Проектування сівозмін, обробки ґрунту та догляду за культурами в СВК "Яровський" Тарутинського району Одеської області

"Яровський" Тарутинського району Одеської областi Мiнiстерство аграрної полiтики України Одеський державний аграрний унiверситет Кафедра польових та овочевих культур Секцiя загального землеробства i агрохiмiї з загального землеробства на тему: "Проектування сiвозмiн, обробiтку ґрунту та догляду за культурами в СВК "Яровський" Тарутинського району Одеської областi" Виконав: студент 3 курсу 1б групи Агробiотехнологiчного Факультету Чебан М. М. Перевiрив: Потужний О. К Одеса - 2011 Змiст Вступ 1. Теоретичнi основи сiвозмiн 2. 1 Загальнi вiдомостi СВК „Яровський” Тарутинського району Одеської областi 2. 2 Клiматичнi та погоднi умови господарства 3. Обгрунтування системи сiвозмiни 3. 2 Система сiвозмiн 3. 3 Схеми сiвозмiн 4. Продуктивнiсть сiвозмiни 4. 1 Виробництво i потреба в продукцiї рослинництва. 4. 2 Виробництво кормiв 4. 3 Поголiвя худоби i птицi та рiчна потреба в кормах 4. 4 Вихiд сiльськогосподарської продукцiї з земельної площi Вступ Сiвозмiна - науково обґрунтоване чергування культур i пара на територiї господарства i в часi, або тiльки в часi. Сiвозмiна - найбiльш надiйний та ефективний агротехнiчний засiб збереження родючостi ґрунту й отримання високих врожаїв вирощуваних культур. В умовах високої iнтенсифiкацiї культур землеробства за пiдвищеного антропогенного навантаження на ґрунт основна увага придiляється бiологiчнiй ролi сiвозмiн. Вона значно впливає на стан економiки господарства, об'єднує всi органiзацiї та агротехнiчнi заходи, якi дають змогу не лише дотримувати технологiї вирощування культур, а й забезпечувати пiдвищення родючостi ґрунту, регулювати фiто санiтарний стан посiвiв. Ефективним прийомом пiдвищення родючостi ґрунту є плодозмiна - чергування рiзних за бiологiчними особливостями та хiмiчним складом польових культур. При чергуваннi культур краще використовуються елементи живлення, досягається вища вiддача вiд внесення добрив, полiпшуються водно-фiзичнi властивостi ґрунту та його захист вiд рiзних видiв ерозiї. Сiвозмiна - основна система землеробства. Система сiвозмiн дає змогу ефективно використовувати однi землi та ландшафти господарства. Належним чином вiдноситися до сiльськогосподарських угiдь. обробiток ґрунту. Вiн сприяє його окультуренню, полiпшує водно-повiтряний тепловий i поживний режими для вирощування с/г культур. За допомогою обробiтку регулюють агрофiзичнi, бiологiчнi та агрохiмiчнi процеси, що вiдбуваються в ґрунтi, iнтенсивнiсть розкладання i нагромадження органiчної речовини, ґрунтової вологи в кореневмiсному шарi й ефективне використання рослинами внесених добрив. Обробiток ґрунту - один з найефективнiших агротехнiчних заходiв боротьби з бур'янами, шкiдниками i хворобами с/г культур. Основне завдання обробiтку ґрунту в системi iнтенсивного землеробства - створення оптимальних умов для росту й розвитку с/г культур, пiдвищення родючостi ґрунту та захист його вiд ерозiї. Важлива умова високої ефективностi будь-якого прийому обробiтку ґрунту - застосування його з урахуванням ґрунтових i клiматичних умов, бiологiчних особливостей вирощуваних культур та iнших факторiв, вiд яких залежать майбутнiй урожай. Основою родючостi є процеси перетворення, акумуляцiї i передачi речовин та енергiї, що безперервно вiдбуваються в ґрунтi. Родючiсть ґрунту характеризує її здатнiсть у певних умовах забезпечувати оптимальнi режими засвоєння сонячної енергiї (свiтла) рослинами. 