Економіка аграрного виробництва

Економiка аграрного виробництва "Органiзацiйно-економiчнi особливостi формування i розвитку агропромислового виробництва столичного регiону" дослiджується з теоретично-методологiчних позицiй регiональна сутнiсть агропромислового виробництва в зонi впливу дiяльностi столицi України — М. Києва, наводиться соцiально-економiчне тлумачення поняття "аграрно-промислове виробництво столичного регiону", обґрунтовується характер його територiального формування та розвитку. В основi територiального розмiщення та спецiалiзацiї сiльськогосподарського виробництва, iнших галузей агропромислового комплексу об'єктивно лежить суспiльний подiл працi, який породжує обособлення i диференцiацiю галузей, веде до посилення внутрiгалузевого i мiжгалузевого товарообмiну, створює умови, сприятливi для прискорення науково-технiчного прогресу, забезпечує зростання продуктивностi працi, Розвиток суспiльного подiлу працi є об'єктивним закономiрним процесом здiйснення на макро-, мезо- i мiкрорiвнях територiальної органiзацiї агропромислового виробництва, який знаходить своє вiдображення у масштабних природно-економiчних зонах, у вузькоспецiалiзованих пiдзонах i мiкрозонах, в адмiнiстративних районах, а також безпосередньо. в пiдприємствах та їх виробничих пiдроздiлах. Це соцiально-економiчне явище пiдпорядковується дiї загальних економiчних законiв, якi проявляються у виглядi пануючих тенденцiй, характерних при здiйсненнi таких суспiльних процесiв. На основi узагальнення теоретичних положень в дисертацiї вперше науково обгрунтованi органiзацiйно-економiчнi особливостi концентрично-радiального формування та розвитку агропромислового виробництва в столичному регiонi. Поняття "агропромислове виробництво столичного регiону" розглядається як система територiальної органiзацiї виробництва сiльськогосподарської продукцiї та продукцiї її промислової переробки, що здiйснюється пiд безпосереднiм впливом розвитку чiтко спрямованих економiчних iнтересiв соцiально-виробничої дiяльностi мiста Києва - столицi незалежної держави України. Особливостi розвитку столичного регiону, як загальної територiї розташування мiста, зумовлюються необхiднiстю задоволення комплексу рiзнохарактерних соцiальних, економiчних, духовних, культурних, етнiчних та iнших потреб його спiльноти. В Києвi -адмiнiстративному i полiтичному центрi країни - зосередженi органи державної влади, культурнi, освiтнi, науковi i навчальнi заклади, органiзацiї соцiальної сфери, дипломатичнi представництва iноземних держав та мiжнародних органiзацiй, будiвельнi, транспортнi та iншi пiдприємства й органiзацiї, торговельна мережа, а також промисловi об'єкти рiзних галузей, в тому числi харчової та переробної промисловостi. Разом з тим мiсто Київ є обласним центром Київської областi, Соцiально-економiчнi особливостi розвитку столичного регiону при входженнi його в ринкове середовище є визначальними щодо напрямiв, змiсту та структури концентрично-радiального формування i розвитку агропромислового виробництва, розташованого в межах вiдчутного впливу на нього вимог мiста Києва щодо задоволення зростаючих потреб його жителiв в окремих видах продукцiї споживання. Велика постiйна потреба столичного регiону України у свiжiй рiзноманiтнiй, здебiльшого малотранспортабельнiй, рослинницькiй i тваринницькiй продукцiї при умовi прагнення споживачiв до постачання її на протязi всього року з урахуванням кон'юнктури ринку вимагає вдосконалення територiальної органiзацiї агропромислового виробництва, формування вiдповiдних соцiально-економiчних виробничих зон, пiдзон i мiкрозон залежно вiд потреб мiста. На цiй основi розроблена науково обгрунтована схема концентрично-радiального розмiщення сiльськогосподарського виробництва навколо столичного регiону, соцiально-економiчна сутнiсть якої полягає у поступовiй змiнi по мiрi вiддалення вiд меж мiста обсягiв та структури виробництва сiльськогосподарської товарної продукцiї з урахуванням грунтово-клiматичних та соцiально-економiчних факторiв. бурякiв, цибулi, часнику, огiркiв, зелених овочевих культур, а також кормових культур: багаторiчних бобових i злакових трав на сiно, зелений корм та насiння, кормових бурякiв, люпину, iнших культур, що сприяє розвитку молочно-м'ясного скотарства. Сiльське господарство лiсостепової зони, частина якої знаходиться пiд впливом розвитку столичного регiону, виробляє, залежно вiд вiддалення вiд мiста, значний обсяг овочiв як холодостiйких, так i широкорозповсюджених теплолюбивих овочевих культур для споживання їх продукцiї