Забезпечувальнi пiдсистеми. Призначення та склад забезпечувальних пiдсистем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Бердичiвський полiтехнiчний коледж
Контрольна робота
"
(варiант №4)
Виконав:
студент групи Пзс-604
Горпини Олександр Олександрович
Перевiрив:
викладач
Куропаткiн Сергiй Гаврилович
Змiст
2. Склад i змiст робiт на стадiях впровадження, експлуатацiї i супроводження проекту ІС
3. Показники оцiнки ефективностi i вибiр варiантiв органiзацiї процесiв обробки даних
Список використаної лiтератури
1. Забезпечувальнi пiдсистеми. Призначення та склад забезпечувальних пiдсистем
Компонент (пiдсистема) ІС - це її частина, що видiлена за зазначеною ознакою або сукупнiстю ознак i розглядається як одне цiле. Компоненти комп'ютерної ІС за своїм призначенням передусiм подiляються на забезпечуючи i функцiональнi. Забезпечуючи мiстять у собi органiзацiйне, методичне, технiчне, математичне, програмне, iнформацiйне, лiнгвiстичне, правове та ергономiчне забезпечення.
До органiзацiйного забезпечення належить сукупнiсть документiв, що описують технологiю функцiонування ІС, методи вибору i застосування користувачами технологiчних прийомiв для i одержання конкретних результатiв при функцiонуваннi ІС.
яка вiдiграє також роль продукту працi. За особами працi є рiзнi технiчнi засоби ІС, якi виконують функцiї технiчного забезпечення. Таку саму функцiю певною мiрою виконують засоби математичного i програмного забезпечення. Що ж до самої працi, то, природно, кадри спецiалiстiв також потрiбнi будь-якiй ІС.
Інформацiйне забезпечення мiстить у собi не лише iнформацiйнi ресурси як предмет працi та iнформацiю як продукт працi, а й засоби i методи ведення усiєї iнформацiйної бази - об'єкта управлiння.
Отже, до iнформацiйного забезпечення належать також методи класифiкацiї i кодування iнформацiї, способи органiзацiї нормативно-довiдкової iнформацiї, побудови банкiв даних, зокрема побудови i ведення iнформацiйної бази i т. iн.
Технiчне забезпечення об'єднує сукупнiсть усiх технiчних засобiв, використовуваних при функцiонуваннi комп'ютерної ІС.
До математичного забезпечення вiднесено сукупнiсть математичних методiв, моделей i алгоритмiв розв'язування задач, якi застосовуються в ІС; моделi та алгоритми, що входять до цього забезпечення як iнструмент подальшої розробки програмних засобiв. Моделi системи управлiння та об'єкта автоматизацiї належать звичайно до органiзацiйного забезпечення.
Програмне забезпечення являє собою сукупнiсть програм на носiях даних i програмних документiв, якi призначенi для вiдлагодження, функцiонування i перевiрки робото здатностi ІС.
Лiнгвiстичне забезпечення мiстить сукупнiсть засобiв i правил формалiзацiї природної мови, якi використовуються при спiлкуваннi користувачiв та експлуатацiйного персоналу ІС з комплексом засобiв автоматизацiї при функцiонуваннi ІС.
До правового забезпечення належить сукупнiсть правових норм, якi регламентують правовi вiдносини при функцiонуваннi ІС та юридичний статус результатiв такого функцiонування.
Методичне забезпечення мiстить у собi сукупнiсть документiв, якi описують технологiю функцiонування ІС, методи вибору i застосування користувачами технологiчних прийомiв для одержання конкретних результатiв при функцiонуваннi ІС.
Функцiональний пiдхiд до структури ІС дає змогу видiлити пiдсистеми (компоненти) при рiзному визначеннi поняття "функцiя управлiння". Найбiльшого поширення набуло створення функцiональних пiдсистем за ознакою управлiння об'єктами (елементами) виробничого процесу i за ознакою стадiй управлiння.
