Аграрна полiтика Бiлорусi
Аграрна полiтика Бiлорусi
Змiст
Вступ
1. Цiлi, завдання та економiчний механiзм аграрної полiтики
2. Динамiка агропромислового комплексу Бiлорусi як об'єкта державного регулювання
3. Реалiзацiя проектiв i програм, що стимулюють розвиток АПК
3. 1 Державна програма вiдродження та розвитку села
3. 1. 1 Інформацiя про виконання програми в Стародорожському районi
4. Проблеми агропромислового комплексу
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
державного курсу на еволюцiйне та поступальний розвиток нацiональної економiки.
Послiдовний курс держави на реформування економiки не дозволив скластися в Бiлорусi олiгархiчним структурам, не привiв до масового безробiття i зубожiння людей. Бiлорусь першою з країн СНД вiдновила рiвень промислового виробництва 1990 року i випереджає країни СНД за рейтингом iндексу розвитку людського потенцiалу.
допомагала селi i продовжує пiдтримувати сiльського виробника.
Це стосується i кадрового потенцiалу. Принцип наступностi дозволив не тiльки зберегти освiтню систему для кадрiв агропромислового комплексу, успадковану пiсля розвалу СРСР, а й вибудувати на її основi нову, вiдповiдальну високим сучасним стандартам. Планомiрнiсть державного курсу полягає i в всiлякої пiдтримки талановитої учнiвської молодi, студентiв, в тому числi аграрних вузiв. Створений не має аналогiв на територiї СНД Спецiальний Фонд Президента Республiки Бiлорусь щодо соцiальної пiдтримки обдарованих учнiв та студентiв.
обслуговування. Здiйснюється робота з введення державних соцiальних стандартiв по всiй країнi з обов'язковим урахуванням регiональних особливостей, щоб рiвень соцiального захисту, постачання громадян продовольством, теплом, комунiкацiями, транспортом, побутовими послугами, робота установ освiти, охорони здоров'я, культури та iншi гарантiї полiпшувалися.
Особливу увагу держава придiляє питанням розвитку малих мiст. У них передбачаються прискорений розвиток будiвництва житла та сфери послуг, створення нових робочих мiсць. Регiональна економiчна полiтика передбачає забезпечення зростання добробуту населення незалежно вiд мiсця його проживання, пiдвищення рiвня комплексного розвитку продуктивних сил i конкурентоспроможностi економiки регiонiв. При загальному зростаннi рiвня добробуту населення найважливiшим завданням стає випереджаюче збiльшення доходiв населення i полiпшення умов проживання мешканцiв тих регiонiв, де цi показники нижчi, нiж у середньому по країнi.
Буде проводитися цiлеспрямована полiтика стимулювання розмiщення нових пiдприємств, фiлiй i цехiв дiючих виробництв, а також розширення сфери пiдприємництва, пов'язаного з обслуговуванням населення, сiльським господарством, переробкою сiльськогосподарської продукцiї та випуском продукцiї з мiсцевої сировини.
Завдання змiцнення економiки Бiлорусi як фундаменту добробуту народу висунула в число найважливiших прiоритетiв зовнiшньої полiтики економiчну дипломатiю, нарощування експортного потенцiалу країни. Важливим напрямком зовнiшньоекономiчної дiяльностi стало залучення до Бiлорусi iноземних iнвестицiй. Збiльшений обсяг мiжнародних зв'язкiв, завдання iнтеграцiї бiлоруської економiки в систему сучасних свiто господарських зв'язкiв та ефективного використання наявного вiтчизняного науково-технiчного потенцiалу, настiйно вимагають вiдновлення основних виробничих фондiв, впровадження новiтнiх технологiй.
Провiдною установкою бiлоруської державностi та її iдеологiчної платформи є оптимальне поєднання централiзованих гарантiй та iндивiдуального трудового вкладу в процвiтання держави. Тiльки ефективну працю може бути джерелом економiчного та соцiального успiху особистостi i держави.
Метою цiєї роботи є вивчення аспектiв державної аграрної полiтики, аналiз отриманих показникiв у результатi її впровадження на прикладi роботи органiзацiй, господарств i пiдприємств Стародорожського району.
Ми розглянемо так само перспективи розвитку аграрної галузi з урахуванням глобальних змiн у сучаснiй свiтовiй економiцi, позначимо не тiльки позитивний досвiд, а й основнi проблеми аграрiїв.
для виконання цих завдань.
1. Цiлi, завдання та економiчний механiзм аграрної полiтики
Проведення цiлеспрямованої державної полiтики сприяє пiдвищенню ефективностi використання ресурсiв, рацiонального розмiщення сiльськогосподарського виробництва, полiпшення забезпечення населення продовольством, а промисловiсть сировиною, стабiлiзацiю ринкiв сiльськогосподарської продукцiї та продовольства, пiдтримку i захист товаровиробникiв агропромислового комплексу, стимулювання товарообмiну, пiдвищення життєвого рiвня сiльського населення.
