Інтернет - середовище бiзнесу та маркетингу
Інтернет - середовище бiзнесу та маркетингу
(реферат)
Що таке електронна комерцiя?
Глобальна мережа Internet зробила електронну комерцiю доступної для фiрм будь-якого масштабу. Якщо ранiш органiзацiя електронного обмiну даними вимагала помiтних вкладень у комунiкацiйну iнфраструктуру i була по плечу лише великим компанiям, то використання Internet дозволяє сьогоднi вступити в ряди "електронних торговцiв" i невеликим фiрмам. Електронна вiтрина в World Wide Web дає будь-якiй компанiї можливiсть залучати клiєнтiв з усього свiту. Подiбний on-line бiзнес формує новий канал для збуту - "вiртуальний", що майже не вимагає матерiальних вкладень. Якщо iнформацiя, чи послуги продукцiя (наприклад, програмне забезпечення) можуть бути поставленi через Web, то весь процес продажу (включаючи оплату) може вiдбуватися в on-line режимi.
"вимiрiв", що характеризують багатомiрний свiт електронної комерцiї, є тип споживача продукцiї. Вимоги, що випливають iз задачi обслуговування часток ("фiзичних" - у вiтчизнянiй термiнологiї) облич, сильно вiдрiзняються вiд вимог, що виникають при роботi з корпоративними клiєнтами - фiрмами i компанiями. Корпоративнi клiєнти - бiзнеси-партнери - повиннi бути визначенi завчасно, розширення їхнього кола - досить делiкатний процес. (Для позначення форми електронної комерцiї, орiєнтованої на корпоративних клiєнтiв, в англомовних джерелах використовується термiн business-to-business, у вiдмiннiсть сектора business-to-consumer, орiєнтованого на роботу з приватними особами). У той же час доцiльнiсть збiльшення числа приватних клiєнтiв не викликає сумнiвiв - чим бiльше, тим краще (звичайно, у розумних межах). Так, електронна книгарня без яких-небудь попереднiх умов повинний приймати замовлення вiд кожного, хто здатний заплатити.
2000 р. Незважаючи на те, що цi обсяги складають порiвняно невелику частину вiд загального обсягу роздрiбного ринку, що складає 2 трлн. доларiв, їхнi абсолютнi значення служать достатньою пiдставою для iнвестицiй в електронну комерцiю. По оцiнках компанiї Computer Intelligence (Калiфорнiя, США) уже до сьогоднiшнього дня близько 2,7 млн. чоловiк зробили on-line покупки.
Якi ж типи товарiв продаються сьогоднi через Web? Ми не зробимо вiдкриття, сказавши, що помiтну частину в цьому списку займають програмнi продукти i засоби обчислювальної технiки. Дiйсно, WWW ґрунтується на комп'ютерних технологiях, i для повнокровної роботи з мультимедiйними Web-роздiлами необхiднi найбiльш сучаснi програмнi i технiчнi засоби. Бiльш несподiваним представляється злiт iнших секторiв ринку, особливо таких, як подорожi i фiнансовi послуги. Таблиця 1 iлюструє ранжирування секторiв ринку вiдповiдно до двох рiзних критерiїв: обсягом продажiв у грошовому вираженнi i кiлькiстю проданих екземплярiв того чи iншого товару (чи обслугованих клiєнтiв).
Таблиця 1.
| Мiсце |
|
|
| 1 |
нерухомiсть |
програмне забезпечення |
| 2 |
комп'ютери i комплектуючi |
звуковiдтворююча апаратура |
| 3 |
|
рiзне |
| 4 |
туристичне обслуговування |
|
| 5 |
звуковiдтворююча апаратура |
туристичне обслуговування |
| 6 |
фiнансовi послуги |
фiнансовi послуги |
Вiдзначимо, що згаданий у таблицi сектор програмного забезпечення складають головним чином не засобу, орiєнтованi на звичайного користувача, а високотехнологiчнi системи: комплекси САПР, програми для медицини i промисловостi, засобу розробки програмного забезпечення.
