Проект планування території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської

Проект планування територiї Шевченкiвської сiльської ради Звенигородського району Черкаської МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ КУРСОВИЙ ПРОЕКТ З дисциплiни: «Управлiння земельними ресурсами » « Проект планування територiї Шевченкiвської сiльської ради Звенигородського району Черкаської областi » Виконав: Ст. ЗЕМ 4к \ 1б Перевiрив: Лядова Н.І. ОДЕСА 2010 ЗМІСТ Вступ 1. 1 Загальнi вiдомостi про господарство, клiмат 1. 2 Загальна характеристика рельєфа 1. 3 Гiдрографiя 1. 4 Рослиннiсть 1. 5 Характеристика грунтового покриву. 2. Аналiз земельного фонду в господарствi 2. 1 Земельний фонд України у складi свiтових земельних ресурсiв 2. 2 Земельний фонд як об’єкт ДЗК i його основнi категорiї 2. 3 Вiднесення земель до певних їх категорiй 3. Розподiл земельного фонду за земельною власнiстю 4. Використання земель переданих у власнiсть громадянам 5. Розподiл земель с\г призначення за формуванням господарювання 6. Визначення основних напрямкiв пiдвищення ефективностi використання земельних ресурсiв територiї на перспективу 6. 1 Лiквiдацiя недолiкiв в межах утворених землекористувань. Формування нових землекористувань 6. 2 Розробка заходiв з полiпшення використання земель у межах населених пунктiв 6. 3 Розробка заходiв з пiдвищення ефективностi використання земель, зайнятих виробничими центрами с\г пiдприємств 7. Розробка заходiв з рацiонального використання земель, їх полiпшення i охорони 8. Визначення економiчної ефективностi заходiв з полiпшення використання земель 9. Технiко-економiчнi показники (ТЕП) Висновки Список лiтератури ВСТУП Розвиток продуктивних сил країни, який забезпечує зростання доброботу суспiльства, передусiм визначається рiвнем використання земельного фонду як одного з найважливiших видiв ресурсiв соцiально – економiчного розвитку України. У цьому звязку виняткова роль належить розвитку системи управлiння земельними ресурсами, зорiєнтованої на поєднання загальнодержавних (центру) i регiональних iнтересiв. земельнi ресурси. Вiдповiдно до ст. 14 Конституцiї України, земля є основним нацiональним багатством, що перебуває пiд особливою охороною держави. У найбiльш загальних рисах поняття “управлiння”бiологiчних, соцiальних, технологiчних. Управлiння земельними ресурсами – це дiяльнiсть, спрямована на досягнення поставленої мети, а земельний менеджмент – процес (iнструмент), за допомогою якого досягається ця мета. Ефективнiсть управлiнського рiшення з використання земельних ресурсiв виражається мiрою рацiоналiзацiї землекористування. Пiд рацiональним землекористуванням потрiбно розумiти використання земель згiдно з їх цiльовим призначенням, отримувати максимум продукцiї при мiнiмальних затратах на їх виробництво, не порушуючи навколишнього середовища на вiдповiдному рiвнi розвитку продуктивних сил i земельних вiдносин. затвердження перелiку видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв”. Розкриємо перелiк цих видiв дiяльностi: 3) охорона i рацiональне використання земель; 4) охорона i рацiональне використання мiнеральних ресурсiв; 5) охорона i рацiональне використання природних рослинних ресурсiв; 6) охорона i рацiональне використання ресурсiв тваринного свiту; 7) рацiональне використання та зберiгання вiдходiв виробництва i побутових вiдходiв; 1. 1. 1 Загальнi вiдомостi про господарство, клiмат Господарство розташоване в пiвнiчно-захiднiй частинi Звенигородського району на вiдстанi 45 км вiд районного центру мiста Звенигородського i 56 вiд обласного центру мiста Черкаси. Адмiнiстративним, культурним i виробничим центром господарства є село Шевченкове розташоване в схiднiй частинi землекористування. За даними коректування планових матерiалiв за господарством закрiплена площа 3193,6 га, зокрема рiлля – 2745,0 га, пасовищ – 69,0 га лiсових площ – 62,0 га, болiт 85,0 га, сiнокосiв – 11,0 га, дорогi – 33,2 га, лiсосмуги – 101,4 га, пiд населеним пунктом – 49 га. Територiя господарства знаходиться в дуже теплому центральному агроклiматичному районi Черкаської областi. +27°. Рiчний максимум температури повiтря +38°. Середнiй з абсолютних рiчних мiнiмумiв температури мiнус 19°. Тривалiсть безморозного перiоду 195 днiв. останнi заморожування спостерiгаються в останнiй декадi квiтня. Весна звичайно наступає в березнi. Промерзання грунту за зимовий перiод незначне. Температура грунту на глибинi 30 см не опускається нижче за нуль. Це „говорить про те, що забезпечується нормальна зимiвля сiльськогосподарських культур, у тому числi i ряду цiнних теплолюбивих культур. Дiяльний перiод в життi грунту так само дуже тривалий. Тривала вiдлига взимку приводить до пожвавлення мiкробiологiчних процесiв. Середньорiчна кiлькiсть атмосферних опадiв складає 410 мм (за даними Староказацкой метеостанцiї), а за перiод з температурою вищий 10° - 260 мм. Розподiл опадiв по часах роки нерiвномiрне. Бiльш всього опадiв випадає в червнi-серпнi мiсяцi. Рослини систематично випробовують недолiк вологи - гидротермiчеськiй коефiцiєнт рiвний 0,9. Пануючими напрямами вiтру для всiх сезонiв є пiвденне, пiвденно-схiдне i пiвнiчне. Негативне дiйство вiтрiв на територiї господарства позначається на збiльшеннi швидкостi випаровування вологи з грунту i в збiльшеннi транспiрування у рослин. Найпосушливiшими вiтрами є вiтри схiдного i пiвденно-схiдного напряму, якi якнайменше насищенi водяними парами, тому вiднiмають велику кiлькiсть вологи у грунту i у рослин, завдаючи тим самим великої шкоди сiльськогосподарським культурам. Приведенi агроклiматичнi данi зробили вплив на грунтовий покрив господарства. Клiмат обстежуваної територiї в основному, сприятливий для обробiтку всiх районуючих культур i отримання хороших урожаїв. Основним лiмiтуючим чинником отримання стабiльних урожаїв є посушливiсть. Рельєф, як i клiмат є одним з чинникiв грунтоутворення, багато в чому визначаючим характер грунтового покриву. У геоморфологiному вiдношеннi територiя господарства вiдноситься до Придунайської рiвнини, що є частиною Причорноморської низовини, i представлена широко хвилястим водноерозiйним типом рельєфу. По фiзико-географiчному районуванню територiя землекористування входить в Придунайський терасно-дельтовий район Степової зони, пiвденної степової пiдзони. Основний земельний масив господарства розташований на вододiльному плато, яке з пiвночi на пiвдень перетинається балками i лощинами. Велику частину площi складають платнi i пологi схили крутизною - 0 -3º, незначну площу представляють схили крутизною 3-5° i 5-7°. Характер грунтового покриву знаходиться залежно вiд рельєфу мiсцевостi. Так грунти з повновираженими гумусированими горизонтами залягають на вододiльних плато, еродованi на схилах, в днищах балок залягають намитi грунти. Рельєф робить великий вплив на розподiл атмосферних опадiв, рiвень грунтових вод, що позначається на водному режимi грунтiв, на характерi рослинностi, на ступенi еродованностi\. Якщо рельєф зумовлює перерозподiл клiматичних чинникiв тепла до вологi, обуславлює величини поверхневого стоку i ступiнь ерозiйних процесiв, то грунтоутворуючi породи визначають спрямованiсть процесiв грунтоутворення. Грунтоутворуючi породи на територiї господарства представленi лессами, лессовiдними суглинками, делювiальними вiдкладеннями. Лес - це однорiдна по механiчному складу, карбонатна порода палевого кольору, вiдносно добре вiдсортована водопроникна, iз сприятливими, капiлярними властивостями. Пористiсть лесу складає до 50%. Характерною особливiстю лессiв є переважання в гранулометричному складi фракцiї крупного пилу (34,72%) i збагачування мулом (32,10%). Наявнiсть карбонатiв кальцiю в лессах обумовлюють закрiплення органiчної маси, що розкладається, коагулює гумусне з'єднання. Вiд чого грунти, що сформувалися на лессах володiють хорошою структурою високою поглинювальною здатнiстю. Лесси не засоленi легкорозчинними солями i не оглеєнi. Грунти, що сформувалися на лессах характеризуються однорiдним за профiлем механiчним складом. У даному господарствi лесси на плато тяжкосуглинистого механiчного складу. 