Планування у тваринництві

Планування у тваринництвi Змiст Вступ Роздiл І Органiзацiя i сучасний стан галузi тваринництва 1. 2 Спецiалiзацiя СТОВ “Промiнь” 1. 3 Органiзацiя галузi тваринництва 1. 4 Економiчна ефективнiсть виробництва продукцiї тваринництва Роздiл ІІ. Органiзацiя i планування галузi скотарства 2. 2 Планування i вiдтворення стада 2. 2 Планування потреби в кормах 2. 3 Планування трудових ресурсiв 2. 4 Планування собiвартостi i реалiзацiї продукцiї тваринництва Роздiл ІІІ. Перспективи розвитку тваринництва Висновки i пропозицiї Список використаної лiтератури Вступ На сучасному етапi для розвитку тваринництва необхiдно, насамперед, пiдвищувати продуктивнiсть тварин, збiльшувати поголiв’я худоби на основi всебiчного змiцнення кормової бази, зростає актуальнiсть глибокого осмислення органiзацiйно-економiчного аспекту виробничого процесу, розробки i здiйснення комплексу заходiв щодо рацiонального використання його складових: землi, трудових ресурсiв i засобiв виробництва. пiдприємствах. У кожному господарствi розробляються перспективнi, рiчнi та оперативнi плани i завдання, в яких визначається розвиток галузей тваринництва на вiдповiдний перiод. Для досягнення корiнних змiн у пiдвищеннi ефективностi сiльського господарства необхiдно здiйснити системний пiдхiд при проведеннi виробничого процесу на промислову основу з урахуванням досягнень НТП та передового досвiду. Метою даного курсового проекту було пiдвищення рiвня товарностi молочної продукцiї, пiдвищити її рiвень рентабельностi, враховуючи комплекс природних та органiзацiйно-господарських умов вiдтворення стада. 1. 1 Природно-економiчна характеристика СТОВ “Промiнь” СТОВ “Промiнь” Лубенського району Полтавської областi розташоване в центральнiй частинi областi. Вiд районного центру мiста Лубни господарство вiддалене на 30 км, вiд обласного центру мiста Полтава – на 165 км. Вiддаль вiд центральної садиби до найближчої залiзнодорожної станцiї ст. Вила - 5 км. Клiматичнi умови господарства сприятливi для росту i розвитку всiх сiльськогосподарських культур. Найбiльш холодним мiсяцем року є сiчень, середня температура якого –4,ºС i найтеплiшим мiсяцем – липень (+19ºС). Несприятливим явищем в останнi роки є частi вiдлиги i заморозки, якi пошкоджують частину озимих посiвiв. Зима на територiї господарства малоснiжна, висота снiжного покрову незначна. Територiя села в основному складається з таких типiв ґрунтiв: чорноземи з великим вмiстом гумусу, а також є лучнi й болотистi ґрунти. Земля в сiльськогосподарському виробництвi є умовою його розвитку. Важливою особливiстю землi є те, що вона виступає в сiльському господарствi як природна умова, тодi як всi iншi засоби є продуктами затраченої працi людини. Земля має ряд своїх особливостей. По-перше, вона обмежена за своїми розмiрами i її не можна збiльшити, або заново створити. По-третє, земля має родючiсть i при правильному веденнi сiльськогосподарського виробництва родючiсть землi можна пiдвищити. Як використовується земля в СТОВ “Промiнь” розглянемо у таблицi 1. 1. Склад i структура сiльськогосподарських угiдь СТОВ «Промiнь» Види угiдь 2002 рiк 2003 рiк % Площа, га % Площа, га % 2584,3 х 2584 х 2584 Х Всього сiльськогосподарських угiдь, з них: 2389,3 100 2389 100 2389 100 Рiлля 2112 88,5 2112 88,4 2112 88,4 Сiнокоси 85 3,6 86 3,6 86 3,6 191,3 8,0 191 8,0 191 8,0 При аналiзi даних таблицi 1. 1 виявилося, що загальна площа характеризується високою питомою вагою рiллi 88,5. Що свiдчить про високу розоранiсть земель i доводить необхiднiсть вiдповiдних заходiв щодо запобiгання вiтрової та водної ерозiї. Крiм того, для ведення розширеного вiдтворення СТОВ «Промiнь» має необхiднi виробничi будiвлi i споруди. В загальному виглядi, як використовуються основнi фонди виробничого призначення господарства. Розмiр фондiв, їх обсяг та динамiку розвитку виявляють за допомогою таких показникiв, як фондозабезпеченiсть господарства та фондоозброєнiсть працi. Фондозабезпеченiсть – це вартiсть фондiв з розрахунку на 1 га площi земельних угiдь, а фондоозброєнiсть – це їх вартiсть на одного працiвника. Таблиця 1. 