Інформаційна система як частина організаційної системи, її основні характеристики

Інформацiйна система як частина органiзацiйної системи, її основнi характеристики ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА з дисциплiни “ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ” тема ЗМІСТ 1 Інформацiйнi системи, характеристика, види i властивостi 2 Інформацiйно-правова система 3 Інформацiйнi системи цивiльної оборони У теорiї iнформацiйних систем обробки даних (ІСОД) iнформацiя ототожнюється з будь-якими вiдомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупнiсть вiдомостей про будь-що або будь-кого. При кiбернетичному пiдходi iнформацiєю є лише новi, кориснi, вагомi для користувача вiдомостi, i задача полягає в їх здобуттi. Природно, що така iнформацiя має потенцiйно мiститися в згаданих вiдомостях. В iншому випадку нiякої iнформацiї одержати не вдасться. При пiдходi до iнформацiї з позицiї теорiї автоматизованої обробки даних задачi надається iнший вiдтiнок: iз «сирої» iнформацiї здобути «готову». Розглянутi пiдходи до поняття iнформацiї можна використовувати не лише при аналiзi рiзних об'єктiв, а й при дослiдженнi однiєї загальної проблеми, наприклад, управлiння народним господарством. Необхiдно лише чiтко визначити, який змiст вкладається в iнформацiю. Залежно вiд того чи iншого тлумачення iнформацiї застосовується вiдповiдний до нього апарат аналiзу. Кожна наукова галузь, а також людська практика пов'язанi зi «своєю» iнформацiєю. Економiчна наука, господарська дiяльнiсть суспiльства пов'язанi з iнформацiєю, яка називається економiчною. Поняття економiчної iнформацiї (ЕІ) є центральним в економiчнiй кiбернетицi i слугує основним предметом теорiї iнформацiйних систем обробки даних. Економiчна iнформацiя як поняття, з одного боку, належить до категорiї «iнформацiя», а з iншого, - нерозривно пов'язана з економiкою та управлiнням народним господарством. Тому на економiчну iнформацiю можна поширити рiзнi тлумачення, притаманнi iнформацiї, але водночас пiдкреслити її особливостi, якi випливають з економiчних категорiй. Економiчна iнформацiя є iнструментом управлiння i водночас належить до його елементiв, її потрiбно розглядати як один iз рiзновидiв управлiнської iнформацiї, яка забезпечує розв'язування задач органiзацiйно-економiчного управлiння народним господарством. Отже, (даних), якi вiдображають стан або визначають напрям змiн i розвитку народного господарства та його ланок. В управлiннi виробництвом вирiзняють iнформацiйнi процеси, в яких iнформацiя виконує роль предмета працi («сира iнформацiя») i продукту працi («оброблена iнформацiя»). Якщо пiдiйти до поняття економiчної iнформацiї з кiбернетичних позицiй, то iнформацiйний процес управлiння можна квалiфiкувати як перетворення первинних вiдомостей (вхiдних даних) на економiчну iнформацiю, необхiдну для прийняття рiшень, якi спрямованi на забезпечення заданого стану народного господарства й оптимального його розвитку. Економiчна iнформацiя невiддiльна вiд iнформацiйного процесу управлiння, який вiдбувається у виробничiй або невиробничiй сферi. Тому економiчна iнформацiя використовується в усiх галузях народного господарства й у всiх органах загальнодержавного управлiння. Економiчнiй iнформацiї притаманнi деякi особливостi, що випливають iз її сутностi. Найважливiшими з них є: • залежнiсть вiд об'єкта управлiння; • переважання алфавiтно-цифрових знакiв як форми подання даних iз зображенням числових величин у дискретному виглядi: • необхiднiсть оформлення таких результатiв у формi, зручнiй для сприйняття людиною, значне поширення документiв як носiїв вхiдних даних та резуль¬татiв обробки даних: • значнi розмiри оброблюваної iнформацiї у випадку використання її в процесах обробки поряд зi змiнними i сталими (постiйними) даними: • необхiднiсть одержання значної кiлькостi пiдсумкiв при обробцi одних i тих самих даних за рiзними критерiями: • необхiднiсть нагромадження й тривалого зберiгання тощо. Економiчна iнформацiя налiчує багато рiзновидiв (типiв), якi видiляють¬ся на основi вiдповiдних класифiкацiйних схем за обраними критерiями. Економiчну iнформацiю розрiзняють за належнiстю до сфери матерiального виробництва i невиробничої сфери, за галузями народного господарства i пiдгалузями згiдно з прийнятим групуванням господарства. Рiзновиди економiчної iнформацiї розглядаються також за її належнiстю до галузей народного господарства i їх ланок. Із цих позицiй значиться iнформацiя за мiнiстерствами та вiдомствами, за промисловими об'єднан¬нями та пiдприємствами, цехами, дiльницями та iн. Розглядаються також види iнформацiї за належнiстю до органiв регiонального управлiння та iнших пiдроздiлiв народного господарства. Розглянемо структуру економiчної iнформацiї та дамо характеристику її складових. i трудовими ресурсами тощо. Економiчну iнформацiю розглядають за стадiями управлiння, видiляючи рiзновиди прогнозованої, планової, облiкової, нормативної iнформацiї та iнформацiї для аналiзу господарської дiяльностi, оперативного управлiння. Прогнозована iнформацiя пов'язана з функцiєю прогнозування, планова - з плануванням (перспективним, технiко-економiчним, оперативно-виробничим), облiкова - з бухгалтерським, фiнансовим, господарським облiком, iнформацiя аналiзу господарської дiяльностi - з функцiєю економiчного аналiзу, оперативного управлiння i регулювання - з вiдповiдними функцiями. Нормативна iнформацiя використовується i виникає на стадiях технiчної пiдготовки виробництва, а також в iнших випадках, наприклад, при формуваннi цiн, тарифiкацiї. Нормативна iнформацiя мiстить всiлякi норми i нормативи, цiни, розцiнки, тарифи, а також деякi iншi данi, наприклад, заздалегiдь обумовленi табличнi величини (ставки прибут¬кового податку з громадян тощо). Така iнформацiя використовується переважно при виконаннi будь-яких функцiональних управлiнських робiт: прогнозування, планування, облiк та iн. Такi ж властивостi має частина економiчної iнформацiї, яка належить усiм функцiональним рiзновидам. Прикладом є назви пiдприємств, мiнiстерств, вiдомств, перелiк працiвникiв на пiдприємствi чи в установi, перелiк постачальникiв i покупцiв тощо. Цю iнформацiю називають довiдковою. Як правило, її формують разом iз нормативною, створюючи особливi фонди нормативно-довiдкової iнформацiї (НДІ), призна¬ченi для розв'язування рiзноманiтних управлiнських задач. Економiчна iнформацiя за критерiєм вiдповiдностi до вiдображуваних явищ подiляється на вiрогiдну та невiрогiдну. З позицiй стадiй виникнення