у свiжому виглядi та для промислової переробки. Тут традицiйно зосереджується виробництво молока i м'яса великої рогатої худоби, свиней, продукцiї птахiвництва для постачання мiсту Києву. На рiвень забезпечення потреб столичного регiону продовольчими ресурсами впливає наявнiсть близько розташованих до столицi мiст обласного пiдпорядкування - Бiла Церква, Бровари, Бориспiль, Василькiв, Вишгород, Обухiв, Фастiв та ряд iнших. пiдзон агропромислового виробництва з характерною для кожної з них структурою товарної продукцiї. Перша з пiдзон формується на вiдстанi до 30-40 км зовнiшнiх її меж вiд меж територiї столичного мiста. Тут проектується послiдовне пiдвищення концентрацiї вирощування iз застосуванням сучасних машинних технологiй виробництва овочiв вiдкритого грунту та ягiдних культур з урахуванням можливого розвитку ресурсного потенцiалу органiзацiйно-господарських формувань. В структурi товарної продукцiї свiжi з продовженим сезоном реалiзацiї овочi займатимуть 20-25 % i бiльше, а ягiдна продукцiя - до 5-7 %. Обґрунтовується економiчна доцiльнiсть розвитку овочiвництва закритого грунту, побудови у сприятливих органiзацiйно-економiчних умовах нових тепличних комбiнатiв. Слiд зауважити, що в сегментi полiської мiкрозони агропромислового виробництва буде зосереджуватись виробництво овочiв холодостiйких культур та зеленої продукцiї, а в сегментi лiсостепової мiкрозони - i теплолюбивих культур. Ряд високотоварних пiдприємств створюватимуть матерiально-технiчну базу для органiзацiї довготривалого зберiгання овочiв та їх промислової переробки на мiсцях, що забезпечить пiдвищення рентабельностi галузi за рахунок змiн цiн на продукцiю в зимово-весняний перiод її реалiзацiї. В розробленому проектi розвитку агропромислового виробництва у першiй пiдзонi обґрунтовується доцiльнiсть значного пiдвищення щiльностi поголiв'я молочного стада, спрямованого на iстотне збiльшення виробництва молока для максимального задоволення населення столичного мiста, насамперед свiжим молоком. За рахунок змiцнення кормової бази, полiпшення племiнної роботи в тваринництвi та застосування новiтнiх технологiй удiй молока зросте у ближчi 4-5 рокiв у 2-2,5 раза. Значна роль у вирiшеннi проблеми молокозабезпечення столичних жителiв вiдводиться особистим господарствам громадян, у власностi яких вже знаходиться близько половини продуктивного стада. Тут створюватимуться необхiднi умови для органiзацiї заготiвлi, охолодження i транспортування молока. Друга пiдзона агропромислового виробництва розташовується концентричним поясом за першою пiдзоною на вiдстанi 80-85 км вiд меж столичного регiону. Головним напрямом виробничої дiяльностi сiльського господарства як лiсостепової, так i полiської частини цiєї пiдзони е виробництво цiльномолочної продукцiї та продукцiї промислової переробки молока, овочiв, насамперед для споживання у свiжому виглядi, картоплi, у тому числi ранньої, плодiв та ягiд. Тут на основi iнтенсифiкацiї зернового господарства зосереджуватиметься крупнотехнологiчне виробництво продукцiї птацiвництва, зокрема яєць та м'яса бройлерiв, набуде розвитку м'ясне свинарство. В дисертацiйнiй роботi придiляється значна увага проблемi iнтеграцiї виробництва сiльськогосподарської продукцiї та її промислової переробки, що має актуальне значення для умов другої пiдзони агропромислового комплексу сфери столичного регiону. Йдеться насамперед про розвиток iнтеграцiйних процесiв у'молочнопродуктовому пiдкомплексi та у овочево-плодовому виробництвi. а також м'яса для поставки живої худоби переробним пiдприємствам Києва, картоплi, овочiв для закладання на зимово-весняне зберiгання та промислову переробку в перiод збирання врожаю. Проектується розширення виробництва плодiв для полiпшення на протязi всього року постачання цiєї продукцiї населенню столицi України. сiльськогосподарської продукцiї, пов'язаний з наявнiстю та розвитком системи транспортного сполучення, зокрема розгалуження залiзничних магiстралей та шосейних трас по територiї агропромислового виробництва, на яке вiдчутно впливає столичний регiон. її в свiжому виглядi населенню столичного мiста. Такi транспортнi магiстралi перетинають всi пiдзони агропромислового виробництва, прилеглого до столичного регiону, в напрямi Бiлої Церкви, Борисполя, Броварiв, Обухова, Фастова, Макарова, Козельця, Іванкова, Чорнобиля та iнших. Таким чином, удосконалення розмiщення галузей агропромислового виробництва, яке формується пiд впливом кон'юнктури ринку столичного регiону, є важливою проблемою становлення та розвитку демократичної