Функціоналізовані енаміни в синтезі фосфоровмісних гетероциклів

Функцiоналiзованi енамiни в синтезi фосфоровмiсних гетероциклiв НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ СВЯЩЕНКО В СИНТЕЗІ ФОСФОРОВМІСНИХ ГЕТЕРОЦИКЛІВ 02. 00. 08 – хiмiя елементоорганiчних сполук АВТОРЕФЕРАТ дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата хiмiчних наук КИЇВ – 2008 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ . Зростаючий iнтерес до гетероциклiчних сполук перш за все пов’язаний з їх широким практичним застосуванням. Фосфоровмiснi гетероцикли є значно менш поширеними та менш доступними в порiвняннi з їх класичними азото- та сiрковмiсними аналогами. Разом iз тим, фосфоровмiснi гетероцикли, особливо такi, що мiстять ендоциклiчний Р-С зв’язок, викликають велику зацiкавленiсть, яка обумовлена їх широким використанням, зокрема, як модельних об’єктiв для фундаментальних дослiджень, лiгандiв для нових каталiзаторiв, важливих будiвельних блокiв у дизайнi медичних препаратiв, а також органiчних р-спряжених полiмерiв та олiгомерiв. Особливе мiсце серед фосфоровмiсних гетероциклiв займають л35‑фосфiнiни, в яких валентнiсть фосфору суттєвим чином впливає на їх властивостi. Зокрема, л3 -фосфiнiни вiдносять до ароматичних сполук i порiвнюють з бензеном та пiридином, натомiсть л5 -фосфiнiни розглядають як циклiчнi iлiди. Цi сполуки були синтезованi бiльше 40 рокiв тому та iнтенсивно вивчалися нiмецькими хiмiками переважно з теоретичної точки зору, хоча аналiз сучасної хiмiчної лiтератури вказує на можливiсть їх практичного застосування. Наприклад, л3 -фосфiнiни були використанi як лiганди для ефективних каталiзаторiв асиметричного гiдроформiлювання та гiдрування, а паладiєвi комплекси l5 -фосфiнiнiв виступають ефективними каталiзаторами в реакцiї Мяурi (синтез боронових кислот сполученням пiнаколборанiв с арилйодидами). В той же час, практичне використання фосфiнiнiв обмежується вiдсутнiстю зручних препаративних методiв синтезу i тому їх розробка є актуальним завданням. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами . Робота виконувалась в рамках бюджетних наукових тем вiддiлу фосфорорганiчних сполук Інституту органiчної хiмiї “Ациклiчнi енамiни як Св нуклеофiли” (№ держреєстрацiї 0103U000608) та “Новi методи синтезу л5 -фосфiнiнiв та л5 -азафосфiнiнiв” (№ держреєстрацiї 0105U000152). Мета i задачi дослiдження. Мета роботи полягала у розробцi зручних методiв синтезу л5 -фосфiнiнiв та 1,2л5 Для досягнення поставленої мети необхiдно було розв’язати наступнi завдання: - на основi лiнiйних енамiнiв сконструювати фосфоровмiснi сполуки, якi мають ациклiчний вуглецевий скелет i здатнi вступати в реакцiї циклоконденсацiї та розробити препаративнi методи їх синтезу. - знайти умови та реагенти для перетворення ациклiчних фосфоровмiсних похiдних енамiнiв в л5 ‑фосфiнiни та їх азааналоги. Об’єкт дослiдження – фосфорильованi похiднi лiнiйних енамiнiв, що мiстять в b-положеннi p-електроноакцепторний замiсник (далi "пуш-пульнi" енамiни), а в a-положеннi – метильну