Властивостi сiрчаної кислоти, її виробництво та застосування
Мiнiстерство освiти i науки України
Горлiвський технiкум Донецького нацiонального унiверситету
Реферат
На тему:
Виконав студент
групи 2 ПМ-10
Ахметов Сергiй Сергiйович
2010
Змiст
Вступ
1. Технологiя сiрчаної кислоти
2. Взаємодiя з металлами
3. Взаємодiя з неметалами
5. Взаємодiя з солями
6. Взаємодiя з водою
7. Дисоцiацiя кислоти
II. Як виробляють сiрчану кислоту
1. Сировина для виробництва сiрчаної кислоти
2. Отримання дiоксиду сiрки
3. Отримання триоксид сiрки
4. Поглинання триоксид сiрки
5. Прогресивнi способи i перспективи розвитку виробництва сiрчаної кислоти
III. Застосування сiрчаної кислоти
Лiтература
Вступ
Для чого потрiбна сiрчана кислота?
Не дуже часто нам доводиться мати справу безпосередньо з сiрчаною кислотою. Може здатися, що не так вже вона нам i потрiбна. А мiж тим важко знайти iнший продукт, який був би так важливий, як сiрчана кислота.
Подивимося уважнiше навколо. Предмет першої необхiдностi для нас - рослинна їжа: хлiб, овочi, крупа i т. п. Задовольнити цю нагальну потребу можна при гарному врожаї. Отримати ж такий урожай можливо за допомогою мiнеральних добрив. На їх виготовлення витрачається близько половини всiєї сiрчаної кислоти, що отримується на хiмiчних заводах. Без неї ми не могли б отримувати поживнi речовини в достатнiй мiрi.
Крiм того, тканина вимагає пiсля виходу з ткацької машини подальшої обробки - апретура, тiльки тодi вона отримує свiй справжнiй вигляд. Аппретурная обробка проводиться особливої маса, яка складається з сульфатiв алюмiнiю i барiю, одержуваних за допомогою сiрчаної кислоти.
Щоб забарвити вовняну або бавовняну тканину, потрiбно протруювання, тобто просочування тканини такими солями, головним чином сульфатами, якi мiцно з'єднуються як з самої тканиною, так i з барвниками, завдяки чому пофарбована тканина не линяє при праннi. Цi солi без сiрчаної кислоти виготовити, звичайно, неможливо. Самi барвники теж не можуть бути виготовленi без сiрчаної кислоти.
квасцов, виготовлених за її допомогою.
Сучасне людське суспiльство жодним чином без сiрчаної кислоти обiйтися не може. Виявляється, помитися, бути чистим теж не можна без побiчної участi сiрчаної кислоти. Ми миємося милом, прання бiлизни без мила або прального порошку неможлива. Мило та порошки готують з соди i жирних кислот. Щоб отримати жирнi кислоти з жирiв i очистити їх, потрiбна сiрчана кислота.
Ви читаєте книгу, надруковану на проклеєного паперi, пишете на такому паперi. Проклейка папери проводиться за допомогою сульфату алюмiнiю, тобто знову за участю сiрчаної кислоти. Чорнила готували за допомогою залiзного купоросу, одержуваного обробкою сiрчаної кислоти залiзом. Значить, i поширення культури немислимо без застосування сiрчаної кислоти.
Жоден двигун, жодна машина, нi один верстат не може працювати без мастильних масел, гасу та iнших продуктiв, одержуваних з нафти, очищення якої проводиться за допомогою сiрчаної кислоти. Значить, робота наших фабрик, заводiв, рух поїздiв, пароплавiв, полiт лiтакiв знаходяться в залежностi вiд неї.
Лудiння, нiкелювання, срiблення, мiднення проводяться за допомогою сульфатiв. Очищення деяких металiв (срiбла, мiдi та iн) проходить також за участю сiрчаної кислоти.
Для виробництва кислот, наприклад оцтової, солей, неорганiчних i органiчних фарб потрiбно сiрчана кислота. Фармацевтична галузь промисловостi, виробництво штучного волокна не можуть обiйтися без сiрчаної кислоти. Вибуховi речовини готуються за участю концентрованої сiрчаної кислоти.