Так, у першому випадку формуються функцiональнi пiдсистеми, наприклад, управлiння технiчною пiдготовкою виробництва, Основним виробництвом, допомiжним виробництвом, матерiальними ресурсами, трудовими ресурсами i т. iн.
(АСДС) передбаченi функцiональнi пiдсистеми статистики промисловостi, сiльського господарства, капiтального будiвництва i т. iн. У функцiональнiй структурi АСДС неначе повторюється склад функцiональних пiдроздiлiв Мiнiстерства статистики України.
У другому випадку з позицiй стадiй управлiння видiляються функцiональнi пiдсистеми прогнозування, перспективного планування оперативного управлiння, бухгалтерського облiку i т. iн.
Перелiк таких функцiональних пiдсистем у рiзних ІС неоднаковий. Певною мiрою це пояснюється вiдсутнiстю єдиного погляду на склад функцiй управлiння в народному господарствi.
Що ж до призначення будь-якої функцiональної пiдсистеми ІС, то воно єдине - розв'язання економiчних задач прийняття управлiнських рiшень, що базується на результатах обробки даних.
Задача в комп'ютернiй ІС або задача обробки даних визначається як функцiя чи її частина, що являє собою формалiзовану сукупнiсть автоматичних дiй, виконання яких приводить до результатiв заданого виду. Наприклад, задачею в АСУП може бути нарахування вiдрядної заробiтної плати бригадi, облiк розрахункiв з постачальниками сировини, облiк валютних операцiй i т. iн.
Подальшим розвитком iнформацiйних систем в економiцi країни є створення АСУ на основi iдеологiї автоматизованих банкiв даних. Це другий етап створення ІС, який розпочався 1972 року, коли вперше до плану на восьму п'ятирiчку було внесено питання розвитку економiки i створення АСУ. Розширилися технiчна та програмна бази АСУ, що позначилося на урiзноманiтненнi варiантiв їх побудови з орiєнтуванням на окремi класи та. моделi ЕОМ, включаючи мiн - та мiкрокомп'ютери. Зросла також багатоварiантнiсть ІС у зв'язку зi збiльшенням кiлькостi технологiчних режимiв експлуатацiї ЕОМ та всього комплексу технiчних засобiв, зокрема почалося запровадження дiалогового режиму та режиму телеобробки даних.
Проте вiдмiннiсть iнформацiйних систем другого поколiння (1972-1986 рр), якi в iноземнiй лiтературi називались управлiнськими (адмiнiстративними) iнформацiйними системами, вiд ІС першого поколiння (див. рис. 3) полягає в тому, що першi мали спiльне iнформацiйне забезпечення усiх задач - базу даних. Органiзацiя єдиної бази даних стала можливою лише завдяки тому, що були створенi спецiальнi програмнi продукти - системи правлiння базами даних (СУБД). Основне призначення СУБД створення та пiдтримка в актуальному станi бази даних, а також зв'язок її з програмами розв'язування економiчних задач (прикладнi програми користувачiв).
У серединi 80-х рокiв був нагромаджений значний досвiд створення та використання iнформацiйних систем органiзацiйного управлiння. Так, 1988 року функцiонувало близько 6000 АСУ рiзних рiвнiв та проблемної орiєнтацiї, у тому числi 2600 АСУ пiдприємств i об'єднань - АСУП. Створено значну кiлькiсть автоматизованих систем управлiння технологiчними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцiй та технологiй (САПР).
Економiчна ефективнiсть багатьох дiючих АСУ дуже значна. Середнє значення рiчного економiчного ефекту АСУ становило 640 тис. крб., а коефiцiєнт економiчної ефективностi капiтальних вкладень досягав 0,88.