Аграрна полiтика - це сукупнiсть принципiв i методiв державного впливу на економiку агропромислового комплексу, економiчнi вiдносини, розвиток сiльської iнфраструктури в iнтересах населення країни, забезпечення полiтичної стабiльностi та продовольчої незалежностi.
Мета аграрної полiтики - забезпечення динамiчного розвитку всiх сфер АПК (ресурсо - забезпечення, сiльське господарство, харчова та переробна промисловiсть, торгiвля). Аграрна полiтика слугує для реалiзацiї наступних завдань: забезпечити продовольчу безпеку країни; сприяти вирiшенню соцiально-економiчних проблем населення, що проживає в сiльськiй мiсцевостi; розвивати форми власностi в аграрному секторi; розвивати ринковi вiдносини i методи їх економiчного регулювання; сприяти формуванню, розвитку та регулювання аграрного ринку держави; погоджувати зовнiшньоекономiчнi вiдносини з країнами - торговими партнерами, активiзувати процес науково-технiчного спiвробiтництва в аграрнiй сферi, включаючи селекцiю i насiнництво, пiдвищення родючостi ґрунтiв, племiнна справа, розробку прогресивних технологiй i технiчних засобiв для рослинництва, тваринництва, мелiорацiї, землеустрою, iнших галузей АПК; здiйснювати пiдготовку та реалiзацiю iнвестицiйних проектiв, орiєнтованих на прискорення вiддачi вкладених коштiв i пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї АПК; координувати дiяльнiсть у галузi наукових дослiджень, розробки прогнозiв розвитку АПК, пiдготовки кадрiв для аграрної науки i сiльськогосподарських вузiв, iнших наукових i навчальних установ республiки; видавати науковi працi, навчальнi посiбники, рекомендацiї сiльськогосподарському виробництву, органiзовувати семiнари, конференцiї, демонстрацiї нової технiки i технологiї; сприяти обмiну досвiдом у вирiшеннi регiональних соцiально-економiчних програм; приступити до поетапного створення iнформацiйної системи з використанням можливостей Інтернету та iнших способiв обмiну iнформацiєю мiж суб'єктами аграрного ринку; створювати умови для забезпечення екологiчної безпеки АПК.
що сприяє розвитку зовнiшньоекономiчних вiдносин; стимулювання попиту i пропозицiї на сiльськогосподарську продукцiю та продовольство; визначення, з урахуванням мiжнародних зобов'язань, узгоджених позицiй у зовнiшньоекономiчних вiдносинах; розвиток науково-технiчного спiвробiтництва та iнформацiйного забезпечення, створення економiчних умов для здiйснення взаємовигiдних iнвестицiйних проектiв; координацiя в галузi пiдготовки i перепiдготовки кадрiв, пiдвищення прибутковостi сiльськогосподарських товаровиробникiв; полiпшення умов працi в АПК; вирiшення соцiально - економiчних проблем населення, що проживає в сiльськiй мiсцевостi; вдосконалення нормативно-правової бази, пов'язаної з функцiонуванням загального i внутрiшнього ринку сiльськогосподарської продукцiї та продовольства, основних видiв спецiальних матерiально-технiчних ресурсiв, науково-технiчним спiвробiтництвом, соцiальним становищем працiвникiв аграрного сектора.
Економiчний механiзм аграрної полiтики спрямований на узгодження бюджетної, податкової, митної, кредитної, цiнової полiтики, системи страхування в АПК. Цiлком обґрунтованою є необхiднiсть здiйснення фiнансової пiдтримки на аграрному ринку iз спецiального фонду пiдтримки сiльгоспвиробникiв. Так як у бiльшої частини виробникiв виникне нагальна потреба у здiйсненнi вкладень, якi неможливо здiйснити за рахунок власних коштiв.
Один з напрямкiв роботи - створення сприятливих умов для кредитування аграрного сектора, формування єдиної цiнової полiтики, що сприяє максимальному здешевленню продуктiв харчування для городян i гнучкого регулювання цiнових вiдносин на продовольчому ринку.
Система i механiзм регулювання доходiв сiльськогосподарських товаровиробникiв здiйснюються з урахуванням конкретних умов виробництва та фiнансових можливостей держави та прийнятої моделi економiчних вiдносин.
Проводиться цiлеспрямована фiнансова пiдтримка товаровиробникiв АПК з метою освоєння нових технологiй, розвитку ринкової iнфраструктури, здiйснення консультативно-iнформацiйної дiяльностi, а також таких напрямкiв, як селекцiя та насiнництво, племiнна справа, захист рослин, проведення мелiоративних, ветеринарних, фiто санiтарних та iнших заходiв.
Пiдтримка агропромислового комплексу проводиться на базi цiльових програм. Найбiльший iнтерес представляє iнвестування найбiльш перспективних проектiв, що передбачають збiльшення виробництва зерна, м'ясо-молочної та iншої сiльськогосподарської продукцiї та продовольства.
органи, iншi державнi органи вiдповiдно до законодавчих актiв РБ.
2. Динамiка розвитку агропромислового комплексу Бiлорусi як об'єкта державного регулювання
Агропромисловий комплекс (АПК) - сукупнiсть пов'язаних мiж собою суспiльним подiлом працi галузей економiки, що забезпечують вiдтворення продуктiв харчування i промислових предметiв споживання iз сiльськогосподарської сировини у вiдповiдностi з потребами суспiльства i попитом населення.
