Информационные компьютерные технологии

Информационные компьютерные технологии МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ Херсонський Державний Педагогiчний Унiверситет Фiзико-математичний факультет Кафедра iнформацiйних технологiй Курсова робота Виконавець студент 351-ої групи спецiальностi “ПМСО. Англiйська мова та лiте- ратура, основи iнформатики”, фа- культету iноземної фiлологiї, ден- Херсон 2001 Змiст Вступ___________________________________________________________ 3 1. Поняття iнформацiйної технологiї_______________________________ 4 1. 1 Що таке iнформацiйна технологiя.______________________________ 4 1. 2 Етапи розвитку iнформацiйних технологiй.______________________ 4 1. 3 Складовi частини iнформацiйної технологiї______________________ 8 1. 4 Інструментарiй iнформацiйної технологiї________________________ 9 2. Види сучасних iнформацiйних технологiй__________________________ 10 2. 1 Інформацiйна технологiя опрацювання даних___________________ 10 2. 2 Інформацiйна технологiя керування___________________________ 12 2. 3 Інформацiйна технологiя пiдтримки прийняття рiшень___________ 15 3. Проблеми i перспективи використання iнформацiйних технологiй_____ 19 3. 1 Старiння iнформацiйної технологiї____________________________ 19 3. 2 Методологiя використання iнформацiйної технологiї_____________ 20 3. 3 Небезпека та труднощi використання iнформацiйних технологiй___ 22 Висновки_______________________________________________________ 24 Список використаної лiтератури__________________________________ 25 Вступ Інформацiя - явище незрiвнянно бiльш древнє, нiж сама людина. Уже природа у процесi своєї еволюцiї передавала закодовану iнформацiю в рослинах i живих органiзмах. З перших своїх крокiв люди шукають i знаходять новi засоби передачi, збереження та обробки iнформацiї. Однак нiколи ранiше людство не накопичувало iнформацiю й знання настiльки стрiмкими темпами. Тому закономiрним є те, що жодна галузь людської дiяльностi не зазнала такого розвитку як iнформацiйнi технологiї. Саме вони були покликанi збiльшити ефективнiсть та зручнiсть використання рiзноманiтних видiв iнформацiї. За останнi десятирiччя iнформацiйнi технологiї зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко уявити життя сучасної людини без них. На сучасному етапi можна без особливих труднощiв навести приклади використання iнформацiйних технологiй у всi галузях: вiд освiти i до менеджменту. Сьогоднi успiх буде мати та фiрма, той заклад, який володiє найсучаснiшими комп’ютерними технологiями. Значного прогресу можна досягти i в галузi освiти з впровадженням вiдповiдних iнформацiйних компю’ютерних технологiй, якi зможуть зробити процес здобуття освiти бiльш гнучким, iндивiдуалiзованим i одночасно нададуть змогу студентам використовувати глобальнi ресурси для навчання, спiлкуватись та обмiнюватись досвiдом iз студентами iнших мiст, країн тощо. Насправдi, перспективи розвитку iнформацiйних компю’ютерних технологiй безмежнi. Саме тому мною була обрана така цiкава та невичерпна тема курсової роботи, в якiй було зроблено спробу дати вiдповiдi на запитання що являє собою iнформацiйна технологiя, яки iснують види iнформацiйних технологiй. Також розглядаються етапи розвитку iнформацiйних технологiй, перспективи їх використання. Не обминув я своєю увагою i тi проблеми та небезпеку, якi пов’язанi з використанням iнформацiйних технологiй. 1. Поняття iнформацiйної технологiї 1. 