Крiм прямого економiчного ефекту впровадження АСУ мало великий вплив на змiну характеру дiяльностi управлiнського персоналу. Пiдвищилась оперативнiсть, наукова обґрунтованiсть та об'єктивнiсть сприйманих управлiнських рiшень; виникла можливiсть розв'язувати принципово новi економiчнi задачi, якi до впровадження ІС не розв'язувалися апаратом управлiння; збiльшився час на творчу роботу працiвникiв за рахунок скорочення обсягiв виконання рутинних операцiй вручну; у результатi автоматизацiї процесiв iнформацiйного обслуговування пiдвищилася iнформованiсть управлiнського персоналу.
Проте докорiнних змiн у полiпшеннi якостi управлiння об'єктами господарювання не вiдбулося. Досвiд функцiонування ІС першого i другого поколiнь виявив у них низку серйозних недолiкiв.
1. Значна кiлькiсть функцiй управлiння економiкою, що стосується неструктурованих i слабо структурованих процедур, залишилась без комп'ютерної пiдтримки. По сутi в АСУ вирiшенi задачi щодо жорстких детермiнованих алгоритмiв, якi не притаманнi керiвним структурам.
3. Чiтка централiзацiя обробки iнформацiї в дiючих АСУ не давала змоги здiйснювати процеси оперативного управлiння i регулювання в реальному масштабi часу.
4. Недостатня кiлькiсть оптимiзацiй них задач у складi АСУ 5% у середньому) пояснюється незацiкавленiстю користувачiв у застосуваннi оптимiзацiй них методiв; вiдсутнiстю надiйної та вигiдної iнформацiї для використання оптимiзацiй них розрахункiв неможливiстю та недоцiльнiстю впровадження локальних оптимiзацiйних задач.
5. В АСУ, як правило, вiдсутнi замкненi комплекси задач управлiння (планування, облiку, аналiзу, регулювання). Рiзнi типи АСУ (АСУП, САПР, АСУ ТП) дiяли на об'єктах господарювання автономно, без взаємозв'язку.
6. Системи не забезпечували оперативної взаємодiї з ЕОМ керiвникiв рiзних рiвнiв. Пакетний режим функцiонування АСУ (як основний) не давав змоги створювати системи пiдтримки прийняття управлiнських рiшень, що передбачають можливiсть вибору альтернативного рiшення.
7. Упровадження систем не супроводжувалося необхiдною перебудовою органiзацiйних структур управлiння в умовах використання автоматизованої обробки даних.
Зазначенi недолiки ІС першого i другого поколiнь спонукали до пошукiв сучаснiших форм та методiв їх проектування, розробки концептуальної основи ІС нового поколiння.
Тому наступний етап створення iнформацiйних систем (по-% вся приблизно iз середини 80-х рокiв) характеризується створенням iнтегрованих систем. Це багаторiвневi iєрархiчнi автоматизованi системи управлiння, якi забезпечують комплексну автоматизацiю останнього на усiх рiвнях.
Складнiсть функцiонування таких великих соцiально-економiчних систем, як народне господарство України, зумовлює неможливiсть реалiзацiї процесу управлiння з допомогою однiєї або кiлькох локальних АСУ. З цiєю метою потрiбний комплекс (груп) АСУ, кожна з яких забезпечує вирiшення своїх функцiональних задач управлiння. При цьому йдеться не просто про об'єднання i зв'язок локальних АСУ мiж собою, а про забезпечення iнформацiйного дiалогу мiж ними та доступу однiєї АСУ до iнформацiйних баз iнших АСУ.
Отже, iнтегрована автоматизована система управлiння (ІАСУ) доки розглядатися як iєрархiчно органiзований комплекс органiзацiйних методiв, технiчних, програмних, алгоритмiчних i iнформацiйних засобiв, якi мають модульну структуру i забезпечують наскрiзне узгоджене управлiння матерiальними та iнформацiйними потоками об'єкта управлiння.
