Проблеми енергетики в АПК i основнi фактори енергозбереження
РЕФЕРАТ
на тему:
Проблеми енергетики в АПК i основнi фактори енергозбереження
ЗМІСТ
1 Енергозабезпечення України
2 Характеристика споживання енергiї в аграрному виробництвi
3 Основнi фактори енергозбереження
Використана лiтература
1 Енергозабезпечення України
За останнi 100 рокiв рiчне споживання у свiтi первинних паливно-енергетичних ресурсiв збiльшилось у 20 разiв. Людина сучасного iндустрiального суспiльства використовує в 10 разiв бiльше енергоресурсiв, нiж у середнi вiки. Аналiз розвитку свiтової економiки показує зростаючу роль енергозберiгаючих технологiй у забезпеченнi ефективностi господарювання.
Динамiчнi зрушення, якi вiдбулися на свiтових ринках енергоносiїв за останнi 20…30 рокiв, показали, що енергетичнi кризи можуть докорiнно змiнювати структуру народного господарства окремих країн, їх роль i мiсце на мiжнародному ринку.
Символом безпеки розвитку держави i навiть її суверенностi стали вiдповiдним чином розроблена нацiональна енергетична програма кожної країни. Питання забезпеченостi енергоресурсами першоряднi i для України. Існує цiлком об’єктивний показник — коефiцiєнт самозабезпеченостi (КСЗ), обумовлений вiдношенням вироблених енергоресурсiв до споживаних.
< 1, країна iмпортує енергоресурси, якщо КСЗ > 1 — експортує. Деякi країни експортують один вид енергоресурсiв, а iмпортують iнший, але КСЗ враховує кiнцевий результат.
Аналiз динамiки самозабезпеченостi енергоресурсами країн-членiв „вiсiмки” за 1971 - 2000 рр. показав, що енергетично незалежними є лише Росiя, Великобританiя i Канада. Із колишнiх радянських республiк енергетично незалежними в 2000 роцi були Росiя (КСЗ = 1,57), Казахстан (2), Азербайджан (1,62), Туркменiстан (3,31) i Узбекистан (1. 1).
енергоємнi галузi виробництва такi як металургiя i хiмiчна промисловiсть.
Особливу увагу у бiльшостi країн свiту почали придiляти енергозбереженню. Питання використання поновлюваних джерел енергiї актуальнi для всiх країн свiту в силу рiзних обставин. Для промислово розвинутих країн, що залежать вiд iмпорту паливно-енергетичних ресурсiв, — це насамперед енергетична безпека. Для промислово розвинутих країн, багатих енергоресурсами, — це екологiчна безпека, завоювання ринкiв збуту устаткування, а для країн, що розвиваються — це найбiльш швидкий шлях до полiпшення соцiально-побутових умов населення, можливiсть розвитку промисловостi по екологiчно прийнятному шляху.
30 рокiв прогнозується використання майже в 1,3 рази бiльше, що загрожує не тiльки вичерпанню легкодоступних дешевих покладiв органiчного палива, але й серйозними ускладненнями у взаєминах вiдношень людини з природою.
В найбiльш розвинутих країнах (за даними Никифорова А. Н.) на людину припадає в середньому 350 ГДж енергiї в рiк, а в державах, якi розвиваються — 30 ГДж. Очiкуваний рiчний прирiст споживання енергiї на одну людину становить 3,3%.
В законi України про енергозбереження термiн „енергозбереження” розкритий, як дiяльнiсть (органiзацiйна, наукова, практична, iнформацiйна), що спрямована на рацiональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергiї i природних енергетичних ресурсiв в рацiональному господарствi i яка реалiзується з використанням технiчних, економiчних i правових методiв.
„Рацiональне використання паливно-енергетичних ресурсiв” визначене, як „досягнення максимальної ефективностi використання паливно-енергетичних ресурсiв при iснуючому рiвнi розвитку технiки та технологiї i одночасному зниженнi техногенного впливу на навколишнє природне середовище”.
„Економiя паливно-енергетичних ресурсiв” визначається, як „вiдносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсiв, що виявляється у зниженнi їх питомих витрат на виробництво продукцiї, виконання робiт i надання послуг встановленої якостi”.
Законом встановленi основнi принципи державної полiтики енергозбереження, економiчний механiзм, стандартизацiя та нормування у данiй сферi i iншi сторони енергозбереження.
2
Характеристика споживання енергiї в аграрному виробництвi
Споживання енергiї на виробництво зерна у свiтовому сiльському господарствi з 1950 по 1985 роки збiльшилися в 6,97 рази при збiльшеннi виробництва зерна в 2,6 рази.
Збiльшення валової сiльськогосподарської продукцiї на 1% потребує зростання паливоенергетичних витрат на 2…3%. З 1965 по 1984 роки витрати дизельного палива та бензину збiльшилися в 2 рази, а виробництво валової продукцiї сiльського господарства зросло на 44%.
В 1986 роцi загальнi середнi витрати рiдкого палива по СРСР на 1 га рiллi перевищували 300 кг.