1 Що таке iнформацiйна технологiя Технологiя - це комплекс наукових та iнженерних знань, реалiзованих у прийомах працi, наборах матерiальних, технiчних, енергетичних, трудових факторiв виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту або послуги, що вiдповiдають певним вимогам. Тому технологiя нерозривно пов'язана з машинiзацiєю виробничого або невиробничого, насамперед управлiнського процесу. Управлiнськi технологiї грунтуються на застосуваннi комп'ютерiв i телекомунiкацiйної технiки. Вiдповiдно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологiчних, iнженерних дисциплiн, що вивчають методи ефективної органiзацiї працi людей, зайнятих опрацюванням i збереженням iнформацiї; обчислювальну технiку i методи органiзацiї i взаємодiї з людьми i виробничим устаткуванням, практичнi додатки, а також пов'язанi з усiм цим соцiальнi, економiчнi i культурнi проблеми. Самi iнформацiйнi технологiї вимагають складної пiдготовки, великих початкових витрат i наукомiсткої технiки. Їхнє введення повинно починатися зi створення математичного забезпечення, формування iнформацiйних потокiв у системах пiдготовки спецiалiстiв. Існує декiлька точок зору щодо розвитку iнформацiйних технологiй iз використанням комп'ютерiв, що визначаються рiзноманiтними ознаками подiлу. потреб людини як для фахової сфери, так i для побутової. 1-й етап (60 - 70-i рр.) - опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимi колективного користування. Основним напрямком розвитку iнформацiйної технологiї була автоматизацiя операцiйних рутинних дiй людини. Ознака подiлу - проблеми, якi стоять на шляху iнформатизацiї: 1- й етап (до кiнця 60-х рр.) характеризується проблемою опрацювання великих обсягiв даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобiв. 2-й етап (до кiнця 70-х рр.) пов’язаний з поширенням ЕОМ серiї IВМ/360. Проблема цього етапу - вiдставання програмного забезпечення вiд рiвня розвитку апаратних засобiв. потреб користувача i створення вiдповiдного iнтерфейсу для роботи в комп'ютерному середовищi. 4-й етап (з початку 90-х рр.) - створення сучасної технологiї мiжустановних зв'язкiв i iнформацiйних систем. Проблеми цього етапу дуже багаточисленi. Найбiльше суттєвими з них є: • укладання угод i встановлення стандартiв, протоколiв для комп'ютерного зв'язку; • органiзацiя доступу до стратегiчної iнформацiї; • органiзацiя захисту i безпеки iнформацiї. Ознака подiлу - перевага, яку надає комп'ютерна технологiя: 1-й етап (з початку 60-х рр.) характеризується досить ефективним опрацюванням iнформацiї при виконаннi рутинних операцiй з орiєнтацiєю на централiзоване коллективне використання ресурсiв обчислювальних центрiв. Основним критерiєм оцiнки ефективностi iнформацiйних систем, якi створювались, була рiзниця мiж витраченими на розробку i зекономленими в результатi впровадження коштами. Основною проблемою на цьому етапi була психологiчна - погана взаємодiя користувачiв, для яких створювалися iнформацiйнi системи, i розроблювачiв через розходження їхнiх поглядiв i розумiння розв'язуваних проблем. Як наслiдок цiєї проблеми, створювалися системи, якi користувачi погано сприймали i, незважаючи на їх достатньо великi можливостi, не використовували повною мiрою їх потенцiал. 2-й етап (з середини 70-х рр.) пов'язаний з появою персональних комп'ютерiв. Змiнився пiдхiд до створення iнформацiйних систем -орiєнтацiя змiщається убiк iндивiдуального користувача для пiдтримки прийнятих ним рiшень. Користувач зацiкавлений у проведенiй розробцi, налагоджується контакт iз розроблювачем, виникає порозумiння мiж обома групами спецiалiстiв. На цьому етапi використовується як централiзоване опрацювання даних, характерне для першого етапу, так i децентралiзоване, що базується на розв'язаннi локальних задач i роботi з локальними базами даних на робочому мiсцi користувача. мають своєю метою не просто збiльшення ефективностi опрацювання даних i допомога керiвнику. Вiдповiднi iнформацiйнi технологiї повиннi допомогти органiзацiї вистояти в конкурентнiй боротьбi й одержати перевагу. Ознака подiлу - види iнструментарiю iнформацiйної технологiї: "ручна" iнформацiйна технологiя iнструментарiй якої складали: ручка, чорнильниця, книга. Комунiкацiї здiйснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листiв, пакетiв, депеш. Основною метою iнформацiйної технологiї цього перiоду було представлення iнформацiї в потрiбнiй формi. 