I. Властивостi сiрчаної кислоти
полегшують її технологiчне використання. Сiрчана кислота не димить, не має кольору i запаху, при звичайнiй температурi знаходиться в рiдкому станi, в кiн-центрованої виглядi не кородує чорнi метали. У той же час, сiрчана кислота належить до сильних мiнеральних кислот, утворює багато-чисельнi стiйкi солi i дешева.
При п = т = 1 це моногiдрат сiрчаної кислоти (100% -ная сiрчана кислота), при т> п - воднi розчини моногiдрату, при т <п - розчини оксида сiрки (VI) в моногiдратi (олеум).
вiдносинах, утворюючи гiдрати складу Н2SО4 Н2О, Н2SО4 2Н2О, Н2SО4 4Н2О i з'єднання з оксидом сiрки
Цi гiдрати i з'єднання з оксидом сiрки мають рiзнi температури кристалiзацiї i утворюють ряд евтектики. Деякi з цих евтектики мають температуру кристалiзацiї нижче нуля або близькi до нуля. Цi осостi розчинiв сiрчаної кислоти враховуються при виборi її товарних сортiв, якi за умовами виробництва i зберiгання повиннi мати низьку температуру кристалiзацiї.
"оксид сiрки (VI) - вода". З пiдвищенням концентрацiї водної сiрчаної кислоти температура її кипiння зростає i досягала максимуму 336,5 оС при концентрацiї 98,3%, що вiдповiдає азеотропному складу, а потiм знижується. Температура кипiння олеуму з збiльшенням вмiсту вiльного оксиду сiрки (VI) знижується вiд 296,2 оС (температуру кипiння моногiдрату) до 44,7 оС, що вiдповiдає температурi кипiння 100% -ного оксиду сiрки (VI).
При нагрiваннi парiв сiрчаної кислоти вище 400 оС вона пiддається термiчнiй дисоцiацiї за схемою:
400оС 700 оС, 2 Н2SО4 <=> 2Н2О + 2SО3 <=> 2Н2О + 2SО2 + О2.
млн. т на рiк.
1. Технологiя сiрчаної кислоти
Серед мiнеральних кислот, вироблених хiмiчною промисловiстю, сiрчана кислота за обсягом виробництва i споживання займає перше мiсце.
Пояснюється це й тим, що вона найдешевша з усiх кислот, а також її властивостями.
Сiрчана кислота не димить, в концентрованому виглядi не руйнує чорнi метали, в той же час є однiєю з найсильнiших кислот, в широкому дiапазонi температур (вiд - 40... - 20 до 260-336,5 єС) знаходиться в рiдкому станi.
Областi застосування сiрчаної кислоти надзвичайно великi.
Істотна її частина використовується як напiвпродукт у рiзних галузях хiмiчної промисловостi, перш за все для отримання мiнеральних добрив, а також солей, кислот, вибухових речовин.
Сiрчана кислота застосовується i при виробництвi барвникiв, хiмiчних волокон, в металургiйнiй, текстильнiй, харчовiй промисловостi i т. д.
Сiрчана кислота може iснувати як самостiйне хiмiчна сполука H2SO4, а також у виглядi сполук з водою
H2SO4 * 2H2O, H2SO4 * H2O, H2SO4 * 4H2O i з триоксид сiрки H2SO4 * SO3, H2SO4 * 2SO3.
У технiцi сiрчаної кислотою називають i безводну H2SO4 та її воднi розчини (по сутi справи, це сумiш H2O, H2SO4 i з'єднань H2SO4 * nH2O), i розчини триоксид сiрки в безводнiй H2SO4 - олеум (сумiш H2SO4 i з'єднань H2SO4 * nSO3)
Безводна сiрчана кислота - важка масляниста безбарвна рiдина, змiшується з водою i триоксид сiрки в будь-якому спiввiдношеннi. Фiзичнi властивостi сiрчаної кислоти, такi, як щiльнiсть, температура кристалiзацiї, температура кипiння, залежать вiд її складу.
