Інформацiйнi системи i технологiї на пiдприємствi
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Реферат
з дисциплiни
„Інформацiйнi системи i технологiї на пiдприємствi”
Реєстрацiйний номер ___________________________________________
2008
План
Практичне завдання
BSP
Методика BSP визначається, як «пiдхiд, який допомагає пiдприємству визначити план створення iнформацiйних систем, якi задовольняють його найближчi i перспективнi iнформацiйнi потреби». Інформацiя є одним iз основних ресурсiв i повинна плануватися у масштабах усього пiдприємства, iнформацiйна система повинна проектуватись незалежно вiд поточного стану i структури пiдприємства.
BSPосновується на аналiзi iнформацiйних об’єктiв i регламентує 13 етапiв виконання робiт. Особливiстю пiдходу є видiлення трьох органiзацiйних етапiв, якi забезпечують так званий «запуск» проекту, а саме:
- отримання пiдтримки керiвництва пiдприємства;
- проведення стартової наради.
На етапi 4 формується перелiк основних дiяльностей пiдприємства i бiзнес-процесiв, якi в них здiйснюються. Також дається їхнiй короткий опис. На етапi 5 виявляються основнi класи даних (логiчно зв’язанi категорiї даних). Наприклад, Працiвники, Ремонти, Технологiчний транспорт i т. д. В результатi виконання етапiв 4i 5 формується матриця зв’язкiв. На наступному етапi (шiсть) здiйснюється аналiз iснуючих на пiдприємствi дiлових i системних взаємодiй. Аналогiчно з етапом 5 будуються чотири матрицi, якi демонструють використання iснуючих i майбутнiх iнформацiйних систем:
- матриця «керiвники-процеси», яка демонструє основнi обов’язки керiвникiв, ступiнь їх зайнятостi в основнi бiзнес-процеси пiдприємства;
- матриця «iнформацiйнi системи-керiвники», яка показує якими системами (iснуючими чи майбутнiми) користуються керiвники;
- матриця «iнформацiйнi системи-файли даних», яка показує якi файли даних i якими системами використовуються.
- визначення i оцiнка необхiдної керiвництву iнформацiї;
- визначення поточних задач;
- приваблення на свою сторону керiвництва.
Далi всi проблеми подiляються на три види:
- проблеми, якi не вiдносяться до автоматизацiї i якi не зачiпають iнформацiйнi системи;
- проблеми, якi пов’язанi з iснуючими iнформацiйними системами;
- проблеми, пов’язанi з майбутнiми iнформацiйними системами;
Проблеми першого виду передаються керiвництву пiдприємства для прийняття вiдповiдних рiшень. Проблеми, що залишились, сортуються по бiзнес-процесам.
На дев’ятому етапi традицiйними методами здiйснюється проектування архiтектури iнформацiйної системи. Десятий етап визначає прiоритети в реалiзацiї i намiчає послiдовнiсть її етапiв. Етап 11 визначає планування модифiкацiй iнформацiйної системи у зв’язку з постiйним процесом появи нових вимог до такої системи. Етапи 12 i 13 заключаються у вироблення рекомендацiй i планiв i формуваннi звiтностi по проведеним роботам.
Аналiз i реорганiзацiя дiяльностi пiдприємства здiйснюється на основi побудованих матриць i виявлених проблем (звiсно, цi матрицi деталiзуються до рiвня бiзнес-функцiй), основнi змiни здiйснюються з метою орiєнтацiї пiдприємства на спроектовану iнформацiйну систему.
2. Класифiкацiя програмних систем для автоматизацiї бухгалтерських робiт
Застосування комп’ютерних технологiй у бухгалтерському облiку значно пiдвищує продуктивнiсть працi бухгалтерiв. Органiзацiя бухгалтерського облiку в умовах його комп’ютеризацiї залежить у першу чергу вiд реалiзованого на вiдповiдних технiчних засобах програмного забезпечення. Отже. вибiр програмного забезпечення є найважливiшим моментом у створення комп’ютерних систем бухгалтерського облiку (КСБО), оскiльки вiдповiдає вибору форми облiку на пiдприємствi.
Для того, щоб не помилитись у виборi програми, необхiдно зробити порiвняльний аналiз програм, якi є на ринку. Першим кроком для порiвняння можливостей наявних програмних продуктiв є проведення їхньої класифiкацiї. Це дуже важливий етап в органiзацiї комп’ютеризованого облiку: тiльки пiсля подiлу програмного забезпечення на групи за певними критерiями можна формулювати вимоги до програм i порiвнювати їхнi функцiональнi можливостi.
критерiї для групування як за призначенням, так i за способом реалiзацiї бухгалтерських функцiй i розмiром пiдприємств.
