Інструментарiй електронної комерцiї
Інструментарiйелектронноїкомерцiї
Змiст
Вступ
Інструментарiй електронної комерцiї
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
З розвитком в останнi роки сучасних iнформацiйних систем i систем мiжнародного зв'язку з'являється практична можливiсть вiдiйти вiд традицiйної паперової документацiї як головного носiя iнформацiї, на якому вiдображаються всi стадiї реалiзацiї комерцiйної угоди.
Органiзацiя електронного iнформацiйного обмiну мiж пiдприємствами дозволяє iстотно пiдвищити ефективнiсть їх дiяльностi за рахунок зниження комунiкацiйних витрат, зменшення кiлькостi персоналу, зайнятого обробкою вхiдних i вихiдних документiв, виключення можливих помилок персоналу, зменшення часу для органiзацiї операцiї, а також забезпечує швидкiсть i точнiсть отримання iнформацiї та високу швидкiсть фiнансових розрахункiв.
а також у постановах державних органiв багатьох розвинених i країн, що розвиваються.
Сьогоднi обмiн iнформацiєю за допомогою сучасних засобiв електронiки та електронних комунiкацiй готовий стати основою iнформацiйних технологiй для свiтової торгiвлi. У 1991 р. в свiтi налiчувалося лише 4, 5 млн. користувачiв мережi Інтернет, а на початок 2008 р. їх було вже 450 млн. В даний час в Інтернетi дiє близько 6 млн. web-сайтiв, i їх число з кожним днем стрiмко збiльшується. Внесок iнформацiйних технологiй в економiчне зростання за останнi п'ять рокiв становив понад 25%, а обсяг торгiвлi мiж пiдприємствами через Інтернет до 2002 р. повинен перевищити 300 млрд. дол. Технологiя, на якiй базується Інтернет, надає значно бiльшу гнучкiсть i багатостороннiсть як засiб передачi iнформацiї, нiж традицiйнi пошта, телефон i факс.
Цiннiсть мережi Інтернет полягає насамперед у тому, що вона дозволяє в режимi реального часу зв'язатися з будь-яким iнформацiйним джерелом. Її користувачi отримують також доступ до необхiдної довiдкової iнформацiї найширшого характеру з областi законодавства, митних правил, умов платежiв, зведень з бiрж i iнших сфер дiяльностi.
Застосування сучасних iнформацiйних технологiй i систем комунiкацiї (електронний обмiн даними, Інтернет, вiдео конференцiї та iн. здатне в майбутньому вивести на якiсно новий рiвень всi аспекти ведення бiзнесу.
Інструментарiй електронної комерцiї
Якщо розглядати термiн «електронна комерцiя» у найширшiй його трактуваннi, то слiд видiлити 6 головних iнструментiв, що вiдносяться до даного виду дiяльностi: телефон, факс, iнтерактивне телебачення, системи електронних платежiв i переказiв грошових коштiв, електронний обмiн даними (ЕОД - EDI, Electronic Data Interchange) та мережу Інтернет (включаючи електронну пошту). Однак у бiльшостi дискусiй при вживаннi термiну «електронна комерцiя» мається на увазi лише використання ЕОД, Інтернету та iнших мережевих технологiй. Тим не менш такi iнструменти, як телефон, факс i телебачення, давно i з успiхом використовуються для комерцiйних транзакцiй, особливо в промислово розвинених країнах. Однак саме поява Інтернету вiдкриває абсолютно новi можливостi - з його допомогою всi елементи комерцiйної угоди можуть бути проведенi на iнтерактивнiй основi, з супутнiм оточенням у виглядi звуку, вiдео та передачi тексту, при вiдносно низьких (i що постiйно знижуються) витратах. Це робить Інтернет бiльш багатостороннiм i унiверсальним, нiж iншi iнструменти електронної торгiвлi. Останнi зазвичай потребують додаток бiльш традицiйними iнструментами (пошта або фiзичний контакт) для здiйснення угоди. Інтернет же сприяє усуненню багатьох бар'єрiв при пiдготовцi та проведеннi комерцiйної угоди, а також дозволяє вести торгiвлю на бiльш глобальному рiвнi.
Для закордонних компанiй, що вже працюють в Інтернетi, в 2005 р. серед основних iнструментiв, що використовуються при укладаннi угод, на першому мiсцi за частотою використання стояли телефон i факс - 51%, потiм прямий продаж - 22%, торгiвля за допомогою Інтернету - 15% , електроннi способи торгiвлi, не пов'язанi з Інтернетом, - 10% i, нарештi, пошта - 2%. Однак до 2008 р. ситуацiя повинна кардинально змiнитися: торгiвля за допомогою Інтернету займе лiдируюче мiсце - 42%, телефон i факс - 32%, прямий продаж - 17%, неелектроннi способи торгiвлi - 8% i пошта - 1%.