Безводна 100% -ная сiрчана кислота має порiвняно високу температуру кристалiзацiї 10,7 єC. Щоб зменшити можливiсть замерзання товарного продукту при перевезеннi та зберiганнi, концентрацiю технiчної сiрчаної кислоти вибирають такою, щоб вона мала досить низьку температуру кристалiзацiї. Промисловiсть випускає три види товарної сiрчаної кислоти (баштова кислота, контактна кислота i олеум). Розглянутi властивостi сiрчаної кислоти необхiдно враховувати як при виборi технологiчного режиму процесу, так i при проектуваннi окремих апаратiв, трубопроводiв i т. д. Наприклад, при розмiщеннi цеху на вiдкритому майданчику необхiдно передбачити теплоiзоляцiю трубопроводiв, по яких циркулюють розчини сiрчаної кислоти, мають досить високi температури кристалiзацiї. Облiк дiаграми фазового рiвноваги пари i рiдини дозволяє правильно вибрати умови проведення стадiї абсорбцiї триоксид сiрки, що забезпечують високу ступiнь абсорбцiї та запобiжнi побiчнi явища, такi, наприклад, як освiта сiрчанокислотного туману.
2. Взаємодiя з металлами
Розбавлена сiрчана кислота взаємодiє з деякими металами, наприклад з залiзом, цинком, магнiєм, з видiленням водню:
Fe+H2SO4 =FeSO4 +H2
Деякi малоактивнi метали, такi як мiдь, срiбло, золото, з розбавленою сiрчаною кислотою не реагують.
Концентрована сiрчана кислота є сильним окислювачем. Вона окисляє багато метали. Продуктами вiдновлення кислоти звичайно є оксиди сiрки (IV), сiрководень i сiрка (Н2S i S утворюються в реакцiях кислоти з активними металами - магнiєм, кальцiєм, натрiєм, калiєм i iн) Приклади реакцiй:
Cu+2H2SO4=CuSO4+SO2+2H2O
4Mg+5H2SO4=4MgSO4+H2S+4H2O
з оксидiв або iнших сполук, якi перешкоджають контакту металу з кислотою. Завдяки пасивацiї можна зберiгати i перевозити концентровану сiрчану кислоту в сталевiй тарi. Концентрована сiрчана кислота пасивує також алюмiнiй, нiкель, хром, титан.
3. Взаємодiя з неметалами
Концентрована сiрчана кислота може окислювати неметали, наприклад:
S+2H2SO4=3SO2+2H2O
Окислювальнi властивостi концентрованої сiрчаної кислоти можуть виявлятися в реакцiях з деякими складними речовинами - востановiтелямi, наприклад:
2KBr+2H2SO4=Br2+SO2+K2SO4+2H2O
4. Взаємодiї з основними оксидами й основами
Сiрчана кислота виявляє всi типовi властивостi кислот. Так, вона реагує з основними амфотерними оксидами i гiдроксидами з утворенням солей. Як двоосновна кислота H2SO4 утворює два типи солей: середнi солi - сульфати i кислi солi - гiдросульфат. Приклади реакцiй:
Al2O3+3H2SO4=Al2 (SO4) 3+3Н2О
сульфат алюмiнiю
2КОН+Н2SO4=K2SO4+2H2O
КОН+Н2SO+=KHSO4+H2O
гiдросульфат калiю
Гiдросульфат утворюються, коли кислота береться у надлишку.
Багато солi сiрчаної кислоти видiляються з розчинiв у виглядi кристалогiдратiв, наприклад:
5. Взаємодiя з солями
З деякими солями сiрчана кислота вступає в реакцiї обмiну, наприклад:
СаСО3+Н2SO4=CaSO4+СО2↑+Н2О
ВаСl2+H2SO4=BaSO4↓+2HCl
Остання реакцiя є якiсною на сiрчану кислоту та її солi: про їх присутностi в розчинi судять за освiтою бiлого осаду ВаSO4, який практично не розчиняється у концентрування азотної кислоти.
·nH2O
Завдяки здатностi зв'язувати воду, сiрчана кислота є хорошим осушувачем.
Багато органiчних речовин, що мiстять водень i кисень (папiр, деревина, тканини, цукру), при дiї який сiрчаної кислоти обвуглюються в результатi зв'язування кислотою води. Наприклад: процес обвуглювання цукру С12Н22О11 можна описати таким рiвнянням:
nC12H22O11+H2SO4=12nC
7. Дисоцiацiя кислоти
У водних розчинах сiрчана кислота дисоцiює на iони
У водному розчинi сiрчана кислота є дуже сильною-вона дисоцiйований практично повнiстю за юбоiм сходами. Безводна сiрчана кислота дисоцiює в незначнiй мiрi, тобто є слабкою.