1. 3 Гiдрографiя В процесi грунтоутворення беруть участь грунтовi води, залягаючi на глибинi 4-6 м. При глибшому заляганнi води на процеси грунтоутворення не впливають. Глибина залягання грунтових вод знаходиться в тiсному зв'язку характером рельєфу i лiтологичеськiм складом порiд, що беруть участь в геологiчнiй будовi територiї. На плато грунтовi води залягають глибоко i не беруть участi в процесi грунтоутворення. По днищах балок, де рiвень грунтових вод глибше 10 м утворюються чорноземи намитi. Мiсцями грунтовi води засоленi воднорозчинними солями. 1. 4 Рослиннiсть В даний час природна рослиннiсть збереглася лише на дiлянках незручних для освоєння i представлена: пирiєм, м'ятлiком, шавлiєю, ромашкою, полином, деревiєм, кураєм. Ранньою весною, коли в грунтi досить вологи звичайно розвивається рання рослиннiсть, яка у серединi липня засихає i на змiну їй з'являється iнша ксерафiтна рослиннiсть, вузьколiстнi злаки з рясним рiзнотрав'ям. На орних дiлянках рослиннiсть зустрiчаєте у виглядi бур'янiв, серед них березка польова, осот, лобода, щерiца, жовтий буркун, прутка польова, курай, сурiпиця. З деревно-чагарникової рослинностi в лiсосмугах виростають: акацiя бiла, ясен, акацiя жовта, клен польовий, клен татарський, абрикоса, вишня, черешня. ; В результатi взаємодiї клiмату, рельєфу, грунтоутворуючих порiд i природної рослинностi сформувався грунтовий покрив, який пiд впливом господарської дiяльностi людини зазнав деякi змiни. 1. 5 Характеристика ґрунтового покриву Згiдно агроґрунтовому районуванню територiя господарство iменi XXI з'їзду КПРС вiднесена до лiсостепу Приднiпровського. На пiдставi польового обстеження i лабораторних аналiзiв видiлено 5 грунтових рiзниць. Нижче приведена номенклатура грунтiв порядковi номери яких є шифрами, позначеними на грунтовiй картi. Таблиця 1. Номенклатурний список ґрунтiв Шифри Назва 1 2 1. – 59е Чорноземи звичайнi могутнi малогумуснi Чорноземи звичайнi могутнi малогумуснi слабосмитиє 3 – 4. Чорноземи звичайнi могутнi малогумуснi карбонатнi середньозмитi крупнопильовато-тяжелосуглiнiстиє на лессах. 7. Чорноземи намитi. 12. Лугово-чорноземнi ґрунти на сучасному делювiї Чорноземи звичайнi могутнi розвивалися пiд запоною разнотравно-степової трав'янистої рослинностi. Роль трав'янистої рослинностi в утвореннi цих грунтiв полягає у тому, що пiд її впливом розвивається дерновий процес, внаслiдок чого грунт збагатить гумусом, що складається головним чином з гумiнових кислот. Гумус формується як за рахунок надземної частини рослин так i за рахунок їх кореневої системи. Дерновий процес грунтоутворення протiкав за участi грунтових вод. Бiдна рослиннiсть з короткою кореневою системою сухiсть повiтря i перiодичне зволоження не дають можливiсть накопичити багато перегною, тому грунти малогумуснi, змiст гумусу не перевищує 4%. Природний процес грунтоутворення в чорноземних грунтах iстотно змiнюється при залученнi їх в сiльськогосподарське використовування, що обумовлене систематичною механiчною обробкою грунтiв, змiною рослинностi, застосуванням добрив. Чорноземи звичайнi на територiї господарства представлена чорноземами звичайними могутнiми малогумусними крупкопильовато-тяжкосуглiнiстими на лессах (шифр 1). Сформувалися на вододiлах, де поверхня бiльш менш рiвна, поверхневий стiк незначний або його зовсiм немає, грунтовi води залягають глибоко. Це найродючiшi грунти, характеризуються сприятливими агрономiчними властивостями, могутньою гумусированною частиною профiлю до 110см. гумус як чинник поглинювальної здатностi грунту. Не менш значна роль гумусу у формуваннi агрономiчно цiнної водомiцної структури, а звiдси витiкає, що гумус є важливим чинником пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур. Показники Водно-фiзичних властивостей дають можливiсть судить про характер водного режиму грунтiв, здатнiсть їх акумулювати вологу зокрема доступну, продуктивно використовувану рослинами. Еродованi чорноземи звичайнi могутнi На схилах поширенi еродованi грунти, серед яких виявленi слабо-, средне- i сильнозмитi види. Пiд ерозiєю грунтiв розумiють руйнування грунтiв i знос продуктiв руйнування водою i вiтром. при ухилi 1-2°. Площинна ерозiя - найпоширенiший вид водної ерозiї i разом з тим найбiльш небезпечний, оскiльки вона протiкає непомiтно i часто виявляється лише тодi, коли значна частина родючого гумусного шару змитi i починає пiдорюватися нiжележащий малородючий перехiдний горизонт. Ерозiоннi процеси викликають iстотнi змiни фiзико-хiмiчних i водно-фiзичних властивостей, масштаб їх залежить вiд iнтенсивностi i тривалостi змиву. Вже на вузьких єрозiонно-небезпечних плато 0-10 i схилах крутизною 1-2°, 2-3° i 3-5° в результатi площинної ерозiї утворилися чорноземи звичайнi могутнi малогумуснi слабозмитi крупнопильовато-тяжелосуглiнiстi (шифр 2). Слабозмитим рiзновидам властивi тi ж морфологiчнi ознаки, що i незмитим аналогам, вiдрiзняються лише меншою потужнiстю гумусированной частини профiлю (74-90 см) через часткову смитостi власне гумусного горизонту (не бiльш половину). Змiст гумусу в шарi 0-20 см варiює в межах 3,10-3,63%. Скипають вiд 10% розчину солоної кислоти не менше нiж з 30см, з глибиною карбонатность збiльшується на глибинi 45-55 см - 8,50% на глибинi 70-80см - 11,25%. Реакцiя грунтового розчину на поверхнi близька до нейтральної 6,57, а на глибинi зсовується у бiк лужної - 7,16. На схилах крутизною 3-5° i 5-7°, рiдше за 1-2° i 2-3° градусiв залягають середньозмитi грунти. Середньозмитi види представленi чорноземами звичайними могутнiми малогумусними карбонатними середньозмитi пiсчанисто-середньосуглiнiстими (шифр 3) i чорноземами звичайними могутнiми малогумусними карбонатними середньозмитими крупнопильовато-тяжкосуглiнiстими (шифр 4). Інтенсивний поверхневий стiк приводить до змиву бiльшої частини або всього гумусного горизонту, потужнiсть профiлю коротшає до 62см. До орного залучається гумусированний перехiдний горизонт, змiст гумусу зменшується до 2,46% в шарi 0—20 см (розрiзи 1,33). Ерозiйнi процеси обумовленi не тiльки зменшенням гумусу з поверхнi, але i зменшенням його запасiв в пiвметровому шарi в порiвняннi з незмитими аналогами. У мiру змиву, погiршуються i водно-фiзичнi властивостi, зменшується влагообеспеченiсть, оскiльки до фiльтрацiї до випаровування приєднується до поверхневий стiк, на частку якого пiд час злив доводиться 20-30% декiлька обважнює об'ємна i питома вага, збiльшується польова вологоємнiсть, знижується коефiцiєнт вологовiддачi. Чорноземи намитi i лугово-чорноземнi грунти. У лощинах i балках, де акумулюється мiлкозем, що змивається з схилiв, видiленi