державностi України. "Ресурсний потенцiал виробництва регiону та його використання" Разом з тим визначається, що за розмiром територiї Київська область майже на 17% переважає середнiй показник по Українi, займаючи серед областей та Автономної Республiки Крим 7 мiсце. За 1991-1998 рр. площа сiльськогосподарських угiдь зменшилася на 3,5%. Їх розоранiсть одна з найвищих в країнi - 84%. Із загальної чисельностi населення (без м. Києва) -1880 тис. чол. на сiльське припадає 802 тис. чол., або 42,7%. За вказаний перiод чисельнiсть мiських жителiв збiльшилась на 1,8%, а сiльських - на 9,7%. Наявнiсть землi в розрахунку на одного жителя областi становить 0,88 га, а сiльського - 2,05 га. Тенденцiї в розвитку сiльськогосподарського виробництва вiдображенi в таблицi 1. 1. в усiх категорiях господарств зони впливу столичного регiону, тис. т   1990 1996 1998 1998 у % до 1990 Зерно 2120 1343,7 70,0 3278 2128 1723 52,6 5,2 12,2 9,9 190,4 Картопля 1285,0 121,7 Овочi 351,3 328,3 381,5 108,6 1296 709,1 702,1 54,2 М”ясо 286 162,4 140,1 49,0 Яйця, млн. шт. 1123 176,2 174,1 15,5 216 28,0 27,2 12,6 Основною складовою частиною ресурсного потенцiалу є трудовi i земельнi ресурси. Пiдвищення ефективностi використання земельного фонду може бути досягнуто на основi економiчного районування територiй, видiлення в її складовi заповiдних середовищно-формуючих природоохоронних i реабiлiтацiйних земель та здiйснення заходiв для забудови iнтенсивного сiльськогосподарського виробництва. Загальнi данi про сiльське господарство столичного регiону поданi на рис. 1. Частка сiльського господарства у валовiй доданiй вартостi галузей економiки країни (в основних цiнах) iз року в рiк скорочується; у 1998 р. вона становила лише 15,3% проти 27,4 ВДВ - у i 990 р. За останнi вiсiм рокiв спостерiгалися рiзнонаправленi тенденцiї у виробництвi продукцiї сiльськогосподарськими пiдприємствами та iндивiдуальними господарствами. Тенденцiю останнiх рокiв до зростання питомої ваги приватного сектора у виробництвi продукцiї в значнiй мiрi спричинило скорочення обсягiв виробництва продукцiї в громадських секторах. При загальному скороченнi обсягу продукцiї сiльського господарства у 1998 р. порiвняно з 1990 р. на 36,2% в пiдприємствах суспiльного сектора вiн знизився в 3,6 раза, а в приватному секторi зрiс майже в 1,5 раза. В процесi аграрної реформи вже створенi основи для розвитку нових пiдприємницьких структур i форм органiзацiї виробництва. Пiд впливом суспiльних i iндивiдуальних iнтересiв в областi почався процес формування якiсно вiдмiнних вiд попереднiх органiзацiйних форм виробничих структур. За рахунок розширення присадибних дiлянок селян та одержання ними у приватну власнiсть земельних часток на Київщинi сформувався приватний сектор економiки, в якому виробляється майже 56,7% валової продукцiї сiльського господарства. товаровиробникiв. Проте господарства регiону знаходяться в кращих умовах порiвняно з iншими областями. Вони мають достатньо основних засобiв виробничого призначення, в середньому 12,2 млн. грн. на одне господарство. Саме через це падiння виробництва в Київськiй областi дещо менше, нiж в iнших регiонах. Проте диспаритет цiн на промисловi засоби виробництва i сiльськогосподарську продукцiю ускладнює поновлення парку машин, тому їх кiлькiсть поступово зменшується, що й спричиняє спад виробництва (табл. 2). 2. Питома вага галузей в економiцi аграрного сектора Київської областi, 1998 р. Галузь виробництва Повна собiвартiсть, млн. грн Прибуток (збиток), млн. грн Рiвень рентаб., % Анрарний сектор, всього 885 726 -159 -18,0 Рослинництво 260 304 44 16,9 У % 29,4 41,9 - - Тваринництво 381 214 -167 -43,8 У % 43,1 29,5 - - Промислова продукцiя 120 102 -18 -15,0 У % 13,6 14,0 - - Інша продукцiя 124 106 18 -14,5 У % 14,0 14,6 - - Структурно динамiчний аналiз сiльськогосподарського виробництва показує, що протягом останнього часу поглибилися диспропорцiї мiж галузями, погiршилися економiчнi, технологiчнi та органiзацiйно-господарськi зв'язки мiж ними. Вiдбуваються процеси дезiнтеграцiї i переспецiалiзацiї господарств, збереження екстенсивних методiв ведення сiльського господарства. Особливу тривогу викликає занедбаний стан тваринництва. Якщо у рослинництвi загальнi обсяги та вихiд продукцiї з гектара посiвiв зменшилися на 40%, то у тваринництвi валовi показники скоротились в 1,5-1,7 раза. Це спричинено як рiзким зменшенням чисельностi тварин, так i вкрай низькою їх продуктивнiстю. Якщо в 1990 р. в областi надiй молока на корову становив 3300 кг, а середня жива вага великої рогатої худоби при реалiзацiї дорiвнювала 415 кг, свиней - 123 кг, то в 1998 р, показники знизились вiдповiдно до 2046, 303 та 102 кг. Скорочення рiвня виробництва та продажу всiх видiв сiльськогосподарської продукцiї негативно вплинуло на економiку господарств (табл. 3). 