2 Основнi виробничi фонди та їх використання в СТОВ “Промiнь” Показники 2002 рiк 2003 рiк 2004 рiк 2004 рiк у % до 2002 р. 1. Середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв, тис. грн. 14305,1 1486 13918 97,3 на 1 га с. -г. угiдь 5,99 6,0 5,8 96,7 на 1 середньорiчного працiвника 48,8 62,1 75,6 155 2. Фондовiддача, грн. 13,4 8,9 9,6 71,6 3. Фондомiскiсть, грн. 7,5 11,2 10,3 137 4. Норма прибутку, % -1,13 -1,9 -2,48 Х Аналiзуючи данi таблицi 1. 2 можна зробити висновок, що вартiсть основних виробничих фондiв зменшилась у 2004 роцi порiвняно з 2002 роком на 3 %. Економiчна ефективнiсть використання основних виробничих фондiв теж знизилася. Фондовiддача в господарствi невисока. Вона свiдчить про те, що на 100 грн. основних фондiв сiльськогосподарського призначення одержано в 2004 р. 96 коп. валової продукцiї. Цей показник знизився у 2004 роцi порiвняно з 2002 роком на 28,4%. Про наявнiсть та використання трудових ресурсiв можна судити на основi даних таблицi 1. 3. Показники 2003 рiк 2004 рiк у % до 2002 р. 1. Середньорiчна чисельнiсть працюючих, чол 305 277 250 82 2. Кiлькiсть люд-год вiдпрацьованих 1 прац. 923,5 1030,4 1060 115 3. Коефiцiєнт використання трудових ресурсiв 0,5 0,6 0,6 0,6 Показники таблицi 1,3 свiдчать, що господарство краще використовує трудовi ресурси. Кiлькiсть працiвникiв зменшується, що дозволяє забезпечити бiльш повне i рацiональне використання у сiльськогосподарському виробництвi. Чисельнiсть працiвникiв в дослiджуваний перiод зменшилася на 18%. 1. 2 Спецiалiзацiя СТОВ “Промiнь” Лубенського району Полтавської областi Однiєю iз форм суспiльного подiлу працi є спецiалiзацiя виробництва. Спецiалiзацiя сiльськогосподарського виробництва – це переважний розвиток однiєї або кiлькох галузей у виробництвi товарної продукцiї. Розвиток цих галузей i виробництво вiдповiдних продуктiв визначають виробничий напрям господарства. Процес спецiалiзацiї характеризується зосередженням засобiв виробництва i робочої сили на виробництвi окремих видiв товарної продукцiї з урахуванням природних i економiчних зон. Визначимо спецiалiзацiю СТОВ "Промiнь” на основi структури товарної продукцiї. Таблиця 1. 4 Види продукцiї 2002 рiк 2003 рiк 2004 рiк тис. Грн. % тис. грн. % % Продукцiя рослинництва цукровi буряки 295,6 260,4 24,1 21,1 263 206 20,4 16 604 244,5 37,5 15 Інша продукцiя 31,6 2,57 112 8,7 70 4,3 Разом 587,6 47,8 581 45 918,5 57 Продукцiя тваринництва Вт. ч. Молоко свинi iнша прдукцiя 542,7 352,3 190,4 95,2 3,6 44,2 28,7 15,5 7,7 0,3 630 380 250 71 6 48,9 29,5 19,4 5,5 0,5 614 381 233 72 6 38 24 14 5 1 Разом 641,5 52,2 707 55 692 43 Всього 1229 100 1288 100 1610,5 100 З структури грошових надходжень вiд реалiзацiї продукцiї в СТОВ “Промiнь” бачимо, що господарство спецiалiзується як на виробництвi продукцiї рослинництва i тваринництва, 57 % грошових надходжень по продукцiї рослинництва, а 43% - тваринництва. Найбiльша частка у структурi грошових надходжень припадає на скотарство – це 38%, з них 24% вiд реалiзацiї молока, 14% -яловичини. Отже господарство спецiалiзується на мясо-молочному скотарствi. Скотарство є традицiйною галуззю виробництва СТОВ “Промiнь”, тут з часiв заснування розводять високопродуктивну худобу сегментальської породи. У сiльському господарствi бiльшостi районiв України скотарство є однiєю з провiдних галузей. Велика рогата худоба розповсюджена скрiзь. Виробництвом продукцiї скотарства займаються пiдприємства рiзних типiв, однак переважає надходження молока i яловичини зi спецiалiзованих господарств. До таких i належить дане дослiдне господарство “Промiнь”. Воно спецiалiзується на виробництвi молока та яловичини. М’ясо-молочнi пiдприємства є найбiльш розповсюдженим типом пiдприємств, якi займаються скотарством. До даного типу господарств i належить СТОВ “Промiнь”. Вона виробляє основну частку молока та яловичини. Розмiр ферм великої рогатої худоби забезпечує оптимальнi умови для застосування сучасної технiки, запровадження прогресивних форм i способiв органiзацiї працi При органiзацiї галузi велику увагу потрiбно звертати на те, що: - великi затрати працi i загальнi витрати, зумовленi збiльшенням обсягу ручної працi пiд час годiвля, догляду за тваринами, виконанням виробничих процесiв; - обмежена рухомiсть тварин, що приводить до бiльш швидкого їх зносу, передчасної втрати продуктивностi i вибракування; Органiзацiйна структура галузi включає вiддiлки, в кожному з яких є тваринницькi примiщення. Перший – головний, до нього входять допомiжнi примiщення, кормоцех, комори для зберiгання концкормiв, сховище для коренеплодiв, силоснi ями, споруди для зберiгання сiнажу i сiна та двi ферми молочного стада на 500 голiв, родильне вiддiлення i примiщення для тварин на вирощуваннi та вiдгодiвлi. Є пункт штучного осiменiння. Дуже важливе значення для органiзацiї сiльськогосподарського виробництва має структура поголiв’я i породний склад тварин. У СТОВ “Промiнь” найбiльш поширена сегментальська порода Таблиця 1. 