чорноземи намитi крупнопильовато-тяжкосуглiнiстi (шифр 6). Грунтовi води залягають глибше 6 м i участi в грунтоутвореннi не приймають. Проте умови зволоження тут дещо кращi, нiж на грунтах схилiв, завдяки акумуляцiї атмосферних опадiв, що стiкають з прилеглих схилiв. Лугово-чорноземнi ґрунти представленi ґрунтами пiд шифром 8- лугово-чорноземнi крупнопильовато-тяжкосуглiнiстi. Вони вiдносяться до дернового типу грунтоутворення, протiкаючому в умовах перiодичного впливу грунтових вод залягаючих на глибинi 3-5 м. Профiль лугово-чорноземних грунтiв морфологiчно в основних рисах близький до профiлю чорноземiв намитих, проте, особливi гiдрологiчнi умови додають йому помiтну глєєватость нижнiх горизонтiв - наявнiсть сизих i охристих плям в почвообразующей породi. По механiчному складу лугово-чорноземнi грунти крупнопильовато-тяжелосуглiнiстиє (фiзичної глини 45,28%- крупно- пил 44,54%, розрiз № 70). '• Оптимальнi умови для оранки (стиглiсть грунту) наступає при станi вогкостi, приблизне рiвнiй вогкостi завиває рослин. Для весняного боронування, передпосiвної обробки, посiву оптимальнi умови для оранки створюються при вогкостi близької до польової вологоємностi. Вищеописанi морфологiчнi i агрономiчнi данi чорноземiв звичайних могутнiх малогумусних характеризуючих їх як високородючi грунти. 2. Аналiз земельного фонду в господарствi 2. 1 Земельний фонд України у складi свiтових земельних ресурсiв Площа України складає 50,4 млн. га або 0,5% свiтових земельних ресурсiв. Із загальної площi > 6,9% складає сiльськогосподарськi угiддя, iз них: - лiсовi площi складають 17,2 %; - iншi угiддя 13,4 %. До оброблюваних земель вiдносяться: рiлля i багаторiчнi насадження. Європа займає 3,6 % свiтових ресурсiв: Азiя 20,5 %; Африка 22,7 %; Австралiя Океанiя 6,4 %; СНГ 16,6 %. В Європi площа сiльськогосподарських угiдь – 47,8 %, iз них: - оброблювальних земель 29,7 %; - лiсiстiсть 32,8 %. Порiвняно з Європою розоренiсть в 2 раза бiльше, а лiсiстiсть в 2 раза менша. До площi с\г угiдь (Америка) трошки бiльше 30 %. Оброблюваньнi землi – 10 %. Лiсiстiсть бiльше 40 %. Територiя України вiдноситься до однiєї з найбiльш освоєних земель с\г. Продуктивнiсть с\г земель в 2 раза нижче нiж в країнах Європи. На територiї України находиться 1/3 свiтових запасiв чорноземiв. В природньому вiдношеннi територiя України дiлиться на 7 природних зон: - полiсся, яке займає 19,5 % територiї України; - лiсостеп, найбiльша прородна зона 33,3 % територiї України; - пiвнiчний i центральний степ 26,7 % територiї України; - пiвдений степ 13,7 % територiї України; - гiрський Крим 1,3 %; - Карпати 5 %; Розоренiсть територiї по зонi не рiвномiрна. В Полiссi площа с\г угiдь – 15,1 %, а лiси – 39,8 %. В Лiсостепу площа с\г угiдь – 36 %, а площа лiсiв – 25,6 %. Пiвнiчний i центральний степ – с\г угiддя складають 13 %. Гiрський Крим – 0,9 %, а лiсiв – 2,8 %. Карпати – 2,6%, лiсiв – 17%. Низини Карпат – 0,5%, лiсiв – 0,8%. Найбiльша розоренiсть степовiй зонi, так як на нiй найменша лiсiстiсть. Найбiльша лiсiстiсть складає Карпати i Гiрський Крим, пiсля чого йде зона полiсся. Забезпеченiсть земельними ресурсами на душу населення – не рiвномiрна. Найменша забезпеченiсть – 0,37 га в Закарпатськiй областi. Найбiльша забезпеченiсть с\г угiддями на 1 мешканця спостерiчається в лiсостеповiй i степовiй зонах, а найменша в низинах Карпат. А це саме накладає свiй вiдбиток на використання земельних ресурсiв i їх розподiл мiж галузями суспiльного виробництва. На використання земельних ресурсiв великий вплив має не тiльки наявнiсть земельних угiдь, а також залягання корисних копалин. Якщо взяти Донецька, до них вiдноситься трошки менше 40%, а Харкiвська область має забезпеченiсть на душу населення в 2 рази бiльше. 2. 2 Земельний фонд як обєкт ДЗК i його основнi категорiї Методологiчними основами державного земельного кадастру є Конституцiя України, яка проголошує, що земля України є обєктом власностi українського народу, основним нацiональним багатством i перебуває в особливою охороною держави. Крiм Конституцiї України методологiчними основами являються Земельний Кодекс України, укази президента України, декрети i постанови Кабiнету Мiнiстрiв, методичнi вказiвки на виконання земельно-кадострових робiт, працi вчених-класикiв. Земельний Кодекс України складається з 10 роздiлiв, 37 глав, 212 статей. В статтi 18. Розповiдається про склад земель. 1. до земель України належать усi землi в межах її територiї, в тому числi острови та землi, зайнятi водними обєктами, якi за основним цiльовим призначенням подiляються на категорiї. 2. Категорiї земель України мають особливий правовий режим. 3. Україна за межами її територiї може мати на правi державної власностi земельної дiлянки, правовий режим яких визначається законодавством вiдповiдної країни. 1) землi сiльськогосподарського призначення; 2) землi житлової та громадської забудови; 3) землi природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення; 4) землi оздоровчого призначення; 5) землi рекреацiйного призначення; 6) землi iсторико-культурного призначення; 7) землi лiсогосподарського призначення; 8) землi водного призначення; 9) землi промисловостi, транспорту, звязку, енергетики, оборони та iншого призначення. Категорiї земель характеризують розподiл земельного фонду мiж галузями суспiльного виробництва i з другої сторони характеризують цiльове призначення використання земель. Категорiї земель можуть бути у всiх формах власностi i використовуватись в усiх формах господарювання. 2. 3Вiднесення земель до певних їх категорiй До земель сiльськогосподарського призначення вiдноситься всi цi землi, якi наданi для с\г виробництва. До них вiдносяться землi с\г пiдприємств рiзних форм власностi, форм господарювання, землi пiдсобних господарств – промислових та iнших категорiй земел, землi наданi для ведення особистих пiдсобних господарств, наданi для створення товариств – садiвничих, огородних i iнших, тобто всi тi землi, якi використовуються для вирощування виробництва с\г продукцiї. Землi для вирощування с\г продукцiї можуть використовуватися прямо або косвено. До земель житлової та громадської забудови належать земельнi дiлянки в межах населенного пункту, якi використовуються для розмiщення житлової забудови, громадських будiвель i споруд, iнших обєктiв загального користування. До них вiдносяться земельнi дiлянки наданi для будiвництва обслуговування жилого дому, для будiвництва кооперативних житлових будiвель i споруд, гаражно-будiвельних кооперативiв, а також для розмiщення багатоквартирних житлових будинкiв. До земель природного призначення вiдносяться землi, що мають особливу природноохоронну, екологiчну, наукову, естетичну, рекреацiйну та iншi цiннiсть. До них включаються природнi заповiдники, нацiональнi природнi парки, бiосфернi заповiдники, регiональнi ландшафнi парки, заказники, памятки природи, геологiї, заповiднi урочища, а також штучностворенi обєкти, такi як ботанiчнi сади, тендрологiчнi парки, зоологiчнi парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва. До земель оздоровчого призначення належать землi, що мають природньо-лiкувальнi властивостi, що використовуються або можуть використовуватись для профiлактики захворюваннь i лiкування людей. До земель рекреацiйного призначення належать землi,якi використовуються для вiдпочинку людей, туризму, проведення