II. Як виробляють сiрчану кислоту
Весь процес можна розбити на три послiдовнi стадiї: отримання дiоксиду сiрки, окислення його до триоксиду i поглинання триоксиду сiрки.
1. Сировина для виробництва сiрчаної кислоти
Природнi поклади самородної сiрки невеликi, хоча кларк її дорiвнює 0,1%. Найчастiше сiрка знаходиться в природi у формi сульфiдiв металiв i сульфатiв метало, а також входить до складу нафти, кам'яного вугiлля, природно-го i попутного газiв. Значнi кiлькостi сiрки мiстяться у виглядi ок-сiда сiрки в топкових газах i газах кольорової металургiї i у виглядi сероводо-роду, що видiляється при очищеннi горючих газiв.
таких видiв сировини, як топковi гази теплових електростанцiй i гази мiдеплавильного виробництва, пояснюється низькою концентрацiєю в них оксиду сiрки (IV).
При цьому частка колчедану в балансi сировини зменшується, а частка сiрки зростає.
У загальнiй схемi сiрчанокислотного виробництва iстотне значення мають двi першi стадiї - пiдготовка сировини i його спалювання або випалення. Їх змiст i апаратурне оформлення iстотно залежать вiд природи сировини, яка значною мiрою, визначає складнiсть технологiчного ського виробництва сiрчаної кислоти.
В якостi сировини для виробництва сiрчаної кислоти застосовуються елементарна сiрка i сiрчаний колчедан, крiм того, широко використовуються сiрковмiснi промисловi вiдходи.
Сiрчаний колчедан характеризується вмiстом сiрки 35... 50%. У покладах сiрчаного колчедану часто присутнi сульфiднi руди, якi використовуються у виробництвi кольорових металiв (Си, Zn, Pb i iн)
Сульфiднi руди пiддаються випалу, в процесi якого утворюються сiрчистi гази, якi використовуються для виробництва сiрчаної кислоти. В даний час сировиною для її виробництва служать сiрководневi гази, якi утворюються при переробцi нафти, коксуваннi вугiлля, а також одержуванi в процесi очищення природного газу.
колчедану. Крiм того, сiрка необхiдна для виробництва гуми, сiрникiв, сiрковуглецю, отрутохiмiкатiв, лiкарських препаратiв i т. д.
На сучасному етапi забезпечення промисловостi серосо-тримає сировиною передбачається за рахунок розробки природної та отримання попутної сiрки. У кольоровiй i чорнiй металургiї, газової та нафтохiмiчної промисловостi сiрку одержують з газоконденсатом. Тому збiльшується випуск флотацiйного колчедану на пiдприємствах кольорової металургiї.
Розробляється технологiя переробки нових видiв сировини: сульфатiзiрующiй випал колективного сульфiдного концентрату Соколовсько-Сарбайського комплексу та випал некондицiйного колчедану.
2. Отримання дiоксиду сiрки
Найбiльш поширеним сировиною для отримання SO2 є пiрит FeS2, який пiддається випалу:
4FeS2 +11 O2 = 2FeO2 +8 SO2
Випал виробляють в спецiальнiй печi. В пiч знизу пiд тиском подається повiтря з такою швидкiстю, щоб шар роздробленого пiриту розпушується, але частки твердого речовини не неслися потоком повiтря i випалювальних газiв. Такий спосiб випалу називається випаленням в киплячому шарi, так як шар твердої речовини схожий на киплячу рiдину.
кислоти, тому випалювальних газ пiддається ретельному очищенню вiд твердих частинок (пилу) та вологи. Осушення газу проводиться концентрованої сiрчаної кислотою.
3. Отримання триоксид сiрки
Друга стадiя виробництва сiрчаної кислоти - окислювання дiоксиду сiрки киснем повiтря до триоксиду. В даний час цей процес здiйснюється контактниi способом: окислення проводиться при температурi 400 - 600 ° С в присутностi каталiзаторiв (платина, оксид ванадiю (V) V2O5 або оксид залiза (III) Fe2O3). Цей процес екзотермiчний. Видiляється теплота використовується для пiдiгрiву обпалювальне газу.
4. Поглинання триоксид сiрки
Отриманий оксид сiрки (VI) надходить у поглинальну башту, стiнки якої зрошуються концентрованої сiрчаної кислотою (масова частка H2SO4 98%). Поглинання триоксид сiрки водою неефективно: утворюється "туман" з дрiбних крапельок сiрчаної кислоти, який довго концентрується.
