Банкiвська система принципи побудови цiлi механiзм функцiонування
Банкiвська система: принципи побудови, цiлi, механiзм функцiонування
Головною ланкою кредитної системи у будь-якiй країнi є банки, якi здiйснюють основну масу кредитних i фiнансових операцiй. Пiд термiном «БАНК» розумiють установу, яка створена для залучення грошових коштiв i розмiщення їх вiд свого iменi на умовах поверненостi, платностi i термiновостi.
Основне завдання банку - здiйснювати посередництво в перемiщеннi коштiв вiд кредиторiв до позичальникiв.
Залежно вiд впорядкованостi банкiв, вiдповiдно до дiючого банкiвського законодавства розрiзняють два основних типи побудови банкiвської системи:
• однорiвнева банкiвська система;
• дворiвнева банкiвська система
Однорiвнева банкiвська система
передбачає горизонтальнi зв'язки мiж банками, унiверсалiзацiю їх операцiй та функцiй. Усi банки, що дiють у країнi (включаючи й центральнi банки), перебувають на однiй iєрархiчнiй сходинцi, виконують аналогiчнi функцiї з кредитно-розрахункового обслуговування клiєнтури.
Такий принцип побудови банкiвської системи характерний для економiчно слаборозвинених країн, а також для країн з тоталiтарним, адмiнiстративно-командним режимом управлiння.
Дворiвнева банкiвська система,
яка характерна для країн з ринковою економiкою, складається з двох рiвнiв.
Верхнiй рiвень - центральнi (емiсiйнi) банки, якi є банками в повному значеннi цього слова лише для двох категорiй клiєнтiв: банкiвських iнститутiв та урядових структур.
Нижнiй рiвень - комерцiйнi банки, клiєнтами яких є пiдприємства, органiзацiї, населення.
i
"Про банки i банкiвську дiяльнiсть". Згiдно з цим Законом, в Українi було закладено основи класичної дворiвневої банкiвської системи, яка включає:
Верхнiй рiвень - Нацiональний банк України як центральний банк країни, головний банкiвський iнститут, який є емiсiйним центром держави i вiдповiдає за управлiння всiєю грошово-кредитною системою.
Нижнiй рiвень - мережа комерцiйних банкiв, якi за умови здорової конкуренцiї покликанi задовольнити населення країни i народне господарство щодо банкiвських послуг i створити для стабiлiзацiї та поступового пiднесення нацiональної економiки.
Центральним банкам, або банкам першого рiвня, притаманнi функцiї резервної системи: 1) емiсiя кредитних грошей
i контроль за грошовим обiгом у країнi, кредитно-розра-Іхункове обслуговування iнших кредитних iнститутiв, тобто виконання ролi "банку банкiв"; 2) кредитно-розрахункове обслуговування держави; 3) реалiзацiя грошово-кредитної полiтики i регулювання на цiй основi економiчних процесiв.
Банкiвська система в умовах ринку функцiонує на основi певних умов.
Функцiї банкiвської системи:
1) Трансформацiйна - зумовлена посередницькою мiсiєю банкiв. Мобiлiзуючи вiльнi кошти i передаючи їх рiзним суб'єктам, банки мають можливiсть їх трансформовувати (змiнювати) на рiзнi строки, розмiри, що зменшує фiнансовi ризики.
2) Функцiя створення грошей i регулювання грошової маси.
3) Функцiя забезпечення сталостi банкiв та грошового ринку (стабiлiзацiйна), яка проявляється:
• у прийняттi ряду законiв та iнших нормативних актiв, що регламентують дiяльнiсть усiх ланок банкiвської системи - вiд центрального банку до вузькоспецiалiзованих комерцiйних банкiв;
• у створеннi дiйового механiзму державного контролю i нагляду за дотриманням цих законiв та за дiяльнiстю банкiв узагалi.
Необхiднiсть iснування банкiвської системи визначається двома групами причин:
роботи всiх банкiв;
2) забезпечення збалансованостi попиту i пропозицiї на грошовому ринку i в кожному з його секторiв. Банки при цьому повиннi керуватися не тiльки своїми комерцiйними iнтересами, а й вимогами системи в
цiлому.
Становлення та розвиток банкiвської системи України
Пiсля прийняття Декларацiї про державний суверенiтет України в 1991 роцi постало питання щодо створення власної фiнансово-кредитної системи.
Постановою Верховної Ради України вiд 20 березня 1991 року «Про порядок введення в дiю Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть"» було оголошено власнiстю України Український республiканський банк Держбанку СРСР, Український республiканський банк державного комерцiйного промислово-будiвельного банку "Укрпромбанк", Український республiканський банк Ощадного банку СРСР, Український республiканський банк Зовнiшекономбанку СРСР з їх мережами, обчислювальними центрами, з усiма активами i пасивами. Згiдно з цiєю постановою на базi Українського республiканського банку Держбанку СРСР було створено Нацiональний банк України з його регiональними управлiннями.
І етап - (1991-1993 рр.) - етап активного становлення та розвитку банкiвської системи;
Негативнi наслiдки 1-го етапу.
•
реформування банкiвської системи випереджало реформування економiки i як наслiдок - тiньовi обороти капiталу, вiдплив капiталу за кордон;
' призупинено створення законодавчої бази щодо банкiвської системи;
• Нацiональний банк України не створив системи страхування депозитiв i кредитiв.
•
скорочення кiлькостi банкiв;
• гальмування зростання банкiвського капiталу;
' погiршення фiнансового стану банкiв.
Причини кризових явищ банкiвської системи.
• криза реальної економiки;
• грошово-кредитна полiтика Нацiонального банку України;
• внутрiшньобанкiвськi фактори.
Проблеми банкiвської системи України.
•
нерацiональна територiальна структура;
• однорiднi структури комерцiйних банкiв ринкового зразка;
• недостатня загальна кiлькiсть комерцiйних банкiв;
• iснування збиткових банкiв, якi мають "негативний" кредитний портфель;
• тенденцiї до звуження клiєнтури внаслiдок спаду виробництва;
• низький рiвень капiталiзацiї банкiв;
• вiдсутнiсть законодавчого забезпечення спектру банкiвських операцiй;
• недосконала конкуренцiя в банкiвськiй справi;
• вiдсутнiсть диверсифiкацiї банкiвської структури;
• слабка диверсифiкацiя дiапазону продуктiв та послуг;
• загальноекономiчнi проблеми.
У цiлому розвиток банкiвської системи України в умовах кризових явищ, його цiлi й обмеження, а також прийняття адекватних заходiв, спрямованих на стабiлiзацiю банкiвської системи.
| 