спортивних заходiв, до них слiд вiднести – земельнi дiлянки зелених примiських зон, зелених насаджень населеного пункту, земельнi дiлянкизайнятi будинками вiдпочинку, пансiонатiв, обєктами фiзкультури, спорту, туризму, туристично-оздоровчих таборiв, будинкiв рибалок та мисливцiв, дитячi будинки вiдпочинку, а також землi наданi для дачного будiвництва. До земель iсторико-культурного призначення належать землi, на яких розташованi iсторико-культурнi заповiдники, музеї-заповiдники, меморiальнi парки, меморiальнi кладовища, могили, iсторичнi або меморiальнi садиби, будинки, споруди i памятнi мiсця, повязанi з iсторичними подiями, городища-кургани, давнi поховання, памятнi скульптури, наскальнi зображення, поля давнiх битв, залишки фортець, дiлянки iсторико-культурного шароукрiплень, виробництва шляхiв, каналiв, архiтектурнi ансанблi, iсторичнi центри, квартали, площi, залишки стародавньої архiтектури, споруди цiвiльної, промислової та вiйськової архiтектури, культурнi архiтектури народного зодчества, сабово-парковi комплекси, фонова забудова. До земель лiсового фонду зеленими насадженнями в мiстах населенного пункта, не вiднесенi до приридньо-заповiдних земель, захисними лiсосмугами на землях с\г призначення, вздовж залiзничих i шосейних дорог, каналiв, рiчок, водоймищ, окремими деревами, групами дерев, чагарниками, якi мають природноохоронне або промислове значення. Усi насадження дiляться на двi групи – до першої групи вiдносяться: лiси, чагарники, якi мають продоохоронне значення – це захиснi лiсосмуги, зеленi зони, iншi насадження в малолiсистiй зонi; до другої групи вiдносяться лiсовi насадження, якi мають промислово-господарське призначення або використання. Землi лiсового фонду можуть перебувати в державнiй, комунальнiй i приватнiй власностi. На землях державної власностi створюються i функцiонують державнi лiсогосподарськi пiдприємства. На землях комунальної власностi створюються комунальнi лiсогосподарськi пiдприємства, використання лiсових насаджень комунальної приватної власностi обовязкового узгоджуються зi службою охорони лiсiв, мiнiстерством лiсового господарства. До водного фонду належать землi зайнятi морями, рiчками, озерами, водосховищами, iншими водними обєктами, болотами, а також островами, прибрежними захисними смугами вздовж морiв, рiчок та навколо водойомiв, гiдротехнiчними спорудами, пiдканалами, а а також землями вiдведеними до них береговими слугами водних шляхiв. Землi водного фонду можуть перебувати в державнiй, комунальнiй i приватнiй власностi, використання земель водного фонду вiдбувається пiд контролем служби охорони мiнiстерства водного господарства. На землях державної, комунвльної власностi створюються вiдповiдно пiдприємства водного господарства державнiй i комунальнiй, а також рибаловецькi пiдприємства усiх трьох форм власностi. До земель промисловостi належать наданi для розмiщення експлуатацiї основних, пiдсобних i допомiжних будiвель i споруд промислових гiрничодобувних, транспортних та iнших пiдприємств, їх пiдїздних шляхiв, iнженерних мереж, адмiнiстративно-побутових будiвель та iнших споруд. Землi промисловостi можуть перебувати в державнiй, комунальнiй i приватнiй власностi. Надання земель промисловостi проводиться згiдно проекту в розмiрах передбачених нормативами, надання земель до гiрничої промисловостi проводиться тiльки пiсля повернення ранiше використованих земель i проведення на них рекультивацiї. Таблиця 1. Розподiл земельного фонду за цiльовим призначення № п\п Категорiї земель Площа, га Питома вага, % 1 Землi сiльськогосподарського призначення 2959,6 92,7 2 Землi житлової та громадської забудови 49,0 1,5 3 Землi природно-заповiдного та iншого прородоохоронного призначення - - 4 Землi оздоровчого призначення - - 5 Землi рекреацiйного призначення - - 6 Землi iсторико-культурного призначення - - 7 Землi лiсогосподарського призначення 62,0 1,9 8 Землi водного фонду 123,0 3,9 9 Землi промисловостi, транспорту, звязку, енергетики, оборони та iншого призначення - - 3193,6 100 Висновок: Пiсля розподiлу земельного фонду за цiльовим призначенням можна зробити висновок, про те, що дане господарство займає 3193,6 га з них обстежуються чотири категорiї земель. Найбiльшу частину займає категорiя сiльськогосподарського призначення 2959,6 га – 92,7 %. 2. 4 Розподiл земель сiльськогосподарського призначення по основним видам угiдь сiльськогосподарської науково-дослiдної та навчальної дiяльностi, розмiщення вiдповiдної виробничої iнфраструктури або призначенi для цих цiлей. - сiльськогосподарськi угiддя (рiлля, багаторiчнi насадження, сiножатi, пасовища та перелоги); - несiльськогосподарськi угiддя. Сiльськогосподарськi угiддя: Рiлля Сади – це земельна дiлянка зайнята плодовими насадженнями, яка постiйно обробляється вiдповiдно до технологiчних умов i використовується для виробництва продукцiї плодiвництва. Виноградники Горiхо-плiднi – це земельнi дiлянки зайнятi горiхо-плiдними насадженнями (грецький горiх, фундук, мендаль), якi використовуються для виробництва горiхiв. – це земельнi дiлянки зайнятi ягiдними насадженнями, якi систематично обробляються використовуються для вирощування ягiдних культур (малина, смородина рiзних вiдтiнкiв). Тутовi Маточники Крiм маточникiв є винограднi шкiлки – це виноградна дiлянка, яка використовується в системi сiвозмiн для вирощування виноградних сажiнцiв. – земельна дiлянка, яка використовується в системi спецiальної сiвозмiни для вирощування посадочного матерiалу плодових, ягiдних i горiхо-плодових насаджень. – це земельна дiлянка з природим або штучним травостоєм розмiщена в елементах гiдрографiчної мережи i використовується для сiнокосiння. Сiножатi можуть бути покращенi – на яких проводиться корiнне або поверхневе покращення шляхом руйнування або знищення iснуючої дарнини та полiпшення травостою, на них шляхом пiдсiву травосумiшi або посiву травосумiшi. Пiдсiв травосумiшi- поверхневе покращення, а посiв травосумiшiв – корiнне покращення. Пасовища – це земельнi дiлянки iз природним або штучним травостоєм, якi розмiщаються на корiнних схилах гiдрографiчної мережi, а також плододiльних просторах i систематично використовуються для випасу тварин. Пасовищi, як i сiножатi можуть бути чистими, покращеними, чагарниками, рiдколiссям. Покращення пасовищ здiйснюється аналогiчно сiножатям. Таблиця 2. Розподiл земель сiльськогосподарського призначення по основним видам угiдь № п\п Види угiдь Площа, га 1. - рiлля - сiнокоси - сад 2704 69 11 41 91,2 2,4 0,4 1,4 84,7 2,2 0,3 1,3 2. Іншi землi: - дороги - лiсосмуги 33,2 101,4 1,1 3,5 1,0 3,2 Всього: 2959,6 100 92,7 Висновок: Із розподiлу земель сiльськогосподарського призначення по основним видам угiдь можна зробити висновок, те що бiльшу частину територiї сiльської ради займає сiльськогосподарськi угiддя – рiлля – 2704 га. 3. Розподiл земельного фонду за земельною власнiстю Кожен має право володiти, користуватися i розпоряжатися своєю власнiстю, результатами своєї iнтелектуальної, творчої дiяльностi. Право приватної власностi набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися обєктами права державної та комунальної власностi вiдповiдно до закону. Нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi. Право приватної власностi є порушним. Все це сказано в статтi 41 Конституцiї України. А в роздiлi 3 “Права на землю” в главi 14 “Право власностi на землю” стаття 78 розповiдає змiст права власностi на землю. 