групу (b‑дiалкiламiнокротонати та b‑дiалкiламiнокротонiтрили). Предмет дослiдження – електрофiльна функцiоналiзацiя "пуш-пульних" енамiнiв галогенiдами тривалентного фосфору (далi - фосфорилювання), вивчення хiмiчних та фiзичних властивостей фосфорильованих похiдних, а також їх використання в синтезi л5 ‑фосфiнiнiв та їх азааналогiв. Методи дослiдження – органiчний синтез, ЯМР-спектроскопiя на ядрах 1 H, 13 C, 1931 P, двовимiрна ЯМР-спектроскопiя, ІЧ-спектроскопiя, мас-спектрометрiя, хроматомас-спектрометрiя, елементний аналiз, рентгеноструктурне дослiдження. Наукова новизна одержаних результатiв. Запропоновано два нових методи синтезу l5 -фосфiнiнiв, якi ґрунтуються на [5+1]-циклоконденсацiї вiдкритоланцюгових похiдних фосфору (V) з диметилацеталем диметилформамiду (ДМАДМФ) та [4+2]-циклоконденсацiї вiдкритоланцюгових похiдних фосфору(ІІІ) з 2-бромацетофенонами. Перший тип перетворень був також використаний для синтезу 1,2l5‑азафосфiнiнiв. вiд структури енамiну та фосфорилюючого агента. Знайдено, що бiльшiсть вивчених типiв галогенфосфiнiв реагує за класичною схемою електрофiльної функцiоналiзацiї в в-положення енамiну, при цьому стабiльнiсть С-Р(ІІІ) зв’язку в фосфорильованих енамiнах суттєво залежить вiд структури енамiнiв. Дифенiлгалогенфосфiни, на вiдмiну вiд iнших вивчених галогенфосфiнiв, реагують по метильнiй групi енамiноестерiв з утворенням метиленфосфорильованих енамiнiв. На основi останнiх запропонованi методи синтезу г-фосфорильованого ацетооцтового естеру, нових типiв фосфорильованих дiенамiнiв, ряду метиленфосфорильованих азотистих гетероциклiв та полiфункцiональних фосфорильованих бензенiв. Практичне значення одержаних результатiв полягає у створеннi нових препаративних пiдходiв до синтезу фосфорильованих похiдних дiалкiламiнокротононiтрилiв, дiалкiламiнокротонатiв, ацетооцтових естерiв та показана можливiсть їх використання для синтезу метиленфосфорильованих гетероциклiв. На основi ациклiчних похiдних фосфору розробленi препаративнi методи синтезу л5 -фосфiнiнiв та 1,2л5 ‑азафосфiнiнiв. Цi методи можуть бути використанi в синтезi нових типiв фосфiнових лiгандiв та в цiлеспрямованому конструюваннi нових або важкодоступних функцiоналiзованих фосфорорганiчних сполук. Особистий внесок здобувача здобувачем. Постановка завдання дослiдження та обговорення результатiв проведено разом з науковим керiвником к. х. н. О. М. Костюком, окремих етапiв роботи разом з к. х. н. Д. М. Волочнюком, з д. х. н. О. М. Пiнчуком та д. х. н. А. О. Толмачовим. Синтез вихiдних сполук для проведення дослiджень здiйснено у спiвпрацi з к. х. н. М. В. Лисенком (вихiднi енамiни, дифенiлбромофосфiн) та Б. Б. Барничем (2-(дифенiлфосфiно)-3-пiролiдин-1-iлбут-2-еннiтрил у кiлькостях, необхiдних для подальших дослiджень). Рентгеноструктурне дослiдження здiйснено у спiвробiтництвi з д. х. н. О. М. Чернегою. Апробацiя результатiв дисертацiї. Результати дисертацiйної роботи були представленi i доповiдались на нацiональних та мiжнародних конференцiях: XXIX та XXX конференцiях молодих