1. Теоретичнi основи сiвозмiн Для того, щоб науково обґрунтувати необхiднiсть вирощування сiльськогосподарських культур у сiвозмiнi, треба мати уяву про причини зниження продуктивностi рослин у беззмiнних посiвах. Всi причини необхiдностi чергування культур свого часу були покладенi в основу тiєї чи iншої теорiї сiвозмiн, мали пiд собою наукове пiдґрунтя. Проте недолiком цих теорiй було те, що кожна з них розглядалась вiдiрвано вiд iнших, а не в комплексi. Вперше комплексно пiдiйшов до класифiкацiї причин необхiдностi чергування культур академiк Д. Прянiшнiков, об’єднавши їх у чотири групи: хiмiчнi, фiзичнi, бiологiчнi i органiзацiйно-економiчнi. 1. Хiмiчна група Необхiднiсть чергування культур у сiвозмiнi впливає на те, що рiзнi культури використовують поживнi речовини в неоднаковому спiввiдношеннi. Наприклад, якщо серед iнших культур бiльше фосфору споживають зерновi колосовi, то часте вирощування їх на полi спричинить дефiцит цього елементу в ґрунтi, що не спостерiгатиметься в сiвозмiнi, де зерновi колосовi чергуються з коренеплiдними, бульбо плiдними чи бобовими культурами. Окремi культури, такi, як гречка, люпин, пiдкислюють ґрунт, переводячи слабо родючi сполуки фосфору на доступнi, тим самим збагачуючи цим елементом ґрунт. Азотне живлення рослин полiпшується при введеннi у сiвозмiну бобових культур, що здатнi фiксувати азот повiтря за допомогою бульбочкових бактерiй. Культури слiд чергувати i через те, що вони мають рiзну за довжиною кореневу систему, що забезпечує рiвномiрне використання поживних речовин всього профiлю кореневмiсного шару. 2. Фiзична група Лише в науково обґрунтованiй сiвозмiнi полiпшується фiзичний стан ґрунту за рахунок полiпшення структури, водного та повiтряного режимiв кореневмiсного шару. Коли на полi тривалий час вирощуються просапнi культури, бiльшiсть з яких залишають пiсля себе мало рослинних решток, тодi крiм погiршення структури спостерiгається зниження її водостiйкостi, що в свою чергу призводить до запливання й ущiльнення орного шару, утворення кiрки i погiршення повiтряного режиму. Фiзичною причиною необхiдностi чергування культури є й те, що за тривалого вирощування на полi рослин з високим водоспоживанням погiршується водний режим. А тому для оптимiзацiї умов волого забезпечення рекомендується чергувати культури з бiльшим i меншим водоспоживанням. За беззмiнного вирощування просапних посилюються ерозiйнi процеси внаслiдок погiршення структури верхнього шару ґрунту пiд час iнтенсивного його механiчного обробiтку та через слабну здатнiсть посiвiв цих культур захищати ґрунт вiд руйнiвної дiї потокiв води i вiтру. Тому на ерозiйних ґрунтах площi просапних культур зменшують до мiнiмуму i розширюють площi багаторiчних трав. 3. Бiологiчна група за їх беззмiнного вирощування завжди вище, нiж у сiвозмiнi. Необхiднiсть вирощування культур у сiвозмiнi впливає також на те, що за тривалого вирощування на полi одновидових рослин у ґрунтi накопичується багато збудникiв хвороб i шкiдникiв. Навiть повторнi посiви є причиною поширення шкiдливих органiзмiв, збудники яких тривалий час зберiгають свою життєздатнiсть у ґрунтi та рослинних ростках попередникiв. Сюди вiдносять також ще й те, що за беззмiнного вирощування окремих видiв рослин в ґрунтi накопичуються токсини i шкiдливi органiзми, якi зумовлюють ґрунтовтому. 