Економiчнi аспекти розробки та впровадження єдиного iнформацiйного простору унiверситету
УДК 004. 413
ECONOMIC EFFICIENCY OF DEVELOPMENT AND INTRODUCTION OF UNIQUE INFORMACIYNOG OF SPACE OF UNIVERSITY
І. М. Матвєєв, О.І. Кулiш
І. М. Ма
tweew, О.І. К
ulish
Анотацiя:
в данiй статтi
в данной статье рассматриваются экономические аспекты разработки и внедрения единого информационного пространства университета, созданного на архитектуре Клиент - Сервер.
Annotation:
the economic aspects of development and introduction of single informative space of university, created on architecture Client is Server are examined in this article.
Ключовi слова:
бази даних, iнтерфейс, програмне забезпечення, iнструменти для розробки, єдиний iнформацiйний простiр.
Ключевые слова:
базы данны
х, интерфейс, программное обеспечение, инструменты для разработки, единое информационное пространство.
bases given, interface, software, instruments for development, single informative space.
Постановка проблеми.
Автоматизацiя роботи вузiв, як i будь-яких iнших структур науки i бiзнесу досить актуальна. Вона дозволяє зосередити зусилля на першочергових справах, а iншi перекласти на технiку. В результатi непроста рутинна робота виконується швидко i ефективно.
Автоматизацiя органiзацiї дає гарний ефект, але зазвичай використовується автоматизацiя робочих мiсць, це дозволяє певному спiвробiтнику працювати бiльш ефективнiше. Але в глобальному масштабi ефективнiсть залишається досить малою, так як АРМи не можуть обмiнюватись мiж собою даними. Що на практицi виявилось досить важливим. Виходить, що робота зроблена в одному АРМi повинна заново виконуватись в iншому, а значить АРМ не вирiшує проблему в цiлому.
Щоб роботу зробити бiльш ефективною, потрiбно всi робочi мiсця об’єднати в єдину систему. Така система називається єдиний iнформацiйний простiр. Інформацiя, яка потрапила в систему буде доступна кожному пiдроздiлу, який їх потребує. Пiдроздiли будуть добре взаємодiяти мiж собою, що дає бiльш глобальний масштаб нiж автоматизацiя робочих мiсць. Але головне що дасть така система - це картина стану справ в реальному часi, що дозволяє ефективно впливати на ситуацiю. У не автоматизованiй або частково автоматизованiй системi на виявлення реального стану речей йде багато часу i робочої сили.
Для реалiзацiї поставленої задачi потрiбно створити єдину базу даних, для роботи з нею створити АРМи, якi б дозволили розподiлити виконання задач мiж працiвниками i при цьому дозволяли доступ тiльки до тих даних, якi необхiднi даному спiвробiтнику для вирiшення його задачi. Тобто створити систему безпеки, яка б з одного боку захищала вiд несанкцiонованого доступу, а з iншого дозволяла виконувати поставленi задачi закрiпленим за ними особам. Дана система повинна бути мережною з базою даних на головному серверi.
данi про студентiв i данi вiддiлу кадрiв, так як студенти, викладачi, працiвники кафедр, деканатiв i т. д. безпосередньо приймають участь в навчальному процесi. На основi цих даних органiзовується навчальний процес i система доступу. До iншої частини будуть вiднесенi специфiчнi набори таблиць призначенi для збереження даних конкретних АРМiв.
¾ збереження найрiзноманiтнiших даних (загальнi данi студентiв i викладачiв, данi про успiшнiсть (журнали, залiковi книги), навчальнi плани, розклад, данi контрольнi тощо);
¾ введення i редагування даних;
¾ статистична обробка даних;
¾ вiддалений доступ до даних (так як навчальний заклад має 4 корпуси);
¾ призначення обмежень на доступ до даних;
¾ захист даних вiд несанкцiонованого доступу;
¾ резервне копiювання.
Така система може не обмежуватись тiльки роботою вузу, до неї можна включити i контрольно-пропускну систему, систему вiдео спостереження i навiть такi системи, як система автоматичного поливу клумб i газонiв. Тобто як видно з усього вище сказаного можливостi автоматизацiї i централiзованого управлiння обмежуються тiльки потребами, фантазiєю i фiнансовими можливостями, а технологiї вже дано дозволяють це робити.
