Консервативні методи лікування в гінекології

Консервативнi методи лiкування в гiнекологiї КОНСЕРВАТИВНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ В ГІНЕКОЛОГІЇ Вiддiлення консервативної гiнекологiї призначене для надання спецiалiзованої лiкувальної допомоги хворим iз патологiєю жiночих статевих органiв, яка не потребує оперативних втручань. Основними завданнями середнього медичного персоналу вiддiлення консервативної гiнекологiї є створення лiкувально-охоронного режиму для хворих з позитивним психотерапевтичним впливом, проведення медикаментозної терапiї, виконання лiкувальних процедур. ЛІКУВАЛЬНО-ОХОРОННИЙ РЕЖИМ ТА ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ Для досягнення ефекту в лiкуваннi хворих необхiдне дотримання лiкувального режиму, особливостi якого визначає лiкар для кожної хворої iндивiдуально, а реалiзацiю забезпечує середнiй медичний персонал. Лiжкового режиму повиннi дотримуватись хворi iз гострими запальними процесами статевих органiв та загостреннями хронiчних процесiв. Пiсля лiквiдацiї гострих явищ постiйне перебування у лiжку не є обов'язковим, хвора переводиться на загальний (палатний) режим. Хворим майже з усiма гiнекологiчними захворюваннями впродовж гострої стадiї рекомендоване утримання вiд статевого життя. Фiзична праця, навiть домашня робота, пiдняття вантажiв також протипоказанi. з боку кишечника, частiше запори, тому функцiю товстої кишки потрiбно регулювати, зокрема, вiдповiдною дiєтою: їжа повинна бути багата на клiтковину, мiстити достатню кiлькiсть овочiв та фруктiв, варто вживати сухофрукти, курагу, iнжир, чорнослив. Якщо таке харчування не призводить до впорядкування дiяльностi шлунково-кишкового тракту, вдаються до застосування проносних засобiв (сенни, крушини) або до очисних клiзм. Якщо захворювання супроводжується анемiєю, для вiдновлення запасiв залiза в органiзмi слiд вживати продукти з високим вмiстом вiтамiнiв та мiкроелементiв: фруктовi та ягiднi соки (зокрема, з моркви, буряка), гранати, чорну смородину, м'ясо та печiнку. Медична сестра, що працює у вiддiленнi консервативної гiнекологiї, повинна стежити за функцiєю сечового мiхура хворої. При запальних процесах, пухлинах, що тиснуть на матку, сечопуск буде прискореним. Випадiння матки часто супроводжується затримкою сечовипускання, спорожнення сечового мiхура можливе лише за умови вправлення матки. Медичний персонал повинен враховувати цi особливостi, стежити за частотою сечопуску в таких хворих та при необхiдностi застосовувати катетеризацiю сечового мiхура. За показаннями кiлькiсть випитої та видiленої рiдини вимiрюють та вiдмiчають на спецiальнiй картцi в iсторiї хвороби. ЛІКУВАННЯ ТЕПЛОМ ТА ХОЛОДОМ Лiкування холодом використовують при необхiдностi створення локальної гiпотермiї тканин. Дiя холоду викликає звуження судин i забезпечує протизапальний, болезаспокiй­ливий та гемостатичний ефект. Найчастiше холод застосовують з метою рефлекторного скорочення матки при маткових кровотечах, пiсля вишкрiбання стiнок порожнини матки. Мiхур з льодом обгортають рушником i прикладають до нижньої частини живота на 15-20 хв., при потребi дiю холоду повторюють через 30-40 хв. Інколи вдаються до введення льоду у вагiну або пряму кишку. Для цього наповнюють льодом пробiрку, вмiщують її в новий презерватив i вводять у пiхву на 15-20 хв. Такий спосiб крiотерапiї