Розглянемо докладнiше два ключових iнструменту електронної торгiвлi - електронний обмiн даними (ЕОД) та мережу Інтернет.
ЕОД включає в себе обмiн стандартизованої, структурованою iнформацiєю мiж органiзацiями, що допускають пряму зв'язок мiж своїми комп'ютерними системами i що обмежують залучення персоналу i повторне введення iнформацiї. Головною метою ЕОД є автоматична обробка iнформацiї про цiни, прийняття замовлень, виписка рахункiв i генерування iншої документацiї на високiй швидкостi i при дуже низьких витратах. ЕОД успiшно застосовується митними службами для обробки рiзноманiтної зовнiшньоторговельної iнформацiї, що призводить до полегшення i спрощення мiжнародної торгiвлi.
Найпростiший прототип мiжнародної торгової угоди може налiчувати понад 50 учасникiв, пов'язаних переговорами, в яких визначаються початковi умови контракту-базова основа, на якiй виникає угода. Кожен з цих учасникiв, у свою чергу, приймає на себе зобов'язання щодо змiсту потоку iнформацiї, що вiдноситься до угоди. Зазвичай кожен учасник не просто отримує i передає iнформацiю, а вiдповiдає за створення деякої нової iнформацiї, яка, комбiнуючись з уже iснуючою, забезпечує наступних учасникiв адекватної iнформацiйної основою.
може везти на борту бiльше 1000 кг паперових документiв, якi стосуються товарiв, якi транспортуються цим судном. При цьому кожен документ з цiєї кiлькостi буде розглядатися або комерцiйним, або адмiнiстративним особою - учасником реалiзацiї торговельної угоди.
В електроннiй торгiвлi iстота використовуваної iнформацiї не змiнюється, не змiнюються i не будуть ущемленi iнформацiйнi потреби учасникiв угоди. Вiдбувається трансформацiя способiв створення, зберiгання та обробки iнформацiї. Але електронна торгiвля не змiнює основних функцiй традицiйних учасникiв угоди.
З найбiльш вiдпрацьованих на сьогоднiшнiй день метод кодування послiдовних транзакцiй та їх обробки в режимi он-лайн використовується вже близько 30 рокiв i являє собою iндустрiю iз загальним оборотом ЕОД - трансакцiй в кiлька сотень мiльярдiв доларiв.
За допомогою ЕОД потiк фактичних даних, потрiбних для кожного учасника угоди, в даний час переводиться в еквiвалент паперового формату. Іншими словами, iнформацiя органiзується i структурується в електроннi повiдомлення, якi зазвичай i називаються так само, як звичайнi паперовi документи: замовлення, iнвойс, вiдвантажувальної вiдомостi, мiжнародна товарно-транспортна накладна, страховий полiс, митна декларацiя тощо речi, перерахованi документи мають свої еквiваленти в термiнах мiжнародних стандартiв ЕДІФАКТ (електронних мiжнародних стандартних повiдомлень для управлiння, торгiвлi i транспорту - Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport).
на основi єдиного стандарту та єдиної технологiї. Незважаючи на те, що при розробцi синтаксису глобального мови дiлового спiлкування спочатку передбачалося, що вiн буде машинно-i програмно-незалежним, подолати бар'єри нацiональних стандартiв i торговельних порядкiв виявилося все-таки досить складно.
Як часто трапляється з новими технологiями, впровадження ЕОД вiдбувалося повiльнiше, нiж передбачалося. Пояснити це можна тим, що компанiї знаходили занадто складним iнтегрування ЕОД з їх внутрiшньої i органiзацiйною структурою, до того ж опис стандарту не було широкодоступним, та й кiлькiсть потенцiйних партнерiв було порiвняно невеликим. За останнiй час ситуацiя все ж помiтно змiнилася. По всьому свiту все бiльше число фiрм починає використовувати ЕОД, причому великi компанiї часто вимагають вiд своїх партнерiв, щоб тi були в станi приймати ЕОД - повiдомлення. Інодi великi компанiї навiть надають допомогу своїм партнерам - порiвняно невеликим фiрмам - в оволодiннi ЕОД – технологiєю.
