Використання комп'ютера на уроках музики
Змiст
Вступ
1. 2 Комп’ютерний практикум в системi початкової музичної освiти
2. 1Програми для DOS
2. 2Програми для Windows
Роздiл 3. Використання музичного редактора
Висновки
Список використаної лiтератури
Роздiл 1. Методика використання iнформацiйних технологiй на уроках музики
1. 1 Комп’ютерне навчання на уроцi музики
Одним iз найефективнiших способiв використання комп'ютерних технологiй в освiтi є управлiння навчальною дiяльнiстю, коли забезпечуються такi функцiї:
· iндивiдуальне навчання, зумовлене розбудовою моделi особистостi на основi визначення особливостей пiзнавальних процесiв (сприйняття, мислення, пам'ять);
· проблемне навчання, в якому учень виступає як дослiдник, вiдкриваючи самостiйно щось нове;
· формування готовностi особистостi до творчої дiяльностi пiд якою доцiльно розумiти сукупнiсть психiчних особливостей, що включають установку на розумiння функцiй творчої дiяльностi, а саме: а) забезпечення зв'язкiв з iгровою дiяльнiстю, накопичення емоцiйночуттєвого досвiду, досягнення емпатiї, рефлексiї; б) формування уявлень на основi фантазiї, вмiнь поєднувати iнтелектуальнi та образнi компоненти, вiдмови вiд шаблонних дiй, конформiзму, здатностi висловлювати власну думку.
· новизна роботи з комп'ютером у процесi оволодiння комп'ютерною грамотнiстю та засвоєння професiйних знань, навичок i вмiнь, що викликають в учнiв пiдвищений iнтерес та посилення професiйної мотивацiї;
· iндивiдуалiзацiя навчання, коли в основу комп'ютерних технологiй покладена концепцiя рефлексивного управлiння, що передбачає розбудову моделi навчання особистостi з урахуванням особливостей її пiзнавальних процесiв; розширення завдань на моделювання рiзноманiтних педагогiчних ситуацiй;
у змiнi застарiлої навчальної iнформацiї.
Для забезпечення згаданих можливостей при розробцi дидактичних основ засвоєння iнформацiї пропонується комплекс методiв вiдбору й узагальнення художньої iнформацiї, виходячи з коефiцiєнта повноти навчального предмета, а також зiставлення основних елементiв знань про мистецтво.
У ходi нашого дослiдження з проблем комп'ютеризацiї навчання в школi на уроках музики на основi iнтеграцiї мистецтв та фундаментальних знань використовувались такi концепцiї:
І. Специфiка комп'ютеризацiї навчальних предметiв i курсiв полягає в розмаїттi можливостей керування розумовою i пiзнавальною дiяльнiстю особистостi в порiвняннi з iншими засобами. Комп'ютер як засiб навчання розвиває абстрактне мислення, оскiльки дозволяє одержати узагальнене уявлення про iнтегративнi об'єкти та явища, пов'язанi зi змiстом пiдготовки, формує логiчне та образне мислення, бо на екранi поданi не реальнi предмети, а символи реальностi. Графiчнi символи в даному разi виконують одну з унiверсальних функцiй в iнтеграцiї знань, тому що є складовою ознак рiзних видiв мистецтва, зокрема музики. Графiчнi символи є одним iз засобiв визначення iндивiдуально-типологiчних характеристик особистостi, якщо забезпечують схематичну фiксацiю у формi динамiчних фiгур i ототожнюють рiзноманiтнi типи ритмiки. При цьому враховується фактор поєднання синкретичних уявлень (первиннi образи-асоцiацiї) з синтетичними (образи, що виникають внаслiдок обробки iнформацiї).
Вони можуть виникати на основi взаємозв'язку монiстичного принципу мислення, коли в центрi свiту людини стоїть власне „Я”, з рацiонально-дуалiстичним, що передбачає подiл на матерiальне i духовне; спиритуально-дуалiстичним, що передбачає долання подiлу свiту мiстичним виходом „Я” за межi позачуттєвого досвiду.
Зазначимо, що монiзм з точки зору музики як виду мистецтва характеризується акцентами на сильнi долi. Таким чином, за допомогою образу виявляється єднiсть волi особистостi, власного „Я”-творця.
Дуалiзм характеризується рiвнiстю в акцентах сильних та вiдносно сильних доль. Мiстичний дуалiзм приховує акценти на сильних та вiдносно сильних долях. Це пов'язано з наявнiстю сакрального в свiдомостi.