вчених з органiчної хiмiї та хiмiї елементоорганiчних сполук (м. Київ, 2003 та 2004 рр.), XX Українськiй конференцiї з органiчної хiмiї, присвяченiй 75-рiччю з дня народження О. В. Богатського (м. Одеса, 2004 р.) та 16 Мiжнароднiй конференцiї з хiмiї фосфору ICPC2004 (м. Бiрмiнгем, Англiя, 2004 р.), XIV Мiжнароднiй конференцiї з хiмiї сполук фосфору ICСPCХIV (м. Казань, Росiя, 2005 р.), Мiжнароднiй конференцiї з хiмiї азотовмiсних гетероциклiв CNCH2006 (м. Харкiв, 2006 р.), 17 Мiжнароднiй конференцiї з хiмiї фосфору ICPC2007 (м. Ксямень, Китай, 2007 р.), 4тiй Мiжнароднiй конференцiї з хiмiї Тулуза-Київ (м. Тулуза, Францiя, 2007 р.), XXІ Українськiй конференцiї з органiчної хiмiї (м. Чернiгiв, 2007 р.). Публiкацiї . За темою дисертацiйної роботи опублiковано 3 статтi у провiдних мiжнародних журналах, 1 у науковому збiрнику та 7 тез доповiдей на конференцiях. Структура i обсяг роботи. роздiл (лiтературний огляд) присвячений синтезу та властивостям л5 -фосфiнiнiв. В другому роздiлi розглядаються реакцiї "пуш-пульних" енамiнiв, якi мiстять у a-положеннi метильну групу з галогенiдами тривалентного фосфору. В третьому роздiлi описується синтез фосфоровмiсних гетероциклiчних сполук – л5 -фосфiнiнiв та 1,2л5 ‑азафосфiнiнiв, виходячи з фосфорильованих похiдних "пуш-пульних" енамiнiв. Четвертий роздiл є експериментальною частиною дисертацiйної роботи. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ 5 -фосфiнiнiв або базуються на багатостадiйному синтезi з низьким сумарним виходом, або вимагають роботи з нестабiльними на повiтрi i важкодоступними вихiдними сполуками i, окрiм того, обмежують можливiсть варiацiї замiсникiв у фосфiнiновому кiльцi. 5 -фосфiнiнiв І могли б бути функцiоналiзованi енамiни типiв II як 1,5-бiнуклеофiли в реакцiях [5+1]-циклоконденсацiї з 1,1-бiелектрофiлами, та III як 1,4-бiнуклеофiли в реакцiях [4+2]-циклоконденсацiї з 1,2-бiелектрофiлами. Для дослiджень цих реакцiй нами були обранi лiнiйнi енамiни, похiднi b‑амiнокротонової кислоти (схема 2), якi у b-положеннi енамiну мiстять естерну (-COOEt) або нiтрильну (-CN) групи, а як амiнний замiсник пiролiдин та морфолiн, якi iстотно вiдрiзняються в основностi (пiролiдин: pKa =11. 27, морфолiн: pKa =8. 33), що суттєво впливає на реакцiйну здатнiсть енамiнiв. РЕАКЦІЇ ПОХІДНИХ в‑АМІНОКРОТОНОВОЇ КИСЛОТИ З ТРИХЛОРИДОМ ФОСФОРУ Взаємодiю енамiнiв 1a-б та 2a-б з трихлоридом фосфору було детально дослiджено за допомогою спектроскопiї ЯМР 31 Р. Встановлено, що оптимальними умовами для перебiгу реакцiї є кiмнатна температура, бензен або дихлорметан як розчинник та триетиламiн як основа. Показано, що пiролiдиновi енамiни 1a i 2a реагують з PCl3 селективно з утворенням дихлорфосфiнiв 3a i 4a майже з кiлькiсними виходами (схема 3). Була вивчена взаємодiя дихлорфосфiнiв 3a i 4a з рядом таких нуклеофiлiв як амiни та спирти. На основi нiтрильної похiдної 3a були отриманi похiднi тривалентного фосфору 5a,б та 631 Р, хоча видiлити в аналiтично чистому виглядi вдається тiльки амiди 5a,б . В подальшому сполуки 5 , 6 . Взаємодiя дихлорфосфiну на основi естерного енамiну 4а з дiалкiламiнами або спиртами при кiмнатнiй температурi супроводжується розривом С-Р зв'язку i видiлити продукт фосфорилювання не вдається. При проведеннi реакцiї сполуки 4а з морфолiном при ‑70°С в толуолi через 0. 