Ринок електронної комерцiї: сектор business-to-business
Хоча, за прогнозами, роздрiбний ринок електронної комерцiї повинний досягти до початку наступного тисячорiччя обсягiв у кiлька мiльярдiв доларiв, очiкуванi обсяги, зв'язанi з ринком business-to-business, у 100 разiв бiльше. У той час як роздрiбнi покупки звичайно не зв'язанi з якими-небудь обмеженнями i можуть вiдбуватися в будь-якiй формi, компанiї здiйснюють закупiвлi в постачальникiв i бiзнесiв-партнерiв в обсягах, що дозволяють їм одержувати економiю за рахунок контролю за процесом закупiвель, можливого при використаннi Web.
Електронна Комерцiя як складова частина електронного Бiзнесу
Електронна комерцiя - така форма постачання продукцiї, при якiй вибiр i замовлення товарiв здiйснюється через комп'ютернi мережi, а розрахунки мiж покупцем i постачальником здiйснюються з використанням електронних документiв i/чи засобiв платежу. При цьому як покупцiв товарiв (чи послуг) можуть виступати як приватнi особи, так i органiзацiї.
Маркетинговi дослiдження в англо-американськiй лiтературi розрiзняють два поняття. Market research - збiр i аналiз iнформацiї про конкретний ринок i marketing research дослiдження всiх елементiв комплексу маркетингу (товарної полiтики, цiнової полiтики, системи просування товару, системи керування персоналом, комунiкацiйної полiтики). У росiйськiй лiтературi по маркетингу i рекламi термiн вживають i в тiм, i в iншiм значеннi, проводячи розходження в основному в залежностi вiд застосовуваних методiв дослiдження: кiлькiснi i якiснi маркетинговi дослiдження.
поступова трансформацiя понять, i вводиться поняття Електронний Бiзнес як загальне поняття бiзнес активностi в Інтернет.
Електронна Комерцiя являє собою будь-який процес, що дiлова органiзацiя робить за допомогою мережi, зв'язаних мiж собою комп'ютерiв. Тодi як Електронний Бiзнес являє собою будь-яку транзакцiю, зроблену за допомогою мережi, зв'язаних мiж собою комп'ютерiв, по завершенню якої вiдбувається передача права чи власностi права користування речовинним чи товаром послугою.
iнформацiйного середовища компанiї. Тепер ситуацiя змiнилася й Інтернет пропонується використовувати як середовище для ведення Електронного Бiзнесу. Для цього в корпорацiях упроваджуються методи Електронного документообiгу, що поєднують Інтранет i Екстранет у єдину бiзнес середовище - корпоративний портал, що iнтегрує усi внутрiшнi служби корпорацiї i забезпечує миттєвий вiдгук на будь-якi запити ззовнi.
Для великих компанiй важливi розробка i впровадження систем електронної комерцiї класу В2В (бiзнес - бiзнес), що використовуються для органiзацiї процесу торгово-закупiвельних операцiй з бiзнес партнерами компанiї. Системи Електронної Комерцiї класу бiзнес-бiзнес обов'язково iнтегруються в прикладнi системи компанiї й у її корпоративний портал.
Таким чином, для того, щоб перейти вiд простих Web-представництв до повнофункцiональних систем Електронної Комерцiї i системам Електронного Ведення Бiзнесу, корпорацiям випливає:
1. розробити стратегiю i тактику переходу до методiв електронного бiзнесу;
2. розробити системи електронної комерцiї, iнтегрованi з прикладними системами компанiї;
3. поетапно впровадити системи Електронної Комерцiї в єдиний бiзнес процес компанiї.
Розробка i впровадження рiшень для Інтернет-торгiвлi
Для роботи з платiжною системою "ЕЛІТ" не потрiбна установка додаткового устаткування у власника електронного магазина, не потрiбно установка додаткового програмного забезпечення на комп'ютер чи АДМІНІСТРАТОРА на комп'ютер КЛІЄНТА - платежi здiйснюються через WWW-iнтерфейс за допомогою Інтернет-браузерiв Microsoft Explorer чи Netscape Navigator версiй не нижче 4. 0.
