Реферат на тему:
WWW, URL, HTML
з'явилася порiвняно недавно й усе ще продовжує бурхливо розвиватися.
Найбiльша кiлькiсть розробок мають вiдношення до батькiвщини WWW - CERN, European Particle Physics Laboratory; але було би помилкою вважати, що Web є iнструментом, розробленим фiзиками i для фiзикiв. Плодотворнiсть i привабливiсть iдей, покладених в основу проекту, перетворили WWW у систему свiтового масштабу, що надає iнформацiю навряд чи не у всiх областях людської дiяльностi й охоплюючи приблизно 30 млн. користувачiв у 83 країнах свiту.
файли, iлюстрацiї, звуковi i вiдео ролики, i т. д.
Що таке WWW? Це спроба органiзувати всю iнформацiю в Internet, плюс будь-яку локальну iнформацiю з вашого вибору, як набiр гiпертекстових документiв. Ви перемiщаєтеся по мережi, переходячи вiд одного документа до iншого по посиланнях. Усi цi документи написанi на спецiально розробленому для цього мовi, що називається HyperText Markup Language (HTML). Вiн чимось нагадує мову, що використовується для написання текстових документiв, тiльки HTML простiше. Причому, можна використовувати не тiльки iнформацiю, надану Internet, але i створювати власнi документи. В останньому випадку iснує ряд практичних рекомендацiй до їх написання.
Уся користь гiпертексту складається в створеннi гiпертекстових документiв, якщо вас зацiкавив який або пункт у такому документi, то вам досить тикнути туди курсором для одержання потрiбної iнформацiї. Також в одному документi можливо робити посилання на iншими, написаними iншими чи авторами навiть розташованi на iншому серверi. У той час як вам це представляється як одне цiле.
Гiпермедiа ця надбезлiч гiпертексту. У гiпермедiа виробляються операцiї не тiльки над текстом але i над звуком, зображеннями, анiмацiєю.
Існують WWW-сервери для Unix, Macintosh, MS Windows i VMS, бiльшiсть з них поширюються вiльно. Установивши WWW-сервер, ви можете вирiшити двох задач:
1. Надати iнформацiю зовнiшнiм споживачам - зведення про вашу фiрму, каталоги продуктiв i послуг, технiчну чи наукову iнформацiю.
2. Надати своїм спiвробiтникам зручний доступ до внутрiшнiх iнформацiйних ресурсiв органiзацiї. Це можуть бути останнi розпорядження керiвництва, внутрiшнiй телефонний довiдник, вiдповiдi на питання, що часто задаються, для користувачiв прикладних систем, технiчна документацiя й усе, що пiдкаже фантазiя адмiнiстратора i користувачiв. Інформацiя, що ви хочете надати користувачам WWW, оформляється у видi файлiв мовою HTML. HTML - проста мова розмiтки, що дозволяє позначати фрагменти тексту i задавати посилання на iншi документи, видiляти заголовки декiлькох рiвнiв, розбивати текст на абзаци, центрувати їхнiй i т. п., перетворюючи простий текст в отформатований гiпермедiйний документ. Досить легко створити html-файл вручну, однак, маються спецiалiзованi редактори i перетворювачi файлiв з iнших форматiв.
Для перегляду документiв використовуються спецiальнi програми, такi як Mosaic, Netscape, Internet Explorer, lynx, www i iншi. Mosaic i Netscape зручно використовувати на графiчних термiналах. Для роботи на символьних термiналах можна порекомендувати lynx.
Архiтектура WWW-технологiї
Вiд опису основних компонентiв перейдемо до архiтектури взаємодiї програмного забезпечення в системi World Wide Web. WWW побудована за добре вiдомою схемою “клiєнт-сервер”. На схемi 1 показано, як роздiленi функцiї в цiй схемi. Програма-клiєнт виконує функцiї iнтерфейсу користувача i забезпечує доступ практично до всiх iнформацiйних ресурсiв Internet. У цьому змiстi вона виходить за звичайнi рамки роботи клiєнта тiльки iз сервером визначеного протоколу, як це вiдбувається в telnet, наприклад. Почасти, досить широко поширена думка, що Mosaic чи Netscape, що є WWW-клiєнтами, це просто графiчний iнтерфейс у Internet, є почасти вiрним. Однак, як уже було вiдзначено, базовi компоненти WWW-технологiї (HTML i URL) грають при доступi до iнших ресурсiв Mosaic не останню роль, i тому мультипротокольнi клiєнти повиннi бути вiднесенi саме до World Wide Web, а не до iнших iнформацiйних технологiй Internet. Фактично, клiєнт-це iнтерпретатор HTML. І як типовий iнтерпретатор, клiєнт у залежностi вiд команд (розмiтки) виконує рiзнi функцiї.
Схема 1.
Схема 1. Структура ”клiєнт - сервер” .
