Графiчний iнтерфейс користувача Linux
натему:
”Графiчний iнтерфейс користувача Linux”
План
Менеджери вiкон. 4
Менеджери дисплея. 6
Використана лiтература. 12
Система X Window
Змiст теми: Знайомство з графiчним iнтерфейсом користувача Linux, призначення менеджерiв вiкон, менеджерiв дисплея, а також iнших складових системи X Window.
Теоретичнi вiдомостi
Система X Window версiї 11 (далi X Window або Х11) – це бiблiотека графiчних програм, що використовується для створення графiчного iнтерфейсу користувача в операцiйнiй системi Linux.
В основу X Window покладена мережна архiтектура типу “клiєнт-сервер”, проте її реалiзацiя вiдрiзняється вiд загальноприйнятих уявлень. В функцiї Х-клiєнта, який може знаходитись на будь-якiй машинi комп’ютерної мережi, входить обробка даних, тобто виконання будь-якої конкретної задачi. Х-сервер приймає запити вiд користувача, вiдсилає їх Х-клiєнту, а потiм вiдображає на дисплей користувача отриманi вiдповiдi вiд Х-клiєнта. Саме тому Х-сервер повинен працювати на локальному комп’ютерi, вiдображаючи iнформацiю користувачевi, в той час як Х-клiєнт може знаходитись на будь-якiй машинi, пiдключенiй до мережi. До одного Х-клiєнта можуть надходити запити вiд рiзних користувачiв, тобто Х-клiєнт стає спiльно використовуваним ресурсом. Така клiєнт-серверна архiтектура дозволяє взаємодiяти програмам, якi працюють пiд керуванням рiзних операцiйних систем i на рiзних апаратних платформах.
X Window орiєнтована не тiльки на мережi, в багатьох випадках Х-сервер i Х-клiєнт знаходяться на одному комп’ютерi. Наприклад, якщо запустити на виконання програму xcalc, тодi головна програма системи X Window, що знаходиться в каталозi /usr/X11R6/bin/X, виконує роль Х-сервера, а програма xcalc – роль Х-клiєнта. Є велика кiлькiсть рiзноманiтних Х-клiєнтiв, найважливiшими з яких є такi:
- менеджери дисплея;
- менеджери вiкон;
- стандартнi програми (калькулятор, годинник i т. д.)
В Linux, як i в Unix, на одному комп’ютерi є 7 умовних консолей (консоль – це сукупнiсть “клавiатура + дисплей”). Пiсля завантаження Linux користувач попадає в одну з консолей, а потiм вiн може перемикатися мiж рiзними консолями i працювати в будь-якiй з них. В перших шести консолях реалiзований текстовий режим роботи, а в сьомiй консолi працює Х-сервер. Для переходiв iз текстової консолi в будь-яку iншу консоль необхiдно натиснути комбiнацiю клавiш <Alt> + <Fz> (де z=1,2,…,7), а для переходу з графiчної консолi потрiбно натиснути комбiнацiю клавiш <Ctrl> + <Alt> + <Fz>, де z=1,2,…,6.
Менеджер вiкон (iнша назва – диспетчер вiкон, адмiнiстратор вiкон) – це Х-клiєнт, який дає можливiсть керувати вiкнами прикладних i системних програм: змiнювати їх розмiри, перемiщати по екрану, згортати вiкна в пiктограму i виконувати багато iнших функцiй. На основi менеджерiв вiкон реалiзованi найбiльш складнi програмнi продукти графiчного iнтерфейсу Linux – робочi столи GNOME та KDE. Проте, менеджери вiкон можуть працювати i самостiйно, забезпечуючи мiнiмальний набiр послуг з керування вiкнами.
Свої функцiї менеджери вiкон реалiзують через меню. В бiльшостi вiконних адмiнiстраторiв вiдсутня панель головного меню зверху екрана: замiсть цього використовується висхiдне меню, яке викликається пiсля натиснення кнопки мишi на вiльному мiсцi екрана. Вiдкривши меню, необхiдно, не вiдпускаючи кнопку, перемiстити курсор на потрiбний пункт меню i лише потiм вiдпустити кнопку.
Розглянемо можливостi менеджерiв вiкон на прикладi менеджера twm (tab window manager). Завдяки малому розмiру i зручностi в використаннi twm до цих пiр широко використовується. За його допомогою легко вивчати основнi функцiї менеджерiв вiкон: перемiщення вiкон програм, змiна розмiрiв вiкон, згортання вiкна в пiктограму, виконання команд мишi i клавiатури, запуск на виконання Х-клiєнтiв. Головне меню менеджера twm має такий вигляд:
Twm
Iconify
Move
Raise
Lower
-----------
Focus
ShowIconmgr
HideIconmgr
---------------
Xterm
------------- -
Kill
Restart
Exit
виконати ще яку-небудь дiю. За допомогою пункту меню Kill можна зняти з виконання Х-клiєнта.