Результати дослiджень ООН 2007 р. показують, що при використаннi ЕОД собiвартiсть всiх мiжнародних угод пiдприємств малого i середнього бiзнесу може бути знижена з 300 до 100 млрд. дол. США в рiк.
i помилки.
Зменшення витрат - найбiльш вражаючий результат впровадження ЕОД. Обробку заявки, що надiйшла у формi паперового документа, обходиться в 150 дол, використання ж ЕОД зменшує цю цифру до 25 дол. ЕОД iстотно зменшує собiвартiсть, проте початковi вкладення в спецiалiзованi комерцiйнi мережi та програмне забезпечення, яке здiйснює перетворення даних у ЕОД - формат i назад , досить великi. Тому лише великi корпорацiї змогли скористатися вигодами вiд впровадження технологiї ЕОД. Використання ж Інтернету як комунiкацiйної основи для ЕОД дозволяє усунути цiновий бар'єр i вiдкриває невеликим компанiям шляху до використання цiєї технологiї.
У 1996 р. в США число фiрм, що використовують ЕОД, досягло 200 000 (всього фiрм - 6 млн.), а до 2007 р. очiкувалося, що дану технологiю будуть використовувати вже 300% всiх американських компанiй. Характерно, що вже зараз ЕОД використовують 95% компанiй, що входять у першу тисячу найбiльших американських корпорацiй.
Як вiдомо, головною метою при виконаннi замовлення є постачання потрiбного товару в потрiбне мiсце, у потрiбний час, в потрiбнiй кiлькостi i найбiльш ефективним способом. Причини для впровадження ЕОД в процес виконання замовлення можуть змiнюватись у рiзних фiрм, однак i вiдправник, i одержувач повiдомлень у системi ЕОД можуть користуватися значними перевагами. Ось основнi з них:
• фiрми можуть забезпечити бiльш високу надiйнiсть всього виробничо-збутового процесу i скоротити витрати на обробку iнформацiї «вручну», а також домогтися бiльш ефективного управлiння складськими потужностями за рахунок скорочення часу мiж надходженням замовлення i його виконанням;
• експортери отримують можливiсть скоротити «канцелярську пiдтримку» - надходження замовлень у вiдповiдному електронному форматi безпосередньо в систему обробки iнформацiї робить непотрiбною трансформацiю замовлення у формат, зручний для внутрiшньої обробки;
• скорочення помилок при введеннi даних: не потребуючи у введеннi iнформацiї «вручну», експортер може також усунути можливiсть потрапляння помилок в замовлення;
персональними комп'ютерами, здатними генерувати замовлення, рахунки, накладнi, чеки та iншу товаро-супровiдну та платiжну документацiю, а також здiйснювати платежi проти цих документiв.
У традицiйнiй системi покупець робить наступнi дiї:
• готує запит; • отримує пропозицiї; • вводить данi запиту у власну iнформацiйну систему; роздруковує замовлення на вiдповiдному бланку; • спрямовує поштою замовлення постачальнику.
На iншому кiнцi системи продавець: • отримує замовлення; • вводить данi замовлення у свою комп'ютерну систему; • роздруковує супровiдну документацiю i вiдправляє товари; • виписує рахунок; • вiдправляє рахунок одержувача.
Пiсля отримання продукцiї покупець: • вводить iнформацiю про отриманi товари в складську iнформацiйну систему; • приймає рахунок вiд постачальника; • вводить данi рахунки в свою платiжну систему; • роздруковує чек; • спрямовує чек постачальнику.
Нарештi, постачальник: • отримує чек; • фiксує надходження платежу; • спрямовує чек у власну систему облiку платежiв.
• введення даних замовлення у власну систему iнформацiї • роздрукiвка рахунку; • вiдправлення рахунку поштою; • отримання рахунку; • введення даних з рахунку в систему органiзацiї платежiв. У результатi забезпечується до 42% зниження трудомiсткостi обробки iнформацiї.
платежу; • введення iнформацiї в систему даних.
Цi заходи додатково знижують на 21% трудомiсткiсть обробки iнформацiї в процесi угоди.
цього повiдомлення, i збiльшення кiлькостi типiв повiдомлень. У договорi про електронний обмiн даними зазвичай вказуються:
• якi типи документiв будуть передаватися електронним способом; • використовуваний стандарт формату електронних документiв; • ефект дiї цих документiв.
якi будуть потрiбнi в рамках подальших повiдомлень. У цьому випадку повторне введення i дублювання даних усуваються, а точнiсть зростає. Для практичної реалiзацiї ЕОД необхiдна солiдна кодова пiдтримка у виглядi словникiв i спискiв кодiв.