3. Спiввiдношена елементiв затрат в основних галузях аграрного виробництва, %   Рослинництво Показник 1990 1998 1990 1998 1998 +- до 1990 Оплата працi з Вiдрахуваннями 34,0 19,6 -14,4 35,3 21,5 -13,8 Насiння, корми, пiдстiлка 19,0 20,1 +1,1 44,7 43,0 -1,7 Мiнеральнi добрива 12,2 9,4 -2,8 - - - Нафтопродукти, паливо Електроенергiя 4,5 15,6 +11,1 2,3 8,9 +6,6 Запчастини, будматерiали, 3,5 8,3 +4,8 2,7 4,5 +1,8 Оплата послуг 3,9 7,4 +3,5 2,4 4,0 +1,6 Засобiв 11,5 15,6 +4,1 9,9 15,5 +5,6 Іншi затрати 11,4 4,0 -7,4 2,7 2,6 +0,1 Економiчним парадоксом є те, що у собiвартостi продукцiї при низькiй оплатi працi знижується її питома вага. Найбiльше зросла питома вага затрат на купiвлю енергетичних ресурсiв. В минулi роки вона становила 2,3-4,5 %, а зараз - 8,9-15,6 %. На 4,5 -4,8 % пiдвищились затрати на придбання запасних частин, будiвельних матерiалiв та ремонтнi роботи, а також на амортизацiю основних засобiв (4,1-5,6).. i всього АПК. Потрiбне удосконалення функцiонально компонентної i територiальної структури як особливої зони столичного регiону на принципово нових засадах. Насамперед це перехiд до iнтегра­цiйних структур, посилення кооперативного сектора, аграрно-територiальних i аграрно-промислових комплексiв вiдповiдно до конкретних примiських промислових зон i вiддалених районiв. Зважаючи на значний вплив мiста i столицi кожна зона повинна мати свою модель аграрного виробництва. кризи, навiть при великих втратах, спецiалiзованi пiдприємства по виходу валової продукцiї в розрахунку ла одну працюючу людину продовжують значно випереджати iншi господарства (табл. 4). У 1990 р. виробничi показники спецiалiзованих пiдприємств по виробництву овочiв та картоплi переважали середнi показники по областi в 1,2-3,9 рази, а в 1998 р. - в 1,6-4,4. Приблизно в таких же пропорцiях спостерiгається їх перевага i у виробництвi продукцiї тваринництва. 4. Вихiд валової продукцiї на одного працiвника 1990 1998 Продукцiя % до областi область спецгоспи % до областi³ Овочi 503 1962 390 212 935 441 Картопля 292 351 120 50 80 160 Плоди, ягоди 72 966 1342 144 1605 1115 Молоко 1369 2186 160 820 1280 156 1604 5228 326 405 1743 430 Жива маса свиней 643 3821 594 284 1777 625 Птахiвництво 439 8126 1851 160 1635 647 Зважаючи на ряд невирiшених проблем, що виникли пiсля Чорнобильської катастрофи, в дисертацiї обґрунтовуються шляхи вiдновлення втрачених земель. порядки вищi показники використання ресурсного потенцiалу. У радiальному вiдношеннi теж виявленi значнi розбiжностi. Вищi виробничi показники мають господарськi одиницi, що знаходяться у 40-кiлометровому радiусi. У радiусi 41-80 км. показники на 20% нижчi, а в тих, що знаходяться за межами 80 км, ресурсний агропромисловий потенцiал використовується на 40-45% гiрше в порiвняннi з першим концентричним розмiщенням виробництва. Вiдсутнiсть узгоджених захисних заходiв створила сприятливу ситуацiю для проникнення на внутрiшнiй ринок столичного регiону товарiв третiх країн, що пригнiчує агропромислове виробництво значної кiлькостi традицiйних видiв продукцiї, особливо у другому i третьому поясах, Імпортна продовольча експансiя прийняла небезпечнi форми, насамперед у м. Києвi, його примiських та районних мiстах. У сiльськiй мiсцевостi вона розвитку не одержала через низьку купiвельну спроможнiсть сiльських жителiв. Тобто чим по м. Києву не перевищувала 10%, а товари власного виробництва (мiсто i область) складали 90%. У 1998 р. частка iмпортного м'яса птицi у роздрiбнiй торгiвлi м. Києва досягла 57%, маргарину, майонезу, м'ясних консервiв - 34-41 %, макаронних виробiв - 40%* та примiських ринках посилилась реалiзацiя продовольства на неформальних ринках i його частка в приростi реальних обсягiв роздрiбного товарообiгу в 1998 р. становила 93%. Характерною рисою зазначених ринкiв є витiснення з них дрiбних сiльськогосподарських товаровиробникiв. Проблемою споживчих ринкiв є низька якiсть як iмпортної, так i вiтчизняної продукцiї. 