Первинна iдентифiкацiя КЛІЄНТА виробляється за допомогою iменi i пароля для доступу в електронний магазин, видаваного зареєстрованим КЛІЄНТАМ. Пiсля цього КЛІЄНТАМ стає доступна web-сторiнка виписки квитанцiї (оформлення рахунка) i наступного входу в платiжну систему "ЕЛІТ" (можливо так само проведення тестового платежу через банк-емiтент за допомогою, наприклад, голосової авторизацiї).
Якщо КЛІЄНТ ранiше не реєструвався в системi, то йому необхiдно пройти повну процедуру реєстрацiї в електронному магазинi. При цьому КЛІЄНТУ або буде запропоновано увести свої iм'я i пароль, або вони будуть автоматично привласненi.
На web-сторiнцi формування замовлення КЛІЄНТ остаточно перевiряє його. При виборi способу оплати "по пластиковiй картi" активiзується платiжна система "ЕЛІТ", у яку з торгової системи "ЕЛІТ" передаються значення "закритих" полiв електронного платiжного доручення - номер рахунка, сума до оплати, номер термiнала платiжної системи "ЕЛІТ" (зареєстрованого в Автобанку для даного електронного магазина.)
Пiсля iнiцiалiзацiї платiжної системи "ЕЛІТ" в Інтернет-браузерi КЛІЄНТУ пропонується форма електронного платiжного доручення, у якiй КЛІЄНТУ потрiбно вказати только реквiзити пластикової карти (вид карти - Visa, Master…..., номер i термiн дiї, PIN-код не вказується). (Якщо КЛІЄНТ укаже свiй E-mail адресу, то по результатi авторизацiї платiжна система "ЕЛІТ" автоматично направить КЛІЄНТУ вiдповiдне повiдомлення).
Вiдправлення електронного платiжного доручення на обробку
Пiсля введення необхiдних даних КЛІЄНТ "натискає" кнопку "Оплатити". При цьому електронне платiжне доручення вiдправляється на обробку в платiжнiй системi "ЕЛІТ". КЛІЄНТУ пред'являється web-форма повiдомлення, що пiдтверджує факт вiдправлення чергового платежу на обробку. У цiй формi КЛІЄНТУ пред'являється унiкальний номер платiжної транзакцiї. При бажаннi КЛІЄНТ може запам'ятати цей номер i потiм, пiд час проходження платежу, стежити за цим процесом за допомогою призначеного для цього web-iнтерфейсу.
"ЕЛІТ") послiдовно вiддаються на Internet Processing Server платiжної системи "ЕЛІТ", а потiм - в Авто-банк для авторизацiї.
Зведення про позитивний чи негативний результат авторизацiї послiдовно повертаються в:
· шлюз мiж банкiвською системою авторизацiї i платiжною системою "ЕЛІТ";
· Internet Processing Server платiжної системи "ЕЛІТ";
"ЕЛІТ";
· у web-iнтерфейси EPOS (термiнал платiжної системи "ЕЛІТ" - робоче мiсце АДМІНІСТРАТОРА) i КЛІЄНТА.
При позитивному результатi авторизацiї засобу в розмiрi суми платежу блокуються банком-емiтентом на картковому рахунку КЛІЄНТА.
У встановлений перiод АДМІНІСТРАТОР проводить операцiю розвантаження електронного журналу платежiв. Дана операцiя полягає в пiдтвердженнi АДМІНІСТРАТОРОМ факту успiшного проходження кожного позитивно авторизованого платежу i забезпечує зарахування цих засобiв на рахунок електронного магазина.
АДМІНІСТРАТОР одержує пiдтвердження про переклад засобiв на рахунок електронного магазина рiзними традицiйними засобами (одержавши копiю платiжного доручення, а також за допомогою системи клiєнт-банк).