економiчна iнформацiя буває первинна та повторна. Первинна виникає пiд час дiї джерел iнформацiї, до яких належить дiяльнiсть народного господарства i його ланок, дiяльнiсть органiв загальнодержавного управлiння та iнших громадських органiзацiй. Повторна iнформацiя виникає в результатi обробки первинної та iншої повторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосереднього зв'язку з джерелами iнформацiї тут не вимагається. Серед повторної роз¬рiзняють промiжну та результатну iнформацiю. Результатна iнформацiя i є метою обробки даних. Промiжна iнформацiя, роль якої значна, виникає пiд час досягнення цiєї мети. Часто на базi такої iнформацiї робиться вибiр варiанта завершення обробки даних у тому чи iншому напрямку. За повнотою економiчна iнформацiя подiляється на достатню, надмiрну й недостатню. Для розв'язування задач потрiбна досить конкретна за змiстом мiнiмальна iнформацiя - достатня. Надмiрна - мiстить зайвi данi, що або зовсiм не використовуються при розв'язуваннi конкретних задач, або виконують контрольно-дублюючi функцiї. При розмовi доцiльно позбутися iнформацiї, що не використовується, та всiляко обмежувати розмiри дублюючої надмiрної iнформацiї. Економiчна iнформацiя подiляється за стабiльнiстю на постiйну (сталу), умовно-постiйну та змiнну. Постiйна iнформацiя не змiнює своїх значень (наприклад, звiтнi данi); умовно-постiйна зберiгає їх протягом тривалого перiоду (наприклад, нормативи, норми), а змiнна характеризується частою змiною своїх значень (наприклад, вiдомостi про нарахування заробiтної плати). При цьому важливо пiдкреслити, що перiод стабiльностi має конкретний характер для певних задач, управлiнських робiт. Так, стабiльнiсть можна, встановлювати за часовим перiодом (наприклад, мiсяць) або за iншими факторами. З позицiй технологiї розв'язування економiчних задач розрiзняють iнформацiю вхiдну, промiжну i вихiдну. Інформацiя, яка пiдлягає оброб¬цi (предмети працi), в управлiнському процесi називається вхiдною, або вхiдними даними, наприклад: первинна i повторна iнформацiя та константи - постiйнi величини. До вхiдної iнформацiї може належати не лише змiнна, а й умовно-постiйна iнформацiя при особливо великiй ролi умовно-постiйної. Вхiдна iнформацiя є пiдсумком обробки (продуктом працi) вхiдних даних, але вона мiстить, поряд iз результатною iнформацiєю, деякi первиннi данi. Специфiчного значення набуває промiжна iнформацiя, яка потрiбна для розв'язування цих же задач у наступних перiодах. Вiдомi й iншi схеми класифiкацiї економiчної iнформацiї: вхiдна i вихiдна, внутрiшня i зовнiшня, алфавiтна, цифрова, алфавiтно-цифрова, оперативна тощо. Рiзновиди економiчної iнформацiї слiд враховувати при органiзацiї обробки даних, побудовi комп'ютерних iнформацiйних систем, виборi варiантiв технологiї розв'язування тих чи iнших економiчних задач. Органiзацiйно впорядкована сукупнiсть нормативно-правових документiв (масивiв док-тiв), за допомогою яких суб'єкт управлiння (орган, посадова особа), застосовуючи iнформацiйнi технологiї, у т. ч. засоби обчисл. технiки та зв'язку, забезпечує процес розробки та прийняття рiшень у сферi законодавчої та законоохор. дiяльностi. Інформацiйно-правова система (ІПС) є комплексною сукупнiстю елементiв, яка включає до свого складу методи, процедури, iнформ. ресурси [масиви док-тiв, фонди док-тiв, архiви, банки даних, бази знань, автоматизованi iнформ. системи (мережi)]. структури iнформацiйного законодавства. Побудова та функцiонування (ІПС) як важливої складової рiзних систем управлiння повиннi грунтуватися на конституцiйнiй нормi (ст. 34 Конституцiї України), згiдно з якою «кожен має право вiльно збирати, зберiгати, використовувати i поширювати iнформацiю усно, письмово або в iнший спосiб — на свiй вибiр». Згiдно iз Законами України «Про Нацiональну програму iнформатизацiї» та «Про Концепцiю Нацiональної програми iнформатизацiї» (обидва — 1998) створення (ІПС) є складовою частиною iнформатизацiї галуз. програм, якi сприяють полiпшенню управлiння економiкою загалом, збiльшенню продуктивностi управлiн. роботи, вдосконаленню соцiально-екон. вiдносин, дальшiй демократизацiї сусп. життя, забезпеченню нац. iнтересiв держави. (ІПС) забезпечує: можливiсть реалiзацiї аналiзу та систематизацiї законод. актiв України та iн. нормат. -правових актiв центральних органiв викон. влади, а також органiв мiсц. самоврядування; здiйснення соцiол. опитувань з метою вивчення громад, думки (шляхом анкетування через мережу Інтернет) для отримання та використання вiдповiдної iнформацiї; прогнозування процесiв законотворчостi; актуалiзацiю бази даних у конкр. сферi дiяльностi; ведення банку даних методичних рекомендацiй iз судової та нотарiальної практики; пошук необхiдної нормат. iнформацiї для найрiзноманiтнiших цiлей (пiд час розгляду справи у судi, прийняття рiшень про укладення договорiв, контрактiв та в iн. випадках), — тобто можливiсть доведення нормат. -правової iнформацiї до широкого кола користувачiв. Бiльшiсть розвинених країн має свої значнi банки правової iнформацiї, з яких користувачi отримують iнформацiю телефоном. Напр., у США в автоматиз. правовiй системi LEXIS вмiщено федер. закони США, закони окр. штатiв та рiшення судiв. Систему WESTLAW використовують пiд час пiдготовки рiшень за прецедентами. У банках цiєї системи зберiгаються повнотекстовi док-ти: закони, рiшення федер. та окружних судiв, рiшення федер. агентств, юрид. словники. У 1976 створено Мiжнар. правову базу даних (LAWL — МПБД) у Юрид. б-цi Конгресу США (згодом — Свiтова електронна мережа правових документiв — GLIN). Вона є простим та ефективним засобом швидкого i точного доступу до складових частин правового середовища рiзних країн. Функцiонують також iн. системи. У Нiмеччинi вiдома система JURIS мiстить банки даних: федер. зак-ва, док-тiв iз судочинства, адм. актiв, публiкацiй у галузi права. У Францiї юрид. банки даних об'єднано в єдину держ. компанiю, яка включає системи CEDIJ (Рада держ. служб), JURISTDATA (використовується Паризькою адвокатурою) i SYDONI (використовується прокуратурою). У Великобританiї широко використовується банк даних LEXIS, що мiстить три файли зак-ва: (STAT — загальне зак-во, SI — статистика та STATIS — об'єднаний файл). Дiють також iн. системи. Триває створення систем юрид. iнформацiї у країнах Європ. спiвдружностi. Дiє низка систем за тем. напрямами (ENLEX — з навколишнього середовища, JURINPI — з iнтелектуальної власностi тощо). З 1990 у ВР України функцiонує система iнформ. -аналiт. забезпечення законотв. та