80% напоїв i продуктiв харчування, 90% лiкарських засобiв, що завозяться iз США та країн Захiдної Європи, вiдносяться до III категорiї. Небезпечними для здоров'я товарами стали мiнеральна вода (46%), хлiбобулочнi вироби (53%) (неформальний ринок). Фактично втрачена державна монополiя на ринку алкогольної та тютюнової продукцiї. Зниження купiвельної спроможностi населення привело до зменшення споживання продуктiв харчування на всiй територiї регiону, причому м'яса i м'ясопродуктiв, молока та продуктiв його переробки - у 2 раза менше. Реформованi та державнi пiдприємства, якi мають у своєму розпорядженнi 79,3% земельних угiдь (близько 2 тис. га на 1 господарство), селянськi (фермерськi), кооперативнi, акцiонернi, оренднi та iншi господарства, якi володiють досить потужним технiчним i кадровим потенцiалом, у повнiй мiрi залишаються незадiянi до продовольчих ринкiв регiону. Є лише першi спроби в напрямi їх закрiплення на внутрiшнiх ринках столицi. І то у бiльшостi випадкiв торгiвля ведеться з "колiс". Питання широкого доступу до мiської торговельної мережi сiльських товаровиробникiв залишаються не вирiшеними. У третьому роздiлi "Перспективи розвитку та пiдвищення ефективностi агропромислового виробництва в зонi впливу столичного регiону" на основi аналiтичних матерiалiв дослiдження, що вiдображають рiвень використання ресурсного потенцiалу агропромислового виробництва столичного регiону, розкритi загальнi принципи концентрично-радiальної побудови розвитку агропромислового виробництва, його пристосованостi до продовольчого ринку столицi України м. Києва, переробної промисловостi, торговельної мережi та мiських оптово-роздрiбних ринкiв. Визначенi також основнi напрями вдосконалення економiчних вiдносин та фактори росту економiчної ефективностi агропромислового виробництва в регiонi. рiзних видiв продукцiї змлеробства i тваринництва. Така органiзацiя передбачає розробку i впровадження комплексу органiзацiйно-господарських заходiв. А рiзноманiтнiсть економiчних умов i ресурсiв та їх територiальне поєднання обумовлюють необхiднiсть регiональноо пiдходу до органiзацiї агропромислового виробництва. Дослiдження дали також змогу визначити основнi напрями та перспективи розвитку аграрного сектора Київської областi (табл. 5). 5, Перспектива виробництва сiльськогосподарської продукцiї залежно вiд рiвня його розвитку, тис. т   Фактично Перспектива до 2010 р. Перспектива до 2000 р., % 1998 середнiй високий середнiй Зерно, всього 1411 1560 2053 110,6 145,5 Цукровий буряк 1815 2312 2835 127,4 156,2 Насiння соняшнику 9,0 10,8 13,6 120,0 151,1 1514 1634 1942 107,9 128,3 Молоко 756 1090 1282 144,2 169,6 737 800 1000 108,5 135,7 В дисертацiї визначенi етапи i обґрунтовуються заходи щодо розвитку пiдприємництва на селi, в поєднаннi цього процесу з розвитком столицi. Провiдне мiсце належить агропромисловому виробництву. Для цього важливе значення має запропонована автором програма його розвитку. Її освоєння дасть регiону можливiсть привести виробництво сiльськогосподарської продукцiї у вiдповiднiсть з попитом. Це означає, що питому вагу агропромислової продукцiї у найближчi три роки слiд пiдняти на ринках Києва та в торговельнiй мережi до 50%, а в наступнi роки - до 80-90%. Столиця України, таким чином, стане головним iнвестором у розвитку сiльського господарства регiону. Середнiй варiант росту показникiв до рiвня 1997 р. у 2001 р. складе 8-27% в 40-кiлометровiй зонi вiд м. Києва. У бiльш вiддалених - 28-56%. Програма по виходу тваринництва з кризи передбачає вищi темпи його розвитку, вiдповiдно 9-44%, у вiддалених районах - на 36-70%. В основу стабiлiзацiї i росту виробництва покладенi iнтенсивнi фактори. Врожайнiсть зернових з 26,4 ц/га пiдвищити до 35, цукрових бурякiв - з 180 ц/га до 450 ц/га, надiй молока на корову - з 2046 кг до 3500-4000 кг. Це на найближчу перспективу. Серед заходiв чiльне мiсце вiдведено процесам формування справжнiх господарiв-власникiв на селi, реорганiзацiї внутрiшньогосподарських виробничих вiдносин та поєднанню їх з власнiстю. Цi заходи пропонується починати з впровадження сучасних високих технологiй, оновлення машинно-тракторного парку та пiдготовки кадрiв, гармонiзацiї рослинництва i тваринництва. Практичне значення мають пропозицiї щодо вдосконалення економiчних вiдносин в сферi агробiзнесу, мiж мiстом та селом. Загальнi результати ефективностi агропромислового виробництва поданi в табл. 6. До центральних положень дослiдження ми вiдносимо також методологiю побудови -нової моделi агропромислового виробництва, характерними рисами якої є вiдкритiсть, конкурентнiсть, багатоукладнiсть економiки ринкового типу. Саме на цих пiдвалинах пропонується наблизити систему аграрного виробництва до рiвня розвитку переробних та iнших галузей. Для цього на макроекономiчному рiвнi потрiбно розв'язати проблему диспаритету цiн на сiльськогосподарську i промислову продукцiю, реформувати кредитно-фiнансову систему вiдповiдно до вимог виробництва. 