2-й етап (з кiнця XIX ст.) - "механiчна" технологiя, iнструментарiй якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена бiльш досконалими засобами доставки пошта. Основна мета технологiї - 3-й етап (40-60-i рр. XX ст.) - "електрична" технологiя, iнструментарiй якої складали: великi ЕОМ i вiдповiдне програмне забезпечення, електричнi друкарськi машинки, ксерокси, портативнi диктофони. На цьому етапi вiдбувається змiна мети технологiї. Акцент в iнформацiйнiй технологiї починає змiщуватись з форми представлення iнформацiї на формування її змiсту. 4-й етап (з початку 70-х рр.) - "електронна" технологiя, основним iнструментарiєм якої стають великi ЕОМ i створенi на їхнiй базi автоматизованi системи керування (АСК) i iнформацiйно-пошуковi системи (ІПС), оснащенi широким спектром базових i спецiалiзованих програмних комплексiв. Центр ваги технологiї ще бiльш змiщується на формування змiстовної сторони iнформацiї для управлiнського середовища рiзноманiтних сфер громадського життя, особливо на органiзацiю аналiтичної роботи. Безлiч об'єктивних i суб'єктивних факторiв не дозволили вирiшити поставленi перед новою концепцiєю iнформацiйної технологiї задачi. Проте був здобутий досвiд формування змiстовної сторони управлiнської iнформацiї i пiдготовлена фахова, психологiчна i соцiальна база для переходу на новий етап розвитку технологiї. 5-й етап (з середини 80-х рр.) - "комп'ютерна" ("нова") технологiя, основним iнструментарiєм якої є персональний комп'ютер iз широким спектром стандартних програмних продуктiв рiзного призначення. На цьому етапi вiдбувається процес персоналiзацiї АСК, що проявляється у створеннi систем пiдтримки прийняття рiшень певними спецiалiстами. Подiбнi системи мають умонтованi елементи аналiзу та iнтелекту для рiзних рiвнiв керування, вони реалiзуються на персональному комп'ютерi i використовують телекомунiкацiї. У зв'язку з переходом на мiкропроцессорну базу суттєвим змiнам пiддаються i технiчнi засоби побутового, культурного та iнших призначень. Починають широко використовуватися в рiзноманiтних галузях глобальнi i локальнi комп'ютернi мережi. 1. 3 Складовi частини iнформацiйної технологiї Такi технологiчнi поняття, що використовуються у виробничiй сферi, як норма, норматив, технологiчний процес, технологiчна операцiя i т. п., можуть застосовуватися i в iнформацiйнiй технологiї. Перед тим, як розробляти цi поняття в будь-якiй технологiї, у тому числi й в iнформацiйнiй, завжди варто починати з визначення мети. Потiм варто спробувати провести структурування всiх дiй, що призводять до намiченої мети, i вибрати необхiдний програмний iнструментарiй. обмежена. З цiєї обмеженої кiлькостi елементарних операцiй у рiзних комбiнацiях складається дiя, а з дiй, також у рiзних комбiнацiях, складаються операцiї, що визначають той або iнший технологiчний етап. Сукупнiсть технологiчних етапiв утворить технологiчний процес (технологiю). Вiн може починатися з будь-якого рiвня i не включати, наприклад, етапи або операцiї, а складатися тiльки з дiй. Для реалiзацiї етапiв технологiчного процесу можуть використовуватися рiзнi програмнi середовища. Інформацiйна технологiя, як i будь-яка iнша, повинна вiдповiдати таким вимогам: • забезпечувати високий рiвень розчленування всього процесу опрацювання iнформацiї на етапи (фази), операцiї, дiї; • включати весь набiр елементiв, необхiдних для досягнення поставленої мети; • мати регулярний характер. Етапи, дiї, операцiї технологiчного процесу можуть бути стандартизованi й унiфiкованi, що дозволить бiльш ефективно здiйснювати цiлеспрямоване керування iнформацiйними процесами. Реалiзацiя технологiчного процесу матерiального виробництва здiйснюється за допомогою рiзноманiтних технiчних засобiв, до яких вiдносяться: устаткування, верстати, iнструменти, конвеєрнi лiнiї i т. п. За аналогiєю i для iнформацiйної технологiї повинно бути щось подiбне. Такими технiчними