сповiльнює циркуляцiю кровi в зонi охолодження, забезпечує мiсцевий гемостатичний ефект, зупиняє розвиток гематом при травмах, зменшує пiсляоперацiйний набряк. При захворюваннях нирок, сечового мiхура та кишечника використання холоду протипоказане. У гiнекологiчнiй практицi застосовують i термотерапiю -лiкування теплом. Дiя тепла знижує тонус гладенької мускулатури матки, маткових труб, i тим сприяє зменшенню больових вiдчуттiв. Найпростiший спосiб термотерапiї - грiлка. Грiлку наповнюють водою, що має температуру 40-50"С, у жодному разi не окропом, особливо коли йдеться про зiгрiвання хворих при ознобi, пiсля значної крововтрати, у хворих пiсля операцiї, це важливо для попередження опiкiв. Протипоказанi тепловi процедури при гострих запальних процесах, кровотечах iз статевих шляхiв, що тривають, пухлинах статевих органiв. Для мiсцевої розсмоктуючої та болезаспокiйливої дiї використовують зiгрiваючi компреси. До хворого мiсця прикладають серветку з кiлькох шарiв марлi, змочену спиртом, розведеним водою 1:1, далi — шар компресного наперу або церати, поверх якого для збереження тепла прикладають вату або махровий рушник. Компрес фiксують бинтом. СПРИНЦЮВАННЯ Одним iз найбiльш розповсюджених методiв лiкування запальних процесiв пiхви та шийки матки є спринцювання та зрошення пiхви. Лiкувальний ефект дає механiчна, хiмiчна та термiчна дiя води чи лiкувального розчину на стiнки пiхви. При спринцюваннi використовують меншу кiлькiсть розчину, час процедури менший та менший тиск, що створюється на стiнки органа, нiж при зрошеннi. Слiд пам'ятати, що спринцювання -лiкувальна, а не гiгiєнiчна процедура, її проводять лише за певними показаннями. Зрошення або iригацiя — процедура, що полягає у промиваннi пiхви великою кiлькiстю рiдини (10-12 л). Здiйснюється з обтурацiєю виходу з пiхви спецiальним пристроєм з двома отворами, через один з яких вода надходить у вагiну, а через iнший витiкає, тому створюється певний тиск на її стiнки (рис. 44). Це рефлекторним шляхом впливає на метаболiчнi процеси в органах малого таза. Для зрошення використовується мiнеральна вода. Цей метод переважно призначають при санаторно-курортному лiкуваннi. Мета вагiнального спринцювання — розчинення та механiчне вимивання з пiхви патологiчного вмiсту, мiсцевий вплив лiкарських речовин на стiнки пiхви та шийку матки, чим досягається санацiя пiхви. Теплова дiя розчину на шийку матки сприяє розсмоктуванню запальних iнфiльтратiв у малому тазу. Показаннями до проведення процедури є запальнi захворювання пiхви та шийки матки (кольпiт, ендоцервiцит), ерозiя шийки матки, запальнi процеси придаткiв матки, хронiчний пельвiоперитонiт iз наявнiстю злук, параметрит у стадiї розсмоктування. Спринцювання протипоказанi Технiка спринцювання. Процедуру проводять на гiнекологiчному крiслi або на кушетцi, вдома — в лiжку у горизонтальному положеннi хворої. Пiд таз хворої пiдкладають судно. Використовують кухоль Есмарха мiсткiстю 2 л. Перед використанням кухоль та трубку ополiскують окропом. Наконечник стерилiзують кип'ятiнням. У кухоль наливають лiкувальний розчин (фурацилiн, розчин перманганату калiю, хлоргексидину бiглюконату, ротокану, рекутану, румазолону, настiй ромашки, нагiдок, шавлiї, кори дуба, розчин питної соди або морської солi). Його температура повинна бути 37-3 8"С при теплих спринцюваннях i 40-45о та вводять