У момент надання товару (послуги) КЛІЄНТУ представником ПРОДАВЦЯ оформляється торговий чек-слiп, що може бути затребуваний Автобанком при виникненнi конфлiктних ситуацiй мiж учасниками процесу.
Комп'ютерна телефонiя: передача голосу через Internet
Internet фундаментально змiнює нашi представлення про навколишнiй свiт. Цiлi галузi iндустрiї зараз переорiєнтуються на Internet. Особливо добре це помiтно на прикладi телефонiї. Телефоннi мережi i мережi передачi даних завжди iснували незалежно друг вiд друга i тiльки зараз досягнута критична маса, що приходить разом з розвитком усього спектра надiйностi й економiчної вигоди нових комунiкацiйних можливостей.
Internet приносить у комп'ютерну телефонiю (Computer Telephone Integration, CTI) щонайменше двi можливостi:
· Використання Internet як альтернативний канал для передачi голосового трафика. Зараз з'явилася можливiсть iнтеграцiї голосових повiдомлень i потоку даних в однiй мережi - що може бути бiльш ощадливим, чим використання традицiйних каналiв звичайної телефонiї.
· Можливiсть використання Internet для контролю i монiторингу телефонних викликiв. Телефони маються всюди - вони легко доступнi i простi у використаннi. Internet може додати мiць комп'ютера до телефону, щоб зробити його бiльш надiйним i функцiональної.
iнший тип даних.
пересилати голосовi повiдомлення по мережi, - VocalTec Internet Phone - був представлений iзраїльською фiрмою VocalTec ( www.vocaltec.com) на початку 1995 року. Уперше користувач персонального комп'ютера, оснащеного звуковою платою, мiкрофоном i пiдключенням до Internet, змiг вести голосовi переговори з iншим таким же користувачем, незалежно вiд того як далеко друг вiд друга вони знаходилися. Бiльшiсть програмних продуктiв з цiєї ж серiї, що з'явилися пiзнiше, дозволяють користувачам говорити в мiкрофон i чути вiдповiдь спiврозмовника через стовпчики.
Не встигнувши народитися, нова можливiсть привернула всесвiтню увагу. Технологiя неухильно полiпшувалася i дуже швидко пiдiйшла до оцiнки, коли спiлкування голосом стало легко можливим, i продовжує розвиватися далi. Безлiч компанiй представили аналогiчнi програми. При цьому, у багатьох системах поряд з можливiстю обмiнюватися голосовими повiдомленнями вже додана можливiсть вести ще i переписування, набираючи повiдомлення на клавiатурi комп'ютера, пересилати файли прямо пiд час розмови, обмiнюватися графiчними образами, а iнодi i вiдеозображення. Вимоги ж до якостi Internet-з'єднання дуже невеликi, так, майже завжди буває досить звичайного модему, що працює на швидкостi 14,400 kbps, щоб досить чiтко чути голос людини, що цiлком може знаходитися в цей час на iншiй сторонi планети.
VocalTec Internet Phone 4. 0
4Mb. Дозволяє дзвонити як через сервер доступу, так i безпосередньо по IP-адресi. У процесi розмови користувачi можуть обмiнюватися файлами, а також вести переписування, причому якщо в кожного з користувачiв маються встановленi росiйськi шрифти, то повiдомлення можна писати по-росiйському. У програму убудована можливiсть при вiдсутностi викликуваного абонента, вiдправити йому голосове повiдомлення по електроннiй поштi. Для того, щоб прослухати таке послання, користувач повинний буде установити Internet Voice Mail. Якiсть звуку - дуже гарне, що не дивно, тому що фiрма VocalTec досить давно займається передачею голосових повiдомлень через Internet, а версiя IPhone далеко не перша. Комерцiйна версiя коштує $49. 95 доларiв США, але їсти можливiсть завантажити демонстрацiйну версiю програми з обмеженим термiном дiї. Не дуже давно в продажi з'явилася наступна версiя програми, що пiдтримує передачу ще i вiдеозображення.