засобами виробництва iнформацiї будуть апаратне, програмне i математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою вiдбувається переробка первинної iнформацiї в iнформацiю нової якостi. Видiлимо окремо з цих засобiв програмнi продукти i назвемо їх iнструментарiєм, а для бiльшої чiткостi можна його конкретизувати, назвавши програмним iнструментарiєм iнформацiйної технологiї. Визначимо це поняття: Інструментарiй iнформацiйної технологiї - один або декiлька взаємозалежних програмних продуктiв для певного типу комп'ютера, технологiя роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети. керування базами даних, електроннi записнi книжки, електроннi календарi, iнформацiйнi системи функцiонального призначення (фiнансовi, бухгалтерськi, для маркетингу та iн.), експертнi системи i т. д. 2. Види сучасних iнформацiйних технологiй 2. 1 Інформацiйна технологiя опрацювання даних Інформацiйна технологiя опрацювання даних використовується для розв’язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхiднi вхiднi данi i вiдомi алгоритми та iншi стандартнi процедури їх опрацювання. Ця технологiя застосовується на рiвнi операцiйної (виконавчої) дiяльностi персоналу невисокої квалiфiкацiї з метою автоматизацiї деяких рутинних постiйно повторюваних операцiй управлiнської працi. Тому впровадження iнформацiйних технологiй i систем на цьому рiвнi iстотно пiдвищить продуктивнiсть працi персоналу, звiльнить його вiд рутинних операцiй, можливо, навiть призведе до необхiдностi скорочення чисельностi працiвникiв. На рiвнi операцiйної дiяльностi вирiшуються такi задачi: · опрацювання даних про операцiї, якi здiйснює фiрма; · створення перiодичних контрольних звiтiв про стан справ у фiрмi; · одержання вiдповiдей на всiлякi поточнi запити й оформлення їх у виглядi паперових документiв або звiтiв. що висуваються до кандидатiв на певну посаду. Існує декiлька особливостей, пов'язаних з опрацюванням даних, що вiдрiзняють дану технологiю вiд усiх iнших: • виконання необхiдних фiрмi задач по опрацюванню даних. Вiд кожної фiрми закон вимагає наявностi та збереження даних про свою дiяльнiсть, якi можна використовувати як засiб забезпечення i пiдтримки контролю на фiрмi. Тому в будь-якiй фiрмi обов'язково повинна бути iнформацiйна система опрацювання даних i розроблена вiдповiдна iнформацiйна технологiя; • вирiшення тiльки добре структурованих задач, для яких можна розробити алгоритм; • використання деталiзованих даних. Записи про дiяльнiсть фiрми мають докладний характер, що допускає проведення ревiзiй. У процесi ревiзiї дiяльнiсть фiрми перевiряється хронологiчно вiд початку перiоду до його кiнця i вiд кiнця до початку; • акцент на хронологiю подiй; • вимога мiнiмальної допомоги у вирiшеннi проблем з боку спецiалiстiв iнших рiвнiв. Багато даних на рiвнi операцiйної дiяльностi необхiдно зберiгати для наступного використання або на цьому ж рiвнi, або на iншому. Для їхнього збереження створюються бази даних. При цьому документи можуть створюватися як за вимогою у зв'язку з проведеною фiрмою операцiєю, так i перiодично наприкiнцi кожного мiсяця, кварталу або року. 2. 2 Інформацiйна технологiя керування Метою iнформацiйної технологiї керування є задоволення iнформацiйних потреб усiх без винятку спiвробiтникiв фiрми, що мають справу з прийняттям рiшень. Вона може бути корисна на будь-якому рiвнi керування. Ця технологiя орiєнтована на роботу в середовищi iнформацiйної системи керування i використовується при бiльш поганiй структурованостi розв'язуваних задач, якщо їх порiвнювати з задачами, якi розв'язуються за допомогою iнформацiйної технологiї опрацювання даних. Інформацiйна технологiя керування iдеально пiдходять для задоволення подiбних iнформацiйних потреб працiвникiв рiзноманiтних функцiональних пiдсистем (пiдроздiлiв) або рiвнiв керування фiрмою. Інформацiя, що поставляється нею, мiстить вiдомостi про минуле, дiйсне i ймовiрне майбутнє