Державне управлiння у сiльському господарствi
Вступ
Поняття агропромислового комплексу Росiї розкривається наступним чином. Вихiдним є слово "агро". У перекладi на росiйську мову воно означає "земля", а точнiше "землеробство", "обробiток землi". Землеробство називають також сiльським господарством. Воно пов'язане з селом, сiльською мiсцевiстю, де здiйснюється сiльськогосподарське виробництво (на вiдмiну вiд мiського, промислового господарства). У ходi розвитку сiльське господарство оснащується технiчними засобами, виробленими промисловiстю, i здiйснюється, таким чином, основi на промисловiй. З тих пiр i виникло поняття агропромислового виробництва, яка оформилася в АПК.
До початку 80-х рр.. в СРСР офiцiйних термiнiв i найменувань "агропромислове виробництво" i "агропромисловий комплекс" не було. У 1982 р. створено Державний агропромисловий комiтет (Госагропром СРСР), в республiках, краях i областях - вiдповiднi Держагропрому, а в районах - агропромисловi об'єднання (РАПО). Держагропрому координували дiяльнiсть всiх органiзацiйних структур АПК. З розпадом СРСР вони своє iснування припинили, але АПК як такої залишився.
Мета моєї роботи розглянути роль державного управлiння в сiльському господарствi.
1.
Загальнi завдання управлiння в галузi сiльського господарства
продукцiї, а також постачання сировини для промислового виробництва.
Сюди вiдносяться державний (20%), колективний (10%), кооперативний (20%), акцiонерний (40%), фермерський (менше 10%) i дрiбнотоварний (менше 10%) сектора, що мають рiзноманiтнi органiзацiйно - правовi форми об'єднань i пiдприємств сiльського господарства, харчової та переробної промисловостi, а також вiдповiднi органи управлiння. На частку пiдприємств, заснованих на приватнiй власностi, припадає понад 90% виробленої продукцiї.
Конституцiя Росiйської Федерацiї вiдносить основнi питання володiння, користування i розпорядження природними ресурсами - бази сiльськогосподарського виробництва, а також вiдповiдне законодавство (наприклад, земельне), до спiльного ведення Росiйської Федерацiї i її суб'єктiв (ст. 72). До безпосереднього ведення Росiйської Федерацiї вiднесено встановлення основ федеральної полiтики i федеральних програм економiчного розвитку країни (ст. 71).
Уряд Росiйської Федерацiї вирiшує питання органiзацiї управлiння сiльськогосподарськими пiдприємствами, вiднесеними до федеральної власностi, встановлює заходи матерiально-ресурсного стимулювання виробникiв зерна, визначає державного замовника iз закупiвлi та постачання зерна у федеральний фонд, а також порядок видачi та анулювання лiцензiй на здiйснення закупiвель, зберiгання, переробки зерна i торгiвлi зерном, розпоряджається федеральним фондом зерна i т. д.
Органи виконавчої влади суб'єктiв Росiйської Федерацiї мають широкi повноваження з управлiння сiльським господарством: розробляють i виконують регiональнi програми з пiдвищення родючостi ґрунтiв, керують ветеринарною службою, ведуть земельний кадастр, сприяють сiльськогосподарським виробникам i т. п.
Разом з тим iснує i спецiальна система органiв галузевого державного управлiння сiльським господарством.
2.
Система органiв виконавчої влади забезпечують управлiння у розвитку сiльського господарства
У систему федеральних органiв виконавчої влади, що забезпечують нормативно-правове регулювання, координацiю, надання державних послуг, контроль i нагляд у галузi сiльського господарства, входять: Мiнiстерство сiльського господарства Росiйської Федерацiї (Мiнсiльгосп Росiї) i пiдвiдомчi йому Федеральне агентство лiсового господарства, Федеральне агентство по рибальству (Росриболовство), Федеральна служба з ветеринарного i фiто санiтарного нагляду.
- Гордєєв Олексiй Васильович.