NetMeeting
Так само, як i програма CoolTalk входить до складу повної версiї Internet-браузера вiд фiрми Microsoft - MS Internet Explorer 3. 0. Програма безкоштовна. NetMeeting має практично тi ж можливостi, що i програма CoolTalk. При цьому мається ще одна цiкава можливiсть: за допомогою NetMeeting можна органiзувати невелику конференцiю, де кожний з учасникiв буде чути усе, що говорять спiврозмовники. Крiм того, мається можливiсть вибрати абонента зi списку пiдключених до сервера Microsoft.
Безумовно, крiм цих програм iснує ще безлiч подiбних. Крiм того, необхiдно вiдзначити, що в даний час фактично кожна велика компанiя, що займається передачею даних, початку дослiдження можливостей Internet-телефонiї, щоб краще зрозумiти цю погрозу їхнiм ринкам.
Регулювати телефоннi дзвоники через Internet практично неможливо, так вже улаштована мережа мереж. З iншого боку, традицiйний телефонний сервiс регулюється дуже жорстко. У багатьох країнах монополiстом на надання телефонних послуг є держава.
Розвиток Internet-телефонiї пiдсилило занепокоєння постачальникiв традицiйних послуг по усьому свiтi, багато хто з який почали шукати захист вiд нової технологiї за допомогою регулювання. Так, наприклад, у США Американська Асоцiацiя Постачальникiв Телекомунiкацiйних Послуг (America's Carriers Telecommunications Association, ACTA), що є об'єднанням дрiбних i середнiх провайдерiв телефонiї, 4березня1996 року подала петицiю у Федеральну Комiсiю зi Зв'язку (Federal Communications Commission, FCC) iз пропозицiєю до FCC, щоб та взяла пiд свiй контроль поширення програмних продуктiв, що дозволяють робити телефоннi дзвоники через Internet. ACTA "просить FCC зупинити компанiю з продажу ПО й устаткування, що роблять можливим використання Internet для здiйснення вилучених викликiв".
У такий спосiб у США передача голосу через Internet тепер офiцiйно не заборонена. Незважаючи на це, у той час як багато країн будуть брати приклад при визначеннi полiтики в областi регулювання передачi голосу через Internet зi США, багато країн будуть вирiшувати цю проблему власним способом.
У Українi новi технологiї тiльки з'являються. Багато хто уже використовують можливiсть знизити витрати на далекi переговори. Але скорiше, поки це тiльки модна iграшка, коли ця можливiсть використовується щоб безкоштовно побалакати з ким-небудь, хто знаходиться дуже далеко, а потiм розповiдати про це. Тому пристрастi, що бушували на заходi, обiйшли Росiю стороною. Поки не було прецедентiв, щоб хтось вирiшив надавати таку послугу, як дешевi мiжмiськi (чи навiть мiжнароднi) дзвоники. Вiдповiдно тому поки i не було зв'язаних з цим скандалiв, судових розглядiв i т. п.
Ускладнює розвиток Internet-телефонiї i вiдсутнiсть стандартiв на передачу голосу. Для використання якої-небудь програми, що дозволяє говорити за допомогою Internet, кожний з учасникiв такої розмови повинний мати однакову програму (чи, у крайньому випадку, рiзними версiями однiєї i тiєї ж програми вiд одного виробника). Так, наприклад, користувач програми VocalTec Internet Phone не може подзвонити користувачу програми FreeTel i навпаки. Ця проблема виникла тому, що найпершi програми для Internet-телефонiї використовували приватнi протоколи, щоб зв'язатися один з одним.
Зараз ситуацiя змiнюється. Першими, хто заговорив про необхiднiсть розробки стандартiв були фiрми Intel i Microsoft. В даний час для використання технологiї передачi голоси усе бiльше схиляються до стандартiв, заснованим на рекомендацiї H. 323 Мiжнародного Об'єднання по Передачi даних (International Telecommunications Union, ITU).