1. Право власностi на землю – це право володiти, користуватися i розпоряджатися земельними дiлянками. 3. Земля в Українi може перебувати у приватнiй, комунальнiй та державнiй власностi. Землi, якi належать на правi власностi територiальним громадам сiл, мiст, є комунальною власнiстю. У комунальнiй власностi перебувають усi землi в межаж населених пунктiв, крiм земель приватної та державної власностi, а також земельнi дiлянки за їх межами, на яких розташованi обєкти комунальної власностi. Територiальнi громади набувають землю у комунальну власнiсть у разi: · Передачi їм земель державної власностi; · Прийняття спадщини; · Придбання за договором купiвлi-продажу, дарування, мiни, iншими цивiльно-правовими угодами; · Виникнення iнших пiдстав, передбачених законом. Територiальнi громади сiл, селищ, мiст можуть обєднувати на договiрних засадах належнi їм земельнi дiлянки комунальної власностi. Управлiння зазначеними земельними дiлянками здiйснюють районнi або обласнi ради. державних адмiнiстрацiй та државних органiв приватизацiї щодо земельних дiлянок, на яких розташованi обєкти, якi пiдлягають приватизацiї, вiдповiдно до закону. До земель державної власностi, якi не можуть перебувати у комунальнiй власностi, належать: · Землi атомної енергетики та космiчної системи; · Землi пiд водними обєктами загальнодержавного значення; · Земельнi дiлянки, якi використовуються для забезпечення дiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв, iнших органiв державної влади, Нацiональної академiї наук України, державних галузевих академiй наук; · Земельнi дiлянки, якi закрiпленi за державними професiйно-технiчними навчальними закладами; · Земельнi дiлянки, закрiпленi за вищими закладами державної форми власностi; та законсервованi обєкти. До земель державної власностi, якi не можуть перебуватись у приватну власнiсть, належать: · Землi атомної енергетики та космiчної системи; · Землi пiд державними залiзницями, обєктами державної власностi повiтряного i трубопроводного транспорту; · Землi оборони; передбачено законом; · Землi лiсогосподарського призначення, крiм випадкiв, визначеним цим Кодексом; · Землi водного призначення, крiм випадкiв, визначеним цим Кодексом; · Земельнi дiлянки, якi використовуються для забезпечення дiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв, iнших органiв державної влади, Нацiональної академiї наук України, державних галузевих академiй наук; · Земельнi дiлянки зон вiдчуження та безумовного вiдселення, що зазнали радiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи; · Земельнi дiлянки, якi закрiпленi за державними професiйно-технiчними навчальними закладами; Держава набуває права власностi на землю у разi: · Вiдчуження земельних дiлянок у власникiв з мотивiв суспiльної необхiдностi та для суспiльних потреб; · Придбання за договорами купiвлi-продажу, дарування, мiни, iншими цивiльно-правовими угодами; · Прийняття спадщини; · Передачi у власнiсть державi земельних дiлянок комунальної власностi територiальними громадами; Громадянин, зацiкавлений у приватизацiї земельної дiлянки, яка перебуває у його користуваннi, подає заяву до вiдповiдної районної, Київської чи Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї або сiльської, селищної, мiської ради за мiсцезнаходженням земельної дiлянки. Таблиця 3. Розподiл земельного фонду за земельною власнiстю Форма власностi Площа, га Державна 185,0 5,8 49,0 1,5 2959,6 92,7 Всього: 3193,6 100 Висновок: Пiсля розподiлу земельного фонду за земельною власнiстю можна сказати, що землi подiленi на три форми власностi, це державна, яка становить 185,0 га, комунальна – 49,0 га i приватна – 2959,6 га. 4. Використання земель переданих у власнiсть громадянам Громадянам України – членам фермерських господарстр передаються безоплатно у приватну власнiсть наданi їм у користування земельнi дiлянки у розмiрi земельної часки (паю) члена сiльськогосподарського пiдприємства, розташованого на територiї вiдповiдної ради. Змлi фермерського господарства можуть складатися iз: · Земельнi дiлянки, що належать на правi власностi фермерському господарству як юридичнiй особi; · Земельнi дiлянки, що належать громадянам – членам фермерського господарства на правi приватної власностi; · Земельнi дiлянки, що використовується фрмерським господарством на умовах оренди. Громадяни України можуть мати на правi власностi та орендувати земельнi дiлянки для ведення особистого селянського господарства. Використання земель особистого селянського господарства здiйснюється вiдповiдно до закону. Земельнi дiлянки, призначенi для садiвництва, можуть використовуватись для закладання багаторiчних плодових насаджень, вирощування сiльськогосподарських культур, а також для зведення необхiдних будинкiв, господарських споруд тощо. Землi загального користування садiвницького товариства є його власнiстю. До земель користування садiвницького товариства належать земельнi дiлянки, зайнятi захисними смугами, дорогами, проїздами, будiвлями i спорудами та iнших обєктами загального користування. Використання земельних дiлянок садiвницьких товариств здiйснюється вiдповiдно до закону та статутiв цих товариств. Для приватного пiдсобного господарства – забезпечення своїх працiвникiв продукцiєю. Таблиця 4. Використання земель переданих у власнiсть громадянам № п\п Площа, га Питома вага вiд с\г земель, % Питома вага вiд загальної площi, % 1 Для ведення сiльськогосподарських, фермерських господарств 31,0 1,05 0,9 2 Для приватного пiдсобного господарства 27,0 0,9 0,8 3 Присадибнi 5,0 0,2 0,2 4 Колективне садiвництво 41,0 1,4 1,2 5 Дачне - - - Всього: 104,0 3,6 3,1 Висновок: Землi господарства “Вавiлон” потрiбно використовувати за призначенням i переданi у власнiсть громадянам, що i було зроблено, а саме для ведення сiльськогосподарських, фермерських господарств – 31,0га, для приватного пiдсобного господарства – 27,0га, присадибнi – 5,0га i колективного садiвництва – 41,0га. 5. Розподiл земель с\г призначення за формуванням господарювання Землi сiльськогосподарського призначення можна подiлити за формуванням господарювання. А саме: · Приватно – оренднi · ТОВ · АТ · С\г кооперативи · Іншi с\г формування В моєму завданнi розглядаються приватно – оренднi, ТОВ, АТ i с\г кооперативи. Розподiл земель с\г призначення за формуванням господарювання № п\п Форми господарювання Площа, га Питома вага с\г земель, % 1 Приватно – оренднi 52 1,8 2 ТОВ 38 1,3 3 АТ 37 1,3 4 19 0,8 5 Іншi с\г формування - - 146 5,2 Висновки: Землi сiльськогосподарського призначення дiляться на приватно – оренднi, якi займають площу – 52 га, ТОВ – 38 га, АТ – 37 га i с\г кооперативи – 19 га. 1. Ступiнь освоєнностi землi: К = Пс. г. / Пс. г. + Пр. Де: Пс. г. Пр. – площа резервних земель, якi можуть бути уведенi. К = 2959,6/ 2959,6+ 142 = 0,95 Пр. = Пл. ф. + П + П Пр. = 62,0 + 11,0+ 69,0 = 142,0 2. Коефiцiєнт розореностi: Кр. = Пр. / Пс. г. Де: Пр. Пс. г. – площа сiльськогосподарських угiдь. Кр. = 2704,0 / 2959,6 = 0,91 6. Визначення основних напрямкiв пiдвищення ефективностi використання земельних ресурсiв територiї на перспективу 6. 