наконечник у пiхву на глибину 8-10 см. Тривалiсть процедури не менш 10 хв. Лiкування проводять щоденно, на курс — 5-20 процедур. Для лiкування вульвiтiв у дiвчаток та у хворих похилого вiку, особливо при дiабетi, кольпiтiв у гострiй стадiї використовують сидячi ванночки з настоями лiкарських рослин: ромашки, шавлiї, календули або з розчином перманганату калiю чи фурацилiну. Температура ванночки не повинна перевищувати 38-40о С. Основнi препарати, що використовуються для спринцювань: # Rp.: Sol. Kalii permanganatis 0,1% 100 ml D. S. По 1 чайнiй ложцi на 1 л води для спринцювання. # D. S. По 1 столовiй ложцi на 1 л води для спринцювання. # Rp.: Microcidi 100 ml D. S. Для спринцювання розвести в 200 мл води. # D. S. Вагiнальнi iнстиляцiї по 100 мл 2 рази на день протягом 10-15 хв. # Rp.: Sol. Chinosoli 5% 100 ml D. S. По 2 столовi ложки на 1 л води для спринцювання. # Rp.: Vagotili 250 ml D. S. По 1 чайнiй ложцi на 1 л води для спринцювання. # Rp.: Sol. Chlorophyllipti spirituosae 1% 100 ml D. S. По 1 столовiй ложцi на 1 л води для спринцювання. Вагiнальнi ванночки застосовують, коли необхiдно створити умови для тривалого впливу невеликої кiлькостi лiкувального розчину на шийку матки та стiнки пiхви. Вони показанi при кольпiтi, ендоцервiцитi, ерозiї шийки матки. Технiка ваi iнальної ванночки. В пiхву вводять двостулкове дзеркало Куско, розкривають його i фiксують у розкритому станi. Наливають лiкувальний розчин. Першу порцiю одразу зливають, наливають наступну. Хвора притримує дзеркало так, щоб розчин не виливався. Тривалiсть процедури — 10-15 хвилин. Розчин виливають. Пiсля ванночки вводять тампон iз лiкувальною маззю або лiнiментом. ВАГІНАЛЬНІ ТАМПОНИ або пiхви при. випадiннi матки. Основнi речовини, якi застосовують для лiкування тампонами: емульсiя синтомiцину, масло шипшини, мазь Вишневського, тетраборат натрiю з глiцерином, риб'ячий жир, мазь iз солкосерилом. В умовах санаторно-курортного лiкування використовують тампони з лiкувальними грязями. Тампони виготовляють iз вати, перев'язують марлевою смужкою довжиною 10 см, щоб можна було без затруднень витягти тампон за вiльний кiнець. Можна використати тампакс. Тампон просочують великою кiлькiстю лiкарської речовини, призначеної лiкарем. Перед введенням тампона доцiльно провести вагiнальну ванночку або спринцювання для видалення патологiчного вмiсту вагiни, щоб мазь чи лiнiмент, яким просякнутий тампон, впливали безпосередньо на слизову пiхви. Пiсля ванночки, не виводячи з пiхви дзеркал, її слизову висушують стерильною ватою, а потiм вводять лiкувальний тампон. Дзеркала виймають iз пiхви так, щоб його не змiстити. Тампон залишається у пiхвi на 12-24 год., пiсля чого хвора сама, потягнувши за марлеву смужку, виймає його. Введення тампонiв проводять щоденно або через день. Основнi препарати, що використовуються для тампонiв: # Rp.: Sol. Chlorophyllipti oleosae 2% 100 ml D. S. Для тампонiв. # Rp.: Metronidazoli 3,0 Ac. ascorbinici 0,6 Retinoli acetatis oleosae 20 000 OD M. D. S. Для тампонiв 2 рази на добу в пiхву. # "Dioxycolum" 30,0 D. S. Для тампонiв. # Rp.: Ung. "Laevosinum" 50,0 D. S. Для тампонiв. # # Rp.: 01. Hippopheae 100,0 D. S. Для тампонiв. # Rp.: Ung. Dalacini 2% 40,0 МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ Антибiотики використовують для лiкування запальних захворювань у гострiй стадiї, у важких випадках вони є визначальним чинником для врятування життя хворої. Ефективнiсть антибактерiальної терапiї визначається правильнiстю її застосування. Принципи антибактерiальної терапiї чи iншого антибiотика. 