законозастос. дiяльностi. Вона мiстить бази даних правової iнформацiї «Право», «Законодавство», «Картотека» та «Закони i пiдза-коннi акти України в Internet», зорiєнтованi на забезпечення широкого кола користувачiв. Цi бази даних за допомогою вiдповiдних iнформ. -пошукових систем дозволяють оперативно знаходити необхiднi нормат. -правовi док-ти з метою їх наст, аналiзу та прийняття рiшень. Бiльшiсть перелiчених систем тепер об'єднано в глобальнiй мережi — Internet(лат. informatio - роз'яснення, уявлення) — документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про подiї та явища, що вiдбуваються у сусп-вi й державi та навкол. природ, середовищi. Інформацiйнi вiдносини, тобто вiдносини, що виникають при одержаннi, використаннi, поширеннi i зберiганнi iнформацiї, регулюються Конституцiєю України, Законами України «Про iнформацiю» (1992), «Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Українi» (1992), «Про телебачення i радiомовлення» (1993), «Про науково-технiчну iнформацiю» (1993), «Про захист iнформацiї в автоматизованих системах» (1994), «Про рекламу» (1996), «Про систему Суспiльного телебачення i радiомовлення України» (1997), «Про видавничу справу» (1997), «Про порядок висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в Українi засобами масової iнформацiї» (1997) та iн. законод. актами про окремi галузi, види, форми i засоби iнформацiї, мiжнар. договорами та угодами, ратифiкованими Україною. Осн. галузi iнформацiї: полiтична, економiчна, духовна (культурна), науково-технiчна, соцiальна, екологiчна та мiжнародна. До гол. видiв iнформацiї належать: статистична, масова, І. про дiяльнiсть органiв держ. влади та мiсц. самоврядування, правова І., iнформацiї про особу, І. довiдково-енциклопедична, соцiологiчна. Джерелами iнформацiї є передбаченi або встановленi законом документи й iн. носiї iнформацiї — матерiальнi об'єкти, що зберiгають І., а також повiдомлення ЗМІ та публiчнi виступи. Інформ. вiдносини грунтуються на таких принципах, як: гарантованiсть права на iнформацiю; вiдкритiсть, доступнiсть І.; об'єктивнiсть, вiрогiднiсть, повнота i точнiсть І.; законнiсть одержання, використання, поширення та зберiгання І. Чiльними напрямами i методами державної iнформ. полiтики є: забезпечення доступу громадян до І.; створення нац. систем i мереж І.; змiцнення матерiально-тех., фiн., органiзацiйно- правових та наук, основ iнформ. дiяльностi; забезпечення ефективного використання І.; сприяння поступу, оновленню, збагаченню та зберiганню нац. iнформ. ресурсiв; створення заг. системи охорони І; сприяння мiжнар. спiвробiтництву в галузi І. i гарантування iнформ. суверенiтету України. Вiдомостi, одержанi шляхом проведення оперативно-розшукової дiяльностi (ОРД) на основi передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть» (1992) пiдстав для вирiшення завдань, пов'язаних з пошуком i фiксацiєю фактич. даних про протиправну дiяльнiсть окр. осiб та груп, розвiд. -пiдривну дiяльнiсть спец, служб iноз. держав i органiзацiй з метою припинення правопорушень та в iнтересах крим. судочинства, а також отримання iнформацiї в iнтересах суспiльства i держави. І. оперативно-розшукової може мiститися у заявах, повiдомленнях гр-н, посад, осiб, громад, орг-цiй, ЗМІ, в операт. -слiдчих матерiалах тощо. Способи одержання такої iнформацiї передбаченi ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть». Це, насамперед: опитування осiб за їх згодою, використання їх добровiльної допомоги; проведення операцiй по захопленню озброєних злочинцiв, припинення тяжких злочинiв, розвiд. -пiдривної дiяльностi спецслужб iноз. держав, органiзацiй та окр. осiб; зняття iнформацiї з каналiв зв'язку, застосування iн. тех. засобiв отримання iнформацiї; встановлення конфiденц. спiвробiтництва з особами на засадах добровiльностi; створення i застосування автоматиз. iнформ. систем тощо. І. о. -р. може використовуватися як привiд та пiдстава для порушення крим. справи або проведення невiдкладних слiдчих дiй; попередження, припинення i розслiдування злочинiв, розвiд. -пiдривних посягань щодо України; розшуку злочинцiв та осiб, якi зникли безвiсти, тощо. ІНФОРМАЦІЯ ПРАВОВА - сукупнiсть документованих або прилюдно оголошених вiдомостей про право, його систему, галузi, iнститути, норми, джерела, права, свободи, обов'язки, про реалiзацiю права, юрид. факти, правовiдносини, правопорядок, правопорушення i боротьбу з ними, їх профiлактику тощо. Вiдповiдно до ст. 22 Закону України «Про iнформацiю» (1992) джерелами правової iнформацiї є Конституцiя України, iн. законодавчi i пiдзаконнi нормативно- правовi акти, мiжнар. договори та угоди, норми i принципи мiжнар. права, а також ненормативнi правовi акти, повiдомлення ЗМІ, прилюднi виступи, iн. джерела iнформацiї з правових питань. Пiсля набуття законод. та iн. нормат. актами чинностi з метою забезпечення доступу до них усiм громадянам держава забезпечує операт. видання цих актiв масовими тиражами. 3 Інформацiйнi системи цивiльної оборони Система раннього виявлення надзвичайних ситуацiй та оповiщення людей у разi їх виникнення на об’єктi пiдвищеної небезпеки – хлораторнiй насосної станцiї водопроводу мiського комунального пiдприємства «Миколаївводоканал» призначена для: - монiторингу вказаного об’єкта пiдвищеної небезпеки (далi ОПН ) пiдприємства; - раннього виявлення (загрози виникнення) надзвичайних ситуацiй (далi НС); - виявлення НС; - аналiзу аварiйних ситуацiй на хлораторнiй «Миколаївводоканал» . аварiй, НС для прийняття рiшень про оповiщення; - оповiщення людей про загрозу виникнення аварiї або НС СРВО НС повинна забезпечувати оповiщення: - вiдповiдних чергових служб РВ ГУ МНС у Миколаївськiй обл., Цивiльного захисту населення (ЦЗН) ; - голову комiсiї ТЕБ та НС при держрайадмiнiстрацiї Ленiнського району м. Миколаєва; - чергового Ленiнського РВ ММУ УМВС України в Миколаївськiй областi. Улаштування СРВО НС на хлораторнiй «Миколаївводоканал» вiдповiдно до вимог законодавства та нормативних актiв, для забезпечення техногенної безпеки пiдприємства, персоналу пiдприємства та сусiднiх пiдприємств, населення i навколишнього середовища. продуктiв та апаратно–програмних засобiв. Усi небезпеки хлораторної у складi насосної станцiї 3-го пiдйому. обумовленi небезпеками властивостей технологiчното середовища (хлору) i параметрiв технологiчного процесу (тиск та температура). Вибiр типу й кiлькостi технiчних засобiв (виявлення, приймання-передавання, реєстрацiї), типу передачi сигналiв тривоги, способу їх захисту вiд перешкод прийняти згiдно рiвня ризику. Запроектована СРВО НСповинна задовольняти вимогам рацiональностi, цiлiсностi, комплексностi, перспективностi й динамiчностi. Для СРВО НС передбачити спецiальнi або звичайнi засоби виявлення й реєстрацiї як явних, так i прихованих несправностей складових частин (прилади, алгоритми, сигнали тощо). СРВО НС повинна мати захист вiд помилок користувача при ручному керуваннi (уключеннi). Перевiрка працездатностi окремих складових частин СРВО НС не повинна порушувати нормальну працездатнiсть усiєї СРВО НС в цiлому. Структура СРВО НС повинна бути iєрархiчною, дворiвневою. Структура СРВО НС повинна складатися з спецiалiзованої пiдсистеми - програмно-апаратних комплексiв (ПАК) вибухо-пожежонебезпечних та хiмiчно-небезпечних об’єктiв. Операцiї, що повиннi виконуватися на нижньому рiвнi СРВО НС, наведено у таблицi 1. 