Звіт про проходження практики з електроніки та схемотехніки спеціальності експлуатація систем об

ЗВІТ про проходження практики з електронiки та схемотехнiки спецiальностi експлуатацiя систем обробки iнформацiї та прийняття рiшень ПЛАН 1. Вступ 2. Вiдомостi про базу практики. 2. 1. характер дiяльностi; 2. 3. сфери використання комп’ютерної технiки. 3. Виконання iндивiдуального завдання. 3. 1. загальнi вiдомостi про пристрiй; 3. 2. будова i принцип дiї приладу; 3. 3. графiчна частина; 3. 4. органiзацiя робочого мiсця; 3. 6. основнi вимоги до розмiщення елементiв на друкованiй платi. 4. Правила технiки безпеки i охорона працi при виконаннi електромонтажних робiт. 5. Висновки. 6. Список використаної лiтератури. ВСТУП – дають змогу постачати гiпертекстову iнформацiю, де звук i образ об’єднанi в одне цiле. Можна сказати, що цi новi можливостi є першоосновою нового небаченого iнформацiйного спалаху. Зараз за допомогою комп’ютерiв не тiльки виконуються числовi розрахунки, але й пiдготовлюються до друку книги, створюються малюнки, кiнофiльми, музика, здiйснюються управлiння заводами i космiчними кораблями i т. д. Комп’ютери стали унiверсальними засобами для обробки всiх видiв iнформацiї, якi використовуються людиною. За їх допомогою можна пiдготовлювати документи набагато швидше й зручнiше нiж за допомогою друкарських машинок. Редактори документiв дозволяють використовувати рiзноманiтнi шрифти символiв, вставляти малюнки. автоматично нумерувати сторiнки, провiряють правопис... Зручний iнтерфейс i змога його налаштування вiд конкретного користувача, розгалужена система довiдок та пiдказок, вiдкритiсть для модифiкацiї та доповнень iз боку самого користувача та iншi невичерпнi можливостi комп’ютера, такi, як можливiсть створювати двохмiрнi й трьохмiрнi рухомi моделi об’єктiв, створювати плани робiт, розпiзнавати символи, переводити тексти з однiєї мови на iншу, зробити комп’ютер особливо популярним в наш час i на майбутнi часи. Вiдомостi про базу практики з видом її дiяльностi, яка перш за все була пов’язана з рiзноманiтними документами. Основним завданням архiтектурнопланувально вiддiлу є розробка та виготовлення проектно-технiчної документацiї на iндивiдуальнi житловi будинки та господарськi споруди. Оформлення документiв державної адмiнiстрацiї. Наявна на базi практики комп’ютерна технiка була наступною: комп’ютер складався з такого програмного й апаратного забезпечення: операцiйна система: Microsoft Windows’98 (дата випуску 04. 10. 98 р.). процесор: Authentic AMD-K6 ™ 3D processor BIOS Award Software (06. 02. 98) монiтор: HIGYSCREEN (MS 1557 LE-2) стандартна машинка для СОМ-порту принтери: CANON BJC – 2200 EPSON LX – 1050+ З оргтехнiки був копiювальний апарат (ксерокс): CANON 300. За час проходження виробничої практики я ознайомилася з деякими вiдомими програмами, зокрема бiльш детально з текстовим процесом Microsoft Word, iз табличним процесом Exel, графiчним редактором Corel Draw, та багатьма iншими, такими як Adobe PhotoShop 6. 0, Auto CAD i т. д. В перiод проходження практики я брала активну участь у роботi з документами загального вiддiлу. Наприклад, приймала участь у розробцi номенклатури справ загального вiддiлу, працювала над програмою реєстру документiв та розпоряджень. Ця програма створена на базi табличного процесора Exel, за допомогою якого можливе швидке створення, заповнення, оформлення та друкування таблиць у зручному виглядi, вiдшукання сум чи середнiх значень чисел, розмiщених у стовпцях або рядках таблицi, та складний аналiз даних. За допомогою наявною на базi практики копiювального апарату CANON 300 проводила розмноження матерiалiв. Генератор шуму Загальнi вiдомостi про пристiй (будова i принци дiї, графiчна частина). За звичай регулювання високочастотних каскадiв приймачiв проводять за допомогою генератора стандартних сигналiв, калiбрований вихiдний рiвень яких можна вимiрювати в залежностi вiд конкретних випадкiв. До виходу приймача пiдключають iндикатор низькочастотного сигналу, частiше всього звичайний вольтметр змiнної напруги або осцилограф. Однак слiдує зазначити, що створювати таку установку не завжди потрiбно. В бiльшостi випадкiв можна обiйтись бiльш простим генератором струму. Адже це по сутi