3. Перед введенням антибiотикiв обов'язковим є проведення проби на iндивiдуальну чутливiсть органiзму хворої до даного антибiотика. 4. Антибiотики слiд вводити, суворо дотримуючись призначень лiкаря щодо дози та часу введення для пiдтримання стабiльної концентрацiї препарату в органiзмi протягом усього курсу лiкування. 5. Дуже важливим є дотримання оптимальних доз i тривалостi курсу антибактерiальної терапiї, оскiльки недостатнє дозування або передчасне припинення введення препарату може призвести до переходу гострого запального процесу в хронiчний або до рецидиву захворювання. 6. При поєднаннi антибiотикiв необхiдно враховувати їх сумiснiсть. 7. Тривалiсть лiкування одним антибiотиком не повинна перевищувати 7-10 днiв. 8. При тривалому вживаннi антибiотикiв можуть виникати порушення нормальних спiввiдношень у мiкробiоценозi статевих шляхiв, що призводить до активiзацiї грибкової флори, тому разом з антибiотиками призначають протигрибковi препарати. 9. При застосуваннi антибiотикiв можливi алергiчнi реакцiї. У такому випадку введення препарату слiд негайно припинити, викликати лiкаря-гiнеколога та анестезiолога для надання вiдповiдної допомоги. 10. При призначеннi антибiотикiв необхiдно звертати увагу на функцiональний стан нирок та печiнки. У гiнекологiчнiй практицi найчастiше використовуються препарати пенiцилiнового ряду (оксацилiн, ампiцилiн, ампiокс, клоксацилiн, флемоксин солютаб), цефалоспорини (І поколiн­ня — цефалотин, цефазолiн; II поколiння - цефуроксим, цефметазол, цефокситин; III поколiння - цефотаксим, цефтизоксим; IV поколiння - цефпiрам, цифепiм; оральнi цефалоспорини - цефалексин), тетрациклiни (тетрациклiн, доксициклiн), амiноглiкозиди (гентамiцин, тобрамiцин, амiкацин), макролiди (еритромiцин, клацид), фторхiнолони (ципрофлоксацин, офлоксацин, норфлоксацин), карбапенеми (тiєнам), нiтроiмiдазоли (метронiдазол), протигрибковi препарати (нiстатин, клотримазол, мiконазол). фiтотерапiя В ГІНЕКОЛОГІЇ У процесi лiкування та реабiлiтацiї хворих iз захворю­ваннями жiночих статевих органiв широко застосовуються препарати, виготовленi з природної сировини — вiдвари, настої, настоянки лiкарських рослин. що часто супроводжують гiнекологiчну патологiю, або при ускладненнях маткових кровотеч — анемiях. Розлади менструальної функцiї Альгоменорея. Для зняття спазму гладкої мускулатури матки i пов'язаного з ним больового синдрому використовують такi лiкарськi рослини: Анiс. 20 г анiсу заливають 100 мл 40% етилового спирту, настоюють, призначають по 20-30 крапель 2-3 рази на день. Календула. 20 г квiтiв заливають 1 склянкою окропу, охолоджують, процiджують, вживають по 1/3 склянки 3 рази на день за 5-7 дiб до початку менструацiї. Рута. Свiжий сiк iз листя рути приймають по 10-20 крапель 2-3 рази на день. Тмiн. 1-2 чайнi ложки товчених плодiв заливають склянкою окропу, настоюють 20 хв., п'ють по 1/4 склянки 3 рази на день. фенхель. Масло фенхеля по 3-5 крапель на грудочцi цукру. Аменорея. Деякi рослини мiстять гормоноподiбнi речовини, що стимулюють функцiю яєчникiв: Хмiль звичайний. 