Широке коло питань, пов’язаних з дослiдженням перспектив розвитку принципiв єдиного iнформацiйного простору органiзацiї, вiдображено в роботах вiтчизняних i зарубiжних дослiдникiв, таких як: Сiлiн А. Л., Сладкова О. Б., Столяров Ю. Н., Нiсневич ЮЛ., Берестова Т. Ф.
знання студентiв - програми для тестування, або формувати розклад тощо. Але недолiком цих програм є те, що вони не зв’язанi мiж собою. Тобто студент пройде тестування, потiм викладач заносить цi данi в журнал. Для створення статистики, цi данi потрiбно внести до спецiальної програми, яка дозволить побудувати якiсь дiаграми, для аналiзу успiшностi i вже на основi них можна провести аналiз ефективностi програми навчання. Такий стан речей не дозволяє ефективно керувати процесом навчання, так як данi оброблюються дуже повiльно. Іншим недолiком такої системи є її економiчна недоцiльнiсть бо в даному випадку, задiють додатковий персонал або час викладачiв витрачається на складення паперових звiтiв. Якi потiм аналiзуються iншим персоналом, який також отримує заробiтну плату. Тому доцiльне створення єдиного iнформацiйного простору.
зв’язанi мiж собою. Є два варiанти такого зв’язку: данi одного вiддiлу потрiбнi iншому, для виконання поставлених задач (наприклад, деканати користується даними прийомної комiсiї, так як студенти вiдбираються i реєструються саме нею) або вiддiл користується статистичними даними по iншим вiддiлам, для впровадження якогось управлiнського рiшення (наприклад, аналiз успiшностi студентiв може показати ефективнiсть нової програми навчання i допомогти прийняти рiшення по її вдосконаленнi). Для такого об’єднання потрiбна єдина система, яка б дозволяла виконувати всi поставленi задачi конкретним особам, причому система має бути досить гнучкою, так як певнi задачi можуть призначатися iншим особам, при скороченнi чи розширеннi вiддiлiв або в зв’язку з iншими непередбачуваними обставинами. Крiм того система повинна мати хорошу систему захисту i резервного копiювання.
"Клiєнт-Сервер". Такий вибiр обумовлений тим, що для роботи такої системи потрiбен централiзований пiдхiд збереження даних. Це означає що СУБД i сама база даних повиннi зберiгатися на окремому серверi, а клiєнт повинен мати можливiсть доступу до цих даних вiддалено.
Сам пiдхiд "Клiєнт-Сервер" має багато видiв реалiзацiї, але зважаючи на те, що фiзично локальна мережа нашого унiверситету побудована на основi витої пари, то навiть при встановленi високошвидкiсних мережних карт на машини клiєнтiв мережа буде перевантажена. Така ситуацiя виникає iз за особливостей роботи такої архiтектури. Наприклад якщо БД i СУБД встановленi на серверi, а ПЗ клiєнта встановлене на вiддаленому ПК, то клiєнт вiдправляє запит до сервера отримуватиме данi по каналу зв’язку. А зважаючи на об’єми цих даних i кiлькiсть користувачiв, якi одночасно працюють в системi, то швидкiсть обмiну буде дуже низькою. А значить користувачi бiльше чикатимуть на обробку даних анiж працюватимуть. Тому користуючись досвiдом адмiнiстратора, пiдприємства на якому я проходив практику, архiтектура мережi якого аналогiчна запропонованiй. Було прийнято рiшення органiзувати архiтектуру "Клiєнт-Сервер" за принципом: "Товстого i тонкого клiєнтiв". В даному випадку СУБД, БД i ПЗ клiєнта встановлюються на серверi, а клiєнт зi свого термiналу або персонального комп’ютера з’єднується з сервером i працює на ньому. В даному випадку мережне обладнання фактично передає зображення для клiєнта, який працює за термiналом, що суттєво розвантажує мережу[1, c. 120].