5 Динамiка поголiв’я ВРХ та структура стада Статево-вiковi групи 2002 рiк 2003 рiк 2004 рiк Голiв % голiв % голiв % Корови 579 1 579 4,2 2431,8 46,6 135 0,61 82 3,9 526,5 10,1 Телицi: Народження позаминулого року Минулого року 288 263 0,58 0,54 167 142 3,1 1,3 892,8 341,9 17,1 6,6 Бички : Народження позаминулого року Минулого року 228 199 0,58 0,54 132 107 3,3 3,3 752,4 278,6 14,4 5,3 Разом 1692 1210,1 1,4 У примiщеннях корiв ставлять головами всередину примiщення. У корiвниках на 100 голiв є один центральний прохiд для роздавання кормiв i два гнойових, розташованих iз протилежного боку примiщень. У примiщеннi для кожної корови обладнано стiйло, годiвницю i автонапувалку ПА-ІА на два сумiжнi стiйла. Годiвницi iз задньою стiнкою заввишки 70 см i передньою 20-30 см. Над стiйлом кожної корови є табличка iз зазначенням клички, iнвентарного номера, породи, дати народження, чергового отелення i продуктивностi. Бiля примiщень розташованi вигульно-кормовi майданчики, обладнанi годiвницями з невеликими навiсами над ними. У стiйлах дерев’яна пiдлога. Використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу, яка вбирає вологу, шкiдливi гази й запобiгає забрудненню тварин. У стiйлах корiв доять на доїльних установках АД-100 Б. Влiтку, коли їх випасають, застосовують пересувнi доїльнi установки УДС-8А з паралельними доїльними станками. природнi умови нашої країни в СТОВ “Промiнь” застосовують прив’язний спосiб утримання у поєднаннi з табiрним утриманням в лiтнiй ( пасовищний ) перiод. Потреба корiв i взагалi ВРХ в кормах на кожний перiод часу визначається з урахуванням розмiру i складу поголiв’я, а також прийнятого типу годiвлi. Як свiдчать данi таблицi найбiльшу частку у структурi стада займають корови – 46,6%. Питома вага нетелiв повинна бути бiльшою, щоб забезпечити розширене вiдтворення стада, а не 10. 1 % як у нашому господарствi. Телицi знаходяться на другому мiсцi: позаминулого року народження – 17,1%, минулого – 6,6%. Частка бичкiв вiдповiдно-14,4% i 5,3%. 1. 4 Економiчна ефективнiсть виробництва продукцiї тваринництва Оцiнка економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва ґрунтується на комплексному пiдходi до визначення його кiнцевих результатiв з урахуванням залучених ресурсiв та ступеня їх використання. Економiчна ефективнiсть виробництва продукцiї скотарства залежить вiд ряду факторiв: - якiснi параметри тварин: маса однiєї тварини, вiкова структура стада, порiдний склад. Рекомендована маса корови – 500 i бiльше кг., первiстки – до 400 кг, телицi в 18-20 мiсячному вiцi – 300-500 кг, народженнi телята – до 30-32 кг. Вiд дотримання цих показникiв залежить розвиток i здоров’я тварини, що в свою чергу впливає на продуктивнiсть. Розглянемо на прикладi таблицi 1. 6 економiчну ефективнiсть виробництва молока в СТОВ “Промiнь” Таблиця 1. 6 Показник 2002 рiк 2004 рiк Надiй молока вiд 1 корови 1217,14 1225,04 1401,9 Затрати працi на 1 ц молока, люд. -год. 17,36 19,91 18,07 Витрати кормiв на 1 ц молока, ц. корм. од. 5,33 4,19 1,98 Собiвартiсть 1 ц молока 49,67 50,96 43,98 Прибуток (+), збиток (-) на 1 ц молока, грн. -19,03 -8,82 6,9 Рiвень рентабельностi, % -38,3 -17,3 0,5 Як свiдчать данi таблицi, найбiльш економiчно вигiдний для господарства був 2004 рiк. Надiй молока на одну корову становив 1401 кг, найменшi затрати кормiв 1,98 ц. к. од, собiвартiсть зменштлася до 43,98 грн за 1 ц. Молока, прибуток склав – 6,0 грн на 1 ц молока. Роздiл 2. Органiзацiя i планування галузi скотарства 2. 