Паливо, його види та джерела

Паливо, його види та джерела РЕФЕРАТ на тему: Паливо, його види та джерела ПЛАН Вступ 1. Поняття палива, його рiзновиди 2. Характеристика основних видiв палива, особливостi розмiщення родовищ в Українi Висновок Список використаної лiтератури Вступ Паливо використовується не тiльки в енергетицi, а й є сировиною для одержання рiзноманiтних цiнних продуктiв. добрива. З природного газу виробляють синтетичнi спирти i бiлковi препарати, вилучають сiрку. Вугiлля є цiнною технологiчною сировиною у чорнiй металургiї, джерелом для одержання пластмас, бензину та iнших продуктiв виробництва. 1. Поняття палива, його рiзновиди Приро́днi ви́ди па́лива — кам'яне вугiлля, включаючи паливнi продукти, одержанi при збагаченнi та сортуваннi на пiдприємствах вугiльної промисловостi, буре вугiлля (лiгнiт), сланцi горючi, торф паливний, дрова опалювальнi, деревиннi вiдходи лiсозаготiвлi, деревиннi вiдходи деревообробки, вiдходи сiльськогосподарського виробництва (солома, качани та стебла кукурудзи, лушпиння соняшникове та рисове тощо), iншi види первинного твердого палива (непридатнi шпали, рудниковi стiйки, дерев'яна тара тощо), нафта, включаючи газовий конденсат, природний газ, до якого входить шахтний метан. Альтернативнi види рiдкого та газового палива (далi - альтернативнi види палива) - рiдке та газове паливо, яке є альтернативою (замiною) вiдповiдним традицiйним видам палива i яке виробляється (видобувається) з нетрадицiйних джерел та видiв енергетичної сировини; Нетрадицiйнi джерела та види енергетичної сировини - сировина рослинного походження, вiдходи, твердi горючi речовини, iншi природнi i штучнi джерела та види енергетичної сировини, у тому числi нафтовi, газовi, газоконденсатнi i нафтогазоконденсатнi вичерпанi, непромислового значення та техногеннi родовища, важкi сорти нафти, природнi бiтуми, газонасиченi води, газогiдрати тощо, виробництво (видобуток) i переробка яких потребує застосування новiтнiх технологiй i якi не використовуються для виробництва (видобутку) традицiйних видiв палива; До альтернативних видiв рiдкого палива належать: - горючi рiдини, одержанi пiд час переробки твердих видiв палива (вугiлля, торфу, сланцiв); - горючi рiдини, одержанi з промислових вiдходiв, у тому числi газових викидiв, стiчних вод, виливiв та iнших вiдходiв промислового виробництва; - паливо, одержане з нафти i газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортiв нафти та природних бiтумiв, якщо це паливо не належить до традицiйного виду. - газ (метан) вугiльних родовищ, а також газ, одержаний у процесi пiдземної газифiкацiї та пiдземного спалювання вугiльних пластiв; - газ, одержаний пiд час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугiлля, горючi сланцi, торф), природних бiтумiв, важкої нафти; - газ, що мiститься у водоносних пластах нафтогазових басейнiв з аномально високим пластовим тиском, в iнших пiдземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах i болотах; - бiогаз, генераторний газ, iнше газове паливо, одержане з бiологiчної сировини, у тому числi з бiологiчних вiдходiв; - газ, одержаний з промислових вiдходiв (газових викидiв, стiчних вод промислової каналiзацiї, вентиляцiйних викидiв, вiдходiв вугiльних збагачувальних фабрик тощо); - стиснений та зрiджений природний газ, зрiджений нафтовий газ, супутний нафтовий газ, вiльний газ метан, якщо вони одержанi з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ i не належать до традицiйних видiв палива. Сфера альтернативних видiв палива - сфера дiяльностi, пов'язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберiганням та споживанням альтернативних видiв палива. В залежностi вiд виду палива (природний газ, бiогаз, тверда бiомаса та iн.), тобто в залежностi вiд теплотворної здатностi палива, знаючи загальну енергiю палива, що необхiдна для роботи установки на протязi року, можна розрахувати рiчну витрату палива (т/рiк, нм3/рiк). Також, якщо вже точно вiдомо, яке обладнання буде встановлено, можна просто ввести витрату палива з паспортних даних енергогенеруючого обладнання (кг/с, м3/с). 