Господарство США

Господарство США РЕФЕРАТ Господарство США США - високорозвинута iндустрiальна країна. Для її господарства характер­ний комплексний розвиток усiх сучасних виробництв, їх величезнi розмiри, новiтнi технiка, технологiя i органiзацiя працi, високий освiтнiй рiвень населен­ня. Майже 2/3 зайнятих працюють у нематерiальнiй сферi (послуги, торгiвля i хар­чування, фiнанси, управлiння), 0,6 % - у добувнiй, 19 % - в обробнiй промисло­востi, 6 % - у будiвництвi, б % - на транспортi, у зв'язку i в комунальному госпо­дарствi, 2,7 % - у сiльському господарствi, лiсорозробках i рибальствi. Такий роз­подiл трудових ресурсiв є прогресивним i вiдповiдає сучасним вимогам. науковi), вiйськове майно, їй нале­жить 300 млн гектарiв земель (майже 1/3 площi країни). Вирiшальну роль у матерi­альному виробництвi вiдiграють великi корпорацiї'. Найбiльшими з них є "Дженерал Моторз», "Форд Мотор", «ІБМ», «Дженерал Електрик», «Фiлiпп Морiс», «Екон», «Мобiл», «Боїнг» та iн. Дрiбна приватна власнiсть особливо поширена в торгiвлi, громадському харчуваннi i обслуговуваннi. Виникнення i розмiщення дрiбних пiд­приємств здебiльшого стихiйнi. Великi i корпоративнi пiдприємства розмiщуються на науковiй основi. Засобами державного впливу на всю економiку є оподаткування, дозвiл або заборона, субсидiї, закупки продукцiї, регулювання цiн i умов дiяльностi. Важливим для країни галузям надається пряма державна допомога. У 80-тi роки та­ку допомогу одержали автомобiльнi корпорацiї, що опинилися в скрутному стано­вищi внаслiдок японської конкуренцiї. Важливою частиною господарства стали науковi дослiдження, їх здiйснюють урядовi установи, лабораторiї корпорацiй та унi­верситети. Характерною рисою США є наявнiсть величезного вiйськово-промислово­го комплексу. Вiйськовi замовлення уряду мають iстотне значення для цiлих галу­зей та територiй. Внутрiшнiй ринок завжди був головним для господарства США. Вiн найбiльш мiсткий у свiтi як для споживчих товарiв, так i для продукцiї виробничого призна­чення. Водночас США широко користуються всiма вигодами мiжнародного подiлу працi, i їх частка у свiтових економiчних вiдносинах є найбiльшою. Країна експор­тує виробниче обладнання i машини, лiтаки i аерокосмiчну технiку, зброю, вугiлля, пшеницю, кормове зерно, сою, бавовну, тютюн. Як експортер наукоємних товарiв, патентiв та iнформацiї США - поза конкуренцiєю. Держава iмпортує нафту i нафто­продукти, автомобiлi, побутовi технiку i вироби, газетний папiр, продукти тропiчно­го землеробства. Широкий iмпорт трудомiстких виробiв, особливо споживчого при­значення, виправданий високою вартiстю американської робочої сили. Так. амери­канськi заводи випускають 11-12 млн автомобiлiв на рiк. Ще 5-6 млн автомобiлiв країна iмпортує. Головними торговельними партнерами США є iндустрiально розви­нутi країни Європи, Канада i Японiя. Регiонами прямих приватних iнвестицiй є Ка­нада i Латинська Америка. Добувна промисловiсть. Головними кам'яновугiльними басейнами країни є Аппалачський i Центральний. Нафту i природний газ добувають у таких районах: 1) Галф - узбережжя i шельф Мексиканської затоки в штатах Техас i Луїзiана: . Потоки нафти i природного газу спрямованi в Приозер'я i на атлантичне узбе­режжя Пiвночi. Транспортування газу здiйснюється трубопроводами, нафти i наф-топродуктiв ~ трубопроводами та морем. Танкери везуть їх з Аляски до Сiєтла i.