Електронні архівні публікації в Інтернеті

План Вступ 1. Архiвнi веб-сайти 2. Інформацiйнi ресурси iнтернет-архiвiв 3. Огляд сайтiв зарубiжних архiвних установ Висновок Список використаної лiтератури та джерел Вступ столiть прийшло на змiну традицiйному «паперовому», докорiнно змiнило дiяльнiсть архiвних служб i нацiональних архiвiв. У наш час у багатьох архiвних закладах свiту користувачi мають можливiсть отримувати архiвнi документи в електроннiй формi. Тобто архiви намагаються iти в ногу з прогресом, розумiючи важливiсть Інтернету в забезпеченнi доступу до архiвних документiв та iнформацiї. Сьогоднi в Інтернетi зафiксовано понад 5 тис. архiвних сайтiв, тобто сайтiв архiвiв, музеїв, бiблiотек, якi заявили про себе як сховища документальних джерел i писемних пам'яток.[1] Закордоном уже накопичений важливий досвiд, i прикладом вдалої роботи закордонних архiвних закладiв у цiй галузi можуть бути Адмiнiстрацiя нацiональних архiвiв та документацiї (NARA - National Archives and Records Administration, США) (в Інтернет див. http://www.nara. gov/), Нацiональний архiв Великобританiї (The National Archives of Great Britain) (в Інтернет див. http://www.nationalarchives. gov. uk/), Нацiональний архiв Канади (National Archives of Canada) (в Інтернет див. http://www.archives. ca/), та iн. (посилання на закордоннi архiвнi заклади див. на сайтi «Архiви України» http://www.archives.gov.ua). у розвитку громадянського суспiльства, демократичних прав i свобод. Однак, архiви, якi покликанi виконувати це важливе завдання, повиннi бути максимально вiдкритими. Пiд «вiдкритiстю» потрiбно розумiти не тiльки вiдсутнiсть заборон i перешкод на шляху громадян до отримання архiвної iнформацiї (зрозумiло, з урахуванням певного ступеню секретностi деяких документiв), але й наявнiстю доступних сучасних технiчних засобiв i методiв представлення iнформацiї. У зв’язку з цим украй важливим завданням є просування архiвних фондiв до Інтернету, що забезпечує вiддалений доступ до архiвних документiв. У цiй курсовiй роботi спробуємо дослiдити здобутки зарубiжних архiвiв у цьому новому i дуже цiкавому та важливому напрямi архiвiстики. Адже впровадження в архiвнiй справi нових технологiй, це є (як зазначалося вище) прямий перехiд до побудови iнформацiйного суспiльства. Сьогоднi iнтенсивне впровадження iнновацiйних технологiй i поширення телекомунiкацiйних засобiв передачi iнформацiї в свiтi сприяє продуктивному ознайомленню суспiльства зi змiстом глобального iнформацiйного середовища. Сучаснi умови для створення веб-ресурсiв у архiвнiй справi сприяють постiйному збiльшенню кiлькостi архiвних веб-сайтiв рiзних країн в Інтернетi. Виникає питання: наскiльки користування ними є рацiональним та ефективним? Також цiкавим є питання -- для кого створюють архiвнi сайти? Наскiльки вони запитуваннi i яку аудиторiю цiкавлять? Якщо йдеться лише про науковцiв, зацiкавлених у проведеннi своїх дослiджень, то, можливо, вони й зовсiм не потрiбнi? Професiйнi вченi добре знають у яких архiвах можуть знаходитися фонди, що цiкавлять їх, де цi архiви розташовано, а необхiднi архiвнi довiдники стоять на полицях їхнiх домашнiх бiблiотек. Головною специфiкою ведення архiвного сайту є те, що, з одного боку, практично будь-яка людина (а не лише дослiдник або студент-iсторик) може зiткнутися з необхiднiстю звернення до архiву або сайту архiву, а з iншого боку, незначна частина користувачiв знає до якого архiву їм потрiбно звернутися, або передбачає що та iнформацiя, яка їм потрiбна, зберiгається в архiвi. Серед вiдвiдувачiв архiвних сайтiв багато груп, що здаються випадковими. Як правило, вони потрапляють на сайт по так званих низькочастотних запитах i виявляють, що саме тут знаходиться та iнформацiя, яка їх цiкавить, або iнформацiя про те, куди ще можна звернутися. Це один з проявiв просвiтницької мiсiї архiвних сайтiв, здатних вiдчинити дверi до дивного свiту документiв i джерел школяру, студентовi i взагалi будь-якiй людинi, не пов'язанiй за родом своєї дiяльностi з iсторiєю чи наукою. До того ж архiвнi сайти вiдiграють важливу роль i в повсякденнiй роботi самих архiвiстiв. Вони допомагають обмiнюватися досвiдом i спрощують мiжорганiзацiйнi, мiжособовi комунiкацiї. Публiкацiя методичних i нормативних документiв, актуальної контактної iнформацiї рiзних архiвних установ, iнформацiйних листiв вiд органiзаторiв наукових конференцiй, текстiв наукових