той же генератор сигналiв, але вiн не вимагає перестройки по частотi. Вiн генерує шум з рiвномiрним спектром в широкому дiапазонi частот вiд одиниць кiлогерц до десяткiв мегагерц. Потужнiсть шуму в багато раз перебiльшує потужнiсть власних шумiв приймача при постояннiй полосi стану. Це дає можливiсть проводити настройку високчастотних ланцюгiв приймача, орiєнтуючись на змiну рiвня шуму на виходi. через дiод дорiвнює всього лише 1000 мкА. Нагрузкою служить резистор R4 опром 52 або 75 Ом. Через конденсатор С3 i гнiздо ХS1 генератор шуму пiдключають до приймача коаксiальним кабелем з вiдповiдним хвильовим опором. Для управлiння роботою генератора шуму служить мiкросхема DD1. На логiчних елементах DD1. 1 i DD1. 2 зiбраний генератор прямокутних iмпульсiв, а на елементi DD1. 3 – схема заборони. Коли вимикач SA1 розiмкнутий, до виходу i через резистор R2 приложений високий рiвень i на виводi 3 появляються позитивнi iмпульси амплiтудою приблизно 11В. Тривалiсть iмпульсiв i пауз iмпульсними приблизно однакова, перiод повторення дорiвнює 4 с. В час непозитивних iмпульсiв стабiлiтрон VD1 генерує шум, а в паузах вiн виключений. При цьому на виходi приймача будуть чергуватися шумовий сигнал вiд генератора i власний шум приймача. Інтенсивнiсть шуму можна послаблювати з допомогою описаного ступiнчастого атенюатора. Якщо в процесi регулювання буде збiльшуватися рiзниця мiж шумовим сигналом генератора i запасними шумами, значить, збiльшиться вiдношення сигнал/шум i загальна чутливiсть приймача. Якщо контакти включателя замкнутi, то на виходi елемента DD1. 3 (вихiд 3) встановиться високий рiвень i оператор буде виробляти шум постiйно. Інтенсивнiсть генератора шуму на стабiлiтронi досить висока. Для її оцiнки проводився такий експеримент. Генератор пiдключали на вхiд приймача на частотi 28 МГц. Приймач мав чутливiсть бiля 1 мкВ при вiдношеннi сигнал/шум 3:1 (10дБ) i полосу пропускання 3 Бц. Включивши генератор шуму, вiдмiчали покази вольтметра на входi приймача. Таку ж напругу показував вольтметр, якщо замiсть генератора шуму на вхiд подавати сигнал вiд генератора стандартних сигналiв з вихiдним рiвнем 25 мкВ. Генератор уму зiбраний на платi iз одностороннього фольгiрованого склотекстолiту (рис. 2) i помiщений в металевий корпус. Живлення подають вiд зовнiшнього джерела напругою 12 В, використовує генератор бiля 1 мА. Стабiлiтрон Д814Б можна замiнити на Д814А, а мiкросхему – на 176ЛА7. Конденсатор С1 типу К73-17, С2 i С3 – К10-7В, а С4 – К50 – 5. Правильно зiбраний генератор налагодження не потребує. Достатньо з допомогою осцилографа переконатися в наявностi прямокутних iмпульсiв на виходi 3 логiчного елемента DD1. 3. Іншими словами – це джерело не калiброваного шуму i використовувати для кiлькiсного вимiрювання чутливостi приймача не представляється можливим. Чутливiсть сучасних приймачiв УКВ дiапазону, в особливостi рiзних, часто буває дуже високою. Вимiряти її в мiкровольтах з допомогою генератора сигналiв не вдається. Складнiсть являється в тому, що атенюатором генератора практично дуже складно достовiрно ослабити сигнал до рiвня десятих i сотих долей мiкровольта. В таких випадках для оцiнки чутливостi примiняють коефiцiєнт цьому приймача. Це величина, яка показує скiльки разiв потужнiсть шуму на виходi реального приймача, тобто такого, в кого шум визначається тiльки тепловими шумами еквiвалента антени (4,5). Величина потужностi шуму на виходi iдеального приймача залежить вiд температури еквiвалента антени i полоси допускання приймача. Потужнiсть шумiв на виходi реального приймача залежить вiд ряду факторiв i на практицi її визначають косвеним шляхом. Для цього на вхiд подають вiбрований по рiвню шум i збiльшують його iнтенсивнiсть до тих поки потужнiсть не стане рiвною потужностi власного шуму приймача. Звичайно, що на виходi сумарна потужнiсть пiдвищиться у два рази. анодному току дiода. що провести нескладнi математичнi обчислення, то виясниться, що величину коефiцiєнта шуму приймача при випробуваннях по проведенiй вище методицi iз застосуванням генератора шуму на вакуумному дiодi можна визначити з рiвностi: Кша Rа , де Кш – коефiцiєнт шуму приймача, КТо ; Іа – ток анода, мА; Rа – одно еквiвалента антени, Ом. допускає