фiрми. Ця iнформацiя має вигляд регулярних або спецiальних управлiнських звiтiв. вирiшення проблеми. На цьому етапi розв’язуються такi задачi опрацювання даних: • оцiнка планованого стану об'єкта керування; • оцiнка вiдхилень вiд планованого стану; • виявлення причин вiдхилень; Інформацiйна технологiя керування спрямована на створення рiзноманiтних видiв звiтiв. Регулярнi звiти створюються вiдповiдно до встановленого графiка, що визначає час їхнього створення, наприклад мiсячний аналiз продажiв компанiї. Спецiальнi У звiтах данi об'єднанi в окремi групи, вiдсортованi i поданi у виглядi промiжних i остаточних результатiв по окремих полях. Порiвняльнi звiти мiстять данi, отриманi з рiзноманiтних джерел або класифiкованi по рiзноманiтних ознаках i використовуються для порiвняння. Надзвичайнi звiти мiстять данi виняткового (надзвичайного) характеру. повиннi бути вiдхилення стану господарської дiяльностi фiрми вiд деяких встановлених стандартiв (наприклад, вiд її запланованого стану). При використаннi на фiрмi принципiв керування по вiдхиленнях до звiтiв, якi створюються, висуваються такi вимоги: • звiт необхiдно створювати тiльки тодi, коли вiдхилення вiдбулося; • вiдомостi у звiтi повиннi бути вiдсортованi за значенням критичного для даного вiдхилення показника; • усi вiдхилення бажано показати разом, щоб спецiалiст мiг уловити iснуючий мiж ними зв'язок; • у звiтi необхiдно показати, кiлькiсне вiдхилення вiд норми. Вхiдна iнформацiя надходить iз систем операцiйного рiвня. Вихiдна iнформацiя формується у виглядi управлiнських звiтiв у у прийняттi рiшень в органiзацiї. База даних, що використовується для одержання зазначеної iнформацiї, повинна складатися з двох компонентiв: 1) даних, що накопичуються на основi оцiнки операцiй, проведених фiрмою; 2) планiв, стандартiв, бюджетiв та iнших нормативних документiв, що визначають планований стан об'єкта керування (пiдроздiли фiрми). 2. 3 Інформацiйна технологiя пiдтримки прийняття рiшень Ефективнiсть i гнучкiсть iнформацiйної технологiї багато в чому залежать вiд характеристик iнтерфейсу системи пiдтримки прийняття рiшень. Інтерфейс визначають: мова користувача; мова повiдомлень комп'ютера, що органiзує дiалог на екранi дисплея; знання користувача. Мова користувача - це тi дiї, якi користувач робить по вiдношенню до системи шляхом використання можливостей клавiатури; електронних олiвцiв, що пишуть на екранi; джойстика; "мишi"; голосових команд, тощо. Найбiльш простою формою мови користувача є створення форм вхiдних i вихiдних документiв. Отримавши вхiдну форму (документ), користувач заповнює його необхiдними даними i вводить у комп'ютер. Система пiдтримки прийняття рiшень робить необхiдний аналiз i видає результати у виглядi вихiдного документа заданої форми. - це те, що користувач бачить на екранi дисплея (символи, графiка, колiр), данi, надрукованi принтером, звуковi вихiднi сигнали i т. п. Важливим показником ефективностi iнтерфейсу, який використовується, є обрана форма дiалогу мiж користувачем i системою. В даний час найбiльш поширеним є такi форми дiалогу: режим “запитання-вiдповiдь”, командний режим, режим меню, режим заповнення пропускiв у виразах, запропонованих комп'ютером. Кожна форма в залежностi вiд типу задачi, iндивiдульностi користувача i рiшення, яке приймається, може мати свої переваги i недолiки. Довгий час єдиною реалiзацiєю мови повiдомлень був надрукований або виведений на екран дисплея звiт або повiдомлення. Тепер з'явилася нова можливiсть представлення вихiдних даних - машинна графiка. Вона дає можливiсть створювати на екранi i паперi кольоровi графiчнi зображення в тривимiрному виглядi. Використання машинної графiки, яка значно пiдвищує наочнiсть i интерпретованiсть вихiдних даних, стає усе бiльш популярним в iнформацiйнiй технологiї пiдтримки прийняття рiшень. Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи з системою. До них вiдносяться не тiльки план дiй, що знаходиться в головi у користувача, але i пiдручники, iнструкцiї, довiдковi данi, якi видає комп'ютер. Удосконалення iнтерфейсу системи пiдтримки прийняття рiшень визначається успiхами у розвитку кожного з трьох зазначених вище компонентiв. Інтерфейс повинен мати такi можливостi: • манiпулювати рiзноманiтними формами дiалогу, змiнюючи їх у процесi ухвалення рiшення за вибором користувача; • передавати данi до системи рiзноманiтними засобами; • одержувати данi вiд рiзноманiтних пристроїв системи в рiзних форматах; • гнучко пiдтримувати (надавати допомогу за вимогою, пiдказувати) знання користувача. Найбiльший прогрес серед комп'ютерних iнформацiйних технологiй спостерiгається у галузi розробки експертних систем. Експертнi системи дають можливiсть спецiалiсту одержувати консультацiї експертiв стосовно будь-яких проблем, про якi цi системами накопичили знання. Розв’язання спецiальних задач вимагає спецiальних знань. Проте не кожна компанiя може собi дозволити тримати у своєму штатi експертiв по всiм пов'язаним iз її роботою проблемам або навiть запрошувати їх щоразу, коли виникає якась проблема. Головна iдея використання технологiї експертних систем полягає в тому, щоб одержати вiд експерта його знання i, загрузивши їх у пам'ять комп'ютера, використовувати їх кожного разу, коли в цьому виникає необхiднiсть. Все це надає можливiсть використовувати технологiю експертних систем у якостi систем, що дають поради. Подiбнiсть iнформацiйних технологiй, якi використовуються в експертних системах i системах пiдтримки прийняття рiшень, проявляється в тому, що обидвi вони забезпечують високий рiвень пiдтримки прийняття рiшень. Проте мiж ними iснують три суттєвi вiдмiнностi: Перша навпаки, пропонує користувачу прийняти рiшення, яке виходить за рамки його можливостей. Друга вiдмiннiсть зазначених технологiй проявляється у здатностi експертних систем пояснювати свої мiркування у процесi одержання рiшення. Дуже часто цi пояснення виявляються бiльш важливими для користувача, чим саме рiшення. Третя вiдмiннiсть пов'язана з використанням нового компонента iнформацiйної технологiї - знань. Основними компонентами iнформацiйної технологiї, яка використовується в експертнiй системi, є: iнтерфейс користувача, база знань, iнтерпретатор, модуль створення системи. Інтерфейс користувача. С пецiалiст використовує iнтерфейс для введення iнформацiї i команд в експертну систему та одержання вихiдної iнформацiї з неї. Команди мiстять у собi параметри, що спрямовують процес опрацювання знань. Інформацiя звичайно видається у формi значень, що присвоюються певним змiнним. Технологiя експертних систем передбачає можливiсть одержувати в якостi вихiдної iнформацiї не тiльки рiшення, але i необхiднi пояснення. Розрiзняють два види пояснень: задачi. Хоча технологiя роботи з експертною системою не є простою, iнтерфейс користувача цих систем є дружнiм i звичайно не викликає труднощiв при веденнi дiалогу. Вона мiстить факти, що описують проблемну галузь, а також логiчний взаємозв'язок цих фактiв. Центральне мiсце в базi знань належить правилам. визначає, що варто робити в данiй конкретнiй ситуацiї, i складається з двох частин: умова, яка може виконуватися або нi, i дiя, яку варто виконати у випадку виконання умови. Інтерпретатор . Це частина експертної системи, що виконує у певному порядку опрацювання даних, якi знаходяться в базi знань. Технологiя роботи iнтерпретатора зводиться до послiдовного розгляду сукупностi правил (правило за правилом). Якщо має мiсце дотримання умови, що мiститься в правилi, то виконується певна дiя, i користувачу надається варiант вирiшення його проблеми. Крiм того, у багатьох експертних системах уводяться додатковi блоки: база даних, блок розрахунку, блок введення i коректування даних. Блок розрахунку необхiдний у ситуацiях, пов'язаних iз прийняттям управлiнських рiшень. При цьому важливу роль грає база