1., на верхньому рiвнi - у таблицi 1. 2. Для ПАК, у якого в результатi аварiї можливе тимчасове порушення зв'язку iз пультом централiзованого монiторингу, передбачити можливiсть наступного зчитування iнформацiї з енергонезалежної пам'ятi для коректного вiдновлення обстановки в процесi аварiї. Пiдсистема Технiчнi засоби Виконуванi операцiї ПАК монiторингу ХНО Блок живлення та сигналiзацiї (БЖС) Забезпечення вибухозахисту датчикiв та лiнiй зв'язку (датчик - БЖС). Прийом iнформацiї з датчикiв. Контроль цiлiсностi каналiв зв'язку. Контроль несправностi датчикiв. Мiсцева звукова й свiтлова сигналiзацiя. Видача керуючих сигналiв про перевищення граничних значень температури, тиску, концентрацiй хлору. Видача струмових сигналiв (0... 5 мА або 4-20 мА) вiдповiдних поточним значенням концентрацiй хлору. Вимiр температури. Передача даних на БЖС Датчики тиску Вимiр концентрацiй хлору. Передача даних на БЖС. Технiчнi засоби Виконуванi операцiї Пульт централiзованого монiторингу Завдання перiодичностi чергових сеансiв зв'язку. Прийом та обробка прийнятої iнформацiї. Формування та вiдображення на монiторi сигналiв тривоги. Ведення бази даних (БД). Подання даних у виглядi таблиць i графiкiв. Передача iнформацiї в до пульту централiзованого спостереження. Пiдготовка даних для оповiщення у зонi можливого ураження. Вимоги до режимiв функцiонування Передбачити наступнi режими функцiонуванняСРВО НС: - режим повсякденної дiяльностi; - режим пiдвищеної готовностi; - аварiйний режим. У режимi повсякденної дiяльностi обсяг i перiодичнiсть монiторингу повиннi бути такi, щоб з достатньою достовiрнiстю й оперативнiстю можна було зафiксувати тенденцiї до погiршення екологiчного стану задовго до того, як будуть перевищенi тi або iншi нормативи. у режимi пiдвищеної готовностi повинна бути передбачена оперативна передача iнформацiї в пiдроздiли районного, регiонального рiвнiв та МНС. - можливiсть функцiонуванняСРВО НС повнiстю в автономному режимi; - стiйкiсть окремих елементiв СРВО НС до аномальних зовнiшнiх впливiв. Перспективи розвитку, модернiзацiї СРВО НС Побудова СРВО НС в цiлому повинна забезпечувати можливiсть подальшого розвитку, модернiзацiїї i стiйку працездатнiсть. Програмно-апаратна частина СРВО НС повинна бути виконана з урахуванням перспективного розвитку: пiдключення нових об'єктiв, розширення iнформацiйно-аналiтичних функцiй i т. i. ДляСРВО НС передбачити дiагностування працездатностi її складових частин. Для оперативного прогнозу змiни екологiчного стану на мiсцевостi та метеоумов використати автоматичну метеостанцiю та передбачити її розмiщення на дiлянцi, найбiльш критичнiй з точки зору змiни метеорологiчного стану. Склад, структуру побудови й функцiї СРВО НСбiльш детально обґрунтувати на стадiї розробки РД. При проектуваннi урахувати, що впровадження СРВО НСпроводити двомапусковими чергами. Перш · система раннього виявлення (загрози виникнення) НС та система виявлення НС; · пульт централiзованого монiторингу. Друг а пускова черга. · система оповiщення вiдповiдальних посадових осiб територiальних органiв МНС та ЦЗН, органiв виконавчої влади; · система оповiщення населення, що проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками можливих аварiй (НС) на хлораторнiй «Миколаївводоканал». Вимоги до чисельностi та квалiфiкацiїї персоналу, режиму його роботи - диспетчерської служби (для несення чергувань у цiлодобовому режимi); - обслуговуючий персонал; - адмiнiстратор СРВО НС. Кiлькiсть диспетчерiв визначити при закiнченнi проекту. Замовнику за участi Розробника передбачити навчання персоналу при проведеннi дослiдної експлуатацiї. Для роботи iз СРВО НС персонал повинен пройти навчання. До обслуговування та ремонту технiчних засобiв i налагодженню програмного забезпечення повиннi допускатися фахiвцi, якi пройшли вiдповiдне навчання та мають необхiднi документи. Навчання обслуговуючого персоналу ремонту та обслуговуванню технiчних засобiв СРВО НС органiзує Замовник. Склад обслуговуючого персоналу повинен забезпечувати технiчне обслуговування та проведення ремонтних робiт у повному обсязi пульту централiзованого монiторингу та технiчних засобiв СРВО НС. Показники призначення СРВО НС повинна стiйко функцiонувати в умовах дiї рiзноманiтних факторiв природного й техногенного характеру. СРВО НС повинна мати достатнi адаптивнi властивостi, а чутливiсть датчикiв повинна бути така, щоб можна було виявляти практично фоновi рiвнi порушених контрольованих параметрiв. У той же час СРВО НС повинна бути розрахована i на потенцiйно можливi екстремально-високi рiвнi. Вимоги до надiйностi СРВО НС Технiчнi та програмнi засоби повиннi забезпечувати надiйну та стiйку роботу в умовах дiї рiзноманiтних факторiв природного та техногенного характеру. Інформацiя, дата та час її надходження, спецiальнi мовнi повiдомлення, якi використаються на всiх рiвнях СРВО НС, з метою їхнього збереження при аварiях i збоях електроживлення, зберiгати в енергонезалежнiй електроннiй пам'ятi. Час вiдновлення функцiонування пiсля вiдмови повинен бути не бiльше 30 хвилин. Для технiчних засобiв монiторингу час вiдновлення прийняти на стадiїї розробки РД в залежностi вiд їх мiсць знаходження i типiв. Оцiнка надiйностi СРВО НС повинна бути виконана за результатами попереднiх випробувань i дослiдної експлуатацiї. Вимоги безпеки З метою забезпечення безпеки при виконаннi будiвельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робiт, а так само в процесi експлуатацiї, обслуговування та ремонту технiчних засобiв СРВО НС дотримуватися вимогнаступних нормативних документiв: «Правила устройства электроустановок» (ПУЭ). «Правила технической эксплуатации установок потребителей» (ПТЭ). «Правила по технике безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей» (ПТБ). ГОСТ 25861-83. Требования по безопасности используемых средств вычислительной техники; НПАОП 0. 