максимальний струм анода 5 мА, 2Д2С мА. Очевидно, що максимальний коефiцiєнт шуму, вимiряний з примiненням генераторiв на таких дiодах може бiти: у випадку використання дiода 2Д3Б - Кшо а = 50 Ом i 7,5 КТо при Rа = 75 Ом; у випадку використання дiода 2Д2С - Кш =40КТо при Rа = 50 Ом i 60 КТоа = 45 Ом. Принципiальна схема генератора шуму зображена на рис. 3 i 4. Це складається з блока живлення (рис. 3) i виносної головки (рис.). В блоцi живлення мiститься випрямляч (VD1) i стабiлiзатор (VD6) точної напруги, а також випрямляч напруги накалу катода (VD2-6) i схема регулювання струму накалу на транзисторах VT1 s VT2. виведена на передню панель блока, На нiй також розташований i мiлiамперметр, вимiрюючий анодний струм нульового дiода. Пристрiй має двi змiннi генераторнi головки з дiодами двох типiв. Вони зiбранi по однiй схемi. Анодною нагрузкою i еквiвалентом антени служить резистор R1. Вiн може бути типу МЛТ-35 на 51 або 75 Ом. Конденсатор С3 служить для роздiлення шумiв i постiйної напруги, видiляє мого на R1. Резистор R2 – проволочений, опром 2,2 Ом. Вiн використовується в головцi з дiодом 2Д3Б i служить для створення однакової напруги для схеми регулювання току накалу катода дiоду. вiд струму повного вiдхилення стрiлки опору рамки пристрою РА1. В данiй конструкцiї примiнений амперметр типу М4203 на струм 4 мА. Для бiльшостi випадкiв достатньо обмежитись максимальною величиною вимiрює мого коефiцiєнта шуму. Наприклад, при Кш =15КТо максимальний струм через дiод рiвний 15 мА, якщо Rа = 50 Ом, i 10 мА для Rа = 75 Ом. Виходячи iз цього i вибирають опiр шунтуючого резистора R3. Звичайно, що має змiст використовувати мiлiамперметр зi шкалою 15 або 10 мА. В першому випадку шкала пристрою буде прямо вiдповiдати одиницям КТо , а в другому покази прийдеться помножувати на 1,5. головок ведуть прицiльно приурочуючи виводи деталей. Вимiрювання коефiцiєнту шуму приймача виконують з виключеної автоматичної регулiровки пiдсилення. До виходу приймача, як i випадку з генератором шуму на стабiлiтронi, виключають iндикатор виходу – вольметр змiнної напруги або лограф. Якщо використовується лiнiйний детектор в приймачi ким SSB або CW), то покази iндикатора, реєструю чого прирiст вiд генератора в порiвняннi з власним шумом приймача повиннi збiльшуватися в 0,41 рази. Якщо ж детектор квадратичний. Органiзацiя робочого мiсця. Опис iнструментiв електромонтажника. При виготовленнi радiоелектронної апаратури конструктор виконує роботи по електрорадiомонтажу, по налагодженнi вмонтованих конструкцiй. Головне мiсце серед цих робiт займають монтажнi i намоточнi – монтаж з’єднувальних проводiв i кабелiв; монтаж на плати провiдникiв, кабелiв, радiодеталей (резисторiв, конденсаторiв, транзисторiв, дiодiв) i iнтегральних мiкросхем; монтаж цих елементiв; установка монтажних (печатних) плат; встановлення магнiтних антен, котушок iндуктивностi i неформаторiв. При виготовленнi монтажних плат, шкал, шассi, штирiв i яшикiв приходиться мати справу з обробкою металiв, пластмас i деревини, в тому числi листових матерiалiв i фасонних лей, вiдробкою деталей i вузлiв, збiрку їх в закiнчену iнструкцiю. Для виконання всiх цих робiт з високою якiстю похiднi знання, набi iнструментiв, наявнiсть матерiалiв i способлень, правильно органiзоване робоче мiсце. Інструменти робочого мiсця конструктора залежить вiд багатьох опорiв: складностi роботи i її характеру, часу виконання. При iз великого числа варiантiв органiзацiї робочого мiсця можна виконати наступнi п’ять: найпростiше зємне робоче мiсце на столi, зємне мiсце бiля пiдвiконника, складний верстак заводського виготовлення, саморобний верстат або стiл i, на кiнець, окрема пiд майстерську. При цьому треба враховувати, що висота шицi i сидiня крiсла повиннi вiдповiдати ростовi людини. Особливо, коли пiд час роботи приходиться горбитись або тягнутись. При органiзацiї робочого мiсця обов’язково треба враховувати потреби технiки безпеки, кожен iнструмент має стояти на своєму мiсцi. Якщо вiн стоїть не полицi, потрiбно краскою або фломастером нанести його контур, а якщо в ящику – зробити суцiльне гнiздо. При органiзацiї робочого мiсця потрiбно обов’язкового приймати до уваги зрiст, смаки i характер людей, вживаючи разом iз