4. Органiзацiйно-економiчна група. Виходячи з того, що у сiвозмiнi порiвняно з монокультурою краще використовується протягом весняно-осiннього перiоду машинно-тракторний парк, значно зменшується напруження з виконання окремих польових робiт, збiльшується можливiсть їх виконання в оптимальнi строки. Останнє сприяє зменшенню втрат врожаю при зберiганнi, а зниження затрат на вирощування врожаю в сiвозмiнi за рахунок вiдносно-меншого витрачання добрив i засобiв захисту рослин робить його економiчно вигiдним. Ось чому органiзацiйно-економiчне значення сiвозмiн слiд вважати не менш важливим за агротехнiчне. 1. 1 Приклади схем чергування культур у таких сiвозмiнах як польова, ґрунтозахисна, кормова, спецiальна Польовою Озима пшениця Цукровий буряк Ярий ячмiнь з пiдсiвом еспарцету Озима пшениця Кукурудза на зерно Озимий ячмiнь Кормовою називають сiвозмiну, призначену переважно для вирощування соковитих i грубих кормiв. Люцерна Озиме жито сiвозмiна схема чергування культура - це така сiвозмiна, в якої набiр розмiщення i чергування сiльськогосподарських культур забезпечують захист грунту вiд ерозiї. Люцерна Люцерна Люцерна Ярий ячмiнь Озиме жито Ярий ячмiнь Спецiальною сiвозмiною називають такi сiвозмiни, в яких вирощують культури, що вимагають спецiальних умов i прийомiв агротехнiки. Люцерна Коноплi Кукурудза на силос Коноплi Такi сiвозмiни необхiднi для забезпеченостi рiвноваги мiж всiма сiльськогосподарськими культурами та забезпечення захищеностi ґрунту вiд рiзних типiв ерозiї, але ще й сприяють пiдвищенню родючостi ґрунту. 2. Загальна характеристика господарства 2. 1 Загальнi вiдомостi СВК „Яровський” Тарутинського району Одеської областi СВК "Яровський" Днiстровського спецiалiзованого треста м'ясо-молочних колгосп в розташовано в пiвденнiй частинi Тарутинського району, на межi з Молдовою на вiдстанi 18 км вiд районного центру - Тарутине. Земельний масив радгоспу представляє собою за конфiгурацiєю направлений прямокутник, витягнутий з пiвденного сходу на пiвнiчний захiд. Через с. Ярове проходить шосейна дорога мiжрайонного значення: Тарутине - Ново-Іванiвка. база, склади, проживає бiльшiсть населення й знаходиться адмiнiстративно-господарський центр радгоспу. До початку землевпорядкування у радгоспi було три вiддiлення, при чому їх розмiри по об’єму виробництва та числу працюючих були неоднаковi. В iснуючому проектi недостатньо були урахованi умова рельєфу та ґрунту, не були розробленi заходи в боротьбi з ерозiєю ґрунту. Вказанi причини, а також новi перспективнi плановi завдання, змiна в спецiалiзацiї господарства, задачi подальшої iнтенсифiкацiї виробництва та пiдвищення ефективностi використання земель - викликали необхiднiсть проведення нового внутрiшньогосподарського земле успадкування радгоспу. 2. 2 Клiматичнi та погоднi умови господарства По середньомiсячним багаторiчним даним Тарутинської метеорологiчної станцiї клiмат господарства характеризується такими даними: Мiсяцi I II III IV V VI Температура -5,1 +0,8 +8,1 +15,3 +19 VII VIII IX X XI XII Середня за рiк +20 +19,6 +11,8 +9,4 +3,1 -2,8 +8 Мiнусова температура спостерiгається на протязi трьох мiсяцiв (грудень, сiчень, лютий), а самий теплий мiсяць - липень. оо С. Пiзнi веснянi заморозки тривають майже до 25 квiтня, а раннi осiннi заморозки починаються з 18 жовтня. Тривалiсть без морозного перiоду звичайно триває 185 днiв. Середня висота снiжного покриву не перевищує 6 см, ґрунт покритий снiгом в середньому 40-60 днiв на рiк. Середньомiсячна