У круг цих функцiй входить не тiльки розмiщення тексту на екранi, але обмiн iнформацiєю iз сервером у мiру аналiзу отриманого HTML-тексту, що найбiльше наочно вiдбувається при вiдображеннi убудованих у текст графiчних образiв. При аналiзi чи URL-специфiкацiї по командах сервера клiєнт запускає додатковi зовнiшнi програми для роботи з документами у форматах, вiдмiнних вiд HTML, наприклад GIF, JPEG, MPEG, Postscript i т. п. Узагалi говорячи для запуску клiєнтом програм незалежно вiд типу документа була розроблена програма Luncher, але останнiм часом набагато бiльше поширення одержав механiзм узгодження програм, що запускаються, через MIME-типи. Іншу частину програмного комплексу WWW складає сервер протоколу HTTP, бази даних документiв у форматi HTML, керованi сервером, i програмне забезпечення, розроблене в стандартi специфiкацiї CGI. До самого останнього часу (до утворення Netscape) реально використовувалося два HTTP-сервери: сервер CERN i сервер NCSA. Але в даний час число базових серверiв розширилося. З'явився дуже непоганий сервер для MS-Windows i Apachie-сервер для Unix-платформ. Існують i iншi, але два останнiх можна видiлити з розумiнь приступностi використання. Сервер для Windows - це shareware, але без убудованого самолiквiдатора, як у Netscape. З огляду на поширенiсть персоналок у нашiй країнi, таке програмне забезпечення дає можливiсть спробувати, що таке WWW.Другий сервер - це вiдповiдь на погрозу комерцiалiзацiї. Netscape уже не поширює свiй сервер Netsite вiльно i пройшов слух, що NCSA-сервер також буде поширюватися на комерцiйнiй основi. У результатi був розроблений Apachie, що за словами його авторiв буде freeware, i реалiзує новi доповнення до протоколу HTTP, зв'язанi з захистом вiд несанкцiонованого доступу, що запропонованi групою по розробцi цього протоколу i реалiзуються практично у всiх комерцiйних серверах.
екранних форм. Цi документи реально забезпечують доступ до зовнiшнього програмного забезпечення.
на мережi серверами Oracle. Іншi програм-це програми, що приймають данi вiд сервера i виконують якi-небудь дiї: одержання поточної дати, реалiзацiю графiчних посилань, доступ до локальних баз даних чи просто розрахунки.
Завершуючи обговорення архiтектури World Wide Web хотiлося б ще раз пiдкреслити, що її компоненти iснують практично для всiх типiв комп'ютерних платформ i вiльно доступнi в мережi. Любою, хто має доступ у Internet, може створити свiй WWW-сервер, чи, принаймнi, подивитися iнформацiю з iнших серверiв.
ДО 1989 року гiпертекст представляв нову, багатообiцяючу технологiю, що мала вiдносно велике число реалiзацiй з одного боку, а з iншої сторони робилися спроби побудувати формальнi моделi гiпертекстових систем, що носили скорiше описовий характер i були навiянi успiхом реляцiйного пiдходу опису даних. Ідея Т. Бернерс-Ли полягала в тiм, щоб застосувати гiпертекстову модель до iнформацiйних ресурсiв, розподiленим у мережi, i зробити це максимально простим способом. Вiн заклав три нарiжних каменi системи з чотирьох iснуючих нинi, розробивши:
HTTP (HyperText Transfer Protocol).
системи за допомогою спецiального засобу керування вiдображенням. На розробку мови гiпертекстової розмiтки iстотний вплив зробили два фактори: дослiдження в областi iнтерфейсiв гiпертекстових систем i бажання забезпечити простий i швидкий спосiб створення гiпертекстової бази даних, розподiленої на мережi.
порiвнювали зi значенням друкарства. Затверджувалося, що лист папера i комп'ютернi засоби вiдображення/вiдтворення серйозно вiдрiзняються друг вiд друга, i тому форма представлення iнформацiї теж повинна вiдрiзнятися. Найбiльш ефективною формою органiзацiї гiпертексту були визнанi контекстнi гiпертекстовi посилання, а крiм того був визнаний розподiл на посилання, асоцiйованi з усiм документом у цiлому й окремих його частинах.
Найпростiшим способом створення будь-якого документа є його набивання в текстовому редакторi. Досвiд створення добре розмiчених для наступного вiдображення документiв у CERN був - важко знайти фiзика, що не користався би системою Te чи LaTe. Крiм того на той час iснував стандарт мови размiтки-Stаndаrd Generalised Markup Language (SGML).
Варто також узяти до уваги, що вiдповiдно до своїх пропозицiй Бернерс-Ли припускав об'єднати в єдину систему наявнi iнформацiйнi ресурси CERN, i першими демонстрацiйними системами повиннi були стати системи для NeXT i VAX/VMS.