радiолюбителем, з тим, щоб його робота не була iншим. Основний iнструмент для виконання електромонтажних робiт – ричний паяльник. Радiолюбителi використовують за звичай ричнi паяльники з перервним i iмпульсним нагрiвачами. Щоб одержати високоякiснi електромонтажнi зєднання, потрiбно виконувати основнi правила пайки. Розмiр i форма жала паяльника i температура його нагрiву повинна вiдповiдати розмiрам i конфiгурацiї спаювальних деталей i фактурi плавлення прирою. Поскiльки в практицi зустрiчаються кiлькiсть паяльних робi, приходиться використовувати декiлька типiв пальникiв з жалами рiзної форми i величини. Для виконання електромонтажних робiт, крiм паяльника на плавцi (бажано зi встроєним регулятором температури жала), необхiднi пiнцет, приспособлення, часто називаєме “третьою рукою”, рiзноманiтнi тепло вiдводи, насадка для спецiальних монтажних робiт, приспособлення для освiтлення мiсця пайки, боковi кусачки, круглогубцi i плоскогубцi. В процесi пайки малогабаритних елементiв (напiвпровiдникових), транзисторiв, iнтегральних мiкросхем i iн.) можливий їх перегрiв, через що параметри елемента можуть погрiшитись, а iнколи елементи взагалi виходять з ладу. Для застереження перегрiву при пайцi використовують тепло вiдводи. Ними можуть бути мiнiатюрнi плоскогубцi, зажим “крокодил” з напаяними повними накладками iз мiдi або латунi, спецiальнi пiнцети. При деяких робота дуже зручнi рiзноманiтної форми насадки паяльника, якi полегшують виконання деяких видiв монтажу i монтажу (наприклад для одночасної напайки або розпайки виводiв схем, для пайки дуже тонких виводiв i т. д.). Коли освiтлення тяжко доступних мiсць пайки зручнi мiнiатюрне ххххх на довгiй ручцi i вiдрiзок iзоляцiйної трубки з винним в нього малогабаритною лампою. У процесi монтажу часто примiняють малогабаритнi боковi – бокорiзи. При роботi з товстими проводами необхiдно пристуватися кусачками у видi клiщiв. Для формування виводiв перед їх установкою на плату, для формування кiнцiв щиткiв пiд винт використовують мiнiатюрнi плоскогубцi або круглогубцi. Деколи використовують так званi овалогубцi, яким властивостi плоскогубцiв, i круглогубцiв одночасно. Корисним iнструментом являється об жигалка, яка собою представляє два витка (дiаметром 5-6 мм) товстого провода з такою протидiєю. Спiраль закрiплена на теплостiйцi iзоляцiйної. При включеннi на напругу 2-6 В (не бiльше) спiраль повинна називатися до температури плавлення зовнiшньої пластмасової монтажних проводiв i синтетичної внутрiшньої обмотки. Це приспособлення дозволяє дуже акуратно i швидко зачищати монтажного провода. Часто бувають необхiднi в роботi медицинський скальпель, лезо вiд безопасної бритви, спиртовка, зернистий наждачний папiр. Основнi вимоги до виконання електромонтажних робiт. Основнi вимоги до розмiщення елементiв на друкованiй платi. Радiолюбителi використовують монтажнi плати багатьох видiв. Тут i плати iз запресованими проволоченими шпильками, монтажними пiстонами, з печатними провiдниками, рiзноманiтнi унiверсальнi монтажнi плати, вигiднi при макетируваннi електронних пристроїв. Основою плат iз шпильками служить листовий гетинакс або склотекстолiт товщиною 1,5-2 мм. На заготовцi плати в вузлах сiтки з кроком 5-10 мм (крок залежить вiд розмiрiв використовуваних деталей: чим меншi деталi, тим менший крок сiтки) сверлять отвори для встановки шпильок. Їх виготовляють iз твердої мiдної голої дротини дваметром 0,8-1,5 мм. Дiаметр отворiв повинен бути на 0,1-0,15 мм меншим дiаметра дротиин. Нарiшавши потрiбне число шпильок довжиною 12-20 мм. злегка запилюють один iз кiнцiв на конус i ударами молотка заганяють їх в отвори в платi. Для того, щоб шпильки не випадали iз отворiв, можна їх злегка розплющувати коло плати зразу пiсля запресовки. На обнiй сторонi плати до шпильок припаюють деталi, на другiй прокладують з’єднувальнi провiдники. Такi плати придатнi для багаторазового використання, вони простi у виготовленнi i надiйнi. Шпильки повиннi буди добре обслуженi. Основою монтажних плат з пiстонами може служити такий же листовий iзоляцiйний матерiал, як i для плат iз шпильками. Отвори сверлять такого дiаметру, щоб пiстони надiйно входили в отвори. Пiстони розвальцьовують в отворах плати кернером, заточеним