Крiм вирiшення проблеми з перевантаженням мережi, така система дає можливiсть використовувати застарiле обладнання, ресурсiв якого замало, щоб використовувати його як персональний комп’ютер. А в подальшому дозволить економити на комп'ютером обладнаннi. Так як комп’ютер-термiнал значно дешевший нiж персональний. А зважаючи на те, що бiльшiсть комп’ютерiв використовуються як друкарськi машинки, то бiльшiсть вiддiлiв без проблем перейде на термiнали.
Що до обладнання сервера, то до нього досить специфiчнi вимоги. Вiн повинен реалiзовувати RAID - масиви, якi збiльшують стiйкiсть до вiдмови обладнання, що захищає iнформацiю вiд виходу з ладу накопичувачiв iнформацiї. А також на серверi повинно бути встановлене високошвидкiсне мережне обладнання. Для визначення iнших параметрiв а також оптимального спiввiдношення цiни - продуктивностi проводиться дослiдження ринку серверiв.
Пiдсумовуючи вищесказане, можна дiйти до висновку. Що на етапi розробки i тестування, досить апаратного забезпечення яке вже закуплено унiверситетом. Для цього буде досить одного з серверiв, якi вже працюють i машини клiєнта. А для впровадження єдиного iнформацiйного простору потрiбно закупити серверне обладнання, так як можливостей вже iснуючого серверного обладнання недостатньо. Особливо це вiдноситься до таких моментiв, як резервне копiювання iнформацiї. Так як серверне обладнання, яке використовується побудовано на архiтектурi персонального комп’ютера. А така система не захищає данi вiд фiзичного виходу з ладу носiїв iнформацiї i не призначена для безперервної роботи, що дуже важливо для роботи обраної архiтектури. Особливо зважаючи на те що деякi вiддiли навчального закладу працюють значно довше нiж основнi. Що до програмного забезпечення то на серверi i персональних комп’ютерах якi будуть клiєнтами для даної системи буде використовуватися операцiйна система Windows (WindowsServer 2003-для сервера i WindowsXP для персональних комп’ютерiв), таке рiшення прийняте тому, що данi системи закупленi унiверситетом. Ще одним аргументом на користь цього рiшення є те, що система єдиного iнформацiйного простору буде написана пiд цi операцiйнi системи. А от, що до термiналiв то на них можна використати операцiйну систему Linux, головною перевагою такої системи є її безкоштовнiсть. Що до iнших аспектiв, то в данiй областi проводиться дослiдження.
6, MicrosoftVisualBasic 2005 ExpressEdition, MicrosoftSQLServer 2005 ExpressEdition, VisualFoxPro 9. 0, MicrosoftOfficeAccess 2003. Delphi 7, MicrosoftVisualBasic 6 - були вiдкинутi по причинi моральної застарiлостi i закiнчення лiцензiї на данi продукти. VisualFoxPro 9. 0 дозволяє створити i клiєнт i БД але вiн дає мало можливостей для захисту iнформацiї. Тому було обрано три продукти, а саме: MicrosoftVisualBasic 2005, MicrosoftSQLServer 2005 ExpressEdition, MicrosoftOfficeAccess 2003. MicrosoftSQLServer 2005 ExpressEdition - має достатнiй рiвень захисту i вбудованi утилiти для копiювання i вiдновлення даних, крiм того дана версiя безкоштовна. Пiсля вичерпання його можливостей можна перейти на необмежену версiю закупивши лiцензiю. MicrosoftOfficeAccess 2003 - дана програма обрана як конструктор для прототипiв. Головною перевагою такого клiєнта є те, що вiн дозволяє досить швидко вносити змiни до продукту, а значить таку систему можна швидко пiдганяти пiд потреби. Це дає можливiсть до кiнця визначити вимоги до продукту i реалiзувати всi потрiбнi функцiї. Але дана програма має один суттєвий недолiк, вона платна. Хоча для роботи програмного забезпечення створеного на нiй досить AccessRuntime, але коли дiло доходе до створення iнсталяцiйного пакету з цим виникає проблема. Тому було прийнято рiшення проводити розробку в два етапи. Спочатку виготовити прототип, а потiм створити реальний продукт на MicrosoftVisualBasic 2005. Головною перевагою такого пiдходу я те, що VisualBasic дозволить бiльш гнучко використовувати базу даних, подбати про систему захисту, створювати iнсталяцiйнi пакети тощо[2, c. 36].