сферу (виробничо-технiчне, мелiоративне, землевпорядне, наукове, агрохiмiчне, ветеринарне, будiвельне, торгове та iншi види обслуговування). Прiоритетами в розвитку АПК Бiлорусi є тваринницький, льнянiй, зерновий, буряко - цукровий i масло - рослинний комплекси.
Основний комплексо утворюючої галуззю агропромислового комплексу є сiльське господарство. І хоча у валовому внутрiшньому продуктi країни частка сiльського господарства становить менше 8%, значимiсть галузi велика з урахуванням її соцiальної ролi. Повнiстю забезпечується продовольча безпека країни. Завозиться в основному тiльки продукцiя, яка в силу природно-клiматичних умов у країнi не проводиться.
У результатi впровадження в системi АПК комплексу заходiв з пiдтримки сiльського господарства за останнi чотири роки зросло виробництво основних видiв продовольчої продукцiї. У країнi зберiгається i розвивається велике сiльськогосподарське виробництво. Прийняття Кодексу про землю створило умови для рацiонального використання сiльськогосподарських земель.
В даний час бiльш динамiчно йде реформування збиткових господарств, бiльшу пiдтримку отримали фермерськi та особистi пiдсобнi господарства.
На одного жителя Бiлорусi припадає 0,9 га сiльськогосподарських угiдь i 0,6 га рiллi. Площi сiльгоспугiдь, що знаходяться в державнiй власностi, становлять 7,37 млн. га (80,9% вiд загальної площi), землi сiльськогосподарського призначення громадян - 1,34 млн. га.
Сiльське господарство спецiалiзується на виробництвi продукцiї тваринництва (молоко, м'ясо), а також на вирощуваннi льону та картоплi. Широкомасштабне розвиток отримало обробiток зернових та овочевих культур, цукрових бурякiв, рiпаку та кормових культур.
Серед країн СНД Бiлорусь посiдає третє мiсце (пiсля Росiї i Українi) з виробництва льону.
i виробництво, зайнято 131,8 тис. працюючих.
З 2001 року в Бiлорусi почалося зростання обсягiв виробництва продукцiї. Темпи зростання валової продукцiї сiльського господарства в 2007 роцi склали 99% до рiвня 1990 року, рiвень рентабельностi - вiдповiдно 5,2%, а питома вага збиткових органiзацiй скоротився до 1,3%. Неухильну тенденцiю нарощування обсягiв мають такi культури, як цукровi буряки, рiпак, овочi.
У 2000 роцi було внесено мiнеральних добрив на 1 га в 2 рази бiльше, нiж у 1995 р. У 2007 роцi на 1 га орних земель внесено 87% мiнеральних добрив вiд рiвня 1990 р. Спостерiгається стабiльне зростання виробництва сiльськогосподарської продукцiї, який значною мiрою зумовлений змiцненням матерiально-технiчної бази сiльгосппiдприємств. У структурi виробництва з невеликою перевагою переважає рослинництво.
Результати роботи за 2009 року свiдчать про стiйку тенденцiю подальшого пiдвищення продуктивностi як землеробства, так i тваринництва.
Створено базу для подальшого сталого розвитку аграрної галузi, що забезпечила зростання виробництва практично всiх видiв сiльськогосподарської продукцiї: наповнений внутрiшнiй продовольчий ринок, виробництво основних видiв сiльськогосподарської продукцiї в розрахунку на душу населення значно перевершує рекомендований Мiнiстерством охорони здоров'я Республiки Бiлорусь рiвень споживання; експорт за цей перiод збiльшився в 2, 2 рази (за експертними оцiнками в цьому роцi вiн досягне об'єму 1,8 млрд. доларiв США); позитивне сальдо у зовнiшньоторговельнiй дiяльностi по пiдприємствах Мiнсiльгосппроду в 2008 роцi оцiнюється в 630 млн. доларiв.
зрiвнялася з Нiмеччиною, а молока - приблизно вдвiчi перевищує основнi розвиненi в аграрному вiдношеннi країни Європи та США.
У першому пiврiччi нинiшнього 2009 року виробництво промислової продукцiї в агропромисловому комплексi Бiлорусi виросло в порiвнянних цiнах на 10,7% в порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року за даними Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства Бiлорусi.
Прирiст обсягiв промислового виробництва в зернопереробної галузi склав 12,4% до вiдповiдного перiоду минулого року, хлiбопекарської - 9,1%, м'ясної - 12,7%, молочної - 8,3%, машинобудiвної - 28%, льонообробний - бiльше 30%.
Спiввiдношення запасiв готової продукцiї i середньомiсячного обсягу виробництва промислової продукцiї за вказаний перiод склало 64,3%, що на 5,7% бiльше в порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року. При цьому в молочнiй галузi рiвень запасiв продукцiї зрiс до 78,2%, зернопереробної - до 66,9%. У той же час протягом червня нинiшнього року в м'яснiй галузi запаси скоротилися в порiвнянних цiнах практично на 10 процентних пункту, їх рiвень склав 48,5%.