1 Планування i вiдтворення стада Для розвитку тваринництва необхiдно пiдвищити продуктивнiсть тварин збiльшення поголiв’я худоби на основi всебiчного змiщення кормової бази. (обороти стада). Оборот стада – це рух (змiна) статевих i вiкових груп худоби, передбачений на певний календарний перiод вiдповiдно до планових завдань господарства та природних i органiзацiйно-господарських умов вiдтворення стада. Рух поголiв’я великої рогатої худоби визначають на рiк, стiйловий i пасовищний перiоди, квартал, мiсяць тощо. У рiчному планi i госпрозрахунковому завданнi ферми господарства оборот стада розраховують на рiк. Складання обороту стада необхiдне для визначення виходу продукцiї тваринництва протягом року, встановлення перiоду одержання молодняка, вибракування тварин, розрахункiв потреби тваринництва в кормах, примiщеннях тощо. Органiзацiя вiдтворення стада i надходження продукцiї по мiсяцях року тiсно пов’язанi з плануванням строкiв парування та надходження приплоду. Тому перед обґрунтуванням обороту поголiв’я великої рогатої худоби на рiк необхiдно на основi даних про фактично проведенi парування корiв i телиць по мiсяцях минулого року складають план отелення корiв i нетелей, парування ( штучного осiменiння ) корiв i телиць у плановому роцi. Насамперед визначають потребу господарства в коровах i нетелях на кiнець планового року з урахуванням забезпечення виконання договiрних зобов’язань перед державою по виробництву товарної продукцiї скотарства, а також внутрiшньогосподарських потреб, обґрунтовують основнi показники продуктивностi поголiв’я ( плановий надiй молока вiд корови, середньодобовi прирости живої маси рiзних груп худоби ), а також забезпечення найдоцiльнiших строкiв використання продуктивних тварин. Середня тривалiсть перiоду тiльностi становить 280-285 днiв ( 9 мiс. ), план отелення корiв i нетелей iз сiчня по вересень включно складають на основi даних про парування корiв i телиць за перiод iз квiтня по грудень минулого року. Так у сiчнi планового року отелиться поголiв’я, яке було спаровано 9 мiсяцiв тому, тобто в квiтнi минулого року ( 69 + 8 = 77 ) i т. д. по вересень включно. План отелення в останнiх трьох мiсяцях року ( 10, 11, 12 ) складають на пiдставi плану парування корiв i телиць у сiчнi-березнi планового року. Надходження приплоду за мiсяцями року визначають по кiлькостi запланованих отелень корiв i нетелей. Намiчається до вибракування 15 % корiв. Намiченi до вибракування корови в план парування не включаються. Із молочного стада їх вибраковують пiсля 7-8 мiсяцiв лактацiй. Так, те поголiв’я, яке було намiчене до вибракування з сiчня по червень планового року ( тобто через 1-2 мiсяця пiсля отелення ) буде вибракувано i поставлено на вiдгодiвлю у перiод з липня-грудень цього року. За перiод з сiчня по червень планового року буде поставлено на вiдгодiвлю те поголiв’я, яке було намiчене до вибракування липнi-груднi минулого року. Таблиця 2. 1 План парування корiв i телиць та надходження приплоду Показники Мiсяцi Разом за рiк 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Фактично спаро-вано в минулому роцi: Корiв Всього × × × × × × 57 14 71 63 13 76 67 17 83 46 18 64 53 15 68 75 17 92 64 19 83 62 12 74 51 1162 538 135 673 План надходжен-ня приплоду: вiд корiв вiд нетелей Всього 57 14 71 63 13 76 67 17 83 46 18 64 53 15 68 75 17 92 60 19 79 59 12 71 48 11 59 41 34 75 44 28 72 56 32 88 669 229 898 Намiчається на вибракування ко-рiв 8 7 9 9 10 7 8 11 9 9 7 6 94 Буде вибракувано корiв 7 6 9 7 8 7 9 9 10 7 8 11 98 План парування: корiв Телиць народжен-ня позаминулого року Телиць народжен-ня минулого року Всього 45 38 83 42 31 73 62 35 97 67 37 104 73 34 107 57 48 105 60 21 81 81 30 111 70 25 95 62 17 79 52 20 72 69 18 87 740 223 131 1094 На основi даних отелення за листопад-грудень минулого року складається план осiменiння на сiчень-лютий. Слiд враховувати, що корови плануємо парувати через 2 мiсяцi пiсля отелення i корови, що намiчаються до вибракування не паруються. План парування на березень-грудень складається в такiй же послiдовностi тiльки на основi плану отелення. Крiм корiв, передбачається парування телиць, якi досягли вiку 18 мiсяцiв. Так у сiчнi парувального вiку досягли телицi, якi народилися у липнi позаминулого року. У лютому – тi, що народилися у серпнi i т. д. На основi даних плану отелення за жовтень мiсяць складається план парування на грудень. Пiсля планування парувань корiв i телиць та надходження приплоду телят складають оборот стада. Таблиця 2. 