багаторiчна кiлькiсть опадiв (мм) I II III IV V VI Опади 22 21 19 22 37 44 VII VIII IX X XI XII Середня за рiк 45 46 25 27 20 17 349 Найбiльша кiлькiсть опадiв припадає на теплий перiод (квiтень-жовтень), що дуже добре впливає на рiст i розвиток рослин. В окремi роки спостерiгається вiдхилення вiд середнiх багаторiчних даних до значних меж. Для своєчасного одержання дружнiх сходiв кукурудзи велике значення мають опади, якi випадають пiд час її посiву, тобто в квiтнi. Але в окремi роки запаси продуктивної вологи особливо у верхнiх шарах ґрунту бувають недостатнiми для отримання сходiв пiзнiх ярових. В цiлому клiматичнi умови господарства сприятливi для вирощування рiзних с/г культур, в тому числi i кукурудзи. Ґрунтовий покрив господарства представлений чорноземами звичайними, перехiдними до пiвденних повно профiльних i в рiзнiй ступенi ерудованих. до глибини 39-56 см залягає сiрий з броватим вiдтiнком, рихлий зерно грудкуватий гумусово-перехiдний горизонт. Ще нижче - 56-79 см - другий гумусо-перехiдний горизонт, не однорiдний по забарвленню через переривчатiсть. На глибинi 79-112 см вiн переходить у буровато-пильовий колiр. Ґрунтовi води залягають на глибинi 12-14 см. Википання ґрунтового розчину проходить при наявностi 10% соляної кислоти на глибинi 39 см, потужнiсть гумусового горизонту вiд 5 - до 60 см. Механiчний склад чорноземiв важкосуглинiстий. Щiльнiсть верхнiх шарiв (0-10 та 10-20 см) невисока 1,1-1,2 г /см3 г /см3 . Загальна вологiсть в орному шарi 53-61%, а з глибиною вона знижується до 44-48 %. Вологiсть стiйкого в’янення рослин по профiлю мало змiнюється, i вже в шарi 0-15 см - 12-13%. Кiлькiсть недостатньої для рослин вологи в пiвметровому шарi складає 262-269 мм або 54% iз запасiв найменшої вологоємкостi. Дiапазон активної вологи при нормальної вологоємкостi складає 221-231 мм. являється характерним для чорноземiв. Найбiльша їх кiлькiсть знаходиться в орному горизонтi (0-40 см). З глибиною процентний вмiст органiчних речовин поступово змiнюється. Наявнiсть фосфору в одному шарi знаходиться в межах 0,11-0,13%, але з глибиною вiн постiйно змiнюється, i на глибинi 90-100 см складає 0,10 %. Реакцiя ґрунтового розчину слабо лужна - РН 7,63-8,22. Сума поглинутих основ - 32,08-36,84 мг/екв на 100 гр ґрунту. Характеристика грунтiв господарства. № Назва основних типiв ґрунту Площа в Га Вмiст гумусу % Вмiст рухомих форм Мг N P2O5 K2O 1 Чорнозем звичайний, малопотужнi, малогумуснi, важко суглинистi. 25-30 3,5 4,3 12 З таблицi видно, що перегнiйний шар в середньому складає близько 68 см, пiхотний - 25 см, вмiст гумусу 3%. Ґрунт в середньому малозабезпечений поживними речовинами. Таблиця 2 № Назва угiдь, га Площа в теперiшнiй час, га На перспективу, га 1 Загальна земельна площа 3951,2 2 3708,8 3708,8 3 Рiлля 3504 4 Багаторiчнi насадження (виноград) 50,1 50,1 5 Сiнокоси 58 58,5 6 96,1 96,1 Трансформацiя земельних угiдь проведена. Вiдбулося зменшення посiвних площ на 0,5 га за рахунок пасовищ для розвитку тваринництва. З таблицi видно що основну площу господарства займає рiлля i в перспективi її площа повинна збiльшуватись. 