Мiнсiльгосп здiйснює функцiї з вироблення державної полiтики та нормативно-правового регулювання, надання державних послуг у сферi агропромислового комплексу (АПК), включаючи тваринництво, ветеринарiю, рослинництво, карантин рослин, мелiорацiю, родючiсть ґрунтiв, використання земель сiльськогосподарського призначення, регулювання ринку сiльськогосподарської сировини i продовольства , харчову i переробну промисловiсть, виробництво та обiг етилового спирту з харчової i нехарчової сировини, спиртовмiсної, алкогольної та тютюнової продукцiї, сталий розвиток сiльських територiй, у сферi промислового рибництва (аквакультури), охорони, вивчення, збереження, вiдтворення i використання об'єктiв тваринного свiту, вiднесених до об'єктiв полювання, за винятком мешкають на особливо охоронюваних природних територiях i (або) занесених до Червоної книги Росiйської Федерацiї, та середовища їх проживання, а також з управлiння державним майном на пiдвiдомчих пiдприємствах i установах.
Мiнсiльгосп Росiї приймає нормативнi правовi акти, що встановлюють правила надання галузевих субсидiй i субвенцiй; правила в галузi ветеринарiї, правила ведення селекцiйних досягнень; правила i норми в областi племiнного тваринництва, в областi мелiорацiї земель, норми природного убутку в сферi сiльського господарства i галузях промисловостi.
насiння сiльськогосподарських рослин; обороту часткою в загальному обсязi квот на вилов (видобуток) водних бiологiчних ресурсiв в промислових цiлях, закрiплених за росiйськими користувачами; справляння та використання портових зборiв державними адмiнiстрацiями морських рибних портiв; проведення карантинного фiто санiтарного монiторингу на територiї РФ; обчислення розмiру стягнень за шкоду, заподiяну незаконним добуванням або знищенням об'єктiв тваринного свiту, вiднесених до об'єктiв полювання.
Воно визначає вимоги до нормативної документацiї з проектування та будiвництва мелiоративних систем, окремо розташованих гiдротехнiчних споруд; приймає плани проведення заходiв з реабiлiтацiї земель сiльськогосподарського призначення, статути служби на суднах рибопромислового флоту.
На нього покладено здiйснення реалiзацiї федеральних програм у сферi АПК, формування i використання федерального фонду насiння сiльськогосподарських рослин та резерву коштiв їх захисту; органiзацiя проведення сортового та насiннєвого контролю щодо посiвiв i насiння сiльськогосподарських рослин.
Воно здiйснює експлуатацiю та паспортизацiю державних мелiоративних систем i вiднесених до державної власностi окремо розташованих гiдротехнiчних споруд; проводить державну експертизу перед проектної та проектної документацiї на будiвництво та реконструкцiю мелiоративних систем i гiдротехнiчних споруд; органiзовує проведення протиепiзоотичних заходiв. Ведуть облiк федерального фонду насiння, мелiорованих земель, закупiвель для федеральних державних потреб, а також реєстр федеральної власностi АПК, перебуває в його вiданнi.
Федеральне агентство лiсового господарства є федеральним органом виконавчої влади, що здiйснює функцiї з надання державних послуг, управлiння державним майном та правозастосовнi функцiї у сферi лiсового господарства. Положення про яким затверджено Постановою Уряду Росiйської Федерацiї вiд 16 червня 2004 N 283 Керiвник Федерального агентства лiсового господарства - Савiнов Іванович Олексiй.
Основними його функцiями є:
а) забезпечення рацiонального, безперервного i не виснаженого лiсокористування, вiдтворення, охорони i захисту лiсiв, об'єктiв тваринного свiту (за винятком вiднесених до об'єктiв полювання), виконання заходiв з лiсового насiнництва, гiдромелiоративних робiт та iнших робiт з ведення лiсового господарства, рацiонального використання земель лiсового фонду, збереження i посилення середовищi утворюють, захисних, водо охоронних, рекреацiйних та iнших корисних природних властивостей лiсiв;
б) надання прав користування дiлянками лiсового фонду;
в) забезпечення проведення лiсовпорядкування;
г) надання державних послуг, пов'язаних з наданням iнформацiї про стан дiлянок лiсового фонду, органiзацiєю вибору дiлянок лiсового фонду для дозволених видiв лiсокористування;
д) здiйснення державного монiторингу лiсiв;
е) ведення державного облiку лiсового фонду, вiднесення в установленому порядку лiсiв до груп лiсiв i категорiй захисту лiсiв першої групи, а також переведення лiсiв з однiєї групи лiсiв або з категорiї захисту лiсiв першої групи вiдповiдно до iншої групи або категорiю;
ж) ведення державного лiсового кадастру;
з) розгляд клопотань про переведення лiсових земель в нелiсовi i переведення земель лiсового фонду в землi iнших категорiй.