2 Розрахунок поголiв’я корiв i виходу молока по мiсяцях лактацiй у плановому роцi Розподiл надою вiд корови по мiсяцях лактацiй Од. Мiсяцi року у % в кг 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 А 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 1-й 13,0 526 Голiв 49 71 76 83 64 68 92 79 71 59 75 72 859 ц 258 373 400 437 337 358 484 416 374 311 395 379 4523 2-й 15,2 615 Голiв 53 49 71 76 83 64 68 92 79 71 59 75 8400 ц 326 301 437 467 511 394 418 566 486 437 364 462 5170 3-й 14. 1 526 Голiв 44 53 49 71 76 83 64 68 92 79 71 59 809 ц 251 301 280 405 434 474 366 388 525 451 405 337 4253 4-й 13. 0 486 Голiв 60 44 53 49 71 76 83 64 68 92 79 71 810 ц 316 231 279 258 373 400 437 337 358 484 416 374 4263 5-й 12,0 486 го-лiв 43 60 44 53 49 71 76 83 64 68 92 79 782 ц 209 316 231 279 258 373 400 437 337 358 484 416 3797 6-й 11,0 445 Голiв 48 43 60 44 53 49 71 76 83 64 68 92 751 ц 214 209 316 231 279 258 373 400 437 337 358 484 3343 × × Голiв 7 6 9 7 8 7 11 11 12 10 10 14 112 7-й 8,7 352 голiв 45 41 37 51 37 45 42 60 65 71 54 58 606 ц 158 144 130 179 130 158 148 211 229 250 190 204 2131 8-й 7,6 308 голiв 39 45 41 37 51 37 45 42 60 65 71 54 587 ц 120 158 144 130 179 130 158 148 211 229 250 190 1805 9-й 5,4 219 голiв 57 39 45 41 37 51 37 45 42 60 65 71 590 ц 124 120 158 144 130 179 130 158 148 211 229 250 1288. 5 Надiй молока всього 100 4050 ц 1977 2061 2232 2405 2498 2573 2758 2888 2929 2880 2879 2871 х При плануваннi виробництва молока велике значення має: 1) правильне встановлення тривалостi лактацiйного перiоду; 2) фактичний рiвень продуктивностi молочного стада; 3) план проведення зоотехнiчних i органiзацiйно-економiчних заходiв щодо пiдвищення продуктивностi корiв; 4) данi про вибракування корiв по мiсяцях планового року; 5) отелення корiв у плановому роцi; 6) розподiл молока по мiсяцях лактацii; 7) рiвень товарностi молока; 8) фактичний середнiй вмiст жиру в молоцi протягом зимово-стiйлового перiоду 3,7%,лiтньо-пасовищного – 3,5% i базисна жирнiсть молока – 3,4%. При обчисленнi валового надою молока кiлькiсть корiв кожного мiсяця множать на середнiй надiй вiд 1 корови. Продаж молока в перерахунку на базисну жирнiсть розраховують у послiдовностi: на основi планового вмiсту жиру перераховують молоко в кожному мiсяцi в 1%-не (множенням кiлькостi реалiзованого молока в натурi на вмiст жиру у тому чи iншому мiсяцi); кiлькiсть 1%-го молока дiлять на базисну жирнiсть (3,4%), одержують обсяг реалiзованого молока в перерахунку на базисний вмiст жиру в молоцi. Споживчим кооперативам планується продати 1619 ц молока. Таблиця 2. 3 План виробництва i реалiзацiї по мiсяцях i кварталах планового року Мiсяцi або квартали Середня кiлькiсть корiв,гол Надiй молока На одну корову,ц Всього,ц В натурi В перерахунку на базисну жирнiсть Сiчень 438 451. 4 1977. 3 1779. 57 1884. 3 Лютий 445 463 2061. 3 1855. 17 1964. 3 Березень 476 2008. 53 2126. 7 Разом за пер-ший квартал Х Х 6270. 3 5643. 27 505 476. 2 2405. 2 1984. 3 Травень 520 480 2498 2123. 3 2060. 9 Червень 544 473 2573. 3 2187. 3 2123. 2 Разом за дру-гий квартал Х Х 7476. 6 6355 6168. 2 Липень 578 477 2778 2344. 3 2275. 4 Серпень 609 474 2888. 1 2454. 2 Вересень 624 469. 5 2929. 4 2490 Разом за тре-тiй квартал Х Х 8575. 5 7289. 2 7074. 9 Жовтень 629 457. 9 2880 2592 2744. 5 Листопад 634 454. 2 2879. 8 25918 27443 Грудень 631 455 2870. 7 2583. 6 Х Х 82. 84. 4 6633 30952 27054. 87 27442. 8 2 . 2 Планування потреби в кормах Рiчну потребу в кормах розраховують на господарський i календарний рiк. Першу використовують як основу для планування джерел надходження кормiв (розмiр посiвних площ сiльськогосподарських культур), а другу – для калькуляцiї собiвартостi продукцiї про статтi витрат “корми”. кормах для скотарства, план продажу їх державi та iншим господарствам, кiлькiсть вiдпуску для худоби населення. Отже, площа посiву зернофуражних i кормових культур та iншi джерела надходження кормiв (включаючи i купiвлю повиннi забезпечувати загальну потребу). Розрахунок потреби в кормах для тваринництва можна здiйснювати за даними обсягу виробництва його продукцiї i нормами витрачання корму на її одиницю (к. од.) або поголiв’ям тварин за нормами їх годiвлi (у натурi). Для забезпечення стабiльностi кормової бази, крiм основної потреби, планують страховий фонд кормiв. Його приблизна норма у лiсостеповiй зонi використовується в такiй кiлькостi: концентрованi, сiно, сiнаж – 10%, солома, силос – 20%, коренеплоди – 15%. Потребу в кормах на плановий (календарний) рiк пiдраховують на основi середньорiчного поголiв'ятварин i рiчних норм годiвлi. Її визначають по кожному виду корму в розрiзi видiв i вiкових груп тварин. Щоб розрахувати вартiсть кормiв, потрiбно пiдраховану суму кормiв помножити нацiну 1 ц вiдповiдного корму. Як видно з таблицi «Обчислення потреби в кормах на господарський рiк»(Додаток 1), загальна потреба в кормах на плановий рiк така: концентрованих – 7942ц , сiна –7017. 