5 год утворюється виключно фосфамiд 1131 P. Останнiй виявився стабiльним при 0°С впродовж 30-40 хв., що дозволило перевести його в сполуки 12 , 13, 14 . Крiм того, якщо реакцiю з нуклеофiлами проводити при кiмнатнiй температурi в присутностi окисника, наприклад сiрки або фенiлазиду, то також вдається видiлити похiднi п'ятивалентного фосфору 12, 13б, 15 . Реакцiї фосфорилювання енамiнiв 1 , 2 метилдихлорфосфiном та фенiлдихлорфосфiном перебiгають так само як з трихлоридом фосфору. Фосфорильований енамiн 13б був використаний для синтезу С‑фосфорильованих гетероциклiв. Наприклад, реакцiєю з гiдразином та метилгiдразином нами були отриманi пiразолони 16 . Слiд зазначити, що арилгiдразини в цю не реакцiю вступають. РЕАКЦІЇ ПОХІДНИХ в‑АМІНОКРОТОНОВОЇ КИСЛОТИ З ДИФЕНІЛГАЛОГЕНФОСФІНАМИ 1 , 2 якi мiстять в в-положеннi нiтрильну групу, фосфорилюються дифенiлхлорфосфiном по класичному в-положенню з утворенням третинних фосфiнiв 17a,б18 i 19 . В той же час енамiни 2a,б , якi мiстять в в-положеннi карбетоксильну групу, фосфорилюються дифенiлхлорфосфiном не в b-положення енамiну, а по метильнiй групi з утворенням фосфiнiв 20a,б Успiшним виявилося фосфорилювання в хлористому метиленi в присутностi триетиламiну, що перебiгає за 24 год i приводить до третинних фосфiнiв 20a,б . Останнi також можна одержати при взаємодiї бiльш активного фосфорилюючого агента дифенiлбромфосфiну в бензенi в присутностi триетиламiну як основи. Фосфiни 20a,б21a,б i 22a,б . У м'яких умовах вдається провести гiдролiз похiдних п’ятивалентного фосфору до вiдповiдних g‑фосфорильованих ацетооцтових естерiв 23 i 24 Реакцiї електрофiльного замiщення по в’- положенню для пуш-пульних енамiнiв не є характерними. В лiтературi описано тiльки декiлька прикладiв аналогiчних реакцiй з такими активними електрофiльними агентами як хлораль, ангiдрид трихлороцтової кислоти, естери трифлуоропiровиноградної кислоти. ‑положенню починається з первинної атаки дифенiлгалогенфосфiну на атом кисню з утворенням iнтермедiата 26 , який внутрiшньо- або мiжмолекулярно перетворюється в продукт 20 . СИНТЕТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ в’-ФОСФОРИЛЬОВАНИХ ЕНАМІНІВ Енамiни 21a,б i 22a,б виявилися перспективними об’єктами для синтезу полiфункцiональних фосфорильованих бензенiв та метиленфосфорильованих азотистих гетероциклiв. Так, формiлювання їх по Вiльсмаєру-Хааку приводить до фосфорильованого дiенамiну 30б , натомiсть вiнiлформiлювання в аналогiчних умовах, дає фосфорильованi анiлiни 31, 32 . На основi енамiну 21 був запропонований зручний метод синтезу метиленфосфорильованого iзоксазолу 32лейкотриен та гаруганiн . Продукт гiдролiзу енамiнiв 21a,б23 , реагує з гiдразинами з утворенням пiразолонiв 33 , а також дає дигiдропiридин 34а