даних, де мiстяться плановi, фiзичнi, розрахунковi, звiтнi та iншi постiйнi або оперативнi показники. Блок введення i коректування даних використовується для оперативного i своєчасного вiдображення поточних змiн у базi даних. Модуль створення системи . Вiн служить для створення набору (iєрархiї ) правил. Існують два пiдходи, що можуть бути покладенi в основу модуля створення системи: використання алгоритмiчних мов програмування i використання оболонок експертних систем. Для представлення бази знань спецiально розробленi мови Лiсп i Пролог, хоча можна використовувати i будь-яку вiдому алгоритмiчну мову. експертнi системи швидше i легше в порiвняннi з програмуванням. 3. Проблеми i перспективи використання iнформацiйних технологiй 3. 1 Старiння iнформацiйної технологiї Для iнформацiйних технологiй є цiлком природним те, що вони застарiвають i замiняються новими. Так, наприклад, на змiну технологiї пакетного опрацювання програм на великий ЕОМ в обчислювальному центрi прийшла технологiя роботи на персональному комп'ютерi на робочому мiсцi користувача. Телеграф передав усi свої функцiї телефону. Телефон поступово витiсняється службою експресс-доставки. Телекс передав бiльшiсть своїх функцiй факсу й електроннiй поштi. При впровадженнi нової iнформацiйної технологiї в органiзацiї необхiдно оцiнити ризик вiдставання вiд конкурентiв у результатi її неминучого старiння, тому що iнформацiйнi продукти, як нiякi iншi види матерiальних товарiв, мають надзвичайно високу швидкiсть змiнюваностi новими видами або версiями. Перiоди змiнюваностi коливаються вiд декiлькох мiсяцiв до одного року. Якщо в процесi впровадження нової iнформацiйної технологiї цьому фактору не придiляти належної уваги, цiлком можливо, що до моменту завершення переходу фiрми на нову iнформацiйну технологiю вона вже застарiє i прийдеться вживати заходiв щодо її модернiзацiї. Такi невдачi з впровадженням iнформацiйних технологiй звичайно пов'язанi з недосконалiстю технiчних засобiв, в той час як основною причиною невдач є вiдсутнiсть або слабка пропрацьованнiсть методологiї використання iнформацiйної технологiї. 3. 2 Методологiя використання iнформацiйної технологiї Централiзоване опрацювання iнформацiї на ЕОМ обчислювальних центрiв були першою iсторично сформованою технологiєю. Створювалися великi обчислювальнi центри колективного користування, оснащенi великими ЕОМ. Застосування таких ЕОМ дозволяло опрацьовувати великi масиви вхiдної iнформацiї й одержати на цiй основi рiзноманiтнi види iнформацiйної продукцiї, яка потiм передавалася користувачам. Такий технологiчний процес був обумовлений недостатнiм оснащенням обчислювальною технiкою пiдприємств i органiзацiй у 60 - 70-i рр. Переваги методологiї централiзованої технологiї: • можливiсть звертання користувача до великих масивiв iнформацiї у виглядi баз даних i до iнформацiйної продукцiї широкої номенклатури; • вiдносна легкiсть упровадження методологiчних рiшень по розвитку й удосконалюванню iнформацiйної технологiї завдяки їх централiзованому прийняттю. Недолiки такої методологiї очевиднi: • обмеження можливостей користувача в процесi одержання i використання iнформацiї. пов'язане з появою в 80-х рр. персональних комп'ютерiв i розвитком засобiв телекомунiкацiй. Вона дуже iстотно потiснила попередню технологiю, оскiльки дає користувачу широкi можливостi в роботi з iнформацiєю i не обмежує його iнiцiатив. • гнучкiсть структури, що забезпечує простiр iнiцiативам користувача; • посилення вiдповiдальностi нижчої ланки спiвробiтникiв; • зменшення потреби в користуваннi центральним комп'ютером i вiдповiдно контролi з боку обчислювального центру; • бiльш повна реалiзацiя творчого потенцiалу користувача завдяки використанню засобiв комп'ютерного зв'язку. Проте ця методологiя має i свої недолiки: • складнiсть стандартизацiї через велику кiлькiсть унiкальних розробок; • психологiчне неприяйняття користувачами що рекомендуються обчислювальним центром стандартiв у готових програмнi продукти; Такий пiдхiд назвемо рацiональною методологiєю i покажемо, як у цьому випадку будуть розподiлятися обов'язки: • обчислювальний центр повинен вiдповiдати за створення загальної стратегiї використання iнформацiйної технологiї, допомагати користувачам як у роботi, так i у навчаннi, установлювати стандарт i визначати полiтику застосування програмних i технiчних засобiв; дiяльностi. 