Програми для ведення домашньої бухгалтерiї. За допомогою цих програм персональний комп’ютер можна використовувати для облiку особистих доходiв i витрат, планування сiмейного бюджету (включно з довгостроковими вкладеннями), для складання особистих податкових декларацiй. Наприклад, «1С: Деньги», MSMoney (Microsoft).
Мiнi-бухгалтерiя. До цього класу належать програми, призначенi для використання одним чи декiлькома працiвниками в бухгалтерiях невеликих пiдприємств. Такi програми не мають чiткої спецiалiзацiї за дiлянками облiку. Вони реалiзують функцiї ведення синтетичного i пiдсумкового аналiтичного облiку, дозволяють вводити господарськi операцiї й обробляти їх (сортувати, здiйснювати пошук необхiдної iнформацiї тощо), формувати невеликий набiр первинних документiв та звiтних форм. Наприклад, «Инфин-бухгалтерия», «Фiнансист» («Атей»), «Ажур» («Терцет»).
ведення всiх дiлянок облiку. Такi системи поєднують усi облiковi функцiї, у тому числi функцiї кiлькiсного облiку, у межах однiєї програми i, як правило, розрахованi для роботи на одному комп’ютерi. Винятком є розрахунок заробiтної плати, який виконують окремо. Деякi програми цього класу призначенi для роботи на кiлькох комп’ютерах у локальнiй мережi. Наприклад, «1С: Бухгалтерия 7,7» («1С»), «дебет плюс» («ДИЦ»).
Локальнi автоматизованi робочi мiсця (АРМ). Такi програми призначенi для виконання окремих облiкових завдань - облiку працi та заробiтної плати, основних засобiв, товарно-матерiальних цiнностей тощо й охоплюють окремi дiлянки бухгалтерiї i, як правило, не пов’язанi мiж собою. АРМ мають високий рiвень спецiалiзацiї i тому можуть ефективно комп’ютеризувати окремi частини бухгалтерiї без формування зведеної звiтностi. Наприклад, «1С: Расчёт» («1С»), АРМ «Зарплата» («Электронные деньги»).
кожне з яких реалiзує функцiї окремих дiлянок облiку. Кожна така програма розрахована на специфiку облiкових робiт i орiєнтована на персонал з невисокою бухгалтерською i комп’ютерною квалiфiкацiєю. Як правило, АРМ комплексу пiдтримують розгорнутий аналiтичний облiк, мають глибоку спецiалiзацiю i встановленi на окремих комп’ютерах. Комплекс має засоби об’єднання даних з рiзних АРМ, якi необхiднi для отримання зведених звiтних форм. Звичайно поєднання даних здiйснюється за допомогою спецiалiзованого центрального модуля - Головної книги. При об’єднання даних обмiн iнформацiєю може здiйснюватись як за допомогою дискет, так i в локальнiй мережi. Наприклад, «парус» («Парус»), «Коплексная система бухгалтерского учёта» («Звезда»).
Управлiнськi системи. До цього класу входять функцiонально повнi системи органiзацiйного управлiння з елементами бухгалтерського облiку, планування, дiловодства, а також з модулями прийняття рiшень i деякими iншими. Бухгалтерська складова програми в даному разу не є головною. Бiльш важливим є взаємозв’язок усiх складових систем, можливiсть ефективного управлiння пiдприємством, допомога у вирiшення головного завдання бiзнесу - в отриманнi прибутку. Наприклад, «Галактика» («Галактика»), «Текон» («Интелгруп»).
Фiнансово-аналiтичнi системи. Це рiзноманiтнi програми фiнансового аналiзу на основi бухгалтерських даних, за допомогою яких автоматизуються завдання зовнiшнього i внутрiшнього аудиту. Наприклад, «1С: АФС» («1С»), «ПОПІ (Планування, Оптимiзацiя, Подотки, Інвестицiї)» (GI-consulting).
Правовi бази даних. До них належать упорядкованi довiдковi системи, що мiстять пiдiбранi в тематичному або хронологiчному порядку законодавчi акти з питань податкiв, бухгалтерського облiку тощо. Цi системи дозволяють швидко знаходити потрiбнi документи, оперативно вiдстежувати змiни та доповнення до нормативних документiв. Вони мають опосередковане вiдношення до бухгалтерських програм. Хоча цю категорiю програмного забезпечення було створено, перш за все, на допомогу юристам, значна її частина орiєнтована на таких користувачiв, як бухгалтери, фiнансисти, економiсти. Наприклад, «Сапфiр» («Динай»), Libra (Libra).