1 Знищення недолiкiв в межах утворених землекористувань. Формування нових землекористувань З метою рацiонального використання земельних ресурсiв на територiї Шевченкiвської сiльської ради необхiдно детально вивчити i дослiдити наявнiсть рiзних недолiкiв, якi негативно впливають на ефективне використання земель даної територiї. У зовнiшнiх межах територiї можуть бути рiзнi недолiки: зламанiсть суходiльних меж, серезсмужжя, вкраплення, вклинювання до сусiдньої територiї. запис. Данi заносяться в таблицю 6 стосовно недолiкiв даної територiї. Найменування господарства Недолiки Шляхи виправлення Територiя сiльської ради У зовнiшнiх межах територiї господарства можуть бути рiзнi недолiки, а саме кривi межi господарства, чересмужжя, зламанiсть суходiльних меж. Щоб вирiшити свої недолiки по господарству потрiбно їх виправити. Якщо при вiдсутностi недолiкiв або неможливостi їх виправлення (по природним причинам) робиться запис. Щоб виправити границi потрiбно зрiзати i додати дiлянку для зручностi експлуатацiї меж господарства. Розвиток ерозiйних процесiв, наявностi ярiв. Мелiоративнi заходи. Заболоченiсть Мелiоративнi заходи. Висновок: пiд час проведення аналiзу на територiї Шевченкiвської сiльської ради були знайденi недолiки, а саме: заболоченiсть, розвиток ерозiйних процесiв, наявностi ярiв i кривi межi господарства. Для усунення цих недолiкiв рекомендується: мелiоративнi заходи i зрiзка i додавання грунту на земельнi дiлянки для зручностi експлуатацiї меж господарства. На основi вивчення особливостей територiї вносяться пропозицiї зi створення нових форм господарювання. При рекомендацiї по створенню нових сiльськогосподарських пiдприємств слiд передбачати їх спецiалiзацiю, звязок з населеними пунктами, забезпеченiсть шляхами загального користування i iнше. При цьому можна орiєнтуватися на встановленнi середнiх розмiрах сiльськогосподарських пiдприємств, що склалися на територiї України. · Для приватно – орендних i приватних пiдприємств – 1735 га; · Для акцiонерних товариств – 2838 га; · Для сiльськогосподарських кооперативiв – 2519 га; · Для селянських (фермерських господарств) - 348 га; Рекомендуємi новi форми господарювання Найменування сiльськогосподарських пiдприємств i населених пунктiв Приватно – орендне пiдприємство 1 1286,7 с. Шевченкове, ПОП “Мрiя” 1 398,5 с. Шевченкове, ФГ “Козак” 1 341,6 с. Шевченкове, СГ “Луч” 1 1166,8 с. Шевченкове, ТОВ “Зоря” Висновок: Користуючись нормативами для степової зони, враховуючи площi господарства на територiї Шевченкiвської сiльської ради я рекомендую такi форми господарювання: 1) Приватно – орендне пiдприємство з площею – 1286,7 га; 2) Фермерське господарство – 398,5 га; 3) Селянське господарство – 341,6 га; 4) Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю – 1166,8 га. 6. 2 Розробка заходiв з полiпшення використання земель у межах населених пунктiв Високий рiвень соцiально-економiчного розвитку села є основною умовою продовольчого та сировинного забезпечення держави, її економiчної незалежностi. Для сталого розвитку села необхiдно, по – перше встановити розвиток сiльського розселення. Прiоритетнiсть соцiального розвитку села i агропромислового комплексу обєктивно випливає з виняткової значущостi та незамiнностi вироблюваної продукцiї сiльського господарства у життєдiяльностi людини i суспiльства, з потреби вiдродження селянства як господаря землi, носiя моралi та нацiональної культури. Виходячи iз змiн соцiально – економiчної основи розвитку села, був визначений новий напрямок удосконалення сiльського розселення. Вiн закрiплений в законi “Про прiорiтет соцiального розвитку села i агропромислового комплексу в народному господарствi України”, прийнятому Верховною Радою 15 травня 1992 року, та заключається в тому, що в Українi зберiгається система поселення, котра не залежить вiд розвитку i мiсцезнаходження сiльських населених пунктiв. Для виявлення залишкiв площ в населених пунктах з метою трансформацiї їх у сiльськогосподарськi угiддя, визначимо розрахункову площу i зрiвняємо з фактичною площею, позначеною на картографiчних матерiалах. Площа дiлянки громадських установ розраховується за iснуючими нормативами. При чисельностi населення: - до 50 чол – 80 м2 2 / люд; 2 / люд; - вiд 1000 до 2000 – 50 м2 - бiльше 2000 – 40 м2 / люд. Данi по населеним пунктам беруться зi звiтiв i заносяться в таблицю 8. Таблиця 8. Порiвняльнi показники фактичної i розрахункової площi сiльських населених пунктiв. № п/п Назва землекористування Найменування Н. П. Чисельнiсть населення Кiлькiсть сiмей Площа присадибних дiлянок Площа Н. П. на поточний рiк Площа дiлянки гром установ, га Площа незабудованих дiлянок Розрахункова площа, га Вiдхилення вiд фактичної площi Всього, га м2 м2 /люд + - 1. с. Шевченкове 400 чол 114,0 5,0 га 49,0 1225,0 2,4 0,37 1,1 7,81 41,19 Отже, проводячи аналiз даної таблицi слiд зазначити, що вiдхилення розрахункової вiд фактичної площi знаходиться в нормi, тобто 41,19 га. N p = Nf * K , Де, N p – прогнозуєма чисельнiсть населення , чол; Nf - фактична кiлькiсть населення, чол.; K – . N p = 150 * 1,17 = 175,5 N p = 130 * 1,17 = 152,1 К = 1 + (Р ± V / 100 ) Р – процент природного приросту населення (1,4 – 1,6%) V – процент мiграцiї населення (+ 0,5; + 1,0%) К – коливається у межах 1,16 – 1,18. При визначеннi площi присадибних дiлянок можна орiєнтуватись на норми в Земельному кодексi. Функцiональний тип населеного пункту визначається згiдно наступного групування: · районнi центри; · кустовi центри; · центри сiльськогосподарських пiдроздiлiв; · галузевi центри; · центри дрiбногрупових обєднань; · центри фермерських господарств. Пiсля чого складається баланс територiї, який записується в таблицю 9. Таблиця 9. Плануємий баланс територiї населених пунктiв. № п/п Функцiрнальний тип Площа населеного пункту, га У тому числi Питомi показники, м2 /люд Фактична Розрахункова Присадибнi землi, га Незабудованi дiлянки, га Вулицi, проїзди, га Виробничi споруди, га Присадибних дiлянок 1. Фермерське господарство 49,0 8,55 5,0 2,4 0,37 0,47 0,31 1500,0 877,0 В результатi складання плануємого балансу територiї населених пунктiв можна зробити висновок, що питомi показники знаходяться в нормi. В таблицi я привела детальну характеристику площi населеного пункту Шевченкове. Прiорiтетнiсть розвитку соцiальної сфери села та агропромислового комплексу забезпечується змiною структури iнвестицiй в народному господарствi, переорiєнтацiєю промислового виробництва на їх потреби, зростанням обсягiв капiталовкладень i матерiально – технiчних ресурсiв. В моєму курсовому проектi даний населений пункт з недостатнiм благоустроєм на основi вивчення Закону України “Про прiорiтетнiсть соцiального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарствi” склала в таблицi 10, в якої внесла плануємi заходи стосовно розвитку даного населеного пункту. Приведу деякi аспекти (теоретичнi) згiдно з вищевказаного закону. Прiорiтетнiсть соцiального розвитку села та агропромислового комплексу забезпечується державою шляхом здiйснення таких органiзацiйно – економiчних i правових заходiв: - створення необхiдної ресурсної бази для всебiчного задоволення виробничих потреб i розвитку соцiальної iнфраструктури; - змiни державної iнвестицiйної полiтики, зокрема спрямування iнвестицiй на першочергове створення матерiально – технiчної бази по виробництву засобiв механiзацiї, хiмiзацiї, переробної промисловостi, будiвельної iндустрiї для агропромислового комплексу з метою полiпшення його соцiально – економiчного становища i наукового забезпечення