По Українi виробничi витрати палива складали для рiзних культур вiд 75 до 250 кг/га. У восьмидесятi роки минулого столiття виробництво сiльськогосподарської продукцiї в Українi було в 4…5 разiв бiльш енерго- i матерiалоємним нiж у США.
Загальна криза дев’яностих рокiв зумовила погiршення енергетичних i технiко-економiчних показникiв. Питома енергоємнiсть сiльського господарства зросла в 1,2…2,2 рази. При нинiшнiх цiнах на енергоносiї питома вага їх вартостi в собiвартостi продукцiї складає 17…35%. При таких витратах вiтчизняному товаровиробнику практично неможливо змагатися iз закордонними конкурентами.
Прямi енерговитрати на вирощування i збирання ряду сiльськогосподарських культур в умовах Полтавської областi наведенi в таблицi 1.
За iнформацiєю закордонних джерел в рослинництвi розвинутих країн свiту витрачається бiльше 80% енерговитрат, в тваринництвi 12%. Витрати умовного палива на 1 га рiллi становлять:
США — 340 кг умовного палива, в тому числi 190 кг дизельного палива та бензину;
Францiї та Італiї — 266 кг;
Данiї — 429 кг;
Грецiї — 184 кг;
Іспанiї — 98 кг умовного палива.
Енергозаощаджуючi програми в цих країнах передбачають розробку та впровадження енергозаощаджуючих технологiй, розробку енергозаощаджуючих технiчних засобiв, пiдготовку та здiйснення органiзацiйно-технiчних заходiв, що забезпечують економiю палива.
Наведенi данi свiдчать, що збiльшення виробництва сiльськогосподарської продукцiї супроводжується значним пiдвищенням енерговитрат.
витратити бiльше 5 Дж iнших видiв енергiї.
Оцiнюючи технологiї виробництва сiльськогосподарської продукцiї по повних енерговитратах, враховують i матерiалiзовану енергiю. В цьому розрiзi структура енерговитрат залежить вiд конкретних умов.
Таблиця 1
Прямi питомi енерговитрати на вирощування та збирання сiльськогосподарських культур
| Сiльськогосподарська культура
|
Питомi витрати на 1 га посiву, кг
|
Нормативна
|
| Рiдкого палива
|
|
|
|
149
|
216
|
60
|
| Ярий ячмiнь
|
46
|
67
|
35
|
| Кукурудза на зерно
|
143
|
208
|
50
|
| Просо
|
69
|
100
|
30
|
| Гречка
|
57
|
83
|
20
|
| Горох
|
88
|
128
|
35
|
| Соя
|
83
|
120
|
20
|
|
|
241
|
349
|
400
|
| Соняшник
|
81
|
118
|
25
|
| Картопля
|
222
|
323
|
150
|
| Кукурудза на силос
|
131
|
192
|
400
|
| Кормовi буряки
|
281
|
410
|
800
|
Таблиця 2
Енергонасиченiсть та енергоозброєнiсть працi в Українi
| Показники
|
1970 р.
|
1975 р.
|
1980 р.
|
1985 р.
|
1990 р.
|
1994 р.
|
| Енергонасиченiсть к. с. на 100 га посiвної площi
|
188
|
256
|
342
|
444
|
484
|
499
|
| Енергоозброєнiсть працi, к. с./чол.
|
9,3
|
13,4
|
19,4
|
26,6
|
35,1
|
37,2
|
При вирощуваннi колосових зернових по iнтенсивних технологiях в Українi повнi енерговитрати складають:
паливо — 20,10…22,68%;
пестициди — 9,82…11,82%.
Аналiз енерговикористання свiдчить про те, що витрати енергоносiїв в сiльському господарствi мають стiйку тенденцiю до збiльшення.
I. Збiльшення обсягiв та щiльностi механiзованих робiт у зв’язку iз збiльшенням валового виробництва та урожайностi. В колишньому СРСР середня щiльнiсть робiт складала 13…14 умовних га на 1 фiзичний гектар при урожайностi 13…18 ц/га, а в кращих господарствах при урожайностi 30…45 ц/га щiльнiсть тракторних робiт перевищувала середню в 3…4 рази.
II. Необхiднiсть здiйснення бiльш повної комплексної механiзацiї та скорочення витрат ручної працi. Якщо, в Туреччинi в сiльському господарствi зайнято бiля 60% населення, а споживання енергiї — бiля 8 кг у. п. на 1 га рiллi, то в США в сiльському господарствi зайнято 2,5…3% населення, а споживання енергiї складає бiля 560 кг у. п. на 1 га рiллi. Розповсюдження по всьому свiту нової тенденцiї, яка характеризується глобалiзацiєю економiчної дiяльностi шляхом впровадження в сiльське господарство високоефективних технологiй, призводить до значного росту споживання енергiї.
III. Збiльшення потужностi та змiна складу машинно-тракторного парку. Наприклад, в США з 1960 по 1980 р. р. при вiдноснiй стабiльностi парку тракторiв сумарна їх потужнiсть збiльшилася в 1,8 разiв, а споживання дизельного палива — втроє i досягло 13 мiльярдiв лiтрiв. Останнi 30 рокiв в колишньому СРСР одним iз основних напрямкiв в тракторобудiвництвi було пiдвищення енергонасиченостi, що обумовило значне змiщення середньої потужностi в бiк збiльшення.