II. Комп'ютеризацiя нинi охопила практично всi галузi знань сучасної науки. Найбiльше створено комп'ютерних програм з математики i точних наук, на дисциплiни художньо-естетичного циклу їх припадає менше, що свiдчить про iстотне вiдставання процесу навчання музики з використанням iнтерактивних комп'ютерних технологiй.
Крiм того, не визначенi можливостi застосування комп'ютерних пiдручникiв i посiбникiв, моделюючих i навчальних iгор, завдань на тренiнг iнтелекту, вправ з формування готовностi учнiв до творчої дiяльностi. У зв'язку з цим вiдчувається гостра необхiднiсть створення на основi iнтеграцiї знань, навичок i вмiнь такого засобу навчання, який би вiдповiдав вимогам максимальної динамiчностi, оптимiзацiї засвоєння iнформацiї, оперативностi опрацювання даних, контролю й самоконтролю.
вирiшення творчих завдань. Доцiльно враховувати той фактор, що iнтелектуальнi здiбностi є складним синтетичним i динамiчним утворенням. Воно передбачає наявнiсть здатностi до оперування та варiювання поняттями, судженнями, формування гiпотез з високою частотою прояву оригiнальних думок у поєднаннi з емоцiйно-образною сферою особистостi.
Оскiльки специфiка мови комп'ютера передбачає використання символiв, зокрема графiчних, вважаємо за доцiльне з метою забезпечення тренiнгу iнтелекту молодшого школяра розробити дидактичний матерiал, що складає основу для електронного посiбника. Частина цього посiбника може включати систему задач для генерування iдей у галузi професiйних i культурологiчних знань. Цього можна досягти на основi iнтеграцiї художнiх засобiв образотворчого мистецтва та музики.
Ідею iснування багатоканальних синестезiй, що вiдображенi в графiчних музичних символах, ми паралельно iнтегруємо в методи пiзнання образотворчого мистецтва. Методологiчними засадами цiєї iнтеграцiї є доцiльнiсть збiльшення емоцiйного досвiду учня.
Ми виходимо з того, що внутрiшнi образи особистостi в усiх їх взаємозв'язках мають мiсце в неперервному синтетичному масивi, коли кожний вид мистецтва доповнює iнший.
Мова йде про необхiднiсть створення моделей навчання за ознаками просторових процесiв, здатних подолати вiдокремлення рiзноманiтних способiв пред'явлення iнформацiї на основi збагачення наукових знань про iснування вiдкритих систем за законами синергетики. Таким чином, розмаїття iнформативного простору з установкою на включення сенсорних почуттiв повинно розкриватися за ознаками сукцесивного (послiдовного) процесу сприйняття.
Ми свiдки того, що галузь художньої органiзацiї простору i часу є зразком наслiдування, в тому числi в рiзних видах мистецтв. Але в образотворчому мистецтвi перетворення простору може включати елемент наочної схематизацiї бiльш чiтко й лаконiчно, нiж в iнших видах мистецтва. Наявнiсть наочної схеми є образом поєднання iєрархiчних компонентiв, пов'язаних з порядком певного iснування циклу того чи iншого мистецтва. За допомогою цих схем, на нашу думку, важливо визначити динамiку процесу подачi iнформацiї та способiв запровадження комп'ютерних технологiй.
Зазначимо, що комп'ютернi технологiї повиннi пiдпорядковуватися законам вiзуальної моделi на основi спрощення, наочностi та простоти.
Простоту можна пояснити правилом групування фiгур за принципом подiбностi. Невипадково вчений-митець Р. Арнхейм пiдкреслює, що сприйняття не може бути досягнуте шляхом складання окремих частин поза розумiнням цiлiсної iнтегрованої структури цiлого.
Вiдомо, що принцип наочностi й простоти як iнтегрований механiзм у сферi мистецтва й навчальному процесi базується на фундаментальнiй структурi життєвого досвiду.
Таким чином, створення дидактичних матерiалiв для комп'ютерного навчання потребує впровадження методу структурно-функцiонального аналiзу. Вiн забезпечує поєднання елементiв абстракцiї i схематизму, коли особистiсть розглядається як цiлiсно-рацiональний чуттєвий об'єкт. Але це ще не свiдчить про сформованiсть рефлексiї щодо встановлення зв'язкiв мiж простором онтологiчного образу й власним досвiдом.
сприйняття як процес пiзнання розглядається як феномен поєднання суб'єктивностi особистостi й засобу формування смислового поля значень.
роздiляти поняття „знак” i „символ”.
