Застосування електронних таблиць в дiяльностi менеджера
Застосування електронних таблиць в дiяльностi менеджера.
Можливостi застосування електронних таблиць.
Сьогоднi особливо актуальними стали прикладнi засоби управлiння органiзацiєю, призначенi для аналiзу результатiв дiяльностi, управлiнського облiку, фiнансового планування i формування. На початку широкомасштабного залучення прикладних програмних засобiв пройшла автоматизацiя бухгалтерського облiку та пiдготовки звiтностi. Це обумовлювалось специфiкою бухгалтерського облiку, коли не враховувалась необхiднiсть проведення поглибленого фiнансового i економiчного аналiзу, побудови довготермiнових прогнозiв. Крiм того ж не був сформований прошарок власникiв органiзацiй, зацiкавлених у внутрiшнiй, управлiнськiй складовiй облiку. Сьогоднi ситуацiя кардинально змiнюється.
таблиць. Такий пiдхiд забезпечує велику гнучкiсть, але достатньо складний для користувача, мало знайомого з методикою обробки iнформацiї та без серйозних навикiв роботи з електронними таблицями.
Цiкаву думку на рахунок пропонованих окремих продуктiв налагоджених електронних таблиць висловили спецiалiсти з Інституту економiчних проблем перехiдного перiоду. На їхню думку, якщо аналiтик в сферi менеджменту (наприклад, фiнансiв) володiє навиками роботи з електронними таблицями, тодi йому нiхто для налагодження не потрiбний, оскiльки вiн, як правило, користується власною методикою i довiряє власноручно побудованим розрахункам. Хоча в реальному життi спецiалiстiв такого класу небагато i будь-яка допомога у виглядi методик i налагодження, на наш погляд, дуже корисна.
Електроннi таблицi як сегмент типового програмного забезпечення.
Складнiсть використання електронних таблиць пов’язана з проблемою стикування. Вхiднi данi для електронних таблиць, як правило, або зберiгаються в базi даних, або отримуються в результатi роботи iншої програми., Для того щоб автоматично занести їх в потрiбнi комiрки таблицi, потрiбно провести достатньо складнi манiпуляцiї, такi як побудова запитiв i т. д. Бiльшiсть користувачiв бухгалтерських систем, як правило, не мають нi часу, нi можливостi займатися цими проблемами.
Таким чином виникає парадокс: облiковi данi є, але вони не використовуються в аналiзi. Через трудомiсткiсть вiдповiдних процедур користувачi вимушенi обмежуватися мiнiмальним набором аналiтичних “зрiзiв“ даних. Напрошується закономiрний висновок - добре було б ув’язати аналiтичну систему з бухгалтерською, плановою, торговою та iншими iнформацiйними системами. Функцiонуючи в єдиному комплексi, вони принесуть бiльший економiчний ефект.
На закiнчення можна вiдзначити, що у випадку використання ширших функцiй обробки структурованої iнформацiї, електроннi таблицi поступаються базам даних. Можна видiлити три основнi групи задач, для вирiшення яких на даний час доцiльно вiддати перевагу системам керування базами даних (СКБД) перед електронними таблицями:
· По-перше, обробка iнформацiї системою керування базами даних стане досить корисною, коли необхiдна iнформацiя вже не буде помiщатися в вашу електронну таблицю або її обробка стане занадто складною. Крiм того супровiд та ведення бази даних є менш трудомiсткими, нiж ведення електронної таблицi. Якщо, наприклад, доводиться значно частiше вносити змiни в електронну таблицю, нiж роздруковувати iнформацiю, то всi переваги електронних таблиць нiвелюються у порiвняннi з їх недолiками.
· По-друге, специфiчна, але часто виникаюча потреба при поштовому розсиланнi документiв - друк етикеток або адрес на конвертах найзручнiше виконувати за допомогою системи керування базами даних.
Перевагою електронних таблиць є широкий набiр спецiальних функцiй, якi надають широкi можливостi для обробки даних. Це, зокрема, фiнансовi функцiї, статистичнi функцiї. Крiм того, незаперечною перевагою електронних таблиць є їх потужнi можливостi для розв’язку задач оптимiзацiї
Список лiтератури.
1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г. А. Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.
2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
5. Бойков. В., Савинков В. М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.
6. Боэм Б. У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио i связь, 1985, -512с.
7. Брябрин В. М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.
9. Вершинин О. В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
10. Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А. П. Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
11. Герасименко В. А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.
12. Гершгорин Л. Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.
| 