Слiд зазначити, що, хоча наведений перелiк категорiй програм i корисний для уявлення про основнi класи бухгалтерського програмного забезпечення, що пропонуються на конкурсах бухгалтерських програм, вiн склався стихiйно i тому непридатний для класифiкацiї програмного забезпечення за певними ознаками та вибору оптимальних програм. Наступна класифiкацiйна система передбачає чiтке групування програмного забезпечення за певними ознаками.
Програмне забезпечення бухгалтерського облiку класифiкується:
За способом створення:
- створене на замовлення;
За об’єктами облiку:
- малi пiдприємства;
- середнi пiдприємства;
- великi пiдприємства;
- багатогалузевi корпорацiї.
За способом реалiзацiї в програмах бухгалтерських функцiй:
- програми, в яких перевага надається ручному веденню операцiй;
- програми, в яких перевага надається веденню операцiй за шаблонами.
За комплекснiстю виконуваних функцiй:
- окремi АРМ;
- комплекси пов’язаних АРМ.
За призначенням:
- фiнансово-аналiтичнi системи;
- програми для автоматизацiї управлiнської дiяльностi, що мiстять модуль бухгалтерського облiку;
- правовi бази даних.
Наведений перелiк класiв бухгалтерських програм допомагає порiвняти їхнi можливостi i вибрати оптимальну програмну систему для бухгалтерiї.
Практичне завдання
3-iй рiк 10000грн., грошовий потiк І проекту за 4-ий рiк 10000грн., грошовий потiк І проекту за 5-ий рiк 10000грн., грошовий потiк ІІ проекту за 1-ий рiк 20000грн., грошовий потiк ІІ проекту за 2-ий рiк 20000грн., грошовий потiк ІІ проекту за 3-iй рiк 10000грн., грошовий потiк ІІ проекту за 4-ий рiк 5000грн., грошовий потiк ІІ проекту за 5-ий рiк 5000грн., початковi капiталовкладення 45000грн., грошовий потiк ІІІ проекту за 1-ий рiк 25000грн., грошовий потiк ІІІ проекту за 2-ий рiк 15000грн., грошовий потiк ІІІ проекту за 3-iй рiк 20000грн., грошовий потiк ІІІ проекту за 4-ий рiк 30000грн., грошовий потiк ІІІ проекту за 5-ий рiк 5000грн., початковi капiталовкладення 60000грн.,дисконтна ставка 10%.
Визначити: чисту теперiшню вартiсть прибутку вiд реалiзацiї проекту з найбiльшим початковим вкладом, чисту теперiшню вартiсть сподiваного прибутку з найменшим сумарним вкладенням за їх теперiшньою вартiстю.
Розв’язання:
Нехай ми маємо справу з трьома альтернативними iнвестицiйними проектами А, В, С, якi здiйснюватимуться протягом 5 рокiв. У стовпчику А електронної таблицi вносимо нумерацiю рокiв, у стовпчику В вносимо грошовi потоки для проекту А, у стовпчику С - для проекту В, у стовпчику D - для проекту С. Початковi капiталовкладення вносимо нижче у комiрки В9, С9 i D9 вiдповiдно, дисконтну ставку у комiрку В10.
Найбiльше та найменше початкове капiталовкладення знаходимо за допомогою Exel-функцiй МАКС та МИН. Отже, у комiрцi Е9 записуємо формулу =МИН(В9:D9), де масив В9:D9 охоплює фiнансовi показники всiх трьох проектiв. У комiрцi G9 записуємо формулу =МАКС(В9:D9). Отже. проект з найбiльшим початковим капiталовкладенням С, а з найменшим - А. Для того, щоб знайти чисту теперiшню вартiсть прибутку використовуємо Exel-функцiї ЧПС. Для проекту А у комiрцi F14 записуємо формулу =ЧПС(В10;В4:В9), де В4:В9 масив, що охоплює всi надходження проекту, а В10 - дисконтна ставка. Для проекту С у комiрцi F12 записуємо формулу =ЧПС(В10;D4:D9), де D4:D9 масив, що охоплює всi надходження проекту.
|
| Грошовi надходження |
А |
В |
С |
| 1 |
10 |
20 |
25 |
| 2 |
10 |
20 |
15 |
| 3 |
10 |
10 |
20 |
| 4 |
10 |
5 |
30 |
Найбiльшi початковi вклади |
Найменшi початковi вклади |
| 5 |
10 |
5 |
5 |
| Початковi капiталовкладення |
-40 |
-45 |
-60 |
-60 |
-40 |
|
10% |
|
| Проект з найбiльшим початковим вкладом |
С |
|
|
| Проект з найменшим капiталовкладенням |
А |
15,33р. |
1. Івахненков С. В., Інформацiйнi технологiї в органiзацiї бухгалтерського облiку та аудиту: Навч. посiб. - 3-тє вид., випр. i доп. - К.: Знання. 2006. - 350 с.
| 