Символ — складне i динамiчне поняття. Його складовими є алегорiя — логiчний, розкладений компонент поняття (алегорiя — iнструмент тлумачення); асоцiацiя поза наявностi порiвнянь (психологiчний аспект символу); метафора — унiверсальний iррацiонально-рацiональний комплекс-механiзм мови символу. Саме в метафорi вiдображається змiст символу.
Ми дiйшли висновку, що розробка дидактичних комп'ютерних матерiалiв посiбника повинна базуватися на поєднаннi вiдпрацьованих схематизацiй, що включають складнi ланки переходiв мiж категорiями-поняттями i категорiями-образами.
формується нове уявлення. Метафора може виконувати функцiю iнтегративного механiзму в оволодiннi студентом iнформативним простором. Водночас метафора є метод, спосiб дiяльностi, перерозподiлу i переорганiзацiї конкретно-предметних образiв та уявлень у спрощену категорiальну модель.
Отже, пiдсумуємо:
1. Одним з механiзмiв комп'ютерного навчання є оволодiння вiзуальними формами мислення, якi є синтетичною ознакою художнього мислення в цiлому. Саме ця ознака забезпечує спрощення, узагальнення, генерування знань iнформативного масиву, який постiйно зростає.
2. Впровадження комп'ютерного навчання в навчання музики неможливе без розробки спецiальних дидактичних матерiалiв, що можуть мати вiдображення в електронних посiбниках. Перевага їх — у пiдвищеннi ефективностi засвоєння iнформацiї за допомогою таких якостей, як динамiка, оперативнiсть, здатнiсть до iнтеграцiї знань незалежно вiд просторово-часових перепон.
3. Дидактичнi матерiали, закладенi в електронний посiбник, зумовленi необхiднiстю забезпечення таких установок:
· органiзацiя формування iнтегративних знань, умiнь та навичок реалiзується в умовах ситуацiї вiдпрацьовування узагальнених стратегiй шляхом спiввiдношення рiзних понять, що мають елементи схожостi;
· забезпечується ситуацiя концентрованого розподiлу уваги в ходi вирiшення завдання на основi цiлiсного сприйняття iнформацiї;
· утворюються ситуацiї поєднання вiддалених понять, швидкого переходу вiд однiєї концепцiї до iншої.
1. 2 Комп’ютерний практикум в системi початкової музичної освiти
Інформатизацiя освiти в Українi є одним з важливiших механiзмiв її реформування. Головним завданням-використання комп'ютерних технологiй в аспектi освiтянської практики є:
· побудова вiдкритої системи освiти, що забезпечує кожному її суб'єктну iндивiдуальну програму для ефективного засвоєння знань, набуття практичних умiнь та навичок роботи з комп'ютером;
· забезпечення органiчної цiлiсностi функцiонування навчального процесу на основi стабiльної компактностi i водночас динамiчної адаптацiї комп'ютерних навчальних програм;
· створення умов для впровадження в практику принципово нових пiзнавальних засобiв.
Характерними ознаками iнновацiйних комп'ютерних технологiй навчання є специфiчне середовище, в якому вони реалiзуються, а саме: технiчний (вид технiки); програмно-технологiчний (засоби програмованого забезпечення технологiї навчання); органiзацiйно-методичний (органiзацiя та методика процесу навчання з комп'ютерною пiдтримкою); предметна галузь знань (музична освiта).
У дослiдженнi вихiдними позицiями в розробцi концептуальних пiдходiв з комп'ютеризацiї системи музичної освiти на початковому етапi виступили особистiсно-орiєнтований пiдхiд, дотримання дидактичних принципiв, проблемне забезпечення активної дiалогiзацiї процесу „квазiспiлкування”.
Технiчний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням iнформацiї, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерiв, й опосередковано чи безпосередньо впливає на стан розвитку особистостi, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованiсть.
є „слухання”, „розумiння”, „створювання”, „виконання” музичних творiв. Молодшим школярам надається можливiсть:
o знаходити, вивчати та усвiдомлювати поняття „звук” як феномен, що функцiонує у навколишньому середовищi; експериментувати з джерелами звукоутворення; здiйснювати запис рiзних видiв звукозображальної iнформацiї; iмiтувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звуковi розповiдi або вiльнi звуковi композицiї з метою реалiзацiї своїх iдей та прояву в такiй формi особистiсних думок, почуттiв; створювати шумовi ефекти; використовувати звукову палiтру для супроводу поетичного тексту;
o одержувати знання про музичнi iнструменти, вивчаючи їх будову, визначати функцiональне призначення, дiапазон, тембр, принципи звукоутворення;
o аранжувати мелодiї, використовуючи звучання рiзних iнструментiв, голосу та iнших джерел звукоутворення;
o вивчати музику рiзних стилiв, напрямiв, жанрiв.