І Галфа навколо Флориди в район Фiладельфiї та Нью-Йорка. Головний залiзоруд­ний басейн знаходиться бiля озера Верхнього. Уран i руди кольорових металiв до­бувають у Кордильєрах, фосфорити - у Флоридi, калiйнi солi - в штатi Нью-Мексико. США посiдають перше мiсце в свiтi за вартiстю мiнеральної сировини, яку добувають самi, i водночас - перше мiсце як її iмпортер. Це пояснюється як вели­чезними потребами, так i бажанням i можливiстю одержати дешеву продукцiю. І iнших країн i заощадити свої ресурси. Так, видобуток нафти в США дорiвнює 400 млн тонн у рiк, а iмпорт нафти i нафтопродуктiв - понад 200 млн тонн. Toб то iмпортують 1/3 того, що споживають. Енергетика є однiєю з найбiльш динамiчних галузей господарства США. В стру ктурi енергоспоживання є всi види промислових джерел: нафта (її частка 41 %). природний газ (24 %), вугiлля (24 %), атомна, гiдро- i геотермальна енергiя (11 ) Загальна енергозабезпеченiсть виробництва i побуту дуже висока. Вугiлля використовують передусiм як паливо для теплових електростанцiй, природний газ --в комунальному господарствi, нафту - як моторне паливо. Країна виробляє понад 2 600 млрд кВт • годин електроенергiї. Вирiшальною є частка теплових електро­станцiй. Найбiльшi гiдростанцiї побудованi на рiчцi Колумбiя, багато невеликих -у Калiфорнiї i на рiчцi Теннесi в Аппалачах. Геотермальна станцiя потужнiстю 1 млн кiловат дiє в Долинi Гейзерiв у Калiфорнiї. Працюють 110 атомних реакторiв загальною потужнiстю 104 млн кiловат. Найбiльше їх навколо Чикаго, Детройта i Нью-Йорка. вартiстю продукцiї (майже 2/5) стоїть машинобудування. важкої iндустрiї в напрямi електронiки i засобiв автоматизацiї. Якщо в 70-х роках виплавляли майже 140 млн тонн сталi, то тепер - близько 100. На передньому планi за кiлькiстю зайнятих виявилися авiакосмiчна промисловiсть, виробництво елек­тронних компонентiв, конторського обладнання (оргтехнiки) i комп'ютерiв, а також засобiв зв'язку. У територiальному планi головнi змiни пов'язанi з перемiщенням пiдприємств у передмiстя та в цiлому на Пiвдень i Захiд. Колись промисловi пiдприємства розмiшувались у внутрiшнiх зонах мiста. У процесi субурбанiзацїї вони перемiщу­ються в передмiстя. Якщо в 1950 р. на Пiвнiч припадало 72 % промислової про­дукцiї, на Пiвдень - 20 % i на Захiд - 8 %, то нинi - вiдповiдно 50 %, 33 % i 17 %. На Пiвночi обробна промисловiсть, як i ранiше, зосереджена в так званому промисловому поясi. Орiєнтовнi його межi: Бостон - Балтимор - Онт-Луїс - Мiлуокi. Незважаючи на зростання ролi iнших районiв, промисловий пояс i тепер зали­шається головною iндустрiальною частиною СІЛА. На Пiвднi обробна промис­ловiсть бiльш роззосереджена, але й тут є двi компактнi iндустрiальнi зони; Аппалачський Пiдмонт i узбережжя Галфа. На Заходi головнi райони обробної проми­словостi сформувалися в Калiфорнiї та на Пiвнiчному Заходi. Найбiльшими про­мисловими центрами є Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, а також Бостон, Фiла­дельфiя, Клiвленд, Детройт, Сент-Луїс, Даллас - Форт-Уерт i Х'юстон. розмiщеннi на науковi установи, на­явнiсть кадрiв вищої квалiфiкацiї i екологiчно чисте природне середовище. Вони найбiльше концентруються на Атлантичному узбережжi i Пiвночi Калiфорнiї. Але й поза цими двома ареалами є багато окремих мiст, де новiтнi виробництва такої дiстали значний розвиток. Сiльське господарство США виробляє продукцiю для власних потреб i на порт. Цьому сприяє природне середовище й ефективне господарювання. Якщо в Індiї один селянин обробляє 1 гектар землi, то один фермер США - 50-60 гектарiв. Американськi ферми високомеханiзованi, мають прекрасну енергетичну, iнфраструктурi ну i наукову забезпеченiсть. Для пiдтримки фермерiв уряд вже протягом кiлькох десятилiть щорiчно надає їм багатомiльярднi субсидiї, Проте i в цих умовах традицiйнi сiмейнi ферми з надiлами по 64 гектари землi не витримують конкуренцiї i розоряються. їх стає дедалi менше. В 1950 р. налiчувалось 5,6 млн ферм, нинi - 2,1. Бiльша частина товарної продукцiї давно вже надходить вiд великих господарств, якi використовують найману робочу силу. Безпосередньо у сiльськогосподарському виробництвi працює понад 3 млн чоловiк, їх