Кiнцевий продукт виробництва - розчин SO3 в сiрчанiй кислотi, званий олеумом. Вiн може бути розбавлений водою до сiрчаної кислоти потрiбної концентрацiї.
5. Прогресивнi способи i перспективи розвитку виробництва сiрчаної кислоти
Процес отримання сiрчаної кислоти контактним способом значно спрощується, якщо в якостi сировини для отримання SO застосовувати сiрку, майже не мiстить миш'яку, або сiрководень, одержуваний при очищеннi горючих газiв i нафтопродуктiв. При використаннi в якостi сировини виплавленої сiрки процес виробництва сiрчаної кислоти включає три стадiї: спалювання сiрки в форсункових печах; окислення дiоксиду сiрки в триоксид у контактних апаратах; абсорбцiю триоксид сiрки.
Спосiб отримання сiрчаної кислоти з сiрководню називається мокрим каталiзом i складається з наступних основних етапiв:
1) спалювання сiрководню (2H2S + 302 - "2H2O + 2SO2),
2) окислення SO2 в SОз у присутностi ванадiєвого каталiзатора i водяної пари, в результатi чого утворюється сiрчана кислота у виглядi пари: 3) конденсацiї сiрчаної кислоти при охолодженнi парiв.
кислоти. Такi установки будують на нафтопереробних заводах та iнших пiдприємствах, що виробляють як вiдходи сiрководневi гази.
Промисловiсть випускає технiчну, акумуляторну та реактивну сiрчану кислоту. Цi види кислоти вiдрiзняються за призначенням i змiстом основного компонента та домiшок.
питомi капiтальнi витрати на її виробництво на 30%, а собiвартiсть продукцiї на 20%.
У значнiй мiрi питомi капiтальнi витрати визначаються видом сировини: якщо при використаннi природної сiрки їх прийняти за 100%, то при використаннi сiрководню вони складуть 108%, газiв, що вiдходять - 167, колчедану - 208%. Збiльшення питомих капiтальних витрат обумовлено головним чином витратами на спорудження очисних вiддiлень. Подальше вдосконалення очисних операцiй обумовлює зниження матерiаломiсткостi обладнання та зменшення капiтальних витрат на виробництво сiрчаної кислоти.
гарячий випалювальних газ охолоджується в очисному вiддiленнi, потiм знову нагрiвається в контактному; в промивних вежах газ зволожується, в сушильних - ретельно осушується. В СРСР на основi наукових дослiджень створено новий процес виробництва сiрчаної кислоти - суха очистка (СО). Основна особливiсть процесу СО полягає в тому, що пiсля очищення вiд пилу гарячий випалювальних газ без охолодження, промивання i сушiння направляється безпосередньо в контактний апарат. Це забезпечується таким режимом роботи випалювальних печей зi зваженим (киплячим) шаром колчедану, при якому значна частина з'єднань миш'яку адсорбується недогарком. Таким чином, замiсть чотирьох етапiв класичного процесу СО включає тiльки три, за рахунок чого капiталовкладення знижуються на 15... 25%, собiвартiсть сiрчаної кислоти - на 10... 15%.
SO2 в перероблюваних газах, а також впровадження короткої схеми при переходi з випалу колчедану на спалювання сiрки. З метою вдосконалення апаратурного оформлення процесу розроблений контактний апарат з паралельними шарами каталiзатора (металоємнiсть його стала нижчою на 25%). Застосування кожухотрубних холодильникiв з анодної захистом дозволить продовжити термiн їх служби до 10 рокiв.
Технологiя виробництва сiрчаної кислоти нiтрознi способом оновлюється за рахунок вдосконалення баштових систем. Розрахунки показують, що в порiвняннi з контактним способом переробки газiв, отриманих при випаленнi колчедану в повiтрi, при нiтрозному спосiб i установцi аналогiчної потужностi (180 тис. т на рiк) капiтальнi витрати знижуються на 43,6%, собiвартiсть переробки сiрчистих газiв - на 45, 5, наведенi витрати - на 44,7 i трудомiсткiсть - на 20,2%.
Великi споживачi сiрчаної кислоти повиннi виробляти її на своїх пiдприємствах незалежно вiд вiдомчої приналежностi; це дозволить в 3 рази скоротити завантаження залiзничного транспорту i потреба в цистернах.