та соцiальних умов життєдiяльностi трудових колективiв; - надання агропромислових товаровиробникам права вiльного вибору форм власностi i напрямiв трудової та господарської дiяльностi, повної власностi на результати своєї працi. Будiвництво в сiльськiй мiсцевостi обєктiв освiти, охорони здоровя, культури i спорту, водопроводiв, каналiзацiйних систем та споруд, мережi газо- i електропостачання, шляхiв, обєктiв служби побуту. На основi цих та iнших законодавчих даних складаю таблицю 10. Таблиця 10. Заходи з вiдродження i подальшого розвитку малих сiльських населених пунктiв. № п/п Найменування населеного пункту Кiлькiсть населення Основнi заходи На поточний рiк Пiдвищення рiвня благоустрою Розвиток народних промислiв 1. с. Шевченкове 400,0 57,0 Покращення газопроводу, каналiзацiї Розвиток риболовства, державнi iнвестицiї в розвиток садiвництва Покращення дорожньої мережi, реконструкцiя Отже, в населеному пунктi Шевченкове необхiдно провести реконструкцiю i покращення дорiг, здiйснити пiдвищення рiвня благоустрою, iнвестицiї в розвитку садiвництва, а також мiсцевi i державнi капiталовкладення. 6. 3 Розробка заходiв з пiдвищення ефективностi використання земель, зайнятих виробничими центрами с\г пiдприємств Рацiональне розмiщення виробничих комплексiв i їх облаштування дає суттєвий вплив на iнтенсивнiсть використання не лише безпосередньо зайнятих обєктами земель, а й на всю площу с/г угiдь, бо вони є їх виробничими центрами. Тому розробка заходiв по вдосконаленню розмiщення таких обєктiв має важливе значення стосовно пiдвищення ефективностi використання продуктивностi земель даного населеного пункту. Виробничий центр сiльськогосподарського пiдприємства – це комплекс виробничих i складських будiвель, споруд i примiщень, обєднаних єдиним технологiчним процесом, енергетичними засобами та iнженерними комунiкацiями. в господарствах виробничих обєктiв: їх сучасного стану, потужностi, просторового розмiщення, забезпеченостi пiдїздами. На основi такого аналiзу робиться висновок про сучасний стан обладнання, розмiщення та функцiонування виробничих центрiв i комплексiв сiльськогосподарських пiдприємств та господарств. Таблиця 11. Умовнi нормативнi площi для пiдприємств. № п/п 2 / розр. один Потрiбна площа, га 1 Цегляний завод 3 млн. шт 5000 1,5 2 5 млн. шт 5000 2,5 3 Карєр для добутку пiска 75 т/добу 400 3,0 4 Райветлiкарня 1 обєкт 5000 0,5 5 Райагрохiмкомбiнат 200 т/змiну 100 2,0 6 1 обєкт 20000 2,0 7 Майстернi по пот. ремонту 1 обєкт 12000 1,2 8 Пункт первинної переробки молока 5000 0,5 9 Маслобiйня 1 обєкт 4000 0,4 10 Забiйний пункт 3000 0,3 11 Комбiкормовий цех 3000 0,3 12 Овочеконсервний завод 1 обєкт 4000 0,4 Таблиця 12. Порiвняльнi показники фактичної i розрахункової площi, зайнятої виробничими центрами сiльськогосподарських пiдприємств. Назва с/г пiдприємства № виробничого центру на планi Фактична площа, га Питома площа на 1 розд. од., м2 /кв Розрахункова площа, га Вiдхилення вiд фактичної площi + - Приватно – орендне пiдприєм. 1 Майстерня по кап. ремонту 1 обєкт 2,0 20000 2,0 0 2 Олiйня 1 обєкт 0,2 4000 0,4 -0,2 3 Карєр для видобутку пiска 75 т/добу 1,5 400 3,0 -1,5 Сiльське господ. 4 1 обєкт 1,0 20000 2,0 -1,0 5 Майстерня по кап. ремонту 1 обєкт 1,5 20000 2,0 -0,5 Товариство з обмеж. вiдпов. 6 Майстерня по кап. ремонту 2,0 20000 2,0 0 7 Майстерня по кап. ремонту 1 обєкт 0,5 20000 2,0 -1,5 В данiй таблицi я охарактеризував фактичну i розрахункову площi, якi зайнятi такими виробничими центрами, як майстернi по капремонту, карєром i олiйнею. На данiй територiї Звенигородського району Черкаської областi не iснують тваринницькi комплекси i ферми. Таблиця 14. Розвиток виробничих центрiв i комплексiв на територiї. Вид центру, комплексу № на планi Потужнiсть Розрахункова площа, га Площа, га iснуюча реконструкцiя будiвництво с. Шевченкове Майстерня по кап. ремонту 1 1 обєкт 2,0 - - 2,0 Олiйня 2 0,4 - - 0,2 Карєр для видобутку пiска 3 3,0 1,5 - - Майстерня по кап. ремонту 4 1 обєкт 2,0 1,0 - - 5 1 обєкт 2,0 - - 1,5 Майстерня по кап. ремонту 6 2,0 - - 2,0 Майстерня по кап. ремонту 7 1 обєкт 2,0 0,5 - - по капремонту, карєр для видобутку пiска. Таблиця 15. Проектуємi заходи з полiпшення просторових умов виробничих центрiв i комплексiв. Назва Н. П. Виробничий центр, комплекс № на планi Проектуємi заходи Пiдїзди, м Захист вiд газiв Майстерня по кап. ремонту 1 450,0 - - - Олiйня 2 50,0 - - - Карєр для видобутку пiска 3 950,0 0,34 - - Майстерня по кап. ремонту 4 760,0 0,28 - - Майстерня по кап. ремонту 5 2250,0 - - - Майстерня по кап. ремонту 6 4550,0 - - - 7 - - - Висновок: основною метою складання даної таблицi є вiдображення даних стосовно прийняття проектних рiшень щодо проектування захисних лiсонасоджень, пiдїздiв, обєктiв захисту вiд стоку та газiв. Транспортна мережа сiльських районiв автомобiльний транспорт займає ведуче положення. Значна частина сiльських дорiг в Українi знаходяться в незадовiльному станi. Вони, як правило не мають твердого покриття, гнсвоєчасного ремонтування. Постає гостра необхiднiсть покращення дорожньої мережi в сiльських населених адмiнiстративних районах. Внутрьогосподарськi дороги подiляються на чотири групи: 1. дороги, що зєднують населенi пункти i виробничi центри з сiвозмiнними масивами (магiстральнi дороги господарського призначення); Таблиця 16. Забезпеченiсть територiї дорогами i їх стан № п/п Категорiї дорiг Пункти звязку Протяжнiсть по територiї, км Тип покриття Технiчний стан 1 2 3 4 5 6 1 Республiканська - - - - 2 Обласна - - - - 3 Районна м. Звенигородка 3,1 незадовiл. 4 Внутрьогосподарська Мiсцеве господарств. 0,48 асфальт задовiльна 5 Внутрьогосподарська Мiсцеве господарств. 0,08 асфальт 6 Мiсцеве господарств. 0,26 задовiльна 7 Мiсцеве господарств. 0,39 асфальт задовiльна 8 Внутрьогосподарська Мiсцеве господарств. 0,03 асфальт Проводячи аналiз даної таблицi, можна сказати, що на територiї забезпеченiсть дорогами задовiльна, але стан деяких з них знаходяться у незадовiльному станi. Необхiдно провести реконструкцiю районної дороги, яка зєднує с. Шевченкове та м. Звенигородка. Протяжнiсть даної дороги становить 3,1 км. При розробцi проекту завжди вирiшуються питання розвитку дорiг з твердим покриттям першої i другої групи. На пiдставi аналiзу стану дорiг на територiї розробила заходи з розвитку дорожньої мережi. Данi оформляються у формi таблицi 17. Таблиця 17. Заходи з розвитку дорожньої мережi № п/п Назва дiлянки дороги Протяжнiсть, км Плануємi заходи Потрiбна територiя, га реконструкцiя Гiдна для використання 1. 