3. Обгрунтування системи сiвозмiни № Назва груп i культур в них Фактична Площа, га Питома вага Площа, га Питома вага 1 Всього рiллi в господарствi, в тому числi: 3504,5 100 3504 100 534,5 15,25 283 8,01 2 Уся посiвна площа 2970 84,75 3221 91,92 3 Всього зернових культур 1870 53,36 1588,5 45,33 4 З них: озимих культур в тому числi: 1300 37,1 960 27,40 - озима пшениця 850 24,25 826 23,57 - озимий ячмiнь 450 12,84 135 3,85 5 Ярих культур, в тому числi: 570 16,27 691 19,72 - ярого ячменю 40 1,14 408 11,64 - гороху 120 3,42 - - - нут 40 1,14 - - - просо 90 2,57 - - - овес 80 2,28 - - - кукурудза на зерно 150 4,28 283 8,08 - сорго 60 1,71 - - 6 Овоче-баштанних культур i картоплi в тому числi: - - 60 1,71 - перцю - - 15 0,43 - огiркiв - - 15 0,43 - капусти - - 15 0,43 - бурякiв столових - - 15 0,43 7 Технiчнi культури в тому числi: 800 22,83 408 11,64 300 8,56 283 8,08 150 4,28 - - - озимий рiпак 350 10 - - - буряк кормовий - - 125 3,57 8 Кормовi культури, в тому числi: 300 8,56 1101 31,42 - кукурудза на зелений корм - - 148 4,22 - кукурудза на силос 70 2 260 7,42 30 0,86 148 4,22 -горохово-вiвсяна сумiш на зелений корм - - 125 3,57 - багаторiчнi трави (люцерна), в тому числi: 200 5,7 420 11,99 - на сiно 40 1,14 125 3,57 - на зелену корм 160 4,57 295 8,42 господарство має змогу розвивати тваринництво. 3. 2 Система сiвозмiн На основi структури посiвних площ проводиться розподiл культур по сiвозмiнах. Розподiл культур по сiвозмiнах. Культура Площа, га Польова Кормова 8*148 9*135 8*125 7*15 Чорний пар 283 1 1 - - Оз. пшениця 826 2 3 1 - 135 - 1 - - Ярий ячмiнь 408 1 1 1 - Кукурудза на зерно 283 1 1 - - Перець 15 - - - 1 15 - - - 1 Капуста 15 - - - 1 15 - - - 1 Буряк кормовий 125 - - 1 - Соняшник 283 1 1 - - Кукурудза на зелений корм 148 1 - - Кукурудза на силос 260 - 1 1 - 148 1 - - - Горохово-вiвсяна сумiш на зелений корм 125 - - 1 - 125 - - 1 - 295 - - 2 3 3504 8 9 8 7 З таблицi видно що господарство нараховує чотири сiвозмiни: двi польовi 8-пiльну з середньою площею 148га та 9-пiльну з середньою площею 135га, одну кормову 8-пiльну з середньою площею 125га, та одну овочеву 7-пiльну з середньою площею поля 15га. 3. 3 Схеми сiвозмiн Виходячи з даних таблицi групування культур по сiвозмiнах складаємо сiвозмiни, враховуючи основнi принципи їх побудови. Польова сiвозмiна (1 ) № Культура 1 Чорний пар 148 2 Озима пшениця 148 3 Ярий ячмiнь 148 4 Кукурудза на зелений корм 148 5 Кукурудза на зерно 148 6 Вико-вiвсяна сумiш на сiно 148 7 Озима пшениця 148 8 Соняшник 148 Таблиця 6 Польова сiвозмiна (2 ) № Площа, га 1 135 2 135 3 135 4 Кукурудза на силос 135 5 Озима пшениця 135 6 Озимий Ячмiнь 135 7 135 8 Озима пшениця 135 9 Соняшник 135 Таблиця 7 Кормова сiвозмiна № Культура Площа, га 1 Люцерна на сiно 125 2 Люцерна на зелений корм 125 3 125 4 Горохово-вiвсяна сумiш на зелений корм 125 5 125 6 Кукурудза на силос 125 7 Буряк кормовий 125 8 Ярий ячмiнь з пiдсiвом люцерни 125 Овочева сiвозмiна № Площа, га 1 Люцерна 15 2 15 3 Люцерна 15 4 15 5 15 6 15 7 Буряк столовий 15 Сiвозмiни складенi згiдно всiх бiологiчних вимог рослин i виробничих потреб технологiї виробництва. В господарствi запроваджено 2 польовi, одна кормова i одна овочева сiвозмiна. Таблиця 9 Врожайнiсть культур. № Назва культури Врожайнiсть в ц/га 2008 2009 2010 Середня за три роки Проектна 1 Озима пшениця 35,6 38,8 41,5 38,6 40 2 29,7 36,0 28,9 31,5 32 3 25,8 30,0 27,2 27,6 29 4 49,4 53,5 50,9 51,3 53 5 Перець 340 289 310 313 320 6 246 274 277 266 300 7 598 640 655 631 660 8 Буряк столовий 297 313 324 311 315 9 Буряк кормовий 354 342 333 343 350 10 Соняшник 16,3 21,3 19,6 19 21 11 Кукурудза на силос 224 178 213 205 210 12 Кукурудза на зелений корм 245 279 267 264 280 13 179 156 132 156 170 14 Вико-вiвсяна сумiш на сiно 