Агентство в межах i порядку, визначених федеральними законами, актами Президента Росiйської Федерацiї та Уряду Росiйської Федерацiї, здiйснює повноваження власника щодо необхiдного для забезпечення виконання функцiй федеральних органiв державної влади федерального майна, у тому числi переданого федеральним державним унiтарним пiдприємствам, федеральним казенним пiдприємствам i державним установам, пiдвiдомчим Агентству.
рацiонального використання, вивчення, збереження i вiдтворення водних бiологiчних ресурсiв та середовища їх проживання.
з питань забезпечення дiяльностi рибопромислового комплексу; державний облiк та державний монiторинг стану водних бiологiчних ресурсiв, а також спостереження за дiяльнiстю рибопромислових судiв.
На нього покладено органiзацiю будiвництва рибопромислових суден для федеральних державних потреб та забезпечення виробничої дiяльностi у морських рибних портах, що знаходяться в його веденнi; оформлення i видачi паспорта моряка.
рибальства; розробляє та подає на державну екологiчну експертизу пропозицiї про загальнi допустимих уловах водних бiологiчних ресурсiв; забезпечує виконання мiжнародних договорiв РФ в областi рибальства, рибного господарства i торговельного мореплавання.
Крiм Мiнсiльгоспу має вiдношення Мiнiстерство природних ресурсiв РФ та пiдвiдомчi йому Федеральне агентство водних ресурсiв, Федеральне агентство i Федеральна служба по нагляду у сферi природокористування. Основними його завданнями є:
розробка i проведення державної полiтики, здiйснення державного управлiння у сферi вивчення, вiдтворення, використання та охорони природних ресурсiв, розробка та реалiзацiя заходiв, спрямованих на задоволення потреб економiки РФ в мiнерально-сировинних, водних, лiсових та iнших природних ресурсах, забезпечення екологiчної безпеки, збереження бiологiчного рiзноманiття, органiзацiї охорони i використання особливо охоронюваних природних територiй, поводження з вiдходами (за винятком радiоактивних); комплексна оцiнка та прогнозування стану навколишнього природного середовища та використання природних ресурсiв, забезпечення вiдповiдною iнформацiєю;
А також вiдповiдно до покладених завдань здiйснює такi функцiї у сферi реалiзацiї державної полiтики у сферi природокористування та охорони навколишнього середовища: розробляє i органiзовує виконання федеральних цiльових програм геологiчного вивчення надр та розвитку мiнерально-сировинної бази, рацiонального використання, вiдтворення та охорони водних об'єктiв, попередження та лiквiдацiї шкiдливої дiї вод, використання, охорони, захисту лiсового фонду i вiдтворення лiсiв, охорони навколишнього природного середовища, а також бере участь спiльно з федеральними органами виконавчої влади та органами виконавчої влади суб'єктiв Росiйської Федерацiї у розробцi та реалiзацiї федеральних i територiальних цiльових програм, що включають в себе питання природокористування, охорони навколишнього природного середовища, водо забезпечення населення та об'єктiв економiки.
А також має вiдношення Росiйської академiї сiльськогосподарських наук. За цi роки багато поколiнь економiстiв-аграрникiв своєю працею i науковими досягненнями перетворили iнститут в найбiльше наукова установа країни, займається економiчними дослiдженнями та розробкою галузевого програмного забезпечення.
Значний внесок ученi iнституту внесли у розробку теорiї i практику прогнозування та iндикативного планування, державного регулювання АПК в перехiднiй економiцi, пост приватизацiйного розвитку сiльськогосподарських та iнших пiдприємств АПК, соцiального розвитку сiльської мiсцевостi, економiчної поведiнки особистих пiдсобних господарств.
3. Оценка нормативно-правової бази
До правових актiв, що зачiпають рiзнi питання органiзацiї, дiяльностi та управлiння у галузi сiльського господарства, належать федеральнi закони: "Про сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 8 грудня 1995 р, "Про державний земельний кадастр" вiд 2 сiчня 2000 р, "Про карантин рослин.. "вiд 15 липня 2000 р.," Про обiг земель сiльськогосподарського призначення "вiд 24 липня 2002 р., Земельний кодекс РФ., а також Федеральнi i регiональнi програми.