Органiзацiї Мiнсiльгосппроду ведуть роботу по збiльшенню поставок молочної та м'ясної продукцiї на експорт. Основним споживачем цiєї продукцiї, як i ранiше, виступає Росiя. У нинiшньому роцi в прогнознi баланси попиту i пропозицiї на м'ясо та м'ясопродукти, молоко та молокопродукти Союзної держави внесенi змiни за структурою та обсягами поставок окремих видiв бiлоруської продукцiї на росiйський ринок. Так, по м'ясу i м'ясопродуктах обсяги експорту збiльшено на 30 тис. т за рахунок нарощування поставок яловичини. У червнi-груднi 2009 року бiлоруськi пiдприємства планують поставити в Росiю 27,1 тис. т олiї тваринного, 65,8 тис. т сирiв i сиру, 1,1 тис. т сухого знежиреного молока.
У сiчнi-травнi нинiшнього року органiзацiї Мiнсiльгосппроду Бiлорусi поставили на експорт продукцiї на суму 623,8 млн. доларiв, що становить 98% до сiчня-травня 2008 року. Темп зростання експорту перевищив темп зростання iмпорту на 18,7 процентного пункту. За п'ять мiсяцiв зовнiшньоторговельне сальдо за Мiнсiльгосппроду склалося позитивним у сумi 295,5 млн. доларiв i виросло на 32,6% в порiвняннi з аналогiчним перiодом 2008 року.
Агропромисловий комплекс району представлений 14 сiльськогосподарськими органiзацiями, двома заводами з переробки сировини - Стародорожскiй виробнича дiлянка вiдкритого акцiонерного товариства (далi - ВАТ) «Слуцький сироробний комбiнат», комунальне виробниче унiтарне пiдприємство «Стародорожський плодоовочевої завод», i однiєю обслуговуючою органiзацiєю - ВАТ «Стародорожський райагросервiс ». Три господарства, що знаходяться на територiї району, - товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю (далi - ТОВ) «Профiтагро», ТОВ «Агрофiрма« Фалiчi »i ТОВ« Шапчiци-агро »- переданi у вiдання органiзацiй-iнвесторiв м. Мiнська згiдно з Указами Президента Республiки Бiлорусь вiд 19 березня 2004 р. № 138 i вiд 14 червня 2004 р. № 280. Одна органiзацiя веде сiльськогосподарське виробництво на правах фiлiї «Пiдсобне сiльське господарство« Сiнегово »ВАТ« Стародорожський райагросервiс ». Юридичний статус 9 господарств - сiльськогосподарськi виробничi кооперативи (далi - СВК). Одна органiзацiя функцiонує у формi комунального сiльско господарського унiтарного пiдприємства (далi - КСУП) «Пруси». Крiм цього, на територiї району розташованi землi 5 селянських (фермерських) господарств.
Товарне виробництво сiльськогосподарської продукцiї в районi ведеться на 48,1 тис. га сiльгоспугiдь, з них 28,7 тис. га рiллi (59,7%), 19,2 тис. га лучних угiдь (40%), 0,2 тис. га садiв (0,3%). Бал кадастрової оцiнки сiльськогосподарських угiдь складає 26,2, в тому числi рiллi 28,1. За механiчним складом в рiллi найбiльшу питому вагу мають супiщанi ґрунти - 46%. Пiщанi ґрунти займають 33% рiллi, 21% - торф'яно-болотнi. Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв сiльськогосподарських органiзацiй у 2008 р. склала 2141 людини.
Товарна продукцiя тваринництва становить бiльше 86% у сукупному обсязi виручки вiд реалiзацiї, тому досягнутий рiвень виробництва даної галузi багато в чому визначає фiнансово-економiчний стан сiльгосп органiзацiй. В якостi основних факторiв розвитку тваринництва в 2009 роцi виступають: змiцнення кормової бази, нарощування поголiв'я худоби, створення необхiдних умов утримання тварин за рахунок проведення реконструкцiї примiщень. На зимово-стiйловий перiод 2009-2010 рр.. заготовлено 49 тис. тонн кормових одиниць трав'яних кормiв, або в середньому по 20,2 ц к. од. на 1 умовну голову. За 10 мiсяцiв 2009 р. чисельнiсть ВРХ збiльшилася на 618 гол. до аналогiчного перiоду 2008 р., у тому числi корiв - на 315 гол. Телят отримано в кiлькостi 9911 гол. Разом з тим, є реальнi резерви в планi нарощування чисельностi поголiв'я тварин. Ще не на належному рiвнi органiзована робота з вiдтворення дiйної череди - у розрахунку на 100 корiв i телиць за 10 мiс. отримано по 73 телят, у той час як за аналогiчний перiод 2008 р. - 81 голова.