117 121 133 124 125 15 157 186 173 172 175 16 Люцерна на зелений корм 212 198 185 198 210 З таблицi видно що врожайнiсть основних культур коливається по роках, що не дає нам можливiсть з максимальною точнiстю запроектувати врожайнiсть. Тому вона планується вiдштовхуючись вiд середньорiчних даних. Велике значення в отриманнi запланованих врожаїв мають погоднi умови i застосування iнтенсивних технологiй вирощування. Таблиця 10 Потреба в насiннi Площа посiву Норма висiву ц/га Насiннєвий фонд, ц Страховий фонд 15%, ц Озима пшениця 826 2,3 1900 285 2185 Озимий ячмiнь 135 1,9 257 39 295 Ярий ячмiнь 408 1,8 735 110 845 Кукурудза на зерно 283 0,3 85 13 100 148 1 148 15 163 Кукурудза на силос 260 0,3 78 12 90 Насiння ми будемо отримувати лише з тих культур, якi не потребують спецiальної технологiї отримання насiннєвого матерiалу. Таблиця 11 ВИРОБНИЦТВО І ПОТРЕБА В ПРОДУКЦІЇ РОСЛИНИЦТВА Врожай-нiсть, ц/га Валовий збiр, ц Реалiзацiя та потреби господарства, ц Оз. Пшениця 826 40 33040 2185 3000 27855 Оз. Ячмiнь 135 32 4320 295 1000 3025 Ярий ячмiнь 408 29 11832 845 2400 8587 Кукурудза на зерно 283 53 15000 100 4000 10647 260 210 54600 90 - 54600 Кукурудза на зелений корм 148 280 41440 163 - 41440 Перець 15 320 4800 - - 4800 Огiрки 15 300 4500 - - 4500 15 660 9900 - - 9900 15 315 4725 - - 4725 Буряк кормовий 125 350 43750 - - 43750 Соняшник 283 21 5945 - - 5945 Горохо-вiвсяна сумiш на зелений корм 125 170 21250 - - 21250 Вико-вiвсяна сумiш на сiно 148 125 18500 - - 18500 Люцерна на сiно 125 175 21875 - - 21875 Люцерна на зелений корм 295 210 40950 - - 40950 Всього 3504 3290 345877 3678 10400 На загальнiй площi рiллi - 3504 га буде вироблено 345877 ц продукцiї рослинництва, з них 3678 ц буде використано на насiння, 10400 ц на фураж i 322349 ц на реалiзацiю i на внутрiшнi потреби господарства. Отже основна маса продукцiї с/г iде на реалiзацiю i на внутрiшнi потреби господарства. Можна зробити висновок, що господарство має великий потенцiал для розвитку тваринництва, що є перспективною галуззю с/г. 4. 2 Виробництво кормiв Таблиця 12 Буде вироблено кормiв Культура Площа посiву, га Врожайнiсть, ц/га Валовий збiр, ц Іншi джерела кормiв, ц Вихiд Кормових одиниць 826 40 33040 3000 3600 36000 Солома 40 33040 33040 6608 26432 Озимий ячмiнь 135 Зерно 32 4320 1000 1210 8100 Солома 32 4320 4320 1555 5184 Ярий ячмiнь 408 Зерно 29 11832 2400 2904 19440 29 11832 11832 4260 14200 283 Зерно 53 15000 4000 5360 31200 80 22500 22500 8325 45000 Кукурудза на силос 260 210 54600 54600 10920 76440 Кукурудза на зелений корм 148 280 41440 41440 8288 62160 Буряк кормовий 125 350 43750 43750 5250 39375 283 21 5943 1783 1783 6478 235343 Горохово-вiвсяна сумiш на зелений корм 125 170 21250 21250 3187 38250 Вико-вiвсяна сумiш на сiно 148 125 18500 18500 8695 125800 Люцерна на сiно 125 175 21875 21875 10720 253750 Люцерна на зелений корм 295 210 40950 40950 6961 94321 1123144 Перетравного протеїну в г на 1 кормову одиницю: = (1123144/94321) *10 =119 Буде вироблено Ц: Сiна 40375 Зелених кормiв 103640 Соковитi корми 43750 Концентрованi корми 10400 Солома 77637 4. 