2. Характеристика основних видiв палива, особливостi розмiщення родовищ в Українi одержати штучний гiрський вiск. В основному буре вугiлля використовується на мiсцевих електростанцiях та iнших пiдприємствах як паливо. Основними центрами буровугiльної про­мисловостi є Ватутiне на Черкащинi та Олександрiя в Кiровоградськiй областi. Українське вугiлля в основному має високу собiвартiсть. У кам'яновугiльних басейнах це пов'язано з глибоким заляганням пластiв та невеликою їхньою потужнiстю. Буре вугiлля невигiдно перевозити на далекi вiддалi, тому що воно має низьку теплотворну здатнiсть, сипучiсть, пiдвищену вологiсть тощо. Нафту i природний газ використовують як високоефективне па­ливо i цiнну сировину для хiмiчної промисловостi. На нафту в струк­турi видобутку палива у перерахунку на умовне паливо припадає 7,2%, на природний газ — 26,1%. Хоча видобуток нафти i газу в нашiй державi зменшується, проте маємо i сприятливi фактори: великi потужностi по переробцi нафти, близько 70 млн. т, якi вiдсутнi в Росiї, i великi газосховища. Оскiльки газ зберiгати у трубах неможливо, Росiя вимушена закачувати його великi обсяги в українськi газосховища. Цей газ вона продає в краї­ни Захiдної та Центральної Європи. При розумнiй мiжнароднiй пол­iтицi це може дати Українi величезнi валютнi надходження. Нафту i природний газ в Українi видобувають у Передкарпаттi, на Лiвобережжi та в причорноморському нафтогазоносному регiонi. Провiдне мiсце належить Лiвобережжю. Тут, у Чернiгiвськiй, Сумськiй та Полтавськiй областях є родовища високоякiсної нафти. Вони ма­ють значну кiлькiсть попутного природного газу, який використо­вується для газифiкацiї навколишнiх мiст i сiл. Є невеликi родови­ща нафти на пiвднi країни. Івано-Франкiвської областi. Доволi значнi родо­вища природного газу на пiвднi країни i передусiм у Криму. В ос­таннi роки зростає видобуток газу з дна Чорного моря. В Українi склалася густа мережа газопроводiв, якi ведуть вiд родовищ Харкiвської областi, Передкарпаття i Криму до великих iндустрiальних центрiв: Полтави, Києва, Львова, Днiпропетровська, Кривого Рогу, Одеси, Харкова, Сiмферополя, Севастополя, Ялти тощо. альтернативним паливом для транспортних засобiв. Досить сказати, що у вихлопi двигуна, котрий працює на газi, маса канцерогенiв у 10, а iнодi й у 100 разiв менша, анiж в iнших видах палива. Особливо небезпечним є дизельне — воно складне за вмiстом, i вихлопнi гази при його спалюваннi мiстять понад 40 сполук. Серед них можна знайти канцерогени, мутаногени i речовини, котрi порушують функцiї ендокринної системи, викликають респiраторнi захворювання. МОЗ вже час писати свої сакраментальнi попередження на кожнiй канiстрi бензину чи дизельного палива. Запровадження нових норм викиду в Європi незабаром призведе до замiни iснуючого парку машин екологiчно чистими транспортними засобами. Пiсля цього витрати на заправку й експлуатацiю традицiйних двигунiв (особливо дизельних) значно зростуть. Це ще один додатковий шанс для зростання використання стиснутого газу на транспортi. є сумiшшю невiдомо чого. До всього iншого, газ не змиває мастило з деталей цилiндропоршневої групи, дозволяючи заощаджувати до 40% мастила порiвняно з бензином. Газ зменшує ударнi навантаження на двигун i дає можливiсть добре вiдрегульованому мотору служити в пiвтора разу довше. Ефективнiсть кубометра природного газу еквiвалентна лiтру бензину, у той час як його вартiсть не перевищує 50% вiд вартостi бензину. Все це суттєво знижує експлуатацiйнi витрати. Україна має великi перспективнi нафтогазоноснi площi. За оцiн­ками спецiалiстiв, тут можливi вiдкриття родовищ свiтового масш­табу. Насамперед це стосується шельфу Чорного моря. Є також пер­спективи подальшого видобутку нафти i природного газу в районах, де їх видобувають десятки рокiв. По-перше, за iснуючої нинi в Ук­раїнi неефективної технологи експлуатацiї нафтових родовищ близь­ко 70% нафти залишається а надрах землi. Вiдомi новiтнi способи її видобутку, якi дозволять одержати цi «залишки». По-друге, як вия­вилося, Україна дослiджена в геологiчному вiдношеннi недостатньо, тобто є перспектива пошуку енергоносiїв практично по всiй її тери­торiї: Закарпаття, Передкарпаття, Волинь, Чернiгiвщина, Причорно­мор'я, Азовське море, Донбас, Приднiпров'я тощо. По-третє, нинi є новi, вiдмiннi вiд тих, що iснували ранiше, теорiї походження нафти i газу, а це значно розширює дiапазон їх пошуку. В найближчi роки можна чекати на новi великi вiдкриттi родо­вищ нафти й газу. Перспективи тут настiльки великi, що свої капi­тали в розвиток нафтової i газової промисловостi нашої держави готовi вкладати найбiльшi нафтовi компанiї свiту, зокрема «Шелл», яка працює лише з родовищами свiтової величини. Щорiчний видобуток природного газу в Українi складає 18-20 млрд. м3 . У 2001 роцi газова промисловiсть країни видобула 18,2 млрд., м3 блакитного палива. Споживання газу в 2000 р. сягнуло (І8,4 млрд., м3 , в тому числi 57,8% промисловими пiдприємствами, 12,3% – житлово-комунальним господарством, 6,5% — транспортом. Частка сiльського господарства у загальному споживаннi природ­ного газу становить 0,4%, а будiвництва — 0,2%. Провiдне мiсце серед паливних ресурсiв займає кам’яне вугiлля, 98% якого добувають у Донбасi, решту – в Львiвсько-Волинському басейнi. Донецьке вугiлля залягає на глибинi 500-700 метрiв (максимальна – 1200 метрiв), товщина шарiв – 0,5-2,0 м, 25% його коксується. Львiвсько-Волинський басейн зосередив 2% вугiлля, яке залягає на глибинi 300-700 м, товщина шарiв – 0,5-1,0 м. Найбiльшi поклади бурого вугiлля – у Днiпровському басейнi (2,4 млрд. т, глибина залягання – 5-140 м, вiдкритий видобуток). В структурi паливних ресурсiв України домiнує кам'яне i буре вугiлля, запаси якого за категорiями А + В + СІ станом на 1997 р. складають 45,7 млрд. т i є цiлком достатнiми для забезпечення власних потреб. Основнi запаси кам'яного вугiлля зосередженi в Донецькому i Львiвсько-Волинському басейнах; бурого вугiлля — переважно в Днiпровському басейнi. В Українi виявлено 307 родовищ нафти i газу, якi зосередженi переважно на пiвнiчному сходi країни, у Прикарпаттi i Причорномор'ї. Початковi розвiданi запаси становили понад 3,4 млрд. т умовного палива. Ступiнь виснаження розвiдних запасiв стано­вить понад 60%. Водночас значним резервом є майже 5 млрд. т умовного палива ще не розвiданих запасiв. За iснуючими оцiнка­ми ресурси нафти i природного газу в Українi дозволяють збiль­шити їх видобуток майже вдвiчi. Крiм того, на Державному балансi запасiв знаходиться 127 родовищ метану вугiльних родовищ. Найбiльшi запаси нафти i газу – у Днiпровсько-Донецькiй, Карпатськiй, Причорноморсько-Азовськiй нафтогазоносних провiнцiях. Уже понад 100 рокiв ведеться видобуток нафти (Борислав) i 80 рокiв – природного газу в Передкарпаттi. Це призвело до сильної вичерпаностi родовищ. Майже 80% видобутку нафтогазової сировини країни в даний час припадає на родовища Схiдної України. Як ресурси низькосортного палива або сировини для виробництва нафтопродуктiв можуть розглядатися величезнi запаси менiлiтових горючих сланцiв, розташованi у Карпатах, а також горючi сланцi Болтиського родовища на межi Черкаської та Кiровоградської областей. В Українi вiдомо понад 2500 родовищ торфу, що зосередженi переважно в Полiссi. Цей ресурс є сировиною для паливної промисловостi. Україна має великi перспективнi нафтогазоноснi площi. За оцiнками спецiалiстiв, тут можливi вiдкриття родовищ свiтового масштабу. Насамперед це стосується шельфу