycutt" i "Book", але не мiстять висловлювання "Using Internet".
"Using the Internet"
Ця умова задає пошук сторiнок, кожна з яких мiстить хоча б одне з двох ключових слiв - "Honeycutt" або "Que", а також слово "Book" i вираз "Using the Internet".
• Grooming AND "Yorkshire Terrier"
"Grooming" i вираз "Yorkshire Terrier" Межi пошуку можна звузити, уклавши частина умови з оператором у дужки.
"Using the Internet" AND (Second OR Third)
"Second" або "Third") i вираз "Using the Internet".
Пошук сторiнок, в яких мiститься хоча б одне слово з кожної пари: "Yorkie" - "Westie '" Grooming "-" Care ".
• Search AND (Tool OR Index OR Directory)
"Search" у поєднаннi з одним iз слiв "Tool", "Index" або "Director
"+" i "-", наприклад + word,-word. 3i "+" показує, що шуканi сторiнки повиннi мiстити це ключове слово, знак "-" задає noi сторiнок, в яких таке слово вiдсутнє. Нижче наводяться приклади використання включають i який виключає символiв у ключових виразах.
• + Honeycutt-Gerald + Jerry
"Honeycutt" i "Jerry", але не тримають слова "Gerald".
• + Book-Plus
Ця умова визначає пошук сторiнок, що мiстять слово "Book" i не мiстять слова "Pli Це вираз еквiвалентно умовi" Book AND NOT Plus ".
3. 1 Практичнi аспекти використання пошукових сервiсiв Інтернет
Найцiкавiшою рисою Інтернету є його кориснiсть. На вiдмiну вiд iнших перспективних технологiй, використовувати глобальну мережу можна вже зараз. Умовно кажучи, обсяг iнформацiї, доступної Вам таким чином, набагато бiльше доступною традицiйними шляхами. Представлення i зручнiсть її сприйняття поки не можуть зрiвнятися з книгами чи телебаченням, але кiлькiсть i доступнiсть iнформацiї в мережi незрiвнянно вище. Далi в цiй главi розглядаються ситуацiї, в яких наводяться приклади використання Інтернет в повсякденнiй дiяльностi. Вони покликанi показати, що вже сьогоднi можна користуватися iнформацiєю, доступною з мережi, так само легко й буденно, як, скажiмо, телефоном. Справа тут тiльки вiдносно до iнструментiв, якi знаходяться у Вашому розпорядженнi. До сервiсiв Інтернет (в першу чергу це стосується World Wide Web) потрiбно просто звикнути i вiдчувати, що вони є пiд рукою. Якщо Вам потрiбна деяка iнформацiя, то, перш, нiж шукати довiдник або телефонувати колезi, оцiнiть, чи не можна отримати ту ж iнформацiю в Інтернет. Це може виявитися самим швидким способом, та й iмовiрнiсть знайти потрiбну iнформацiю бiльше. З iншого боку, сьогоднiшнiй свiт стрiмко змiнюється, знання i данi накопичуються так швидко, що книги просто не можуть встигнути за ними. Інтернет - джерело найсвiжiшої iнформацiї. Готувати i публiкувати її в електронному виглядi незрiвнянно швидше i дешевше, нiж традицiйними шляхами. Подальшi висновки зробити неважко. Якщо вже сьогоднi Ваше вмiння i звичка працювати з iнформацiєю on-line впливають на швидкiсть i ефективнiсть Вашої роботи, то завтра вони можуть стати визначальними чинниками.
Некоректним було б промовчати про слабкi сторони Інтернет як джерела iнформацiї. У першу чергу, треба мати на увазi, що Інтернет мiжнародна мережа. Це означає, що 99 вiдсоткiв її документiв написанi англiйською мовою. Це не означає, що в Інтернет нiчого робити, не знаючи його. Ця стаття, наприклад, буде доступна в Інтернет. Але хоча й iснує певна кiлькiсть росiйськомовних серверiв, їх все ж таки недостатньо, щоб створити росiйськомовну iнформацiйне середовище. Звичайно, знання англiйської мови сьогоднi стає критерiєм загальної грамотностi, але ми ведемо розмову про iнформацiю, її отриманнi i засвоєннi. Документ на рiднiй мовi читається i сприймається набагато швидше. Так чи iнакше, тотальна англомовнiсть Інтернет має не тiльки плюси, а й мiнуси.
По-друге, Інтернет - комп'ютерна мережа, i iнформацiя в нiй частiше комп'ютерного плану. Якщо Вас цiкавлять комп'ютери, Ви напевно знайдете те, що шукаєте. Якщо Ви шукаєте кулiнарнi рецепти, то ймовiрнiсть їх виявлення в мережi набагато нижче. Іншими словами, насиченiсть Інтернет iнформацiєю нерiвномiрна для рiзних галузей людської дiяльностi. Хоча реально не проводилося нiяких дослiджень такого роду, але можна припустити, що приблизно двi третини Інтернет вiдносяться до комп'ютерiв, близько третини - до розваг (включаючи новини, спорт, магазини i т. д.), i лише мала частка до всього iншого. Така спрямованiсть обмежує сьогоднiшню застосовнiсть мережi, i це треба мати на увазi.