3 Поголiвя худоби i птицi та рiчна потреба в кормах Таблиця 13 Кiлькiсть голiв Груби корми Силос Зеленi корми Концентрованi Соковитi Сiно Конi дорослi 47 10 20 17 50 4 10 На все поголiв’я 470 940 799 2350 188 470 Молодняк 28 Норма на 1 гол. 6 16 10 40 8 15 На все поголiв’я 168 448 280 1120 224 420 ВРХ 750 Норма на 1 гол. 10 8 50 55 8 15 7500 6000 37500 41250 6000 11250 514 Норма на 1 гол. 6 6 25 35 4 5 3084 3084 12850 17990 2056 2570 103 2 - 10 12 8 12 На все поголiв’я 206 - 1030 1236 824 1236 Вiвцi 802 Норма на 1 гол. 2,5 5 3 10 1 2 На все поголiв’я 2005 4010 2406 8200 802 1604 Птиця 2931 Норма на 1 гол. 0,01 0,05 0,02 0,05 0,05 0,05 На все поголiв’я 30 147 60 147 147 147 Потрiбно кормiв 13463 14629 54600 72293 10241 17700 40375 77637 54600 103640 10400 43750 % забезпеченостi 300 530 100 143 101,5 247 З таблицi видно що господарство має великий процент забезпеченостi основними кормами, що дає змогу пiдвищити поголiв’я худоби i розвивати галузь тваринництва. Надлишки кормiв розвивають товарно-грошовi вiдносини мiж сусiднiми господарствами, за рахунок бартеру i продажi кормiв 4. 4 Вихiд сiльськогосподарської продукцiї з земельної площi Таблиця 14 Продукцiї, ц З 1 га З усiєї площi з 1 ц З усiєї площi з 1 ц З усiєї площi Чистий пар 148 - - - - - - 296 Зерно 40 11840 1,2 14208 12 142080 Солома 40 11840 0,2 2368 0,8 9472 148 Зерно 29 4292 1,21 5193 8,1 34765 Солома 29 4292 0,36 1545 1,2 5150 Кукурудза на зелений корм 148 280 41440 0,2 8288 1,5 62160 Кукурудза на зерно 148 зерно 53 7844 1,34 10511 7,8 61183 80 11840 0,37 4381 2 23680 Вико-вiвсяна сумiш на сiно 148 125 18500 0,14 8695 1,7 125800 148 21 5943 933 1,09 1017 39,6 36947 Розрахував кiлькiсть отриманої продукцiї, наявнiсть перетравного протеїну i кормових одиниць окремо по культурам в польовiй сiвозмiнi (1) 5. Система обробiтку ґрунту та догляд за рослинами у сiвозмiнi Таблиця 15 Система обробiтку ґрунту та догляд за рослинами у польовiй сiвозмiнi (1) № Назва культури Заходи обробiтку ґрунту Знаряддя та машини глибина, см 1 2 3 4 5 6 1 Слiдом за збиранням попередника 6-8 Через 2 недiлi ПЛН - 4-35 30-32 Ранньовесняне боронування Фiзична стиглiсть ґрунту 3-4 І культивацiя Через 7-10 днiв КПС-4 14-16 Послiдуючi культивацiї В мiру потреби КПС-4 5-14 2 Озима пшениця Передпосiвна культивацiя КПС-4 5-6 Сiвба С3-3. 6 5-6 Коткування Вiдразу пiсля сiвби ЗККШ - 6 У фазi кущiння до виходу в трубку Збирання врожаю Висота зрiзу 10-15 см 3 Ярий ячмiнь Лущення Слiдом за збиранням ЛДГ-10 12-14 Оранка на зяб Слiдом за збиранням ПЛН - 4-35 10-22 Ранньовесняне боронування Фiзична стиглiсть ґрунту БЗСС-1,0 3-4 Передпосiвна культивацiя КПС-4 6-8 Сiвба Слiдом за культивацiєю СЗ-3,6 5-6 Коткування посiвiв ЗККШ-6 Ранньовесняне боронування Фiзична стиглiсть ґрунту БЗСС-1,0 3-4 У фазi цвiтiння до виходу в трубку ОП-2000 Збирання врожаю Повна стиглiсть при вологостi зерна 20-25% Висота зрiзу 10-15см 4 Кукурудза на зелений корм Дискування стернi БДТ-10 8-10 Оранка на зяб Через 2 тижнi пiсля дискування ПЛН-4-35 20-22 Ранньовесняне боронування Як тiльки можна вийти в поле БЗСС 1,0 3-4 Культивацiя з боронуванням Фiзична стиглiсть ґрунту КПС-4 10-12 Передпосiвна культивацiя 10-120 С КПС-4 5-7 Сiвба С3-3. 6 5-7 ЗККШ - 6 Довсходове боронування За 3-4 днi до сходiв БЗСС-1. 0 3-4 Скошування зеленої маси на корм Пiсля набирання вiдповiдної зеленої маси 5 Кукурудза на зерно Дискування стернi у 2 слiди БДТ-10 8-10 Через 10-12 днiв пiсля дискування ПЛН-4-35 25-27 Слiдом за оранкою КПС-4 10-12 Ранньовесняне боронування Фiзична стиглiсть ґрунту БЗСС-1. 0 3-4 Культивацiя з боронуванням Фiзична стиглiсть ґрунту КПС-4 10-12 Передпосiвна культивацiя При температурi 10-120 С КПС-4 5-7 Сiвба Вiдразу пiсля культивацiї С3-3. 