3,1 - 3,1 - 1794,0 6,9 Отже, необхiдно провести заходи з реконструкцiї районної дороги, яка має асфальтне покриття загальною протяжнiстю 3,1 км. Сума коштiв, яку необхiдно вкласти в плануємий захiд – 1794,0 тис. грн. потрiбна територiя складає 6,9 га. При проектуваннi дорiг або реконструюваннi iснуючих, використовуємо нормативнi данi, представленi в таблицi 18. Таблиця 18. Умовнi нормативнi данi з будiвництва i реконструювання дорожньої мережi. № п/п Показники Дороги районного (мiсцевого) значення Мiжсiльськi дороги загального користування 1-ої групи 1 Вартiсть (тис. грн.) Будiвництво Реконструкцiя 350 - 400 250 – 300 150 – 200 75 – 100 50 - 70 40 – 50 2 Ширина смуги вiдводу, м 20 – 22 18 - 20 14 - 16 12 - 14 7. Розробка заходiв з рацiонального використання земель, їх полiпшення i охорони Екологобезпечне використання земельних ресурсiв, ефективне вiдтворення родючостi грунтiв i забезпечення на цiй основi ресурсо – екологiчної безпеки життєдiяльностi людини належать до прiоритетних напрямкiв сучасностi. Це зумовлена тим, що майже всi земельнi ресурси України охопленi гострою системною кризою, в в результатi чого держава зазнає великих економiчних, соцiальних i екологiчних збиткiв, завдається непоправної шкоди здоровю населення країни, пiдривається її генофондi, зрештою, iснує серйозна загроза iснуванню людської цивiлiзацiї. На пiдставi опрацьованого матерiалу розробляємо заходи з рацiонального використання земель, дослiджуємо територiї, котрi потребують проведення покращення, зрошення, осушення, залiснення схилiв та днищ ярiв, рекультивацiї порушених земель, здiйснення трансформацiї, яка в свою чергу передбачає переведення одного виду угiдь в iнший i так далi. Слiд звернути особливу увагу на те, що прийняття рiшення стосовно проведення того чи iншого заходу має обовязково базувались на результатах польових обстежень конкретної територiї. Резервом земельних ресурсiв для сiльськогосподарського освоєння можуть бути: - залежi; - заболоченi землi; - не рекультивованi землi, використанi для розробки корисних копалин; - лiснi i болотнi землi; - чагарники. Резервом за рахунок викорчовування чагарникiв являються землi, придатнi для сiльськогосподарського використання. З цiєї площi слiд вiдняти площу чагарникiв грунтозахисного i водоохоронного призначення. Лiси в межах вивчаємої територiї повиннi бути повнiстю збереженi, якщо заслiсненiсть її не перевищує 35 – 40% для лiсової зони 20 – 25%, для лiсостепової зони, 10 – 15% для степової зони (величина оптимальної залiсненостi). При вiдсотку залiсненостi, що перевищує оптимальну, потенцiальними резервами для сiльськогосподарського освоєння можуть бути площi не покритi лiсом, а також експлуатуємi лiси 2 – 3 групи. текстовiй частинi. Таблиця 19. План заходiв з полiпшення використання земель. № п/п Найменування територiї Заходи Розкорчування чагарникiв Зрошування рiллi Осушення болiт 1 ПОТ - - 15,3 0,05 - 2 СГ - - - - - 3 ФГ - - 22,2 - - 4 ТОВ - - - - - Висновок: для полiпшення використання земель я планую здiйснити: залiснення ярiв площею 0,05га, осушення болiт - 37,5га. Для сiльськогосподарського освоєння можуть бути також використанi виявленi залишки площ виробничих центрiв i населених пунктiв. вiдповiдати вихiдним. Таблиця 20. План трансформацiї земель з метою пiдвищення ефективностi їх використання. № п/п Найменування угiдь Площа, га Заходи з полiпшення використання земель Площа пiсля трансформацiї Розкорчування чагарникiв Осушення болiт Зрошування рiллi Залiснення ярiв Рекультивацiя Розкорчовування багаторiчних насаджень Засипка ярiв Освоєння залиш. площ, га НП Вироб. центрiв 1 Рiлля - +37,5 - - - - - - - 2741,5 2 Сiножатi 11,0 - - - - - - - - - 11,0 3 Пасовища 69,0 - - - - - - - - - 69,0 4 Багаторiчнi насадження 41,0 - - - - - - - - - 41,0 2825,0 2862,5 5 Лiсосмуги 101,4 - - - - - - - - - 101,4 6 Болота 85,0 - -47,5 - - - - - - - 47,5 7 Лiса 62,0 - - - - - - - - - 62,0 8 49,0 - - - - - - - - - 49,0 9 Дороги 33,2 - - - - - - - - - 33,2 10 Пiд водоймами 38,0 - - - - - - - - - 38,0 Всього: 368,6 321,1 3193,6 3193,6 Із даної таблицi можна сказати, що основною метою трансформацiї земель є пiдвищення ефективностi їх використання. Площа с/г земель пiсля трансформацiї збiльшилася на 37,5 га за рахунок осушення болiт. Вся площа земель с/г призначення Шевченкiвської сiльської ради лишилися незмiнна – 3193,6га. Для оцiнки ефективностi заходiв з полiпшення використання земель застосовується такий показник, як строк окупностi. Вiн розраховується за формулою: Тф = (К / П2 – П1 ) + n Тф - К – сума капiтальних вкладень; П2 – П1 ; n – строк здiйснення заходiв. Тн = 1 / Ен Тн – нормативний строк окупностi; Ен – абсолютна економiчна ефективнiсть, що встановлюється по галузi директивно (0,15 – 0,18). При Ен = 0,15 Тн = 1 / 0,15 – 6,7 рокiв Ен = 0,18 Тн Якщо одержаний фактичний строк окупностi менше нормативного (Тф < Тн ), заходи економiчно ефективнi. Якщо одержаний фактичний строк окупностi бiльше нормативного (Тф > Тн ), заходи економiчно не ефективнi. Таблиця 21. Економiчна ефективнiсть плануємих заходiв. № п/п Заходи по полiпшенню використання земель Площа освоєн. дiлян., га Сума капiталовкладень, тис. грн. ЧП пiсля пров. зах, тис. грн. Фактичний строк окупностi, рiк Нормативний строк окупностi, рiк 1 Розкорчування чагарникiв - - - - - - - 2 37,5 13125,0 5,63 543 0,42 7,3 3 Залiснення ярiв - - - - - - - 4 - - - - - - - Аналiзуючи дану таблицю можна зробити висновок, що економiчна ефективнiсть плануємих заходiв в цiлому задовiльна. Для розрахунку використовуємо слiдуючi умовнi нормативи: І. Умовна вартiсть проведення заходiв на 1 га площi: 1. розкорчування чагарникiв 120-180 грн.; 2. осушення болiт 350-400 грн.; 3. зрощення угiдь 450-500 грн.; 4. рекультивацiя 600 – 800 грн.; 5. полiпшення пасовищ 150 грн. 2. чагарники 20-30 грн.; 3. пасовище 90-100 гнр.; 4. сiнокiс 130-140 грн.; 5. рiлля богарна 450-500 грн.; 7. багаторiчнi насадження 600 грн.; 8. угiддя в НП 270-300 грн. 9. Технiко-економiчнi показники (ТЕП) Служать звичайно для обєктивної оцiнки розробляємих заходiв i прийнятих рiшень. Враховуючи цiльовий характер проведеної роботи – планування рацiонального використання i охорони земель у районi, їх потрiбно обмежувати вiдповiдним перелiком показникiв у склад яких цiлеспрямовано включити слiдуючи: 2) розподiл в абсолютному i вiдносному значеннi сiльськогосподарських земель по формам господарювання; 3) розподiл в абсолютному i вiдносному значенi сiльськогосподарських земель по основним угiддям; 4) об’єми запланованих заходiв з полiпшення земель; 5) площа земель водоохоронного, землеохоронного, санiтарно-гiгiєнiчного i iншого призначення в абсолютному i вiдносному вирахуваннi. В конкретних умовах в залежностi вiд необхiдностi даний перелiк ТЕП по використанню i охорони земель можу бути розширений. ВИСНОВКИ В результатi виконання курсового проекту я дослiдив особливостi територiї Шевченкiвської сiльської ради i самої територiї. Було встановлено, що всього за радою закрiплено 3193,6 га землi. Розподiл земельного фонду за формами власностi свiдчить про те, що в приватнiй власностi знаходиться найбiльше земель сiльської ради, а саме – 2959,6га. Для ведення фермерського господарства передано у власнiсть громадянам – 31,0 га, що складає 1,05% вiд сiльськогосподарських земель i 0,9% вiд загальної площi. Для ведення приватного пiдсобного господарства передано у власнiсть громадянам – 27,0 га, що складає 0,9% вiд сiльськогосподарських земель i 0,8% вiд загальної площi. Для ведення колективного садiвництва передано у власнiсть громадянам – 5,0 га, що складає 0,2% вiд сiльськогосподарських земель i 0,2% вiд загальної площi. Всього передано у власнiсть громадянам 104,0га, що вiдповiдно становить 3,6% та 3,1%. Також на територiї ради були створенi новi форми господарювання, а саме: 3) селянське господарство “Луч” – 341,6 га; 4) товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю “Зоря” – 1166,8 га. Далi були розрахованi показники фактичної i розрахункової площi села Шевченкове, котрi показали, що вiдхилення вiд фактичної площi знаходиться в нормi. – землевпорядникiв. Список лiтератури 2 – 4. 2. Земельний Кодекс України. Київ, 2001.