Полiпшення умов утримання тварин на дорощуваннi та вiдгодiвлi дозволило забезпечити середньодобовi прирости молодняку ВРХ на рiвнi 538 грам, в той час як за 10 мiс. 2008 продуктивнiсть тварин становила 520 грам. За рахунок проведеної роботи щодо збалансованого годiвлi та полiпшення умов утримання середньодобовi прирости на ремонтнi телички досягли технологiчного рiвня - 573 грами.
На наявнi резерви економiї витрат вказує той факт, що за 10 мiс. 2009 р. в цiлому по сiльгосп органiзацiй областi ступiнь окупностi витрат виручкою складає 71%, а в господарствах району - лише 66%. За рiвнем продуктивностi працi сiльськогосподарськi пiдприємства району займають 9 мiсце серед 22 районiв областi.
3. Реалiзацiя державних проектiв i програм, що стимулюють розвиток АПК
Продовольча безпека держави гарантується нацiональними проектами та державними програмами, прийнятими вiдповiдно до законодавства Республiки Бiлорусь i затверджених Президентом Республiки Бiлорусь, Радою Мiнiстрiв Республiки Бiлорусь. Реалiзацiя програм, що стимулюють розвиток аграрного сектора, дозволить оновити соцiальну i виробничу сфери, забезпечити умови сталого розвитку сiльської територiї, пiдвищити доходи населення, престижнiсть проживання на селi, а також полiпшити демографiчну ситуацiю. Розглянемо цiлi та завдання деяких з них.
Розвитку агропромислового комплексу сприяє реалiзацiя ряду масштабних програм. Особливої уваги з боку держави потребують проблеми розвитку малих мiст, вирiшити якi покликана Програма розвитку малих i середнiх мiст. У нiй передбачаються прискорений розвиток будiвництва житла та сфери послуг, створення нових робочих мiсць. Проводиться цiлеспрямована полiтика стимулювання розмiщення нових пiдприємств, фiлiй i цехiв дiючих виробництв, а також розширення сфери пiдприємництва, пов'язаного з обслуговуванням населення, сiльським господарством, переробкою сiльськогосподарської продукцiї та випуском продукцiї з мiсцевої сировини. Метою Програми «Збереження i використання мелiорованих земель на 2006 - 2010 роки» є забезпечення зростання продуктивностi мелiорованих земель, на яких виробляється бiльше третини продукцiї рослинництва, пiдвищення їх стiйкостi несприятливих погодних умов за допомогою здiйснення заходiв щодо вiдновлення i збереження мелiоративних систем, ефективному використанню їх технiчних можливостей. Програма орiєнтована на виробництво екологiчно чистої сiльськогосподарської продукцiї, охорону ґрунтiв i ґрунтового покриву вiд деградацiї, а водних джерел вiд виснаження i забруднення, створення сприятливих умов для життя i працi сiльського населення, забезпечення високорентабельного i конкурентоспроможного сiльськогосподарського виробництва. Основною метою Державної програми «Якiсть» на 2007 - 2010 роки, що забезпечує реалiзацiю полiтики держави у сферi якостi, є створення умов, що сприяють створенню конкурентоспроможних вiтчизняних товарiв, подальшому насиченню споживчого ринку якiсними безпечними енерго ефективними товарами, впровадження у промислове виробництво сучасних методiв i форм управлiння якiстю , оздоровлення навколишнього середовища, економiї матерiальних та енергетичних ресурсiв.
Державна комплексна програма модернiзацiї основних виробничих фондiв Бiлоруської енергетичної системи, енергозбереження та збiльшення частки використання в республiцi власних паливно-енергетичних ресурсiв у 2006-2010 роках затверджена Указом Президента Республiки Бiлорусь № 399 вiд 25. 08. 2005. Основна мета Державної програми - визначення заходiв, термiнiв їх реалiзацiї i необхiдних iнвестицiй, що дозволяють забезпечити енергетичну безпеку країни, позитивну динамiку вiдновлення основних фондiв, надiйне та ефективне енергопостачання галузей економiки та населення при дотриманнi екологiчних вимог. Реалiзацiя цiєї Державної програми дозволить пiдвищити рiвень енергетичної безпеки Республiки Бiлорусь i надiйнiсть роботи енергосистеми в цiлому; збiльшити кiлькiсть робочих мiсць i податковi вiдрахування в республiканський i мiсцевi бюджети; збiльшити обсяг виробництва i споживання мiсцевих видiв паливно-енергетичних ресурсiв. Детальнiше зупинимося на розглядi Державної програми вiдродження та розвитку села на 2005-2010 роки, затвердженої Указом Президента Республiки Бiлорусь вiд 25 березня 2005 р. № 150.
3. 1 Державна програма вiдродження та розвитку села на 2005-2010 роки
Доручення щодо створення масштабної програми, покликаної врятувати село, вивести агропромисловий комплекс на новий рiвень i зробити сiльське життя бiльш привабливою, Президент Республiки Бiлорусь А. Г. Лукашенко дав у вереснi 2003 року. Сiльськi регiони займають близько 90% територiї країни. У них проживає близько 30% населення. Саме сiльськi жителi забезпечують продовольчу безпеку нашої держави. Крiм того, село - джерело i сховище нацiональних традицiй, бiлоруської мови, фольклору, народної творчостi. Зберегти i розвинути це джерело - важливе державне завдання.