Збiльшиться використання у виробництвi мiнеральних добрив вiдпрацьованих сiрчаних кислот пiсля їх очищення i регенерацiї.
III. Застосування сiрчаної кислоти
Легко переконатися, що областi застосування сiрчаної кислоти дуже великi. Однак деякi позицiї у сiрчаної кислоти вiдвойованi. Довгий час соду отримували з сульфату натрiю Na2SO4 - продукту, одержуваного одночасно з соляною кислотою при дiї сiрчаної кислоти на кухонну сiль. До кiнця XIX ст. здiйснено iнший, бiльш вигiдний, так званий амiачний метод отримання соди:
NаCl СО2 NH3 Н2О = NаНСО3 NH4Cl.
Пiсля цього содове виробництво перестало залежати вiд виробництва сiрчаної кислоти.
одержували з чилiйської селiтри з допомогою сiрчаної кислоти:
NaNO3 H2SO4 = NaHSO4 HNO3.
Азотна кислота частково замiнила сiрчану у виробництвi фосфорних добрив. Поширенi методи очищення органiчних продуктiв, якi не потребують сiрчаної кислоти.
Таким чином, великi галузi хiмiчної галузi промисловостi - содова i азотна - вийшли повнiстю з-пiд влади сiрчаної кислоти, але в iнших областях сiрчана кислота продовжує в даний час панувати, тому величезне її значення для всiєї нашої промисловостi є безсумнiвним.
Сiрчана кислота - найважливiший продукт хiмiчної промисловостi. Вона знаходить примерение у виробництвi мiнеральних добрив, волокон, пластмас, барвникiв, вибухових речовин, у металургiї при отриманнi мiдi, нiкелю, урану та iнших металiв. Використовується ка осушувачi ь газiв.
Велике практичне застосування з солей сiрчаної кислоти мають рiзнi сульфати. Мiдний i залiзного купоросу CuSO4 · 5H2O i FeSO4 · 7H2O використовуються в сiльському господарствi для боротьби з шкiдниками рослин, у виробництвi фарб, для просочення деревини як антисептичний засiб. Купоросу називають кристалогiдрати сульфатiв деяких металiв (мiдi, залiза, цинку, нiкелю).
Гiпс CaSO4 · 2H2O i сульфат кальцiю СаSO4 використовують у будiвництвi, медицинi та iнших облостях. З гiпсу при прожарюваннi отримують алебастр
СаSO4 · 0,5 H2O: CaSО4 · 2H2O = CaSO4 · 0,5 H2O +1,5 H2O
СаSO4 · 0,5 H2O +1,5 H2O = CaSO4 · 2H2O
· 10H2O - глауберової солi, або мiрабiлiту. Сульфати калiю або амонiю застосовують як добрива. Алюмокалiевик галун КАI (SO4) 2 · 11H2O виявляють дубящие своцства, i їх використовують у виробництвi шкiри, а також як протравлення при фарбуваннi тканин. Сульфат барiю ВаSО4 застосовується у виробництвi паперу, гуми та бiлих мiнеральних фарб.
Лiтература
1. Гуренко В. Д. Травлення смуг i листiв в солянiй кислотi / В. Д. Гуренко, В. М. Файнштейн. - М.: Металургiя, 1971.
2. Травильному-регенерацiйнi комплекси // Економiка пром Аксьонов i др. - М.: Теплотехнiка, 2006.
3. Вайнштейн І. А. Очистка та використання стiчних вод травильних вiддiлень / І. А. Вайнштейн. - М.: Металургiя, 1986.
4. Досвiд очищення вiд парiв соляної кислоти аспiрацiйного повiтря травильного вiддiлення / С. М. Колтишев и др. // Сталь. 2006. № 2. С. 77-78.
5. Аксьонов В.І. Замкнутi системи водного господарства металургiйних пiдприємств // Економiка пром Аксьонов. - М.: Металургiя, 1991.
6. Кутєпов А. М. Бондарєва Т.І., Беренгартен М. Г. Загальна хiмiчна технологiя. М. Вищ. школа. 1990.
7. Соколов Р. С. Хiмiчна технологiя. - М: Гуманит. вид. Центр БЛАДОС, 2000.
"Колос", 2003.
| 
