Згiдно лiтературних даних [1] вода i розведенi воднi розчини глiцилтриптофану чутливi до тривалих впливiв слабких електромагнiтних полiв (ЕМП). Поряд з iндукованими спстерiгалися також спонтаннi довгочасовi (декiлька дiб) процеси. Тривалiсть та складнiсть динамiки перехiдних процесiв дозволили розглядати воду та воднi розчини як нерiвноважнi системи, здатнi до самоорганiзацiї i, як наслiдок цього, чутливi до слабких фiзичних впливiв.
Вода, яка мiстила йони Ca2+
, Na++-
пiсля попередньої обробки слабким комбiнованим постiйним (42 мкТл) та низькочастотним змiнним (0,06мкТл) полем викликала флуорисценцiю альбумiну бичачої сиворотки. Величини ефекту залежала вiд частоти змiнного поля i комбiнацiї йонiв.
вода.
В роботi [2] показано, що на дорожньо-траспортнi пригоди впливає i такий фактор, як змiна iнтенсивностi геомагнiтного поля. Рiвень iндукцiї геомагнiтного поля змiнюється вiд одиниць до сотень нТл, тобто, ця величина є дуже незначною, порiвняно з ефектами, якi вона викликає. Все це зумовило велику кiлькiсть дослiджень та дискусiй з приводу можливого механiзму дiї магiтного поля на воду та воднi розчини.
вiдсутнi. Частота, як незалежний параметер впливу, може в певному смислi вiдiгравати роль “дози”: при змiнi частоти величина ефекту змiнюється i може навiть помiняти знак. Все це наводить на думку про резонансний характер дiї магнiтного поля на воду та воднi системи. Можна допустити, що iснують квантовi метастабiльнi стани рiдкої води, природа яких пов’язана зi спiновим порядком пiдсистеми протонiв. У водi реалiзуються умови, якi сприяють переходу всього зразку з одного квантового стану в iншi.
ν << kT), то поглинання ЕМП в живих тканинах (водних системах) може бути пов’язано лише з пiдсиленням обертання молекул як цiлого, тобто, з перетворенням електромагнiтної енргiї в теплову. Розрахунки показали, що бiльш-менш вiдчутних теплових ефектiв ЕМП можна очiкувати при iнтенсивностях ~ 102 В/м для надвисоких частот i до 106 В/м для iнфранизьких, тобто, при напруженостях, якi на багато порядкiв перевищують значення напруженостей природних ЕМП бiосфери. Однак, саме поняття “kT” походить iз статистичної фiзики i має смисл лише для рiвноважних систем. В нерiвноважних системах, до яких належить вода та її розчини, вiдсутнi об’єкти, якi могли б бути охарактеризованi енергiєю kT. В зв’язку з цим була висунута гiпотеза про iнформацiйно-резонансний, а не енергетичний характер взаємодiї ЕМП з водними системами. Вдалося виявити, що вода має скриту глибинну властивiсть – резонансно-хвильовий стан i що система “водний компонент бiооб’єкта – резонанснi ЕМП-хвилi” вiдiграють особливу роль в природi [3]. При дослiдженнi дiї магнiтного поля на воднi структури було виявлено ефект надслабкої генерацiї резонансних КВЧ-хвиль водою i бiотканинами на частотах бiля 25 i 50 ГГц, хоча на цих частотах без магнiтного поля немає радiовiдгуку при КВЧ - дiї [4]. Радiовiдгук ДМ-дiапазону має властивiсть пiслясвiтiння, яке зберiгається протягом тривалого часу – вiд хвилин до годин для ММ – i лазерного збудження та протягом мiсяцiв при магнiтному i електростатичному збудженнi. Оскiльки пiслядiя полягає в збереженнi протягом деякого релаксацiйного часу нерiвноважного стану просторового i часового порядку в макроструктурi молекулярного осцилятора, то це свiдчить про ентропiйний фактор збудження i такий ефект назвали СПЕ-ефектом. Факт скачка ентропiї в резонансi вказує на те, що перехiд в резонансний стан середовища є фазовим переходом другого роду, а сам резонансний стан є новою термодинамiчною фазою. Але ця фаза метастабiльна i для її пiдтримки необхiднi певнi умови, якi забезпечують притiк негентропiї. Такi умови можуть створювати пасивнi або активнi засоби, наприклад, самосинхронiзацiя середовища в полi резонатора або стабiлiзацiя фази зовнiшнiми синхронiзуючими та орiєнтуючими полями. Автори роботи [4] вважають, що органiзуючу дiю на воднi структури виявляють лише тi ЕМП, якi є високоорганiзованi та iнформацiйно структурованi. Подiбна думка висловлена в роботi [5]. Вiдносно сильнi магнiтнi, поля на вiдмiну вiд слабких рiдко викликають помiтнi бiологiчнi ефекти. Це пов’язано з тим, що великi амплiтуди ЕМП призводять до великих частот зсуву фаз, якi не спiвпадають за порядком величини з природними частотами йонiв i молекул в геомагнiтному полi i тому не зумовлюють нової якостi системи.