00-1. 32-01. Правила улаштування електроустановок, електрообладнання спецiальних установок. ГОСТ 12. 3. 032-84. Работы электромонтажные. Общие требования безопасности. Необхiдно дотримуватися заходiв безпеки, передбачених пiдприємствами- виготовлювачами в iнструкцiях конкретних приладiв, пристроїв, датчикiв i засобiв обчислювальної технiки. Вимоги до ергономiки та технiчної естетики Ергономiчнi та естетичнi характеристики СРВО НС повиннi забезпечувати сприятливi умови ефективної дiяльностi користувачiв i реалiзовуватися за допомогою високих ергономiчних показникiв технiчних засобiв i характеру дiалогу з користувачем, включаючи спецiальнi голосовi повiдомлення. для пристроїв оповiщення - вiдповiдно до ГОСТ 12. 2. 049-80. Вимоги ергономiки до виробничого устаткування; для засобiв подання зорової iнформацiї - вiдповiдно до ГОСТ 21829-76. Вимоги ергономiки до засобiв подання зорової iнформацiї. Загальнi технiчнi вимоги повиннi вiдповiдати ГОСТ 20. 39. 108-85. Вимоги по ергономiцi, населеностi та технiчнiй естетицi. ГОСТ 22669-76. Робоче мiсце оператора. Взаємне розташування елементiв робочого мiсця. ГОСТ 12. 2. 032-78. Робоче мiсце при виконаннi робiт сидячи. Загальнi ергономiчнi вимоги. Вимоги до експлуатацiї, технiчного обслуговування, ремонту та зберiгання компонентiв СРВО НС Для забезпечення безперебiйного функцiонування СРВО НС та можливостi оперативного розширення функцiй передбачити ЗІП у складi, який визначається на етапi проектування. Вимоги до захисту iнформацiї вiд несанкцiонованого доступу в СРВО НС. Для СРВО НС передбачити програмний i апаратний захист вiд спроб несанкцiонованого доступу користувачiв до системної iнформацiї та несанкцiонованого доступу до пристроїв СРВО НС. Захист системної iнформацiї вiд несанкцiонованого доступу повинен здiйснюватися системою паролiв, що дозволяють доступ до рiзних видiв iнформацiї рiзним категорiям користувачiв. Передбачити наступнi категорiї користувачiв: - черговi диспетчери, що мають доступ до систем вiзуалiзацiї та всiх можливостей з органiзацiї зв'язку, роботi з ПЦМ, без можливостi внесення змiн у конфiгурацiю СРВО НС та змiн баз даних (БД); - адмiнiстратор, що має можливiсть змiни конфiгурацiї СРВО НС та змiни баз даних. Вимоги до збереження iнформацiї при аварiях Для СРВО НС передбачити мiри захисту iнформацiї при аварiях i збоях у системi електро-постачання. Захист даних вiд знищення забезпечити: - збереженням даних пiд час оперативної обробки у двох копiях в енергонезалежнiй пам’ятi; з використанням iнструментальних засобiв аварiйного вiдновлення даних. Для пiдвищення ступеню захисту iнформацiї система електроживлення технiчних засобiв виконати з використанням джерел безперебiйного живлення. В складi СРВО НС передбачити програмнi засоби перевiрки семантичної погодженостi та несуперечностi даних, реалiзувати засоби створення резервних копiй даних i їхнього вiдновлення. Захищенiсть технiчних засобiв вiд впливу зовнiшнiх електричних i магнiтних полiв, а так само по мережах живлення та заземлення повинна бути достатньою для ефективного виконання свого призначення. Запроектована СРВО НС повинна бути стiйкою до можливих деградацiйних впливiв зовнiшнiх факторiв при експлуатацiї: механiчних ушкоджень, клiматичних умов, впливу агресивних середовищ тощо; ураховувати при функцiонуваннi можливий вплив перешкод виробничо-технологiчних процесiв, радiоелектронних, електронагрiвальних i вентиляцiйних приладiв, транспорту тощо. Вимоги по стандартизацiї та унiфiкацiї СРВО НС Апаратура й обладнання, що входять до складу СРВО НС, повиннi вiдповiдати чинним нормативним документам, технiчним умовам, проектнiй документацiї, документацiї заводiв-виробникiв, а також за потреби мати сертифiкат вiдповiдностi, виданий у державнiй Системi сертифiкацiї УкрСЕПРО, якщо вiдповiдна продукцiя є у "Перелiку продукцiї, що пiдлягає обов’язковiй сертифiкацiї в Українi", затвердженому наказом Держспоживстандарту України вiд 01. 02. 2005р. № 28, зареєстрованому в Мiнiстерствi юстицiї України 04. 05. 2005 р. за № 466/10746. При проектуваннi програмних i технiчних засобiв СРВО НС повиннi максимально використатися: - контрольнi вимiрювальнi прилади з унiфiкованими вихiдними сигналами (0÷5 мА, 4÷20 мА, iншi); - стандартнi процедури (звертання до електронної пошти, захист вiд несанкцiонованого доступу та iн.); - унiфiковане програмне забезпечення; - стандартнi протоколи обмiну GSM та CDMA каналiв; - стандартнi iнтерфейси (RS-232, RS-485, Е1 та iн.). Вимоги до функцiй (завдань), виконуваних СРВО НС рiвень реєстрацiї – заданий рiвень параметрiв, при перевищеннi яких результат вважається iстотно значимим i вимагає його архiвування. рiвень розслiдування – рiвень, при перевищеннi якого повиннi дослiджуватися причини появи даного результату. рiвень втручання – рiвень, при перевищеннi якого необхiдно виконувати захиснi заходи. Чисельнi значення контрольних рiвнiв i критичний час передачi iнформацiї вiд датчика монiторингу уточнюються на етапi створення проекту СРВО НС. Вимоги до видiв забезпечення СРВО НС Основу системи раннього виявлення НС повиннi складати датчики температури, тиску, рiвня рiдкого хлору в контейнерах, основу системи виявлення НС повиннi складати датчики–сигналiзатори загазованостi примiщень та навколишнього середовища хлором та приймально-контрольнi прилади. Технологiчнi датчики та сигналiзатори вказаних систем установитивiдокремлено вiд аналогiчних датчикiв промислової автоматики небезпечного обладнання. Система оповiщення працюючого персоналу про загрозу виникнення НС чи виникнення НС повинна складатися з приладiв, що дають спецiальнi звуковi сигнали, мовних сповiщувачiв та свiтлових покажчикiв, базової апаратури автоматичного включення оповiщення та мереж зв’язку. Система оповiщення населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками ОПН, повинна складатися зi спецiальних пристроїв мовного та вiзуального оповiщення. Для створення необхiдного рiвня безпеки на хлораторнiй «Миколаївводоканал», а також його персоналу та населення, яке перебуває в зонi можливого ураження, функцiї спiльно дiючих систем безпеки (систем пожежної, промислової автоматики, СРВО НС) повиннi доповнювати одна одну, не роблячи взаємного впливу, який би заважав працездатностi їх складових частин. Вони повиннi бути узгодженi з СРВО НС. Прiоритетними