6. Сукупнi фiнансово-економiчнi показники аграрного виробництва залежно вiд рiвня його розвитку (розрахунковi) середнiй високий рослинництво Тваринництво 1670 2403 436 653 1234 1750 % 100 100 26,1 27,2 73,9 72,8 Прдукцiї, млн. грн. 1202 1688 289 426 913 1262 % 100 100 24,0 25,0 76,0 74,8 Прибутк, млн. грн. 468 714 147 226 321 488 % 100 100 31,7 31,7 68,6 68,3 Рiвень рентабельностi, % 38,9 42,3 50,9 53,1 35,2 38,7 розрiзi. Важливе мiсце в системi заходiв вiдводиться активiзацiї пiдприємницької дiяльностi великих пiдприємств, наданню руху акцiй у бiк концентрацiї їх в руках найбiльш пiдприємливих та дiлових працiвникiв. Поряд з розвитком сiльськогосподарського виробництва обґрунтовуються можливостi для розвитку несiльськогосподарських видiв дiяльностi (торгiвля, будiвництво, переробка виробленої продукцiї, надання послуг тощо). У дослiдженнi враховано i те, що для пiднесення ефективностi агропромислового виробництва в столичному регiонi, з урахуванням його значення, потрiбно на державному рiвнi провести реструктуризацiю iнвестицiй та посилити основи самофiнансування пiдприємств. Для цього належить пiти на цiлеспрямованi змiни в iнституцiйнiй структурi, до переважно правових регулятивних механiзмiв розвитку АПК, узаконених методiв дiяльностi вищих органiв управлiння. Потрiбно створити сприятливе ринкове середовище, правила гри та сформувати повноцiнний сiльськогосподарський ринок, усунувши тим самим неформальний (стихiйний) ринок. Пропонується також великi форми промислового виробництва перемiщувати за межi примiських зон, у iншi радiальнi сектори, поєднувати їх з малими та середнiми формами, До частини робiт по зазначенiй програмi пропонується пiдключати можливостi мiського бюджету, особливо до розв'язання таких важливих питань на селi, як створення нових робочих мiсць, житлове будiвництво, упорядкування сiльської та соцiально-побутової iнфраструктури, розвиток об'єднаних маркетингових служб. харчування тощо. Пiд цю продукцiю мiсту бажано включитися до розбудови сучасної соцiально-побутової та сiльської iнфраструктури. Це сприятиме пiдвищенню якостi життя на селi, пом'якшенню перенаселення столицi України м. Києва. харчування. Загальний об“:яг виробництва продукцiї сiльського господарства в Київськiй областi за 1991-1998 рр. знизився бiльше, нiж на третину, а випуск продукцiї харчової промисловостi - у два рази. Знизився абсолютний i вiдносний рiвень доходностi сiльськогосподарських товаровиробникiв. З 637 господарств суспiльного сектора 532, або 84,8%, - збитковi. Імпортна iнтервенцiя пов'язана не стiльки iз зменшенням виробництва вiтчизняної продуцiї, скiльки з витiсненням вiтчизняного виробника з київського ринку шляхом кон'юнктурних маневрiв, демпiнгових цiн та iн. Якщо в 1990 р. продовольчий ринок столицi заповнювався товаровиробниками Київщини та прилеглих до неї окремих районiв iнших областей на 90%, то в 1996-1998 рр. цей показник скоротився до 10%. саморегулюючої системи, основаної виключно на вiльному купiвлi-продажу; по-друге, макроекономiчнi фактори спаду реального рiвня доходiв населення, iнфляцiю, диспаритет цiн на сiльськогосподарську i промислову продукцiю, недосконалiсть кредитно-фiнансової системи. Повна незахищенiсть вiд них ринку продовольства зумовила незахищенiсть його ємностi; по-третє, недооцiнку значення агропромислового виробництва в зонi впливу столичного регiону як системи територiальної органiзацiї виробництва сiльськогосподарської продукцiї та продукцiї її промислової переробки вiдповiдно до потреб м. Києва. 3. Кризовий стан аграрного сектора посилюється також й наслiдками Чорнобильської катастрофи. На територiї регiону розмiщена велика кiлькiсть спецiалiзованих державних та колективних пiдприємств, а також великих тваринницьких комплексiв, виробнича дiяльнiсть яких залежить вiд постачальникiв матерiально-технiчних засобiв, кормiв, племiнних та товарних тварин, птицi. При розбалансованому виробництвi це призвело до вiдчутних втрат i негативно вплинуло на агропромисловий комплекс регiону. 