реакцiєю Ганча та конденсованi дигiдропiримiдини 34б,в в трикомпонентнiй взаємодiї з амiнотриазолом(тетразолом) i альдегiдом. Сполука 23 була також успiшно використана в реакцiях Бiджинелi та Фрiдландера в присутностi триметилхлорсiлану як дегiдратуючого реагенту, що дозволило синтезувати ряд метиленфосфорильованих дигiдропiримiдинiв 35а-е , хiнолiн 36 , тiєнопiридин 37 та пiразолопiридин 38 . СИНТЕЗ л5 -ФОСФІНІНІВ ЗА СХЕМОЮ [5+1]-ЦИКЛОКОНДЕНСАЦІЇ На сьогоднiшнiй день 6-р-електроциклiзацiя гексатриенових систем є невiд’ємною частиною базових методiв синтетичної органiчної хiмiї, що широко застосовується у синтезi нових фармакологiчних та агрохiмiчних препаратiв, тотальному синтезi природних сполук та їх аналогiв. до циклiзацiї. Перевiрити це припущення ми вирiшили на прикладi 5‑фосфагексатриенових систем типу А . Вихiднi сполуки 42а-в для побудови таких систем були синтезованi виходячи iз фосфорильованих енамiнiв 18а, 19а, 39 за схемою 14. Останнi реагують з диметилацеталем диметилформамiду з утворенням фосфорильованих лiнiйних дiенамiнiв 40a-в з високими виходами. Нам не вдалося провести вiдновлення за лiтературними методиками нi фосфiноксиду 40a , нi фосфiнтiооксиду 40б до вiдповiдного фосфiну 41 . Тому наш вибiр зупинився на селеновiй похiднiй. Нагрiвання фосфiнселенiду 40в у бензенi з гексаметилфосфотриамiдом приводить з високими виходами до фосфiну 41 , який надалi був in situ65 взаємодiєю з алкiлгалогенiдами. 42 були обробленi сильною основою. Так, нагрiвання солей 42a-в у ДМФА при 130°С з 2 еквiвалентами дiазобiциклоундецену (ДБУ) в усiх трьох випадках приводить до утворення цiльових фосфiнiнiв 44a-в . Вихiд останнiх в значнiй мiрi залежить вiд структури замiсника R. Зокрема, бензилфосфонiєва сiль 42в реагує за 30 хв. з 70% виходом, натомiсть метилфосфонiєва сiль 42a у таких самих умовах пiсля 4 год перетворюється у фосфiнiн 44a з виходом 50%, а етилфосфонiєва сiль 42б реагує при довготривалому нагрiваннi не селективно i пiсля 10 год у реакцiйнiй сумiшi фiксуються тiльки слiдовi кiлькостi фосфiнiну 44б . Таким чином, при дiї основи солi 42 перетворюються у промiжнi iлiди 43 – 5-фосфагексатрiеновi системи, якi зазнають електроциклiзацiї. Нещодавно, в публiкацiях присвячених дослiдженням електроциклiзацiй 1-амiно-1,3,5-гексатриенiв чiтко показано, що електроно-акцепторнi замiсники в положеннях 2 та 4 значно знижують бар’єр активацiї електроциклiчного закриття циклу. В цьому є аналогiя з нашими результатами, оскiльки промiжнi сполуки 43 мiстять нiтрильну групу в положеннi 4 та атом водню, метильну або фенiльну групи в положеннi 6, вiдповiдно. При цьому циклiзацiя найбiльш легко проходить для солi 42в, яка мiстить фенiльну групу в положеннi 6. 41 2-бромоацетофенонами, приводить до спонтанної циклiзацiї i нам не вдається зафiксувати навiть промiжну фосфонiєву сiль. 42 була також дослiджена реакцiя фосфонiєвих солей 46a-в, 47a-в, 48а-в (отриманих при алкiлуваннi згаданих вище фосфiну 17а5а ) з ДМАДМФ, проте їх взаємодiя приводить безпосередньо до утворення похiдних л5 -фосфiнiнiв 44,45 та 49 . Виходячи з того, що л5 -фосфiнiни 44 утворюються при дiї основ на солi 42 , ми припустили, що у реакцiях з солями 46-48 , ДМАДМФ виступає не тiльки як реагент, а як i сильна основа, що узгоджується з лiтературними даними. 