замовлення або митної декларацiї). У свою чергу, повiдомлення складається з сегментiв (сегменти замовлення, наприклад, включають в себе поряд з iншими статус замовлення, дату його формування, кiлькiсть i тип товарiв). Сегменти складаються з елементiв даних. Елементами даних для сегментiв замовлення можуть бути: «термiнове замовлення», «повторне замовлення», «пробний замовлення» i т. п. Вiдповiдно програмне забезпечення для зазначеної iєрархiї розробляється так, щоб комп'ютер мiг читати, обробляти та iнтерпретувати данi з файлової структури в структуру документiв. Наскрiзний принцип роботи з ЕОД такий, що будь-який користувач повинен виробляти для кожного нового повiдомлення тiльки абсолютно новi для поточної угоди частини iнформацiї, а щодо решти iнформацiї користувач покладається на комп'ютер.
паперовому, але метод, за допомогою якого вiдбувається обмiн даними, змiнений. Формат, який використовується для передачi даних, вже стає неважливим для подальших практичних завдань отримання, обробки та роботи з iнформацiєю. У сховищi електронної iнформацiї бiльш практичними представляються розробка первiсної посилки i реорганiзацiя даних так, щоб згодом краще задовольняти користувача в потребах управлiння iнформацiєю. Так, для користувачiв ЕОД iндивiдуальнi сегменти iнформацiї та гнучкiсть манiпулювання ними набувають бiльшого значення, нiж зберегти формат, в якому ця iнформацiя була отримана або згодом буде передаватися.
Таким чином, ранiше iснувала функцiя бiзнесу, що стосується збереження записiв, буде продовжувати рухатися в бiк управлiння iнформацiєю. ЕОД, таким чином, передбачає, зокрема, таких «дiйових осiб» в iнформацiйному потоцi, якi створюють i перемiщають менше одиниць iнформацiї, обмiнюючись разом з тим таким же самим обсягом iнформацiї, але в нових, бiльш динамiчних формах. Очевидно, в цих умовах змiниться i форма зберiгання iнформацiї.
Спочатку для передачi повiдомлень ЕДІФАКТ з метою економiї був обраний стандарт CCITT поштового повiдомлення Х. 400. Останнiм же часом увагу дiлових людей все бiльше привертає Інтернет.
Будучи по сутi глобальної, децентралiзованою, телекомунiкацiйною iнфраструктурою, Інтернет являє собою майже iдеальний засiб для обмiну дiловими повiдомленнями. До того ж поява гiпертекстової середовища WWW iстотно спростило процес роботи в мережi, i Інтернет став розглядатися все бiльшою кiлькiстю компанiй як платформа для розгортання електронної комерцiї. Основним каменем спотикання у використаннi WWW до останнього часу була проблема забезпечення безпеки, так як Інтернет є вiдкритою мережею. До теперiшнього часу розробленi досить ефективнi механiзми забезпечення секретностi та безпеки передачi цiнної iнформацiї.
Виникнення мережi Інтернет сягає своїм корiнням до 60-х рр.., Коли рiзними дослiдниками в США велися пошуки нових шляхiв розвитку комунiкацiй. У 1969 р. за сприяння Мiноборони США була створена перша мережа мiж 4 американськими унiверситетами пiд назвою ARPANET. Однiєю з основних завдань проекту була розробка мережевих комунiкацiйних протоколiв або правил, якi дозволяють пiдтримувати спiльну роботу знаходяться в рiзних регiонах США як окремих, так i об'єднаних локальними мережами комп'ютерiв, не надаючи при цьому будь-якого додаткового впливу на їх роботу. Протягом перших 10 рокiв функцiонування ARPANET використовувалася в основному для пересилки електронної пошти (e-mail), пiдтримки групових дискусiй у режимi он-лайн, забезпечення доступу до вiддалених баз даних i пересилки рiзних файлiв мiж урядовими агентствами, компанiями та унiверситетами.
Інтернет є дуже багатостороннiм засобом ведення комерцiї. У вiдношеннi деяких товарiв справедливо пiдмiчено, що всi елементи виробничої i збутової ланцюжкiв можуть бути виконанi в режимi он-лайн, минаючи всi мiжнароднi кордони. Іншими словами, реклама, виробництво, закупiвля, платiж та надавати послуги здiйснюються електронним способом тiльки через єдиний засiб - Інтернет. Такий ступiнь автоматизацiї поки залишається швидше винятком, нiж правилом, але цей приклад демонструє величезний потенцiал Інтернету для розвитку електронної торгiвлi. Стримуючим фактором подальшого розвитку даного процесу є складнiсть регулювання питань правового, митного, податкового та iншого характеру щодо таких операцiй.