пiд кутом 90-100 градусiв. Саморобнi пiстони можна зробити з латунної трубки дiаметром 2-3 мм i товщиною стiнки 0,2-0,3 мм. Такi пiстони розвальцьовують мiж двома кернерами. Пiсля встановки пiстонiв їх обслуговують ззовнi i в серединi дiрок. Монтаж на такiй платi краще всього виконувати одножильним луженим проводом дiаметром 0,5-0,7 мм без iзоляцiї. Монтажнi плати з використанням пустотiлих пiстонiв позволяють виконувати малогабаритнi вироби з високою якiстю i гарним зовнiшнiм виглядом. Крiм цього, такi плати бiльш стiйкi до вiбрацiй i ударiв в порiвняннi з платами на шпильках. Для печатних монтажних плат використовують фольгiрований гетинакс забо склотекстолiт. Процес виготовлення печатної плати складається iз наступних операцiй: зачистка фольги вiд окислення, населення рисунка провiдникiв кислотостiйкою краскою, травлення заготовки до повного зняття фольги на незахищених краскою мiсцях i знищення захисної краски. Заготовки печатних плат за звичай травлять в розчинi хлорного залiза. Якщо в рос творi появився темний осад, то невеликими порцiями добавляють туди соляну кислоту до повного пропадання осаду. Процес травлення триває 05-1,5 год. По закiнченнi процесi травлення заготовку сполоскують, старанно промивають теплою проточною водою i змивають так (або краску). Деколи буває зручно знiмати лак наждачним папером № 60 або 80. через окислення фольги виконати пайку буде важче). Травити печатнi плати можна i в розчинi мiдного купоросу i повареної солi. Чотири столовi ложки повареної солi i двi ложки розтовченого в порошок мiдного купороса розтворяють в 500 мл. гарячої (примiрно 80 гр. С) води i получають темнозелений розчин, об’єм якого досить для стравлення приблизно 200 см2 Якщо необхiдно виготовити печатну плату, форма i розмiр якої не позволяють використати присутню кювету, можна поступити наступним чином, По прикладi плати зi сторони фольги роблять бортик з пластилiну. В створений сосуд залишають розчин хлорного залiза для травлення. Якщо заготовка печатної плати не має припуска по довжинi i ширинi, то бортик роблять iз алюмiнiєвої фольги, а щiлини замазують пластилiном. Дуже зручно ставити плати в полiетиленовий пакет пiдходящого розмiру. В нього кладуть заготовку i заливають розчином хлорного залiза. При необхiдностi повисити температуру розвину пакет кладуть пiд струю гарячої води або занурюють у воду i пiдiгрiвають на плитцi. Для рiвномiрностi травлення пакет покачують за краї. Щоб не пошкодити пакет, на заготовцi плати треба закруглити краї. Дуже важно добре облудити печатнi провiдники. Для цього частiше всього приймають лекоплавлячi прирої. тому при пайцi їх виводiв використовують припої ПОСВ-33, ПОСК-50 i ПОС-61 з пониженою температурою плавлення (130-180 гр. С) зi спирто-канiфольним флосом. Дуже важно використовувати рацiональнi прийоми монтажа i демонтажа. Паяльник для монтажа i демонтажа мiкросхем повинен мати потужнiсть не бiльше 40 Вт i понижену напругу живлення (12-36 В). в наступному порядку. Встановлюють i фiксують її виводами в отворах, або на площадках плати, наперед злегка змочених флюсом, набирають на жало паяльника мiнiмальну кiлькiсть припою i послiдовно виконують пайку всiх з’єднань. Для того, щоб зменшилась iмовiрнiсть перегрiву мiкросхеми, не слiдує паяти пiдряд виводи, розташованi один бiля одного. i припаяти два – чотири виводи. iз лабораторного зажиму “крокодил”. До опилених губок зажимук припадають або приклеюють двi зiгнутi Г-виду пластини товщиною 0,8-1 мм. Коли губки зажиму розжатi, захват надягають на iнтегральну мiкросхему зi сторони торцiв, вводячи пiд неї зiгнутi кiльця пластин. Пiсля розпалення всiх виводiв захватом видьоргують мiкросхему iз отворiв плати. Перед монтажем мiкросхем серiй К133, К134 i iнших в подiбному корпусi їх виводи формують, тобто згинають так, щоби забезпечити одночасне приставання до плати всiх виводiв. Сформувати виводи можна пiнцетом, вузькогубцями, але скорiше i краще всього – в спецiальному приспособленi, яке складається з пуансона та матрицi. Їх можна виготовити iз органiчного скла, текстолiту, дюралюмiнiя, латунi. Для бiльш надiйної роботи приспособлення його потрiбно збагатити двома направляючими ходу пуансона. При макетируваннi пристроїв на