Важливе значення має Земельний кодекс РФ, прийнятий в 2001 р. Предметом його регулювання є вiдносини щодо використання та охорони земель РФ (крiм земель сiльськогосподарського призначення) як основи життя i дiяльностi народiв, що проживають на вiдповiднiй територiї. Кодексом визначенi види власностi на землю (власнiсть громадян та юридичних осiб, федеральна власнiсть, власнiсть суб'єктiв Федерацiї, мунiципальна власнiсть), пiдстави її формування, прав обов'язки власникiв земельних дiлянок, користувачiв, землi, орендарiв, а також їх вiдповiдальнiсть за земельнi правопорушення.
Для збереження цiльового використання земель сiльськогосподарського призначення 24 липня 2002 був прийнятий ФЗ «Про обiг земель сiльськогосподарського призначення» (iз змiнами i доповненнями). Закон встановив правила i обмеження, якi застосовуються до обороту земельних дiлянок i часток вправi спiльної власностi на земельнi дiлянки iз земель сiльськогосподарського призначення. Але дiя Закону не поширюється на земельнi дiлянки наданi iз земель сiльськогосподарського призначення громадянам для iндивiдуального будiвництва, ведення особистого пiдсобного i дачного господарства, садiвництва, тваринництва i городництва. Оборот зазначених земельних дiлянок регулюється Земельним кодексом РФ.
Основоположне значення для розвитку сiльського господарства мають федеральнi закони «Про селянське (фермерське) господарство» вiд 11 червня 2003 р., (Яке є об'єднання громадян, пов'язаних спорiдненiстю i (або) властивiстю, що мають у спiльнiй власностi майно i спiльно здiйснюють виробничу та iншу господарську дiяльнiсть, засновану на їх особистiй участi) та «Про особисте пiдсобне господарство» вiд 7 липня 2003 р..
Вироблена в даний час сiльськогосподарська продукцiя не забезпечує потребу населення в продуктах харчування i в країну як i ранiше надходить багато iмпортних продуктiв (наприклад, м'ясо, цукор, рис, фрукти). У зв'язку з цим 3 грудня 2002 Урядом була прийнята Федеральна цiльова програма «Соцiальний розвиток села до 2010 року». У нiй визначенi конкретнi заходи щодо державної пiдтримки АПК з виведення його з кризового стану, в якому вiн опинився пiсля приватизацiї та проведених економiчних реформ. Для розвитку сiльське господарство потребує iнвестицiй. Потребувала розробцi та методика ефективного використання коштiв федерального бюджету на пiдтримку АПК. Тому 30 сiчня 2003 було прийнято постанову Уряду «Про реалiзацiю ФЗ« Про фiнансове оздоровлення сiльськогосподарських товаровиробникiв ».
Державна програма розвитку сiльського господарства та регулювання ринкiв сiльськогосподарської продукцiї, сировини i продовольства на 2008 - 2012 роки. Її цiлями є: сталий розвиток сiльських територiй, пiдвищення зайнятостi та рiвня життя сiльського населення; пiдвищення конкурентоспроможностi росiйської сiльськогосподарської продукцiї на основi фiнансової стiйкостi i модернiзацiї сiльського господарства, а також на основi прискореного розвитку прiоритетних пiд галузей сiльського господарства, збереження i вiдтворення використовуються в сiльськогосподарському виробництвi земельних та iнших природних ресурсiв.
У рибнiй галузi теж є проблеми. Рибальський флот, на 70% складається з морально i фiзично застарiлих судiв, не придатний для ефективної роботи. Чисельнiсть працюючих у рибному господарствi скоротилася на 30%. Загрозливо зросла промислова навантаження на власнi воднi бiоресурси. Тому Урядом 2 вересня 2003 схвалено Концепцiю розвитку рибного господарства РФ на перiод до 2020 року. У нiй сформульованi цiлi, завдання, напрями i способи забезпечення, iнтересiв Росiї в сферi ефективного використання водних бiологiчних ресурсiв. Головною метою Концепцiї є збiльшення до 2020 р. видобутку риби та морепродуктiв в два рази, при цьому передбачається, що все добуте рибну сировину буде реалiзовуватися в РФ, а на експорт - поставлятися готова продукцiя. Реалiзацiї цiєї концепцiї має служити прийнятий 20 грудня 2004 Федеральний Закон «Про рибальство та збереження водних бiологiчних ресурсiв».