Цей стандарт охоплює технiчнi вимоги для узкополосной передачi голосового чи виклику передачi аудио i вiдеоданих, включаючи:
· Звуковi кодер-декодеры;
· Загальнодоступнi додатки (T. 120);
· Керування викликами;
· Керування системи.
Стандарти на вiдео кодер-декодеры i загальнодоступнi додатки не вимагаються для звукових телефонних дзвоникiв, але iснують усерединi тiєї ж самої рамки стандартiв.
H. 323 був спочатку розроблений для локальних обчислювальних мереж, так що перемiнна ширина смуги частот i час затримки Internet зменшують кориснiсть деяких елементiв H. 323. За замовчуванням звуковим кодер-декодером H. 323, наприклад, є G. 711. Однак, ширина смуги частот у 64 kbps, необхiдна в G. 711, неприйнятна при використаннi в Internet, тому що бiльшiсть користувачiв Internet мають канал свiдомо меншої ширини. Але, навiть у цьому випадку, багато чого зi стандарту корисно. Тим бiльше, що сам стандарт розумiється бiльш широко.
Крiм G. 711 H. 323 визначає звуковi кодер-декодеры G. 722, G. 723, G. 723. 1, MPEG1, G. 728, i G. 729. Кодери з низькою шириною смуги частот - G. 729 у 8 kbps i G. 723 у 5. 3/6. 3 kbps - цiлком пiдходять для використання в Internet. Зокрема, G. 723 є одним з декiлькох "стандартних" кодеров для Internet-телефонiї, особливо пiсля того, як Intel, Microsoft i Netscape оголосили про пiдтримку цього кодера. Основний недолiк G. 723 полягає в тому, що вiн дуже складний. Intel визначає 100 MHz Pentium-процесор як мiнiмальний для використання в Internet-телефонiї.
Дзвоник через Internet по звичайному телефонi
нiмi. Вони мають тiльки 12 керуючих клавiш (маються на увазi телефони з можливiстю тонального набору). Було зроблено багато спроб зробити телефони iнтелектуальними: спочатку на робочому столi, потiм в офiсi. Але жодного разу не було скiльки-небудь серйозних спроб, щоб автоматизувати телефони будинку.
для використання телефону як кiнцевий пристрiй при передачi голосу через Internet, у видi всiляких програм для Internet-телефонiї, iснує вже досить давно. Залишилося зробити тiльки один крок. І вiн був зроблений.
комплексу для Internet-телефонiї з можливiстю використання звичайного телефону. Проект одержав назву Internet Telephony Gateway.
У результатi була випущена в комерцiйний продаж програма VocalTec Telephony Gateway (VTG), що у своїй роботi використовує голосовi плати Dialogic як iнтерфейс зi звичайними телефонними лiнiями. При цьому, з огляду на, що самi голосовi плати многоканальные, одна система VTG може пiдтримувати до 8-ми телефонних розмов через Internet, що проходять одночасно i незалежно друг вiд друга.
Крiм всiх iнших достоїнств VTG також переборює ще одну проблему Internet-телефонiї - адресацiю. Ранiш, щоб подзвонити вилученому користувачу, потрiбно було знати його IP-адресу. Тепер же, щоб викликати вилученого користувача, потрiбно знати только номер телефону користувача, все iнше VTG вiзьме на себе.
· VTG з'єднаний з телефонною мережею. Це дає можливiсть зв'язатися з будь-яким телефоном у свiтi.
досить 11 kbps.
· VTG приймає стандартний телефонний виклик, отцифровывает i iстотно стискає мова абонента (при цьому значно використовуються можливостi голосової плати Dialogic), розбиває отриманий файл на пакети для Internet i вiдправляє цi пакети, використовуючи IP-протокол, до адресата через Internet.
· VTG, що знаходиться в тiм же районi, де знаходиться викликуваний абонент, проробляє зворотну операцiю для пакетiв, що приходять з мережi, i видає їх у мiсцеву телефонну лiнiю.