6 5-7 Слiдом за сiвбою Мiжряднi обробiтки: 1-й КРН-4,2 5-6 2-й У фазi 5-7 листкiв 8-10 3-й У фазi 7-9 листкiв КРН-4,2 5-6 Збирання обмолотом 6 БДТ-10 8-10 Оранка на зяб Через 10-15 днiв ПЛН-4-35 18-20 Слiдом за оранкою КПС-4 8-10 Ранньовесняне боронування Фiзична стиглiсть ґрунту БЗСС-1,0 3-4 Передпосiвна культивацiя При t = 10-12*C ґрунту КПС-4 6-8 Сiвба Слiдом за культивацiєю 6-8 ЗККШ-6 Пiсля набирання вiдповiдної зеленої маси 7 БДТ-10 8-12 Передпосiвна культивацiя Перед посiвом КПС-4 5-6 Сiвба Вiдразу пiсля культивацiї 5-6 ЗККШ - 6 У фазi кущiння до виходу в трубку Збирання врожаю при вологостi зерна 18-20% ДОН-1500 Висота зрiзу 10-15 см 8 Соняшник Лущення стернi у 2 слiди Слiдом за збиранням ЛДГ-10 6-8 Повторне лущення 10-12 днiв пiсля першого 12-14 Зяблева оранка Через 10-12 днiв ПЛН-4-35 24-26 Фiзична стиглiсть ґрунту БЗСС-1,0 3-4 Культивацiя з боронуванням Фiзична стиглiсть ґрунту КПС-4+БЗСС-1,0 8-10 Передпосiвна культивацiя При Т= 10-12*С ґрунту КПС-4 6-8 Сiвба Пiсля культивацiї 6-8 Слiдом за сiвбою 2-3 Довсходове боронування За 3-4 дня до появи сходiв 3-4 Боронування пiсля сходiв ЗОР-0,7 2-3 КРН-4,2 8-10 Вологiсть насiння 18-20% СК-5+ПСП-1,5 6. Заходи хiмiчної боротьби з бур’янами Таблиця 16 Назва культури Строки внесення Назва гербiциду та вмiст дiючої речовини Норма витрати на 1 га Потреба на всю площу (Кг) Оз. Пшениця 296 Вiд до виходу в трубку культури Обприскування 118,4-195,4 Обприскування Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л) 2,0 - 4,0 Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л) 2,0-3,0 592-888 148 Вiд до виходу в трубку культури Обприскування 0,15-0,3 22,2-44,4 Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л) 2,0-3,0 296 Пiсля сiвби, але до появи сходiв Обприскування 2,0-3,5 592-1036 У фазi 3-5 листкiв Обприскування 2,0-4,0 0,02+ 0,2 5,92+59,2 Соняшник 148 Вiд фази 3-х листкiв у однорiчних злакових бур’янiв, при висотi пирiю 15-20см (незалежно вiд фази розвитку рослини) Обприскування Арамо 50, к. е. (тепралоксидим50г/л) 1,0-2,0 Розробив систему хiмiчного захисту вiд бур’янiв. Гербiциди взятi з перелiку дозволених в Українi на 2010 рiк. Система захисту максимально враховує стан забур’яненостi полiв. І дозволяє майже повнiстю позбутися сорної рослинностi. Розробляючи курсовий проект з загального землеробства для СВК “Яровський” я розробив структуру посiвних площ, системи сiвозмiн та їх продуктивнiсть. вирощування зернових в цих умовах економiчно вигiдне нiж вирощування iнших культур. Продуктивнiсть сiвозмiн була середня. Для пiдвищення продуктивностi сiвозмiн треба вносити бiльше органiчних i мiнеральних добрив. Застосовувати новi технологiї вирощування сiльськогосподарських культур. Також господарство дуже добре забезпечене кормами, що йому дозволяє їх не лише споживати у великому обсязi а й продавати iншим господарствам, що принесе додатковий прибуток господарству, а це значить, що воно зможе розширити свою базу, як в матерiальному, так i у фiнансовому планi. Для збiльшення виробництва сiльськогосподарської продукцiї необхiдно ввести iнтенсивну технологiю вирощування кожної культури, де необхiдно включити ефективне внесення добрив та зрошення. Список використаної лiтератури 1. Гордiєнко В. П. - Землеробство - Київ - “Вища школа" 1991 2. Гудзь В. П. - Землеробство - Київ - “Урожай" 1996 3. Захаренко В. А. - Гербициди, М.: - ВО “Агропромиздат” 1990 5. Журнали: Земледелие, зернове господарство, вiсник аграрної полiтики, Агросвiт України, Пропозицiя