мiкросхемах буває рацiональнiше використовувати панелi, подiбнi транзисторним або ламповим, а не перепаювати кожного разу виводи мiкросхеми, рискуючи її спортити. Панель за звичай виготовляють iз органiчного скла, текстолiта, або iншого легко опацюємого iзоляцiйного матерiалу. Контакти можуть використовувати як готовi вiд заводських розємiв серiй МНР або РГН, вiд панелей або бронзи. Мiкросхеми серiї К133 (i iншi в подiбному корпусi) демонтувати з печатної плати зручно наступним способом. Лезо безопасної бритви розламують i вводять пiд корпус мiкросхеми з тим, щоб воно впиралося в мiсця пайок одного-трьохкрайних виводiв. Нагрiваючи паяльником одночасно цi пайки, лезо зсувають з зусиллям i при цьому вiддаляють виводи вiд плати. 7,6 мм пiд втулку i вклеюють її клеєм так, щоб бортик виступав з тої сторони де буде встановлена мiкросхема. Виводи мiкросхеми вставляють в отвiр втулки i розпаюють на контактнi площадки. В макетних i деяких iнших приладах деколи доцiльно виводи мiкросхем зєднювати не печатними, а навiсними провiдниками. Для цього лобзиком пропилюють в платi вузькi щiлини, вводять в них провiдники дiаметром 0,2-0,3 мм. При макетуваннi в ремонтi пристроїв на мiкросхемах деколи вигiдно користуватися платами-перехiдниками. Розмiтити контактну площадку пiд мiкросхему можна засобом скорченої мiкросхеми з формованими виводами. До корпусу мiкросхеми припаюють ручку iз мiдного дроту. Змазавши виводи лаком, “печатають” контактнi площадки на фользi заготовки печатної плати. Пiсля цього з’єднуванi провiдники викреслюють рейсфедером або пером. В якостi перехiдника можна використовувати плату статора галетного переключателя. До внутрiшнiх кiнцiв контактних нiжок плати припадають виводи мiкросхеми, а до зовнiшнiх – деталi приладу. Для зручностi монтажу виводи перехiдники потрiбно пронумерувати. Правила технiки безпеки i охорона працi при виконаннi електромонтажних робiт. При виконаннi електромонтажних робiт конструктору приходиться мати справу з високою напругою, i з розжареними предметами, i з гострими i швидко поражаючими iнструментами або механiзмами, i з агресивними хiмiчними речовинами. заряду (особливо небезпечного для польових транзисторiв i багатьох мiкросхем) забезпечується приєднання заземляю чого браслета. Можна використовувати звичайний металiчний часовий барслет, з’єднаний з проводом заземлення через резистор протидiю 1 Мом. При робота з електричним паяльником потрiбно додержуватись наступних правил. 1. Перiодично провiтрювати омметром вiдсутнiсть замикання мiж корпусом паяльника i нагрiваючим елементом. Таке замкнення може стати причиною пораження струмом i порчi припаюємих елементiв. Тому рекомендується працювати з паяльником жадо якого заземлене. 2. Використовувати стiйку пiдставку для паяльника, що застереже його вiд падiння, робочого вiд опiкiв, робоче мiсце вiд пропалень. 3. Нi в якому разi не виконувати пайку в робочому (особливо високовольтному) приладi, так, як випадкове замикання може вивести прилад iз ладу i бути причиною травми. При роботi з хiмiчними речовинами потрiбно строго дотримуватись всiх рекомендацiй по роствореннi, змiшуваннi, послiдовностi виконання операцiй i температурному режиму. Працювати необхiдно в халатi, а в окремих випадках - в перчатках i захисних окулярах. Перш за все необхiдно оберiгати очi, губи i слизистi оболочки носа i горла, якi найбiльш чутливi до дiї хiмiчних речовин. На робочому мiсцi в аптечцi треба мати чисту вату i марлю (можна бинт), 5%-ний розчин соди, вазелiн, 2%-ний розчин оцтової лимонної або борної кислоти, настойку йоду i лейкопластир (бажано бактерицидний). На частинi тiла, обпеченому паяльником або бризгами прирою, треба зробити содову примочку, а потiм поражене мiсце змазати вазелiном. Мiсце опiкiв кислотами старанно промити водою i змочити содовим розчином. Мiсця опiкiв щепочками потрiбно старанно промити розчином оцтової (лимонної або борної) кислоти. При порiзах i царапинах ранку залити розчином йоду i заклеїти лейкопластирем. Якщо ви наразились на короткий удар струму, необхiдно закiнчити роботу до встановлення нормального стану (зупинцi головокружiння, зникнення видимих i звукових галюцинацiй i т. д.). При сильному пораженнi струмом, потерпiлий як правило, не в станi вiдiрватися вiд токоведучого проводу. В такому випадку потрiбно як можна швидше, строго дотримуючись правил особистої безпеки, виключити струм, зробити потерпiлому штучне дихання, розстiбнути одiж, пiднести до носу кусочок вати, змоченої нашатирним спиртом, або збризнути лице холодною водою i негайно викликати лiкаря. 