4. Спираючись на теорiю переваги спецiалiзованого виробництва та суспiльного подiлу працi пропонується в столичному аграрному секторi: • поступово перейти на науково обгрунтованi органiзацiйно-економiчнi принципи концентрично-радiального формування i розвитку агропромислового виробництва як нової системи територiальної органiзацiї виробництва сiльськогосподарської продукцiї та продукцiї її промислової переробки, що здiйснюється пiд безпосереднiм впливом економiчних iнтересiв соцiально-виробничої дiяльностi м. Києва - столицi незалежної держави України: вiдповiдно до вимог м. Києва у пропорцiях i розмiрах, здатних до задоволення зростаючих потреб одного жителiв iз конкретних видах продукцiї споживання; • з урахуванням кон'юнктури ринку протягом 1999-2001 рокiв завершити реструктуризацiю територiальної органiзацiї агропромислового виробництва, сформувати вiдповiднi соцiально-економiчнi виробничi зони, пiдзони та мiкрозони залежно вiд потреб мiста. 5. На основi розробленої науково обгрунтованої схеми концентрично-радiального розмiщення сiльськогосподарського виробництва навколо столицi України по мiрi вiддалення вiд меж мiста передбачати, виходячи з iсторичних традицiй населення та потреб столичного ринку, змiни в обсягах та структурi виробництва сiльськогосподарської продукцiї. Крiм того, визначити зони експортного виробництва, передбачивши державнi заходи по пiдтримцi їх розвитку. Послiдовно здiйснювати компенсацiйно-стимулюючi заходи розвитку тваринництва. Належить на державному рiвнi вирiшити питання справедливої податкової та цiнової полiтики, забезпечити збалансований розвиток усiх галузей АПК. 6. Нарощування аграрного капiталу в регiонi пропонується здiйснювати поетапно. До базового рiвня (1997 р.) виробництво продукцiї рослинництва може збiльшитися в 2001 р. на 8-56, а тваринництва — 9-?0 %. Реалiзацiя розробленої програми аграрного сектора столичного регiону на основi багатоукладної економiки дасть можливiсть вести розширене вiдтворення i при обгрунтованих цiнах на промислову та сiльськогосподарську продукцiю забезпечити рентабельнiсть на рiвнi 39-42 %. Доцiльно при цьому мати вiд мiської держадмiнiстрацiї постiйнi замовлення на важливiшi для мiста продукти харчування. Пiд вартiсть цiєї продукцiї мiсту бажано включитися до розбудови сучасної соцiально-побутової та сiльської iнфраструктури. Це сприятиме пiдвищенню якостi життя на селi, пом'якшенню перенаселення самої столицi України м. Києва. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Бiдзюра І. П. Реформування аграрних пiдприємств на основi приватної власностi //Економiка АПК. - 1998. - №2. -С. З-6. 4. Бидзюрс И. П- Специфика развития аграрного производства в Чернобьiльской зоне Украиньї //Аграрная наука. - 1998. -№7. -С. 18-19. 6. Бiдзюра І. П., Токарев М. Ф., Цибiн А. Б. Оптимiзацiя радiацiйного контролю в Київськiй областi // Наука. Чорнобиль-97, Київ-1998. Науково-практична конференцiя 11-12 лютого 1998 р. - С. 114. АНОТАЦІЯ "Економiка аграрного виробництва столичного регiону України". Дисертацiєю є рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук за спецiальнiстю 08. 07. 02 -' Економiка сiльського господарства i АПК. Інститут аграрної економiки Української академiї аграрних наук, Київ, 1999. Дисертацiю присвячено питанням розбудови економiки аграрного виробництва столичного регiону в умовах перехiдного перiоду до ринку. В нiй дослiджуються органiзацiйно-економiчнi особливостi формування i розвитку агропромислового виробництва столичного регiону. З теоретично-методологiчних позицiй висвiтлюється регiональна сутнiсть агропромислового виробництва в зонi впливу дiяльностi столицi України м. Києва, розкривається соцiально-економiчне тлумачення поняття "агропромислове виробництво столичного регiону", обґрунтовується характер його територiального формування та розвитку. Спираючись на теорiю суспiльного подiлу працi, автор дослiджує можливостi обособлення i диференцiацiю галузей, посилення внутрiшньогалузевого товарообмiну як передумови для прискорення науково-технiчного прогресу та забезпечення зростання продуктивностi працi. Виходячи з теоретичних положень аналiзується ресурсний потенцiал сiльськогосподарського виробництва та стан його використання. Це дозволило автору з'ясувати спiввiдношення галузей сiльського господарства, їх неадекватну пристосованiсть до ринкових умов. Визначенi також позитивнi i негативнi характеристики в змiнi економiчної ситуацiї в аграрному секторi столичного регiону, складнощi становлення i роль рiзних типiв сiльськогосподарських пiдприємств в системi АПК. вiд попереднiх дослiдникiв, виходячи з теорiї спецiалiзацiї i суспiльного подiлу працi, автор пропонує здiйснювати на макро-, мезо- i мiкрорiвнях територiальну реконструкцiю агропромислового виробництва з урахуванням природно-економiчних зон Київщини та прилеглих до неї окремих районiв iнших областей на принципах наукового обгрунтування органiзацiйно-економiчних особливостей концентрично-радiального формування i розвитку агропромислового виробництва. Саме цей науковий пiдхiд дозволить зблизити iнтереси сiльськогосподарських товаровиробникiв i переробних пiдприємств м. Києва, сприятиме пiдвищенню економiчної ефективностi агропромислового виробництва. Ключовi слова: АННОТАЦИЯ Бидзюра И. П.: Зкономика аграрного производства столичного региона Украиньї - рукопись. 