85 ц , соломи –18052 ц , силосу – 63087. 6 ц , кормових коренеплодiв – 11319 ц , жому – 29809 ц , зеленого корму – 79005 ц. Потребу в зеленому кормi на господарський рiк визначають множенням поголiв'я худоби на кiнець планового року на норму використання його протягом пасовищного перiоду або за даними помiсячного поголiв'я i вiдповiдними нормами потреби в зеленому кормi. При розрахунках кiлькiсть зеленого корму по мiсяцях розподiляють пропорцiйно до помiсячного поголiв'я тварин. Потребу в зеленому кормi забезпечують за рахунок природних угiдь сiяних культур (основних, промiжних i повторних), гички бурякiв. Примiрне спiввiдношення виходу зеленої маси по мiсяцях пасовищного перiоду становить: травень – 15%; червень – 16%; липень – 16%; серпень – 17%; вересень – 14%; жовтень - 12%; листопад – 5%; квiтень – 5%. Тривалiсть пасовищного перiоду – з 20 квiтня до 10 листопада. Схема зеленого конвеєра даного господарства наведена в таблицi 2. 8. Площi сiвби культур при складаннi конвеєра визначають дiленням кiлькостi зеленої маси, що надходить у певний перiод на планову врожайнiсть вiдповiдних культур. Площi i кiлькiсть зеленої маси однорiдних культур кiлькох строкiв сiвби пiдсумовують i визначають їх середню врожайнiсть. По багаторiчних травах заплановану врожайнiсть розподiляють за кiлькiстю укосiв. Цi культури розмiщують у польових, кормових та iнших сiвозмiнах згiдно iз схемами їх чергування. Додамо, що приблизне спiввiдношення надходження зелених кормiв з природних угiдь таке: пасовища – травень – 18%;червень – 22%; липень – 20%; серпень – 14%; вересень – 16%; жовтень – 10%; сiнокоси – серпень – 50%; вересень – 35%; жовтень – 15%. 2. 3 Планування трудових ресурсiв у тваринництвi Трудовi ресурси в с. -г. – це працездатне населення, яке зайняте в сiльськогосподарському виробництвi. Вони включають працездатних колгоспникiв, робiтникiв, службовцiв: жiнок вiком до 55 рокiв та чоловiкiв вiд 16 до 60 рокiв. Потребу в робочiй силi визначають пiсля того, як буде розроблена виробнича програма по скотарству. Її розраховують, виходячи iз запланованого поголiв’я на перспективу i норм обслуговування по окремих категорiях працiвникiв. Розрахунок потреби в робочiй силi для молочнотоварної ферми нашого господарства дано в таблицi. 630×20 Обсяг робiт для операторiв машинного доїння є рiзниця є рiзниця мiж середньорiчним поголiв’ям корiв i їх кiлькiстю у пологовому вiддiленнi. Необхiдна чисельнiсть працiвникiв визначається дiленням обсягу робiт на норму навантаження на 1 працiвника. Рiчний фонд робочого часу 1 працiвника – 279 днiв (365-52 недiлi-10 святкових днiв-24 днi вiдпустки). Помноживши його на чисельнiсть працiвникiв, матимемо рiчний фонд робочого часу всього. i рiзницю помножити на суму основних доярок i операторiв родильного вiддiлення. Маючи рiчнi витрати робочого часу та деннi тарифнi ставки працiвникiв, розраховують рiчний фонд оплати працi. На основi цього розраховують доплати. Таблиця 2. 5 Розрахунок рiчного фонду оплати працi працiвникiв молочнотоварної ферми. Категорiї працiвникiв Середньорiчне поголiвя Норма навантаження на 1 працiвника Чисельнiсть працiвникiв, чол Наявнiсть працiвникiв, чол Надлишок чи недос-тача Рiчнi витрати робочого часу Тарифний розряд 630 25 25 20 -5 6975 Y 9. 05 63. 124 Скотарi 630 300 2 2 0 558 Оклад 100 2. 4 630 50 13 9 -4 2511 Y 7. 88 19. 787 Технiки по штучному осiменiнню 630 400 2 2 0 558 Оклад 150 3. 6 Трактористи машинiсти 630 400 2 3 1 558 Y 9. 050 5. 05 Слюсарi –електриветеринарнi санiтари 630 400 2 1 -1 558 Оклад 140 3. 36 Ветеринарнi санiтари 630 400 2 1 -1 558 Оклад 140 3. 36 Бригадири 630 500 1 1 0 279 оклад 210 2. 52 Всього х 49 39 -10 12555 765. 