4.
Органи контролю та нагляду
Федеральна служба з ветеринарного i фiто санiтарного нагляду (Россiльгоспнагляд), згiдно з Положенням про неї, затвердженим постановою Уряду вiд -30 червня 2004 р., є федеральним органом виконавчої влади, що здiйснює функцiї по контролю i нагляду у сферi ветеринарiї, карантину та захисту рослин, використання пестицидiв i агро хiмiкатiв, забезпечення родючостi ґрунтiв, селекцiйних досягнень, охорони, вiдтворення, використання об'єктiв тваринного свiту, вiднесених до об'єктiв полювання,: водних бiологiчних ресурсiв та середовища їх проживання, а також функцiї щодо захисту населення вiд хвороб, спiльних для людей i тварин. Служба здiйснює свою дiяльнiсть безпосередньо та через свої територiальнi органи.
Служба здiйснює нагляд за юридичними та фiзичними особами, проводить експертизи, обстеження, дослiдження, випробування, оцiнку, вiдбiр проб, зразкiв, огляд i огляд, вiдвiдування пiдконтрольних об'єктiв i суб'єктiв, видачу висновкiв, а також iншi роботи у встановленiй сферi дiяльностi. Вона видає лiцензiї на окремi види дiяльностi в галузi племiнного тваринництва, елiтного насiнництва, здiйснює дiяльнiсть зi зберiгання зерна та продуктiв його переробки.
охорони територiї РФ вiд занесення з iноземних держав i розповсюдження заразних хвороб тварин, шкiдникiв рослин, збудникiв хвороб рослин, рослин карантинного значення, ввезення небезпечних у ветеринарно-санiтарному та фiто санiтарному вiдношеннi пiднаглядних вантажiв.
Порядок здiйснення державного ветеринарного нагляду визначено Законом РФ «Про ветеринарiї» вiд 14 травня 1993 р. (iз змiнами та доповненнями), а фiто санiтарного нагляду - Федеральним законом «Про карантин рослин» вiд 15 липня 2000 р. (iз змiнами i доповненнями).
Державний нагляд за технiчним станом самохiдних машин та iнших видiв технiки в Росiйськiй Федерацiї (Держтехнагляд). Вiдповiдно до Положення про нього, затвердженим Урядом РФ 13 грудня 1993 р., вiн здiйснюється єдиною системою органiв, до якої входять: Головна державна iнспекцiя з нагляду за технiчним станом самохiдних машин та iнших видiв технiки Мiнсiльгоспу Росiї (Главдержтехнагляд Росiї), державнi iнспекцiї органiв виконавчої влади суб'єктiв РФ, вiдповiднi державнi iнспекцiї мiст i районiв.
Цi органи здiйснюють нагляд: за технiчним станом тракторiв, самохiдних дорожньо - будiвельних та iнших машин i причепiв до них незалежно вiд їх приналежностi в цiлях забезпечення безпеки для життя, здоров'я людей, охорони навколишнього середовища; за дотриманням в АПК правил експлуатацiї машин та обладнання; встановленого порядку органiзацiї та проведення сертифiкацiї робiт i послуг в областi технiчної експлуатацiї пiднаглядних машин i устаткування.
5. Вопроси адмiнiстративної вiдповiдальностi
Пiд адмiнiстративним правопорушенням, як пiдстава адмiнiстративної вiдповiдальностi розумiється винне, протиправне i суспiльно-небезпечне дiяння, яке посягає на встановленi правом i забезпеченi адмiнiстративно-правовими санкцiями, правила поводження громадян i посадових осiб у сферi державного управлiння.
Загальна характеристика i види адмiнiстративних правопорушень у сiльському господарствi данi в 10 Главi КоАП РФ. У 14 статтях цього роздiлу докладно розглянуто склади i вiдповiдальнiсть за даний вид правопорушень.
У другiй статтi зазначена вiдповiдальнiсть за порушення порядку ввезення та вивезення, а в третiй за порушення правил виробництва, заготiвлi, перевезення, зберiгання, переробки, використання та реалiзацiї пiд карантинної продукцiї (пiд карантинного матерiалу, пiд карантинного вантажу).