доповнюють майже два десятки мiльйонiв тих, хто обслуговує сiльське господарство, переробляє i реалiзує його продукцiю. Сiльське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль вiдiграють i землеробство, i тваринництво. Орнi землi становлять 180 млн гектарiв (це бiльше, нiж в усiй Латинськiй Америцi), природних пасовищ - майже 220 млн гектарiв. Понад 18 млн гектарiв земель у посушливiй захiднiй частинi країни штучно зрошується. У землеробствi головними є кормовi культури: кукурудза, сорго, ячмiнь, сiянiї трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних рiвнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її свiтового збору. Пше­ницi як продовольчого зерна одержують 60-80 млн тонн, її посiви зосередженi в прерiях, у так званому пшеничному поясi, який простягнувся вiд Канади до Техасу.: ", i «пшеничний» пояси належать до найбiльш вiдомих зернових районiв свiту, їх освоєння є легендарною сторiнкою американської iсторiї. Природнi] умови мало впливають на валовi збори зерна i посiвнi площi. Проте розмiри їх коливаються з року в рiк у зв'язку з кон'юнктурою на внутрiшньому i особливо свiтовому ринках. З олiйних культур поширенi соя, арахiс i, останнiм часом, соняшник. До Другої свiтової вiйни США були головним iмпортером олiї, тепер завдяки сої ве­ни стали її головним експортером. У пiвнiчних штатах вирощують цукровi буряки,, в дельтi Мiссiсiпi, у Флоридi та Гаванських островах - цукрову тростину. Збiр кар­топлi порiвняно незначний, оскiльки, як i хлiба, її споживають у країнi мало. Збiр та рiзноманiття овочiв i фруктiв у країнi чи не найбiльшi у свiтi, їх споживають ба­гато, протягом усього року у свiжому виглядi. Значна їх частина iде на переробку особливо на виготовлення сокiв. Колись овочi й фрукти вирощували на кожнiй фермi, тепер тiльки в спецiалiзованих районах. Це узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида та Калiфорнiя. Овочi й фрукти для власного споживання, як i iншi продовольчi товари, фермери купують у магазинах. З технiчних культур традицiйними стали тютюн i бавовник. Тютюн вирощують на Приатлантичнiй низовинi i по другий бiк вiд Анпалачських гiр, особливо в шта­тах Пiвнiчна Каролiна i Кентуккi. Переважає свiтлий i слабкий тютюн, який при­значається для виготовлення сигарет. Бавовник колись вирощували на рабовлас­ницьких плантацiях Пiвдня. Пiвдень i «бавовниковий пояс» були синонiмами. Тепер «бавовниковий пояс» як суцiльна смута перестав iснувати i перетворився на рад розрiзнених ареалiв. Це алювiальна долина Мiссiсiпi i оазиси зрошуваних земель вiд Техасу до Калiфорнiї. Тваринництво має чудову кормову базу. Це кормове зерно, сiянi i природнi пасо­вища. Переважає м'ясний напрям. М'ясо є важливим елементом харчування амери­канцiв. Його значне виробництво орiєнтовано на задоволення внутрiшнiх потреб, М'ясо не експортується, його трохи навiть завозять з iнших країн. Поголiв'я вели­кої рогатої худоби становить близько 100 млн голiв, свиней - 55. Бройлерiв щорiчне вирощують до 5,5 млрд штук. Найбiльше великої рогатої худоби зосереджується не фермах i ранчо Великих рiвнин, що простягайсь у меридiональному напрямi вiд Ка­нади до Мексики. Свинарство -характерне для " кукурудзяного пояса", вирощуван­ня бройлерiв - для штатiв Пiвдня. Частка молочного стада порiвняно невелика. Най­бiльше молока i молочних продуктiв виробляють у Приозер'ї i на Пiвнiчному Сходi. Заготiвля лiсу в США зосереджена в Кордильєрах Пiвнiчного Заходу i на Пiвденному Сходi. Найбiльше промислове значення мають дугласова ялиця, жовта пiвденна сосна i дуб. Лiсовi багатства не тiльки широко використовуються, а й ак­тивно поновлюються, особливо в умовах вологого i теплого клiмату Пiвденного Схо­ду, CШA мають розвинуту транспортну систему. Саме завдя­ки їй ця велика країна