Центральним поняттям в iнтегрованих АСУ є поняття "iнтеграцiя". Інтеграцiю (рис. 4) можна визначити як спосiб органiзацiї окремих компонентiв в одну систему, що забезпечує узгоджену i цiлеспрямовану їх взаємодiю, зумовлюючи велику ефективнiсть функцiонування усiєї системи. Інтеграцiю в АСУ можна розглядати в кiлькох аспектах: функцiональному, органiзацiйному, iнформацiйному, програмному, технiчному, економiчному. (див. рис).
Інтеграцiя - спосiб органiзацiї окремих компонентiв в одну систему, яка забезпечує узгоджену i цiлеспрямовану їх взаємодiю.
Функцiональна - єднiсть цiлей та узгодженiсть критерiїв i процедур виконання господарських i технологiчних функцiй для досягнення поставленої мети.
Органiзацiя - рацiональної взаємодiї персоналу управлiння на рiзних рiвнях iєрархiї ІАСУ
Інформацiйна - єдиний комплексний пiдхiд до створення i ведення iБ усiєї системи i її компонентiв на основi одного ТП збору i обробки iнформацiї.
Програмна - використання узгодженого i взаємопов'язаного комплексу моделей, алгоритмiв i програм для забезпечення спiльного функцiонування ІАСУ
Технiчна - використання єдиного КТС, АРМ, спецiальних i локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподiлену ОМ
Економiчна - забезпечення цiлеспрямованого i узгодженого функцiонування усiх компонентiв ІАСУ
Функцiональна iнтеграцiя забезпечує єднiсть цiлей та узгодження критерiїв i процедур виконання виробничо-господарських та технологiчних функцiй, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основою функцiональної iнтеграцiї є оптимiзацiя функцiональної структури всiєї системи, декомпозицiя системи на локальнi частини (пiдсистеми), формалiзований опис функцiй кожної пiдсистеми та протоколи взаємодiї пiдсистем.
Органiзацiйна iнтеграцiя полягає в органiзацiї рацiональної взаємодiї персоналу управлiння на рiзних рiвнях iєрархiї ІАСУ i рiзних локальних її пiдсистем, що зумовлює узгодження дiй персоналу в напрямку досягнення поставлених цiлей та погодженiсть управлiнських рiшень.
Інформацiйна iнтеграцiя передбачає єдиний комплексний пiдхiд до створення й ведення iнформацiйної бази усiєї системи та її компонентiв на основi одного технологiчного процесу збору, зберiгання, передачi та обробки iнформацiї, який забезпечує узгодженi iнформацiйнi взаємодiї всiх локальних АСУ та пiдсистем ІАСУ.
Програмна iнтеграцiя мiститься у використаннi узгодженого та взаємопов’язаного комплексу моделей, алгоритмiв i програм для забезпечення спiльного функцiонування всiх компонентiв ІАСУ.
Технiчна iнтеграцiя - це використання єдиного комплексу сумiсних обчислювальних засобiв, автоматизованих робочих мiсць спецiалiстiв та локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподiлену обчислювальну систему, яка забезпечує автоматизовану реалiзацiю всiх компонентiв ІАСУ.
Економiчна iнтеграцiя є узагальнюючим комплексним показником iнтеграцiї системи i полягає в забезпеченнi цiлеспрямованого та узгодженого функцiонування усiх компонентiв ІАСУ для досягнення найбiльшої ефективностi функцiонування усiєї системи.
Сучасний етап розробки iнформацiйних систем в економiцi країни характеризується створенням ІС нового поколiння, до яких належать експертнi системи, системи пiдтримки прийняття рiшень, iнформацiйно-пошуковi системи, системи зi штучним iнтелектом.
Основою створення таких систем є децентралiзацiя структурної мають перспективнi та поточнi плани розвитку країни, ведуть ІАСУ та органiзацiя розподiльної обробки iнформацiї.
Технiчною передумовою створення таких систем є значне поширення персональних ЕОМ. Цi машини характеризуються низькою вартiстю, невеликими габаритами, пiдвищеною надiйнiстю, простотою в обслуговуваннi та експлуатацiї, що дає змогу наблизити їх до мiсць виникнення та використання iнформацiї, подiлити їх за окремими сферами функцiональної дiяльностi.