1999. й развития агропромьiшленного производства столичного региона. С теоретико-методологических позиций освещается региональная сущность агропромьiшленного производства в зоне влияния деятельности столицьi Украиньї г. Києва, раскрьгвается социально-зкономическое толкование понятия агропромьiшленного производства столичного региона, обосновьiвается характер его территориального формирования й развития. Основьiваясь на теории общественного разделения труда, автор исследует возможности обособления й дифференциации отраслей, усиления внутриотраслевсго й межотраслевого товарообмена как условия для ускорения научно-технического прогресса й обеспечения роста производительности труда. В соответствии с теоретическими положеннями. анализируется ресурсньїй потенциал сельскохозяйственного производства й состояние его использования, соотношение отраслей сельского хозяйства, их неадекватной приспособленности к рьiночньїм условиям. Определеньї положительньїе й негативньїе характеристики в изменении зкономической ситуации в аграрном секторе столичного региона, сложности становлення й роль различньїх типов сельскохозяйственньїх предприятий в системо АПК. Перспективьi развития й повьiшения зффективности агропромьiшленного производства в столичном регионе рассматриваются в диссертации под углс'м зрения общих принципов развития предпринимательства на селе, Однако в отличие от предьiдущих исследователей, на основе теории специализации й общественного разделения труда автор предлагает осуществлять на макро-, мезо- i микроуровнях территориальную реконструкцию агропромьiшленного производства с учетом природно-зкономических зон Киевщиньї й прилегаюїдих к ней отдельньїх районов других областей на принципах научного обоскования организационно-зкономических особенностей концентрично-радиального формирования й развития агропромьiшленного производства. Именно зтот научньїй подход позволит приблизить интересьi сельскохозяйственньїх товаропроизводителей й перерабатьiвающих предприятий г. Києва, будет содействовать зкономической зффективности агропромьiшленного производства. Среди мер значительное место отводится процессам формирования реальньїх хозяев-собственников на селе, реорганизации внутрихозяйственньїх производственньїх отношений в единстве с их собственностью. Зти процессьi предполагается осуществлять с одновременньїм применением современньїх вьiсокопродуктивньїх технологий, обновлением машинно-тракторного парка, включая подготовку кадровi гормонизацией растениеводства й животноводства. Практическое значение имеет предложение в части совершенствования зкономических отношений в сфере агробизнеса, между городом-столицей й сельскими районами. Важньїм звеном при зтом должна стать взаимовьiгодность партнерских отношений с перерабатьiвающими предприятиями й торговлей. Государство, со своей стороньї, должно решить проблему диспаритета цен на сельскохозяйственнуто й промьiшленную продукцию, реформировать кредитно-финансовую систему в соответствии с требованиями производства, радиальньїе сектора. К программам развития АПК подключить. возможности столичного тородского бюджета, особенно на решение вопросов занятости на селе, жилищного строительство, социально-бьiтовой й сельской инфраструктурьi. Базой для такого сотрудничества могут бьiть постоянньїе заказьi города на важнейшие продуктьi питання, Ключевьiе слова: The summary Bidzyra I. P. Economics of agrarian production of the capital region of Ukraine The thesis is a manuscript. Economics of agriculture and APC. Institute of Agrarian Economics UAAS. Kyiv, 1998. The thesis is devoted to the questions of agrarian production of the capital region practical inevitability of market transformations are spread out. It is determined that the agrarian sector of the region has the possibilities for overcoming the crisis. It is proposed to realize the growing of the agrarian sector by stages, at are tested in practice and can be used at the regional farms. Key words: agrarian production, capital region, economics, capital, crisis, market, transformation, concentric and radical formation, income, specialization, labor separation.