1. Календарний графiк проходження практики. № п/п Змiст роботи Тижнi Примiтка 1 2 3 1 Інструктаж з технiки безпеки на базi практики. Знайомство з базою практика та її структурою. Отримання iндивiдуального завдання. Органiзацiя робочого мiсця елемонка згiдно з його виробничим призначенням, загальнi вимоги. 2 Знайомство з iнструментами, матерiалами та приспосiбленнями для виконання електромонтажних робiт. Електровимiрювальнi прилади, характеристика i призначення. Умовнi позначення на схемах. Маркування радiодеталей, мiкросхем, проводiв. 3 Конструкторська документацiя (монтажна схема зовн. з’єднань). Основнi вимоги до пайки електромонтажних робiт i ремонту електрообладнання. Вибiр, технiчнi данi електронного паяльника. Вибiр марки припою i флюсiв. Пiдготовка деталей до пайки. Технологiя пайки. 4 Захист радiодеталей i мiкросхем в iнтегральному виконаннi /НП приладiв вiд електростатичних зарядiв. Одно-двох-багатошаровi друкованi плати. Способи! методика монтажу радiодеталей н/п приладiв та iнтегральних мiкросхем. 5 Складання монтажної схеми. Вибiр монтажного iнструменту i електровимiрювальних приладiв. Пiдготовка робочого мiсця i радiодеталей до монтажу. Перевiрка їх придатностi. Компоновка схеми. Формування виводiв радiодеталей, н/п приладiв. мiкросхем перед впаюванням у схему. Виконання монтажу внутрiшнiх i зовнiшнiх з’єднань. Перевiрка монтажу згiдно схеми. 6 Продзвонка жил силового та iнтерфейсного кабелю. Виконання регулювальних робiт. Комплексна наладка. Методи виявлення несправностi радiодеталей н/п приладiв, мiкросхем при монтажних роботах. Оформлення звiту щоденника практики. Керiвник практики вiд вузу: Никируй Р.І. 27 травня 2002 р. Дата Примiтка Інструктаж з технiки безпеки на базi практики. Знайомство з базою практики та її структурою, iнструментами, допомiжними матерiалами та приспосiбленнями до виконання електромонтажних робiт. Умовнi позначення не схемах. Ознайомлення з призначенням електровимiрювальних приладiв. Отримання iндивiдуального завдання. З 3 по 7. 06 Вивчення конструкторської документацiї. Ознайомлення з вимогами до пайки електромонтажних робiт. Захист радiодеталей i мiкросхем iнтегральному виконаннi п/п приладiв вiд електростатичних зарядiв. Знайомство друкованими платами. Способи i методика монтажу радiодеталей, н/п приладiв та iнтегральних мiкросхем. Складання монтажної схеми. З 10 по 14. 06 Пiдготовка робочого мiсця i радiодеталей до монтажу. Вивчення перевiрки монтажу згiдно принципової схеми. Ознайомлення з методами виявлення непридатностi радiодеталей, н/п приладiв, мiкросхем при монтажних роботах. Оформлення звiту i щоденника про проходження практики i здача їх на лiцензiю вiд керiвника практики. Студент Харчук Пiд час проходження виробничої практики студентка Хавич Людмила Василiвна проявила себе грамотним спецiалiстом при роботi з офiсними програмами пiд операцiйною системою Windows 98. Грамотно та своєчасно виконувала поставленi перед нею завдання. Оцiнку про проходження виробничої практики вважаю – “вiдмiнно”. Керiвник вiд бази практики 4. Вiдгук i оцiнка керiвника практики вiд вузу. Керiвник практики вiд вузу ______________________________ (пiдпис) ДОГОВІР на проведення практики студентiв Коломийського коледжу комп’ютерних наук в перiод з27. 05. до 14. 06. 2002 р. за спецiальнiсть “Експлуатацiя систем обробки iнформацiї та прийняття рiшень” Коломийський коледж комп’ютерних наук (надалi коледж) в особi директора Красничук В. М. СП “Карт Тиса” (пiдприємство, органiзацiя, установа) (надалi база практики) в особi директора Курко Б. С. (посада, прiзвище та iнiцiали) Студенти коледжу навчальних груп (надалi студент) Хавич Л. В. _____________________ __________________________ _____________________ __________________________ _____________________ __________________________ _____________________ __________________________ уклали даний договiр стосовно порядку проходження практики студентiв i зумовили розподiл обов’язкiв мiж собою таким чином: 1. Коледж зобов’язується: 1. 