Порiвняноз традицiйним комп'ютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системi сучасної освiти. Разом з тим, реформування й оновлення освiтянської практики ґрунтується на взаємозв'язку традицiйного та новаторського. Це зумовило необхiднiсть вивчення „сполучних” зв'язкiв з метою синтезацiї набутого традицiйного досвiду й iнновацiй комп'ютеризованого навчання.
Комп'ютернi технологiї дають змогу учителю музики здiйснювати художньо-творчий розвиток особистостi учня завдяки впровадженню в систему музичної освiти комп'ютерних практикумiв, що передбачає довiльний вибiр варiантiв навчальних програм й забезпечення ефективного педагогiчного керiвництва в процесi комунiкативної взаємодiї щодо формування системи музично-художнiх знань у молодших школярiв.
Змiст комп'ютерного практикуму є системою, де органiчно функцiонують у взаємозв'язку та взаємозалежностi такi компонентнi структури: iнформацiйно-дидактичний, методико-конструктивний органiзацiйно-процесуальний блоки й безпосередньо блок програмного забезпечення:
Блок програмного забезпечення мiстить набiр комп'ютерних програм — фрагментiв комп'ютерного заняття, кожний з яких має визначену тематику i призначений для навчання з предмета, що забезпечує розвиток творчих можливостей молодших школярiв.
Цей блок безпосередньо пов'язаний з органiзацiйно-процесуальним, що визначає набiр програм та дидактичних матерiалiв для проведення музичних занять.
Блок iнформацiйно-дидактичний є набором дидактичних та iнструктивних матерiалiв для кожної програми, їх змiст можна змiнювати за допомогою методико-конструктивного блоку вiдповiдно до конкретної мети, що вирiшується в навчальному процесi.
блоку, а також проектується програма проведення кожного заняття. Це формуючий блок комп'ютерного практикуму.
Комп'ютерний практикум було розроблено й апробовано у навчальному процесi початкової школи вiдповiдно до сучасних вимог з музичного навчання та виховання учнiв. Пiд час його розробки було поставлено завдання оптимального використання творчих можливостей, здiбностей; зацiкавленого iнтересу школярiв щодо опанування нових комп'ютерних програм; створення умов для пiдвищення якостi музичного навчання; виховання й розвитку iндивiдуальностi учнiв; забезпечення продуктивної трансформацiї змiсту навчального процесу. Крiм того, важливим i необхiдним було дотримання дидактичних принципiв навчання в органiзацiйному процесi комп'ютерного практикуму.
Доцiльнiсть застосування комп'ютерiв у навчаннi має важливе значення для пiдвищення його ефективностi. Традицiйно комп'ютери використовуються для здiйснення програмованого навчання, що дає змогу ефективно вирiшувати завдання з формування музично-художнiх знань, умiнь i навичок. Для розвитку учня як суб'єкта дiяльностi, на пiдставi нових педагогiчних концепцiй iндивiдуально-орiєнтованого навчання, iндивiдуального i дiяльнiсного пiдходiв (Є. Бондаревська,В. Давидов, О. Гребенюк, А. Марков), була обрана така номенклатура цiлей використання практикуму:
· розвиток iнтелектуальної сфери учнiв: розвиток мислення, пам'ятi, уваги, формування музично-художнiх знань, умiнь, навичок;
· розвиток мотивацiйної сфери: формування потреб у знаннях, засобах пiзнання;
· розвиток емоцiйно-вольової сфери, естетично-емоцiйного переживання, впевненостi у своїх силах, прояв оцiнних суджень;
Дидактичнi принципи побудови й застосування практикуму визначаються цiлями його створення.
Застосування комп'ютерних технологiй у педагогiцi дає змогу з нових позицiй здiйснити органiзацiю навчального процесу. При цьому природно, що при використаннi нових навчальних засобiв формуються й адекватнi принципи. Специфiчними принципами комп'ютерного практикуму є принципи особистiсної спрямованостi, самостiйної дiяльностi, моделювання.
з комп'ютером учнi розумiють, що завдання призначене тiльки для нього, й тому лише вiд нього залежить якiсть виконання. Часто учнi ототожнюють комп'ютер з живою iстотою, розмовляють з ним, проявляють емоцiйне ставлення. Учень — єдиний i головний об'єкт опiки електронного наставника, на подiбнi обставини в навчальному процесi звертається увага викладача.