для виконання є вимоги, що забезпечують безпеку для життя та здоров'я людей. Технiчнi засоби ручного включення повиннi мати iндивiдуальнi написи (умовнi позначки) та iндивiдуальнi колiрнi оформлення. Аварiйнi, тривожнi сигнали вiд рiзних систем безпеки об'єкта, переданi для реєстрацiї автоматично, повиннi фiксуватися роздiльно. В системах безпеки рiзного функцiонального призначення, що вимагають рiзного реагування на сигнали аварiї та тривоги, що ними видаються, види й iнтенсивнiсть таких сигналiв повиннi бути рiзними. При цьому звуковi аварiйнi, тривожнi сигнали не повиннi перешкоджати використанню мовного, у т. ч. телефонного зв'язку. Колiрне оформлення - червоний сигнальний колiр: - сигнальнi лампи, що сповiщають про порушення технологiчного процесу або умов безпеки: "тривога", "несправнiсть" тощо, а також свiтловi покажчики системи оповiщення персоналу; Якщо устаткування пофарбоване лакофарбовими матерiалами червоного кольору, то поверхнi кришок (дверцят) фарбують у жовтий сигнальний колiр. У такий спосiб повиннi бути пофарбованi також ручнi сповiщувачi систем раннього виявлення НС та пристрої дистанцiйного пуску систем оповiщення людей. Написи на жовтому фонi виконуються фарбою чорного кольору. . На територiї та в примiщеннях встановлюються знаки вiдповiдно до ГОСТ 12. 4. 026, що показують мiсця розташування ручних сповiщувачiв СРВО НС. Автоматичнi датчики Вибiр конкретних автоматичних датчикiв уточнюється на етапiрозробки РД наСРВО НС. Автоматичнi датчики повиннi мати необхiдну чутливiсть, експлуатацiйну надiйнiсть та захищенiсть вiд перешкод. При установцi датчикiв забезпечити їх захист вiд перешкод та доступу стороннiх осiб. Автоматичнi датчики, що працюють у складi СРВО НС, повиннi мати засоби регулювання чутливостi в мiсцях установки тiльки за допомогою спецiального iнструмента. Засоби регулювання повиннi мати пристрої для опломбування. У мiсцях, де потрiбно контролювати наявнiсть людей у небезпечних зонах, передбачити вiдеокамери, сполученi iз системою вiдеонагляду. Ручнi сповiщувачi Ручнi сповiщувачi про небезпеку чи аварiю захистити вiд несанкцiонованого включення. Ручнi сповiщувачi розташувати в мiсцях розташування потенцiйно небезпечного обладнання таким чином, щоб вiдстань до них з будь-якого робочого мiсця не перевищувала40 м. Рiвень освiтленостi в мiсцi установки ручного сповiщувача має бути не менше10 лк. Ручний сповiщувач встановлювати на висотi 1,4 ± 0,2 м. чинниками не менше 5 м. Ступiнь захисту ручних сповiщувачiв прийняти вiдповiдно до вимог ПУЭ Вимоги до технiчних засобiв контролювання i реєстрацiї iнформацiї Приймально-контрольнi прилади та сигналiзатори датчика, вiд якого надiйшов сигнал тривоги. Приймально-контрольний прилад повинен роздiльно реєструвати сигнали “тривога” i “несправнiсть”. Для визначення датчика, що спрацював, використовувати адресованi сигнали. Адресацiя органiзовується як iз застосуванням адресної сигналiзацiї, так i з пiдключенням кожного датчика до окремого шлейфа безадресного приймально-контролювального приладу. Керування й контролювання функцiонування СРВО НС Технiчнi засоби керування й контролювання функцiонування СРВО НС визначаються їх цiльовим призначенням. Автоматичнi засоби керування й контролювання повиннi мати як дублювальнi, так i ручнi засоби. Засоби керування i контролювання захистити вiд можливих помилкових дiй персоналу. При виникненнi небезпечної (аварiйної) ситуацiї сповiщувачi (сигналiзатори), що включаються, не повиннi заважати дiям персоналу з реагування на дану ситуацiю. Система оповiщення персоналу й населення про НС на хлораторнiй «Миколаївводоканал» Передбачити максимальне використання наявної системи оповiщення ЦО пiдприємства при розробцi локальної системи оповiщення. Рiвень звукового сигналу тривоги повинен бути не менше 85 дБ(А) або на 15 дБ(А) вище рiвня будь-якого навколишнього шуму i його тривалiсть повинна бути бiльше 30 с. Цей мiнiмальний рiвень звукового сигналу тривоги повинен бути чутний у будь-якому мiсцi прогнозованої зони ураження згiдно ПЛАС. Пристрої оповiщення. Кiлькiсть i тип оповiщувачiв, що використовують, мають бути достатнiми, щоб створити рiвень звуку вiдповiдно до вимог пункту 4. 3. 2. 5. 1 дiйсного ТЗ. У будiвлях встановити по два оповiщувачi. Якщо мiж сповiщувачем та примiщенням знаходиться декiлька дверей, сповiщувачi встановити в кожному примiщеннi, щоб забезпечити гарантоване оповiщення персоналу. Мовна складовасистеми оповiщення. У разi використання мовної системи для оголошення тривоги виконати наступнi вимоги: -вiдповiдне повiдомлення, яке б автоматично вiдтворювалося у разi тривоги вiдразу ж або пiсля встановленого часу затримки, повинне бути записано заздалегiдь, передавання цього повiдомлення не повинна залежати вiд присутностi оператора; -усi повiдомлення повиннi бути ясними, короткими, однозначними; -усi iншi повiдомлення, - наприклад, обiдня перерва, початок або кiнець робочого дня, повиннi за своїм оформленням вiдрiзнятися вiд повiдомлення про тривогу, при чому сигнал тривоги повинен мати вищий прiоритет; -iнтервал часу мiж повторами повiдомлень про тривогу не повинен перевищувати30 с, а в разi, якщо використовується сигнал, що заповнює паузу, схожий на умовний сигнал, то перiод паузи повинен перевищувати 10 с; -при введеннi стану тривоги повинно вiдбуватися автоматичне вiдключення всiх аудiовходiв за винятком мiкрофонiв для передавання повiдомлень i пристроїв (або рiвноцiнний мовний генератор) передавання повiдомлення про тривогу; -якщо порядок дiї в разi аварiї вимагає, щоб повiдомлення передавалося людиною, то в її розпорядженнi повиннi бути два мiкрофони. Цi мiкрофони повиннi бути пiдключенi таким чином, щоб була можливiсть трансляцiї тiльки оголошень або вказiвок (тiльки для аварiйних ситуацiй). Доступ до "аварiйного" мiкрофона повинен бути можливий тiльки вповноваженому персоналу. Система оповiщення персоналу Територiя, яку охоплює система оповiщення персоналу, визначається зоною можливої аварiї на хлораторнiй згiдно ПЛАС. Система повинна мати змогу для керування: - дистанцiйно з робочих мiсць; - дистанцiйно з робочого мiсця, диспетчера тощо; - автоматично вiд сигналу системи аварiйної сигналiзацiї в разi виникнення загрози аварiї чи самої аварiї. Система повинна надсилати сигнал про запуск диспетчеру (черговому) об’єкта. Для оповiщення працюючого персоналу передбачити: мовнi оповiщувачi; свiтловi покажчики або iнформацiйнi табло. Звуковi оповiщувачi зблокувати iз свiтловими покажчиками та iнформацiйними табло. Кiлькiсть