Основними завданнями Програми є: вiдродження i розвиток соцiальної та виробничої сфер бiлоруського села, забезпечення умов для сталого ведення сiльськогосподарського виробництва, пiдвищення доходiв сiльського населення, створення основ для престижностi проживання в сiльськiй мiсцевостi та покращення демографiчної ситуацiї на селi, забезпечення ефективного виробництва сiльськогосподарської продукцiї та продовольства в обсягах, достатнiх для внутрiшнього ринку i формування експортних ресурсiв.
Система заходiв, представлена у програмi, складається з двох роздiлiв - соцiального i виробничого.
Провiдниками соцiальних стандартiв на селi визначенi агромiстечок. На їх основi передбачається сталий соцiально-економiчний розвиток сiльських територiй, спрямоване на формування необхiдних умов для життя населення. Протягом 2005-2010 рокiв передбачено створення 1481 агромiстечок.
спецiалiзацiї сiльськогосподарського виробництва, технiко-технологiчне переоснащення галузi, пiдвищення продуктивностi мелiорованих земель, розвиток переробної промисловостi, вдосконалення органiзацiйно-економiчної структури АПК, вдосконалення професiйної пiдготовки кадрiв, пiдвищення родючостi грунтiв, розвиток рослинництва i тваринництва.
Програма вiдрiзняється також значними обсягами фiнансування. На вiдродження i розвиток села планується видiлити 69800 млрд. рублiв. Державне щорiчне вкладення коштiв тiльки в АПК зросте в 1,5 рази в порiвняннi з 2004 роком.
Як пiдкреслив напередоднi Глава держави на нарадi за проектом Державної програми вiдродження та розвитку села, на чiльне мiсце повинен бути поставлено людину з його турботами i потребами, а соцiальний аспект стане прiоритетним при реалiзацiї документа.
3. 1. 1 Інформацiя про виконання районної Програми вiдродження та розвитку села в Стародорожському районi
На виконання Державної програми вiдродження та розвитку села на 2005 - 2010 роки в Стародорожському районi розроблена i затверджена рiшенням сесiї районної Ради депутатiв вiд 24 грудня 2004 року № 88 районна Програма соцiально-економiчного розвитку та вiдродження села Стародорожського району на 2005-2010 роки (далi - Програма).
- 25,8 тис. тонн при завданнi 23,3 тис. тонн (110,6%), вирощування овочiв - вiдповiдно 64,0 тис. тонн i 36,0 тис. тонн (177,7%), обробiтку рiпаку - 11,2 тис. тонн при завданнi 7, 5 тис. тонн (148,7%). Разом з тим, не в повному обсязi район впорався з виробництвом зерна i картоплi, виконання програмних параметрiв по яких склало вiдповiдно 92,7% i 88,8%.
За очiкуваним пiдсумками роботи за 2009 рiк рiвень виробництва сiльськогосподарської продукцiї в громадському секторi зросте у порiвняннi з аналогiчним перiодом попереднього року на 105%. Продукцiї рослинництва буде вироблено на суму 36,7 млрд. руб., Або 102% до минулорiчного. Вартiсть продукцiї тваринництва в порiвнянних цiнах складе 53,7 млрд. руб., Що вище показника 2008 р. на 107,2%.
Сiльгосппiдприємствами проводилася робота по оптимiзацiї структури посiвних площ, впровадження сучасних технологiй обробки грунту та догляду за культурами. У результатi в аграрному секторi сформована система сiвозмiн, що забезпечує достатню кормову базу тваринництва та отримання товарної продукцiї. Вiдповiдно до заходiв, у 2009 роцi пiд кукурудзу було вiдведено 9,8 тис. га, що дозволило заготовити 135,9 тис. тонн силосу i намолотити 5,7 тис. тонн зерна кукурудзи. Вiд вирощування рiпаку на запланованiй площi сiльгосп органiзацiй отримали понад 2,3 млрд. руб. виручки. Картоплю i льон вирощувалися на площах, передбачених заходами. При цьому прибирання льону була повнiстю механiзована. З метою збiльшення виходу зеленої маси було додатково введено в обiг 2,2 тис. га малопродуктивних лучних угiдь, на яких висiвали однорiчнi трави. Крiм того, на площi понад 1,8 тис. га рiллi зробленi пiдсiв багаторiчних трав i закладка багатокомпонентних пасовищ. Бiльш нiж на половинi посiвних площ польовi роботи були проведенi з використанням комбiнованих широкозахватних агрегатiв, а також агрегатiв, якi сумiщають пiдготовку ґрунту та посiв. Завдяки цьому весняний та осiннiй посiв були проведенi в оптимальнi термiни i з належною якiстю.
