Інформаційна система НБУ

Інформацiйна система НБУ ЗМІСТ ВСТУП.. 2 1. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НБУ.. 3 2. МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НБУ.. 8 ВИСНОВКИ.. 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 13 чинникiв, який має забезпечити цi вимоги, є впровадження в сферу державної служби iнформацiйних технологiй, спроможних змiнити характер роботи державного службовця, посиливши її аналiтичну складову в процесi прийняття рiшень з управлiння та регулювання в державному управлiннi. пiдготовлених документiв i зiбраної iнформацiї iнколи значно бiльша за необхiдну для процесiв управлiння. Водночас вiдчувається брак iнформацiї, яка має забезпечувати аналiз нових тенденцiй та розв’язування суперечностей, якi виникають у державно-управлiнських вiдносинах. структур до центрiв управлiння iнформацiйними потоками. За науковими висновками, рiвень iнформацiйного забезпечення державних органiв влади значною мiрою впливає на розвиток економiки та полiтичну обстановку в країнi. Вiн пов’язаний з можливiстю найефективнiшого використання iнтелектуального потенцiалу як своєї, так i iнших країн для розвитку економiки, а також застосуванням усiх видiв iнформацiйних технологiй для формування соцiокультури — глибинної основи нацiї, призначеної запроваджувати та розповсюджувати духовнi та iдейнi цiнностi народу, його культуру. 1. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НБУ Інформацiйна система НБУ грунтується на використаннi iнформацiйних технологiй. Інформацiйна технологiя — це сукупнiсть методiв i процедур, якi реалiзують функцiї збирання, передавання, опрацювання, зберiгання та доведення до користувачiв iнформацiї в органiзацiйно-управлiнських системах з використанням обраного комплексу технiчних засобiв. Основнi функцiї iнформацiйної системи реалiзуються в процесi роботи на автоматизованому робочому мiсцi (АРМ) спецiалiста. засоби, основними можливостями яких є автоматизоване дiалогове виконання головних функцiй УТР, дiалогова iнформацiйна взаємодiя користувачiв та оперативний доступ до даних, якi нагромаджуються в центральнiй базi даних автоматизованої ІС або в розподiленiй БД мережi АРМ. використання нових форм подання даних – у виглядi багатьох вiкон, електронних карток i таблиць, графiкiв i дiаграм. Засоби АРМ дають змогу автоматизувати формалiзовуванi задачi в рiзних режимах i забезпечити iнформацiйну пiдтримку важкоформалiзовуваних задач, результати яких використовуються для прийняття рiшень. З урахуванням професiйних знань i практичних навичок користувач може вибрати методику розв’язування задачi, манiпулювати даними для розрахунку, проаналiзувати одержанi на ЕОМ результати розрахункiв i прийняти найрацiональнiше в данiй ситуацiї рiшення. соцiально-психологiчнi навантаження, ритм працi, а в перспективi — створюються умови для змiни структури економiчних служб i переходу вiд функцiонального до цiльового принципу управлiння. Формуються новi вимоги до постановки економiчних задач, розширюються можливостi використання економiко-математичних методiв на робочих мiсцях спецiалiстiв. Заходи контролю за системою автоматизацiї облiку мають передбачати перевiряння: · вiдповiдностi програмно-технiчних комплексiв вимогам нормативно-правових актiв Нацiонального банку; · виконання вимог розробникiв програмно-технiчних комплексiв щодо технiчного та технологiчного забезпечення; · виконання вимог щодо органiзацiї захисту iнформацiї пiд час користування програмно-технiчними комплексами згiдно з нормативно-правовими актами Нацiонального банку та вимогами розробникiв систем захисту iнформацiї. Банки мають забезпечувати контроль за системою автоматизацiї облiку та перевiряти вiдповiднiсть програмно-технiчних засобiв вимогам нормативно-правових актiв Нацiонального банку [4, 45]. Програмно-технiчнi засоби, що застосовуються банками в процесi їх дiяльностi, мають вiдповiдати їх функцiональним, технологiчним вимогам, а також вимогам щодо iнформацiйної безпеки тощо. За допомогою програмно-технiчних засобiв має забезпечуватися: · хронологiчне та систематичне вiдображення всiх операцiй на аналiтичних рахунках бухгалтерського облiку на пiдставi первинних документiв; · своєчасне та повне вiдображення всiх операцiй вiддiлення банку (фiлiї) на балансi цього банку; · дотримання правил складання i подання фiнансової та статистичної звiтностi банкiв; · взаємозв'язок даних синтетичного та аналiтичного облiку; · накопичення та систематизацiя даних облiку в розрiзi економiчних показникiв, потрiбних для складання звiтностi; · автоматизований розрахунок економiчних показникiв, що визначенi вiдповiдними методиками Нацiонального банку; · можливiсть оперативного аналiзу фiнансової дiяльностi банку в розрiзi структурних пiдроздiлiв; · iнтегрованiсть з електронними системами iнформацiйного обмiну Нацiонального банку; · iнтегрованiсть з iншими складовими системи автоматизацiї банку, можливiсть отримувати iнформацiю про здiйсненi операцiї в будь-якому розрiзi; · унiфiкацiя програмно-технiчних рiшень та технологiй для структурних пiдроздiлiв банку; · можливiсть нарощування функцiональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптацiя в разi змiни законодавчої бази щодо облiкових операцiй. Пiд час застосування програмно-технiчних засобiв має передбачатися таке: · реалiзацiя принципу надання користувачам необхiдних повноважень; · доступ з робочого мiсця працiвника лише до тiєї iнформацiї, що потрiбна користувачу для безпосереднього виконання його обов'язкiв; · можливiсть докладного попереднього аналiзу всiєї вхiдної iнформацiї до часу її вiдображення в облiку; · реалiзацiя правила "двох рук" (операцiя не може бути iнiцiйована та виконана одним користувачем системи), за винятком операцiй, що здiйснюються платiжними та iншими автоматизованими системами; · реалiзацiя банкiвського продукту згiдно iз затвердженою технологiєю оброблення iнформацiї; · надання користувачам повiдомлення про наявнiсть викривленої та/або суперечливої iнформацiї; · можливiсть автоматичного визначення джерела надходження суперечливої iнформацiї та термiнового iнформування вiдповiдних працiвникiв банку про це i блокування роботи користувачiв чи робочих мiсць до часу надання їм дозволу на проведення подальшої роботи; · прийняття користувачами правильного рiшення про те, яке з джерел iнформацiї слiд вважати сумнiвним, а яке - достовiрним; · неможливiсть iгнорування iнформацiї, що надiйшла з будь-якого джерела; · автоматичне присвоєння протягом одного операцiйного дня кожнiй операцiї певного iдентифiкатора (номера). Цей iдентифiкатор (номер) має вноситися до вiдповiдного електронного документа; · надiйнiсть та здатнiсть до швидкого вiдновлення робочого процесу в разi виникнення технiчних неполадок. Наявнiсть резервного накопичення та зберiгання всiєї iнформацiї для забезпечення вiдновлення роботи банку внаслiдок виникнення форс-мажорних та iнших непередбачуваних обставин або в разi лiквiдацiї банку; · автоматизацiя роботи з архiвами системи [3, 66]. Програмне забезпечення банку має вiдповiдати таким вимогам iнформацiйної безпеки: · наявнiсть системи захисту iнформацiї, яку не можна вiдключити i неможливо здiйснити оброблення iнформацiї без її використання; · забезпечення належного захисту iнформацiї пiд час її передавання мiж рiзними пiдсистемами формування та оброблення iнформацiї; · для автоматизованих систем, якi функцiонують у режимi "клiєнт-сервер", доступ користувачiв до бази даних має вiдбуватися лише через додаткове програмне забезпечення, за допомогою якого здiйснюється автентифiкацiя осiб, яким дозволено користуватися цiєю базою даних; · автентифiкацiя користувача на кожному робочому мiсцi та пiд час здiйснення будь-яких операцiй; · забезпечення блокування роботи на кожному робочому мiсцi пiд час багаторазових спроб (не бiльше трьох) неправильного введення паролю, якщо використовується парольний захист; · наявнiсть безперервного технологiчного контролю за цiлiснiстю iнформацiї та накладання/перевiряння цифрового пiдпису на всiх банкiвських документах на всiх етапах їх оброблення; · передавання електронних банкiвських документiв, втрата або несанкцiоноване ознайомлення з якими може завдати збиткiв банку, його вiдокремленим пiдроздiлам або клiєнту банку, вiдповiдними каналами зв'язку електронною поштою або в режимi on-line лише зашифрованими з обов'язковим наданням пiдтвердження про їх отримання; · обов'язкова реєстрацiя всiх спроб доступу, усiх операцiй та iнших дiй, їх фiксацiя в автоматизованiй системi в захищеному вiд модифiкацiї електронному журналi з постiйним контролем його цiлiсностi. Крiм того, банкам слiд: · суворо дотримуватися i перевiряти виконання вимог щодо технiчного та технологiчного забезпечення їх дiяльностi, зокрема розмiщення програмно-апаратних комплексiв на таких комп'ютерах, що мають забезпечити їх надiйне функцiонування; · уживати заходiв для забезпечення безперебiйного електроживлення та наявностi резервних каналiв зв'язку; · перевiряти виконання вимог щодо органiзацiї захисту iнформацiї в програмно-технiчних комплексах згiдно з нормативно-правовими актами Нацiонального банку та вимогами розробникiв систем захисту iнформацiї. 2. МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НБУ Модель 1. Консолiдований кореспондентський рахунок обласної дирекцiї з вiдкриттям технiчних рахункiв фiлiям. Обласна дирекцiя має консолiдований кореспондентський рахунок у територiальному управлiннi НБУ, на вiдмiну вiд її фiлiй. Обласна дирекцiя та фiлiї мають програмно-технiчнi комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту iнформацiї СЕП, електроннi iдентифiкатори та коди банкiв; обмiнюються розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП незалежно один вiд одного, i цi розрахунки вiдображаються на технiчних рахунках фiлiй у тiй РП, Де вiдкрито технiчний рахунок обласнiй дирекцiї [2, 142]. Обласна дирекцiя має змогу протягом операцiйного дня встановлювати лiмiти технiчних рахункiв та початкових оборотiв фiлiй, а також отримувати вiд СЕП пiдсумкову технологiчну iнформацiю про їх роботу. Модель 2. Консолiдований кореспондентський рахунок обласної дирекцiї без вiдкриття технiчних рахункiв фiлiям. Обласна дирекцiя має консолiдований кореспондентський рахунок у територiальному управлiннi НБУ, а фiлiї не мають. Обласна дирекцiя має власну внутрiшньобанкiвську платiжну систему (ВПС) для обслуговування мiжбанкiвських розрахункiв фiлiй. Фiлiї обласної дирекцiї мають електроннi iдентифiкатори та коди банкiв, але не мають програмно-технiчних комплексiв для виходу в СЕП. Обмiн фiлiй розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП здiйснюється засобами ВПС обласної дирекцiї з вiдображенням результатiв розрахункiв на її технiчному рахунку. Модель 3. Консолiдований кореспондентський рахунок комерцiйного банку без вiдкриття технiчних рахункiв фiлiям. Комерцiйний банк має консолiдований кореспондентський рахунок у територiальному управлiннi НБУ. Фiлiї банку можуть бути розташованими в рiзних адмiнiстративно-територiальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахункiв у територiальних управлiннях НБУ. Комерцiйний банк має власну ВПС для обслуговування мiжбанкiвських розрахункiв фiлiй. Фiлiї банку мають електроннi iдентифiкатори та коди банкiв, але не мають програмно-технiчних комплексiв для виходу в СЕП. Обмiн фiлiй розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП здiйснюється засобами ВПС комерцiйного банку з вiдображенням розрахункiв на його технiчному рахунку. Модель 4. Консолiдований кореспондентський рахунок комерцiйного банку з вiдкриттям технiчних рахункiв фiлiям. Комерцiйний банк має консолiдований кореспондентський рахунок у територiальному управлiннi НБУ. Його фiлiї можуть бути розташованi в рiзних адмiнiстративно-територiальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахункiв у територiальних управлiннях НБУ. Комерцiйний банк та фiлiї мають програмно-технiчнi комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту iнформацiї СЕП, електроннi iдентифiкатори та коди банкiв, обмiнюються розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП незалежно один вiд одного, цi розрахунки вiдображаються на технiчних рахунках фiлiй у тiй РП, де вiдкрито технiчний рахунок комерцiйному банковi. Комерцiйний банк має змогу протягом операцiйного дня встановлювати лiмiти технiчних рахункiв та початкових оборотiв фiлiй, а також отримувати вiд СЕП пiдсумкову технологiчну iнформацiю про їх роботу [1, 87]. Модель 5. Консолiдований кореспондентський рахунок комерцiйного банку з вiдкриттям технiчних рахункiв обласним дирекцiям. Комерцiйний банк має консолiдований кореспондентський рахунок у територiальному управлiннi НБУ. Його фiлiї можуть бути розташованi в рiзних адмiнiстративно-територiальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахункiв у територiальних управлiннях НБУ. Обласним дирекцiям вiдкриваються технiчнi рахунки в тiй РП, де вiдкрито технiчний рахунок комерцiйному банку, i на кожному з них вiдображаються розрахунки як обласної дирекцiї, так i її фiлiї. Обласнi дирекцiї мають власнi ВПС для обслуговування мiжбанкiвських розрахункiв своїх фiлiй. Комерцiйний банк та обласнi дирекцiї мають програмно-технiчнi комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту iнформацiї СЕП, електроннi iдентифiкатори та коди банкiв, обмiнюються розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП незалежно один вiд одного. Фiлiї обласної дирекцiї мають електроннi iдентифiкатори та коди банкiв, але не мають програмно-технiчних комплексiв для виходу в СЕП й обмiнюються розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП засобами ВПС обласної дирекцiї. Комерцiйний банк має змогу протягом операцiйного дня встановлювати лiмiти технiчних рахункiв та початкових