Звичайно гiпертекстовi системи мають спецiальнi програмнi засоби побудови гiпертекстових зв'язкiв. Самi гiпертекстовi посилання зберiгаються в спецiальних чи форматах навiть складають спецiальнi файли. Такий пiдхiд гарний для локальної системи, але не для розподiленої на безлiчi рiзних комп'ютерних платформ. У HTML гiпертекстовi посилання убудованi в тiло документа i зберiгаються як його частину. Часто в системах застосовують спецiальнi формати збереження даних для пiдвищення ефективностi доступу. У WWW документ-це звичайнi ASCII- файли, якi можна пiдготувати в будь-якому текстовому редакторi. Таким чином, проблема створення гiпертекстової бази даних була вирiшена надзвичайно просто.
в термiнах форми Бекуса-Наура). Природно, що в HTML були реалiзованi всi розмiтки, зв'язанi з видiленням параграфiв, шрифтiв, стилiв i т. п., тому що реалiзацiя для NeXT мала на увазi графiчний iнтерфейс. Важливим компонентом мови став опис убудованих i асоцiйованих гiпертекстових посилань, убудованої графiки i забезпечення можливостi пошуку по ключових словах.
З моменту розробки першої версiї мови (HTML 1. 0) пройшло вже п'ять рокiв. За цей час вiдбувся досить серйозний розвиток мови. Майже вдвiчi збiльшилося число елементiв розмiтки, оформлення документiв усе бiльше наближається до оформлення якiсних друкованих видань, розвиваються засоби опису не текстових iнформацiйних ресурсiв i способи взаємодiї з прикладним програмним забезпеченням. Удосконалюється механiзм розробки типових стилiв. Фактично, у даний час HTML розвивається убiк створення стандартної мови розробки iнтерфейсiв як локальних, так i розподiлених систем.
Другим нарiжним каменем WWW стала унiверсальна форма адресацiї iнформацiйних ресурсiв. Universal Resource Identification (URI) являє собою досить струнку систему, що враховує досвiд адресацiї й iдентифiкацiї e-mail, Gopher, WAIS, telnet, ftp i т. п. Але реально з усього, що описано в URI, для органiзацiї баз даних у WWW потрiбно тiльки Universal Resource Locator (URL). Без наявностi цiєї специфiкацiї вся мiць HTML виявилася б марною. URL використовується в гiпертекстових посиланнях i забезпечує доступ до розподiлених ресурсiв мережi. У URL можна адресувати як iншi гiпертекстовi документи формату HTML, так i ресурси e-mail, telnet, ftp, Gopher, WAIS, наприклад. Рiзнi iнтерфейснi програми по рiзному здiйснюють доступ до цих ресурсiв. Однi, як наприклад Netscape, самi здатнi пiдтримувати взаємодiя по протоколах, вiдмiнним вiд протоколу HTTP, базового для WWW, iншi, як наприклад Chimera, викликають для цiєї мети зовнiшнi програми. Однак, навiть у першому випадку, базовою формою представлення вiдображуваної iнформацiї є HTML, а посилання на iншi ресурси мають форму URL. Слiд зазначити, що програми обробки електронної пошти у форматi MIME також мають можливiсть вiдображати документи, представленi у форматi HTML. Для цiєї мети в MIME зарезервований тип “text/html”.
Третiм у нашому списку коштує протокол обмiну даними в World Wide Web -HyperText Transfer Protocol. Даний протокол призначений для обмiну гiпертекстовими документами i враховує специфiку такого обмiну. Так у процесi взаємодiї, клiєнт може одержати нову адресу ресурсу на мережi (relocation), запросити убудовану графiку, прийняти i передати параметри i т. п. Керування в HTTP реалiзовано у видi ASCII-команд. Реально розроблювач гiпертекстової бази даних зiштовхується з елементами протоколу тiльки при використаннi зовнiшнiх розрахункових чи програм при доступi до зовнiшнiм вiдносно WWW iнформацiйним ресурсам, наприклад базам даних.
Остання складова технологiї WWW - це вже плiд роботи групи NCSA -- специфiкацiя Common Gateway Interface. CGI була спецiально розроблена для розширення можливостей WWW за рахунок пiдключення всiлякого зовнiшнього програмного забезпечення. Такий пiдхiд логiчно продовжував принцип публiчностi i простоти розробки i нарощування можливостей WWW.Якщо команда CERN запропонувала простий i швидкий спосiб розробки баз даних, то NCSA розвила цей принцип на розробку програмних засобiв. Треба помiтити, що в загальнодоступнiй бiблiотецi CERN були модулi, що дозволяють програмiстам пiдключати свої програми до сервера HTTP, але це вимагало використання цiєї бiблiотеки. Запропонований i описаний у CGI спосiб пiдключення не вимагав додаткових бiблiотек i буквально приголомшував своєю простотою. Сервер взаємодiяв iз програмами через стандартнi потоки введення/висновку, що спрощує програмування до межi. При реалiзацiї CGI надзвичайно важливе мiсце зайняли методи доступу, описанi в HTTP. І хоча реально використовуються тiльки два з них (GET i POST), досвiд розвитку HTML показує, що спiвтовариство WWW чекає розвитку i CGI у мiру ускладнення задач, у яких буде використовуватися WWW-технологiя.
|