статей, описiв рiзних архiвних проектiв — усе це перетворює архiвнi сайти в надiйний iнструмент повсякденної роботи архiвiста. Отже, ми можемо зробити певний висновок, щодо головних цiлей присутностi архiвiв в Інтернетi. До цих завдань належить: • надання загальної довiдкової iнформацiї про архiвнi документи i архiви; • сприяння пошуку архiвних документiв i здобуттю архiвних послуг; • взаємне iнформування архiвiстiв i обговорення професiйних архiвних питань; • популяризацiя архiвної справи, формування позитивного iмiджу архiвiв у громадян i суспiльства. Загалом можна виокремити три основнi форми представлення архiвних ресурсiв у Інтернетi: бази даних, електроннi довiдники, цифровi зображення документiв. Окремi архiвнi установи надають доступ i до кiнодокументiв. Спробуємо розглянути їх детальнiше: у роздiлi Primary Sources Online називається 173 довiдника (Finding Aids), маючи на увазi власне онлайновi бази даних(одразу зауважимо, що наведенi тут данi є неповними або несповна коректними - тут вiдсутнi, наприклад, польська система «Сезам»). Із них 54 - у Пiвнiчнiй Америцi й 97 - в Європi, а саме: 36 -- у Великобританiї, 21 -- у Францiї, 13 -- у Нiмеччинi, 5 – у Швейцарiї, по 2 -- в Угорщинi, Швецiї, Росiї, Ірландiї, по однiй -- у Фiнляндiї, Чехiї, Ізраїлi, Лiхтенштейнi, Норвегiї, Словенiї, Туреччинi, Іспанiї. одиницi, у Пiвнiчнiй Америцi таких ресурсiв -- 3, Азiйський регiон налiчує 21 електронний каталог, в Африцi -- 18, в Карибському регiонi -- 7, у Латинськiй Америцi -- 18 та 6 -- в Арабських країнах. розробляли з 1993 р. В Інтернетi вона функцiонує з 2001 р. пiд егiдою Генеральної дирекцiї державних архiвiв Польщi. Система базується на традицiйному облiковому документi - аркушах фондiв, а також додатковiй iнформацiї. Каталог побудовано вiдповiдно до принципiв польської архiвiстики та з урахуванням вимог Мiжнародного дескриптивного стандарту ISAD(G)[3] . Вишинського у Варшавi, унiверситетських бiблiотеках, музеях, архiвах Суспiльства Солiдарностi, архiвах Асоцiацiї Сибiрських Засланцiв, у Центральнiй Медичнiй Бiблiотецi Варшави, в Інститутi Америки i Польському Інститутi Мистецтв i Наук Америки в Нью-Йорку. Також заслуговує на увагу класифiкацiйний перелiк «категорiй i пiдкатегорiй фондiв», як додатковий iнструмент пошуку базою. Електроннi довiдники рiзноманiтних жанрiв i видiв - путiвники, пофондовi й тематичнi каталоги i т. п. Сучаснi iнтернет-технологiї дозволяють створити єдиний ресурс (що фiзично знаходиться на одному, або на декiлькох зв'язаних сайтах) в унiфiкованому форматi з єдиними правилами надання i пошуку iнформацiї. Прикладом такого ресурсу є база даних «Путiвники по росiйських архiвах» (http://guides.rusarchives.ru), розмiщена на порталi «Архiви Росiї». Вона мiстить структуровану iнформацiю -- 60 путiвникiв по федеральних i регiональних архiвах загальним обсягом у 103 тис. описiв фондiв. Цифровi зображення документiв. Створення банку таких зображень - один iз магiстральних напрямiв надання iнформацiї про архiвнi ресурси в Інтернетi в дiяльностi багатьох архiвних служб. Корпус давнiх документiв з iсторiї держави - це не тiльки важлива складова документальних ресурсiв суспiльства i держави: символiзуючи процеси державотворення, вiн вiдiграє роль важливого фактора самоусвiдомлення i консолiдацiї нацiї. Своїми найдавнiшими документами пишаються народи Європи; писемнi пам'ятки iнтенсивно представляються в Мережi й на iнших континентах, - у країнах, якi не мають тисячолiтньої писемної iсторiї. Кiлькiсть опублiкованих в Інтернетi документiв визначається десятками мiльйонiв. Реєстри цифрових зображень архiвних документiв i найцiннiших рукописних пам'яток виставляють на сайтах нацiональних архiвiв Великобританiї, Ісландiї, Канади (325 тис. документiв), США (124 тис. документiв), iн.; 5 тис. цифрових зображень давнiх документiв з'явилися в Інтернетi в результатi реалiзацiї у Великобританiї демонстрацiйного проекту в рамках програми за пiдтримки Європейської комiсiї суспiльства iнформацiйних технологiй (на базi двох регiональних архiвiв - Нотгептомшира i Сасекса). Узагальненi вiдомостi про оцифровування документiв пам'яток представленi, зокрема, в оглядi "IFLA/UNESCO Survey on Digitisation and Preservation". 