Принцип самостiйної дiяльностi також здiйснюється в процесi iндивiдуальної роботи учнiв за комп'ютером. Прагнення до прояву самостiйностi в процесi гри виявляється у молодших школярiв iз збiльшеною активнiстю, яку необхiдно всiляко пiдтримувати в процесi всiєї навчальної дiяльностi, що впливає на активнiсть, iнiцiативнiсть у засвоєннi системи знань, умiнь, навичок. Здiйснення диференцiйованого пiдходу при виборi навчальних завдань сприяє вихованню iндивiдуальної самостiйностi.
Принцип моделювання реалiзується в оптимальному використаннi можливостей комп'ютера при побудовi рiзноманiтних програм. Моделювання в дидактичному аспектi дає змогу значно пiдвищити наочнiсть навчання, зв'язати його iз конкретними уявленнями, а також здiйснювати змiни в ходi експериментального дослiдження.
Дидактичний принцип доступностi випливає з вiдповiдностi органiзацiї i застосування практикуму вiковим особливостям учнiв, рiвню їхнього розвитку. Практична реалiзацiя принципу доступностi базується на таких засадах:
· учнi молодшого шкiльного вiку порiвняно легко засвоюють найпростiшi умiння i навички роботи з комп'ютером, виявляючи пiдвищений iнтерес;
· вибiр програм комп'ютерного заняття здiйснюється учителем вiдповiдно до навчальної програми;
· до кожного заняття учню складається iндивiдуальна програма згiдно з досягнутим ним рiвнем знань;
· заняття проводиться в iндивiдуальному режимi, кожен учень працює в обраному ним темпi;
· проведення занять здiйснюється пiд контролем учителя й комп'ютера;
· пiд час проведення заняття прогнозується варiативнiсть використання рiзноманiтних програм; переключення уваги i паузи мiж ними рятують процес проведення вiд монотонностi, i, таким чином, сприяють його iнтенсифiкацiї й усталеностi iнтересу;
· реакцiя комп'ютера у виглядi мультиплiкацiйних музичних ефектiв створює сприятливий емоцiйний клiмат протягом усього заняття.
Комп'ютерне музичне навчання, здiйснене на базi розроблених програм, передбачало важливi аспекти музичного розвитку молодших школярiв: ознайомлення з традицiєю функцiонування музичних iнструментiв у художньо-мистецькому просторi й новим їх „озвученням” в електроннiй площинi. У ходi дослiдження визначено такi спецiальнi педагогiчнi умови:
· забезпечення емоцiйної та комунiкативної комфортностi у спiвробiтництвi молодших школярiв з комп'ютером.
· обґрунтування термiну набуття первинних умiнь роботи з персональним комп'ютером (технiчний фактор);
· визначення поетапного переходу на кожнiй гранi набутих учнями музично-художнiх знань (часовий фактор);
· дотримання оптимальних параметрiв обладнання персональними комп'ютерами навчального процесу в музичному класi (статистичний фактор);
· позитивне ставлення учнiв до опанування творiв музичного мистецтва (мотивацiйний фактор).
Дослiдженням доведено, що застосування комп'ютера з визначеним програмним забезпеченням, а також з використанням допомiжного iнструментарiю сприяло пiдвищенню ефективностi набутих музично-художнiх знань учнiв на початковому етапi музичного навчання.
використано у навчаннi основам музики.
Комп'ютеризацiя системи музичної освiти надає можливiсть учням:
· набувати нову музичну iнформацiю;
· створювати музичнi композицiї;
· здiйснювати iнструментально-тембральне озвучення музичних фрагментiв, композицiйних мiнiатюр;
· зберiгати iнформацiю для подальшої музично-навчальної дiяльностi.
У результатi дослiдження доведено, що застосування комп'ютерних технологiй у музичному навчаннi є перспективним напрямом художньо-мистецького розвитку молодших школярiв. Комп'ютернi технологiї, порiвняно з традицiйними, є найбiльш продуктивними й мобiльними.
Впровадження комп'ютерних технологiй у навчальний процес дасть змогу значно пiдвищити якiсть музично-художнiх знань молодших школярiв на основi iндивiдуально-диференцiйованого пiдходу.
теоретико-художнього й технiчно-iнформацiйного аспектiв у процесi музичного навчання та виховання молодших школярiв.