оборотiв для обласних дирекцiй, а також отримувати вiд СЕП пiдсумкову технологiчну iнформацiю про їх роботу. Модель 6. Консолiдований кореспондентський рахунок комерцiйного банку з вiдкриттям технiчних рахункiв обласним дирекцiям та їх фiлiям. Комерцiйний банк має консолiдований кореспондентський рахунок у територiальному управлiннi НБУ. Фiлiї банку можуть бути розташованi в рiзних адмiнiстративно-територiальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахункiв у територiальних управлiннях НБУ. Обласним дирекцiям та фiлiям вiдкриваються технiчнi рахунки в тiй РП, де вiдкрито технiчний рахунок комерцiйному банковi. Комерцiйний банк, обласнi дирекцiї та фiлiї мають програмно-технiчнi комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту iнформацiї СЕП, електроннi iдентифiкатори та коди банкiв, обмiнюються розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП незалежно один вiд одного. Розрахунки фiлiї вiдображаються на технiчних рахунках, обласної дирекцiї, комерцiйного банку. Розрахунки обласної дирекцiї вiдображаються на її технiчному рахунку i на технiчному рахунку комерцiйного банку. Комерцiйний банк має змогу протягом операцiйного дня встановлювати лiмiти технiчних рахункiв та початкових оборотiв для обласних дирекцiй, а обласнi дирекцiї - для своїх фiлiй. Комерцiйний банк отримує вiд СЕП пiдсумкову технологiчну iнформацiю про роботу обласних дирекцiй та фiлiй, а обласнi дирекцiї - про роботу своїх фiлiй. Модель 7. Консолiдований кореспондентський рахунок комерцiйного банку з вiдкриттям технiчних рахункiв фiлiям. Комерцiйний банк має консолiдований кореспондентський рахунок у територiальному управлiннi НБУ. Його фiлiї можуть бути розташованi в рiзних адмiнiстративно-територiальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахункiв у територiальних управлiннях НБУ. Комерцiйний банк та фiлiї мають програмно-технiчнi комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту iнформацiї СЕП, електроннi iдентифiкатори та коди банкiв, обмiнюються розрахунковими документами в електронному виглядi з СЕП незалежно один вiд одного, цi розрахунки вiдображаються на технiчних рахунках фiлiй у тiй РП, де вiдкрито технiчний рахунок комерцiйному банковi. Комерцiйний банк має змогу протягом операцiйного дня встановлювати лiмiти технiчних рахункiв та початкових оборотiв фiлiй, виконувати початковi платежi вiд їх iменi й отримувати вiд СЕП пiдсумкову технологiчну iнформацiю про їх роботу. Характерною рисою моделi 7 є те, що комерцiйний банк має змогу динамiчно обмежувати повноваження фiлiй щодо виконання розрахункових та iнших операцiй. Це реалiзується за допомогою операцiйних правил, якi є додатковим механiзмом, органiчно вбудованим у систему автоматизацiї банку (САБ). Система автоматизацiї банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує внутрiшньобанкiвську дiяльнiсть (бухгалтерський облiк, обслуговування рахункiв клiєнтiв тощо).Інформацiйна модель (модель 0). Обслуговування в СЕП за такою моделлю виконується без злиття кореспондентських рахункiв фiлiй комерцiйного банку i полягає в наданнi комерцiйному банковi додаткової iнформацiї про роботу його фiлiй в СЕП у межах територiального управлiння НБУ. Для отримання додаткової iнформацiї про роботу фiлiй у СЕП з використанням iнформацiйної моделi банку необхiдно подати клопотання до територiального управлiння НБУ за мiсцем обслуговування фiлiй. ВИСНОВКИ соцiально-психологiчнi навантаження, ритм працi, а в перспективi — створюються умови для змiни структури економiчних служб i переходу вiд функцiонального до цiльового принципу управлiння. соцiально-психологiчнi навантаження, ритм працi, а в перспективi — створюються умови для змiни структури економiчних служб i переходу вiд функцiонального до цiльового принципу управлiння. професiйних знань i практичних навичок користувач може вибрати методику розв’язування задачi, манiпулювати даними для розрахунку, проаналiзувати одержанi на ЕОМ результати розрахункiв i прийняти найрацiональнiше в данiй ситуацiї рiшення. технологiчну iнформацiю про їх роботу. 2. Романов А. Н., Одинцов Б. Е. Компьютеризация аудиторской деятельности: Учеб. пособие для вузов. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. — 270 с. 3. Ситник В. Ф. та iн. Основи iнформацiйних систем: Навч. посiб. — 2-е вид., перероб. i доп. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьомiна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с. 4. Федотов Н. Н., Венчковский Л. Б. Средства информационного обеспечения автоматизированных систем управления. — М.: Изд-во стандартов, 1989. — 192 с.