42 в умовах, при яких вiдбувався синтез фосфiнiнiв iз солей 4642в пiсля 4 год нагрiвання дає цiльовий фосфiнiн 44в42б44б разом з розкладом вихiдної солi. І нарештi реакцiя з метилфосфонiєвою сiллю 42a приводить до утворення двох продуктiв майже в однакових кiлькостях, серед яких основним продуктом був очiкуваний фосфiнiн 44a50 . Утворення формiльованого продукту 50 вписується в схему реакцiї при якiй вклинення диметиламiнометиленової групи проходить по метильнiй групi бiля атома фосфору в солi 42а . Враховуючи вищезазначенi результати можна зробити висновок, що при утвореннi фосфiнiнiв 44 , 45 , 49 на початковiй стадiї проходить вклинення диметиламiнометиленової групи в метильну групу бiля атому фосфору з утворенням iнтермедiату 51 , а надалi йде дегiдрогалогенiзацiя, електроциклiзацiя та елiмiнування диметиламiну. СИНТЕЗ л5 При вивченi реакцiй [5+1]-циклоконденсацiй було показано принципову можливiсть циклiзацiй 3-фосфагексатриенових систем 52 . Тому ми припустили, що фенацилфосфонiєвi солi 47 , синтезованi алкiлуванням фосфiну 17а 2‑бромоацетофенонами, можуть служити вихiдними сполуками для побудови фосфагексатриенових систем, та синтезу вiдповiдних фосфiнiнiв 55 . Взаємодiя солей 47 з такими основами як водний розчин соди або триетиламiн приводить до утворення стабiлiзованих iлiдiв 54a-в (схема 20). У лiтературi вiдомi приклади циклiзацiй вуглецевих аналогiв iлiдiв 54a-в в похiднi бензену при дiї основ. Одначе у нашому випадку, за рахунок стабiлiзацiї iлiдної структури, сильно знижено електрофiльнiсть C=O групи порiвняно з вуглецевими аналогами i циклiзацiя не вiдбувається. Спроби пiдвищити температуру реакцiї утворення iлiду з надлишком триетиламiну або обробка iлiдiв 54 сильними основами, такими як ДБУ в ДМФА (100 °C) та лiтiйдiiзопропiламiд (ЛДА) в ТГФ (‑78°C), приводили до осмолення реакцiйних сумiшей, i цiльовi фосфiнiни 55 отримувались з виходом 10-15% за даними 31 Аналiз масс-спектрiв сполуки 54а показує, що при електронному ударi (ЕІ, 70eV, температура камери прямого введення 200°С) в мас-детекторi не фiксуються молекулярний iон, натомiсть отримується спектральна картинка з максимальним пiком 420, який можна вiднести до фосфiнiну 55а . Цей факт, навiв нас на думку, що цiльовi продукти можна одержати в умовах флеш-вакуум пiролiзу. Дiйсно, при нагрiваннi iлiдiв 54a-в55a-в з препаративними виходами 33-35%. Таким чином iлiди 54 зазнають термiчної циклiзацiї з утворенням циклiчних iлiдiв 57 i наступною дегiдратацiєю з утворенням фосфiнiнiв 55 . У той же час кип'ятiння солей 47 у присутностi каталiтичних кiлькостей таких органiчних основ, як триетиламiн або дiiзопропiлетиламiн приводить до продуктiв 584758 . При цьому всi ймовiрнi побiчнi продукти реакцiї переходять в розчин, що є зручним для видiлення основного продукту. З нашого погляду утворення солей 58 вiдбувається через iлiди 54 , за схемою з каталiтичним циклом зображеним вище. Ця схема пiдтверджується проведенням реакцiї з використанням замiсть органiчної основи, 0. 