10 г сухих подрiбнених суплiдь хмелю заливають склянкою води, кип'ятять 15-20 хв., випивають за З прийоми пiсля їжi. Аїр болотний. 20 г кореня заливають склянкою окропу, настоюють 20 хв., п'ють по 1/2 склянки 2 рази на день за пiвгодини до прийому їжi. Пижма звичайна. 1 столову ложку суцвiть заливають склянкою окропу, кип'ятять 1-2 хв., охолоджують, процiджують, приймають по 2 столовi ложки тричi на день перед їдою. Полин звичайний. 2 столовi ложки подрiбненої трави заливають склянкою окропу, кип'ятять 1-2 хв., охолоджують, процiджують, приймають по 1 столовiй ложцi тричi на день перед їдою. Рута духмяна. 1-2 столовi ложки подрiбненого листя заливають склянкою окропу, кип'ятять 3-5 хв., охолоджують, процiджують, приймають по 1/3 склянки тричi на день. Дисфункцiональнi матковi кровотечi Арнiка. Настоянку арнiки (галеновий препарат) по 30-40 крапель 3 рази на день. Вiдвар: 6 г подрiбнених квiтiв заливають склянкою окропу, кип'ятять 10 хв., охолоджують, процiджують, приймають по 1 столовiй ложцi тричi на день пiсля їди. Барбарис. Настiй: 1 чайну ложку подрiбненого листя, кори та квiтiв заливають склянкою окропу, охолоджують, процiджують, п'ють по 1 склянцi двiчi на день пiсля їди. Настоянка барбарису (галеновий препарат) по 30-40 крапель З рази на день. Барвiнок малий. 1 столову ложку подрiбненого листя заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хв, охолоджують, процiджують, випивають протягом доби. Водяний перець. Екстракт водяного перцю (галеновий препарат) призначають по 30-40 крапель 3 рази на день. Протипоказаний при гломерулонефритах. Золототисячник. Настiй: 20 г подрiбненої трави заливають склянкою окропу, охолоджують, процiджують, приймають протягом дня. Калина. Настоянку калини (галеновий препарат) призначають по 20-30 крапель 3-4 рази на день. Кропива дводомна. Настiй: 1 столову ложку подрiбненого листя заливають склянкою окропу, настоюють 2 години, охолоджують, процiджують, приймають по 2-3 столових ложки З рази на день. Пастуша сумка. Екстракт пастушої сумки (галеновий препарат) призначають по 30-40 крапель 3 рази на день. Тисячолистник. 1-2 чайнi ложки подрiбненої трави заливають склянкою окропу, кип'ятять 3-5 хв., охолоджують, процiджують, приймають по 1/3 склянки тричi на день. Хвощ польовий. 1 столову ложку подрiбненого листя заливають склянкою окропу, охолоджують, процiджують, приймають по 1/3 склянки тричi на день. Постгеморагiчна анемiя Гранат. Плоди граната або гранатовий сiк по 1/4 склянки З рази на день. Абрикос (курага) як продукт iз високим вмiстом калiю та залiза. Женьшень. У виглядi спиртового настою чи екстракту по 15 крапель на прийом. Морква (сiк) по 1/2 склянки 2 рази на добу. Смородина чорна. Ягоди у свiжому, сушеному виглядi та як варення. Настiй: 1 столову ложку подрiбненого листя заливають 2 склянками окропу, настоюють впродовж ночi, процiджують, приймають по 1/2 склянки 4 рази на день. ФІЗІОТЕРАПІЯ В ГІНЕКОЛОГІЇ Одним iз важливих компонентiв комплексу лiкувальних, профiлактичних та реабiлiтацiйних заходiв при гiнекологiчних захворюваннях є фiзичнi методи впливу на органiзм -фiзiотерапiя. Рiзноманiтнi лiкувальнi фактори, що застосовують для лiкування хворих, подiляють на природнi — отриманi шляхом перетворення одного виду енергiї в iнший - масаж, лiкування за допомогою спецiальних апаратiв. Призначати фiзiотерапевтичнi процедури слiд, дотримуючись певних вимог, а саме: — патогенетичне