Органiзацiйною передумовою виникнення таких систем стали процеси децентралiзацiї управлiння, що вiдбуваються в країнi.
3. Показники оцiнки ефективностi i вибiр варiантiв органiзацiї процесiв обробки даних
На сучасних ПЕОМ найчастiше використовується третiй варiант введення атрибутiв у формат з розподiльниками (розподiльником при наборi на клавiатурi є натискання клавiшi "Enter", а символ, визначений програмою).
Для контролю переносу iнформацiї на машинний носiй використовується кiлька методiв. Серед них такi:
1. метод верифiкацiї;
3. програмний метод.
У лiтературi можна зустрiти назву ще методу - розрахункового, або так званого методу контролю за контрольними пiдсумками. Цей метод є рiзновидом програмного методу контролю, а видiлення його як окремого методу пояснюється тим, що до недавнього часу цей метод був найпоширенiшим на ЕОМ типу ЄС або СМ, та iсторiєю виникнення й застосування цього методу ще на перфорацiйнiй обчислювальнiй технiцi.
Метод верифiкацiї - це метод повторного набору iнформацiї на клавiатурi та автоматичного порiвняння iнформацiї, яка повторно набирається, з тiєю, яка вже була набрана ранiше, за допомогою технiчного пристрою або спецiальної програми. Наприклад, який дає змогу апаратно виконувати контроль методом верифiкацiї.
Пiсля контролю методом верифiкацiї на машинному носiї мiститься вивiрена iнформацiя. Змiни до масиву на машинному носiї вносяться у процесi контролю.
Вiзуальний контроль може виконуватись у двох варiантах.
1. Змiст масиву на машинному носiї роздруковується на паперi за допомогою ЕОМ або спецiального пристрою, а потiм по рядках звiряється оператором зi змiстом первинного документа. Подальше коригування масиву на машинному носiї на пiдставi виявлених помилок залежить вiд виду носiя, програм обробки даних та використовуваних технiчних пристроїв.
2. За наявностi дисплея на пристрої, де готується iнформацiя на машинному носiї, iнформацiя в процесi набору на клавiатурi висвiчується на ньому. Змiст рядка на екранi оператор порiвнює зi змiстом первинного документа. У разi вiдсутностi розбiжностей подається команда записати iнформацiю на машинний носiй (командою може бути натискання конкретної клавiшi або вибiр деякого пункту iз запропонованого на екранi "меню" роботи). Коли виявлено помилки, неправильнi символи коригуються, i лише пiсля цього подається команда на запис iнформацiї.
Програмний метод контролю потребує застосування спецiальних програм контролю даних. Цi програми виконують контрольнi дiї з iнформацiєю. Найпоширенiшими серед них є такi:
перевiрка наявностi окремих кодiв у довiдниках на машинних носiях;
Наприклад, можна програмно перевiрити, чи правильний номер мiсяця. Дiапазон змiни таких номерiв - вiд 1 до 12. Якщо на машинному носiї буде номер мiсяця 13, то це - помилка. Проте, коли номер мiсяця буде 10, то це лише означає, що номер вiдповiдає можливому значенню, а чи правильний вiн - невiдомо.
клавiатурi. Такi додатковi дiї виконуються за допомогою калькулятора: пiдраховується пiдсумок всiх цифрових атрибутiв рядка або стовпця документа. Розрахований пiдсумок записується як окремий атрибут документа (звичайно, у кiнець рядка або на вiльне праве поле документа) i, як решта атрибутiв, переноситься на машинний носiй.
i набраний на клавiатурi як звичайний атрибут. Якщо виявляються розбiжностi в контрольних пiдсумках, то це означає наявнiсть деякої помилки. Помилковий рядок друкується на паперi. У процесi контролю можуть друкуватися всi перевiренi рядки, тодi помилковi рядки будуть вiдмiченi спецiальною позначкою або символом.