98 103,2 Доплати: 1) за продукцiю – 20 % вiд загального тарифного фонду оплати працi : 20640 грн. ( 103201 × 0,20 ). 2) за класнiсть – 1,7 % ( 1 клас – 20 %; 2 клас – 10 % )надбавка до тарифного фонду визначається множенням рiчних витрат робочого часу на1 працiвника на денну тарифну ставку i на вiдповiдний вiдсоток. Добуток перемножують на кiлькiсть операторiв: 504. 99х5=2524. 95грн. 270х9. 05х0. 1=252. 495гон. 252. 5х5=1262. 48грн 2524. 95+1262. 48=3787. 43грн 4) оплата вiдпусток – 8,6 % = 103201х8. 6:100=8875. 3грн. 5) за стаж роботи: до 2-х рокiв – 0 % ( 4 працiвника); 2-5 рокiв – 8 % ( 20 працiвникiв); 5-10 рокiв – 10 % ( 15 ); 10 –15 рокiв – 13 % ( 7 працiвникiв); бiльше 15 рокiв - 16 % ( 7 ): ( 20х8%+15х10%+7х13%+7х16%) : 49 = 10. 5 % - середня доплата 103201х0. 105=10836. 1 грн. Загальна сума:47234. 8 Нарахування: на соцiальне страхування –37. 5% (103201+47234. 8)х0. 375=56413. 4грн 2. 4 Планування собiвартостi i реалiзацiї продукцiї тваринництва 1. Оплата працi працiвникiв молочнотоварної ферми; 3. Вартiсть кормiв; Корми: Концентрованi – 6365х7,3грн=46464,5 Сiно – 4815х5,7грн =27445,5 Сiнаж-4176х4,15грн =17330,4 Солома-12020х2,03грн=24400,6 Силос-8620х4,52грн=187037,6 Коренеплоди-8620х9,37грн=80769,4 Жом-25200х6,28грн=158256 Азотнi речовини-142х85,2грн=12098,4 Мiнеральнi-459х56,25грн=25818,75 Всього-718350,15грн 5. Витрати на транспортнi роботи автомобiлiв i тракторiв визначаються на пiдставi запланованого обсягу робiт i собiвартостi одиницi робiт. Обсяг робiт визначають за окремими розрахунками залежно вiд маси вантажiв та вiдстанi перевезень.(вiддаль перевезень 30 км, планова собiвартiсть 1 т-км –0,62 грн., обсяг реалiзацiї молока2705,4)20705,4х0,47х30=38146,14грн; Тракторно-транспортнi роботи: вiдстань-1,1, собiвартiсть 1 т-км –0,62грн, обсяг перевезень –9023,4, отже витрати: 1,1х9023,81х0,62=6154,2грн. (на одну голову рiк 357 кВт –год i вартостi витрат 1 кВт- год –0,25 грн.), отже 38146,14=6154,2=29799=56227,5=103507,74грн. 7. При плануваннi витрат на водопостачання виходять з нормативу витрачання води на 1 гол. 43м при вартостi1м –0,11грн; 43х0,11х630=2979,9грн. 8. До втрат на утримання основних засобiв вiдносять амортизацiю (30500грн) i поточний ремонт засобiв виробництва (38449,15 грн.). 9. До iнших витрат вiдносяться такi елементи: а) витрати на влаштування i утримання лiтнiх таборiв планують залежно вiд наявностi i стану цих таборiв (2130грн). б) витрати на пiдстилку складають виходячи з потреби 3001 ц i цiни 1ц-0,26грн: 3001х0,26грн=780,43 грн.. д) витрати на штучне осiменiння розраховується на пiдставi плану осiменiння тварин: є) страховi платежi: × 630 × 3 % = 47250 грн. Витрати на управляння та обслуговування виробництва: 10 % вiд суми всiх попереднiх статей 100600,07 грн. Таблиця 2. 6 Розрахунок планової собiвартостi 1 ц молока i 1 голови приплоду 1. Оплата працi 103201 3. Вартiсть кормiв 718350,15 4. Засоби захисту тварин 13230 5. Роботи, послуги 103507,74 Амортизацiя 30500 Поточний ремонт 38449,15 Всього 1126794,1 Вихiд продукцiї: молоко, ц 30952,8 приплiд, гол. 898 Одержано гною, т 7057 Витрати на побiчну продукцiю, грн. 43005 Планова кiлькiсть кормоднiв 229950 Собiвартiсть 1 кормо-дня, грн. 4,7 Планова собiвартiсть 1 гол. Приплоду, грн. 282 Витрати на приплiд, грн. Витрати на молоко, грн. 27,3 Собiвартiсть 1 кормо-дня обчислюється дiленням усiєї суми витрат на утримання основного стада на кiлькiсть кормоднiв. Планову кiлькiсть кормо-днiв визначають множенням середньорiчного поголiв’я на кiлькiсть днiв у роцi. 630 × 365 = 229950днiв. Планова собiвартiсть 1 гол. приплоду знаходиться множення собiвартостi 1 кормо-дня ( грн. ) на 60 4,7 × 60 = 282 грн. Витрати на приплiд: 28 2 × 851 = 239982,0 грн. Таблиця 2. 