3. 3 Небезпека та труднощi використання iнформацiйних технологiй Складне програмне забезпечення має недолiки, якими можуть скористатися стороннi особи (хакери) i використати їх на свою користь. Так, наприклад, один хакер вкрав з кредитних карток Парекс банку бiля 7000 долларiв, з комп’ютерної бази полiцiї одного з мiст Америки зникла вся база по автомобiлям, що перебували у розшуку. Для попередження несанкцiонованого доступу використовуються дуже дорогi системи захисту, а також вдосконалюється програмне забезпечення. При використаннi програмного забезпечення iснує можливiсть втрати iнформацiї, спричинена дiєю вiрусiв, якi використовують його недолiки. У звязку з тим, що вартiсть iнформацiї росте, втрати можуть бути суттєвими. Для захисту доводиться використовувати спецiальнi програми – антивiруси. Беручи до уваги те, що зараз вiдбувається концентрацiя у сферi iнформацiйних технологiй, перед користувачем постає дилема вибору платформи iнформацiйної технологiї, так як в майбутньому вiн буде залежати вiд свого постачальника програмного забезпечення. Легкiсть тиражування iнформацiйних продуктiв надає змогу з легкiстю порушувати авторскi права. Це стосується, в першу чергу, програмного забезпечення. Висновки Значення iнформацiйної технологiї величезне - вона формує переднiй край науково-технiчного прогресу, створює iнформацiйний фундамент розвитку науки i всiх iнших технологiй. Головними, визначальними стимулами розвитку iнформацiйної технологiї, є соцiально-економiчнi потреби суспiльства, i саме зараз суспiльство як нiколи зацiкавлене в якомога швидшiй iнформатизацiї та комп'ютеризацiї всiх без винятку сфер дiяльностi. Дуже важливою властивiстю iнформацiйної технологiї є те, що для неї iнформацiя є не тiльки продуктом, але i вихiдною сировиною. Особлива роль придiляється всьому комплексу iнформацiйної технологiї i технiки в структурнiй перебудовi економiки убiк наукоємностi. Бiльш того, iнформацiйна технологiя є свого роду перетворювачем всiх iнших галузей господарства, як виробничих, так i невиробничих, основним засобом їхньої автоматизацiї, якiсної змiни продукцiї i, як наслiдок, їх переходу частково або цiлком у категорiю наукомiстких. Пов'язаний з цим i працезаощаджувальний характер iнформацiйної технологiї, що реалiзується, зокрема, у керуваннi багатьма видами робiт i технологiчних операцiй. Безсумнiвною перевагою iнформацiйної технологiї є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюцiї. Формування системи, що саморозвивається - найважливiший пiдсумок, досягнутий у сферi iнформацiйної технологiї. Таким чином, усi вищевикладенi риси iнформацiйної технологiї вказують на те, що вона й у майбутньому залишиться самим перспективним видом технологiї, що допомагає людинi впевнено крокувати шляхом прогресу. Список використаної лiтератури 1. Макарова Н. В., Матвєєва Л. А., Бройдо В. Л. Пiдручник “Інформатика”, М.: «Фiнанси та статистика», 1997 р. 2. Багриновський К. А., Хрусталєв Е. Ю. «Новi информацiйнi технологiї», М.: “ЭКО”, 1996 р. 4. Малиновський Б. М. “Історiя обчислювальної технiки”, К.: “Лотус”, 1995 р. 5. Кондрашова С. С. Учбовий посiбник “Информацiйнi технологiї в управлiннi”, К.: МАУП. 1998 р. 6. Каpатигiн С. В. “Бази даних: найпростiшi засоби опрацювання iнфоpмацiї; системи упpавлiння базами даних”, М.: ABF, 1995 р. 7. Барсуков В. С., Тарасов О. В. “Нова iнформацiйна технологiя”, журнал “Обчислювальна технiка та ii застосування”, 1989 р., №2, С. 41-42.