· Операцiї передачi голосу (вихiдний голосовий потiк i потiк, що йде до телефонної мережi) вiдбуваються одночасно, що дозволяє вести полнодуплексный дiалог.
Ряд конфiгурацiй може бути сформований з цих базисних положень. Розмова чи комп'ютер^-комп'ютер телефон^-комп'ютер-телефон, де пiд комп'ютером розумiється мультимедiа комп'ютер iз установленою програмою для Internet-телефонiї VocalTec Internet Phone, а також дуже цiкава можливiсть для компанiй, що мають власну WEB-сторiнку в Internet - "телефонний виклик з WEB" - може вiдбуватися з одним VTG. Для розмови телефон^-телефон-телефон необхiднi два VTG - один з них установлюється там, вiдкiля вiдбувається дзвоник, другий - там куди буде переданий телефонний виклик. При цьому з'являється можливiсть дзвонити з будь-якого телефону в тiм районi, де встановлений перший VTG на будь-який телефон у тiм районi, де коштує другий VTG. Найбiльш ефективне використання VTG для здiйснення мiжнародних телефонних дзвоникiв, адже в цьому випадку вартiсть телефонного дзвоника, скажемо Москв-Нью-Йорк, дорiвнює вартостi пiдключення до Internet.
Як добре працює VTG?
Немає нiчого краще, щоб зрозумiти наскiльки добре працює VTG, як попрацювати з ним. Для цього досить прийти в CompTek International - ми маємо самий великий досвiд роботи з цiєю програмою в Росiї. Однак уже зараз можна зробити деякi загальнi зауваження. Маються два основних фактори, що впливають на якiсть: якiсть переданого голосу i час чекання (затримки).
Час чекання впливає на темп дiалогу. Якщо час чекання перевищує приблизно 250 msec, затримка стає помiтною. На сьогоднiшнiй день програми Internet-телефонiї перевищують цей час. Але вже сьогоднi цi програми дають дуже прийнятний результат. Так, наприклад, час чекання при використаннi VTG складає близько 1секунди. Крiм того, час чекання буде продовжувати зменшуватися. На зменшення часу чекання впливають три фактори:
· Удосконалення програмного забезпечення.
· Розгортання системи для передачi голосу в приватних мережах. При цьому органiзацiї i постачальники послуг можуть керувати використанням ширини смуги частот i, отже, часом чекання.
Крiм того будуть збiльшуватися обчислювальнi можливостi устаткування, що займається маршрутизацiєю пакетiв.
Як можна використовувати VTG?
Безумовно саме цiкаве використання VTG - це реальний телефонний дзвоник зi звичайного телефону на звичайний телефон. Тим бiльше, що VTG може бути пiдключений не тiльки безпосередньо до мiських телефонних лiнiй, але i до однiєї з внутрiшнiх додаткових лiнiй, що маються в кожнiм офiсi, що використовує офiснi АТС (Private Branch eXchange, PBX). При цьому з'являється можливiсть дзвонити на кожнiй iз внутрiшнiх номерiв даного офiсу. Легко уявити собi, що в якої-небудь транснацiональної корпорацiї маються офiси по усьому свiтi. У кожнiм з цих офiсiв маються PBX. Тодi дзвоник, скажемо, з офiсу в Бостонi в офiс у Москвi, буде мало чим вiдрiзнятися вiд дзвоника просто усерединi офiсу в Бостонi. Хiба, що в першому випадку дзвоник пiде по Internet, а в другому вiд не вийде за межi офiсу. Таким чином, VTG може бути гарним корпоративне рiшенням для фiрм, що мають досить великий мiжнародний трафiк, або багато фiлiй розкиданих по країнi. Ця можливiсть особливо цiкава в Росiї, де маються основною причиною стримуючою розвиток Internet-телефонiї є нерозвиненiсть самої мережi Internet, хоча якiсь зусилля в цьому напрямку зараз додаються. Як приклад можна привести такий факт: на WEB-серверi CompTek International, на сторiнцi є форма, заповнивши яку, людина заiнтересувалася використанням VTG для своїх цiлей, одержує можливiсть спробувати як реально працює телефонний сервер. Тi, хто заповнив цю анкету - 25% це вiдвiдувачi iз Сибiру i з Далекого Сходу, де зважаючи на все проблема телекомунiкацiй вирiшена гiрше всього.