обгрунтування застосування того чи iншого лiкувального чинника; — послiдовнiсть у призначеннi одного чи рiзних фiзичних факторiв; — чiткий контроль за протипоказаннями до фiзiотерапiї з урахуванням онкологiчної настороженостi; — врахування вiку хворої та наявностi патологiї внутрiшнiх органiв для попередження надмiрного навантаження на органiзм; — доцiльно призначати одночасно рiзнi за дiєю процедури: мiсцевої, рефлекторної та загальної дiї; — неприпустиме одночасне призначення теплових та охолоджуючих процедур; Електротерапiя включає методи лiкування електро­магнiтним полем та його складовими. В основi дiї цих чинникiв лежить поглинання енергiї тканинами з наступним розвитком фiзико-хiмiчних процесiв, що визначають кiнцевий терапевтичний ефект. Методи електролiкування подiляють на контактнi та дистантнi. До методiв лiкування за допомогою постiйного електричного струму належать: дiя безперервного електричного струму - гальванiзацiя (має спазмолiтичний, мiорелаксуючий, протизапальний, седативний та трофiчний ефекти); електрофорез iз медпрепаратами (визначається дiєю речовин, якi вводять); дiя iмпульсного струму -електростимуляцiя (мiонейростимулюючий ефект), (седативний, знеболюючий, спазмолiтичний, трофiчний ефекти), дiадинамотерапiя (мiонейростимулюючий, знеболюючий, судинорозширювальний ефекти), дiя змiнного струму: амплiпульстерапiя (мiонейростимулюючий, трофiчний, знеболюючий, судинорозширювальний ефекти), мiсцева дарсонвалiзацiя (мiсцевий вазореактивний, протизапальний, трофiчний ефекти). СВЧ-терапiя КВ Ч-терапiя (нейростимулюючий, секреторний ефекти). Дiя змiнного електричного поля - УВ Ч-терапiя (мiорелаксуючий, протизапальний, судинорозширювальний ефекти), магнiтотерапiя (гiпокоагулюючий, седативний, iмунокоригуючий ефекти), Свiтлотерапiя - використання з лiкувальною метою свiтла оптичного дiапазону, до якого належить видиме, iнфрачервоне та ультрафiолетове випромiнювання. Лiкувальна дiя свiтлової енергiї визначається довжиною хвилi та iнтенсивнiстю випромiнювання. Видиме випромiнювання через зоровий аналiзатор дiє на нервову систему, активує мiкроциркуляцiю та покращує трофiку тканин, якi опромiнюють. Інфрачервоне випромiнювання має теплову дiю, викликає терморегуляторну реакцiю поверхневої судинної сiтки. Видiлення тепла посилює тканинний обмiн, це призводить до змiни проникностi судин, зниження м'язового тонусу, розсмоктування запального вогнища, активацiї iмунiтету. Основними ефектами є протизапальний, трофiчний та спазмолiтичний. Дiя ультрафiолетового випромiнювання визначається довжиною хвилi. Уф-випромiнювання з довжиною хвилi 320-400 нм викликає утворення меланiну в базальному шарi епiдермiсу, стимулює клiтинний iмунiтет. Середня довжина хвилi (275-320 нм) викликає зниження збудливостi та провiдностi нервових волокон. Випромiнювання з цiєю довжиною стимулює утворення вiтамiну ^у Лазерне випромiнювання, на вiдмiну вiд iнших випромiню­вань оптичного дiапазону, має ряд переваг: високу монохро-матичнiсть, когерентнiсть i направленiсть, а також величезну щiльнiсть енергiї в променi. Лазерне випромiнювання видимого та iнфрачервоного дiапазонiв, проникаючи в тканини, поглинається, викликаючи низку бiологiчних ефектiв, якi також залежать вiд довжини хвилi випромiнювання, його iнтенсивностi та експозицiї. Взаємодiя лазерного променя з будь-якою