Сiльгосп органiзацiй краще спрацювали в планi пiдтримки родючостi ґрунту. Агромелiоративних заходiв i реконструкцiя мелiоративних систем проведенi на всiй запланованiй площi - вiдповiдно 339 га i 355 га. Провапнованих 2,9 тис. га кислих ґрунтiв при встановлених в Програмi 2,8 тис. га. Органiчних добрив внесено в обсязi 375 тис. тонн. що на 60 тис. т перевищує показник попереднього року. Господарствами району закуплено комплекснi мiкродобрива та засоби захисту рослин в обсягах, визначених заходами. Тiльки по мiнеральних тукам не забезпеченi передбаченi Програмою параметри - замiсть 11,8 тис. т д. р. внесено 8,7 тис. т д. р.
примiщень. Подальше нарощування виробництва сiльськогосподарської продукцiї пов'язане з освоєнням прогресивних технологiй на основi застосування високопродуктивної технiки. У 2009 р. господарствами за рахунок рiзних джерел придбано 117 одиниць технiки.
на базi Бiлоруського державного аграрно-технiчного унiверситету 10 фахiвцiв i керiвникiв органiзацiй АПК району.
Одне з основних напрямкiв реалiзацiї Програми вiдродження - облаштування виробничо-соцiальних об'єктiв агро мiстечок. За 5 рокiв в 13 введених агро мiстечок за рахунок рiзних джерел на цi цiлi використано понад 32 мiльярдiв рублiв. За рахунок бюджетних коштiв придбано устаткування для молочнотоварних ферм (молокопроводи, охолоджувачi молока, транспортери, кормороздавачi, причепи). На асфальтування територiй мiх дворiв, ферм, зернотокiв витрачено понад 3,5 млрд. руб.
У планi створення належних соцiально-побутових умов та покращення якостi життя сiльського населення в районi реалiзується комплекс заходiв по житловому будiвництву, розширенню сфери побутових послуг, розвитку мереж комунiкацiї та об'єктiв iнженерної iнфраструктури. Починаючи з 2005 р. у сiльськогосподарських пiдприємствах зведено 246 нових житлових будинки, проведена реконструкцiя 63 квартир. За 2005-2009 роки в сiльських населених пунктах вiдремонтовано 84 км дорiг, на укладання твердого покриття витрачено 4,2 млрд. руб. грошових коштiв. Загальна протяжнiсть Мережi водопостачання в агро мiстечок 2009 р. склала 7,3 км.
кiлькiсть абонентiв збiльшилася до 1360 чоловiк. Побутове обслуговування сiльського населення здiйснюється через 11 комплексних приймальних пунктiв (далi - КПП). На поточний ремонт КПП пiд вводяться агро мiстечок витрачено 54 млн. крб. В даний час на комплексних приймальних пунктах є сучаснi робочi мiсця приймальника, перукаря, фахiвцiв з ремонту швейних виробiв i побутової технiки. Згiдно з графiками органiзовано виїзне обслуговування жителiв вiддалених сiл, що входять у зону обслуговування КПП.
Разом з тим, в аграрнiй галузi iснують i проблеми. Основною проблемою агропромислового сектора економiки можна вважати низький рiвень рентабельностi сiльськогосподарського виробництва. Наприклад, за пiдсумками роботи за 9 мiс. 2009 р. рентабельнiсть вiд реалiзацiї продукцiї в цiлому по сiльськогосподарським органiзацiям району склала (-0,5%).
Причини економiчних труднощiв в аграрнiй сферi багатобiчнi, частина з них мають об'єктивний характер, наприклад, постiйне подорожчання матерiальних та енергетичних ресурсiв, що iмпортуються в республiку або виготовляються вiтчизняною промисловiстю з iмпортної сировини i комплектуючих виробiв.
з нафти, що iмпортується. Немає власного газу. Тому цiновий механiзм на ввезену в республiку продукцiю складно пiддається регулюванню на нацiональному рiвнi. Проте неефективна робота деяких пiдприємств аграрного сектора країни пояснюється i недостатнiм професiоналiзмом частини керiвникiв i фахiвцiв, вибором у рядi сiльськогосподарських органiзацiй неправильних стратегiчних пiдходiв, недосконалiстю застосовуваних технiчних рiшень i технологiй як у рослинництвi, так i в тваринництвi.
Виходячи з нинiшнього стану внутрiшнього i зовнiшнiх продовольчих ринкiв i необхiдностi суттєвого пiдвищення конкурентоспроможностi бiлоруської продукцiї слiд невiдкладно удосконалити спецiалiзацiю галузi з урахуванням ефективного i рацiонального використання природних i трудових ресурсiв, накопиченого i створюваного в перспективi виробничого потенцiалу [9, c. 26]. Проведений аналiз свiдчить, що до теперiшнього часу направляються в АПК бюджетнi кошти часто використовується недостатньо ефективно, тому що бiльша їх частина використовується не на створення iнновацiйної iнфраструктури, а на вирiшення поточних завдань: обслуговування кредитiв, здешевлення сiльськогосподарської технiки, компенсацiї зростання цiн на основнi матерiальнi ресурси (нафтопродукти, добрива, засоби захисту), а також на придбання матерiальних ресурсiв, якi безоплатно або за зниженими цiнами передаються сiльгосп органiзацiй. На прямi iнвестицiї спрямовується не бiльше чвертi видiлених коштiв.