До найбiльш вiдомих менеджерiв вiкон в Linux можна також вiднести: fvwm, fvwm2, fvwm95, kwin, Enlightenment, sawfish, mvm.
Для робочого стола KDE основним менеджером вiкон є kwin. Для робочого стола GNOME ранiше базовим адмiнiстратором вiкон був Enlightenment (або просто Е), а тепер його замiнив sawfish.
Менеджер дисплея вкликається автоматично при завантаженнi системи X Window. Цей Х-клiєнт вiдповiдає за реєстрацiю користувачiв в системi. Таким чином, при введеннi login та пароля, ми взаємодiємо саме iз менеджером дисплея.
менеджера дисплея, який за замовчуванням запускається пiд час початкового завантаження, визначається сценарiєм оболонки prefdm. Цей сценарiй звертається до файла desktop iз каталога /etc/sysconfig. Знаючи мову програмування оболонки bash, корисно проаналiзувати такий фрагмент сценарiю prefdm.
if [- f /etc/sysconfig/desktop] ; then
. /etc/sysconfig/desktop
"$DISPLAYMANAGER" = GNOME] ; then
preferred=gdm
elif ["$DISPLAYMANAGER" = KDE] ; then
"$DISPLAYMANAGER" = XDM] ; then
preferred=xdm
fi
fi
Неважко зрозумiти iз наведеного фрагмента сценарiю, що вибiр менеджера дисплея здiйснюється в залежностi вiд того, яке ключове слово мiститься у файлi desktop: GNOME, KDE або XDM.
Змiст теми: Основнi функцiї робочого стола, знайомство iз робочими столами GNOME i KDE, вивчення графiчної оболонки Konqueror, найпростiшi операцiї настроювання екрана дисплея, настроювання панелi задач робочого стола.
Теоретичнi вiдомостi
1 Загальнi вiдомостi про робочi столи користувача в Linux
Робочий стiл – це графiчний iнтерфейс користувача з операцiйною системою. Робочий стiл дозволяє:
переглядати в графiчному режимi файлову систему i виконувати всi операцiї над файлами (копiювання, перейменування, вилучення тощо);
розмiщувати ярлики файлiв i каталогiв (папок) для швидкого доступу до них;
розмiщувати ярлики принтерiв для прискорення початку друку;
зiставляти програми з файлами певного типу для їх автоматичного запуску.
Як правило, робочий стiл мiстить панель задач, на якiй розташовуються кнопки ярликiв, меню, програм i аплетiв. Аплет – це невеличка вбудована програма для роботи i контролю за станом системи (наприклад: годинник, калькулятор i т. д.). Зазвичай панель задач реалiзована у виглядi рядка в нижнiй частинi екрана, хоча в бiльшостi випадкiв передбачена можливiсть її перемiщення до будь-якої сторони екрана.
Характерною особливiстю робочих столiв в Linux, яка вiдсутня у Windows, є можливiсть працювати з багатьма вiртуальними робочими столами. На кожному iз них може розташовуватись свiй набiр ярликiв та вiдкритих вiкон працюючих програм. Кожен вiртуальний робочий стiл може мати свою гаму кольорiв i рисункiв, тобто цi столи функцiонують незалежно один вiд одного.
входить також змiна кiлькостi вiртуальних столiв.
З точки зору ОС робочий стiл - це набiр Х-клiєнтiв та бiблiотек для створення графiчного iнтерфейсу користувача iз системою. Серед Х-клiєнтiв найважливiшими є менеджери дисплеїв та менеджери вiкон. Кожний робочий стiл має свiй конкретний менеджер дисплея та конкретний менеджер вiкна, тобто вони орiєнтованi тiльки на свiй робочий стiл.
Найбiльш вiдомим робочим столом є KDE (K Desktop Environment – робочий стiл К). Авторськi права на цей робочий стiл належать фiрмi Trolltech.
Головна перевага KDE – забезпечення єдиного стандарту для всiх його складових частин i програм на основi об’єктно-орiєнтованого пiдходу. В KDE всi елементи трактуються як об’єкти, до яких можна отримати доступ i виконати з ними певнi дiї.
KDE пропонує користувачевi весь спектр можливостей для керування зовнiшнiм видом i функцiональними можливостями системи. Можна коректувати дуже багато речей – загальний фон робочого стола, вигляд кнопок та ярликiв, вмiст панелi або меню запуску програм та багато iншого. Для операцiй настроювання робочого стола є спецiальний Центр Керування (Control Center), який дуже нагадує Панель керування у Microsoft Windows.