Збiльшення питомих витрат палива потужними тракторами обумовлюється двома причинами: зменшенням ступеню використання потужностi та ростом енергомiсткостi робiт iз збiльшенням робочих швидкостей.
Сучасний АПК у значнiй мiрi залежить вiд непоновлюваних джерел енергiї, тобто нафтопродуктiв, вугiлля, природного газу, торфу, матерiалiв, що розщеплюються. Майбутнє зменшення видобутку нафти зажадає не тiльки принципово нових технологiй АПК, але i змiнить його структуру.
Крiм виробника продуктiв харчування i сировини для промисловостi вiн стане основним постачальником поновлюваних джерел енергiї.
3
за рахунок скорочення їх втрат, удосконалення органiзацiйно-економiчних механiзмiв енергоспоживання, застосування енергозберiгаючих технологiй та технiки, поновлюваних та вторинних енергоресурсiв.
II. Вдосконалення, розробка та впровадження енергозберiгаючих технологiй виробництва продукцiї.
III. Вдосконалення системи менеджменту шляхом розробки та впровадження органiзацiйно-технiчних та економiчних заходiв, якi забезпечують зменшення втрат i економiю нафтопродуктiв.
IV. Розробка нормативно-технологiчної та методичної документацiї на механiзованi процеси i технiчнi засоби.
V. Вдосконалення i розробка нової енергозаощаджуючої технiки.
VI. Використання нетрадицiйних джерел енергiї.
включає пiдготовку та покращення полiв, мелiорацiю, пiдвищення родючостi ґрунтiв, впровадження високоврожайних стiйких сортiв сiльськогосподарських культур, пiдготовку насiння. Цей напрямок дуже важливий i потребує комплексного вирiшення, але механiзацiя робiт в ньому не є вирiшальною.
Другий напрямок
охоплює мiнiмiзацiю обробiтку ґрунту, сумiщення технологiчних процесiв, перенесення деяких технологiчних процесiв на стацiонар, замiну енергомiстких процесiв менш енергомiсткими та iншi заходи.
Третiй напрямок
передбачає оптимiзацiю структури посiвних площ; оптимiзацiю структури МТП; вдосконалення технiчного обслуговування та ремонту МТП; рацiональне агрегатування сiльськогосподарської технiки; вдосконалення зберiгання, транспортування, заправки та облiку нафтопродуктiв; покращення системи стимулювання робiтникiв за економiю нафтопродуктiв; рацiональну органiзацiю використання машинно-тракторних агрегатiв; покращення органiзацiї перевезення вантажiв.
Четвертий напрямок
охоплює стандартизацiю оцiнки паливно-енергетичних витрат на технологiї та технiчнi засоби; розробку нормативiв витрат нафтопродуктiв; розробку та впровадження методик оцiнки паливно-енергетичних витрат на технологiї виробництва сiльськогосподарської продукцiї; розробку методiв розрахунку необхiдної кiлькостi нафтопродуктiв на рiзних рiвнях.
П’ятий напрямок пристроями для визначення оптимальних режимiв роботи двигуна; впровадження комп’ютерiв для оптимiзацiї режимiв роботи двигунiв; зниження впливу рушiїв на ґрунт за рахунок використання шин низького тиску та гумо-металевих гусениць; впровадження мобiльних енергетичних засобiв, якi працюють на газi та з використанням альтернативних видiв палива; розробка енергоекономної технiки, пiдвищення надiйностi технiки та iнше. Унiверсалiзацiя тракторiв може забезпечити зменшення енерговитрат на 20…25%. Застосування комбiнованих машинно-тракторних агрегатiв буде сприяти зменшенню енерговитрат на пiдготовку ґрунту i посiв на 15…20%.
нафтопродуктiв iншими видами палива, що виготовлюються на базi продукцiї рослинництва (спирт, олiя та iншi).
В процесi використання машинно-тракторного парку особливу увагу слiд звернути на другий та третiй напрямки, якi можуть реалiзуватись безпосередньо в господарствах i забезпечують до 55% вiдносного покращення паливної економiчностi.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Кормановский Л. Основные направления научно-технической политики в сельскохозяйственном производстве // Техника в сельском хозяйстве., 1995.–№2.–С. 9-12.
"Колос", 1972. 343с.
3. Медведовський О. К., Іваненко П.І. Енергетичний аналiз iнтенсивних технологiй в сiльськогосподарському виробництвi. - К.: Урожай, 1988.— 208 с.
4. В. В. Гришко, В.І. Перебийнiс та В. М. Рабштина /Енергозбереження в сiльському господарствi (економiка, органiзацiя, управлiння). – Полтава: «Полтава», 1996. – 280 с.
5. В. В. Гришко / Проблеми управлiння ресурсовикористанням у галузях агропромислового комплексу /енергетичнi аспекти/. – К. Інститут економiки Мiнiстерства економiки України, 1997. – 188 с.
| 