Проблема вiдпадає, якщо у фiрми є гарне пiдключення до мережi (це не обов'язково повиннао бути мережа Internet, досить будь-якої мережi пiдтримуючої протокол TCP/IP). Можна установити VTG в офiсi, пiдключивши його до PBX i до мережi, що зв'язує фiлiї. У пiдсумку фiрма зможе значно скоротити витрати на телефоннi переговори. У такий спосiб у Росiї VTG - це скорiше корпоративне рiшення.
Ще одне можливе застосування VTG - це використання здатностi VTG пiдтримувати телефоннi виклики з WEB-сторiнки. У результатi фiрма може робити, наприклад, чудову технiчну пiдтримку своїх розробок практично не несучи нiяких додаткових витрат. Припустимо, що фiрма має свiй WEB-сервер у Internet, а клiєнти у фiрми по усьому свiтi. У роздiлi технiчної пiдтримки WEB-сервера вставляється керуюча кнопка "Телефонний виклик" i клiєнт, що має комп'ютер, обладнаний засобами мультимедiя, одержить можливiсть запросити пiдтримку прямо з WEB. При цьому в службi технiчної пiдтримки задзвонить телефон, а вартiсть вiдповiдi на питання користувача для фiрми (утiм як i для користувача, що получили вiдповiдь на своє питання) буде дорiвнює сумi, що виплачується Internet-провайдеру.
Чому використання VTG вигiдно кiнцевим користувачам?
· Дешевi телефоннi дзвоники.
· Данi i голос передаються по однiй мережi (мережi передачi даних). Таку мережу простiше обслуговувати
· Можливiсть пересилання факсимiльних повiдомлень
Чому використання VTG вигiдно провайдерам Internet?
· Internet-телефонiя це специфiчний вид передачi даних
· Додаткове навантаження на канал не дуже великi
· Користувачi чекають нових послуг i провайдер буде неконкурентоспроможний, якщо вiн не зможе їх запропонувати
· Реальна цiна продажу каналу вище iснуючої в даний час
· Можливiсть надавати приголомшливу технiчну пiдтримку користувачiв.
Незважаючи на те, що програма VocalTec Telephony Gateway з'явилася зовсiм недавно - наприкiнцi 1996 року - уже зараз iснує досить багато реально працюючих телефонних серверiв. Так, наприклад, iзраїльська фiрма Delta Three (www.deltathree.com), с яке CompTek International пiдписав угоду про спiвробiтництво, уже розгорнула мережа серверiв у США, Ізраїлi, Болiвiї. Маються телефоннi сервера також в Австралiї, ПАР, Кореї, Іспанiї (Мадрид), Португалiї (Лiсабон). Причому сервер, встановлений у Нью-Йорку, дозволяє дзвонити по всiй територiї США i Канади, а сервер, встановлений у Єрусалимi, дає можливiсть дзвонити скрiзь в Ізраїлi. Безсумнiвно, ця мережа буде розширюватися - у пiдсумку телефоннi сервера з'являться у всiх великих мiстах планети. У найближчих планах - установка VTG у європейських столицях (Лондон, Париж, Берлiн i т. д.).
Любою, хто купує VocalTec Telephony Gateway у CompTek International, крiм програми i голосових плат Dialogic, одержує також можливiсть пiдключення до iснуючого мережi телефонних серверiв. Бiльш того, щоб покупцю було зручно, CompTek International бере на себе розрахунки з власниками телефонних серверiв, тобто покупцю не потрiбно буде домовлятися з кожним iз власникiв про оплату вхiдного i вихiдного трафiку.
| 