Завдяки використанню об’єктної графiчної бiблiотеки Qt, дотримується єдиний стиль при створеннi кнопок, меню, перемикачiв та iнших атрибутiв вiкон. Наприклад, у всiх програмах KDE в правiй частинi меню розташована опцiя виклику довiдки. Вся довiдкова система витримана в єдиному форматi та стилi. У всiх програмах, кнопки, що виконують однаковi функцiї, позначаються однаковими пiктограмами. На перший погляд, це може здатись дрiбницями. Але така однотипнiсть сприяє швидкому засвоєнню нових програм, адже не завжди є можливiсть детального опису призначення кожного елементу.
Важливою перевагою KDE є повна пiдтримка всiма його програмами нацiональних стандартiв. Засоби багатомовної пiдтримки вбудованi безпосередньо в KDE, разом iз документацiєю i файлами довiдки.
На сьогоднiшнiй день iснує велика кiлькiсть програмних пакетiв, спецiально створених для KDE. Бiблiотеки KDE i Qt, якi використовують мову С++, стають основою для розробки нових сучасних програм.
Найважливiше є те, що наявнiсть однiєї фiрми-розробника означає високу ступiнь вiдповiдальностi за свiй програмний продукт, тобто високу надiйнiсть роботи KDE.
KDE – це великий проект, до складу якого в стандартному дистрибутивi входить бiльше сотнi програм. Варто запам’ятати лише декiлька iз них, якi є немов би “вiзитною карткою” KDE: менеджер дисплея kdm, менеджер вiкна kwin, файловий менеджер Konqueror. Необхiдно вiдзначити, що в кожнiй новiй версiї Linux розширюються функцiї Konqueror, поступово перетворюючи його iз простого файлового менеджера в потужну графiчну оболонку.
3 Робочий стiл GNOME
Робочий стiл GNOME був розроблений дещо пiзнiше, як альтернатива KDE. Основною причиною появи GNOME було побоювання, що фiрма Trolltech має право заборонити вiльне розповсюдження свого KDE. І хоча цього поки що не сталось, все ж був створений мiжнародний проект для розробки графiчного iнтерфейсу, який повнiстю пiдпадає пiд дiю загальної лiцензiї GPL (тобто для вiльного розповсюдження). Про це свiдчить i сама назва нового робочого столу: GNOME - GNU Network Obect Model Environment (GNU – GNU’s Not Unix). Цей комплекс програм став по сутi результатом спiвпрацi багатьох програмiстiв-ентузiастiв та фiрм зi всього свiту. З 2000 року координує всi роботи органiзацiя GNOME Foundation.
В GNOME основний наголос було зроблено на гнучкiсть, швидке оновлення компонентiв, неповторнiсть. Хоча цей робочий стiл бiльш динамiчний, його компоненти, створенi рiзними авторами, не завжди детально протестованi на предмет спiльного користування. З однiєї сторони, це полегшує налагодження GNOME, а з iншої – ускладнює сумiснiсть рiзноманiтних компонентiв системи.
GNOME менш iнтегрований порiвняно з KDE, бiльше орiєнтований на стандарт Open Source.
менеджером дисплея є gdm, а графiчною оболонкою, яка включає файловий менеджер - Nautilus.
З розвитком KDE i GNOME стало ясно, що вони будуть мiж собою конкурувати. Проте, i розробники KDE, i розробники GNOME прямують до того, щоб всi вказанi розбiжностi були непомiтними для користувача i перехiд вiд одного робочого столу до iншого не викликав великих проблем.
- наявнiсть панелi задач iз кнопками для швидкого виклику необхiдних програм або виконання налагоджувальних операцiй;
- пiдтримка технологiї drag-and-drop для копiювання, створення посилань, перемiщення або вилучення файлiв i пристроїв;
- наявнiсть пейджера для перемикання мiж рiзними вiртуальними робочими столами.
Якщо на комп’ютерi було iнстальовано обидва розглянутих робочих столи, тодi для переходу вiд одного робочого стола до iншого необхiдно спочатку ввести команду
switchdesk,
Змiнити вмiст цього файла може тiльки адмiнiстратор.
Використана лiтература
1. Топхем Д., Чыонг Х. В. Юникс и Ксеникс. - М.: Мир, 1988. - 392 с.
3. Скловская С. Команды Linux: Справочник. - К.: “ДиаСофт”, 2001. - 688 с.
4. Глушаков С. В., Сурядный А. С. Linux для дома и офиса: Учебный курс. - Харьков: Фолио, 2002. – 389 с.
| 