бiологiчною тка­ниною починається з поглинання однiєї її частини та вiдби­вання iншої частини. Промiнь вiдбивається вiд поверхнi роздiлу мiж середовищами, якi мають рiзнi оптичнi характеристики. В результатi в тканинах змiнюється напрям електричних та магнiтних полiв, фотон квантового випромiнювання лазера поглинається молекулою, спричиняючи ланцюг складних ре­акцiй. Лазерне випромiнювання має протизапальну (регенератор­ну) дiю, при мiсцевому впливi прискорюється змiна фаз запаль­ного процесу: редукується дегенеративно-запальна фаза, при­скорюється перебiг iнших фаз, краще вiдновлюється органо-специфiчнiсть тканини, тому застосування лазера є високо­ефективним при лiкуваннi ран промежини, ерозiй шийки мат­ки, пiсляоперацiйних ран. Випромiнювання лазера покращує мiкроциркуляцiю тканин, є потужним iмуномодулюючим, мем-браностабiлiзуючим та бiостимулюючим засобом. Істотне пiдвищення ефективностi терапевтичної дiї лазера досягається його поєднанням iз постiйним магнiтним полем. Механотерапiя включає в себе рiзнi види масажу, викорис­тання змiни атмосферного тиску (баротерапiя) та ультразвуку. Масаж - метод дозованої механiчної дiї на тiло людини та її внутрiшнi органи за допомогою спецiальних прийомiв, якi виконує людина, що володiє цим методом. При проведеннi масажу виникає подразнення механорецепторiв, що призводить до формування вiдповiдi органiзму у виглядi мiсцевих та за­гальних реакцiй. У зонi дiї вiдбувається покращання крово­постачання тканин, видалення продуктiв аутолiзу клiтин, по­силення кровообiгу та циркуляцiї лiмфи. Прискорюється про­цес розсмоктування iнфiльтратiв, стимулюються трофiчнi про­цеси у внутрiшнiх органах, якi знаходяться в зонi масажу. По­силюються реакцiї неспецифiчного iмунiтету. Масаж можна робити за допомогою спецiальних апаратiв, що генерують механiчнi коливання. Такi процедури покращу­ють кровообiг, активують функцiю внутрiшнiх органiв у вiдповiднiй зонi. Для лiкування хворих iз патологiєю статевих органiв засто­совують також гiнекологiчний масаж, який повинен викону­вати тiльки фахiвець, що досконало володiє цим методом. Ме­тод полягає у безпосереднiй механiчнiй дiї на матку та її при­датки, що сприяє вiдновленню рухомостi, пiдвищенню м'язо­вого тонусу матки, покращанню гемолiмфоциркуляцiї та змiцненню зв'язкового апарата статевих органiв. Баротерапiя - використання атмосферного тиску з лiкуваль­ною метою. Можна використовувати гiпербаричний режим (пiдвищення тиску) та гiпобаричний режим (зниження тиску). Пiдвищення атмосферного тиску призводить до розширення артерiол, посилення кровообiгу, сприяє покращанню оксиге-нацiї тканин та нормалiзує їх трофiку. Гiпербарична оксиге-нацiя стимулює активнiсть дихального центру та органiв кро­вотворення, пiдвищує iнтенсивнiсть тканинного дихання. тканин з рiзними властивос­тями. Механiчна дiя ультразвуку є своєрiдним мiкромасажем тканин. Клiматотерапiя. Клiмат - це багатолiтнiй погодний режим певної мiсцевостi. До поняття "клiматотерапiя" входить лiкувально-профiлактичний вплив на органiзм повiтря, морських купань, сонячних променiв. Аеротерапiя. Лiкування повiтрям використовують у виглядi прогулянок, загальних повiтряних ванн. Лiкувальними чинниками є пiдвищення оксигенацiї органiзму, стимуляцiя функцiї дихальної, серцево-судинної, центральної нервової системи, опорно-рухового апарата, що важливо