Пiсля контролю на ЕОМ оператор на пiдставi роздрукованих повiдомлень вiдшукує документи, за якими виявленi помилки. Цi документи порiвнюються з роздрукованою iнформацiєю. Рядки, де виявленi помилки, коригуються за допомогою спецiальних програм, i знову контролюються. Такий циклiчний процес контролю i коригування повторюється, допоки на машинному носiї лишатимуться помилки.
Зауважимо, що не завжди застосування якогось одного методу контролю дає змогу виправити всi наявнi помилки, тому для контролю можна застосувати пiдряд кiлька методiв. Застосовуючи кiлька методiв по черзi для одного й того самого масиву, зменшують кiлькiсть помилок, що в ньому лишилися.
якi пов'язанi з тим, що потрiбно вибрати подальший режим роботи або прийняти те чи iнше управлiнське рiшення. Процес обробки iнформацiї на ЕОМ закiнчується формуванням носiїв iнформацiї або її вiдображенням - на екранi чи паперi.
Друкування результатiв обробки можна органiзувати по-рiзному. Це залежить вiд обсягiв даних, якi друкуються, особливостей використовуваних друкуючих пристроїв, побудови програмного забезпечення.
передрукувати окремi сторiнки вiдомостей через помилки друкуючого пристрою. Якщо при цьому друкування вiдбувається разом з обробкою, то буде витрачено багато часу i паперу для передруковування всього обсягу вiдомостей. Наприклад, на великих промислових пiдприємствах оборотна вiдомiсть за матерiалами може мiстити кiлька сотень сторiнок.
За великих обсягiв iнформацiї бажано друкування виокремлювати як самостiйну технологiчну операцiю, а програмне забезпечення чи файли для друкування будувати так, або друкування могло розпочатися з довiльної сторiнки i закiнчитися, коли надруковано довiльну кiлькiсть сторiнок.
сторiнки, яка друкується.
пiдготовлених машинограм з одного носiя на iнший i операцiю передачi файлiв для друкування на iншi ЕОМ. Програмне забезпечення для друкування обов'язково має формувати файли для друку.
Роздрукованi результати можуть розмножуватися за допомогою ЕОМ (повторний друк), або за допомогою ксерокопiювальної технiки.
Пiсля обчислень можуть виконуватись операцiї копiювання результату на рiзнi машиннi носiї (здебiльшого змiннi). Обов'язково копiюються нагромаджувальнi масиви i масиви перехiдних залишкiв. У випадках псування iнформацiї на основi таких копiй i змiсту оперативних масивiв можна вiдновити втраченi данi. Наприклад, залишки матерiалiв на складi на кiнець мiсяця можна вiдновити при пошкодженнi на основi копiї про залишки матерiалiв на початок мiсяця та масиву (на основi первинних документiв), де вiдображений рух матерiалiв на складi за мiсяць.
(знiмнi машиннi носiї), то з нього знiмається копiя на жорсткий магнiтний диск. Якщо масив готувався на жорсткому магнiтному диску, то з нього знiмається копiя на будь-який знiмний машинний носiй.
Якщо iнформацiя обробляється централiзовано, то результати друкування обов'язково передаються в тi пiдроздiли органiзацiї, де вони використовуватимуться. Передаватися можуть документи та машиннi носiї. Інформацiя може передаватися окремими масивами по каналах зв'язку, якщо ЕОМ поєднанi в мережу.
Список використаної лiтератури
1. "". Посiбник. За ред. В. С. Пономаренка. ВЦ "Академiя". 2001 р.
"Інформацiйнi системи i технологiї в економiцi". Посiбник. За ред. В. С. Пономаренка. ВЦ "Академiя". 2002 р.
3. "Проэктирование экономических информационных систем". Пiдручник. Г. Н. Смирнова, А. А. Сорокiн, Ю. Ф. Тельнов. 2002 р.
4. Конспект лекцiй.
| 