Виявилося також, що вода має довготривалу орiєнтацiйно-магнiтну память. Дiя ЕМП може викликати структуроутворюючий вплив на диелектричноасоцiйованi рiдини, провокувати утворення замкнутих чи звернутих в спiраль ланцюгiв молекул. Речовини, що мiстять ланцюги водневих зв’язкiв з трьохмiрною структурою в рiдкому станi, авторами роботи [6] були названi об’ємними в’язаними струтурами. В них вiдбуваються наступнi часовi процеси: утворення i розрив водневих зв’язкiв i зв’язкiв, що утворюють надмолекулярнi структури, деформацiя зв’язкiв. Поведiнка систем з водневими зв’язками вiдiграє важливу роль в процесах переносу, виявляє велику кiлькiсть чiтких нелiнiйних i квантових ефектiв. Миттєвi взаємодiї країв ланцюга, утвореного впорядкованими сегментами, вважаються набагато слабшими, нiж взаємодiї молекул в самому ланцюгу. Якщо система вноситься у зовнiшнє ЕМП низької iнтенсивностi, то в такiй системi з’являються додатково усамiтненi хвилi – солiтони i структури, якi “дихають” – бризери, що суттєво впливають на її властивостi. Зовнiшнi впливи змiнюють концентрацiю солiтонiв (скруток) i цим самим змiнюється структура кластерiв. Породження солiтонiв пiд дiєю слабкого ЕМП вiдбувається шляхом скручування ланцюга. Дефекти, якi утворюються при цьому, поглинаються об’ємнiшою глобулою. При достатньому їх накопиченнi глобула розколюється на двi, зменшуючи розмiр кластера.
Зовсiм не суперечить законам квантової механiки i гiпотеза про те, що пiд впливом магнiтного поля в молекулах води можуть вiдбуватися орто- пара- переходи, тобто реверси ядерних спiнiв протонiв. Необхiдна для цього енергiя є в сотнi разiв меншою, нiж енергiя, необхiдна для розриву водневих зв’язкiв.
Враховуючи те, що вода, як конденсоване середовище є складною просторовою молекулярною конфiгурацiєю, гексагональнi фрагменти якої мають елементарнi магнiтнi моменти, ортогональнi до їх площин, якi взаємно скомпенсованi, можна прийти до висновку, що разом з неорганiчними йонами водний матрикс утворює фрактальну структуру, яка здатна до самоорганiзацiї. Вода та ЕМП вiдiграють роль унiверсального носiя iнформацiї в процесах життєдiяльностi.
1. Бурлакова А. А., Конрадов Е. Л., Мальцева Е. Л. Действие сверхмалых доз биологически активных веществ и низкоинтенсивных физических факторов// http://sky.chph.ru/~uld/facts/arts.html
2. Сопiльник Л.І. Розподiл електромагнiтного поля на автошляхах // Вимiрювальна технiка та метрологiя. – 2000. - №56. – С. 18 – 23.
3. Гербер Р. Вибрационная медицина. Пер. с англ. – К.: София, 2002. – 590 с.
4. Серов И. Н., Марголин В. И., Жабрев В. А. и др. Резонансные явления в наноразмерных структурах // Инженерная физика. – 2004. - №1. – С. 18 – 32.
5. Бинги В. Н., Савин А. В. Физические проблемы действия слабых магнитных полей на биологические системы // Успехи физ. наук. – 2003. – Т. 173. - №3. – С. 265 – 300.
|