2. Інформацiйнi ресурси архiвiв в Інтернет Веб-сайт архiвної установи можна умовно назвати новим видом архiвного довiдника – комплексним електронним довiдником оперативного характеру. Можливостi такого довiдника досить широкi: вiн може включати описову (повiдомлення, хронiка, огляд тощо), бiблiографiчну та археографiчну (каталоги, покажчики, списки, перелiки), едицiйно-текстову (публiкацiя джерел та наукових ресурсiв), зображувальну (в тому числi й кiнофоторесурси) iнформацiю (мал. 2), бази даних тощо. Разом з тим, розв’язання питань органiзацiї рацiональної структури зазначеного довiдника, окреслення оптимального складу джерел його формування та засобiв керування ресурсами довiдника перебувають на стадiї розбудови. Нагальним є також визначення таких архiвознавчих аспектiв, як види i змiст ресурсiв, пошук iнформацiї, система послуг для прискорення пошуку та, головне, методи управлiння iнформацiєю, зокрема побудова сайту i його ресурсiв. Існування такого сайту є неодмiнною умовою подальшого розвитку засобiв надання оперативної архiвної iнформацiї споживачам, науково-довiдкового апарату архiвних установ, теорiї i практики архiвної справи в умовах iнформацiйного суспiльства в цiлому. Водночас, питання архiвної iнформатизацiї, впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй в архiвну дiяльнiсть набувають особливої актуальностi для теорiї та методологiї архiвознавства. Інформацiйнi ресурси архiвiв за масштабами (рiвнями) кумуляцiї iнформацiї можна класифiкувати за типологiчною ознакою на такi: мiжнароднi, нацiональнi, державнi, регiональнi (обласнi), мунiципальнi (мiськi), ресурси iнших архiвних установ, громадських органiзацiй тощо; за змiстом – унiверсальнi та тематичнi; за характером iнформацiї – первиннi, вториннi, змiшанi. Усi зарубiжнi архiвнi ресурси, що представленi на веб-сайтах у мережi Інтернет, як правило, структурованi так: пошуковi засоби; нормативно-правова база (архiвне законодавство); виставки он-лайн; мiжнародне спiвробiтництво; конференцiї та зустрiчi; загальна контактна iнформацiя; публiкацiї; довiдкова iнформацiя; послуги, якi надають установи; генеалогiчнi дослiдження; бази даних та каталоги; зворотний зв’язок iз користувачем; питання – вiдповiдi; мовнi версiї. Також зарубiжнi iнформацiйнi ресурси архiвних веб-сайтiв представленi двома-трьома мовами, переважно – мовою країни, що створила сайт, а також англiйською або французькою. Цiкавою характерною рисою електронних довiдникiв, на вiдмiну вiд iнших форм публiкацiй в Інтернетi, є домiнування нацiональних мов. Мiж тим на багатьох сайтах є i англомовний варiант. Так, англомовну версiю має фiнський збiрний каталог, каталоги Нацiонального архiву Угорщини, польська система "Сезам", росiйськi бази, Цифровий архiв переписiв населення Норвегiї. У цiлому, англомовнi версiї - це, як правило, бази нацiональними мовами, але з пошуковими засобами англiйською й з англiйським iнтерфейсом. Захiднi архiви i мiжнароднi архiвнi органiзацiї, маючи чималий практичний досвiд, надають великi iнтерактивнi можливостi, їх сайти володiють складною структурою, вони значною мiрою орiєнтуються на дiалог з користувачем. Наприклад, на сайтi Мiжнародної ради архiвiв (МРА) (в Інтернет див. http://www.ica.org) можна не тiльки докладно ознайомитися з дiяльнiстю цiєї органiзацiї, але й узяти участь у розробцi проектiв iз рiзних напрямiв архiвної справи. Отже, однi веб-сайти надають лише контактну iнформацiю, iншi – крiм контактної та довiдкової iнформацiї мiстять нормативно-правову, довiдкову iнформацiю та вiдомостi про мiжнародне спiвробiтництво. Деякi веб-сайти додатково надають iнформацiю про послуги, якi пропонують та чи iнша установа, зокрема, щодо генеалогiчних розшукiв. Майже всi веб-сайти мають окремi веб-сторiнки пiд назвою «Карта сайту», що суттєво полегшує орiєнтування користувача в масивах iнформацiї. of Primary Sources, нацiональних архiвiв Канади, Великобританiї, Швецiї, Чеської Республiки, Нацiональної архiвної служби США, Державної архiвної служби Новосибiрської областi РФ, Системи Державних архiвiв Латвiї, Генеральної дирекцiї державних архiвiв Польщi, «Архiви Росiї», «Архiви Бiлорусi», Державного архiву Росiйської Федерацiї, «Архiвна справа», Архiву Вiдкритого Суспiльства, Центрального Державного архiву Праги) оприлюднюють у мережi Інтернет бази даних та фондовi каталоги. Загалом найбiльш потужними є архiвнi iнформацiйнi ресурси таких країн, як США, Канада, Велика Британiя, Австралiя. Цiкавим i корисним є досвiд Польщi, Швецiї, Росiї, Латвiї. Отже, рiвень органiзацiї сайтiв – рiзний у рiзних країнах; вiн залежить вiд основного призначення довiдкової системи, вiд iнформацiйного потенцiалу держави та пiдтримки нею архiвної галузi, концепцiй розвитку сайтiв, наявностi висококвалiфiкованих фахiвцiв у цiй галузi тощо. 3. Огляд сайтiв зарубiжних архiвних установ Спробуємо зробити огляд найбiльш популярних архiвних iнтернет-ресурсiв, а саме розроблення, структурування та функцiонування сайтiв цих установ (ресурси, структура гiпертекстової побудови, повнота розкриття меню, концептуальнi засади використання iнформацiї тощо), зокрема, МРА, архiвiв США, Великої Британiї, Канади, Росiї та iнших держав. Мiжнародна рада архiвiв (МРА, по англ. ICA) - ICA (http://www.archives. ca/ica/) Сайт розташований на web-серверi Нацiонального архiву Канади. З нього користувач може дiзнатись як стати членом МРА (будь-якiй органiзацiї, чия дiяльнiсть пов'язана з архiвною справою, або будь-якiй особi, що працює, або працювала ранiше в архiвнiй установi, досить вiдправити, своє повiдомлення до секретарiату МРА факсом, телефоном або електронною поштою), про склад його мiжнародних комiтетiв (зараз до МСА входять 155 асоцiацiй iз 53 країн свiту та 7 мiжнародних асоцiацiй). архiви. Є перелiк мiжнародних партнерiв МСА: • ECOSOC; • IFLA - Мiжнародна федерацiя бiблiотечних асоцiацiй i iнститутiв, • FIAF - Мiжнародна федерацiя кiноархiвiв, • IASA - Мiжнародна асоцiацiя фоноархiвiв, • ICAM - Мiжнародна федерацiя музеїв архiтектури, • FIAF - Мiжнародна федерацiя телевiзiйних архiвiв, • ICSU - Мiжнародна рада наукових союзiв, • IIAS - Мiжнародний iнститут архiвної справи, • WMO - Свiтова методологiчна органiзацiя). На сторiнцi є також вiдомостi про мiжнароднi заходи i програми МРА, представлений список публiкацiї МРА (бiльше 160 назв), хоча зараз в Інтернетi можна поглянути лише на двi з них: Путiвник за джерелами iсторiї нацiй (Guide to the Sources of the History of Nations) i Путiвник нових членiв МРА. Сайт Нацiонального архiву Великобританiї - UК - National Archives (http://www.nationalarchives. gov. uk) дає можливiсть отримати доступ до безлiчi архiвних баз даних Великобританiї. Наприклад, Access to Archives, A2a (доступ до архiвiв) мiстить каталоги архiвних документiв, якi зберiгаються в Англiї з 1900- х рр.; станом на серпень 2005 р. у базi даних бiльше 8,5 млн. документiв з 390 рiзних сховищ, i вона постiйно поповнюється. The Catalogue (каталог) включає 9,5 млн. описiв документiв центрального уряду, судiв i iнших британських державних органiв (можна замовити платнi копiї). Census records (результати переписiв населення) безкоштовно надає данi переписiв за 1861, 1871, 1881, 1891 i 1901 рр. У базi даних Documents Online (документи Online) - колекцiї документiв в електроннiй формi(мал. 3), серед яких "Медалi Першої свiтової вiйни"(бiльше 5 млн. записiв про володарiв медалей, пошук по iменi i прiзвищу особи, найменуванню вiйськового з'єднання, званню, датi); "Заповiти" (понад мiльйон заповiтiв, пiдтверджених у судi м. Кентерберi з 1384 по 1858 р.); "Заповiти вiдомих людей" (кольоровi зображення заповiтiв Дж. Байрона, Е. Гамiльтон, Ф. Дрейка, Г. Нельсона, У. Шекспiра i iн. Усього 103 документи з 1500 по 1899 р.). мiграцiю) включає iнформацiю про мiграцiю до Англiї за останнi 200 рокiв, у тому числi фотографiї, особистi та урядовi документи, карти i художнi твори, аудiозаписи i вiдеоклiпиа National Register of Archives, NRA (нацiональний реєстр архiвiв) - про типи i мiсцезнаходження рукописiв i iсторичних документiв iз британської iсторiї (завантаження цифрового образу реального документа з колекцiй платне). Окрiм баз даних тут розмiщено вiртуальнi виставки. "ArchiviaNet" Нацiонального архiву Канади надає доступ до бiльш нiж 10 спецiальних (тематичних i регiональних) баз. Зведений реєстр Нацiонального архiву увiбрав iнформацiю про понад 10 тис. фондiв, не беручи до уваги кiно-, фото- i фонодокументiв. Пошук здiйснюється за ключовими словами. На всiх рiвнях опису: фондовому/колекцiйному (fond/collection), на рiвнi серiї (series), одиницi (files/items), за категорiями: урядовi документи (Government Records) i приватнi зiбрання (Private Records). National Archives of Canada великий сайт iз складною структурою, який було створено ще 1995 року. Назвемо лише деякi з роздiлiв, доступних користувачевi: «Про Нацiональний архiв» - тут представлено iнформацiю про керiвника архiвної служби