У статтi четвертої говориться про невжиття заходiв посадовою особою щодо забезпечення режиму охорони посiвiв, мiсць зберiгання та переробки рослин, включених до Перелiку наркотичних засобiв, психотропних речовин та їх прекурсорiв, що пiдлягають контролю в Росiйськiй Федерацiї, i конопель.
Стаття 5 - за неприйняття землевласником або землекористувачем заходiв щодо знищення дикорослих рослин, включених до Перелiку наркотичних засобiв, психотропних речовин та їх прекурсорiв, що пiдлягають контролю в Росiйськiй Федерацiї, i дикорослих конопель.
Порушення ветеринарно-санiтарних правил перевезення чи забою тварин, правил переробки, зберiгання або реалiзацiї продуктiв тваринництва;
У статтi 11 описуються наслiдки порушення норм i правил ведення племiнного тваринництва: 1. Реалiзацiя або використання з метою вiдтворення племiнної продукцiї (матерiалу) з порушенням вимог, встановлених законодавством про племiнне тваринництво; 2. Порушення правил державної реєстрацiї племiнних тварин i племiнних стад.
У статтi 12 приведено вiдповiдальнiсть за порушення правил виробництва, заготiвлi, обробки, зберiгання, реалiзацiї, транспортування та використання насiння сiльськогосподарських рослин, у статтi 13 - порушення правил ведення вiдповiдної документацiї; нарештi, в статтi 14 - порушення порядку ввезення на територiю Росiйської Федерацiї насiння сiльськогосподарських рослин.
Санкцiя, в основному, накладення адмiнiстративного штрафу в розмiрi: для громадян вiд 3 до 20 мiнiмальних розмiрiв оплати працi (МРОТ), для посадових осiб вiд 5 до 40 МРОТ i для юридичних осiб вiд 50 до 400 МРОТ або адмiнiстративне призупинення дiяльностi на строк до 90 дiб.
управлiння державний сiльський господарство
Висновок
В результатi лiквiдацiї монополiї державної власностi на землю в Росiї, в ходi економiчних реформ створений новий клас земельних власникiв. У власнiсть громадянам i органiзацiям передано 130 млн. га землi, якi можуть вступати в повноцiнний обiг, бути товаром.
Основними причинами щодо повiльного розвитку галузi сiльського господарства є:
фiнансових, матерiально-технiчних та iнформацiйних ресурсiв, готової продукцiї;
фiнансова нестiйкiсть галузi, обумовлена нестабiльнiстю ринкiв сiльськогосподарської продукцiї, сировини i продовольства, накопиченої декапiталiзацiєю, недостатнiм притоком приватних iнвестицiй на розвиток галузi, слабким розвитком страхування при виробництвi сiльськогосподарської продукцiї;
дефiцит квалiфiкованих кадрiв, спричинений низьким рiвнем та якiстю життя у сiльськiй мiсцевостi.
напрямком аграрної економiчної полiтики.
але й способом системного узгодження установок на подвоєння валового внутрiшнього продукту, скорочення бiдностi та пiдвищення продовольчої безпеки країни, тобто має забезпечити успiшну реалiзацiю всього комплексу цiлей соцiально-економiчного розвитку країни в розглянутiй перспективi.
Лiтература
2. Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення РФ вiд 30 грудня 2001р.
"Про сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 8 грудня 1995
5. Федеральний закон «Про ветеринарiї» вiд 14 травня 1993
6. Федеральний закон «Про карантин рослин» вiд 15 липня 2000
7. Федеральний закон «Про селянське (фермерське) господарство» вiд 11 червня 2003р.
8. Федеральний закон «Про особисте пiдсобне господарство» вiд 7 липня 2003
9. Федеральний закон «Про рибальство та збереження водних бiологiчних ресурсiв» 20 грудня 2004
10. Федеральний закон «Про обiг земель сiльськогосподарського призначення» вiд 24 липня 2002
12. Державна програма розвитку сiльського господарства та регулювання ринкiв сiльськогосподарської продукцiї, сировини i продовольства на 2008 - 2012 роки. (Затверджена постановою Уряду Росiйської Федерацiї вiд 14 липня 2007 р. № 446).
| 