У бiльшостi нижчеописаних прикладiв будуть використовуватися посилання та документи WWW.Це пояснюється тим, що World Wide Web - iнтегруюча система, що дозволяє звертатися через себе до бiльшостi сервiсiв Інтернет.
3. 2 Складання посилання з iменi органiзацiї
Припустимо, ви хочете дiзнатися щось про деяку американської компанiї, вiдомої Вам тiльки по iменi, наприклад Applix. Неважливо, що саме Вас цiкавить - телефони, новини, продукти компанiї - перше, що потрiбно зробити в такiй ситуацiї - спробувати звернутися за посиланням http://www.applix.com. Ви помiтили вiдповiднiсть? Звернувшись за посиланням http://www.iмякомпанii.com, Ви з великою ймовiрнiстю потрапите на WWW-сервер шуканої компанiї. Це вiдноситься не тiльки до комп'ютерних компанiям. Так, адреса WWW-сервера компанiї Walt Disney - http://www.disney.com/, а сервера хiмiчної компанiї Dow - www.dow.com. У такому iменi закiнчення com значить, що це сервер комерцiйної компанiї, розташованої в США. Сервери урядових органiзацiй США мають закiнчення gov (наприклад, www.whitehouse. gov), а сервери некомерцiйних органiзацiй - org, як-то www.greenpeace.org. Якщо Вас цiкавить не американська органiзацiя, спробуйте додати в якостi закiнчення абревiатуру країни - at для Австрiї, de для Нiмеччини, ru для Росiї. Цей дуже простий метод пошуку органiзацiй може виявитися досить корисним.
3. 3 Знаходження iнформацiї iз застосуванням серверiв глобального пошуку
Мабуть, найкориснiшою рисою Інтернет є наявнiсть в ньому пошукових серверiв. Це видiленi комп'ютери, якi автоматично переглядають усi ресурси Інтернет, якi можуть знайти, i iндексують їхнiй змiст. Потiм Ви можете передати цьому серверу фразу чи набiр ключових слiв, що описують Ваше питання, i сервер поверне Вам список ресурсiв, що вiдповiдають Вашому запиту. Сьогоднiшнi пошуковi системи пiдтримують iндекси, що включають досить значну частину ресурсiв Інтернет. Таких серверiв iснує досить-таки багато, бiльше десятка, i вкупi вони охоплюють практично всi доступнi ресурси. До найпопулярнiших я вiднiс би InfoSeek (http://www.infoseek.com/), Lycos (www.lycos.com), WebCrawler (www.webcrawler.com). Якщо в Інтернет є iнформацiя, яка Вас цiкавить, то її напевно можна знайти за допомогою пошукових серверiв. Це найпотужнiший засiб знаходження ресурсiв в мережi (список найбiльш популярних дивiться на сторiнцi "Глобальнi пошуковi системи").
але їх адмiнiстраторами. Бiльш того, займаються цим люди намагаються зробити свої колекцiї найбiльш повними, включають всi доступнi ресурси на кожну тему. У результатi користувачевi не потрiбно самому збирати всi посилання по його питанню, але досить знайти це питання в каталозi - робота з пошуку та систематизацiї посилань вже зроблена за нього.
розвиватися, i її сервери ще можна було перерахувати, деякi користувачi вели їх списки. З часом WWW-серверiв ставало все бiльше, щодня з'являлися новi, i механiзму закладок стало недостатньо для того, щоб зберiгати цю iнформацiю. Деякi користувачi WWW стали створювати спецiальнi програми для пiдтримки бази даних по посиланнях на ресурси Інтернет, її автоматичної синхронiзацiї та управлiння нею. Саме так i народилися глобальнi каталоги мережi, як, наприклад, найбiльш вiдомий i великий - YAHOO. (Список найбiльш популярних дивiться на сторiнцi "Глобальнi пошуковi системи").
Як правило, хорошi каталоги Інтернет забезпечують рiзноманiтний додатковий сервiс: пошук за ключовими словами в своїй базi даних, списки останнiх надходжень, списки найбiльш цiкавих з них, видачу випадкової посилання, автоматичне сповiщення по електроннiй поштi про свiжi надходження. Все це робить використання таких колекцiй вельми зручним.