Канади, iсторичну довiдку про архiв, склад його фондiв, контактну iнформацiю; Пошукова система «Архiвна мережа (Archivianet)» - дозволяє вести пошук у 13 базах даних архiву, в результатi якого користувач отримує опис архiвного документа, а при роботi з базами даних «Солдати Першої свiтової вiйни - канадський експедицiйний корпус», «Фотографiї», «Живопис i карикатура» можливо i отримання зображення документа (будь-який користувач сайту має можливiсть оцiнити ефективнiсть роботи Archivianet, заповнивши представленою тут вiдповiдну анкету); «Публiкацiї» - знайомить з електронними публiкацiями наукових праць канадських архiвiстiв i окремих статей iз «Журналу Нацiонального архiву Канади», а також з анотацiями до баз даних, архiвом, що випускається, на CD-ROM; «Виставки» - мiстить iнформацiю про виставки, якi проводить архiв, а також список вiртуальних експозицiй, доступних на самому сайтi. National Archives and Record''s Administration (NARA) (Washington) - сайт архiвної служби США (http://www.archives. gov) На сайтi доступнi наступнi роздiли: «Ласкаво просимо в NARA», де представлена iнформацiя про iсторiю, цiлi та завдання NARA; «Контактна iнформацiя»; «Новини архiвної служби»; «Новини сайту»; «Кiмната дослiдника» - тут розмiщено iнформацiю, необхiдну для пошуку в базах даних NARA, доступних через Інтернет; «Вiртуальний виставковий зал», де представленi електроннi копiї таких документiв як «Декларацiя незалежностi», «Конституцiя США», «Бiлль про права» та iн. (мал. 4); «Архiви i збереження джерел» - мiстить матерiали iз забезпечення збереження архiвних документiв: «Питання i коментарi до керiвництва NARA». зображень, мiстить описи 40% фондiв NARA (серед матерiалiв - 15 архiтектурних i iнженерних креслень, понад 300 планiв i карт, бiльше 57 тис. зображень, близько 15 тис. текстових документiв). AAD - Access to Archival Databases (доступ до архiвних баз даних) забезпечує пошук серед 50 млн. електронних документiв iз понад 20 державних органiзацiй широкому тематичному дiапазонi i тимчасовому iнтервалi, починаючи з 1800 р. Federal Records Guide (путiвник з федерального реєстру) включає документи законодавчої, старанної i судової влади; заснований на паперовiй версiї путiвника 1995 р. Microfilm Catalogs (каталог мiкрофiльмiв) мiстить вiдомостi про бiльше нiж 3000 мiкрофiльмiв iз записами федерального реєстру, а також данi переписiв населення з 1790 до 1930 р. Безпосередньо на сайтi доступний лише механiзм пошуку необхiдних користувачевi мiкрофiльмiв, якi потiм можна замовити за певну плату. Паралельно пiд егiдою Бiблiотеки Конгресу США функцiонує система "NUCMC" (Нацiональний збiрний каталог рукописних зiбрань). У 29 томах, опублiкованих протягом 1959-1993 рр., представлено опис бiльше нiж 72 тис. колекцiй iз 1 400 зiбрань. Індекси (предметний, iмен i назв фондоутворювачiв, географiчний) мiстять понад 1 млн. позицiй. Вiд 1986 р. каталог iснує у виглядi бази даних, доступної через мережу Інтернет. Частиною системи є портали: "АМС" (Архiвнi i змiшанi колекцiї) - 700 тис. записiв iз рукописних колекцiй наукових бiблiотек, музеїв, державних архiвiв, iсторичних товариств; "OCLC" - (300 тис. записiв щодо колекцiй рукописiв публiчних, унiверситетських i спецiалiзованих бiблiотек у Пiвнiчнiй Америцi й свiтi. колосальний обсяг документної iнформацiї на рiвнi подокументної одиницi опису (item level): каталог мiстить описи 2,6 млн. од. зб., що складає 10% архiвного фонду Австралiї. Завершення повного подокументного представлення в Інтернетi нацiональної архiвної спадщини цiєї країни потребуватиме, за обрахунками спецiалiстiв, 80 рокiв. І це – без урахування нових надходжень. Цифровi копiї цих документiв можна замовити в режимi on-line (як правило, строк виконання – до трьох мiсяцiв). Каталог Нацiонального архiву Австралiї мiстить описи 80 тис. колекцiй (series), а також iнформацiю про 9 тис. фондоутворювачiв i власникiв зiбрань. Користувачу надається пошук з вiзуальними можливостями, що дозволяє шукати i замовляти фотодокументи. Є можливiсть проконсультуватися зi спецiалiстами архiву, написавши їм електронного листа. На сайтi є окрема сторiнка «Про сайт», де висвiтлено повну iнформацiю щодо технiчних аспектiв даного веб-ресурсу, а саме: друк сторiнок, формати файлiв, авторське право, питання захисту iнформацiї, передусiм персонального характеру, реєстрацiя вiдвiдувань сайту, а також вiдомостi про збiр