для жiнок, умови працi яких пов'язанi з гiподинамiєю, яка призводить до застiйних явищ в органах малого таза. Купання в морi (таласотерапiя) - мають загально-змiцнюючий та тонiзуючий вплив на органiзм жiнки завдяки дiї трьох основних факторiв морської води: термiчного, механiчного (гiдромасаж), хiмiчного (в морськiй водi мiстяться iони калiю, натрiю, магнiю, кальцiю, фтору, брому, йоду). Позитивний вплив також має фiзичне навантаження при плаваннi. Гелiотерапiя - дiя прямих сонячних променiв пiдвищує опiрнiсть органiзму до несприятливих факторiв зовнiшнього середовища, має знеболюючий та фiбролiтичний вплив, позитивно впливає на менструальну та секреторну функцiї жiнки. Основна бiологiчна роль у дiї на органiзм належить ультрафiолетовому випромiнюванню, яке викликає фотохiмiчнi реакцiї, що мають як мiсцевий (еритема з наступною пiгментацiєю даної дiлянки), так i загальний вплив. Протипоказана клiматотерапiя, зокрема, сонячнi ванни, хворим iз пухлинами статевих органiв, схильним до маткових кровотеч, iз порушенням функцiї кори наднирникiв та щитовидної залози, при органiчних захворюваннях серця та нервової системи. » синдромi, виснаженнi та недокрiв'ї, пiсля перенесених операцiй на статевих органах як останнiй етап реабiлiтацiї. При лiкуваннi хворих на гiнекологiчнi захворювання найчастiше використовують хлоридно-натрiєвi, йодобромнi, сiрководневi та радоновi води. Сiрководневi води показанi при хронiчних запальних процесах жiночих статевих органiв, iнфантилiзмi, гiпофункцiї яєчникiв, деяких формах безплiддя. Протипоказаннями до бальнеотерапiї гострi та пiдгострi процеси генiталiй, туберкульоз статевих органiв^'Лiкування сiрководневими ваннами проводять на курортах Немирiв та Синяк (Україна), Мацеста, Сочi (Росiя). Радоновi ванни мають аналгезуючу та протизапальну дiю, знижують рiвень естрогенiв, нормалiзують функцiю щитовидної залози. Протипоказанi вони при наявностi злукового процесу в малому тазу, фiбромiомi матки, генiтальному ендометрiозi] Радоновi ванни застосовують на курортах Хмельник, Миронiвка, Знам'янка, Бiла Церква (Україна), П'ятигорськ (Росiя). Грязелiкування — один з основних методiв санаторно-курортного лiкування, який широко використовується в гiнекологiї. Хiмiчнi та фiзичнi властивостi лiкувальних грязей мають десенсибiлiзуючу, розсмоктуючу та протизапальну дiю, покращують функцiю яєчникiв, реологiчнi властивостi кровi та енергетичне забезпечення органiзму. Основними курортами України, де застосовують грязелiкування, є Бердянськ, Євпаторiя, Саки, Слав'янськ, Сергiївка. до застосування грязей: хронiчний вульвiт, бартолiнiт, кольпiт, ендоцервiцит, ендометрит, сальпiнгiт та сальпiнгоофорит, периметрит, параметрит, аменорея, пов'язана з гiпофункцiєю яєчникiв, iнфантилiзм, трубне безплiддя, стан пiсля пластичних операцiй на статевих органах. Протипоказання: органiв. та парафiн. Озокерит - мiнерал, що є похiдним нафти i мiстить церезин, парафiн та iншi смоли, мiнеральнi масла. Є данi про наявнiсть у його складi естрогенних гормонiв. Застосування озокериту стимулює регенеративнi процеси в сполучнiй тканинi, має протизапальну, десенсибiлiзуючу, iмунокоригуючу дiю. Парафiн - сумiш природних вуглеводнiв, отримана в результатi перегонки нафти. Подразнюючи механорецептори шкiри, вiн покращує мiкроциркуляцiю, посилює фагоцитоз, активує регенеративнi процеси.