2. будується декiлька програмних продуктiв, якi реалiзують тi функцiї, якi потрiбнi певному пiдготовленому спецiалiсту для реалiзацiї поставлених задач.
Для даного випадку доцiльнiше було б використати другий пiдхiд. Але його недолiк в обмеженостi функцiй. Наприклад, якщо одна особа замiнює iншу, то для її роботи потрiбно встановити їй додаткову копiю ПЗ, яка б дозволила тимчасове виконання функцiй. Крiм того, потрiбно дозволити цiй особi доступ до таблиць, якi вона ранiше не використовувала. Такий пiдхiд не дозволяє швидко реагувати на такi обставини. Крiм того кожен з цих пiдходiв має суттєвий недолiк. Вiн вiдноситься бiльше до програмування нiж до експлуатацiї. Суть його в тому, що великий продукт, який має безлiч функцiй важко пiддається корегуванню помилок. Оскiльки в продуктi досить багато коду, то потрiбно витрачати час щоб зрозумiти, яка саме частина цього коду викликає збiй. А якщо бути бiльш точним, то де i в яких випадках виникає помилка. Тому була розглянута iдея, яка була подана одним з викладачiв, який досить часто стикався з такими проблемами, при супроводженнi великих програмних продуктiв.
готового програмного забезпечення без потреби переписувати програмний код цього продукту. Тобто, це модуль який програмується спецiальним чином i в потрiбний момент може бути пiдключений до готового програмного продукту, для розширення його функцiй. Мова програмування MicrosoftVisualBasic 2005 пiдтримує реалiзацiю такої можливостi[3, c. 78].
Якщо розглянути програмнi продукти, якi працюють з базами даних, то можна виявити цiкаву закономiрнiсть, а саме - всi функцiї, якi реалiзуються, мало зв’язанi. Тобто, якщо потрiбно вiдредагувати певний довiдник, то викликається окрема форма, яка дозволяє працювати саме з цiєю таблицею. Зазвичай, ця форма мало зв’язана з iншими i може бути вiддiлена в окремий модуль. Тепер, якщо декiлька рiзних АРМiв працюють з цим довiдником, то до них потрiбно просто приєднати цей модуль. Якщо в ньому виникають помилки, то для їх пошуку i усунення потрiбно значно менше часу, так як цей модуль мiстить набагато менше коду i, що бiльш важливо, мiнiмально взаємодiє з iншими часинами програмного коду[4, c. 126].
користувачiв додатковими меню i функцiями. Причому для створення таких продуктiв не потрiбно змiнювати код, досить просто приєднати потрiбний Plugins-модуль.
На основi вищесказаного видно, що продукт має складатися з двох частин: головного модуля i набору Plugins - Модулiв, якi дозволяють виконувати спецiалiсту поставленi задачi. Головний модуль повинен включати в себе три механiзми, а саме:
¾ механiзм безпеки;
¾ механiзм доступу до бази даних;
¾ механiзм для пiдключення Plugins - модулiв.
В свою чергу механiзм доступу до БД, повинен включати механiзм авторизацiї на MicrosoftSQLServer 2005, а також механiзми читання i запису даних. Механiзм безпеки повинен давати можливiсть, перевiряти особистий пiдпис користувача i на основi таблицi безпеки пiдключати лише дозволенi Plugins - модулi. Механiзм для пiдключення Plugins - модулiв - реалiзується програмно i дозволяє Plugins - модулям, через механiзм доступу до БД брати звiдти данi, обробляти i виводити всю потрiбну iнформацiю в головному модулi[5, c. 145].