пiдвищення ефективностi власного виробництва. Тому прiоритетне використання консолiдованого бюджетного фонду пiдтримки сiльгоспвиробникiв - фiнансування великих окупаємих об'єктiв на основi бiзнес-планiв, що пройшли сувору державну експертизу.
що мають короткий за часом оборот капiталу [4, c. 17].
Сьогоднi АПК представлений розрiзненими суб'єктами господарювання, не зв'язаними єдиною iдеологiєю в ланцюзi виробництво - переробка - реалiзацiя. У бiльшiй мiрi в їх дiяльностi передбачаються вузько корпоративнi цiлi. Взаємовiдносини мiж партнерами частiше будуються на принципах отримання вигоди за рахунок iнших, що завдає шкоди аграрної галузi в цiлому.
Для реального надання прiоритету економiцi в АПК основним показником варто встановити прибуток з урахуванням умов господарювання. Вiн буде найбiльш об'єктивно характеризувати рiвень господарювання на землi i дiловi якостi керiвникiв i фахiвцiв.
Висновок
Агропромисловий комплекс - найважливiший мiжгалузевий комплекс сфери матерiального виробництва, сформований на базi агропромислової iнтеграцiї. Результати роботи агропромислового комплексу країни за останнi роки свiдчать про стiйку тенденцiю подальшого пiдвищення продуктивностi як землеробства, так i тваринництва, що говорить про ефективнiсть напрямiв державної аграрної полiтики.
Система державного регулювання в республiцi складається з урахуванням того, що на сьогоднiшнiй день ще не створено умов для регулювання дiяльностi аграрного сектору за допомогою ринкового механiзму. Його формування повинно бути еволюцiйним i, отже, охопить тривалий промiжок часу. Необхiднiсть пiдтримки структурних пропорцiй, мiжгалузевих та внутрiшньогалузевих зв'язкiв вимагає дiєвого втручання держави, при цьому розширює сферу застосування адмiнiстративних методiв регулювання [2, c. 530].
Для впровадження в Бiлорусi досягнень науково-технiчного прогресу вкрай важливо надати сiльськогосподарським товаровиробникам можливiсть вести прибутковий бiзнес. Це означає необхiднiсть вдосконалення механiзму цiноутворення. Закупiвельнi цiни повиннi покривати середньогалузевi або нормативнi витрати на виробництво продукцiї. При цьому, розробляючи регламенти, важливо враховувати рiвень самостiйностi господарюючих суб'єктiв [4, c. 16].
Разом з тим в роботi АПК спостерiгається ряд проблем, для вирiшення яких необхiдно консолiдувати зусилля фахiвцiв на мiсцях, вчених, державних структур. Безiнiцiативнiсть деяких виробникiв призводить до низької ефективностi сiльгоспвиробництва.
Для вирiшення цiєї проблеми голова держави дав доручення продовжити формування агропромислових холдингiв, включивши до них сiльгосп органiзацiй молочної, м'ясної та пивоварної галузей. Приклад таких гiгантiв, як агрокомбiнат «Дзержинський» i «Снiв», кожне з яких об'єднало понад 5 сiльгосп органiзацiй, показав: агропромисловий холдинг адаптований до ринкової економiки i працює з рентабельнiстю мiнiмум 30%.
Потрiбно також удосконалити практику кредитування аграрної галузi з урахуванням тривалостi її виробничих циклiв.
Необхiдно продовжити спiльну роботу з пошуку нових рiшень по еволюцiйному реформування АПК з метою пiдвищення рентабельностi виробництва, що гарантує продовольчу безпеку країни i суттєвий внесок в експортний потенцiал Бiлорусi.
Список використаних джерел
1. Абрамова І.Є. Пошук моделi спiввiдношення державного та регiонального рiвнiв у розвитку аграрного сектора Росiї в сучасних умовах / / Вiсник аграрної науки Дону. 2008. № 3. - 0,4 д. а.
2. Антонова Н. Б. Державне регулювання економiки. - Мн.: АУП, 2002. - 775 с.
4. Гусаков В. Г. Основнi концептуальнi пiдходи перспективної органiзацiї сiльського господарства / / Вiстi НАН Бiлорусi. Серiя аграрних наук. - 2008. - № 4. - С. 12-19.
5. Матерiали мiжнародної науково-практичної конференцiї «Інновацiї та пiдготовка наукових кадрiв вищої квалiфiкацiї в Республiцi Бiлорусь та за кодоном» / За ред. І. В. Войтова. - Мiнськ: ДУ «Белiса», 2008. - 316 с.
6. Сушко В. Аналiз особливостей i тенденцiй розвитку сiльськогосподарських виробникiв Бiлорусi / / Директор. - 2008. - № 8. - С. 75-81.
7. Рилько Д., Дем'яненко В. Проблеми i протирiччя розвитку свiтової агропродовольчої сiсiеми / / Свiтова економiки та мiжнароднi вiдносини. 2000. № 8. С. 47.
9. Шапiро С. Б. Актуальнi проблеми агропромислового комплексу Бiлорусi / / Вiстi НАН Бiлорусi. Серiя аграрних наук. - 2008. - № 4. - С. 20-27.
| 
