МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Бердичiвський полiтехнiчний коледж
Контрольна робота
з дисциплiни “Технологiї автоматизованої обробки економiчної iнформацiї”
(варiант №18)
Перевiрив:
викладач
Якубовський Бронiслав Леонiдович
2008 р.
Змiст
1. Характеристика iнфологiчної та даталогiчної моделi бази даних
2. Поняття та класифiкацiя управлiнських iнформацiйних систем
1.
користувачiв до зовнiшнього подання охоплюють сукупнiсть даних, якi потрiбнi для виконання запитiв користувачiв Вимоги з боку прикладних програм до зовнiшнього рiвня па дання даних — це перелiк даних з описом їх взаємозв'язкiв, як необхiднi для реалiзацiї певних функцiональних задач. Зовнiшнiй рiвень являє собою, як правило, словесний опис даних та їх взаємозв'язкiв i вiдбиває iнформацiйнi потреби користувачiв i прикладних програм. Інодi для опису зовнiшнього рiвня використовуються матричнi або iншi формалiзованi методи. Опис зовнiшнього рiвня не виключає наявностi дублювання, надлишковостi, неузгодженостi тощо.
Для того щоб спроектувати зовнiшню модель БД, необхiдно виконати обстеження ПО, вивчити систему вхiдної i вихiдної документацiї, дослiдити й вивчити всi функцiональнi обов'язки майбутнiх користувачiв БД.
Американський комiтет CODASYL пропонує три рiвнi: зовнiшнiй, концептуальний, внутрiшнiй. Інодi для зручностi проектування вводять допомiжний рiвень (промiжний), який називають iнфологiчним. Вiн може бути й самостiйним або функцiонувати як складова зовнiшнього рiвня.
Інтеграцiя всiх зовнiшнiх зображень виконується на iнфологiчному рiвнi. На цьому рiвнi формується iнфологiчна (канонiчна) модель даних, яка не є простою сумою зовнiшнiх зображень даних. Інфологiчний рiвень являє собою iнформацiйно-логiчну модель (ІЛМ) предметної областi, в якiй виключена надмiрнiсть даних i вiдображенi iнформацiйнi особливостi об'єкта управлiння, без урахування особливостей i специфiки конкретної СУБД.
Мета iнфологiчного проектування — створити структуровану iнформацiйну модель ПО, для якої розроблятиметься БД. При проектуваннi на iнфологiчному рiвнi створюється iнформацiйно-логiчну модель, яка має вiдповiдати таким вимогам:
- коректнiсть схеми БД, тобто адекватне вiдображення модельованої ПО
- ІЛМ має бути описана мовою, зрозумiлою проектувальникам БД, програмiстам, адмiнiстратору i майбутнiм користувачам АБ.
Основною складовою iнфологiчної моделi є атрибути, якi потрiбно проаналiзувати i деяким чином згрупувати для подальшою зберiгання в БД. Сутнiсть iнфологiчного моделювання полягає у видiленнi щ. формацiйних об'єктiв ПО (файлiв), якi пiдлягають зберiганню в БД, а також визначеннi характеристик об'єктiв i зв'язкiв мiж ними. Характеристиками об'єктiв є атрибути. Даталогiчний (логiчний, концептуальний) рiвень формується з урахуванням специфiки i особливостей конкретної СУБД. На цьому рiвнi будується концептуальна модель даних, тобто спецiальним способом структурована модель ПО, яка вiдповiдає особливостям i обмеженням вибраної СУБД. Модель логiчного рiвня, яка пiдтримується засобами конкретної СУБД, iнодi називають даталогiчною. Залежно вiд типiв моделей, якi пiдтримуються засобами СУБД, є iєрархiчнi, сiтковi i реляцiйнi моделi баз даних. Найпоширенiшими на сучасному ринку програмних продуктiв є реляцiйнi СУБД (DBASE 111, FOXBASE, FOXPRO, CLIPPER i т. iн.).
Внутрiшнiй рiвень пов'язаний з фiзичним розмiщенням даних у пам'ятi ЕОМ. На цьому рiвнi формується фiзична модель БД, яка мiстить структури зберiгання даних в пам'ятi ЕОМ, включаючи опис форматiв записiв, їхнє логiчне або фiзичне упорядкування, розмiщення за типами пристроїв, а також характеристики i шляхи доступу до даних.
Вiд параметрiв фiзичної моделi залежать такi характеристики функцiонування БД: обсяг пам'ятi i час реакцiї системи. Фiзичнi параметри БД можна змiнювати в процесi її експлуатацiї (не змiнюючи при цьому опису iнших рiвнiв) з метою пiдвищення ефективностi функцiонування системи. Визначення структури масивiв БД вiдбувається на етапах iнфологiчного i логiчного проектування, а формування структури - на етапi фiзичного проектування БД. Структура файла — це пойменована сукупнiсть логiчно взаємопов'язаних атрибутiв.