"глухих" кутах Інтернет. З iншого боку, якщо Ви невдало сформулюєте Ваш запит, сервер може i не повернути посилання на потрiбний документ. У цьому випадку, якщо Ви безумовно знаєте, що з себе представляє шуканий ресурс, i вiн напевно добре вiдомий, розумно звернутися до каталогiв Інтернет. Це рiшення також є адекватним у випадку, коли Вам потрiбно найбiльш повний список ресурсiв по деякому питання. Якщо ж Вам потрiбна хоча б одне посилання, то використовувати пошуковий сервер набагато швидше. Останнiй розумно також застосовувати у випадку, коли ви не знаєте точно, що iз себе представляє шуканий предмет. Це звучить трохи дико, тому я наведу приклад. Припустимо, Ви прочитали в газетi, що акцiї компанiї XYZ виросли в три рази за день. Але що з себе представляє компанiя XYZ? Сервера www.xyz.com не виявилося, а шукати компанiю в каталозi, не знаючи, чим вона займається, нерозумно. Тут якраз i приходить на допомогу пошуковий сервiс, який якщо i не знайде сервера самої компанiї (якого може i не iснувати), то знайде мiсця, де вона згадується в iнших документах.
Коли ж Вас зацiкавить, якi виданi книги з мови постскрiпт, то нiчого не треба шукати - достатньо звернутися до одного з каталогiв. Тобто умовно можна сказати, що вони - засiб сфокусованого пошуку iнформацiї, а пошуковi сервери - розсiяного.
Попрацювавши трохи з рiзними каталогами, Ви напевно виберiть з них один, найбiльш зручний i симпатичний Вам. Ви навчитеся швидко шукати в ньому iнформацiю, та iншi колекцiї посилань Вам вже будуть здаватися непотрiбними. З iншого боку, нiколи не буває достатньо одного пошукового сервера. По-перше, рiзнi сервери охоплюють рiзнi галузi iнформацiї в Інтернет, частково перекриваються. Вони використовують розрiзняються методи iндексування документiв i способи оцiнки значущостi слiв у них. Якщо Ви не знайшли потрiбну iнформацiю за допомогою одного з серверiв, то досить великi шанси знайти за допомогою iншого. По-друге, iснують спецiалiзованi сервери пошуку по окремих типах ресурсiв Інтернет (як, наприклад, система пошуку в мережевих новинах DejaNews), а iснують унiверсальнi, що охоплюють усi види сервiсiв.
Каталоги та пошуковi сервери - двi сторони пошуку iнформацiї в Інтернет. Вони рiзнi за методами, але єдинi в метi. Навчившись швидко використовувати один, найбiльш вiдповiдний для Вас, каталог та кiлька хороших пошукових серверiв, Ви отримаєте засiб швидкого i ефективного знаходження iнформацiї у глобальнiй мережi.
ВИСНОВОК
то напевно скоро виробить свої звички i методи роботи в електронному свiтi.
служби. У принципi, звичайно, можна завжди користуватися якою-небудь однiєю пошуковою системою, наприклад Rambler, але чим грамотнiше пiдiбранi пошуковi служби та складено запит на пошук iнформацiї, тим якiснiше будуть результати пошуку. А в бiзнесi якiсть iнформацiї вiдiграє далеко не останню роль.
ЛІТЕРАТУРА
"Глобальнi мережi: КВАЛІФІКАЦІЙНА i сpедства доступу" (пеpевод EARN "Guide to Network Resource Tools"), ПДТУ, Пеpмь, 1994 р.
"Технологiї електронним комунiкацiй", т. 3, 1999, с. 71-129. URL ftp://ftp.elvis.ru/pub/doc/tcpip/tcp-russ. arj або через WWW: http://www.mark-itt.ru/FWO/tcpip/index.html
3. Іваннiков А. Д., Іжванов Ю. Л., Кулагiн В. П. Перспективи використання WWW-технологiї у вищiй школi Росiї / / Інформацiйнi технологiї, 1996. № 2. С. 24-29.
4. Інформатика: пiдручник / пiд. ред. проф. Н. В. Макарової. - М.: Фiнанси i статистика, 1997.
5. Використання Інтернет: Пер. з англ. / Дж. Хонiкат, М. Р. Браун, Т. Фронцковяк та iн - 4-е вид. - К.; М.; СПб: Издат. дiм "Вiльямс", 1998. - 592с.: Іл.
6. Левiн Д., Барода К. Секрети Internet: Пер. з англ. К.: "Дiалектика", 1996. 544 з.
7. Норенков І. П. За WWW-сторiнок навчальних серверiв. Комп'ютерне навчальний посiбник "Телекомунiкацiйнi технологiї та обчислювальнi мережi" на серверi Центру дистанцiйного навчання МГТУ iм. Н. Е. Баумана / / Інформацiйнi технологiї, 1997. № 3. С. 44-45.
10. Храмцов П. Б. Лабiринт Internet. Практичне керiвництво. М.: "Електроiнформ", 1996. 256 с.
|