Роздiл 2. Аналiз комп’ютерних програм для навчання музики
2. 1
DOS
з файлами вiдрахункiв.
| Програма |
Опис |
VPLAY
WPLAY
VREC
WREC
VOCHDR
JOINTVOC
VOC2WAV
VOCO2N
VOCN2O
|
Вiдтворює звуковий сигнал, записаний у VOC-форматi
Вiдтворює звуковий сигнал, записаний у WAV-форматi
Записує звуковий сигнал у VOC-форматi
Записує звуковий сигнал у WAV-форматi
Повiдомляє номер версiї драйвера, базову адресу порту введення/виведення, номери перерви i каналiв DMA звукової плати
Добавляє Header (заголовок) в первинний звуковий файл (RawDateSoundFile)
Об’єднує данi рiзних звукових файлiв
Конвертує вiдрахунки з VOC-формату в WAV-формат
Конвертує VOC-файли версiї 1. 10 в файли версiї 1. 20
|
Перед тим, як записати чи вiдтворити сигнал, необхiдно виконати деякi вказiвки. Для джерела сигналу потрiбно встановити рiвень гучностi, рiвнi вiдтворення високих i низьких частот, включити або вiдключити лiвий чи правий канали i т. д. Вказiвки виконуються з допомогою програм мишкерiв (SBP-SET, SBP-MIX для звукової плати SoundBlasterPro чи SB16SET, SB16MIX для звукової плати SoundBlaster 16). Рiзнi програми мишкерiв для звукових плат SoundBlaster маєть незначнi вiдмiнностi i виконують однаковi функцiї.
Програми мишкерування звуку для аудiоплати SoundBlasterPro
Програми SBP-SET i SBP-MIX виконують рiзноманiтнi вказiвки для запису i вiдтворення сигналiв. Програма SBP-MIX є резидентною в пам’ятi. Це означає, що пiсля завершення взаємодiї з нею вона продовжує працювати у фрновому режимi займає деякий об’єм оперативної пам’ятi. Програма SBP-SET завершує роботу пiсля виконання вказiвок i звiльнює пам’ять.
Програма FM-орган (на вiнчестерi зберiгається у файлi пiд iменем PRO-ORG. EXE) працює iз синтезатором звукової плати SoundBlasterPrо. Хоча при першому знайомствi ця праграма здається лише забавкою, вона все ж має цiкавi можливостi для створення мелодiй. Програма FM-орган дозволяє зберiгати зiгранi мелодiї у файлах на диску i використовувати їх повторно. Для створення мелодiї можна використати зовнiшню клавiатуру електронного музичного iнструменту, пiдключеного до звукової плати через MIDI-iнтерфейс. Нижче будуть описанi можливостi даної програми.
Гра
Клавiатура комп’ютера може бути використана в якостi клавiатури синтезатора звукової плати SoundBlasterPrо.
Для початку роботи необхiдно перейти в каталог PRO-ORG i запустити програму FM-орган командою PRO-ORG. Пiсля запуску програми на екранi вiдтвориться її вiкно, в нижнiй частинi якого знаходиться головне меню.
Програма FM-орган моделює музичну клавiатуру для семи октав. Клавiшi для п’ятьох октав вiдображенi на екранi. Клавiшi октав, на котрих можна грати в даний момент, використовуючи чотири ряди клавiатури комп’ютера, помiченi з обох сторiн смужками. Смужки можна перемiщувати з допомогою клавiш перемiщення курсору, змiнюючи доступнi октави.
Автоматичний супровiд
На багатьох електронних клавiшних iнструментах є можливiсть вибору автоматичного супроводу ритмом (бас чи ударнi). Цей режим реалiзований i в програмi FM-орган.
1. Клавiшами вiд [F5] до [F8] необхiдно вибрати вiдповiдний ритм. При кожному нитисканнi на клавiшу включається новий ритм. В загальному можна вибрати один iз 20-ти ритмiв. У лiвому нижньому кутi екрану вiдтворенi значення темпу i тактового розмiру.
2. Натиснувши клавiшу [пробiл], автоматичний супровiд буде грати в тон нотi останньої татиснутої клавiшi.
3. Натиснути на одну з нотних клавiш. Тон супроводу пiдбирається автоматично. Для вiдключення автоматичного супроводу знов необхiдно натиснути клавiшу [пробiл]. Таким способом можна створити акомпонемент для мелодiї.
Програма FM-орган може сама створювати музичнi iмпровiзацiї.
Вiдтворення i вивчення мелодiй
| 