добре освоєна. Вантажi перевозять залiзницями, автомобiля ми, внутрiшнiм водним i трубопроводним транспортом. Залiзницi побудованi ще І минулому столiттi, їх довжина навiть зменшується. Будiвництво автошляхiв продов­жується й нинi. Практично немає населених мiсць, у тому числi й ферм, до яких ш були б прокладеш дороги з твердим покриттям. Найбiльш ефектний вигляд має система швидкiсних мiж штатних автострад - хайвеїв. Загальна довжина їх становить майже 70 тис. кiлометрiв, i вони сполучають мiж собою всi мiста з населенням по над 50 тис. чоловiк. Це багатосмуговi магiстралi з роздiленим рухом i перехрещенням на рiзних рiвнях. Залiзницi й автомобiльнi дороги утворюють кiлька широтних i меридiональних напрямiв, якi дiстали назву «транспортних коридорiв», їх вузловими центрами на узбережжях стали великi мiста, а в серединi країни - Чикаго Сент-Луїс i Атланта. Man . . Географiя транспорту США затоки до Пiвнiчної Атлантики. Поглиблення каналiв на рiчцi Св. Лаврентiя на територiї Канади дало можливiсть океанським суднам пiднiматись аж до Чикаго i Дулута. Великим озерам офiцiйно надано статус четвертого морського узбережжя США. Береговi ка­нали, якi з'єднують гирла рiчок i лагуни, оперiзують Атлантичне та Мексиканське узбережжя. Ними рiчковi судна пересуваються вздовж берега, не виходячи у вiдкрите море. Розгалужена мережа трубопроводiв з'єднує мiсця видобутку та спо­живання нафти й газу. Густота транспортної мережi є найбiльшою в схiднiй частинi країни І в Калiфорнiї, тобто вона пропорцiйна розмiщенню населення i його госпо­дарської дiяльностi, США мають значний торговий флот. Багато кораблiв ходять та­кож пiд «дешевими прапорами». Найважливiшi системи морських портiв сформу­валися навколо Нью-Йорка, Нового Орлеана, Х'юстона i Лос-Анджелеса. В мор­ських комунiкацiях iстотну роль вiдiграє Панамський канал, через який здiйс­нюється морський зв'язок мiж схiдним i захiдним узбережжями країни. млн автомашин, у тому числi - 125 млн легкових. Власна автомашина стала традицiєю i елементом престижа ще в 20-тi роки XX ст. Вона має величезний вплив на життя країни, стала передумовою субурбанiзацiї i встановлення мiського способу життя в позаметрополiтенськiй Америцi. Автомобiлебудування вже багато десятилiть посiдає перше мiсце в обробнiй промисловостi. У ньому зайнято 750 тис. робiтникiв. Крiм того, понад 5 млн чоловiк працюють в системi автосервiсу. Автомобiльний транспорт щороку споживає 400-500 млн тонн бензину i е головним забруднювачем атмо­сфери в мiстах, У перевезеннях пасажирiв важливе мiсце посiдає повiтряний транспорт. За насиченiстю аеропортами, розмiрами парку магiстральних лiтакiв i кiлькiстю перевезених пасажирiв США не мають рiвних у свiтi. Аеропорти Чика­го, Далласа - Форт-Уерта, Атланти i Лос-Анджелеса вважаються чотирма най­бiльш завантаженими в свiтi. Розмiщення бiльшостi галузей невиробничої сфери в США збiгається з роз­мiщенням населення. Це роздрiбна торгiвля та громадське харчування, освiта, ме­дицина, автосервiс i персональнi послуги. розмiрами невиробничої сфе­ри. Саме у великих мiстах розмiщенi штаб-квартири корпорацiй, банки, страховi, торговi, транспортнi i туристськi компанiї. Тут же розмiщенi головнi видавництва, редакцiї газет i журналiв, рекламнi агентства, радiо- i телевiзiйнi студiї, культурнi i спортивнi заклади. Центральнi дiловi райони великих мiст стали своєрiдною вiтри­ною США. Вони займають значнi площi, мають модерну архiтектуру, привабливий вигляд i зелене оздоблення. Тут багато готелiв i так званих мiсць iнтересу: фешене­бельних магазинiв i салонiв, театрiв, концертних залiв, музеїв тощо. Ставлення до неї дбайливе. Визначною пам'яткою iсторiї США є будинок «Індепенденс-Холл» у Фiладельфiї, де в 1776 роцi бу­ла проголошена незалежнiсть країни.