Даний пiдхiд максимально виправдовує себе при використаннi термiнального сервера. Оскiльки на накопичувачi буде знаходитись один програмний файл, який реалiзовуватиме головний модуль i Plugins - модулi. Щоб налагодити цей продукт для рiзних користувачiв, адмiнiстратору досить вiдредагувати таблицi безпеки. В них вiн повинен призначити iм’я i пароль, для доступу до електронного пiдпису i таблицю Plugins - модулiв користувача. Коли користувач введе iм’я i пароль для доступу до особистого пiдпису, система отримає доступ до таблицi Plugins - модулiв користувача, з якої прочитає iнформацiю про потрiбнi модулi i задiє їх. Тi в свою чергу створять головне меню. Така система дозволяє швидко реагувати на непередбачуванi обставини i змiнювати можливостi користувачiв не перевстановлюючи програмне забезпечення.
Для реалiзацiї програмного забезпечення такого рiвня потрiбно звернути особливу увагу на питання безпеки. Бо навмисне змiнювання або знищення даних такої системи матиме негативнi наслiдки.
Обладнання сервера пiдлягає бiльш жорстким стандартам якостi i напрацювання на вiдмову. Тобто використовуються бiльш якiснi матерiали, додатковi системи дублювання iнформацiї, системи безперервного живлення, високошвидкiсне обладнання. А головне така система набагато потужнiша за звичайний комп’ютер, так як все навантаження перекладається на неї. Все це зумовлює бiльш високi цiни на таке обладнання.
Наступним позитивним ефектом в такiй технологiї є економiя на програмному забезпеченi. Оскiльки все ПЗ встановлюється на серверi, то i витрати на лiцензiї значно знизяться. З iншого боку розроблене ПЗ перейде у власнiсть унiверситету, а унiкальнiсть продукту дозволить в подальшому створити свою торгову марку i продавати його подiбним структурам. В такому разi сума витрачена на розробку i впровадження окупиться за декiлька рокiв. Крiм цього не потрiбно витрачати кошти на навчання персоналу i оновленi версiї так, як цим будуть займатись самi працiвники ІТ-вiддiлу.
Крiм цього звiльняться площi, якi використовуються для збереження паперової документацiї, так як бiльшiсть документiв вiдтепер буде реалiзована в електронному виглядi.
Ще однiєю перевагою такої системи є можливiсть вiддаленої взаємодiї викладача i студента, тобто використання дистанцiйного навчання.
Перше, що дає така система, це можливiсть перегляду i редагування даних, вiдповiдно до допуску, з будь-якого робочого мiсця, або загального термiналу (для студентiв, так як вони постiйного робочого мiсця не мають). Зменшується час пiдготовки стандартних звiтiв, так як ця операцiя автоматизована i для їх пiдготовки потрiбно натиснути вiдповiдну кнопку. Ще однiєю можливiстю є отримання статистичних даних i оцiнок роботи, як навчального закладу в цiлому так i окремих його частин. Це дасть можливiсть корегувати роботу навчального закладу.
Друге, що дає така система, це зменшення впливу людського фактору на роботу, збiльшення конфiденцiйностi i безпеки даних. Так, як система дозволяє обмiнюватися даними в електронному виглядi. А це в свою чергу унеможливлює втрату даних, або перегляд їх стороннiми особами, що можливо при паперовому зберiганнi. Централiзоване збереження даних на серверi, дозволяє їх ефективно захищати вiд несанкцiонованого доступу. Крiм того реалiзується функцiя резервного копiювання, яка дуже ускладнена, якщо система складається з окремих АРМiв, бази даних яких знаходяться у кiнцевого користувача.
Джерела та лiтература
2. Інформацiйнi системи i технологiї в економiцi. Посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв / [За редакцiєю Пономаренка В. С.] – К.: Видавничий центр “Академiя”, 2002. – 544 с.
3. Липаев В. В. Оценки затрат на разработку программных средств / Липаев В. В., Потапов А. И. – М.: Финансы и статистика, 2001 -348 с.
4. Новоженов Ю. В. Объектно-ориентированные технологии разработки сложных программных систем /Новоженов Ю. В. –М., Наука, 1996. – 242 с.
5. О’Брайен Т. Microsoft Access. Разработка приложений /О’Брайен Т. –СПб.: БХВ - Санкт-Петербург, 1999. – 640 с. : ил.
|