приладiв оповiщення визначити при проектуваннi, виходячи з планування примiщень, рiвня шуму та освiтлення. Доцiльнiсть установлення одночасно звукових та мовних оповiщувачiв, їх тип та марку визначити при проектуваннi СРВО НС. Територiя, яку охоплює локальна система оповiщення населення, визначається характером можливої аварiї i повинна бути не менше нiж визначений розрахунком радiус зони ураження заселених територiй або iнших пiдприємств, установ та органiзацiй згiдно ПЛАС у разi виникнення НС. До складу локальної системи оповiщення населення про НС повиннi входити: - вуличнi гучномовцi; - пристрої запуску електросирен та самi електросирени; · система централiзованого виклику; · устаткування для зберiгання заздалегiдь записаних речових повiдомлень та трансляцiї їх у разi необхiдностi; Передбачити мовнi оповiщувачi локальноїсистеми оповiщення населення на територiї, що перебувають у зонi ураження. Локальна система оповiщення населення повинна мати тiльки пристрої для ручного запуску диспетчером (черговим) насосної станцiї «Миколаївводоканал» чи iншою уповноваженою особою та черговим оперативної служби МНС України. -оперативних чергових аварiйних служб, пiдроздiлiв МНС України, структурних пiдроздiлiв з питань цивiльного захисту районної державної адмiнiстрацiй, райвiддiлу внутрiшнiх справ; -мiсцевих органiв виконавчої влади. Кiлькiсть вуличних гучномовцiв, виробничих гудкiв, електросирен, їх розмiщення та потужнiсть повиннi забезпечувати необхiдну гучнiсть у всiх мiсцях масового скупчення працiвникiв та населення. Гучномовцi не повиннi мати регуляторiв гучностi (за винятком абонентських гучномовцiв, розташованих у помешканнях населення), пiдключення їх до мережi слiд виконувати без роз'ємних пристроїв. Систему оповiщення та керування управлiнням заходами захисту необхiдно виконувати з урахуванням можливостi прямої трансляцiї мовного повiдомлення та керiвних команд через мiкрофон для оперативного реагування в разi змiни обстановки або порушення нормальних умов здiйснення заходiв захисту. Інформацiйнi табло повиннi мати звуковi пристрої, що привертають увагу до себе. Табло можуть вiдображати як текстову iнформацiю, так i покажчики напрямку виходу iз зони ураження. Вимоги до технiчних засобiв пульту централiзованого монiторингу та пультiв централiзованого спостереження Пульт централiзованого монiторингу НС, реєстрацiї цих повiдомлень та передачi сигналiв про НС в автоматичному режимi на ПЦС. ПримiщенняПЦМ повинно бути обмеженим для доступу стороннiх осiб та мати: · природне, штучне та аварiйне освiтлення. Норми освiтлення мають бути не меншими, нiж це передбачено ДБН В. 2. 5-13 для примiщень пожежних постiв; · природну вентиляцiю, а в разi необхiдностi - кондицiонери; · телефонний зв'язок та iншi засоби зв'язку, що обумовленi мiсцевими умовами; · систему фiксацiї розмов на наявних каналах зв'язку, аналогiчну тiй, що використовується в пiдроздiлах диспетчерських служб МНС України; · засоби iндивiдуального захисту; · первиннi засоби пожежогасiння; · автоматичну пожежну сигналiзацiю. ДляПЦМ, передбачити гарантований резерв станцiй та приймачiв монiторингу, а також комп'ютерної технiки з розрахунку не менше однiєї одиницi резервного блоку на кожнi десять робочих. При використаннi для ПЦМ каналiв iснуючих телефонних лiнiй їх кiлькiсть повинна становити не менше трьох. Передача iнформацiї вiд ПЦМ на ПЦС повинна бути забезпечена не менше нiж по двох, переважно дротяних, незалежних каналах. Програмне забезпечення ПЦМ повинно передбачати виконання таких функцiй: · приймання, обробку, реєстрацiю, зберiгання й передавання первинної оперативноїiнформацiї про спрацьовування установок аварiйної автоматики на захищених технологiчних блоках обєкта, їх несправнiсть та перiодичне тестування щодо визначенняпрацездатного стану; · надання iнформацiї про захищений ОПН (мiсцезнаходження, адреса, номери аварiйно- рятувальних частин, у районi виїзду яких знаходяться ОПН, пiд‘їзнi шляхи до ОПН, телефони оперативного (чергового) персоналу, небезпечнi чинники, що є на об'єктi, прiзвища, телефони (робочi й домашнi), адреси вiдповiдальних спiвробiтникiв Замовника,тощо); · iдентифiкацiю, реєстрацiю та зберiгання iнформацiї про реакцiю диспетчерiв (операторiв) на сигнали “аварiя” (“пожежа”), “передаварiйна ситуацiя”; · виключення можливостi усунення черговим персоналом або iншими особамиiнформацiї про повiдомлення, що надiйшли iз захищених об‘єктiв. Пульт централiзованого спостереження (ПЦС) Розташування ПЦС та пiдключення до нього виконується за погодженням з ГУ МНС в Миколаївськiй областi. Безпосередньо на ПЦСвиводити сигнали: “аварiя” (в залежностi вiд виду), “передаварiйна ситуацiя”, “запуск системи оповiщення”. Канали зв’язку мiж пультами централiзованого монiторингу та централiзованого спостереження. У якостi iнформацiйного каналу використати наявнi чи спецiальнi види зв’язку. Прiоритетними слiд уважати канали прямого дротяного або оптиковолоконного зв'язку.Іншi канали передачi iнформацiї слiд використовувати за вiдсутностi технiчної можливостi використання каналiв дротяного або оптиковолоконного зв'язку. Замовнику за участi Виконавця передбачити заключення договору на надання комунiкацiйних послуг з Адмiнiстратором системи контролю за функцiонуванням потенцiйно небезпечних об’єктiв МНС України. Комунiкацiйнi послуги повиннi передбачати пiдключення до мережi Адмiнiстратора та абонентське обслуговування, надання VPNIP- адреси для СРВО НС на хлораторнiй станцiї «Миколаївводоканалу» . Канали зв'язку та iншi складовi частини СРВО НС повиннi мати можливiсть їх тестування в ручному та автоматизованому режимах. Енергопостачання Реєстрацiя службової iнформацiї СРВО НС СРВО НС повинна мати засоби реєстрацiї службової iнформацiї (журнали, засоби ·проект СРВО НС, узгоджений та затверджений у встановленому порядку; ·паспорт СРВО НС; ·журнал облiку спрацювань СРВО НС; ·журнал облiку несправностей. Вимоги до лiнгвiстичного забезпечення Всi програмно-апаратнi комплекси СРВО НС повиннi мати єдине лiнгвiстичне забезпечення. Вимоги до програмного забезпечення (ПЗ) ПЗ повинне бути достатнiм для виконання функцiй СРВО НС, реалiзованих iз застосуванням засобiв обчислювальної технiки, а також мати засоби органiзацiї необхiдних процесiв обробки даних, що дозволяють вчасно виконувати всi функцiї в усiх режимах функцiонування. Спецiалiзоване програмне забезпечення (СПЗ) СРВО НС повинне являти собою комплекс програм i баз даних, якi забезпечують рiшення покладених вiдповiдних функцiональних