1. Забезпечити студента завданням практичної пiдготовки та навчально-методичними рекомендацiями; 1. 2. Забезпечити контроль за рiвнем практичної пiдготовки студента, призначивши керiвником практики квалiфiкованого викладача_____________________________________________ ______________________________________________________ 2. База практики погоджується: 2. 1. Призначити керiвника вiд бази практики. 2. 2. Створити необхiднi умови для виконання студентами програм практики, не допускати використання їх на посадах та роботах, що не вiдповiдають програмнi практики та майбутнiй спецiальностi. 2. 4. Забезпечити облiк виходу на роботу студентiв-практикантiв. Про всi порушення трудової дисциплiни, внутрiшнього розпорядку та про iншi порушення повiдомляти навчальний заклад за тел. 2-79-96 чи письмово. 2. 5. Пiсля закiнчення практики дати характеристику на кожного студента-практиканта, завiрити його звiт та щоденник. 2. 6. При необхiдностi висловити побажання кафедрi коледжу. 3. 2. Виконувати рекомендацiї керiвникiв практики, спрямованих на виконання в повному обсязi завдань практики. 3. 3. Акуратно оформити матерiали практики для їх збереження в коледжi. 3. 4. Виконувати правила внутрiшнього розпорядку бази практики. Юридичнi адреси сторiн: Коледж База практики 78200 м. Коломия, СП “Карт Тиса” тел. (03433) 2-79-96. вул.. Крип’якевича, 54а Сторони угоди: База практики Хавич Людмила Василiвна ______ __________________________ _____________________ __________________________ _____________________ __________________________ ВИСНОВКИ обробки iнформацiї, але самi вони появилися лише тодi, коли електронiка як наука почала iнтенсивно поширювати свої знання, якi мусили перейти в практику... Знання вимiрювання в сучаснiй науцi i технiцi важко переоцiнити. Середнiх радiовимiрювання грань важливу роль. Це визначається не тiльки високим рiвнем розвитку електронiки, але й можливiстю примiнення електричних i радiотехнiчних методiв для вимiрювання рiзноманiтних неелектричних величин. Необхiднiсть в електровимiрюваннi виникла з перших крокiв розвитку електронiки. Виникнення її нового роздiлу – радiотехнiки зразу ж визвало необхiднiсть в радiовимiрювальних приладах. При дослiдженнi радiотехнiчних приладiв використовувались вже вiдомi прилади: амперметр, гальванометр, вольтметр. Але виникла потреба в повнiстю нових вимiрюваннях, якi не використовували швидше в електронiцi. Електрорадiовимiрювальнi прилади необхiднi при розробцi, наладцi i експлуатацiї радiоапаратури. Вони також примiняються в машинобудiвництвi, астрономiї, ядернiй фiзицi, геофiзицi, медицинi i iнших областях науки i технiки. Це пояснюється тим, що фiзичну величину, при допомозi рiзноманiтних датчикiв можна перетворити в електричну i, вiдповiдно, вимiряти методами електрорадiовимiрювань. Цi методи вiдрiзняються високою точнiстю, чутливiстю, широким дiапазоном вимiрювань... Головною моєю метою в перiод проходження виробничої практики було: вивчити i суворо дотримуватись правил охорони працi, технiки безпеки та виробничої санiтарiї. Ознайомитись з розпорядком робочого дня й правилами внутрiшнього порядку, ретельно їх дотримуватись. А також намагатися максимально збiльшити свої знання по електронiцi та схемотехнiцi ЕЩМ, а також по комп’ютеру, ознайомитись iз задачами, що виконуються за допомогою нього i при можливостi ознайомитись з iншими доступними менi програмами. документацiї, та у розробцi номенклатури справ загального вiддiлу, також здобув навики в роботi з багатьма вiдомими програмами (Excel, Corel Draw...), трохи збiльшила свої знання в їх областi. Ця практика мала для мене велике значення. оскiльки допомогла бiльше ознайомитись з електронiкою та комп’ютером i рiзноманiтними програмами для нього. Список використаної лiтератури: Р. Г. Варламов “Майстерня радiолюбителя”, “Москва” “Радiо i зв’язок”, 1983 р. В. А. Скрипник “Прибори для контролю i настройки радiолюбительської лiтератури”, Москва “Патрот”, 1990 р. С. П. Борнолоков “Радiолюбительськi схеми”, Київ “Технiка”, 1985 р. С. М. Терезин, Т. Г. Пишкiна “Електро-радiо вимiрювання”, Москва “Енергiя”, 1975 р.