приватної iнформацiї, що надходить електронною поштою. Окрема сторiнка – крамниця Нацiонального архiву (National Archives Shop), присвячена путiвникам (Research Guides), до яких надається бiблiографiчний опис, анотацiя, вартiсть кожного видання, його повний змiст у форматi PDF (iз вказанням розмiру файлу) або он-лайновий перегляд. Тут представленi книжковi видання, вiдео та публiкацiї на компакт-дисках, геральдичнi та картографiчнi матерiали, а також надано можливiсть замовити їх через Інтернет. Професiйнi публiкацiї з дiловодства (Recordkeeping Publication) доступнi он-лайн. Загальногалузевий портал «Архiви Росiї» (http:// rusarchives.ru) доступний з 30 сiчня 2001 р. мiстить детальну iнформацiю про Росархiв i його поточну дiяльнiсть; про чотирнадцять федеральних архiвiв, якi безпосередньо йому пiдпорядкованi (у них сконцентрована найбiльш коштовна частина Архiвного фонду Росiйської Федерацiї); перманентно оновлювану контактну iнформацiю про всi органи управлiння архiвною справою i про державнi архiви (бiльше нiж 200 органiзацiй) у 89 суб'єктах РФ;детальну iнформацiю про архiвнi установи 10 суб'єктiв РФ, у тому числi архiви мiста Москви; тексти законодавчих i нормативно-правових актiв; iнформацiю про склад i вмiст фондiв архiвосховищ музеїв i бiблiотек; перелiки усiх доступних за допомогою Інтернету електронних версiй науково-довiдкового апарату, розмiщених на рiзних архiвних сайтах; iнформацiю про минулi архiвнi виставки, що плануються (включаючи iлюстрованi каталоги i електроннi версiї буклетiв) i наукових конференцiях, покажчики вмiсту i вибранi матерiали (включаючи документальнi публiкацiї) галузевих перiодичних видань; каталог архiвних заслань i багато що iнше. Вiдвiдувачi порталу можуть регулярно отримувати новини архiвної галузi електронною поштою, залишати свої побажання i питання в Гостьовiй книзi сайту або посилати їх безпосередньо до Служби пiдтримки сайту. Портал «Архiви Росiї» є типовим прикладом тематичного порталу, потрапивши на який користувач може отримати майже всю необхiдну йому iнформацiю з цiєї галузi. Дуже цiкавим є розмiщений на порталi «Архiви Росiї», тематичний сайт «Перемога. 1941-1945», який входить до перелiку заходiв державної програми «Патрiотичне виховання громадян Росiйської Федерацiї на 2006-2010 роки». Створення сайту, координацiю роботи над яким здiйснює Федеральне архiвне агентство (Росархiв), є внеском державних архiвiв Росiйської Федерацiї до органiзацiї та проведення вiйськово-меморiальних заходiв, пов'язаних iз увiковiченням Перемоги радянського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 рр. i нацiлених на вiдродження i змiцнення патрiотизму, посилення вiйськово-патрiотичного виховання молодi. Сайт направлений також на пiдвищення ефективностi використання архiвних фотодокументiв з iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни в культурно-просвiтницьких, науково-педагогiчних цiлях та iнформацiйних заходах. Сайт «Перемога. 1941-1945» включає експозицiю найбiльш яскравих архiвних фотодокументiв, що розкривають велич i iсторичну значущiсть подвигу радянського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi та iнформацiю про склад i обсяги фотодокументiв вiйськового перiоду, що зберiгаються в державних архiвах Росiйської Федерацiї. Пiд час проведення Федеральним архiвним агентством органiзацiйної роботи з виявлення архiвних фотодокументiв вiйськового перiоду були задiянi 5 федеральних архiвiв i 86 державних архiвiв суб'єктiв Росiйської Федерацiї, якi зберiгають у своїх фондах близько 4,5 мiльйонiв фотодокументiв, у тому числi значною частиною з вiйськової тематики. Цi фотодокументи зберiгаються в архiвах у виглядi фотовiдбиткiв, позитивiв i негативiв. - Росiйського державного архiву кiнофотодокументiв (РДАКФД), Центрального державного архiву кинофотофонодокументов Санкт-Петербурга (ЦДАКФФД Санкт-Петербурга), Центрального архiву аудiовiзуальної документацiї Москви (ЦААДМ), а також Державного архiву Росiйської Федерацiї (ДАРФ), що зберiгають найповнiшi i коштовнi колекцiї фотодокументiв з iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рр. Фотодокументи супроводжує iнформацiя про мiсце, дату, авторiв зйомок i учасникiв вiйськових подiй, зображених на фотодокументах, а також вiдомостями про мiсце їх зберiгання i архiвнi шифри. У деяких фотодокументах наведенi дати зйомки, iнформацiя про авторiв зйомок та iн. Особливу