Інтернет є не тiльки самим багатофункцiональним iнструментом електронної торгiвлi, а й пропонує бiльш сприятливi строки поставки i низькi витрати для користувачiв у порiвняннi з традицiйними видами комерцiї. Витрати по пересилцi документiв, ведення телефонних переговорiв та iнших транзакцiй через Інтернет суттєво нижче, нiж при використаннi iнших iнструментiв.
Враховуючи значну економiю витрат при використаннi Інтернету, можна припустити подальше поширення послуг електронної пошти, ведення телефонних переговорiв, закупiвель товарiв i надання iнших послуг у цiй мережi, тому що компанiї, якi не використовують переваг даної технологiї, неминуче будуть втрачати в конкурентоспроможностi через бiльш високих витрат. Таким чином, у найближчому майбутньому розвиток Інтернету буде зачiпати все новi i новi галузi ведення бiзнесу, i все бiльше число компанiй буде активно використовувати цей iнструмент у своїй дiяльностi.
електронний платiж iнформацiйний комерцiя
Висновок
На закiнчення подамо короткi висновки по виконанiй роботi. Отже, в колишнi роки, до появи Internet, можливостi торгiвлi були дуже обмеженими в порiвняннi з можливостями, якi вiдкрили для неї новi технологiї та iнформацiйнi iнфраструктури. Головними факторами обмеження були час i простiр. Навiть якщо магазин працював цiлодобово, вiдвiдували його лише тi покупцi, якi жили десь неподалiк. Крiм того, магазин мiг запропонувати щодо убогий асортимент товарiв, оскiльки простiр магазину фiзично обмежений. Магазин у Internet не обмежений у просторi та часi. Асортимент товарiв, якi пропонує магазин, також необмежений.
Он-лайновi роздрiбнi торговцi (iнодi їх називають електронними продавцями) також пропонують бiльше товарiв, нiж традицiйнi продавцi, а також бiльш широкий комплекс послуг по кожному товару. У Internet книги, компакт-диски i квитки продаються краще, нiж у торгових закладах, оскiльки споживчу цiннiсть цих товарiв складає їх змiст, а не оформлення Зовнiшнiй вигляд квитка на лiтак не має значення, покупця цiкавлять цiна i рiвень обслуговування в лiтаку Новi технологiї роблять Internet також вiдмiнним мiсцем продажу товарiв, якi купуються на основi емоцiй, завдяки своєму зовнiшньому вигляду, а не змiсту (так званi спонтаннi покупки)
Internet змiнює традицiйну модель продажу, тактичну за своєю природою Компанiї зазвичай роблять те, що можна продати, будь то товар, послуга чи iнформацiя, i у своїх зусиллях з продажу ґрунтуються на чотирьох ключових компонентах маркетингу (цiна, товар, просування i розповсюдження) В Internet торгiвля набуває бiльш стратегiчний характер Якщо бiльшiсть компанiй розглядає свої товари виключно як засiб задоволення попиту, то Internet змушує їх бачити в якостi товару увесь цикл продажiв (освоєння ринку, створення попиту, задоволення попиту, обслуговування клiєнта, утримання споживача) У тактичної моделi всi цi стадiї циклу продажiв - щось на зразок неминучого програми, який додається до i пiсля продажу. У стратегiчнiй моделi, навпаки, це найважливiшi складовi частини, з яких складається комерцiйне послання.
Список використаних джерел
1. Балабанов І. Т. Електронна комерцiя. СПб.: Пiтер, 2008.
2. Галкiн С.Є. Бiзнес в Інтернетi. М.: Инфра-М, 2005.
4. Кульченко М. В. Роль електронної комерцiї в сучасних МЕВ. М.: МДІМВ, 2006.
5. Попов В. М. Глобальний бiзнес i iнформацiйнi технологiї. Сучасна практика i рекомендацiї. М.: Фiнанси i статистика, 2008.
6. Пярiн В. А., Кузьмiн А. С., Смирнов С. М. Безпека електронного бiзнесу. М.: Гелiос АРВ, 2002.
7. Соколова О. М., Геращенко Н.І. Електронна комерцiя: свiтовий i росiйський досвiд. М.: Вiдкритi системи, 2007.
8. Еймор Д. Електронний бiзнес: еволюцiя i / або революцiя. М.: Вiльямс, 2008.
| 