завдань. СПЗ повинне розроблятися за єдиною iдеологiєю з урахуванням спiльностi завдань, розв'язуваних на рiзних рiвнях i в рiзних пiдроздiлах кожного рiвня. модифiкацiї, розвитку та нарощування. СПЗ повинне мати властивiсть прозоростi при роботi з базами даних i стандартними процедурами (звертання до електронної пошти, захист вiд несанкцiонованого доступу, видача повiдомлень у канал i т. п.). Якiсть програмних засобiв повинна бути досягнута наступними методами: - розробкою та контролем реалiзацiї структури програмного забезпечення; - використанням стандартних компонентiв для реалiзацiї функцiональних операцiй; - видiленням, як окремого компонента програмного забезпечення модулiв, якi виконують операцiї введення/виводу для конкретних пристроїв, стандартних програмних засобiв мережної пiдтримки; - використанням унiфiкованих процедур обробки порушень обчислювального процесу (збiй, переривання рiзних видiв); - надiйнiсть (у тому числi вiдновлення, наявнiсть засобiв виявлення помилок); - модифiкацiйнiсть; - модульнiсть побудови та зручнiсть в експлуатацiї. дiагностики технiчних засобiв СРВО НС та контролю за достовiрнiстю вхiдної та вихiдної iнформацiї. Загальносистемне програмне забезпечення ПЦМ- операцiйна система ОС Microsoft Windows 2000 ХР. Вимоги до iнформацiйного забезпечення Інформацiйне забезпечення СРВО НС повинне: - являти собою сукупнiсть екранних форм для введення iнформацiї, завдань, вихiдних документiв, СРВО НС протоколiв iнформацiйного обмiну та форматiв повiдомлень; - збирати в режимi реального часу статистичну iнформацiю про об’єкти i територiї монiторингу; - видачу довiдок про дiї кожного оператора за вiдповiдний перiод, чергової змiни та iнших осiб на вимогу. Таблиця 3. 1. Експлуатацiйна документацiя, яку Розробник передає Замовниковi Тверда копiя, кiлькiсть комплектiв 1 Формуляр 1 3 Програма й методика випробувань 3 Посiбник адмiнiстратора * * Твердi копiї в складi проектно-кошторисної документацiї Посiбник оператора * Посiбник користувача * Доступ до iнформацiйних ресурсiв повинен надаватися користувачам СРВО НС з урахуванням їх повноважень. Залежно вiд типу запиту, користувачi повиннi мати змогу одержувати електроннi документи, файли з результатами обробки запиту (текстовi та графiчнi файли даних, спецiальним чином пiдготовленi та обробленi фахiвцями звiтнi матерiали i т. п.). Система класифiкацiї та кодування повинна вiдповiдати наступним вимогам: - нормативним документам i системi класифiкацiї, прийнятої в Українi; - зручностi опису, класифiкацiї, кодування та використання; - можливостi доповнення класифiкаторiв i кодiв у процесi розробки та експлуатацiї. Унiфiкованi форми документiв у системi документацiї повиннi задовольняти наступним вимогам: - забезпечувати зручнiсть (наочнiсть) форм документiв для вiзуального сприйняття; - придатностi форм використовуваних документiв до машинної обробки; - наявностi єдиних правил створення та оформлення документiв; - допускати змiни форм вхiдних i вихiдних документiв у процесi розробки та експлуатацiї СРВО НС. СРВО НС повинна коректно накладатися на iснуючу систему оповiщення, розширюючи та полiпшуючи її функцiональнi можливостi. Перелiк основної та додаткової лiтератури 1. Конституцiя України вiд 28 червня 1996 р. К.: Юрiнком, 1996. 2. Розпорядження КМУ вiд 04. 03. 2004 р. №109-р.„Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповiщення та iнформатизацiї МНС на 2004-2010 роки”. зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 05. 07. 2006 р. за № 785/12659. 4. „Про затвердження Технiчного рiшення побудови комп’ютеризованої системи контролю за функцiонуванням потенцiйно небезпечних об’єктiв”. Наказ МНС Українивiд 24. 05. 2007 р. № 370. 5. „Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповiщення та iнформатизацiї МНС на 2004-2010 роки”. Розпорядження КМУ вiд 04. 03. 2004 р. №109-р. 6. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. ГОСТ 34. 602-89 7. Копылов В. А. Информ. право. М., 1997; Держ. управлiння: теорiя i практика. К, 1998; 8. Горьовий Л. Є. [та iн]. Комп'ютеризована система iнформ. -аналiт. забезпечення законотв. та правозастос. дiяльностi. К, 1998; 9. Селiванов А. М, Семко В. В. Правовi питання iнформатизацiї держ. регулювання пiдприємництва в Українi. «Право України», 1998, № 11. 10. Іванов В. Ф. Законод. забезпечення механiзму доступу до iнформацiї (зарубiж. досвiд). К, 1997; Зак-во України про iнформацiю. К, 1998; 11. Костецька Т. А. Право на iнформацiю в Українi. К, 1998. 12. "Інформацiйнi системи в економiцi "Автоматизованi iнформацiйнi технологiї в банкiвськiй дiяльностi / Пiд ред. Г. А. Тiторенко. - М.: Фiнстройiнформ, 1998. 15. Автоматизованi iнформацiйнi технологiї в економiцi // Пiд ред. Г. А. Тiторенко. - М.: ЮНІТІ., 2002. - 399 с. 16. Андрєєв а. А. Автоматизованi iнформацiйнi технологiї в економiцi. План-конспект лекцiйного курсу. Мiжнародний iнститут економiки i права, 1997. - 46 с. 17. Банки i банкiвська справа/ Пiд ред. І. Т. Балабанова. - Спб.: Пiтер, 2001. 18. Глазирiна І. Б.,супонiн А. Д., Худенко т. Н. Сучаснi iнформацiйнi технологiї i мережi. Навчальний посiбник для студентiв вузiв. - М.: Вид-во сучасного гуманiтарного унiверситету, 2000. - 86 с. 19. Інформатика. Енциклопедичний словник для початкiвцiв. М.: Педагогiка Прес, 1994. - 352 с. 20. Інформацiйнi системи в економiцi / Пiд ред. В. В. Дика. - М.: Фiнанси i статистика, 1998. 21. Комп'ютернi технологiї обробки iнформацiї. Пiд ред. Назарова с. В. М.: "Фiнанси i статистика", 1995. - 248 с. 22. Корнєєв i. К., Машурцев в. А. Інформацiйнi технологiї в управлiннi. - М: ІНФРА-М, 2001. - 158 с. 23. Шафрiн Ю. Основи комп'ютерної технологiї. Навчань. допомога для 7-11 кл. М.: ABF, 1996. - 560 с. 24. Бухвалов А. В. и др. Финансовые вычисления для профессионалов. - СПб.: БХВ-Петербург, 2001. -320с. 25. Гарнаев А. Ю. Excel, VBA, Internet в экономике и финансах. - СПб.: БХВ-Петербург, 2001. - 816с. 26. Евдокимов В. В. и др. Экономическая информатика. Учебник для вузов. Под ред. Д. э. н., проф. В. В. Евдокимова. – СПб.: Питер, 1997. – 592с. 27. Згуровський М. З., Коваленко І.І., Мiхайленко В. М. Вступ до комп’ютерних iнформацiйних технологiй: Навч. посiб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту (фiнанси, iнформ. системи, менеджм. i бiзнес), 2000. - 265 с. 29. Карлберг, Конрад. Бизнес-анализ с помощью Excel.: Пер с англ. - К.: Диалектика, 1997. - 448с. 30. Лук‘янова В. В. Комп‘ютерний аналiз даних: Посiбник. – К.: Видавничий центр „Академiя”, 2003. – 344с. (Альма-матер)