7 План реалiзацiї молока №п/п Показники Сума 1 Реалiзацiя молокозаводу 2 Кiлькiсть,ц 27442,8 3 Цiна 1 ц молока, грн. 58,22 4 Виручка, грн. 1597719,8 5 Продаж працiвникам господарства 6 Кiлькiсть, ц 5250 7 Цiна 1 ц молока, грн. 45,0 8 Виручка, грн. 236250 9 32692 11 1818046,6 12 Собiвартiсть реалiзованої продукцiї, грн. 892513,44 13 70342,5 Роздiл 3. Перспективи розвитку тваринництва Однiєю iз важливих сфер агропромислового комплексу України є сiльськогосподарське виробництво, розвиток якого спрямований на розв’язання продовольчих проблеми, забезпечення населення якiсними продуктами харчування. Кожна галузь на пiдприємствi розробляється самостiйно i затверджується план економiчного i соцiального розвитку. Цi перспективнi плани пiдприємства заснованi на пошуку оптимального виробництва продукцiї при мiнiмальних затратах працi i засобiв. Вiн повинен бути органiзований з прогнозом розвитку галузей сiльського господарства в районi, зонi, агропромисловому комплексi. Оскiльки головною метою сiльськогосподарського товаровиробника є отримання прибутку, то удосконалення органiзацiї виробництва є однiєю з важливих умов. Для прискорення процесу необхiдно: - покращити кормову базу в господарствi; - дотримуватись строкiв збирання кормових культур i технологiї їх заготiвлi з метою пiдвищення якостi силосу, сiна, сiнажу, коренеплодiв не нижче вимог стандарту І класу. - створювати сприятливi умови для утримання тварин; - використовувати прогресивнi форми органiзацiї працi, створювати сприятливi соцiально-побутовi умови; - спецiалiзацiя i концентрацiя виробництва; - структура ВРХ. Поширення в господарствi нової технологiї вiдтворення молочної худоби можливе на основi застосування перспективних методик: осiменiння, дотримання зоогiгiєнiчного стану примiщень для утримання тварин i їх вигулу. Таблиця 3. 1 План розвитку тваринницької галузi на перспективу 2005-2009рр. СТОВ “Промiнь” Групи тварин Поголiвя, гол Продуктивнiсть, кг 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 Корови 710 717 737 750 759 4050 4070 4100 4150 4500 Нетелi 260 270 275 280 285 - - - - - Молодняк до року 851 860 869 880 889 - - - - - 223 230 239 250 259 - - - - - ВРХ на вирощуваннi та вiдгодiвлi 19 26 33 35 40 - - - - - Таблиця свiдчить, що в 2009 роцi поголiв’я планують збiльшити до 150 голiв, а продуктивнiсть до 4500кг. Таблиця 3. 2. Продуктивнiсть молочного скотарства на перспективу 2005 –2009рр. Показники 2005 рiк 2006рiк 2008рiк 2009рiк 710 717 734 750 759 2. Рiчний надiй на 1 корову, ц 4050 4070 4100 4150 4500 3. Витрати кормiв: -на 1 голову, ц; -на1ц молока,ц. к. од. 189,9 4,3 190 5,8 230 6,0 245 8,1 246 8,5 4. Затрати працi на 1ц молока, люд-год. 0,4 0,5 0,6 0,8 0,8 5. Собiвартiсть 1 ц молока, грн. 27,3 28,5 29,0 30 30,5 75 80 80 95 98 7. Прибуток на 1 ц. Молока, грн. 47,7 51,5 51 65 67,5 35 45 45 48 48 Таким чином в господарствi планується збiльшити поголiв’я корiв до 759 голiв, собiвартiсть пiдвищиться до 30,5 грн. За 1 ц молока, але зросте цiна. запровадження прогресивних технологiй утримання та годiвлi тварин. СТОВ “Промiнь” Лубенського району Полтавської областi спецiалiзується на вирощуваннi тварин молочного напрямку. (24 % в структурi товарної продукцiї). Це стало причиною планування його виробництва. Запланувавши розширене вiдтворення стада i рiчний надiй молока на 1 корову – 4050 кг., отримано в кiнцi року на 647 голiв молочного поголiв’я i 851 голову приплоду. Отримавши запланований вихiд продукцiї, було визначено собiвартiсть 1 ц. Молока. Для цього розрахованi основнi статтi витрат, в тому числi рiчний фонд оплати працi. В результатi розрахункiв ми отримали 27,3 грн. Собiвартостi 1 ц. Молока. Господарство зможе отримати значнi прибутки завдяки висом закупiвельним цiнам. Отже для ефективного функцiонування СТОВ «Промiнь» необхiдно: Зменшити частку кормiв в структурi витрат за рахунок зниження їх вартостi; проводити заходи, що сприяють зниженню собiвартостi продукцiї; полiпшення якостi продукцiї; спецiалiзацiя i концентрацiя виробництва. Список використаної лiтератури 3. Економiка сiльського господарства: П. П. Руснак, В. В. Жебка та iн., За ред. Руснака П. П.: К. – Урожай, 1998 р. – 320 с. 4. Органiзацiя виробництва в с. -г. пiдприємствах за ред. П. С. Березiвського. – Львiв: Українськi технологiї, 2002 р. – 448 с. 6. Органiзацiя виробництва в с. -г. пiдприємствах. Практикум Г. С. Тарасенко, Л. Я. Зрiбняк, М. М. Малиш та iн. Пiд ред Тарасенка Г. С. i Зрiбняка Л. Я. – К. - Урожай, 1993 р. – 224 с. 7. Савчук В. К. Аналiз господарської дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств. К.: Урожай, 1995 – 239 с. 8. Тарасенко Г. С. Курсове i дипломне проектування з органiзацiї сiльського виробництва. К.: Урожай, 1994 – 176с. 9. Шкiльов О. В. Органiзацiя виробництва i пiдприємницької дiяльностi в сiльськогосподарських пiдприємствах. К.: Урожай, 1997 – 336 с.