Чорного моря. Є також перспективи подальшого видобутку нафти i природного газу в районах, де їх видобувають десятки рокiв. По - перше, за iснуючi нинi в Українi неефективнi технологiї експлуатацiї нафтових родовищ близько 50% залишається в надрах землi. Вiдомi новiтнi способи її видобутку, якi дозволяють одержати цi «залишки». По - друге, як виявилося, Україна дослiджена в геологiчному вiдношеннi недостатньо, тобто перспектива пошуку енергоносiїв практично по всiй її територiї: Закарпаття, Передкарпаття, Волинь, Чернiгiвщина, Причорномор'я, Азовське море, Донбас, Приднiпров'я тощо. По - третє, нинi є новi, вiдмiннi вiд тих, що iснували ранiше, теорiї походження нафти i газу, а це значно розширює дiапазон їх пошуку. нафтовi компанiї свiту, зокрема “Шелл”, яка працює лише з родовищами свiтового величини. • концентрацiя народногосподарських зусиль на всебiчному прискореннi проведення енергозберiгаючої полiтики. Цей найваж­ливiший напрям вимагає, крiм проведення рiзноманiтних заходiв щодо пiдвищення ефективностi використання палива i енергiї, вдосконалення самої структури народного господарства з прiори­тетним розвитком менш енергомiстких виробництв; використання. Значно збiльши­ться також частка споживання природних енергоресурсiв як си­ровини, а також для iнших непаливних потреб. характерним у цьому вiдношеннi є розвиток нафтопереробки iз зростанням потужностей по вторин­них процесах i скороченням споживання мазуту як котельно-пiчного палива. Зростання затрат на видобуток нафти обумовлює економiчну доцiльнiсть перевищення обсягiв виробництва мотор­ного палива та iнших свiтлих нафтопродуктiв за рахунок збiль­шення глибини переробки нафти замiсть отримання цих продук­тiв за рахунок додаткового видобування нафти при незмiннiй глибинi переробки. При формуваннi територiальної структури паливно-енерге­тичного балансу особливого значення набуває запровадження енергозберiгаючих заходiв у дефiцитних на енергоресурси райо­нах, а також залучення нетрадицiйних джерел палива (енергiї). Цi заходи створюють можливiсть скорочення транспортних витрат на доставку енергоресурсiв з iнших районiв, що забезпечує суттєвий ефект, особливо для зон, якi вiддаленi вiд енергетичних баз. Отже, приро́днi ви́ди па́лива — кам'яне вугiлля, включаючи паливнi продукти, одержанi при збагаченнi та сортуваннi на пiдприємствах вугiльної промисловостi, буре вугiлля (лiгнiт), сланцi горючi, торф паливний, дрова опалювальнi, деревиннi вiдходи лiсозаготiвлi, деревиннi вiдходи деревообробки, вiдходи сiльськогосподарського виробництва (солома, качани та стебла кукурудзи, лушпиння соняшникове та рисове тощо), iншi види первинного твердого палива (непридатнi шпали, рудниковi стiйки, дерев'яна тара тощо), нафта, включаючи газовий конденсат, природний газ, до якого входить шахтний метан. Альтернативнi види рiдкого та газового палива (далi - альтернативнi види палива) - рiдке та газове паливо, яке є альтернативою (замiною) вiдповiдним традицiйним видам палива i яке виробляється (видобувається) з нетрадицiйних джерел та видiв енергетичної сировини; Нетрадицiйнi джерела та види енергетичної сировини - сировина рослинного походження, вiдходи, твердi горючi речовини, iншi природнi i штучнi джерела та види енергетичної сировини, у тому числi нафтовi, газовi, газоконденсатнi i нафтогазоконденсатнi вичерпанi, непромислового значення та техногеннi родовища, важкi сорти нафти, природнi бiтуми, газонасиченi води, газогiдрати тощо, виробництво (видобуток) i переробка яких потребує застосування новiтнiх технологiй i якi не використовуються для виробництва (видобутку) традицiйних видiв палива. Список використаної лiтератури 2. РуденкоВ. П. Природно-ресурсний потенцiал України. — К.: Либiдь, 1994.— 150с. 3. Трегобчук В. Ресурсно-екологiчна складова нацiональної без­пеки // Економiка України. — 2002. — № 2. — С. 4—15.