вiйськово-iсторичну i художню цiннiсть являють собою розмiщенi в експозицiї роботи вiдомих фронтових фотокореспондентiв - Е. Халдея, О. Кноррiнга, М. Альперта, Я. Халiпа, В. Тарасевiча, Е. Евзерiхина, та iн., а також низка рiдкiсних фотознiмкiв, авторiв яких не встановлено. Історико-хронологiчнi рамки i тематична структура сайту вiдбитi в рубрикаторi. У роздiлi "Посилання" мiстяться посилання на iнтернет-ресурси з колекцiями документальних фотографiй перiоду Другої свiтової вiйни. поширеннi архiвної справи до мережi. Сайт вирiзняється своїм дизайном та схемою компоновки матерiалу для полегшення пошуку iнформацiї, оперативного поповнення та реорганiзацiї роздiлiв. І найголовнiше, -- на сайтi викладено документи та їх комплекси. У схемi компоновки сторiнок сайту "Головна" сторiнка вiдсутня, а останнi фактично є закiнченими його структурними одиницями, що мiстять посилання на iншi сторiнки та iнформацiйнi ресурси. Такий пiдхiд зручний насамперед для користувача: зайшовши на сайт, можна вiдразу потрапити на сторiнку iз зазначеною iнформацiєю, де (залежно вiд задуму адмiнiстрацiї) розмiщено вiдомостi про архiв, контактна iнформацiя, новини та iн. Система навiгацiї складається зi стандартного лiвобiчного меню та навiгацiйної панелi в правому полi сторiнки, на яку винесено заслання на електроннi фото-, кiнокаталоги i версiї книг, архiвнi путiвники, вiртуальнi виставки. Таким чином, логiчно рознесенi заслання на iнформацiйнi ресурси сайту, що вiдносяться до рiзних напрямiв iнтересiв його вiдвiдувачiв. У лiвому полi - посилання на iнформацiю про дiяльнiсть архiву; у правому - на ресурси архiву як сховища. Для зручностi роботи з сайтом нових вiдвiдувачiв у верхнiй частинi кожної сторiнки розмiщена перiодично оновлювана iнформацiйна панель з анонсами його останнiх змiн i iншою довiдковою iнформацiєю. Для тiєї ж мети надана можливiсть подачi запитiв соцiально-правового характеру в режимi online. Подiбний механiзм реалiзовано також за допомогою спецiальної iнтерактивної web-форми, при заповненнi якої користувач повинен повiдомити необхiднi особистi данi i контактну iнформацiю, потiм вiдправити заявку до РДАНТД електронною поштою в стандартизованому виглядi. Пiсля її отримання спiвробiтник архiву, котрий займається соцiально-правовими запитами, зв'язується за вказаним у заявцi телефоном iз користувачем i, пiсля пiдтвердження особистих даних останнього, приступає до виконання запиту. Довiдка, з мiркувань безпеки персональної iнформацiї, видається безпосередньо в РДАНТД i лише при пред'явленнi посвiдчення особи. Такий пiдхiд знижує трудовитрати спiвробiтникiв вiддiлу наукового використання i публiкацiї документiв, змушених особисто бути присутнiми при подачi запитiв користувачами, а також економить час самих громадян, що потребують довiдок соцiально-правового характеру. Сьогоднi сайт має наступнi основнi роздiли: "Історiя РДАНТД"; "Опис фондiв" (iнформацiя про склад i обсяг фондiв); "Науковi працi i публiкацiї" (продукцiя фахiвцiв РДАНТД за 2000-2005 рр., повний список публiкацiй за 1993-2000 рр. з проблем доступу до автоматизованих iнформацiйних ресурсiв архiву, впливи iнформацiйних технологiй на безпеку архiвних документiв, контролюїх фiзико-хiмiчного стану i забезпечення збереження, вживання технологiї оцифрування, пiдготовки стандартiв роботи з архiвними документами та iн. За станом на жовтень 2005 р. в роздiлi 22 роботи); "Документи з особового складу" (перелiк органiзацiй, що передали на зберiгання в архiв документи з особовому складу: накази, картки облiку кадрiв, особистi справи; включає сучаснi назвиорганiзацiй, їх перейменування i номера вiдповiдних фондiв, що мiстять документи з особового складу. За станом на червень 2005 р. у перелiку 30 органiзацiй); "Читальний зал" (правила роботи користувачiв у читальних залах державних архiвiв Росiйської Федерацiї, а також режим роботи i контактна iнформацiя читального залу РДАНТД); "Електроннi каталоги" (за станом на жовтень 2005 р. уфотокаталозi 3000 фотографiй, у кiнокаталозi - 3500 описiв кiнодокументiв з фондiв РДАНТД. "Астронавти", "Космодроми", "Методи вiдбору космонавтiв", "Системи життєзабезпечення", i дати зйомки. Передбачена можливiсть послiдовного перегляду всiєї фотоколекцiї. Користувач отримує списокфотодокументiв з їх цифровими копiями, архiвними номерами, описами i датами зйомки, а також iнформацiю про загальну кiлькiсть