1 еквiваленту вiдповiдного iлiду 54 . Циклiчнi солi 58 , очевидно, є прекурсорами для синтезу фосфiнiнiв 555558 у ДМФА при 220°C. Використання оцтового ангiдриду як водовiднiмаючого реагента, у присутностi ацетату натрiю, приводить до ацильованих фосфiнiнiв 59a-в . Останнi, ймовiрно, утворюються при ацилюваннi промiжних циклiчних iлiдiв. Реакцiї супроводжуються сильним осмоленням i фосфiнiн 59в нам вдалося зафiксувати тiльки в слiдових кiлькостях. Структура фосфiнiнiв 59 була строго доведена з використанням експериментiв ядерного ефекту Оверхаузера. При взаємодiї ДМАДМФ (сильної основи та дегiдратуючого реагента) iз солями 58a-в поряд з очiкуваними фосфiнiнами 55 були отриманi ацильованi фосфiнiни 45 у рiзних спiввiдношеннях. 55 вiдбувається при дегiдрогалогенiзацiї та дегiдратацiї вихiдних фосфонiєвих солей. В той же час появу фосфiнiнiв 45 СИНТЕЗ 1,2л5 -АЗАФОСФІНІНІВ ЗА СХЕМОЮ [5+1]‑ЦИКЛОКОНДЕНСАЦІЇ Для синтезу 1,2l5 -азафосфiнiнiв була використана синтетична схема [5+1]‑циклоконденсацiї, розроблена для l55а,б з гексахлоретаном приводить до утворення хлорфосфонiйхлоридiв, якi при дiї амiаку дають вiдповiднi амiнофосфонiйхлориди 63a,б . Слiд зазначити що останнi є синтетичними аналогами алкiлованого фосфамiду 48а . Справдi, подальше нагрiвання амiнофосфонiйхлоридiв з ДМАДМФ приводить до утворення вiдповiдних 1,2l5 -азафосфiнiнiв 64 . Сумарний вихiд послiдовностi перетворень вiд вихiдного енамiну 1а , через фосфамiди 5 , до кiнцевих 1,2l5 -азафосфiнiнiв 64 складає 25-40%, що робить дуже перспективним подальше вивчення цього класу сполук. 1 H, 13 C, 31 Р ЯМР та ІЧ спектроскопiєю, мас-спектрометрiєю) та елементним аналiзом. Для спiввiднесення сигналiв у ЯМР спектрах використовувались методи двовимiрної спектроскопiї (COSY, HMQS та HMBS). У випадку сполук 8в , 9в та 16б ВИСНОВКИ 5 - взаємодiєю (ІІІ)фосфорильованих енамiнiв з 2-бромоацетофенонами. 2. Синтезованi 1,2l5‑азафосфiнiни циклiзацiєю фосфаазагексатриенiв, створених реакцiєю амiнофосфонiйхлоридiв, похiдних „пуш-пульних” енамiнiв, з диметилацеталем диметилформамiду, . 3. Знайдено, що напрямок фосфорилювання „пуш-пульних” енамiнiв галогенiдами фосфору(ІІІ) залежить як вiд природи енамiну, так i фосфорилюючого агента, i протiкає по в- або в’-положенню. 4. Показано, що в- та в’-фосфорильованi енамiни є зручними будiвельними блоками для синтезу ациклiчних сполук (фосфорильованi ацетооцтовi естери i дiенамiни), а також для С-фосфорильованих та метиленфосфорильованих азотистих гетероциклiв (iзоксазолу, пiразолонiв, дигiдропiримiдинiв, хiнолiну, тiєнопiридину та пiразолопiридину). 5. Запропонований новий метод синтезу полiфункцiональних фосфорильованих бензенiв вiнiлформiлюванням в’-фосфорильованих енамiнiв. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ 1. Kostyuk A. N., Svyaschenko Y. V.b – похiдних b-амiнокротонової кислоти, аналiз спектральних даних, встановлення будови отриманих сполук). 2. Kostyuk A. N., Svyaschenko Y. V. , Volochnyuk D. M. New approach to l5‑циклоконденсацiї фосфонiєвих солей, похiдних диалкiламiнокротононiтрилiв, з ДМАДМФ, аналiз спектральних даних, встановлення будови отриманих сполук). 3. Svyaschenko Y. V. , Kostyuk A. N., Barnych B. B., Volochnyuk D. M. A convenient approach to l5 -phosphinines via‑pyrrolidinocrotonitrile with 2‑bromoacetophenones // Tetrahedron – 2007. – Vol. 63, №25. – P. 5656-5664. (Svyaschenko Y. V. - проведення експериментальних дослiджень реакцiй [4+2]‑циклоконденсацiї 2‑(дифенiлфосфiно)-3-пiролiдин-1-iлбут-2-енонiтрилу з бромацетофенономи, аналiз спектральних даних, встановлення будови отриманих сполук). 4. Kostyuk A. N., Svyaschenko Y. V. , Volochnyuk D. M. 2,2-dimorpholin-4-yl-4-pyrrolidin-1-yl-1,2l5 -azaphosphinine-3-carbonitrile and 2,2,4-tripyrrolidin-1-yl-1,2l5 -azaphosphinine-3-carbonitrile // The chemistry and biological activity of synthetic and natural compounds: Nitrogen-containing heterocycles. – Vol. 2. – Moscow. – 2006. – Ed. by prof. V. G. Kartsev. – P. 322-323. (Священко Ю. В. - проведення експериментальних дослiджень реакцiй [5+1] циклоконденсацiї амiнофосфонiй хлоридив похiдних диалкiламiнокротононiтрилiв з ДМАДМФ, аналiз спектральних даних, встановлення будови отриманих сполук) , Volochnyuk D. M., Sibgatulin D. A., Pinchuk A. M. A novel approach to л5 -phosphinines and л5 -azaphosphinines // 16th International conference on phosphorus chemistry ICPC2004, Birmingham, England, July 4-9, 2004, PS1-090, P. 127. 6. Священко Ю. В. , Костюк А. Н., Волочнюк Д. М., Пинчук А. М., Толмачев А. А. Фосфорилирование енаминов – производных b -аминокротоновой кислоты галогенидами трехвалентного фосфора // ХХ Українська конференцiя з органiчної хiмiї, присвячена 75-рiччю з дня народження акад. О. В. Богатського, м. Одеса, 20-24 вересня 2004 р., c. 485. 7. Kostyuk A. N., Svyaschenko Y. V. , Volochnyuk D. M., Pinchuk A. M. Phosphorylated derivatives of push-pull enamines // XIV International conference on chemistry of phosphorus compounds ICСPCХIV, Kazan, Russia, June 27 – July 1, 2005, OP3. 8. Kostyuk A. N., , Volochnyuk D. M. Synthesis of 1,2л5 ‑azaphosphinines // International conference on chemistry of nitrogen containing compounds CNCH2006, Kharkiv, Ukraine, October 2-6, 2006, P. 166. 9. Kostyuk A. N., Svyaschenko Y. V. , Volochnyuk D. M., Sibgatulin D. A., Pinchuk A. M. Synthesis and properties of л55 -azaphosphinines // 17th International conference on phosphorus chemistry ICPC2007, Xiamen, China, April 15-19, 2007, O-1, P. 12. 10. Svyaschenko Y. V. , Kostyuk A. N., Barnych B. B., Volochnyuk D. M. A convenient approach to l5 -phosphinines // 4th 11. Священко Ю. В. , Костюк О. М., Барнич Б. Б., Волочнюк Д. М., Пiнчук О. М. Новi пiдходи до синтезу функцiоналiзованих l55‑азафосфiнiнiв // ХХI Українська конференцiя з органiчної хiмiї, м. Чернiгiв, 1-5 жовтня 2007 р., c. 58.