2. Поняття та класифiкацiя управлiнських iнформацiйних систем
АБД - це система iнформацiйних, математичних, програмних, мовних, органiзацiйних i технiчних засобiв, якi необхiднi для iнтегрованого нагромадження, зберiгання, ведення, актуалiзацiї, пошуку i видачi даних.
1. За призначенням АБД бувають:
- спецiалiзованi за окремими галузями науки та технiки;
- банки даних для систем автоматизацiї наукових дослiджень i виробничих випробувань;
o банки даних для систем автоматизованого проектування.
2. За архiтектурою обчислювального середовища АБД бувають централiзованi i розподiленi.
3. За видом iнформацiї, що зберiгається, розрiзняють банки даних, банки документiв i банки знань.
4. За мовою спiлкування користувача з БД розрiзняють системи з базовою мовою (вiдкритi системи) та власною мовою (закритi системи).
мовою програмування.
Закритi системи мають власну мову спiлкування, що, як правило, набагато простiша за мови програмування. Тому в таких системах не потрiбний посередник-програмiст для спiлкування з БД. Самi користувачi за вiдповiдної пiдготовки зможуть працювати з БД.
Інформацiйнi системи управлiння технологiчними процесам» (АСУ ТП) керують станом технологiчних процесiв (робота верста та, домни тощо). Перша й головна вiдмiннiсть цих систем вiд розглянутих ранiше полягає передусiм у характерi об'єкта управлiння — для АСУ ТП це рiзноманiтнi машини, прилади, обладнання а для державних, територiальних та iнших АСУ — це колективi людей. Друга вiдмiннiсть полягає у формi передачi iнформацiї Для АСУ ТП основною формою передачi iнформацiї є сигнал, а i iнших АСУ — документи.
Залежно вiд мети функцiонування та завдань, якi покладем на ІС на етапах збору та змiстової обробки даних, розрiзняють такi типи ІС: iнформацiйно-пошуковi, iнформацiйно-довiдковi, iн формацiйно-управляючi (управлiнськi), iнтелектуальнi iнформацiйнi системи та системи пiдтримки прийняття рiшень.
Інформацiйно-пошуковi системи (ІСП) орiєнтованi на розв'язування задач пошуку iнформацiї. Змiстова обробка iнформацiї у таких системах вiдсутня.
В iнформацiйно-довiдкових системах (ІДС) за результатам пошуку обчислюють значення арифметичних функцiй.
Інформацiйно-управляючi, або управлiнськi, системи (вiдомi у вiтчизнянiй лiтературi пiд назвою «автоматизованi системи органiзацiйного управлiння») являють собою органiзацiйно-технiчнi системи, якi забезпечують вироблення рiшення на основi автоматизацiї iнформацiйних процесiв у сферi управлiння. Отже, цi системи призначенi для автоматизованого розв’язування широкого кола задач управлiння.
До iнформацiйних систем нового поколiння належать системи пiдтримки прийняття рiшень (СППР) та iнформацiйнi системи побудованi на штучному iнтелектi (iнтелектуальнi ІС).
СППР — це iнтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для пiдтримки рiзних видiв дiяльностi при прийняттi рiшень iз слабоструктурованих або неструктурованих проблем.
Інтерес до СППР, як перспективної галузi використання обчислювальної технiки та iнструментарiю пiдвищення ефективної працi у сферi управлiння економiкою, постiйно зростає. У багатьох країнах розробка та реалiзацiя СППР перетворилася на дiльницю бiзнесу, що швидко розвивається.
Штучний iнтелект — це штучнi системи, створенi людиною на базi ЕОМ, що iмiтують розв'язування людиною складних творчих задач. Створенню iнтелектуальних iнформацiйних систем сприяла розробка в теорiї штучного iнтелекту логiко-лiнгвiстичних моделей. Цi моделi дають змогу формалiзувати конкретнi змiстовнi знання про об'єкти управлiння та процеси, що вiдбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логiко-лiнгвiстичнi моделi поряд з математичними. Логiко-лiнгвiстичнi моделi — це семантичнi мережi, фрейми, продукувальнi системи — iнодi об'єднуються термiном «програмно-апаратнi засоби в системах штучного iнтелекту».
Розрiзняють три види iнтелектуальних ІС:
мовами користувачiв, близьких до природних;
· розрахунково-логiчнi системи, якi дають змогу кiнцевим користувачам, що не є програмiстами та спецiалiстами в галузi прикладної математики, розв'язувати в режимi дiалогу з ЕОМ свої задачi з використанням складних методiв i вiдповiдних прикладних програм;
В економiцi України найпоширенiшими є експертнi системи. Це системи, якi дають змогу на базi сучасних персональних комп'ютерiв виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з рiзних галузей народного господарства
3. С
писок використаної лiтератури
1. «Інформацiйнi системи i технологiї в економiцi». За редакцiєю доктора економiчних наук, професора В. С. Пономаренка. Київ. 2002.
2. Ситник В. Ф. «Основи iнформацiйних систем».
3. Конспект лекцiй з предмету «Технологiї автоматизованої обробки економiчної iнформацiї».
Рецензiя:
| 