знайдених документiв. Пошукова система кiнокаталога включає наступнi параметри запиту: архiвний номер документа; рубрики; назва, анотацiя i ключовi слова; автори i дата випуску. Кожному елементу списку з результатами пошуку вiдповiдає коротка довiдка покiнодокументу, що мiстить його архiвний номер, дату випуску, назву i анотацiю, ключовi слова, персоналiї, iнформацiю про авторiв, кольоровiсть i метраж); "Вiртуальнi виставки" (демонструє архiвнi документи з коментарями i статтi, присвяченi ювiлейним датам ракетно-космiчної галузi). Висновок Отже, мережа Інтернет стала важливою i оцiненою архiвiстами сферою вживання iнформацiйних технологiй в архiвнiй справi. Сьогоднi перед архiвними сайтами вiдкритi величезнi можливостi, якi неухильно розширюються разом з технологiчним прогресом. Величезнi можливостi вiдкрились i для користувачiв архiвних фондiв. Вiльний доступ до архiвних фондiв рiзних країн свiту, постiйно зростаюча кiлькiсть архiвних документiв з якими можна працювати в on-line режимi, дає змогу говорити про велике значення та доцiльнiсть перебування архiвiв у мережi. Величезна користь вiд електронного розподiленого (онлайнового) ресурсу i для самих архiвiв. Що ефективнiше користувачам надають он-лайновi послуги, тим цiлiшим залишається власний архiвний фонд, зменшується навантаження на примiщення i устаткування, покращуються умови працi персоналу архiвiв. Отже, новi документно-ресурснi i технiчнi можливостi iстотно розширюють сферу сучасної архiвної справи, дозволяють фондам бiльш повно реалiзовувати своє соцiальне i наукове призначення. Архiвнi фонди розширюють видовий спектр формульованих документiв, що зберiгаються, залишаючись по сутi самими собою, тобто впорядкованими зiбраннями профiльних онлайнових документiв, що належать данiй установi. Можна констатувати, що в застосуваннi iнформацiйних технологiй зарубiжними архiвами пройдено критичнi крапки в нарощуваннi iнформацiйного потенцiалу, набуття досвiду, розробки спецiальних технологiй, i зараз триває процес розширення i пiдвищення ефективностi використання накопичених ресурсiв, рiзностороннього вживання напрацьованих технологiй. менш видiляється, частину архiвної повсякденностi. І в цьому найбiльш надихаючий пiдсумок сучасного етапу впровадження в практику автоматизованих архiвних технологiй. Із аналiзу, зробленого нами в цiй роботi можна зробити висновок, що функцiонування сайтiв зарубiжних архiвiв вiдiграє велику роль в процесi iнформатизацiїархiвної справи, головними аспектами якої, є актуалiзацiя iнформацiї, що мiститься в архiвних документах, вирiшення проблеми оперативного i повноцiнного доступу до iнформацiї, оптимiзацiя зберiгання, формування, захисту та використання документних ресурсiв архiвної галузi, прискорення залучення їх до суспiльного обiгу та введення до мiжнародного iнформацiйного простору. Список використаної лiтератури та джерел 1. Боброва Е. В. Архивный гипертекстовый справочник в Рунете: опыт и перспективы // Отечественные архивы. 2003. № 1. С. 16-24 2. КараваевИ. В.. Сайт РГАНТД в контексте "интернетизации" зарубежных архивов// Отечественные архивы. 2006. № 1. С. 20-26. В роботi використанi матерiали таких iнтернет джерел: 1. Портал «Архiви Росiї»http://www.rusarchives.ru 2. Сайт Росiйського Державного архiву науково-технiчної документацiї (РДАНТД) http://rgantd.ru 4. National Archives and Record''s Administration (NARA) (Washington) http://www.archives. gov 5. National Archives of Canada http://www.archives. ca 6. Польський фондовий каталог «SEZAM»http://www.archiwa.gov.pl 7. Сайт Нацiонального архiву Великобританiї - UК - National Archives http://www.nationalarchives. gov. uk 8. Портал «Архiви України»http://www.archives.gov.ua 9. Архiвний портал ЮНЕСКО http://www.unesco-ci.org 10. Мiжнародна Рада архiвiв (МРА) (International Council on Archives, ICA) http://www.archives. ca/ica 11. Нацiональний архiв Австралiї (National Archive of Australia)http://www.naa. gov. au "Repositories of Primary Sources" (Унiверситет штату Айдахо; автор проекту - Террi Абрахам) називає цифру 5 тис. сайтiв. [2] Девiз розташовано на сайтi Адмiнiстрацiя нацiональних архiвiв та документацiї, США. [3] ISAD(G): Загальний Мiжнародний стандарт опису архiвних документiв. Затверджений спецiальною комiсiєю iз стандартiв опису. Стокгольм, Швецiя, 21 - 23 сiчня 1993 р. Секретарiат комiсiї MCA по стандартах опису. Оттава, 1994.